Оле́сько — селище в Україні, у Буській міській територіальній громаді, Золочівського району Львівської області. До 2020 року Олесько разом з селами Волуйки, Теребежі та Циків підпорядковувалися Олеській селищній раді. Нині ці села належать до Олеського старостинського округу. Населення становить 1800 осіб.
селище Олесько | |||
---|---|---|---|
| |||
Панорама парку Олеського замку | |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська | ||
Район | Золочівський | ||
Громада | Буська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA46040030020026316 | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1 січня 1366 (офіційно) | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 1,99 км² | ||
Населення | ▼ 1442 (01.01.2021) | ||
Густота | 758,8 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 80533 | ||
Телефонний код | +380 3264 | ||
Географічні координати | H G O | ||
Висота над рівнем моря | 230 м | ||
Водойма | р. , Покрова | ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Ожидів | ||
До станції: | 6 км | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 31 км | ||
До обл. центру: | |||
- фізична: | 31 км | ||
- залізницею: | 67 км | ||
- автошляхами: | 75 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 80533, Львівська обл., Золочівський р-н, смт Олесько, вул. Замкова, 1 | ||
Карта | |||
Олесько | |||
Олесько | |||
Олесько у Вікісховищі |
Географія
Селище Олесько розташоване за 75 км від обласного центру, 31 км від районного центру та 23 км від адміністративного центру громади.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1800 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення селища Олесько | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 1790 | 99,44 | ||||||||||||
російська | 6 | 0,33 | ||||||||||||
польська | 2 | 0,11 | ||||||||||||
білоруська | 1 | 0,06 | ||||||||||||
інша | 1 | 0,06 |
Історія
В історичній літературі згадане в 1327 році вже як оборонний центр із замком. Але перші поселення, які належать до висоцької та черняхівської культур, датують II—I тис. до н. е. Високий пагорб серед боліт, можливо у XIII столітті був форпостом давнього Пліснеська. Історія міста безпосередньо пов'язана з історією його замку.
Олесько розміщене на давньому рубежі між Галичиною та Волинню. Таке положення ще в князівські часи визначило подальшу долю цього давньоукраїнського містечка. У боротьбі між іноземними загарбниками — Литвою, Польщею та Угорщиною — за вигідний розподіл української спадщини, Олеський замок мав стратегічне значення як ключ до Волині чи Галичини і саме тут розмежовувалась експансія цих найближчих сусідів.
За «Історією міст і сіл Української РСР» Олесько, розташоване на той час на межі Волинської та Львівської земель, переходить у другій половині XIV століття з рук в руки. У 1366 році стало уділом князя Олександра Коріятовича — васала правителя Польської корони Казимир III Великий.
У 1370—1377 роки — під владою великого князя Любарта з литовської династії Гедиміновичів повернуте до складу Волинського князівства. 1377 року знову угорський та польський король Людовик силою зброї захопив Олесько та приєднав до своїх володінь, але 1382 року воно знову опинилося під владою Любарта.
Сигізмунд Кейстутович у грамоті від 15 жовтня 1432 року, підтвердженій підписами князів і панів, його прихильників (за взірець взяли грамоту Витовта 1401 р.), приймаючи від короля Ягайла титул великого князя литовського, визнавав за ним і його наступниками, зокрема, зверхність над ВКЛ, відступав Польщі Подільську землю, також спірні волинські прикордонні округи з центрами в містах Олесько, Ратне, Ветли, Лопатин.
Близько 1477 року спадкоємці дідича — Яна з Сєнна і Олеська — вдова Барбара та його 5 синів — провели частковий поділ спадку, за яким місто та замок залишився їх спільною власністю.
З 1780-х років відомий найдавніший герб містечка: щит чотиридільний, у першій червоній частині — срібний, подібний до лілії, хрест, у четвертій червоній частині — срібна фортечна вежа, у другій і третій срібних частинах — по вісім чорних гарматних ядер. У такому вигляді герб Олеська було подано 1786 року до цісарського затвердження.
У 1720-х роках в Олеську діяла українська парафіяльна школа. 1772 року Галичина переходить під владу Австрії, хоча піднесенню економічного рівня містечка це не сприяло. 1796 року Олесько купують магнати Зелінські. У місті був повітовий суд, працювали власне поштове відділення, нотаріальна контора та народна школа, заснована 1797 року Александром Зелінським. Школа була двокласною з польською мовою викладання. При школі діяли взірцевий розплідник фруктових дерев та пасіка. Старші учні набували практичних навичок у веденні садівництва, бджолярства та городництва. Вчитель проводив практичні заняття, на яких навіть розповідав про будову вуликів з соломи та їх практичне використання. У 1824 році містечко викупили магнати Літинські.
На початку XIX століття замок зазнав цілого ряду ушкоджень: 1806 рік — пожежа, 1836 рік — знов пожежа, 1838 рік — землетрус. Стіни замку луснули, а ліве крило цілком відвалилося. Був пошкоджений і монастир. Хоча поруч у селах, переказували люди, навіть шибки в хатах та церквах залишились неушкодженими. До руйнування замку доклали рук і самі власники. Випадково в одній з кімнат замку був знайдений скарб. Замок ледь не розібрали на камінчики, сподіваючись знайти неймовірні скарби.
У 1890-х роках дещо пожвавлюється економічне життя містечка. Ще у 1882 році засновано тут кредитний банк. У замку розмістилася школа. У 1898 році в Олеську організовано перше у Східній Галичині товариство «Сільський господар», яке сприяло поширенню землеробської культури. Наприкінці XIX століття містечко мало передмістя Млинки. Збудовано церкву Успіння Пресвятої Богородиці за проектом Василя Нагірного. У 1926—1928 роках інтер'єри розписав орнаментами і образами Юрій Магалевський.
Містечко зазнало значних руйнувань під час першої світової війни. З 1919 року Олесько окуповане Польщею. Через Олесько прокотилися хвилі першої світової війни, війна радянсько-польська 1920 року.
Вересень 1939 році приніс московських більшовиків, яких 1 липня 1941 року замінили німецькі окупанти. Німці вивезли більшість чоловічого населення на роботу до Німеччини. Під час Другої світової війни на території замку були влаштовані військові склади, а на території монастиря капуцинів — концтабір та гетто. У липні 1944 року в Олеську та поблизу відбувалися великі бої між Червоною армією та німецькими військами, включно з українською дивізією «Галичина». Бої мають назву — «Бродівський котел».
У 1940—1941 та 1944—1962 роках було центром Олеського району.
Сучасність
Залізничний перегін Ожидів — Олесько — це місце катастрофи потягу з рідким фосфором 16 липня 2007 року.
Пам'ятки історії
Олеський замок
Конкретну і першу достеменну згадку про замок Олесько зустрічаємо у 1390 році (булла папи Боніфація IX, який дарував замки в Олеську і Тустані Галицькому католицькому єпископові). Далі не маємо ніякої згадки про цю визначну історико-архітектурну пам'ятку аж до 1431 року, коли Олесько стало опорним пунктом боротьби возз'єднання з Волинню. У листі великого магістра хрестоносців від липня 1431 року король Ягайло повідомляє про повстання Свидригайла, «який з допомогою своїх прихильників і наших повстанців зайняв замок у Збаражі, Крем'янці та Олеську».
1441 року король Владислав III Варненчик віддав «замок Олеський з містом та цілою округою» Янові з Сєнна (Сієни) за заслуги в обороні руських земель від татар. Після його смерті замок і місто одержав син Петро, потім по половині спадщини дістали його дві дочки, а від їхніх чоловіків замок перейшов до родин Каменецьких і Гербуртів. До Олеська належала тоді ціла округа — аж до кордону з Волинню.
1546 року проведено межу між Великим князівством Литовським і Польською Короною. З цього документа дізнаємося, що до «пана замку Олеського» належали цілий нинішній Бродівський район, частина Лопатинщини, Олесько і села до Ожидова включно.
1605 року замок з містом і частиною сіл перейшов до рук руського (тобто українського) магната Івана Даниловича. У 1629 році в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян III Собеський. Є дані про те, що у Даниловича в Олеську перебував батько Богдана Хмельницького — Михайло.
У середині XVII століття, тобто під час визвольної війни, замок був частково зруйнований і лише в 1680-х роках його відбудовано, а після придбання Собеськими перетворено на королівську резиденцію.
Після проведеного в квітні 1698 року у Львові спадкоємцями померлого короля Яна III поділу його майна, очевидно, місто стало власністю королевича Александра Собеського. У 1707—1712 роках в Олеському замку перебувають московські війська. Петро І (Російська імперія) і Польща з королем Авґустом II Фрідріхом (Сильним) у ті часи були союзниками у війні проти шведів.
З 1716 року замок перебував у власності найстаршого сина короля Якуба Людвіка Собеського. У 1719 році він продав його Станіславу Матеушу Жевуському. Його син — волинський воєвода Северин Юзеф Жевуський — перетворив замок на розкішну резиденцію, також заклав в Олеську монастир капуцинів. Після смерті С. Ю. Жевуського власником Олеська став його брат Вацлав Пйотр Жевуський, за чиїм наказом у 1755 році більшість родинних цінностей було перевезено до Підгорецького замку. Короткий час в 1785—1788 роках монастир капуцинів використовувався австрійським урядом як військовий шпиталь.
У 1882 році, коли замок викупив уряд Австро-Угорщини, це була вже суцільна руїна. У 1891 році провели реставрацію і з 1898 року тут відкрилась сільськогосподарська школа. Також реставрацію проводила й польська влада з 1933 року. У 1939 році в замку утримувалися польські військовополонені.
Після війни на території монастиря були склади, якийсь майстерні, сільськогосподарське училище. У 1951 році після удару блискавки пожежа зробила з замку майже суцільну руїну. Лише у 1969 році замок передано Львівській картинній галереї, у 1975 році тут відкрився музей. У наш час пам'ятка є популярним об'єктом туризму і входить у відомий маршрут «Золота підкова Львівщини».
Монастир Капуцинів
Бароковий монастир капуцинів в Олеську посідає особливе місце серед католицьких монастирів в Україні. Забудову монастиря доручили архітекторові Мартину Добравському. Прийшли нові часи й принесли нові смаки. Навіть ченці хотіли краси помешкань та середовища.
Суворий фасад костелу під трикутним фронтоном нагадує, що це не палац, а таки монастир. Тому й небагаті оздоби фасаду, пласкі пілястри та ніші, прості й аскетичні. Лише великий розмір робить костел головною спорудою забудови. За вівтарем — капітул — місце спілкування ченців. З півдня до костелу прилягає чотирикутний корпус келій з внутрішнім подвір'ям.
Майже триметрова стіна охоплює двір перед костелом. Стримане бароко тут забуло про стриманість і прикрасило двір п'ятьма капличками, статуями святих та садом бароко. Тут були партери з лікарськими рослинами, два барокових басейни з водою, городи та фруктовий садочок. Рослини вистригали фігурно, що нагадувало замкові парки десь у Чехії або Австрії.
За радянських часів монастир закрили, а ченців розігнали. Врятував пам'ятку Б. Г. Возницький, який розмістив у спустошеному монастирі капуцинів фонди Львівської картинної галереї. Реставрують і рідкісний на теренах України сад бароко.
Костел Пресвятої Трійці
Костел зального типу, мурований з цегли, з хрестовою системою кладки, частково тинькований. Складається з квадратового в плані (11,80×12,80 м) чотири стовпового основного об'єму, до якого з обох сторін прилягають сполучені з ним гранчасті каплиці, видовженої форми, з гранчастою апсидою, вівтарної частини, квадратового в плані притвору та приміщення з північної сторони. Стіни нави та пресвітерію укріплені контрфорсами. Їх, окрім західного фасаду, завершує високий антаблемент з характерним для ренесансної архітектури кам'яним фризом. Метопи фризу заповнені декоративною різьбою. Антаблемент переходить також на південну вежу, але там метопи гладкі. Дах нави вінчає ажурова сигнатурка, північна каплиця накрита ренесансовим склепінням зі світловим ліхтарем, а південну, яка має вигляд триярусної вежі, завершує шоломоподібний купол. На рівні другого ярусу вежі збереглися бійниці, третій служив дзвіницею. Обидві каплиці оформлені кутовими пілястрами. В інтер'єрі — чотири стовпи, які несуть систему хрещатих склепінь основного об'єму і ділять його на три нави. Пресвітерій накритий півциркульним склепінням з розпалубками та готичними нервюрами, каплиці, які відкриваються в наву арковими отворами, накриті сферичними склепіннями, притвор, з влаштованими на ньому хорами, має коробові склепіння. Дверні отвори з притвору в наву та з вівтаря в бічні приміщення оформлені білокам'яними, різьбленими, ренесансними порталами. У пресвітерії зберігся бароковий дерев'яний головний вівтар кінця XVIII століття, там же знаходиться мармурова епітафія Івана Даниловича 1618 року роботи скульптора Йогана Пфістера.
Від 1993 року використовується як парафіяльний храм громади Української Автокефальної Православної церкви смт. Олесько.
Сакральні споруди, що не збереглися до наших днів
На старому цвинтарі Олеська, ще на початку XX століття, знаходилася цегляна церква святої Катерини, а в замку діяла приватна капличка.
На той час в містечку існувала і греко-католицька парафія Олеського деканату Львівської архидієцезії, до якої належали села Юськовичі та Хватів. Ця парафія утримувала дві дерев'яних церкви, одна з яких була освячена на честь Успіння Непорочної Діви Марії, а друга — во ім'я св. Миколая та Димитрія. Церква св. Миколая та Димитрія, збудована з модрини, була дуже старою та колись стояла біля діючого монастиря отців Василіян під Підгірцями, на так званому Пліснеську, звідки у другій половині XVIII століття за наказом власника Олеського замку Северина Жевуського була розібрана та перенесена до Олеська, де її встановили. До Олеського деканату належали наступні парафії — Білий Камінь, Боложинів, Бужок, Чішки, Чаниж, Чехів, Гумниська, Кути, Нєвіци, Ожидів, Петричі, Підгірці, Підлисся, Переволочна, Ражнів, Сасів, Соколівка, Станіславчик, Топорів, Тур'я, Утішків, Заболотці, Закомар'я.
Колись планувалося побудувати в Олеську монастир Василіанок, але з нез'ясованих причин цього не було зроблено.
Меморіали, пам'ятники
- 22 січня 2018 року на центральному майдані селища встановлений пам'ятний камінь районному провіднику ОУН Бібреччини і одному з провідних пропагандистів УПА Івану Керницькому, псевдо «Крилатий» та героям «Небесної сотні». Восени 2017 року, поблизу Гавареччини відновили криївку, в якій героїчно загинув Іван Керницький. Тепер родичі «Крилатого» ініціюють встановлення в Олеську пам'ятника Івану Керницькому та полеглим воїнам УПА.
Відомі люди
Народилися
- Вацлав Залеський — польський та український етнограф, поет, драматург, театральний критик, політик.
- Олександр Кобздей — художник, скульптор, професор Академії мистецтв у Варшаві.
- Остап Оришкевич — український педагог.
- Ян III Собеський — король Польщі, правитель Речі Посполитої.
Померли
- Рингайла Анна — литовська князівна, дочка Великого Князя Кейстута, сестра Вітовта
Примітки
- https://esu.com.ua/article-76711
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 28 червня 2023.
- Прогноз погоди в селі смт Олесько. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 28 червня 2023.
- Відстані від смт Олесько. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 червня 2023.
- Картка Буської міської громади. busk-miskrada.gov.ua. Буська міська громада. оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- Олеська селищна (сільська) рада. rada.info. оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- Буська міська громада, Золочівський район, Львівська область: смт Олесько. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 28 червня 2023.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 207.
- Bukowski W. Sienieński (Oleski) Jan z Sienna i Oleska h. Dębno (zm. między 1510 a 1513) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 180. (пол.)
- Młynki 3) przedm. Ołeska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 546. (пол.)
- Новинки // Діло. — 1928. — 3 серпня. — № 172 (11425). — С. 3.
- Jarosław Poraziński Sobieski Aleksander Benedykt Stanisław (1677—1714) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — Tom XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 483. (пол.)
- В Олесько встановили пам'ятний камінь пропагандисту УПА «Крилатому» та героям «Небесної сотні». galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 23 січня 2018. оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 25 грудня 2020.
- Jasiński Kazimierz Henryk Siemowitowic i jego żona Ryngałła. Studium historyczno-genealogiczne. — Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 1974. — S. 162—165. (пол.)
Джерела та література
- Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Олесько // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 583. — .
- Андрощук М. Я., Дашкевич Я. Р. Олесько // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 193—202.
- Мицько І. Волинський Олеськ: етимологія назви та час заснування // Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. — Луцьк, 2012. — Вип. VIII. — С. 16—25.
- Olesko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 462–471. (пол.)
- Олесский замок: путеводитель / Состав. Е. А. Рипко. — Львов : Каменяр, 1981. — 135 с. (рос.)
Посилання
- Облікова картка // Офіційний вебпортал ВР України.
- Фотографії Олеська на b17
- Олесько Мандри Україною
- Пам'ятки архітектури Олеська
- «Вежі на бойовищах». Олесько.
- Олеський замок на фільмі з дрона (2018).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole sko selishe v Ukrayini u Buskij miskij teritorialnij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Do 2020 roku Olesko razom z selami Volujki Terebezhi ta Cikiv pidporyadkovuvalisya Oleskij selishnij radi Nini ci sela nalezhat do Oleskogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 1800 osib selishe OleskoPanorama parku Oleskogo zamkuPanorama parku Oleskogo zamkuKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Buska miska gromadaKod KATOTTG UA46040030020026316Osnovni daniZasnovano 1 sichnya 1366 oficijno Status iz 2024 rokuPlosha 1 99 km Naselennya 1442 01 01 2021 Gustota 758 8 osib km Poshtovij indeks 80533Telefonnij kod 380 3264Geografichni koordinati 49 58 pn sh 24 53 sh d H G OVisota nad rivnem morya 230 mVodojma r PokrovaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya OzhidivDo stanciyi 6 kmDo rajcentru avtoshlyahami 31 kmDo obl centru fizichna 31 km zalizniceyu 67 km avtoshlyahami 75 kmSelishna vladaAdresa 80533 Lvivska obl Zolochivskij r n smt Olesko vul Zamkova 1KartaOleskoOleskoOlesko u VikishovishiGeografiyaOlesko na administrativnij mapi shemi Selishe Olesko roztashovane za 75 km vid oblasnogo centru 31 km vid rajonnogo centru ta 23 km vid administrativnogo centru gromadi NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1800 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya selisha OleskoMova Chislo os Vidsotokukrayinska 1790 99 44rosijska 6 0 33polska 2 0 11biloruska 1 0 06insha 1 0 06IstoriyaKostel Svyatoyi trijci 1900 1926 V istorichnij literaturi zgadane v 1327 roci vzhe yak oboronnij centr iz zamkom Ale pershi poselennya yaki nalezhat do visockoyi ta chernyahivskoyi kultur datuyut II I tis do n e Visokij pagorb sered bolit mozhlivo u XIII stolitti buv forpostom davnogo Plisneska Istoriya mista bezposeredno pov yazana z istoriyeyu jogo zamku Olesko rozmishene na davnomu rubezhi mizh Galichinoyu ta Volinnyu Take polozhennya she v knyazivski chasi viznachilo podalshu dolyu cogo davnoukrayinskogo mistechka U borotbi mizh inozemnimi zagarbnikami Litvoyu Polsheyu ta Ugorshinoyu za vigidnij rozpodil ukrayinskoyi spadshini Oleskij zamok mav strategichne znachennya yak klyuch do Volini chi Galichini i same tut rozmezhovuvalas ekspansiya cih najblizhchih susidiv Za Istoriyeyu mist i sil Ukrayinskoyi RSR Olesko roztashovane na toj chas na mezhi Volinskoyi ta Lvivskoyi zemel perehodit u drugij polovini XIV stolittya z ruk v ruki U 1366 roci stalo udilom knyazya Oleksandra Koriyatovicha vasala pravitelya Polskoyi koroni Kazimir III Velikij U 1370 1377 roki pid vladoyu velikogo knyazya Lyubarta z litovskoyi dinastiyi Gediminovichiv povernute do skladu Volinskogo knyazivstva 1377 roku znovu ugorskij ta polskij korol Lyudovik siloyu zbroyi zahopiv Olesko ta priyednav do svoyih volodin ale 1382 roku vono znovu opinilosya pid vladoyu Lyubarta Sigizmund Kejstutovich u gramoti vid 15 zhovtnya 1432 roku pidtverdzhenij pidpisami knyaziv i paniv jogo prihilnikiv za vzirec vzyali gramotu Vitovta 1401 r prijmayuchi vid korolya Yagajla titul velikogo knyazya litovskogo viznavav za nim i jogo nastupnikami zokrema zverhnist nad VKL vidstupav Polshi Podilsku zemlyu takozh spirni volinski prikordonni okrugi z centrami v mistah Olesko Ratne Vetli Lopatin Blizko 1477 roku spadkoyemci didicha Yana z Syenna i Oleska vdova Barbara ta jogo 5 siniv proveli chastkovij podil spadku za yakim misto ta zamok zalishivsya yih spilnoyu vlasnistyu Z 1780 h rokiv vidomij najdavnishij gerb mistechka shit chotiridilnij u pershij chervonij chastini sribnij podibnij do liliyi hrest u chetvertij chervonij chastini sribna fortechna vezha u drugij i tretij sribnih chastinah po visim chornih garmatnih yader U takomu viglyadi gerb Oleska bulo podano 1786 roku do cisarskogo zatverdzhennya U 1720 h rokah v Olesku diyala ukrayinska parafiyalna shkola 1772 roku Galichina perehodit pid vladu Avstriyi hocha pidnesennyu ekonomichnogo rivnya mistechka ce ne spriyalo 1796 roku Olesko kupuyut magnati Zelinski U misti buv povitovij sud pracyuvali vlasne poshtove viddilennya notarialna kontora ta narodna shkola zasnovana 1797 roku Aleksandrom Zelinskim Shkola bula dvoklasnoyu z polskoyu movoyu vikladannya Pri shkoli diyali vzircevij rozplidnik fruktovih derev ta pasika Starshi uchni nabuvali praktichnih navichok u vedenni sadivnictva bdzholyarstva ta gorodnictva Vchitel provodiv praktichni zanyattya na yakih navit rozpovidav pro budovu vulikiv z solomi ta yih praktichne vikoristannya U 1824 roci mistechko vikupili magnati Litinski Na pochatku XIX stolittya zamok zaznav cilogo ryadu ushkodzhen 1806 rik pozhezha 1836 rik znov pozhezha 1838 rik zemletrus Stini zamku lusnuli a live krilo cilkom vidvalilosya Buv poshkodzhenij i monastir Hocha poruch u selah perekazuvali lyudi navit shibki v hatah ta cerkvah zalishilis neushkodzhenimi Do rujnuvannya zamku doklali ruk i sami vlasniki Vipadkovo v odnij z kimnat zamku buv znajdenij skarb Zamok led ne rozibrali na kaminchiki spodivayuchis znajti nejmovirni skarbi U 1890 h rokah desho pozhvavlyuyetsya ekonomichne zhittya mistechka She u 1882 roci zasnovano tut kreditnij bank U zamku rozmistilasya shkola U 1898 roci v Olesku organizovano pershe u Shidnij Galichini tovaristvo Silskij gospodar yake spriyalo poshirennyu zemlerobskoyi kulturi Naprikinci XIX stolittya mistechko malo peredmistya Mlinki Zbudovano cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici za proektom Vasilya Nagirnogo U 1926 1928 rokah inter yeri rozpisav ornamentami i obrazami Yurij Magalevskij Mistechko zaznalo znachnih rujnuvan pid chas pershoyi svitovoyi vijni Z 1919 roku Olesko okupovane Polsheyu Cherez Olesko prokotilisya hvili pershoyi svitovoyi vijni vijna radyansko polska 1920 roku Veresen 1939 roci prinis moskovskih bilshovikiv yakih 1 lipnya 1941 roku zaminili nimecki okupanti Nimci vivezli bilshist cholovichogo naselennya na robotu do Nimechchini Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi zamku buli vlashtovani vijskovi skladi a na teritoriyi monastirya kapuciniv konctabir ta getto U lipni 1944 roku v Olesku ta poblizu vidbuvalisya veliki boyi mizh Chervonoyu armiyeyu ta nimeckimi vijskami vklyuchno z ukrayinskoyu diviziyeyu Galichina Boyi mayut nazvu Brodivskij kotel U 1940 1941 ta 1944 1962 rokah bulo centrom Oleskogo rajonu SuchasnistZaliznichnij peregin Ozhidiv Olesko ce misce katastrofi potyagu z ridkim fosforom 16 lipnya 2007 roku Pam yatki istoriyiOleskij zamok Dokladnishe Oleskij zamok Konkretnu i pershu dostemennu zgadku pro zamok Olesko zustrichayemo u 1390 roci bulla papi Bonifaciya IX yakij daruvav zamki v Olesku i Tustani Galickomu katolickomu yepiskopovi Dali ne mayemo niyakoyi zgadki pro cyu viznachnu istoriko arhitekturnu pam yatku azh do 1431 roku koli Olesko stalo opornim punktom borotbi vozz yednannya z Volinnyu U listi velikogo magistra hrestonosciv vid lipnya 1431 roku korol Yagajlo povidomlyaye pro povstannya Svidrigajla yakij z dopomogoyu svoyih prihilnikiv i nashih povstanciv zajnyav zamok u Zbarazhi Krem yanci ta Olesku Oleskij zamok 1441 roku korol Vladislav III Varnenchik viddav zamok Oleskij z mistom ta ciloyu okrugoyu Yanovi z Syenna Siyeni za zaslugi v oboroni ruskih zemel vid tatar Pislya jogo smerti zamok i misto oderzhav sin Petro potim po polovini spadshini distali jogo dvi dochki a vid yihnih cholovikiv zamok perejshov do rodin Kameneckih i Gerburtiv Do Oleska nalezhala todi cila okruga azh do kordonu z Volinnyu 1546 roku provedeno mezhu mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Polskoyu Koronoyu Z cogo dokumenta diznayemosya sho do pana zamku Oleskogo nalezhali cilij ninishnij Brodivskij rajon chastina Lopatinshini Olesko i sela do Ozhidova vklyuchno 1605 roku zamok z mistom i chastinoyu sil perejshov do ruk ruskogo tobto ukrayinskogo magnata Ivana Danilovicha U 1629 roci v Oleskomu zamku narodivsya majbutnij korol Polshi Yan III Sobeskij Ye dani pro te sho u Danilovicha v Olesku perebuvav batko Bogdana Hmelnickogo Mihajlo U seredini XVII stolittya tobto pid chas vizvolnoyi vijni zamok buv chastkovo zrujnovanij i lishe v 1680 h rokah jogo vidbudovano a pislya pridbannya Sobeskimi peretvoreno na korolivsku rezidenciyu Podvir ya Oleskogo zamkuYan III z rodinoyu Pislya provedenogo v kvitni 1698 roku u Lvovi spadkoyemcyami pomerlogo korolya Yana III podilu jogo majna ochevidno misto stalo vlasnistyu korolevicha Aleksandra Sobeskogo U 1707 1712 rokah v Oleskomu zamku perebuvayut moskovski vijska Petro I Rosijska imperiya i Polsha z korolem Avgustom II Fridrihom Silnim u ti chasi buli soyuznikami u vijni proti shvediv Z 1716 roku zamok perebuvav u vlasnosti najstarshogo sina korolya Yakuba Lyudvika Sobeskogo U 1719 roci vin prodav jogo Stanislavu Mateushu Zhevuskomu Jogo sin volinskij voyevoda Severin Yuzef Zhevuskij peretvoriv zamok na rozkishnu rezidenciyu takozh zaklav v Olesku monastir kapuciniv Pislya smerti S Yu Zhevuskogo vlasnikom Oleska stav jogo brat Vaclav Pjotr Zhevuskij za chiyim nakazom u 1755 roci bilshist rodinnih cinnostej bulo perevezeno do Pidgoreckogo zamku Korotkij chas v 1785 1788 rokah monastir kapuciniv vikoristovuvavsya avstrijskim uryadom yak vijskovij shpital U 1882 roci koli zamok vikupiv uryad Avstro Ugorshini ce bula vzhe sucilna ruyina U 1891 roci proveli restavraciyu i z 1898 roku tut vidkrilas silskogospodarska shkola Takozh restavraciyu provodila j polska vlada z 1933 roku U 1939 roci v zamku utrimuvalisya polski vijskovopoloneni Pislya vijni na teritoriyi monastirya buli skladi yakijs majsterni silskogospodarske uchilishe U 1951 roci pislya udaru bliskavki pozhezha zrobila z zamku majzhe sucilnu ruyinu Lishe u 1969 roci zamok peredano Lvivskij kartinnij galereyi u 1975 roci tut vidkrivsya muzej U nash chas pam yatka ye populyarnim ob yektom turizmu i vhodit u vidomij marshrut Zolota pidkova Lvivshini Monastir Kapuciniv Dokladnishe Monastir kapuciniv Olesko Kolishnij monastir kapuciniv nini fondoshovishe Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Barokovij monastir kapuciniv v Olesku posidaye osoblive misce sered katolickih monastiriv v Ukrayini Zabudovu monastirya doruchili arhitektorovi Martinu Dobravskomu Prijshli novi chasi j prinesli novi smaki Navit chenci hotili krasi pomeshkan ta seredovisha Suvorij fasad kostelu pid trikutnim frontonom nagaduye sho ce ne palac a taki monastir Tomu j nebagati ozdobi fasadu plaski pilyastri ta nishi prosti j asketichni Lishe velikij rozmir robit kostel golovnoyu sporudoyu zabudovi Za vivtarem kapitul misce spilkuvannya chenciv Z pivdnya do kostelu prilyagaye chotirikutnij korpus kelij z vnutrishnim podvir yam Majzhe trimetrova stina ohoplyuye dvir pered kostelom Strimane baroko tut zabulo pro strimanist i prikrasilo dvir p yatma kaplichkami statuyami svyatih ta sadom baroko Tut buli parteri z likarskimi roslinami dva barokovih basejni z vodoyu gorodi ta fruktovij sadochok Roslini vistrigali figurno sho nagaduvalo zamkovi parki des u Chehiyi abo Avstriyi Za radyanskih chasiv monastir zakrili a chenciv rozignali Vryatuvav pam yatku B G Voznickij yakij rozmistiv u spustoshenomu monastiri kapuciniv fondi Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Restavruyut i ridkisnij na terenah Ukrayini sad baroko Kostel Presvyatoyi Trijci Dokladnishe Kostel Svyatoyi Trijci Olesko Kostel Svyatoyi Trijci Kostel zalnogo tipu murovanij z cegli z hrestovoyu sistemoyu kladki chastkovo tinkovanij Skladayetsya z kvadratovogo v plani 11 80 12 80 m chotiri stovpovogo osnovnogo ob yemu do yakogo z oboh storin prilyagayut spolucheni z nim granchasti kaplici vidovzhenoyi formi z granchastoyu apsidoyu vivtarnoyi chastini kvadratovogo v plani pritvoru ta primishennya z pivnichnoyi storoni Stini navi ta presviteriyu ukripleni kontrforsami Yih okrim zahidnogo fasadu zavershuye visokij antablement z harakternim dlya renesansnoyi arhitekturi kam yanim frizom Metopi frizu zapovneni dekorativnoyu rizboyu Antablement perehodit takozh na pivdennu vezhu ale tam metopi gladki Dah navi vinchaye azhurova signaturka pivnichna kaplicya nakrita renesansovim sklepinnyam zi svitlovim lihtarem a pivdennu yaka maye viglyad triyarusnoyi vezhi zavershuye sholomopodibnij kupol Na rivni drugogo yarusu vezhi zbereglisya bijnici tretij sluzhiv dzviniceyu Obidvi kaplici oformleni kutovimi pilyastrami V inter yeri chotiri stovpi yaki nesut sistemu hreshatih sklepin osnovnogo ob yemu i dilyat jogo na tri navi Presviterij nakritij pivcirkulnim sklepinnyam z rozpalubkami ta gotichnimi nervyurami kaplici yaki vidkrivayutsya v navu arkovimi otvorami nakriti sferichnimi sklepinnyami pritvor z vlashtovanimi na nomu horami maye korobovi sklepinnya Dverni otvori z pritvoru v navu ta z vivtarya v bichni primishennya oformleni bilokam yanimi rizblenimi renesansnimi portalami U presviteriyi zberigsya barokovij derev yanij golovnij vivtar kincya XVIII stolittya tam zhe znahoditsya marmurova epitafiya Ivana Danilovicha 1618 roku roboti skulptora Jogana Pfistera Vid 1993 roku vikoristovuyetsya yak parafiyalnij hram gromadi Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi cerkvi smt Olesko Sakralni sporudi sho ne zbereglisya do nashih dniv Na staromu cvintari Oleska she na pochatku XX stolittya znahodilasya ceglyana cerkva svyatoyi Katerini a v zamku diyala privatna kaplichka Na toj chas v mistechku isnuvala i greko katolicka parafiya Oleskogo dekanatu Lvivskoyi arhidiyeceziyi do yakoyi nalezhali sela Yuskovichi ta Hvativ Cya parafiya utrimuvala dvi derev yanih cerkvi odna z yakih bula osvyachena na chest Uspinnya Neporochnoyi Divi Mariyi a druga vo im ya sv Mikolaya ta Dimitriya Cerkva sv Mikolaya ta Dimitriya zbudovana z modrini bula duzhe staroyu ta kolis stoyala bilya diyuchogo monastirya otciv Vasiliyan pid Pidgircyami na tak zvanomu Plisnesku zvidki u drugij polovini XVIII stolittya za nakazom vlasnika Oleskogo zamku Severina Zhevuskogo bula rozibrana ta perenesena do Oleska de yiyi vstanovili Do Oleskogo dekanatu nalezhali nastupni parafiyi Bilij Kamin Bolozhiniv Buzhok Chishki Chanizh Chehiv Gumniska Kuti Nyevici Ozhidiv Petrichi Pidgirci Pidlissya Perevolochna Razhniv Sasiv Sokolivka Stanislavchik Toporiv Tur ya Utishkiv Zabolotci Zakomar ya Kolis planuvalosya pobuduvati v Olesku monastir Vasilianok ale z nez yasovanih prichin cogo ne bulo zrobleno Memoriali pam yatniki 22 sichnya 2018 roku na centralnomu majdani selisha vstanovlenij pam yatnij kamin rajonnomu providniku OUN Bibrechchini i odnomu z providnih propagandistiv UPA Ivanu Kernickomu psevdo Krilatij ta geroyam Nebesnoyi sotni Voseni 2017 roku poblizu Gavarechchini vidnovili kriyivku v yakij geroyichno zaginuv Ivan Kernickij Teper rodichi Krilatogo iniciyuyut vstanovlennya v Olesku pam yatnika Ivanu Kernickomu ta poleglim voyinam UPA Vidomi lyudiNarodilisya Vaclav Zaleskij polskij ta ukrayinskij etnograf poet dramaturg teatralnij kritik politik Oleksandr Kobzdej hudozhnik skulptor profesor Akademiyi mistectv u Varshavi Ostap Orishkevich ukrayinskij pedagog Yan III Sobeskij korol Polshi pravitel Rechi Pospolitoyi Pomerli Ringajla Anna litovska knyazivna dochka Velikogo Knyazya Kejstuta sestra VitovtaPrimitkihttps esu com ua article 76711 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 28 chervnya 2023 Prognoz pogodi v seli smt Olesko weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 25 veresnya 2022 Procitovano 28 chervnya 2023 Vidstani vid smt Olesko della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2023 Kartka Buskoyi miskoyi gromadi busk miskrada gov ua Buska miska gromada originalu za 22 kvitnya 2023 Procitovano 18 serpnya 2023 Oleska selishna silska rada rada info originalu za 29 bereznya 2023 Procitovano 28 chervnya 2023 Buska miska gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast smt Olesko socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 28 chervnya 2023 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 207 Bukowski W Sienienski Oleski Jan z Sienna i Oleska h Debno zm miedzy 1510 a 1513 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1996 T XXXVII 2 zeszyt 153 S 180 pol Mlynki 3 przedm Oleska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 546 pol Novinki Dilo 1928 3 serpnya 172 11425 S 3 Jaroslaw Porazinski Sobieski Aleksander Benedykt Stanislaw 1677 1714 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 2000 Tom XXXIX 4 zeszyt 163 S 483 pol V Olesko vstanovili pam yatnij kamin propagandistu UPA Krilatomu ta geroyam Nebesnoyi sotni galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo 23 sichnya 2018 originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 25 grudnya 2020 Jasinski Kazimierz Henryk Siemowitowic i jego zona Ryngalla Studium historyczno genealogiczne Poznan Uniwersytet im Adama Mickiewicza w Poznaniu 1974 S 162 165 pol Dzherela ta literaturaDanilyuk Yu Z Dmitruk V I Olesko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 583 ISBN 978 966 00 1061 1 Androshuk M Ya Dashkevich Ya R Olesko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 193 202 Micko I Volinskij Olesk etimologiya nazvi ta chas zasnuvannya Starij Luck Naukovo informacijnij zbirnik Luck 2012 Vip VIII S 16 25 Olesko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 462 471 pol Olesskij zamok putevoditel Sostav E A Ripko Lvov Kamenyar 1981 135 s ros PosilannyaCommons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olesko Portal Galichina Oblikova kartka Oficijnij vebportal VR Ukrayini Fotografiyi Oleska na b17 Olesko Mandri Ukrayinoyu Pam yatki arhitekturi Oleska Vezhi na bojovishah Olesko Oleskij zamok na filmi z drona 2018