Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Культура Узбекистану культура країни Узбекистан яка формувалась протягом багатьох століть під впливом різних історичних

Культура Узбекистану

Культура Узбекистану

Культура Узбекистану — культура країни Узбекистан, яка формувалась протягом багатьох століть під впливом різних історичних подій.

image
Узбецький килим (музей, м. Ташкент)
image
Самаркандський плов

Мова

Докладніше: Мови Узбекистану

Узбецька мова — державна мова Узбекистану. Друга найпоширеніша мова – російська. Вивчають у навчальних закладах каракалпацьку, казахську, туркменську та таджицьку мови. У 1993 році було прийнято рішення про перехід з кирилиці на латиницю.

image
Мечеть у місті Андіжан

Релігія

Докладніше:

На території Узбекистану проживає 88% мусульман (сунітів), 9% християн, решта — представники інших конфесій. Всього у країні зареєстровано 16 релігійних конфесій.

Мистецтво

Музика

Докладніше:
image
Поштова марка СРСР. Узбецькі народні інструменти
image
Узбецький народний інструмент — карнай

В основі узбецької народної музичної творчості монодійність. Вона складається з безлічі різноманітних жанрів. Основними видами народних пісень є обрядові (родинно-обрядові, календарні, колискові тощо) та необрядові (терм, кошук, лапаро, ялла, ашула) пісні.

Особливе місце у музиці Узбекистану займають достони – епічні оповіді. Основний класичний фонд професійної музики усної традиції займає маком – циклічні вокально-інструментальні твори.

Народними музичними інструментами Узбекистану є гіджак, , сато, сетор, домбра, дутар, танбур, уд, дойра, чанг та ін.

За часів радянського панування під впливом російської музики в узбецьку культуру почали проникати європейські музичні жанри – симфонії, музичні драми та опери.

Юлдуз Усманова є однією з найвідоміших сучасних поп-співачок Узбекистану.

Література

Докладніше: Література Узбекистану

Найвідомішими представниками узбецької літератури є Агахі, Алішер Навої, Бабур, Лутфі, Машраб, Мукімі, Муніс Хорезмі, Нодіра, Фізулі, Фуркат, Увайсі та ін. Класичний жанр узбецької літератури складається з рубаї, касіда та газалі.

Усна література

Література Узбекистану розвивалась на основі усної та писемної народної творчості. Усна поетична творчість узбеків представлена прислів’ями, приказками, казками та дастаном – епічним жанром. Серед останніх – героїчний епос «Алпамиш-Батир», героїко-романтичний епос «Горогли» (має 40 сюжетів), «Кунтугмиш», «Ширин та Шокар». Дастан, як і казка, має традиційне сюжетне кліше. Узбецький фольклор має багатий епос, він нараховує багато легенд та епічних пісень.

Найчастіше у фольклорі Узбекистану зустрічаються трудові, любовні, обрядові пісні, частина з яких згадується вже у XI ст. Серед них протяжні пісні «кушик» та весільні «яр-яр». Найвідомішим народним казкарем був Ергаш Джуманбульбуль-огли.

Узбецькі казки в основному про тварин та з елементами фантастики. Вагоме місце займає жанр латіфа, який означає анекдот. Найвідомішим зразком латіфа є жарти про Насреддіна Афанді, який викривав ханів та баїв.

Писемна література

image
Алішер Навої. Мініатюра гератської школи

Класична література перською мовою зіграла значну роль у становленні узбецької писемної літератури. Місто Самарканд було культурним центром у кінці XIV ст. У ньому жили такі поети та вчені, як Алішер Навої (1441-1501) та перський поет Джамі (1414-1492). У XV ст. Лутфі написав поему про ідеальне кохання «Гуль і Новруз». Літературу першої половини XIX ст. представляють поети Мухаммед Шаріф Гульхані, Махмур, Агахі та ін. Агахі написав знаменитий твір «Талісман закоханих». Представниками прогресивно-демократичного напрямку літератури були поети Завкі, Мукімі, Закірджан Фуркат, Ділшад, Отар-огли, Аваз та Анбар-Атін. Саме стали засновниками реалістичного відображення дійсності та ввели в узбецьку літературу суспільно-політичну тематику.

Заклади культури

image
Узбецька дівчина на фестивалі (м. Бухара)
  • Творчо-виробниче об’єднання «Узбектеатр»
  • Державний заклад «Узбекконцерт»
  • Генеральна дирекція міжнародного музичного фестивалю «Шарк тароналарі»
  • Дирекція академічних, народних та художніх колективів
  • Оркестри (симфонічний, камерний, народних інструментів)
  • Республіканське об’єднання «Узбекдержцирк»
  • Республіканський методичний та інформаційний центр
  • Будинок творчої молоді
  • Республіканський науково-методичний центр народної творчості та культурно-просвітницької роботи
  • Головне науково-виробниче управління з охорони використання об’єктів культурної спадщини
  • Управлення художньої експертизи
  • Республіканський фонд «Узбекмузей», музеї республіки

В Республіці функціонують близько 40 театрів, серед яких – Державний академічний великий театр імені Алішера Навої, Державний академічний російський драматичний театр Узбекистану, театр Ільхом, а також працює консерваторія. Великий внесок у мистецтво зробив Національний симфонічний оркестр Узбекистану.

Спорт

Докладніше:
image
Джамолідін Абдужапаров
image
Боксер Руслан Чагаєв
image
Логотип Олімпійського комітету Узбекистану

Найпопулярнішими видами спорту в Узбекистані є футбол, боротьба, бокс, теніс, регбі, гандбол та інші види спорту. Узбекистан бере участь на Літніх Олімпійських іграх з 1996 року, а на Зимових – з 1994 року. Дуже сильна суддівська школа у футболі: рефері ФІФА Равшан Ірматов обслуговував 9 матчів, що є рекордом чемпіонатів світу з футболу для головних суддів .

Джамолідін Абдужапаров – всесвітньо відомий шосейний велогонщик, спринтер узбецького походження. Він тричі ставав переможцем Тур де Франс. Джамолідін Абдужапаров є найвідомішим у світі швидкісним велосипедистом.

Артур Таймазов здобув першу медаль для Узбекистану на Літніх Олімпійських іграх 2000 року, на Літніх Олімпійських Іграх 2004 року та 2008 року по дві золоті медалі.

Руслан Чагаєв – професійний боксер, який представляє Узбекистан у WBA. У 2007 році він отримав титул чемпіона WBA, перемігши російського боксера Миколу Валуєва.

В Узбекистані розташовується Міжнародна асоціація Кураш. Цей вид спорту є формою традиційного узбецького бойового мистецтва.

image
Футбольна команда Узбекистану 2018 р.

У 1994 році Збірна Узбекистану з футболу стала чемпіоном Літніх Азійських Ігор. На Літніх Олімпійських Іграх 2016 року Збірна Узбекистану з боксу зайняла перше місце у медальному заліку з боксу, вигравши 3 золоті, 2 срібні та 2 бронзові медалі . У 2018 році Молодіжна збірна Узбекистану з футболу стала Чемпіоном Азії .

ЗМІ

Найважливішими засобами інформації у суспільстві Узбекистану є Національна телерадіокомпанія Узбекистану, регіональні теле- і радіокомпанії, FM-радіостанції, урядові газети та інтернет-ресурси. Теле- та радіоіндустрія отримали бурхливий розвиток у зв’язку з переходом на цифрові технології. У 2010 році в Узбекистані виходило 881 друковане видання . В державі видаються газети узбецькою, каракалпацькою («Єркін Каракалпакстан»), таджицькою («Овозі тожік»), казахською («Нурли жол»), російською та іншими мовами національних меншин. В Узбекистані розвинуто книговидання: сумарний річний тираж книжок за 2000-2010 роки збільшився з 8,9 млн. екз. до 28,5 млн. екз . Але поширення видань серед населення стримується через те, що після приватизації почався спад книготорговельної мережі: за 1990-2010 роки кількість книжкових магазинів зменшилась з 657 до 70 .

Узбецька кухня

Докладніше: Узбецька кухня
image
Узбецькі манти

В узбецькій кухні дуже багато рецептів страв з м’яса (особливо з баранини). Найпоширенішою стравою є плов, який в залежності від регіону готують по-різному. Також в цій країні їдять шурпу, шавлю, маставу, манти, сомсу, чучвару, шашлик та ін. Зелений чай – національний гарячий напій. Чайхани тут мають дуже велике значення. Влітку узбеки переважно п’ють айран – холодний кисломолочний напій. Серед десертів переважають халва, сушені фрукти, горіхи.

Свята

Докладніше:
image
Узбецька тарілка

2 червня 1992 року було встановлено наступні святкові дні:

Культурна спадщина

Головними культурними об’єктами Узбекистану, які внесені до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є:

  • Ічан Кала (1990)
  • Історичний центр Бухари (1993)
  • Історичний центр Шахрізвабза (2000)
  • Самарканд – перехрестя культур (2001)

Галерея

  • Національний костюм Узбекистану
  • image
    Національний верхній одяг Узбекистану
  • image
    Бухарський плов
  • image
    Посуд у музеї (Ташкент)
  • image
    Традиційний текстиль (Ташкент)
  • image
    Перемога спортсмена Джамолідіна Абдужапарова
  • image
    Футбольна збірна Узбекистану (2011 р.)

Джерела

  • P. М. Кароматов. Узбекская музыка [ 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники).
  • Беляев В., Музыкальные инструменты Узбекистана, М., 1933. (рос.)
  • Семёнов A. A., Среднеазиатский трактат по музыке Дервиша Али. Сокращённое изложение персидского (таджикского) текста, Таш., 1946. (рос.)
  • Вызго Т., Узбекская ССР, М., 1954, 1957 (Музыкальная культура союзных республик). (рос.)
  • Вызго Т., Петросянц А. И., Узбекский оркестр народных инструментов, Таш., 1962. (рос.)
  • Реккер Я. В., Узбекская опера, М., 1963. (рос.)
  • Векслер С. М., Очерк истории узбекской музыкальной культуры, Таш., 1965. (рос.)
  • История музыки народов СССР, т. 1-5, М., 1970-74. (рос.)
  • Жирмунский В. М. и Зарифов Х. Т., Узбекский народный героический эпос, М., 1947;
  • Владимирова Н. В., Султанова М. М., Узбекский советский рассказ, Таш., 1962;
  • Турсунов Т., Формирование социалистического реализма в узбекской драматургии, Таш., 1963;
  • Рустамов Э. Р., Узбекская поэзия в первой половине XV в., М., 1963;
  • Абдумавлянов А., Бабаханов А., История узбекской литературы, Таш., 1966: История узбекской советской литературы, М., 1967;
  • Кор-Оглы Х., Узбекская литература, 2 изд., М., 1976;
  • Ўзбек адабиёти масалалары, кит. 1—2, Тотакент, 1959—62; Абдуафуров А., Ўзбек демократик адабиё-тида сатира, Тошкент, 1961;
  • Зоидов В., Ўзбек адабиёти тарнхидан, Тошкент, 1961;
  • Ўзбек адабиёти тарихи, кит. 1—3, Тошкент, 1963—66;
  • Ўзбек совет адабиёти тарихи, кит. 1—3, Тошкент, 1967;
  • Ўзбекистон матбуоти 50 йил ичида, Тошкент, 1967.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 листопада 2018.
  2. UzDaily.uz. (рос.). UzDaily.uz. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  3. . Газета.uz (ru-UZ) . 27 січня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  4. Фридман Э., Шэйфер Р., Антонова С. А. Два десятилетия репрессий: неистребимость авторитарного контроля над средствами массовой информации в Центральной Азии // Центральная Азия и Кавказ. — 2010. — Т. 13. — № 4. — С. 116
  5. Солиева Г. А. Факторы развития книжного рынка в Узбекистане // Актуальные вопросы экономических наук. — 2013. — № 29-1. — С. 57
  6. Солиева Г. А. Факторы развития книжного рынка в Узбекистане // Актуальные вопросы экономических наук. — 2013. — № 29-1. — С. 58

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Узбекистану
  • Культура Узбекистана [ 16 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  • Культура Узбекистана [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kultura Uzbekistanu kultura krayini Uzbekistan yaka formuvalas protyagom bagatoh stolit pid vplivom riznih istorichnih podij Uzbeckij kilim muzej m Tashkent Samarkandskij plovMovaDokladnishe Movi Uzbekistanu Uzbecka mova derzhavna mova Uzbekistanu Druga najposhirenisha mova rosijska Vivchayut u navchalnih zakladah karakalpacku kazahsku turkmensku ta tadzhicku movi U 1993 roci bulo prijnyato rishennya pro perehid z kirilici na latinicyu Mechet u misti AndizhanReligiyaDokladnishe Na teritoriyi Uzbekistanu prozhivaye 88 musulman sunitiv 9 hristiyan reshta predstavniki inshih konfesij Vsogo u krayini zareyestrovano 16 religijnih konfesij MistectvoMuzika Dokladnishe Poshtova marka SRSR Uzbecki narodni instrumenti Uzbeckij narodnij instrument karnaj V osnovi uzbeckoyi narodnoyi muzichnoyi tvorchosti monodijnist Vona skladayetsya z bezlichi riznomanitnih zhanriv Osnovnimi vidami narodnih pisen ye obryadovi rodinno obryadovi kalendarni koliskovi tosho ta neobryadovi term koshuk laparo yalla ashula pisni Osoblive misce u muzici Uzbekistanu zajmayut dostoni epichni opovidi Osnovnij klasichnij fond profesijnoyi muziki usnoyi tradiciyi zajmaye makom ciklichni vokalno instrumentalni tvori Narodnimi muzichnimi instrumentami Uzbekistanu ye gidzhak sato setor dombra dutar tanbur ud dojra chang ta in Za chasiv radyanskogo panuvannya pid vplivom rosijskoyi muziki v uzbecku kulturu pochali pronikati yevropejski muzichni zhanri simfoniyi muzichni drami ta operi Yulduz Usmanova ye odniyeyu z najvidomishih suchasnih pop spivachok Uzbekistanu Literatura Dokladnishe Literatura Uzbekistanu Najvidomishimi predstavnikami uzbeckoyi literaturi ye Agahi Alisher Navoyi Babur Lutfi Mashrab Mukimi Munis Horezmi Nodira Fizuli Furkat Uvajsi ta in Klasichnij zhanr uzbeckoyi literaturi skladayetsya z rubayi kasida ta gazali Usna literatura Literatura Uzbekistanu rozvivalas na osnovi usnoyi ta pisemnoyi narodnoyi tvorchosti Usna poetichna tvorchist uzbekiv predstavlena prisliv yami prikazkami kazkami ta dastanom epichnim zhanrom Sered ostannih geroyichnij epos Alpamish Batir geroyiko romantichnij epos Gorogli maye 40 syuzhetiv Kuntugmish Shirin ta Shokar Dastan yak i kazka maye tradicijne syuzhetne klishe Uzbeckij folklor maye bagatij epos vin narahovuye bagato legend ta epichnih pisen Najchastishe u folklori Uzbekistanu zustrichayutsya trudovi lyubovni obryadovi pisni chastina z yakih zgaduyetsya vzhe u XI st Sered nih protyazhni pisni kushik ta vesilni yar yar Najvidomishim narodnim kazkarem buv Ergash Dzhumanbulbul ogli Uzbecki kazki v osnovnomu pro tvarin ta z elementami fantastiki Vagome misce zajmaye zhanr latifa yakij oznachaye anekdot Najvidomishim zrazkom latifa ye zharti pro Nasreddina Afandi yakij vikrivav haniv ta bayiv Pisemna literatura Alisher Navoyi Miniatyura geratskoyi shkoli Klasichna literatura perskoyu movoyu zigrala znachnu rol u stanovlenni uzbeckoyi pisemnoyi literaturi Misto Samarkand bulo kulturnim centrom u kinci XIV st U nomu zhili taki poeti ta vcheni yak Alisher Navoyi 1441 1501 ta perskij poet Dzhami 1414 1492 U XV st Lutfi napisav poemu pro idealne kohannya Gul i Novruz Literaturu pershoyi polovini XIX st predstavlyayut poeti Muhammed Sharif Gulhani Mahmur Agahi ta in Agahi napisav znamenitij tvir Talisman zakohanih Predstavnikami progresivno demokratichnogo napryamku literaturi buli poeti Zavki Mukimi Zakirdzhan Furkat Dilshad Otar ogli Avaz ta Anbar Atin Same stali zasnovnikami realistichnogo vidobrazhennya dijsnosti ta vveli v uzbecku literaturu suspilno politichnu tematiku Zakladi kulturiUzbecka divchina na festivali m Buhara Tvorcho virobniche ob yednannya Uzbekteatr Derzhavnij zaklad Uzbekkoncert Generalna direkciya mizhnarodnogo muzichnogo festivalyu Shark taronalari Direkciya akademichnih narodnih ta hudozhnih kolektiviv Orkestri simfonichnij kamernij narodnih instrumentiv Respublikanske ob yednannya Uzbekderzhcirk Respublikanskij metodichnij ta informacijnij centr Budinok tvorchoyi molodi Respublikanskij naukovo metodichnij centr narodnoyi tvorchosti ta kulturno prosvitnickoyi roboti Golovne naukovo virobniche upravlinnya z ohoroni vikoristannya ob yektiv kulturnoyi spadshini Upravlennya hudozhnoyi ekspertizi Respublikanskij fond Uzbekmuzej muzeyi respubliki V Respublici funkcionuyut blizko 40 teatriv sered yakih Derzhavnij akademichnij velikij teatr imeni Alishera Navoyi Derzhavnij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr Uzbekistanu teatr Ilhom a takozh pracyuye konservatoriya Velikij vnesok u mistectvo zrobiv Nacionalnij simfonichnij orkestr Uzbekistanu SportDokladnishe Dzhamolidin Abduzhaparov Bokser Ruslan Chagayev Logotip Olimpijskogo komitetu Uzbekistanu Najpopulyarnishimi vidami sportu v Uzbekistani ye futbol borotba boks tenis regbi gandbol ta inshi vidi sportu Uzbekistan bere uchast na Litnih Olimpijskih igrah z 1996 roku a na Zimovih z 1994 roku Duzhe silna suddivska shkola u futboli referi FIFA Ravshan Irmatov obslugovuvav 9 matchiv sho ye rekordom chempionativ svitu z futbolu dlya golovnih suddiv Dzhamolidin Abduzhaparov vsesvitno vidomij shosejnij velogonshik sprinter uzbeckogo pohodzhennya Vin trichi stavav peremozhcem Tur de Frans Dzhamolidin Abduzhaparov ye najvidomishim u sviti shvidkisnim velosipedistom Artur Tajmazov zdobuv pershu medal dlya Uzbekistanu na Litnih Olimpijskih igrah 2000 roku na Litnih Olimpijskih Igrah 2004 roku ta 2008 roku po dvi zoloti medali Ruslan Chagayev profesijnij bokser yakij predstavlyaye Uzbekistan u WBA U 2007 roci vin otrimav titul chempiona WBA peremigshi rosijskogo boksera Mikolu Valuyeva V Uzbekistani roztashovuyetsya Mizhnarodna asociaciya Kurash Cej vid sportu ye formoyu tradicijnogo uzbeckogo bojovogo mistectva Futbolna komanda Uzbekistanu 2018 r U 1994 roci Zbirna Uzbekistanu z futbolu stala chempionom Litnih Azijskih Igor Na Litnih Olimpijskih Igrah 2016 roku Zbirna Uzbekistanu z boksu zajnyala pershe misce u medalnomu zaliku z boksu vigravshi 3 zoloti 2 sribni ta 2 bronzovi medali U 2018 roci Molodizhna zbirna Uzbekistanu z futbolu stala Chempionom Aziyi ZMINajvazhlivishimi zasobami informaciyi u suspilstvi Uzbekistanu ye Nacionalna teleradiokompaniya Uzbekistanu regionalni tele i radiokompaniyi FM radiostanciyi uryadovi gazeti ta internet resursi Tele ta radioindustriya otrimali burhlivij rozvitok u zv yazku z perehodom na cifrovi tehnologiyi U 2010 roci v Uzbekistani vihodilo 881 drukovane vidannya V derzhavi vidayutsya gazeti uzbeckoyu karakalpackoyu Yerkin Karakalpakstan tadzhickoyu Ovozi tozhik kazahskoyu Nurli zhol rosijskoyu ta inshimi movami nacionalnih menshin V Uzbekistani rozvinuto knigovidannya sumarnij richnij tirazh knizhok za 2000 2010 roki zbilshivsya z 8 9 mln ekz do 28 5 mln ekz Ale poshirennya vidan sered naselennya strimuyetsya cherez te sho pislya privatizaciyi pochavsya spad knigotorgovelnoyi merezhi za 1990 2010 roki kilkist knizhkovih magaziniv zmenshilas z 657 do 70 Uzbecka kuhnyaDokladnishe Uzbecka kuhnya Uzbecki manti V uzbeckij kuhni duzhe bagato receptiv strav z m yasa osoblivo z baranini Najposhirenishoyu stravoyu ye plov yakij v zalezhnosti vid regionu gotuyut po riznomu Takozh v cij krayini yidyat shurpu shavlyu mastavu manti somsu chuchvaru shashlik ta in Zelenij chaj nacionalnij garyachij napij Chajhani tut mayut duzhe velike znachennya Vlitku uzbeki perevazhno p yut ajran holodnij kislomolochnij napij Sered desertiv perevazhayut halva susheni frukti gorihi SvyataDokladnishe Uzbecka tarilka 2 chervnya 1992 roku bulo vstanovleno nastupni svyatkovi dni 1 sichnya Novij rik vihidnij den 14 sichnya Den zahisnikiv Batkivshini robochij den 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den vihidnij den 21 bereznya Navrez Den vesnyanogo rivnodennya vihidnij den 9 travnya Den Pam yati i pochestej vihidnij den 1 veresnya Den Nezalezhnosti vihidnij den 8 zhovtnya Den Vchitelya ta Nastavnika vihidnij den 8 grudnya Den Konstituciyi vihidnij den Religijni svyata Uraza bajram i Kurban bajramKulturna spadshinaGolovnimi kulturnimi ob yektami Uzbekistanu yaki vneseni do Spisku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO ye Ichan Kala 1990 Istorichnij centr Buhari 1993 Istorichnij centr Shahrizvabza 2000 Samarkand perehrestya kultur 2001 GalereyaNacionalnij kostyum Uzbekistanu Nacionalnij verhnij odyag Uzbekistanu Buharskij plov Posud u muzeyi Tashkent Tradicijnij tekstil Tashkent Peremoga sportsmena Dzhamolidina Abduzhaparova Futbolna zbirna Uzbekistanu 2011 r DzherelaP M Karomatov Uzbekskaya muzyka 17 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki Belyaev V Muzykalnye instrumenty Uzbekistana M 1933 ros Semyonov A A Sredneaziatskij traktat po muzyke Dervisha Ali Sokrashyonnoe izlozhenie persidskogo tadzhikskogo teksta Tash 1946 ros Vyzgo T Uzbekskaya SSR M 1954 1957 Muzykalnaya kultura soyuznyh respublik ros Vyzgo T Petrosyanc A I Uzbekskij orkestr narodnyh instrumentov Tash 1962 ros Rekker Ya V Uzbekskaya opera M 1963 ros Veksler S M Ocherk istorii uzbekskoj muzykalnoj kultury Tash 1965 ros Istoriya muzyki narodov SSSR t 1 5 M 1970 74 ros Zhirmunskij V M i Zarifov H T Uzbekskij narodnyj geroicheskij epos M 1947 Vladimirova N V Sultanova M M Uzbekskij sovetskij rasskaz Tash 1962 Tursunov T Formirovanie socialisticheskogo realizma v uzbekskoj dramaturgii Tash 1963 Rustamov E R Uzbekskaya poeziya v pervoj polovine XV v M 1963 Abdumavlyanov A Babahanov A Istoriya uzbekskoj literatury Tash 1966 Istoriya uzbekskoj sovetskoj literatury M 1967 Kor Ogly H Uzbekskaya literatura 2 izd M 1976 Ўzbek adabiyoti masalalary kit 1 2 Totakent 1959 62 Abduafurov A Ўzbek demokratik adabiyo tida satira Toshkent 1961 Zoidov V Ўzbek adabiyoti tarnhidan Toshkent 1961 Ўzbek adabiyoti tarihi kit 1 3 Toshkent 1963 66 Ўzbek sovet adabiyoti tarihi kit 1 3 Toshkent 1967 Ўzbekiston matbuoti 50 jil ichida Toshkent 1967 Primitki Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 9 listopada 2018 UzDaily uz ros UzDaily uz Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 9 listopada 2018 Gazeta uz ru UZ 27 sichnya 2018 Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 9 listopada 2018 Fridman E Shejfer R Antonova S A Dva desyatiletiya repressij neistrebimost avtoritarnogo kontrolya nad sredstvami massovoj informacii v Centralnoj Azii Centralnaya Aziya i Kavkaz 2010 T 13 4 S 116 Solieva G A Faktory razvitiya knizhnogo rynka v Uzbekistane Aktualnye voprosy ekonomicheskih nauk 2013 29 1 S 57 Solieva G A Faktory razvitiya knizhnogo rynka v Uzbekistane Aktualnye voprosy ekonomicheskih nauk 2013 29 1 S 58PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura Uzbekistanu Kultura Uzbekistana 16 chervnya 2019 u Wayback Machine ros Kultura Uzbekistana 18 listopada 2018 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ