Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Релігія у Кропивницькому обласному центрі Кіровоградської області представлена різними конфесіями найпоширенішими серед

Релігія в Кропивницькому

Релігія в Кропивницькому

Релігія у Кропивницькому, обласному центрі Кіровоградської області, представлена різними конфесіями, найпоширенішими серед яких є Православ'я та протестантизм, також присутні католицькі та юдейські громади. Перша релігійна громада з'явилася із заснуванням Єлисаветинської фортеці у 1755 році — це була православна Свято-Троїцька церква, у тому ж році у поселенні поряд з фортецею була збудована Успенська церква.

В околицях фортеці, що згодом стала містом Єлисаветград, стали селитися старообрядці, які теж мали свої громади. Для «боротьби» з ними Російська православна церква вирішила у 1880 році заснувати Єлисаветградський вікаріат при , першим єпископом якого став Неофіт (Неводчиков).

Вікаріат проіснував до 1931 року, коли, вже як Зинов'євський, був ліквідований під час гонінь на Церкву.

У 1947 році був відновлений вікаріат, уже як Кіровоградський, а згодом створена єпархія з центром у місті. Кіровоградськими правлячими архієреями були єпископи Михаїл (Рубинський), Феодосій (Ковернинський), Євстратій (Подільський), Іларіон (Прохоров), Іннокентій (Леоферов), Ігнатій (Демченко), Севастіан (Пилипчук), архієпископи Боголеп (Анцух), Василій (Васильцев) та митрополит Нестор (Анісімов).

Історія

Православ'я

Докладніше: Православ'я на Кіровоградщині

Указом імператриці Єлизавети Петрівни від 11 січня 1752 року наказувалося заснувати фортецю святої Єлисавети для захисту Нової Сербії від набігів кримських татар. Вона була заснована не тільки для захисту домівок і , які з'явилися на землях спустошеної нескінченними війнами Нової Сербії, але й як форпост Православ'я на передньому краю вікових змагань між християнськими і мусульманськими народами.

Єлисаветинська фортеця була унікальною в своєму роді. Вона являла собою утворений земляними валами шестикутник бастіонних фортів. Вся система укріплень була оточена глибокими сухими ровами. Фортеця мала троє воріт: Троїцькі, Пречистенські та Всесвятські. Цитадель фортеці складалася з 6 бастіонів — п'ятикутних виступів, які були названі на честь святих великомучениці Катерини, первоверховного апостола Петра, , митрополита Київського і всієї Русі, апостола Андрія Первозванного, благовірного князя Олександра Невського, архістратига Божого Михаїла. Між променями-бастіонами розташовувалися невеликі автономні укріплення равеліни, також оточені валами та ровами і з'єднані з цитаделлю спеціальними проїздами: Федорівський; , матері Пресвятої Богородиці; , дружини мученика Адріана; святого пророка і Предтечі Господнього Іоанна Хрестителя; святого Миколая Чудотворця; Печерський равелін, названий у пам'ять святих отців Києво-Печерських. Крім того, напроти равеліну святих отців Печерських, на березі річки Інгул, знаходився Сергіївський шанець — земляний горнверк, названий на честь святого преподобного Сергія Радонезького.

В околицях фортеці селилися греки, молдовани, серби, росіяни-втікачі і старообрядці з Польщі та Чернігівської губернії. У такий спосіб поблизу фортеці утворилося поселення, що становило частину міста Єлисаветграда за назвою Биково. Передмістя фортеці починають поступово забудовуватись, і через тридцять років, коли із загрозою татарських набігів було покінчено, фортеця втратила своє стратегічне значення — разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єлисаветградом. Через 80 років Єлисаветград став повітовим центром.

image
Пам'ятний хрест на честь першого міського православного храму в Кропивницькому.

Уже в 1755 році в фортеці була побудована невелика дерев'яна церква на честь Живоначальної Трійці, і до 1784 року вона іменувалася соборною. У тому ж році жителі заснованого біля стін Єлисаветинської фортеці форштадта «Поділ» побудували храм на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці. Від початку свого існування й до 1756 року Єлисаветград належав до кафедри київських митрополитів, як і вся Нова Сербія. У фортеці митрополитом Київським Тимофієм була утворена Єлисаветградська протопопія на чолі з протоієреєм Іоанном Орловським. Синодальною постановою 26 червня 1756 року Нова Сербія та парафії фортеці святої Єлисавети з прилеглими козацькими слободами були приєднані до . У 1778 році Успенська церква була замінена трьохпрестольним храмом.

image
Успенський собор (1788 - 1800) незадовго до свого знищення.

У 1775—1778 роках із відкриттям і формуванням нової єпархії —  — фортеця перейшла під духовну опіку першого архієрея єпархії — архієпископа , місцеперебуванням якого спершу була Полтава. У 1788 році під час пожежі Успенський храм Єлисаветграду згорів, і в 1800 році завершилося будівництво шестипрестольного кам'яного храму (престоли на честь Успіння Божої Матері, Петра і Павла, святителя Миколая Чудотворця, великомучениці Варвари, святителя , патріарха Олександрійського і праведної Анни). Успенський собор став окрасою міста і за своїми розмірами не поступився жодному православному храму Херсонської єпархії. 28 листопада 1786 року Словенська єпархія була перейменована на Катеринославську, а у місті Єлисаветграді розташувалося .

Архієпископ Херсонський і Одеський Платон (Городецький) отримав дозвіл Синоду на відкриття в єпархії другого вікаріатства «з метою боротьби із сектантами» (імовірно, старообрядцями). Єпископи другого вікаріатства іменувалися Єлисаветградськими. Місцеперебування їм було відведено в на Великому фонтані. Першим єпископом Єлисаветградським в 1880 році став Неофіт (Неводчиков), кандидат богослов'я, автор численних статей у православній періодиці, який багато років працював на посаді інспектора та видавав .

У 1914 році на місце вікарія був переведений єпископ Прокопій (Титов), нині причислений до лику святих. У 1922 році єпископом став Антоній (Панкеєв), а у 1923 році кафедру очолив єпископ Онуфрій (Гагалюк), обоє нині прилічені до лику святих. Лише три дні єпископ Онуфрій був на чолі пастви, як несподівано його заарештували й відправили на заслання. Три роки він підтримував духовний зв'язок і листування зі своєю паствою.

Під час Другої світової війни був сильно пошкоджений. Після війни храми частіше руйнували, ніж відновлювали. Тож на місці собору був побудований будинок сучасного міськвиконкому. Знесли також храм Петра і Павла, храм Вознесіння Господнього та храм на честь ікони Знамення Пресвятої Богородиці.

У 1942 році почалося тимчасове відродження Православ'я в регіоні. Окрім структур автономної православної церкви у єдності з Московським патріархатом почала активно діяти Українська автокефальна православна церква, що очолювалася архієпископом Мстиславом (Скрипником) і канонічно походила від Польської православної церкви. Тут була створена , яку спершу очолив єпископ Михаїл (Хороший), а згодом єпископ Володимир (Малець). Після повернення Радянським союзом контролю над регіоном ця структура припинила існування.

У 1944 році єпископом Кіровоградським Українського екзархату Російської православної церкви, вікарієм Херсонської єпархії став преосвященний Сергій (Ларін). У січні 1947 року в межах Кіровоградської області була утворена Кіровоградська єпархія. Єпархію в різний час очолювали: Михаїл (Рубинський), Феодосій (Ковернинський), Євстратій (Подільський), Іларіон (Прохоров), Інокентій (Леоферов), Нестор (Анісімов), Ігнатій (Демченко), Боголеп (Анцух), Севастіан (Пилипчук). Під керівництвом Преосвященного Севастіана був відреставрований Кіровоградський кафедральний собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці та багато інших храмів єпархії.

З 1 жовтня 1989 року до 1998 року Кіровоградську кафедру очолював архієпископ Василій (Васильцев), за якого Кіровоградська єпархія Українського екзархату стала складовою самоврядної Української православної церкви (Московського патріархату). Його наступником став єпископ Пантелеймон (Романовський).

Із 10 лютого 2011 р. Кіровоградську єпархію очолює митрополит Іоасаф (Губень).

У 1990-х у місті також почали діяти громади Української автокефальної православної церкви (зараз Православної церкви України). На початок 2019 року на чолі єпархії - преосвященнійший Марк, єпископ Кіровоградський і Головінівський.

Сучасний стан

Станом на 2007 рік у Кропивницькому було зареєстровано 63 релігійні громади (за інформацією начальника відділу з питань внутрішньої політики міської ради Надії Грищенко). Православні мають близько 20 громад, протестанти різних деномінацій 34 громади, існує також по одній громаді Римо-католицької церкви, Греко-католицької церкви та дві юдейські громади.

Найвпливовішим у церковно-релігійному житті міста та регіону є православ'я.

Див. також: .

У Кропивницькому, як і в Україні в цілому, єдиного організаційного оформлення і представлення православна церква не має — у місті (станом на 2007 рік) співіснують громади 3 православних Церков — УПЦ МП (9 громад), ПЦУ (9 громад).

Нині Кіровоградську кафедру в Українській православній церкві (Московського патріархату) обіймає митрополит Іоасаф (Губень), а в Українській православній церкві — єпископ Марк (Левків).

Від 1992 року діє Кропивницька римо-католицька парафія Святого Духа, яка має власний храм — костел Святого Духа на центральній вулиці міста. Віряни УГКЦ з дозволу місцевого римо-католицього священика провадять регулярні служби в підвалі цього храму.

До різних напрямків протестантизму належать 34 релігійні організації міста. Серед них вагоме місце посідають євангельські християни-баптисти (7 громад), християни віри євангельської (6 громад), адвентисти сьомого дня (4 громади).

Почергово проводять богослужіння у приміщенні синагоги представники юдейських релігійних громад прогресивного та ортодоксального напрямку.

Кропивницькі єпископи

Єпископи Єлисаветградські Московського патріархату

Єпископи Зинов'євські Українського екзархату

Єпископи Єлисаветградські Української автокефальної православної церкви

Єпископи Кіровоградські Українського екзархату

  1. Михаїл (Рубинський), єпископ Кіровоградський і Чигиринський (січень 1947 — січень 1948)
  2. Феодосій (Ковернинський), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (січень 1948 — 21 жовтня 1949)
  3. Євстратій (Подільський), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (21 жовтня 1949 — 21 грудня 1951)
  4. Іларіон (Прохоров), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (21 грудня 1951 — 16 листопада 1953)
  5. Іннокентій (Леоферов), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (16 листопада 1953 — 9 грудня 1958)
  6. Нестор (Анісімов), митрополит Кіровоградський і Миколаївський (9 грудня 1958 — листопад 1962)
  7. Ігнатій (Демченко), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (листопад 1962 — 25 травня 1965)
  8. Боголеп (Анцух), архієпископ Кіровоградський і Миколаївський (25 травня 1965 — травень 1977)
  9. Севастіан (Пилипчук), єпископ Кіровоградський і Миколаївський (25 жовтня 1977 — 1 жовтня 1989)
  10. Василій (Васильцев), архієпископ Кіровоградський і Миколаївський (1 жовтня 1989—1991) — з 1991 у складі Української православної церкви

Єпископи Кіровоградські Української православної церкви (Московського патріархату)

Єпископи Кіровоградські Української православної церкви Київського патріархату

  • Серафим (Верзун), архієпископ Кіровоградський і Голованівський (19 листопада 2002 року - листопад 2008 року)
  • Іоан (Яременко), архієпископ Черкаський і Чигиринський, тимчасово керуючий Кіровоградською єпархією
  • Марк (Левків), єпископ Кіровоградський і Голованівський (з лютого 2009 року)

Культові споруди Кропивницького

Докладніше: Храми Кропивницького

Для задоволення духовних потреб кропивничан-вірян релігійні організації станом на кінець 2007 року використовували 13 культових споруд, 5 з яких є пам'ятками архітектури (3 належать УПЦ МП, по одній — ПЦУ та юдейській громаді). Ще низку храмів продовжують або планують звести у місті.

Культові споруди та організації Кропивницького (перші 5 є історико-архітектурними пам'ятками; в дужках вказується конфесія):

У місті склалась диспропорційна ситуація з православними храмами — фактично всі історичні православні святині були передані одній з українських православних Церков (УПЦ МП), ще один храм дістався громаді ПЦУ і тривалий час перебуває в занедбаному стані, і це попри те, громада традиційно мала міцні позиції — головний православний собор міста Собор Різдва Пресвятої Богородиці у 1927—1930 роках належав УАПЦ, а також те, що ще в травні 1991 року була створена релігійна Спасо-Преображенської громада УАПЦ, яка звернулася до влади з проханням віддати їй для богослужіння споруду цього храму. Крім того, раніше мав місце прикрий випадо, коли в УПЦ Київського Патріархату була відібрана виділена під будівництво храму земельна ділянка та віддана під будівництво супермаркету «Велика кишеня».

Прикметно, що віряни УПЦ КП узагалі не мають сталого храму, й відвідують богослужіння у пристосованих для цього приміщеннях. Відтак, наявність кафедрального собору УПЦ КП в Кропивницькому є нагальною потребою, і міська влада в середині 2009 року виявила готовність виділити земельну ділянку під його зведення. На цей час громадою УПЦ КП ведеться підготовча робота щожо будівництва храму УПЦ КП на місці, де колись стояла Петропавлівська церква — на нинішній вулиці Євгена Маланюка. На жаль, цей храм не стане копією тієї давньої культової споруди, адже надана земельна ділянка за площею у двічі менша, ніж для цього потрібно, а на ділянці поряд, яку просила громада під відтворення храму, було поспіхом зведено черговий супермаркет мережі ATB..

Світлини

Цвинтарі Кропивницького

Головна категорія:
Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Див. також

Виноски

  1. Релігійне життя Кіровоградщини [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Вечірня газета» за 29 жовтня 2007 року
  2. Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 296-297
  3. У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест [ 15 серпня 2010 у Wayback Machine.] повідомл. за 7 липня 2008 року на Офіційний інтернет-сайт УГКЦ [ 25 березня 2010 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 березня 2010.
  5. За іншими відомостями Михаїл (Мельник).
  6. . Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 30 березня 2010.
  7. Орел Світлана Ми повинні подужати це випробовування. Хресна хода митрополита УАПЦ Павловського, розстріляного в 1936 році [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.] // газ. «Зеркало недели» № 20 (699) за 31 травня — 6 червня 2008 року
  8. Авдєєв Анатолій Осередок духовної колонізації на інтернет-часопис «Сурма» [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  9. У Кіровограді збудують кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату [ 31 серпня 2009 у Wayback Machine.] інф. за 12 червня 2009 року на Кіровоград.roUA.com (Весь Кіровоград в одному порталі: новини, міський довідник...) [ 2 листопада 2009 у Wayback Machine.]

Джерела і посилання

  • Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, 303 стор.
  • Релігійне життя Кіровоградщини [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Вечірня газета» за 29 жовтня 2007 року

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Religiya u Kropivnickomu oblasnomu centri Kirovogradskoyi oblasti predstavlena riznimi konfesiyami najposhirenishimi sered yakih ye Pravoslav ya ta protestantizm takozh prisutni katolicki ta yudejski gromadi Persha religijna gromada z yavilasya iz zasnuvannyam Yelisavetinskoyi forteci u 1755 roci ce bula pravoslavna Svyato Troyicka cerkva u tomu zh roci u poselenni poryad z forteceyu bula zbudovana Uspenska cerkva V okolicyah forteci sho zgodom stala mistom Yelisavetgrad stali selitisya staroobryadci yaki tezh mali svoyi gromadi Dlya borotbi z nimi Rosijska pravoslavna cerkva virishila u 1880 roci zasnuvati Yelisavetgradskij vikariat pri pershim yepiskopom yakogo stav Neofit Nevodchikov Vikariat proisnuvav do 1931 roku koli vzhe yak Zinov yevskij buv likvidovanij pid chas gonin na Cerkvu U 1947 roci buv vidnovlenij vikariat uzhe yak Kirovogradskij a zgodom stvorena yeparhiya z centrom u misti Kirovogradskimi pravlyachimi arhiyereyami buli yepiskopi Mihayil Rubinskij Feodosij Koverninskij Yevstratij Podilskij Ilarion Prohorov Innokentij Leoferov Ignatij Demchenko Sevastian Pilipchuk arhiyepiskopi Bogolep Ancuh Vasilij Vasilcev ta mitropolit Nestor Anisimov IstoriyaPravoslav ya Dokladnishe Pravoslav ya na Kirovogradshini Ukazom imperatrici Yelizaveti Petrivni vid 11 sichnya 1752 roku nakazuvalosya zasnuvati fortecyu svyatoyi Yelisaveti dlya zahistu Novoyi Serbiyi vid nabigiv krimskih tatar Vona bula zasnovana ne tilki dlya zahistu domivok i yaki z yavilisya na zemlyah spustoshenoyi neskinchennimi vijnami Novoyi Serbiyi ale j yak forpost Pravoslav ya na perednomu krayu vikovih zmagan mizh hristiyanskimi i musulmanskimi narodami Yelisavetinska fortecya bula unikalnoyu v svoyemu rodi Vona yavlyala soboyu utvorenij zemlyanimi valami shestikutnik bastionnih fortiv Vsya sistema ukriplen bula otochena glibokimi suhimi rovami Fortecya mala troye vorit Troyicki Prechistenski ta Vsesvyatski Citadel forteci skladalasya z 6 bastioniv p yatikutnih vistupiv yaki buli nazvani na chest svyatih velikomuchenici Katerini pervoverhovnogo apostola Petra mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi apostola Andriya Pervozvannogo blagovirnogo knyazya Oleksandra Nevskogo arhistratiga Bozhogo Mihayila Mizh promenyami bastionami roztashovuvalisya neveliki avtonomni ukriplennya ravelini takozh otocheni valami ta rovami i z yednani z citadellyu specialnimi proyizdami Fedorivskij materi Presvyatoyi Bogorodici druzhini muchenika Adriana svyatogo proroka i Predtechi Gospodnogo Ioanna Hrestitelya svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Pecherskij ravelin nazvanij u pam yat svyatih otciv Kiyevo Pecherskih Krim togo naproti ravelinu svyatih otciv Pecherskih na berezi richki Ingul znahodivsya Sergiyivskij shanec zemlyanij gornverk nazvanij na chest svyatogo prepodobnogo Sergiya Radonezkogo V okolicyah forteci selilisya greki moldovani serbi rosiyani vtikachi i staroobryadci z Polshi ta Chernigivskoyi guberniyi U takij sposib poblizu forteci utvorilosya poselennya sho stanovilo chastinu mista Yelisavetgrada za nazvoyu Bikovo Peredmistya forteci pochinayut postupovo zabudovuvatis i cherez tridcyat rokiv koli iz zagrozoyu tatarskih nabigiv bulo pokincheno fortecya vtratila svoye strategichne znachennya razom z peredmistyami otrimala prava mista i stala imenuvatisya mistom Yelisavetgradom Cherez 80 rokiv Yelisavetgrad stav povitovim centrom Pam yatnij hrest na chest pershogo miskogo pravoslavnogo hramu v Kropivnickomu Uzhe v 1755 roci v forteci bula pobudovana nevelika derev yana cerkva na chest Zhivonachalnoyi Trijci i do 1784 roku vona imenuvalasya sobornoyu U tomu zh roci zhiteli zasnovanogo bilya stin Yelisavetinskoyi forteci forshtadta Podil pobuduvali hram na chest svyata Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Vid pochatku svogo isnuvannya j do 1756 roku Yelisavetgrad nalezhav do kafedri kiyivskih mitropolitiv yak i vsya Nova Serbiya U forteci mitropolitom Kiyivskim Timofiyem bula utvorena Yelisavetgradska protopopiya na choli z protoiyereyem Ioannom Orlovskim Sinodalnoyu postanovoyu 26 chervnya 1756 roku Nova Serbiya ta parafiyi forteci svyatoyi Yelisaveti z prileglimi kozackimi slobodami buli priyednani do U 1778 roci Uspenska cerkva bula zaminena trohprestolnim hramom Uspenskij sobor 1788 1800 nezadovgo do svogo znishennya U 1775 1778 rokah iz vidkrittyam i formuvannyam novoyi yeparhiyi fortecya perejshla pid duhovnu opiku pershogo arhiyereya yeparhiyi arhiyepiskopa misceperebuvannyam yakogo spershu bula Poltava U 1788 roci pid chas pozhezhi Uspenskij hram Yelisavetgradu zgoriv i v 1800 roci zavershilosya budivnictvo shestiprestolnogo kam yanogo hramu prestoli na chest Uspinnya Bozhoyi Materi Petra i Pavla svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya velikomuchenici Varvari svyatitelya patriarha Oleksandrijskogo i pravednoyi Anni Uspenskij sobor stav okrasoyu mista i za svoyimi rozmirami ne postupivsya zhodnomu pravoslavnomu hramu Hersonskoyi yeparhiyi 28 listopada 1786 roku Slovenska yeparhiya bula perejmenovana na Katerinoslavsku a u misti Yelisavetgradi roztashuvalosya Arhiyepiskop Hersonskij i Odeskij Platon Gorodeckij otrimav dozvil Sinodu na vidkrittya v yeparhiyi drugogo vikariatstva z metoyu borotbi iz sektantami imovirno staroobryadcyami Yepiskopi drugogo vikariatstva imenuvalisya Yelisavetgradskimi Misceperebuvannya yim bulo vidvedeno v na Velikomu fontani Pershim yepiskopom Yelisavetgradskim v 1880 roci stav Neofit Nevodchikov kandidat bogoslov ya avtor chislennih statej u pravoslavnij periodici yakij bagato rokiv pracyuvav na posadi inspektora ta vidavav U 1914 roci na misce vikariya buv perevedenij yepiskop Prokopij Titov nini prichislenij do liku svyatih U 1922 roci yepiskopom stav Antonij Pankeyev a u 1923 roci kafedru ocholiv yepiskop Onufrij Gagalyuk oboye nini prilicheni do liku svyatih Lishe tri dni yepiskop Onufrij buv na choli pastvi yak nespodivano jogo zaareshtuvali j vidpravili na zaslannya Tri roki vin pidtrimuvav duhovnij zv yazok i listuvannya zi svoyeyu pastvoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv silno poshkodzhenij Pislya vijni hrami chastishe rujnuvali nizh vidnovlyuvali Tozh na misci soboru buv pobudovanij budinok suchasnogo miskvikonkomu Znesli takozh hram Petra i Pavla hram Voznesinnya Gospodnogo ta hram na chest ikoni Znamennya Presvyatoyi Bogorodici U 1942 roci pochalosya timchasove vidrodzhennya Pravoslav ya v regioni Okrim struktur avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi u yednosti z Moskovskim patriarhatom pochala aktivno diyati Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva sho ocholyuvalasya arhiyepiskopom Mstislavom Skripnikom i kanonichno pohodila vid Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Tut bula stvorena yaku spershu ocholiv yepiskop Mihayil Horoshij a zgodom yepiskop Volodimir Malec Pislya povernennya Radyanskim soyuzom kontrolyu nad regionom cya struktura pripinila isnuvannya U 1944 roci yepiskopom Kirovogradskim Ukrayinskogo ekzarhatu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vikariyem Hersonskoyi yeparhiyi stav preosvyashennij Sergij Larin U sichni 1947 roku v mezhah Kirovogradskoyi oblasti bula utvorena Kirovogradska yeparhiya Yeparhiyu v riznij chas ocholyuvali Mihayil Rubinskij Feodosij Koverninskij Yevstratij Podilskij Ilarion Prohorov Inokentij Leoferov Nestor Anisimov Ignatij Demchenko Bogolep Ancuh Sevastian Pilipchuk Pid kerivnictvom Preosvyashennogo Sevastiana buv vidrestavrovanij Kirovogradskij kafedralnij sobor na chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici ta bagato inshih hramiv yeparhiyi Z 1 zhovtnya 1989 roku do 1998 roku Kirovogradsku kafedru ocholyuvav arhiyepiskop Vasilij Vasilcev za yakogo Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu stala skladovoyu samovryadnoyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Jogo nastupnikom stav yepiskop Pantelejmon Romanovskij Iz 10 lyutogo 2011 r Kirovogradsku yeparhiyu ocholyuye mitropolit Ioasaf Guben U 1990 h u misti takozh pochali diyati gromadi Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi zaraz Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Na pochatok 2019 roku na choli yeparhiyi preosvyashennijshij Mark yepiskop Kirovogradskij i Golovinivskij Suchasnij stanStanom na 2007 rik u Kropivnickomu bulo zareyestrovano 63 religijni gromadi za informaciyeyu nachalnika viddilu z pitan vnutrishnoyi politiki miskoyi radi Nadiyi Grishenko Pravoslavni mayut blizko 20 gromad protestanti riznih denominacij 34 gromadi isnuye takozh po odnij gromadi Rimo katolickoyi cerkvi Greko katolickoyi cerkvi ta dvi yudejski gromadi Najvplivovishim u cerkovno religijnomu zhitti mista ta regionu ye pravoslav ya Div takozh U Kropivnickomu yak i v Ukrayini v cilomu yedinogo organizacijnogo oformlennya i predstavlennya pravoslavna cerkva ne maye u misti stanom na 2007 rik spivisnuyut gromadi 3 pravoslavnih Cerkov UPC MP 9 gromad PCU 9 gromad Nini Kirovogradsku kafedru v Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Moskovskogo patriarhatu obijmaye mitropolit Ioasaf Guben a v Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi yepiskop Mark Levkiv Vid 1992 roku diye Kropivnicka rimo katolicka parafiya Svyatogo Duha yaka maye vlasnij hram kostel Svyatogo Duha na centralnij vulici mista Viryani UGKC z dozvolu miscevogo rimo katolicogo svyashenika provadyat regulyarni sluzhbi v pidvali cogo hramu Do riznih napryamkiv protestantizmu nalezhat 34 religijni organizaciyi mista Sered nih vagome misce posidayut yevangelski hristiyani baptisti 7 gromad hristiyani viri yevangelskoyi 6 gromad adventisti somogo dnya 4 gromadi Pochergovo provodyat bogosluzhinnya u primishenni sinagogi predstavniki yudejskih religijnih gromad progresivnogo ta ortodoksalnogo napryamku Kropivnicki yepiskopiYepiskopi Yelisavetgradski Moskovskogo patriarhatu Yepiskop Neofit Nevodchikov 10 serpnya 1880 6 serpnya 1883 Yepiskop 22 sichnya 1884 7 veresnya 1891 Yepiskop 7 veresnya 1891 30 kvitnya 1894 Yepiskop Ioann Kratirov 17 sichnya 23 serpnya 1895 Yepiskop 8 veresnya 1895 1903 Yepiskop 3 travnya 4 listopada 1903 Yepiskop Feodosij Oltarzhevskij 30 listopada 1903 18 lipnya 1905 Yepiskop Oleksij Dorodnicin 18 lipnya 27 serpnya 1905 Yepiskop 27 serpnya 1905 1906 Yepiskop 10 grudnya 1906 30 lipnya 1914 Yepiskop Prokopij Titov 30 serpnya 1914 1917 Yepiskop 1917 Yepiskop Oleksij Bazhenov 1918 1921 Yepiskop Antonij Pankeyev 1922 Yepiskop Onufrij Gagalyuk 22 sichnya 1923 1924 Arhiyepiskop 1927 Yepiskopi Zinov yevski Ukrayinskogo ekzarhatu Porfirij Gulevich 1930 1931 Yepiskopi Yelisavetgradski Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Yepiskop Mihayil Horoshij 12 kvitnya 1942 23 chervnya 1942 Yepiskop Volodimir Malec 23 chervnya 1942 1944 Yepiskopi Kirovogradski Ukrayinskogo ekzarhatu Mihayil Rubinskij yepiskop Kirovogradskij i Chigirinskij sichen 1947 sichen 1948 Feodosij Koverninskij yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij sichen 1948 21 zhovtnya 1949 Yevstratij Podilskij yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 21 zhovtnya 1949 21 grudnya 1951 Ilarion Prohorov yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 21 grudnya 1951 16 listopada 1953 Innokentij Leoferov yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 16 listopada 1953 9 grudnya 1958 Nestor Anisimov mitropolit Kirovogradskij i Mikolayivskij 9 grudnya 1958 listopad 1962 Ignatij Demchenko yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij listopad 1962 25 travnya 1965 Bogolep Ancuh arhiyepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 25 travnya 1965 traven 1977 Sevastian Pilipchuk yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 25 zhovtnya 1977 1 zhovtnya 1989 Vasilij Vasilcev arhiyepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 1 zhovtnya 1989 1991 z 1991 u skladi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkviYepiskopi Kirovogradski Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Vasilij Vasilcev Pantelejmon Romanovskij Ioasaf Guben Yepiskopi Kirovogradski Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Serafim Verzun arhiyepiskop Kirovogradskij i Golovanivskij 19 listopada 2002 roku listopad 2008 roku Ioan Yaremenko arhiyepiskop Cherkaskij i Chigirinskij timchasovo keruyuchij Kirovogradskoyu yeparhiyeyu Mark Levkiv yepiskop Kirovogradskij i Golovanivskij z lyutogo 2009 roku Kultovi sporudi KropivnickogoDokladnishe Hrami Kropivnickogo Dlya zadovolennya duhovnih potreb kropivnichan viryan religijni organizaciyi stanom na kinec 2007 roku vikoristovuvali 13 kultovih sporud 5 z yakih ye pam yatkami arhitekturi 3 nalezhat UPC MP po odnij PCU ta yudejskij gromadi She nizku hramiv prodovzhuyut abo planuyut zvesti u misti Kultovi sporudi ta organizaciyi Kropivnickogo pershi 5 ye istoriko arhitekturnimi pam yatkami v duzhkah vkazuyetsya konfesiya U misti sklalas disproporcijna situaciya z pravoslavnimi hramami faktichno vsi istorichni pravoslavni svyatini buli peredani odnij z ukrayinskih pravoslavnih Cerkov UPC MP she odin hram distavsya gromadi PCU i trivalij chas perebuvaye v zanedbanomu stani i ce popri te gromada tradicijno mala micni poziciyi golovnij pravoslavnij sobor mista Sobor Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u 1927 1930 rokah nalezhav UAPC a takozh te sho she v travni 1991 roku bula stvorena religijna Spaso Preobrazhenskoyi gromada UAPC yaka zvernulasya do vladi z prohannyam viddati yij dlya bogosluzhinnya sporudu cogo hramu Krim togo ranishe mav misce prikrij vipado koli v UPC Kiyivskogo Patriarhatu bula vidibrana vidilena pid budivnictvo hramu zemelna dilyanka ta viddana pid budivnictvo supermarketu Velika kishenya Prikmetno sho viryani UPC KP uzagali ne mayut stalogo hramu j vidviduyut bogosluzhinnya u pristosovanih dlya cogo primishennyah Vidtak nayavnist kafedralnogo soboru UPC KP v Kropivnickomu ye nagalnoyu potreboyu i miska vlada v seredini 2009 roku viyavila gotovnist vidiliti zemelnu dilyanku pid jogo zvedennya Na cej chas gromadoyu UPC KP vedetsya pidgotovcha robota shozho budivnictva hramu UPC KP na misci de kolis stoyala Petropavlivska cerkva na ninishnij vulici Yevgena Malanyuka Na zhal cej hram ne stane kopiyeyu tiyeyi davnoyi kultovoyi sporudi adzhe nadana zemelna dilyanka za plosheyu u dvichi mensha nizh dlya cogo potribno a na dilyanci poryad yaku prosila gromada pid vidtvorennya hramu bulo pospihom zvedeno chergovij supermarket merezhi ATB SvitliniKafedralnij sobor Rizdva Bogorodici Spaso Preobrazhenskij sobor Hram Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici park im Kryuchkova Svyato Volodimirska cerkva Hram Svyatogo Ioanna Hrestitelya Voznesenskij hram Svyato Yelisavetinskogo cholovichogo monastirya Kostel Svyatogo Duha Cerkva Rizdva Svyatogo Ivana Hrestitelya UGKC Mechet Kovsar Cvintari KropivnickogoGolovna kategoriya Cvintari Kropivnickogo Cej spisok nezavershenij Vi mozhete dopomogti dodati punkti yakih brakuye Div takozhReligiya v Ukrayini Pravoslav ya na Kirovogradshini Yelisavetgradske vikariatstvoVinoskiReligijne zhittya Kirovogradshini 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vechirnya gazeta za 29 zhovtnya 2007 roku Kirovogradska rimo katolicka parafiya Svyatogo Duha Misto i lyudi Yelisavetgrad Kirovograd 1754 2004 Ilyustrovana enciklopediya Kirovograd Imeks LTD 2004 stor 296 297 U Kirovogradi na misci budivnictva hramu UGKC osvyacheno hrest 15 serpnya 2010 u Wayback Machine povidoml za 7 lipnya 2008 roku na Oficijnij internet sajt UGKC 25 bereznya 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2010 Za inshimi vidomostyami Mihayil Melnik Arhiv originalu za 17 travnya 2011 Procitovano 30 bereznya 2010 Orel Svitlana Mi povinni poduzhati ce viprobovuvannya Hresna hoda mitropolita UAPC Pavlovskogo rozstrilyanogo v1936 roci 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine gaz Zerkalo nedeli 20 699 za 31 travnya 6 chervnya 2008 roku Avdyeyev Anatolij Oseredok duhovnoyi kolonizaciyi na internet chasopis Surma 14 kvitnya 2010 u Wayback Machine U Kirovogradi zbuduyut kafedralnij sobor UPC Kiyivskogo Patriarhatu 31 serpnya 2009 u Wayback Machine inf za 12 chervnya 2009 roku na Kirovograd roUA com Ves Kirovograd v odnomu portali novini miskij dovidnik 2 listopada 2009 u Wayback Machine Dzherela i posilannyaMisto i lyudi Yelisavetgrad Kirovograd 1754 2004 Ilyustrovana enciklopediya Kirovograd Imeks LTD 2004 303 stor Religijne zhittya Kirovogradshini 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vechirnya gazeta za 29 zhovtnya 2007 roku

Дата публікації:
Топ