Єпископ Іоанн у світі Іван Олександрович Кратіров 27 липня 1839 село Лохта Тотемський повіт Вологодська єпархія 12 лютог

Єпископ Іоанн (у світі Іван Олександрович Кратіров; 27 липня 1839, село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія — †12 лютого 1909, Москва) — український релігійний діяч фіно-угорського походження. Ректор Харківської духовної семінарії. Єпископ Сумський ВПСРІ. Єпископ Саратовський та Царицинський. Богослов.

Єпископ Іоанн

Єпископ Саратовський та Царицинський

3 лютого 1899 — 12 березня 1903

Церква:

Російська православна церква

Попередник:

Миколай (Налімов)

Наступник:

тимчасовий управитель
Санкт-Петербурзької єпархії

3 жовтня — 25 грудня 1898

Попередник:

Палладій (Раєв)

Наступник:

Антоній (Вадковський)

Єпископ Нарвський,
вікарій Санкт-Петербурзької єпархії

23 серпня 1895 — 3 лютого 1899

Попередник:

Наступник:

Никон (Софійський)

Єпископ Елисаветградський,
вікарій Харківської єпархії

17 січня — 23 серпня 1895

Попередник:

Наступник:

Єпископ Сумський,
вікарій Харківської єпархії

25 квітня 1893 — 17 січня 1895

Попередник:

Володимир (Шимкович)

Наступник:

Петро (Дугов)

Альма-матер:

Санкт-Петербурзька духовна академія

Діяльність:

священник

Ім'я при народженні:

Іван Олександрович Кратіров

Народження:

27 липня 1839
село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія

Смерть:

12 (25) лютого 1909 (69 років)
Москва

Чернецтво:

6 березня 1893

Єп. хіротонія:

25 квітня 1893

Іоанн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Життєпис

Із родини священиків. Отримав домашню освіту.

1850 – поступив до Тотемського духовного училища, яке закінчив у 1854.

1860 – закінчив повний курс Вологодської духовної семінарії.

1864 – закінчив Московську духовну академію.

9 листопада 1864 – призначений на посаду наставника у вищому і середньому відділеннях Вологодської духовної семінарії.

24 квітня 1867 – зведений в ступінь магістра богослов’я.

15 листопада 1867 – за проханням переміщений на ті ж дисципліни до Ярославської духовної семінарії, де 9 березня 1868 призначений помічником інспектора, а 10 липня – членом семінарського правління для присутності у педагогічних зібраннях.

31 серпня 1870 – переведений до Московської духовної академії і затверджений там секретарем Ради та Правління.

Кратірова запросили до Санкт-Петербургу чиновником по особливих доручень та ректором семінарії, але він відмовився.

7 квітня 1883 – був призначений ректором Харківської духовної семінарії, 7 травня рукопокладений в диякона, 8 травня – в священики, 5 червня – в протоієрея.

Завдяки йому була зведена нова будівля семінарського гуртожитку для викладачів.

4 серпня 1884 – був головою Харківської єпархіальної училищної ради та відповідальним редактором богословсько-філософського часопису «Віра та розум».

5 вересня 1888 став вдівцем.

6 березня 1893 – був пострижений в чернецтво з іменем Іван, 7 березня – зведений в сан архімандрита.

25 квітня 1893 – в Санкт-Петербурзі відбулася хіротонія в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

17 січня 1895 — єпископ Єлисаветградський, вікарій тієї ж єпархії.

23 серпня 1895 – переведений до митрополита Палладія Раєва єпископом Нарвським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії, 31 серпня призначений ректором Санкт-Петербурзької духовної академії.

3 жовтня - 25 грудня 1898 – під час хвороби, а потім смерті митрополита Палладія Раєва тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією.

3 лютого 1899 – призначений єпископом Саратовським та Царицинським на місце архієпископа Миколи Налімова.

29 грудня 1899 — почесний член Санкт-Петербурзької духовної академії.

Восени 1902 – викликаний Синодом до Санкт-Петербургу.

12 березня 1903 – звільнений від управління Саратовської катедри і призначений членом Московської Синодальної Контори та управителем Ставропігіальним Симоновим монастирем.

5 грудня 1908 – був звільнений від посади штатного члена та від настоятельства в Симоновому монастирі без пенсії.

Помер 12 лютого 1909 – помер.

Посилання

(рос.) Иоанн (Кратиров Иван Александрович) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія. Т. 23, С. 412—413
Катанский А. Л.