Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
Миколай Налімов (19 червня 1852, — 13 липня 1914, Санкт-Петербург) — єпископ Відомства православного віросповідання Російської імперії, архієпископ Володимирський і Суздальський. Духовний письменник.
| Миколай Налімов Микола Налімов | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 23 червня 1906 — 13 липня 1914 | ||
| Попередник: | Нікон Софійський | |
| Наступник: | Алексій Дородніцин | |
| ||
| 1 липня 1905 — 9 червня 1906 | ||
| Попередник: | Алексій Опоцький | |
| Наступник: | Нікон Софійський | |
| ||
| 8 квітня — 1 липня 1905 | ||
| Попередник: | Миколай Зіоров | |
| Наступник: | Алексій Опоцький | |
| ||
| 16 січня 1899 — 8 квітня 1905 | ||
| Попередник: | (Антоній Вадковський) | |
| Наступник: | (Сергій Стагородський) | |
| ||
| 13 листопада 1893 — 16 січня 1899 | ||
| Попередник: | Авраамій Летницький | |
| Наступник: | Іоанн Кратиров | |
| ||
| 24 жовтня 1892 — 13 листопада 1893 | ||
| Наступник: | Назарій Кирилов | |
| ||
| 5 серпня 1890 — 24 жовтня 1892 | ||
| Попередник: | Митрофан Невський | |
| Наступник: | Мелхиседек Паєвський | |
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 19 червня 1852 Нова Ладога | |
| Смерть: | 13 липня 1914 (62 роки) Санкт-Петербург | |
| Похований: | d | |
| Єп. хіротонія: | 5 серпня 1890 | |
| | ||
Біографія
Народився 19 червня 1852 в родині священика.
У 1873 році закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію і був першим у списку. Після цього вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії, яку закінчив в 1877 році зі ступенем кандидата богослів'я і призначений викладачем Олександро-Невського училища в Санкт-Петербурзі.
З 28 серпня 1878 року — помічник інспектора і викладач Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
Тут він скромно трудився, користуючись винятковою довірою, любов'ю і повагою з боку учнів. У всіх тяжких випадках учні зазвичай зверталися насамперед до нього, тоді ще світського чоловіка — і він завжди знаходив добру пораду, розраду, матеріальну допомогу.
Будучи ще світським викладачем, вів уже чернечий спосіб життя, відрізнявся глибокою релігійністю, ніколи не пропускав богослужінь в семінарській церкві, подаючи добрий приклад учням. Все це ще більше підносило його авторитет серед учнів, оскільки вони знали щирість і прямоту його натури.
8 червня 1885 пострижений в чернецтво, 12 червня висвячений у ієромонахи.
З 17 січня 1886 року призначений ректором (Смоленської семінарії), а 26 січня зведений в сан архімандрита. При ньому було вирішено питання будівництва нової семінарії та навесні 1888 року почалися будівельні роботи.
З 21 березня 1889 року — ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії.
5 серпня 1890 хіротонізований на єпископа Ладозького, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії.
З 24 жовтня 1892 року — єпископ Гдовський, вікарій тієї ж єпархії.
З 13 листопада 1893 року — єпископ Саратовський і Царицинський.
З 16 січня 1899 року — архієпископ Фінляндський і Виборзький.
У 1904 році нагороджений (панагією) з коштовним камінням.
8 квітня 1905 році призначений архієпископом Тверським і Кашинським.
1 липня 1905 року — архієпископ Карталинський і Кахетинський, Екзарх Грузії. У 1905 році нагороджений правом носіння хреста на клобуці. 9 червня 1906 звільнений з посади Екзарха.
З 23 червня 1906 року — архієпископ Володимирський і Суздальський.
У червні 1908 року ховав у кафедральному Успенському соборі Володимира свого наступника по управлінню Грузинським Екзархатом, архієпископа Нікона Софійського, убитого в Тифлісі.
Помер 13 липня 1914 року в покоях Олександро-Невської лаври.
Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської Лаври.
Політичні погляди
Миколай відрізнявся крайнім консерватизмом. Наприклад, він заборонив розміщувати в храмах Володимирської і Суздальської єпархії монархічну атрибутику Союзу російського народу, оскільки за статутом цієї організації її членами могли бути старообрядці.
Праці
Крім слів і промов, поміщених в «Додатках до Церковних Відомостей», в окремих відбитках є:
- «Слово, вимовлене в день загальних зборів членів братства викладача Авраамія»
- «Повчання в день сходження на престол Олександра Олександровича»
- «Мова при нареченні його в єпископа Ладозького». Приб. до «ЦВ» 1890, № 33, с. 1 085
- «Мова при похованні професора М. О. Кояловича». «Церк. Укр.» 1891, № 35, с. 558.
Посилання
- на сайті «Російське православ'я»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет