Єпископ Феодосій (в миру Петро Наркисович Олтаржевський, нар. 13 грудня 1867, Уманський повіт, Київська губернія — †26 липня 1914, Єсентуки) — український релігійний діяч, духовний письменник, почесний член Київської духовної академії. Ректор Волинської духовної семінарії.
Єпископ Феодосій | |
Альма-матер: | Київська духовна семінарія |
---|---|
Науковий ступінь: | d |
Діяльність: | священник |
Ім'я при народженні: | Петро Наркисович Олтаржевський |
Народження: | 1 (13) грудня 1867 Україна Уманський повіт, Київська губернія |
Смерть: | 26 липня 1914 (46 років) Єсентуки |
Чернецтво: | 1895 |
Єп. хіротонія: | 30 листопада 1903 |
Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії з титулом Оренбурзький та Туругайський.
Життєпис
Навчався спершу в та Київській духовній семінарії.
1888 р. — поступив до Київської духовної академії. На третьому курсі захворів і був залишений на другий рік. Закінчив академію у 1893 р. зі ступенем "кандидат богослов'я".
16 серпня 1893 — призначений вчителем в Уманському духовному училищі.
1895 р. — у Києво-Печерській Лаврі прийняв чернецтво з іменем Феодосій, 14 вересня рукоположений на ієромонаха.
5 грудня 1895 р. — призначений наглядачем Києво-Подільського духовного училища.
1898 р. — інспектор Київської духовної семінарії.
7 січня 1899 р. — ректор Волинської духовної семінарії в сані архімандрита.
1900 р. — удостоєний звання магістра богослов'я за твір: «Палестинское монашество в IV–VI веках».
Із 1901 р. — ректор Київської духовної семінарії.
30 листопада 1903 — хіротонія на єпископа Єлисаветградського, вікарія Херсонської єпархії із призначенням жити в Успенському монастирі, поблизу Одеси.
18 липня 1905 р. — призначений єпископом Чистопольським, вікарієм Казанської єпархії.
Через хворобу прохав Священний Синод скасувати його призначення. Синод вирішив покарати його за строптивість і звільнити не лише від переміщення до Казані, але взагалі від єпархіальної служби. Він був відправлений на спокій до Григор'єво-Бізюків монастир Херсонської єпархії. На покої був три місяці.
16 грудня 1905 р. — призначений єпископом Прилуцьким, вікарієм Полтавської єпархії.
19 грудня 1907 — був обраний Радою Академії на посаду ректора Київської духовної семінарії, а від 3 січня 1908 р. — утверджений на цій посаді Св. Синодом із найменуванням «єпископ Уманський», другий вікарій Київської єпархії.
Для читання лекцій студентам академії обрав Канонічне право, як науку, що найбільш потрібна для урегулювання церковно-громадських відношень.
13 серпня 1910 р. — був призначений єпископом Оренбурзьким та Тургайським. У цьому ж році почесний член Київської духовної академії.
Через ревматизм він подався на лікування в Єсентуки, де помер 16 липня 1914, під час лікування. Тіло було доставлено до Оренбургу, де і було поховане біля вівтаря домового храму архієрейського будинку.
Примітки
- Палестинское монашество с IV до VI века. Иеромонах Феодосий Олтаржевский. Православный Палестинский сборник. 44-й выпуск. Т. XV. В. 2. Издание ИППО. С-Петербург. 1896 г. // Публикация на официальном портале Иерусалимского отделения ИППО
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yepiskop Feodosij v miru Petro Narkisovich Oltarzhevskij nar 13 grudnya 1867 Umanskij povit Kiyivska guberniya 26 lipnya 1914 Yesentuki ukrayinskij religijnij diyach duhovnij pismennik pochesnij chlen Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Rektor Volinskoyi duhovnoyi seminariyi Yepiskop Feodosij Alma mater Kiyivska duhovna seminariya Naukovij stupin d Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Petro Narkisovich Oltarzhevskij Narodzhennya 1 13 grudnya 1867 1867 12 13 Ukrayina Umanskij povit Kiyivska guberniya Smert 26 lipnya 1914 1914 07 26 46 rokiv Yesentuki Chernectvo 1895 Yep hirotoniya 30 listopada 1903 Yepiskop Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi z titulom Orenburzkij ta Turugajskij ZhittyepisNavchavsya spershu v ta Kiyivskij duhovnij seminariyi 1888 r postupiv do Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Na tretomu kursi zahvoriv i buv zalishenij na drugij rik Zakinchiv akademiyu u 1893 r zi stupenem kandidat bogoslov ya 16 serpnya 1893 priznachenij vchitelem v Umanskomu duhovnomu uchilishi 1895 r u Kiyevo Pecherskij Lavri prijnyav chernectvo z imenem Feodosij 14 veresnya rukopolozhenij na iyeromonaha 5 grudnya 1895 r priznachenij naglyadachem Kiyevo Podilskogo duhovnogo uchilisha 1898 r inspektor Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi 7 sichnya 1899 r rektor Volinskoyi duhovnoyi seminariyi v sani arhimandrita 1900 r udostoyenij zvannya magistra bogoslov ya za tvir Palestinskoe monashestvo v IV VI vekah Iz 1901 r rektor Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi 30 listopada 1903 hirotoniya na yepiskopa Yelisavetgradskogo vikariya Hersonskoyi yeparhiyi iz priznachennyam zhiti v Uspenskomu monastiri poblizu Odesi 18 lipnya 1905 r priznachenij yepiskopom Chistopolskim vikariyem Kazanskoyi yeparhiyi Cherez hvorobu prohav Svyashennij Sinod skasuvati jogo priznachennya Sinod virishiv pokarati jogo za stroptivist i zvilniti ne lishe vid peremishennya do Kazani ale vzagali vid yeparhialnoyi sluzhbi Vin buv vidpravlenij na spokij do Grigor yevo Bizyukiv monastir Hersonskoyi yeparhiyi Na pokoyi buv tri misyaci 16 grudnya 1905 r priznachenij yepiskopom Priluckim vikariyem Poltavskoyi yeparhiyi 19 grudnya 1907 buv obranij Radoyu Akademiyi na posadu rektora Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi a vid 3 sichnya 1908 r utverdzhenij na cij posadi Sv Sinodom iz najmenuvannyam yepiskop Umanskij drugij vikarij Kiyivskoyi yeparhiyi Dlya chitannya lekcij studentam akademiyi obrav Kanonichne pravo yak nauku sho najbilsh potribna dlya uregulyuvannya cerkovno gromadskih vidnoshen 13 serpnya 1910 r buv priznachenij yepiskopom Orenburzkim ta Turgajskim U comu zh roci pochesnij chlen Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Cherez revmatizm vin podavsya na likuvannya v Yesentuki de pomer 16 lipnya 1914 pid chas likuvannya Tilo bulo dostavleno do Orenburgu de i bulo pohovane bilya vivtarya domovogo hramu arhiyerejskogo budinku PrimitkiPalestinskoe monashestvo s IV do VI veka Ieromonah Feodosij Oltarzhevskij Pravoslavnyj Palestinskij sbornik 44 j vypusk T XV V 2 Izdanie IPPO S Peterburg 1896 g Publikaciya na oficialnom portale Ierusalimskogo otdeleniya IPPOPosilannya 1 2