Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інноке нтій Леофе ров архієпи скоп Тве рський і Кашинський 10 вересня 1890 Вологодська губернія 6 вересня 1971 м Твер ро

Інокентій (Леоферов)

Інокентій (Леоферов)

Інноке́нтій (Леофе́ров), архієпи́скоп Тве́рський і Кашинський (10 вересня 1890, Вологодська губернія — 6 вересня 1971, м. Твер) — російський намісник Почаївської Лаври, яка була передана під владу РПЦ. Архієрей Російської православної церкви та її Українського екзархату. Хіротонізований у єпископа 1953 року. Очолював Кіровоградську єпархію Українського екзархату, згодом виїхав з України — очолив та єпархії Російської православної церкви.

Іннокентій (Леоферов)
Иннокентий (Леоферов)
image
Архієпископ
23 листопада 1960 — 6 вересня 1971
Церква: Російська православна церква
Попередник:
Наступник: Філарет (Вахромєєв)
Архієпископ
28 серпня 1958 — серпень 1960
Церква: Російська православна церква
Попередник: Алексій (Сергеєв)
Наступник:
5-й Єпископ Кіровоградський і Миколаївський
13 грудня 1953 — 28 серпня 1958
Церква: Український екзархат РПЦ
Попередник: Іларіон (Прохоров)
Наступник: Нестор (Анісімов)
 
Альма-матер: Вологодська духовна семінарія
Діяльність: архієпископ
Ім'я при народженні: Іван Михайлович Леоферов
Иоанн Михайлович Леоферов
Народження: 10 вересня 1890
Вологодська губернія
Смерть: 6 вересня 1971
м. Твер
Похований: Ніколо-Малицький цвинтар у Твері.
Священство: 6 серпня 1912
Чернецтво: 16 квітня 1949
Єп. хіротонія: 13 грудня 1953

image Іннокентій у Вікісховищі

Біографія

Юність

Іван Михайлович Леоферов народився 10 вересня (28 серпня за старим стилем) 1890 року у родині сільського протоієрея . Закінчив Тотемське духовне училище (1905) і Вологодську духовну семінарію (1911), отримавши нагороду з рук єпископа Вологодського і Тотемського Никона.

Початок служіння

Після закінчення семінарії став псаломщиком Богородицької церкви м. Вологди і був помічником секретаря єпархіальної канцелярії. 6 серпня 1912 висвячений на священика і служив у селі , Вологодської єпархії. З 1 січня 1915 — священик і законоучитель у селі .

У роки Першої світової війни був військовим священиком у Карпатах. Овдовів, залишившись з двома малолітніми дітьми; у 1917 повернувся на колишнє місце служби. З 1919 року — помічник благочинного.

У 1922 клірик Православної Церкви Росії, яка не визнавала патірарха Тихона Белавіна. В сані протоієрея призначений уповноваженим обновленського Священного синоду з Тамбовської єпархії. З 5 1943 — настоятель Покровського храму в Тамбові. У цей час Покровський храм був єдиним діючим в місті, а о. Іоанн став його першим настоятелем після відкриття. У 1944 о. Іоанн зрікся обновленчества і разом з парафією був прийнятий до . З 1 лютого 1944 — настоятель Покровського храму і секретар Тамбовського архієпископа Луки (Войно-Ясенецького). Потім був зарахований, за своїм проханням, до братії Почаївської лаври.

16 квітня 1949 пострижений у чернецтво з ім'ям Іннокентій (Інокентій) на честь преподобного , подвизався у Почаївській лаврі. У тому ж році був призначений проповідником і завідувачем Лаврської бібліотекою. Радянська влада наклала на Лавру багато заборон і обмежень, обклала величезними податками. У 1950 раптово помер намісник Лаври архімандрит Іосиф й Іннокентій був призначений намісником Лаври. Був виконуючим обов'язки до 1951 року після чого його затвердили на цій посаді. Братія, на чолі з архімандритом Іннокентієм вела післявоєнне відновлення семи діючих храмів Лаври; продовжувала повернення уніатів до Православ'я.

Архієрейське служіння

image
Єпископ Іннокентій (Леоферов) в архієрейській мантії.
image
Єпископ Іннокентій (Леоферов), 1956 рік від Р.Х.
image
Єпископ Іннокентій (Леоферов) та протоієрей Герасим Шнярук

13 грудня 1953 в Києві, у Володимирському соборі, був возведений в єпископа Кіровоградського і Миколаївського. Чин хіротонії здійснювали: митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов) і єпископи: Уфимський і Стерлітамакський Іларіон (Прохоров), Мукачівський та Ужгородський Іларіон (Кочергін), Сумський і Охтирський Євстратій (Подільський) та Уманський Нестор (Тугай). Перебуваючи на цій кафедрі, він успішно протистояв радянським властям, які намагалися закрити .

28 серпня 1958 призначений на зі зведенням у сан архієпископа. У серпні 1960 звільнений на спокій.

З 23 листопада 1960 — архієпископ . До приїзду владики радянською владою було закрито 22 храми, майже половина з тих, що залишилися, і тільки стараннями архієпископа Іннокентія 16 храмів були незабаром повернуті єпархії. "Я пригадую, як був на фронті в 1916 році там, в Карпатах. Тепер мені випали такі ж важкі дні ", — говорив владика.

Помер 6 вересня 1971. Похований на Ніколо-Малицькому кладовищі в місті Твер.

Бібліографія

  • (рос.) Преподобный Иов — борец за св. Православие // Журнал Московской Патриархии. — 1949. — № 10. — с. 43-47.
  • (рос.) Торжества в Почаеве // Журнал Московской Патриархии. — 1949. — № 10. — с. 62-63.
  • (рос.) В Почаевской лавре // Журнал Московской Патриархии. — 1953. — № 7.
  • (рос.) Свято-Успенская Почаевская лавра в борьбе с католицизмом. // Журнал Московской Патриархии. — 1953. — № 10.
  • (рос.) Речь при наречении его во епископа Кировоградского // Журнал Московской Патриархии. — 1954. — № 2. — с. 24-25.
  • (рос.) Храм-памятник на казацких могилах под Берестечком: (К 300-летию воссоединения Украины с Россией) // Журнал Московской Патриархии. — 1954. — № 3. — с. 15.
  • (рос.) Из истории Свято-Успенской Почаевской Лавры // Журнал Московской Патриархии. — 1959. — № 7. — с. 55-60.
  • (рос.) Церковное торжество в Киеве // Журнал Московской Патриархии. — 1963. — № 11.

Посилання

Див. також

Література

  • Журнал Заседаний Священного Синода: № 15 от 17.XI.1953, № 15 от 28.VIII.1958, № 13 от 31.VII.1958.
  • Назначения и перемещения архиереев [епископом Кировоградским и Николаевским назначить архимандрита Иннокентия по хиротонии его в епископский сан] // Журнал Московской Патриархии. М., 1953. № 12 (ЖМП).
  • Архипастырские труды [епископ Кировоградский и Николаевский Иннокентий (Леоферов)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1957. № 6 (ЖМП). 14.
  • Архипастырские труды [епископ Кировоградский и Николаевский Иннокентий (Леоферов)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1957. № 7 (ЖМП). 12.
  • Епископские хиротонии в Киеве и Берлине // Журнал Московской Патриархии. М., 1954. № 1 (ЖМП).
  • Летопись церковной жизни: архипастырские труды [епископ Кировоградский и Николаевский Иннокентий (Леоферов)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1955. № 12 (ЖМП).
  • Летопись церковной жизни: архипастырские труды [епископ Кировоградский и Николаевский Иннокентий (Леоферов)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1955. № 8 (ЖМП).
  • Летопись церковной жизни: архипастырские труды [епископ Кировоградский и Николаевский Иннокентий (Леоферов)] // Журнал Московской Патриархии. М., 1956. № 1 (ЖМП).
  • Назначения и перемещения архиереев [епископом Кировоградским и Николаевским назначить архимандрита Иннокентия по хиротонии его в епископский сан] // Журнал Московской Патриархии. М., 1953. № 12 (ЖМП).
  • Наречение и хиротония архимандрита Иннокентия (Леоферова) // Журнал Московской Патриархии. М., 1954. № 2 (ЖМП). 22-26.
  • Освящение храма // Журнал Московской Патриархии. М., 1957. № 12 (ЖМП).

Сайти

  • (рос.)
  • (рос.) Церковный некрополь: Иннокентий (Леоферов) (1890–1971) [ 25 вересня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Innoke ntij Leofe rov arhiyepi skop Tve rskij i Kashinskij 10 veresnya 1890 Vologodska guberniya 6 veresnya 1971 m Tver rosijskij namisnik Pochayivskoyi Lavri yaka bula peredana pid vladu RPC Arhiyerej Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi ta yiyi Ukrayinskogo ekzarhatu Hirotonizovanij u yepiskopa 1953 roku Ocholyuvav Kirovogradsku yeparhiyu Ukrayinskogo ekzarhatu zgodom viyihav z Ukrayini ocholiv ta yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Innokentij Leoferov Innokentij Leoferov Arhiyepiskop 23 listopada 1960 6 veresnya 1971 Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Poperednik Nastupnik Filaret Vahromyeyev Arhiyepiskop 28 serpnya 1958 serpen 1960 Cerkva Rosijska pravoslavna cerkva Poperednik Aleksij Sergeyev Nastupnik 5 j Yepiskop Kirovogradskij i Mikolayivskij 13 grudnya 1953 28 serpnya 1958 Cerkva Ukrayinskij ekzarhat RPC Poperednik Ilarion Prohorov Nastupnik Nestor Anisimov Alma mater Vologodska duhovna seminariya Diyalnist arhiyepiskop Im ya pri narodzhenni Ivan Mihajlovich Leoferov Ioann Mihajlovich Leoferov Narodzhennya 10 veresnya 1890 Vologodska guberniya Smert 6 veresnya 1971 m Tver Pohovanij Nikolo Malickij cvintar u Tveri Svyashenstvo 6 serpnya 1912 Chernectvo 16 kvitnya 1949 Yep hirotoniya 13 grudnya 1953 Innokentij u VikishovishiBiografiyaYunist Ivan Mihajlovich Leoferov narodivsya 10 veresnya 28 serpnya za starim stilem 1890 roku u rodini silskogo protoiyereya Zakinchiv Totemske duhovne uchilishe 1905 i Vologodsku duhovnu seminariyu 1911 otrimavshi nagorodu z ruk yepiskopa Vologodskogo i Totemskogo Nikona Pochatok sluzhinnya Pislya zakinchennya seminariyi stav psalomshikom Bogorodickoyi cerkvi m Vologdi i buv pomichnikom sekretarya yeparhialnoyi kancelyariyi 6 serpnya 1912 visvyachenij na svyashenika i sluzhiv u seli Vologodskoyi yeparhiyi Z 1 sichnya 1915 svyashenik i zakonouchitel u seli U roki Pershoyi svitovoyi vijni buv vijskovim svyashenikom u Karpatah Ovdoviv zalishivshis z dvoma malolitnimi ditmi u 1917 povernuvsya na kolishnye misce sluzhbi Z 1919 roku pomichnik blagochinnogo U 1922 klirik Pravoslavnoyi Cerkvi Rosiyi yaka ne viznavala patirarha Tihona Belavina V sani protoiyereya priznachenij upovnovazhenim obnovlenskogo Svyashennogo sinodu z Tambovskoyi yeparhiyi Z 5 1943 nastoyatel Pokrovskogo hramu v Tambovi U cej chas Pokrovskij hram buv yedinim diyuchim v misti a o Ioann stav jogo pershim nastoyatelem pislya vidkrittya U 1944 o Ioann zriksya obnovlenchestva i razom z parafiyeyu buv prijnyatij do Z 1 lyutogo 1944 nastoyatel Pokrovskogo hramu i sekretar Tambovskogo arhiyepiskopa Luki Vojno Yaseneckogo Potim buv zarahovanij za svoyim prohannyam do bratiyi Pochayivskoyi lavri 16 kvitnya 1949 postrizhenij u chernectvo z im yam Innokentij Inokentij na chest prepodobnogo podvizavsya u Pochayivskij lavri U tomu zh roci buv priznachenij propovidnikom i zaviduvachem Lavrskoyi bibliotekoyu Radyanska vlada naklala na Lavru bagato zaboron i obmezhen obklala velicheznimi podatkami U 1950 raptovo pomer namisnik Lavri arhimandrit Iosif j Innokentij buv priznachenij namisnikom Lavri Buv vikonuyuchim obov yazki do 1951 roku pislya chogo jogo zatverdili na cij posadi Bratiya na choli z arhimandritom Innokentiyem vela pislyavoyenne vidnovlennya semi diyuchih hramiv Lavri prodovzhuvala povernennya uniativ do Pravoslav ya Arhiyerejske sluzhinnya Yepiskop Innokentij Leoferov v arhiyerejskij mantiyi Yepiskop Innokentij Leoferov 1956 rik vid R H Yepiskop Innokentij Leoferov ta protoiyerej Gerasim Shnyaruk 13 grudnya 1953 v Kiyevi u Volodimirskomu sobori buv vozvedenij v yepiskopa Kirovogradskogo i Mikolayivskogo Chin hirotoniyi zdijsnyuvali mitropolit Kiyivskij i Galickij Ioann Sokolov i yepiskopi Ufimskij i Sterlitamakskij Ilarion Prohorov Mukachivskij ta Uzhgorodskij Ilarion Kochergin Sumskij i Ohtirskij Yevstratij Podilskij ta Umanskij Nestor Tugaj Perebuvayuchi na cij kafedri vin uspishno protistoyav radyanskim vlastyam yaki namagalisya zakriti 28 serpnya 1958 priznachenij na zi zvedennyam u san arhiyepiskopa U serpni 1960 zvilnenij na spokij Z 23 listopada 1960 arhiyepiskop Do priyizdu vladiki radyanskoyu vladoyu bulo zakrito 22 hrami majzhe polovina z tih sho zalishilisya i tilki starannyami arhiyepiskopa Innokentiya 16 hramiv buli nezabarom povernuti yeparhiyi Ya prigaduyu yak buv na fronti v 1916 roci tam v Karpatah Teper meni vipali taki zh vazhki dni govoriv vladika Pomer 6 veresnya 1971 Pohovanij na Nikolo Malickomu kladovishi v misti Tver Bibliografiya ros Prepodobnyj Iov borec za sv Pravoslavie Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1949 10 s 43 47 ros Torzhestva v Pochaeve Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1949 10 s 62 63 ros V Pochaevskoj lavre Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1953 7 ros Svyato Uspenskaya Pochaevskaya lavra v borbe s katolicizmom Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1953 10 ros Rech pri narechenii ego vo episkopa Kirovogradskogo Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1954 2 s 24 25 ros Hram pamyatnik na kazackih mogilah pod Berestechkom K 300 letiyu vossoedineniya Ukrainy s Rossiej Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1954 3 s 15 ros Iz istorii Svyato Uspenskoj Pochaevskoj Lavry Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1959 7 s 55 60 ros Cerkovnoe torzhestvo v Kieve Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1963 11 PosilannyaDiv takozh Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskogo ekzarhatu Kirovogradska yeparhiya Ukrayinskij ekzarhat Yepiskopat Ukrayinskogo ekzarhatu Arhiyepiskop Yepiskop Literatura Zhurnal Zasedanij Svyashennogo Sinoda 15 ot 17 XI 1953 15 ot 28 VIII 1958 13 ot 31 VII 1958 Naznacheniya i peremesheniya arhiereev episkopom Kirovogradskim i Nikolaevskim naznachit arhimandrita Innokentiya po hirotonii ego v episkopskij san Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1953 12 ZhMP Arhipastyrskie trudy episkop Kirovogradskij i Nikolaevskij Innokentij Leoferov Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1957 6 ZhMP 14 Arhipastyrskie trudy episkop Kirovogradskij i Nikolaevskij Innokentij Leoferov Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1957 7 ZhMP 12 Episkopskie hirotonii v Kieve i Berline Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1954 1 ZhMP Letopis cerkovnoj zhizni arhipastyrskie trudy episkop Kirovogradskij i Nikolaevskij Innokentij Leoferov Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1955 12 ZhMP Letopis cerkovnoj zhizni arhipastyrskie trudy episkop Kirovogradskij i Nikolaevskij Innokentij Leoferov Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1955 8 ZhMP Letopis cerkovnoj zhizni arhipastyrskie trudy episkop Kirovogradskij i Nikolaevskij Innokentij Leoferov Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1956 1 ZhMP Naznacheniya i peremesheniya arhiereev episkopom Kirovogradskim i Nikolaevskim naznachit arhimandrita Innokentiya po hirotonii ego v episkopskij san Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1953 12 ZhMP Narechenie i hirotoniya arhimandrita Innokentiya Leoferova Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1954 2 ZhMP 22 26 Osvyashenie hrama Zhurnal Moskovskoj Patriarhii M 1957 12 ZhMP Sajti ros ros Cerkovnyj nekropol Innokentij Leoferov 1890 1971 25 veresnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ