Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (червень 2020) |
Архієпископ Алексій (у миру Віктор Михайлович Сергєєв; 15 січня 1899, Московська губернія — 6 квітня 1968, Москва) — архієпископ Російської православної церкви.
Алексій (Сергеєв) | |
Діяльність: | священник |
---|---|
Народження: | 27 січня 1899 Московська губернія, Російська імперія |
Смерть: | 6 квітня 1968 (69 років) Москва, СРСР |
Похований: | Калитниківський цвинтар |
Алексій у Вікісховищі |
Біографія
З міщанської родини. У 1916 році закінчив загальноосвітній відділення Школи живопису, скульптури і зодчества, а в 1919 році — архітектурне відділення Школи зодчества.
У 1923 році вступив послушником в Смоленсько-Зосимовський монастир Володимирської єпархії.
22 березня 1923 року возведений у сан диякона.
Смоленсько-Зосимовський монастир невдовзі закрили і більшість братії перейшло у Високо-Петровський монастир.
У 1925 році пострижений у чернецтво в Високопетровскому монастирі Москви архієпископом Варфоломієм (Ремовим). 16 січня 1927 року возведений у сан ієромонаха.
Влітку 1929 року храм в Петровському монастирі було закрито, і ченці перейшли в храм преподобного Сергія на Великій Дмитрівці.
У 1932 році архієпископом Варфоломієм (Ремовим) возведений у сан архімандрита.
16 квітня 1932 року його було заарештовано за «проведення систематичній антирадянській агітації». Був звільнений одним з перших заарештованих.
З 1932 року був настоятелем храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в Путінках, в Москві.
На початку 1933 року подав у правоохоронні органи відомості про те, що при храмі преподобного Сергія створено нелегальний монастир і Духовна академія, і під час слідства виступив свідком звинувачення проти братії та парафіян Сергіївського храму. Всього по цій справі було заарештовано двадцять чотири людини — священнослужителі і миряни, в тому числі і преподобномученик ієромонах Феодор (Богоявленський).
21 травня 1935 року указом Патріаршого Місцеблюстителя митрополита Сергія архимандриту Олексію визначено бути єпископом Каширським, вікарієм Московської єпархії.
2 червня 1935 року в храму Різдва Пресвятої Богородиці, що в Путінках, відбулася хіротонія архімандрита Алексія в єпископа Каширського. Хіротонію здійснювали митрополит Московський і Коломенський Сергій (Страгородський) і вікарії Московської єпархії — архієпископ Дмитровський Питирим (Крилов) та єпископ Бронницький Сергій (Воскресенський).
З 3 січня 1936 року — єпископ Серпухівський, вікарій Московської єпархії.
18 серпня 1937 року призначений єпископом Вологодським; указ «призупинено» з причини хвороби єпископа.
З 25 серпня 1937 року — єпископ Єгор'євський, вікарій Московської єпархії.
З 14 вересня 1937 року — єпископ Іванівський.
У 1938 році після того, як він побачив у радянських газетах ім'я патріаршого місцеблюстителя серед «шпигунів і диверсантів», поспішив оголосити про розрив з ним і проголосив «автокефалію» в Іванові. У 1939 році заборонений у священнослужінні і відданий суду архієреїв. Акт заборони підписали: митрополит Сергій (Страгородський), митрополит Алексій (Сіманський), архієпископ Палладій (Шерстенников).
Однак незабаром він був прийнятий назад в Московський Патріархат, оселився в Москві і вже 22 серпня 1940 року брав участь у хіротонії єпископа Дамаскіна (Малюти). 31 жовтня 1940 року призначений єпископом Тульським, з дорученням архієрейських богослужінь в московському храмі святителя Миколая в Хамовниках.
Після приєднання до СРСР Бессарабії і Північної Буковини постало питання про встановленні церковного життя в цих землях і пошуки кандидата призвели до єпископа Алексія. Указом Московської Патріархії від 3 грудня 1940 року він був відряджений у Кишинів як керуючий православними громадами Кишинівської, Бельцької, Ізмаїльської та Чернівецької єпархій терміном на 6 місяців. Указом Московської Патріархії від 12 травня 1941 року призначений архієпископом Кишинівським і Бессарабським із залишенням за ним Ізмаїльської та Бельцької єпархій та за дорученням управління Чернівецької єпархії; він титулувався як «екзарх Бессарабський і Північнобуковинский».
Після вторгнення німецьких військ, у зв'язку з залишенням Червоною армією Молдавії, архієпископ спішно покинув свою єпархію і був призначений на Орловську і Курську кафедру. Відомо, що під Воздвиження він служив у цвинтарній церкві Орла. Коли ж німецькі війська зайняли і Орел 3 жовтня 1941 року, йому 14 жовтня того ж року був засвоєний титул архієпископа Тамбовського.
На лютий 1942 року — архієпископ Уфимський, але в Уфу прибути не зміг, живучи в Москві.
З 13 липня 1942 року — архієпископ Рязанський, з позволением виїхати в свою єпархію.
З 14 липня 1943 року — керуючий Калузької і Тульської єпархіями.
8 вересня 1943 року він був учасником Архієрейського Собору Російської Православної Церкви.
З травня 1944 року — архієпископ Ярославський і Ростовський.
Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр .. ".
Агент НКГБ
Народний комісар Державної безпеки СРСР Меркулов у 1944 році згадував ім'я Алєксея в доповідній записці Сталіну.
«З огляду на те, що митрополит Миколай (Ярушевич) в даний час є членом Державної Надзвичайної Комісії по встановленню і розслідуванню німецьких злодіянь, патріарх Сергій має намір відрядити в Нью-Йорк Рязанського архієпископа Алексія (Сергєєва) з особистим секретарем. НКДБ СРСР намічає під цим церковним прикриттям організувати розвідувальну резидентуру в США.
До завдань резидентури входитимуть:
1) проведення роботи по возз'єднанню з московською патріархією всіх російських православних церков в США і поширення на них патріаршого впливу,
2) зав'язування потрібних зв'язків і вербування корисних нам осіб для ведення розвідувальної роботи в США».
Діяльність в Америці
У другій половині 1945 року він був посланий патріархом Алексієм І в Америку для переговорів з митрополитом Феофілом (Пашковським) про відновлення канонічного зв'язку Північно-Американської митрополії. 6 вересня архієпископ Ярославський і Ростовський Алексій прибув до США. Його прийом був підготовлений і здійснений духовенством і мирянами як Московського Патріархату, так Північно-Американської митрополії, що об'єдналися в спеціальний Комітет із зустрічі патріаршого посланця. Крім представників Російської Православної Церкви, до приїзду архієпископа Алексія виявили значний інтерес американські релігійні організації, вважаючи, що його візит сприятиме справі об'єднання.
Під впливом церковно-громадської думки, яку висловлювали клірики та парафіяни Північноамериканського митрополичого округу митрополит Феофіл виявив згоду на особисту зустріч з патріаршим посланником, яка відбулася 25 жовтня 1945 року в приміщенні американської митрополії. На цій зустрічі митрополит Феофіл пред'явив архієпископу Олексію наступні умови возз'єднання: повна автономія, затвердження його, тобто митрополита Феофіла, предстоятелем Церкви в Америці і невтручання Московської Патріархії у внутрішні справи автономії. Архієпископ Алексій, посилаючись на те, що пункти умов представлені на англійській мові, вимагав окремого переведення їх на російську мову і відклав продовження обговорення до наступної зустрічі. Патріарх телеграфував своєму посланцеві: «Умови Митрополита Феофіла визнаю неприйнятними».
8 листопада відбулася друга зустріч архієпископа Алексія і митрополита Феофіла. На ній патріарший представник висунув зустрічні вимоги до митрополита Феофіла: визнати Патріарха Московського і всієї Русі Алексія (Симанського) главою Американської Церкви; розірвати всі відносини з главою РПЦЗ митрополитом Анастасієм (Грибановським) і скликати найближчим часом Всеамериканський Собор.
З самого початку своєї місії в Північній Америці архієпископ Алексій (Сергеєв) різко дистанціювався від патріаршого екзарха митрополита Веніаміна (Федченкова) і навіть не звершував разом з ним богослужіння. Вважалося, що таким чином переговори з митрополитом Феофілом будуть проходити успішніше. Запевняючи, що наділений особливими патріаршими правами, архієпископ Алексій зовсім усунув митрополита Веніаміна від управління єпархією і не тільки не радився з ним по «американським питанням», але навіть і не слухав його думки.
Повернення в Росію
7 березня 1946 року архієпископ Алексій (Сергєєв) відбув у Москву, поставивши замість себе «комісію» по справах примирення на чолі з єпископом, а незабаром архієпископом Нью-Йоркським Макарієм (Ільїнським).
13 січня 1947 року призначений архієпископом Курським і Білгородським.
3 червня 1948 року призначений архієпископом Челябінським і Златоустівським, але указу не підкорився. 2 липня того ж року звільнений на спокій, а 24 серпня знову призначений на ту ж кафедру.
Коли з зими 1948—1949 років в країні знову посилився контроль за діяльністю релігійних організацій, знову почалися арешти священнослужителів і закриття церков патріарх Алексій постійно закликав духовенство до обережності, стриманості у діях, щоб по можливості виключити будь-яку можливість застосування жорстких заходів з боку влади.
Архієпископ Алексій, не будучи прихильником активного архієрейського служіння, зробив усе можливе в дусі вимог влади. Практично були припинені поїздки керуючого єпархією; щомісячний випуск бюлетеня про церковне життя єпархії архієпископ вважав несвоєчасним, від священиків ж він вимагав скорочення часу служби, «бо в церкву приходять трудящі, які до цього займалися суспільно-корисною працею». Всі клопотання віруючих про відкриття храмів відхилялися і, навпаки, заяви-вимоги місцевих органів влади про закриття діючих храмів, як правило, вирішувалися позитивно. В січні 1949 року він підписав указ по єпархії про заборону священикам виконувати релігійні треби вдома і, нарешті, своїм рішенням від 19 квітня 1949 року рекомендував обмежити дзвін на Великдень і «зосередити на території храму або кладовища всі звичаї, які церковним статутом прописано здійснювати поза стінами храмів єпархії».
Постановою Синоду від 17 березня 1950 року призначений архієпископом Калінінським і Кашинським.
20 липня 1951 року йому доручено тимчасове управління Великолукською єпархією.
29 липня 1954 року, згідно проханню, звільнений на спокій, за постановою Синоду «з позбавленням на майбутнє права займати яку-небудь єпископську кафедру». У всіх обласних і крайових газетах були надруковані уривки зі скандального процесу під час керування ним Калінінської єпархії.
Проте з 14 березня 1957 року його призначають архієпископом Алм-Атинським.
Але вже 20 лютого 1958 року рішенням Синоду, незважаючи на його прохання про надання двомісячної відпустки, звільнений на спокій «через хворобливий стан».
Проживав на спокої у Москві. Помер 6 квітня 1968 року в Москві після тривалої хвороби. Відспівування відбулося 8 квітня 1968 року в храмі Калітніковського кладовища в Москві. На цьому ж цвинтарі він і був похований.
Твори
- «Воры и убийцы в церковной ограде» // Правда о религии в России. М., 1942. С. 335—352;
- «На алтарь Родины» // Правда о религии в России. С. 148—162.
Примітки
- Алексий (Сергеев Виктор Михайлович) [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] // База данных «Новомученики и исповедники Русской Православной Церкви XX века»
- Феодор (Богоявленский), преподобномученик [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.].
- АЛЕКСИЙ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. I. — С. 673. — .(рос.)
- Е. А. Агеева, В. Г. Пидгайко Кагульская и Комратская епархия. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2012. — Т. XXIX. — С. 69-74. — .(рос.)
- Галкин А. К. Указы и определения Московской Патриархии об архиереях с начала Великой Отечественной войны до Собора 1943 года [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Вестник церковной истории. 2008. № 2. С. 92
- . credo.press. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 18 грудня 2019.
- Архиепископ Алексий (Сергеев) на страницах журналов заседаний Священного Синода. В: Галкин А. К. Указы и определения Московской Патриархии об архиереях с начала Великой Отечественной войны до Собора 1943 года // Вестник церковной истории. 2008. № 2. Приложение 4. С. 114−118.
- Астафьев Г. Дело «отца» Александра // Калининская правда. 1954., № 205 (29 августа). С. 3
Література
- Алексий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. I. — С. 673. — .(рос.)
- Н. Ст. Стратулат Возз'єднання Бессарабської єпархії з Руською Православною Церквою [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Християнське читання № 3 (38), 2011, C. 144—159
Посилання
- Алексій (Сергєєв Віктор Михайлович)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad cherven 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Aleksij Arhiyepiskop Aleksij u miru Viktor Mihajlovich Sergyeyev 15 sichnya 1899 Moskovska guberniya 6 kvitnya 1968 Moskva arhiyepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Aleksij Sergeyev Diyalnist svyashennikNarodzhennya 27 sichnya 1899 1899 01 27 Moskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 6 kvitnya 1968 1968 04 06 69 rokiv Moskva SRSRPohovanij Kalitnikivskij cvintar Aleksij u VikishovishiBiografiyaZ mishanskoyi rodini U 1916 roci zakinchiv zagalnoosvitnij viddilennya Shkoli zhivopisu skulpturi i zodchestva a v 1919 roci arhitekturne viddilennya Shkoli zodchestva U 1923 roci vstupiv poslushnikom v Smolensko Zosimovskij monastir Volodimirskoyi yeparhiyi 22 bereznya 1923 roku vozvedenij u san diyakona Smolensko Zosimovskij monastir nevdovzi zakrili i bilshist bratiyi perejshlo u Visoko Petrovskij monastir U 1925 roci postrizhenij u chernectvo v Visokopetrovskomu monastiri Moskvi arhiyepiskopom Varfolomiyem Removim 16 sichnya 1927 roku vozvedenij u san iyeromonaha Vlitku 1929 roku hram v Petrovskomu monastiri bulo zakrito i chenci perejshli v hram prepodobnogo Sergiya na Velikij Dmitrivci U 1932 roci arhiyepiskopom Varfolomiyem Removim vozvedenij u san arhimandrita 16 kvitnya 1932 roku jogo bulo zaareshtovano za provedennya sistematichnij antiradyanskij agitaciyi Buv zvilnenij odnim z pershih zaareshtovanih Z 1932 roku buv nastoyatelem hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sho v Putinkah v Moskvi Na pochatku 1933 roku podav u pravoohoronni organi vidomosti pro te sho pri hrami prepodobnogo Sergiya stvoreno nelegalnij monastir i Duhovna akademiya i pid chas slidstva vistupiv svidkom zvinuvachennya proti bratiyi ta parafiyan Sergiyivskogo hramu Vsogo po cij spravi bulo zaareshtovano dvadcyat chotiri lyudini svyashennosluzhiteli i miryani v tomu chisli i prepodobnomuchenik iyeromonah Feodor Bogoyavlenskij 21 travnya 1935 roku ukazom Patriarshogo Misceblyustitelya mitropolita Sergiya arhimandritu Oleksiyu viznacheno buti yepiskopom Kashirskim vikariyem Moskovskoyi yeparhiyi 2 chervnya 1935 roku v hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sho v Putinkah vidbulasya hirotoniya arhimandrita Aleksiya v yepiskopa Kashirskogo Hirotoniyu zdijsnyuvali mitropolit Moskovskij i Kolomenskij Sergij Stragorodskij i vikariyi Moskovskoyi yeparhiyi arhiyepiskop Dmitrovskij Pitirim Krilov ta yepiskop Bronnickij Sergij Voskresenskij Z 3 sichnya 1936 roku yepiskop Serpuhivskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi 18 serpnya 1937 roku priznachenij yepiskopom Vologodskim ukaz prizupineno z prichini hvorobi yepiskopa Z 25 serpnya 1937 roku yepiskop Yegor yevskij vikarij Moskovskoyi yeparhiyi Z 14 veresnya 1937 roku yepiskop Ivanivskij U 1938 roci pislya togo yak vin pobachiv u radyanskih gazetah im ya patriarshogo misceblyustitelya sered shpiguniv i diversantiv pospishiv ogolositi pro rozriv z nim i progolosiv avtokefaliyu v Ivanovi U 1939 roci zaboronenij u svyashennosluzhinni i viddanij sudu arhiyereyiv Akt zaboroni pidpisali mitropolit Sergij Stragorodskij mitropolit Aleksij Simanskij arhiyepiskop Palladij Sherstennikov Odnak nezabarom vin buv prijnyatij nazad v Moskovskij Patriarhat oselivsya v Moskvi i vzhe 22 serpnya 1940 roku brav uchast u hirotoniyi yepiskopa Damaskina Malyuti 31 zhovtnya 1940 roku priznachenij yepiskopom Tulskim z doruchennyam arhiyerejskih bogosluzhin v moskovskomu hrami svyatitelya Mikolaya v Hamovnikah Pislya priyednannya do SRSR Bessarabiyi i Pivnichnoyi Bukovini postalo pitannya pro vstanovlenni cerkovnogo zhittya v cih zemlyah i poshuki kandidata prizveli do yepiskopa Aleksiya Ukazom Moskovskoyi Patriarhiyi vid 3 grudnya 1940 roku vin buv vidryadzhenij u Kishiniv yak keruyuchij pravoslavnimi gromadami Kishinivskoyi Belckoyi Izmayilskoyi ta Cherniveckoyi yeparhij terminom na 6 misyaciv Ukazom Moskovskoyi Patriarhiyi vid 12 travnya 1941 roku priznachenij arhiyepiskopom Kishinivskim i Bessarabskim iz zalishennyam za nim Izmayilskoyi ta Belckoyi yeparhij ta za doruchennyam upravlinnya Cherniveckoyi yeparhiyi vin tituluvavsya yak ekzarh Bessarabskij i Pivnichnobukovinskij Pislya vtorgnennya nimeckih vijsk u zv yazku z zalishennyam Chervonoyu armiyeyu Moldaviyi arhiyepiskop spishno pokinuv svoyu yeparhiyu i buv priznachenij na Orlovsku i Kursku kafedru Vidomo sho pid Vozdvizhennya vin sluzhiv u cvintarnij cerkvi Orla Koli zh nimecki vijska zajnyali i Orel 3 zhovtnya 1941 roku jomu 14 zhovtnya togo zh roku buv zasvoyenij titul arhiyepiskopa Tambovskogo Na lyutij 1942 roku arhiyepiskop Ufimskij ale v Ufu pributi ne zmig zhivuchi v Moskvi Z 13 lipnya 1942 roku arhiyepiskop Ryazanskij z pozvoleniem viyihati v svoyu yeparhiyu Z 14 lipnya 1943 roku keruyuchij Kaluzkoyi i Tulskoyi yeparhiyami 8 veresnya 1943 roku vin buv uchasnikom Arhiyerejskogo Soboru Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Z travnya 1944 roku arhiyepiskop Yaroslavskij i Rostovskij Nagorodzhenij medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Agent NKGB Narodnij komisar Derzhavnoyi bezpeki SRSR Merkulov u 1944 roci zgaduvav im ya Alyekseya v dopovidnij zapisci Stalinu Z oglyadu na te sho mitropolit Mikolaj Yarushevich v danij chas ye chlenom Derzhavnoyi Nadzvichajnoyi Komisiyi po vstanovlennyu i rozsliduvannyu nimeckih zlodiyan patriarh Sergij maye namir vidryaditi v Nyu Jork Ryazanskogo arhiyepiskopa Aleksiya Sergyeyeva z osobistim sekretarem NKDB SRSR namichaye pid cim cerkovnim prikrittyam organizuvati rozviduvalnu rezidenturu v SShA Do zavdan rezidenturi vhoditimut 1 provedennya roboti po vozz yednannyu z moskovskoyu patriarhiyeyu vsih rosijskih pravoslavnih cerkov v SShA i poshirennya na nih patriarshogo vplivu 2 zav yazuvannya potribnih zv yazkiv i verbuvannya korisnih nam osib dlya vedennya rozviduvalnoyi roboti v SShA Diyalnist v Americi U drugij polovini 1945 roku vin buv poslanij patriarhom Aleksiyem I v Ameriku dlya peregovoriv z mitropolitom Feofilom Pashkovskim pro vidnovlennya kanonichnogo zv yazku Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi 6 veresnya arhiyepiskop Yaroslavskij i Rostovskij Aleksij pribuv do SShA Jogo prijom buv pidgotovlenij i zdijsnenij duhovenstvom i miryanami yak Moskovskogo Patriarhatu tak Pivnichno Amerikanskoyi mitropoliyi sho ob yednalisya v specialnij Komitet iz zustrichi patriarshogo poslancya Krim predstavnikiv Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi do priyizdu arhiyepiskopa Aleksiya viyavili znachnij interes amerikanski religijni organizaciyi vvazhayuchi sho jogo vizit spriyatime spravi ob yednannya Pid vplivom cerkovno gromadskoyi dumki yaku vislovlyuvali kliriki ta parafiyani Pivnichnoamerikanskogo mitropolichogo okrugu mitropolit Feofil viyaviv zgodu na osobistu zustrich z patriarshim poslannikom yaka vidbulasya 25 zhovtnya 1945 roku v primishenni amerikanskoyi mitropoliyi Na cij zustrichi mitropolit Feofil pred yaviv arhiyepiskopu Oleksiyu nastupni umovi vozz yednannya povna avtonomiya zatverdzhennya jogo tobto mitropolita Feofila predstoyatelem Cerkvi v Americi i nevtruchannya Moskovskoyi Patriarhiyi u vnutrishni spravi avtonomiyi Arhiyepiskop Aleksij posilayuchis na te sho punkti umov predstavleni na anglijskij movi vimagav okremogo perevedennya yih na rosijsku movu i vidklav prodovzhennya obgovorennya do nastupnoyi zustrichi Patriarh telegrafuvav svoyemu poslancevi Umovi Mitropolita Feofila viznayu neprijnyatnimi 8 listopada vidbulasya druga zustrich arhiyepiskopa Aleksiya i mitropolita Feofila Na nij patriarshij predstavnik visunuv zustrichni vimogi do mitropolita Feofila viznati Patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya Simanskogo glavoyu Amerikanskoyi Cerkvi rozirvati vsi vidnosini z glavoyu RPCZ mitropolitom Anastasiyem Gribanovskim i sklikati najblizhchim chasom Vseamerikanskij Sobor Z samogo pochatku svoyeyi misiyi v Pivnichnij Americi arhiyepiskop Aleksij Sergeyev rizko distanciyuvavsya vid patriarshogo ekzarha mitropolita Veniamina Fedchenkova i navit ne zvershuvav razom z nim bogosluzhinnya Vvazhalosya sho takim chinom peregovori z mitropolitom Feofilom budut prohoditi uspishnishe Zapevnyayuchi sho nadilenij osoblivimi patriarshimi pravami arhiyepiskop Aleksij zovsim usunuv mitropolita Veniamina vid upravlinnya yeparhiyeyu i ne tilki ne radivsya z nim po amerikanskim pitannyam ale navit i ne sluhav jogo dumki Povernennya v Rosiyu 7 bereznya 1946 roku arhiyepiskop Aleksij Sergyeyev vidbuv u Moskvu postavivshi zamist sebe komisiyu po spravah primirennya na choli z yepiskopom a nezabarom arhiyepiskopom Nyu Jorkskim Makariyem Ilyinskim 13 sichnya 1947 roku priznachenij arhiyepiskopom Kurskim i Bilgorodskim 3 chervnya 1948 roku priznachenij arhiyepiskopom Chelyabinskim i Zlatoustivskim ale ukazu ne pidkorivsya 2 lipnya togo zh roku zvilnenij na spokij a 24 serpnya znovu priznachenij na tu zh kafedru Koli z zimi 1948 1949 rokiv v krayini znovu posilivsya kontrol za diyalnistyu religijnih organizacij znovu pochalisya areshti svyashennosluzhiteliv i zakrittya cerkov patriarh Aleksij postijno zaklikav duhovenstvo do oberezhnosti strimanosti u diyah shob po mozhlivosti viklyuchiti bud yaku mozhlivist zastosuvannya zhorstkih zahodiv z boku vladi Arhiyepiskop Aleksij ne buduchi prihilnikom aktivnogo arhiyerejskogo sluzhinnya zrobiv use mozhlive v dusi vimog vladi Praktichno buli pripineni poyizdki keruyuchogo yeparhiyeyu shomisyachnij vipusk byuletenya pro cerkovne zhittya yeparhiyi arhiyepiskop vvazhav nesvoyechasnim vid svyashenikiv zh vin vimagav skorochennya chasu sluzhbi bo v cerkvu prihodyat trudyashi yaki do cogo zajmalisya suspilno korisnoyu praceyu Vsi klopotannya viruyuchih pro vidkrittya hramiv vidhilyalisya i navpaki zayavi vimogi miscevih organiv vladi pro zakrittya diyuchih hramiv yak pravilo virishuvalisya pozitivno V sichni 1949 roku vin pidpisav ukaz po yeparhiyi pro zaboronu svyashenikam vikonuvati religijni trebi vdoma i nareshti svoyim rishennyam vid 19 kvitnya 1949 roku rekomenduvav obmezhiti dzvin na Velikden i zoserediti na teritoriyi hramu abo kladovisha vsi zvichayi yaki cerkovnim statutom propisano zdijsnyuvati poza stinami hramiv yeparhiyi Postanovoyu Sinodu vid 17 bereznya 1950 roku priznachenij arhiyepiskopom Kalininskim i Kashinskim 20 lipnya 1951 roku jomu dorucheno timchasove upravlinnya Velikolukskoyu yeparhiyeyu 29 lipnya 1954 roku zgidno prohannyu zvilnenij na spokij za postanovoyu Sinodu z pozbavlennyam na majbutnye prava zajmati yaku nebud yepiskopsku kafedru U vsih oblasnih i krajovih gazetah buli nadrukovani urivki zi skandalnogo procesu pid chas keruvannya nim Kalininskoyi yeparhiyi Prote z 14 bereznya 1957 roku jogo priznachayut arhiyepiskopom Alm Atinskim Ale vzhe 20 lyutogo 1958 roku rishennyam Sinodu nezvazhayuchi na jogo prohannya pro nadannya dvomisyachnoyi vidpustki zvilnenij na spokij cherez hvoroblivij stan Prozhivav na spokoyi u Moskvi Pomer 6 kvitnya 1968 roku v Moskvi pislya trivaloyi hvorobi Vidspivuvannya vidbulosya 8 kvitnya 1968 roku v hrami Kalitnikovskogo kladovisha v Moskvi Na comu zh cvintari vin i buv pohovanij Tvori Vory i ubijcy v cerkovnoj ograde Pravda o religii v Rossii M 1942 S 335 352 Na altar Rodiny Pravda o religii v Rossii S 148 162 PrimitkiAleksij Sergeev Viktor Mihajlovich 12 sichnya 2012 u Wayback Machine Baza dannyh Novomucheniki i ispovedniki Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi XX veka Feodor Bogoyavlenskij prepodobnomuchenik 19 grudnya 2019 u Wayback Machine ALEKSIJ Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2000 T I S 673 ISBN 5 89572 006 4 ros E A Ageeva V G Pidgajko Kagulskaya i Komratskaya eparhiya Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2012 T XXIX S 69 74 ISBN 978 5 89572 025 7 ros Galkin A K Ukazy i opredeleniya Moskovskoj Patriarhii ob arhiereyah s nachala Velikoj Otechestvennoj vojny do Sobora 1943 goda 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Vestnik cerkovnoj istorii 2008 2 S 92 credo press Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Arhiv originalu za 19 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 18 grudnya 2019 Arhiepiskop Aleksij Sergeev na stranicah zhurnalov zasedanij Svyashennogo Sinoda V Galkin A K Ukazy i opredeleniya Moskovskoj Patriarhii ob arhiereyah s nachala Velikoj Otechestvennoj vojny do Sobora 1943 goda Vestnik cerkovnoj istorii 2008 2 Prilozhenie 4 S 114 118 Astafev G Delo otca Aleksandra Kalininskaya pravda 1954 205 29 avgusta S 3LiteraturaAleksij Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2000 T I S 673 ISBN 5 89572 006 4 ros N St Stratulat Vozz yednannya Bessarabskoyi yeparhiyi z Ruskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Hristiyanske chitannya 3 38 2011 C 144 159PosilannyaAleksij Sergyeyev Viktor Mihajlovich