Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єпископ Михаїл (в миру Михайло Іванович Мельник; 21 жовтня 1903, Суха Воля, Чесанівський повіт, Галичина — 9 жовтня 1955, Київ) — архиєрей Українського екзархату Російської православної церкви, єпископ Дрогобицький і Самбірський.
| Михаїл (Мельник) | |
|---|---|
| Михайло Іванович Мельник | |
| | |
| Народився | 21 жовтня 1903 Суха Воля, Чесанівського повіту в Галичині |
| Помер | 9 жовтня 1955 (51 рік) Київ |
| Поховання | Дрогобич, старий цвинтар |
| Національність | українець |
| Діяльність | священник, доктор богослов'я (1931 р.) викладач Перемиської духовної семінарії (1932 р.) Генеральний вікарій Перемиської єпархії (1944 р.) єпископ Дрогобицько - Самбірської єпархії РПЦ (1946 р.) |
| Alma mater | Перемиська духовна семінарія (1925-1927 рр.) Єзуїтська колегія Canisianum в Інсбруку (1927-1931 рр.) |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
| Нагороди | Крилошанські відзнаки |
| |
Життєпис
Дитинство, юність, освіта
Народився 21 жовтня 1903 року в с. Суха Воля, Чесанівського повіту в Галичині, син Івана (05.07.1869—04.06.1939 рр.) і Катерини (1880—1937 рр.). Навчався в Перемиській чоловічій гімназії, яку закінчив 1924 р. 1925–1927 рр. — в Перемиській греко-католицькій семінарії, 1927–1931 рр. — в Єзуїтській колегіі Канізіянум (лат. Canisianum) — навчальному закладі отців єзуїтів у Інсбруку, (Австрія). 09 листопада 1931 р. захистив докторат з Богослов'я.
Душпастирська праця
Свячення отримав з рук єп. Йосафата Коциловського: 30 листопда 1928 р. — дияконські, 1929 р. — ієрейські.
1933–1946 рр. — душпастир в с. Нижанковичі. З 1933 р. викладає в Перемиській греко-католицькій духовній семінарії такі предмети як Новий Завіт (1933–34 рр.), моральне богослов'я (з 1935 р.) та педагогіку (з 1936 р.).
1937–1945 рр. — містодекан Нижанківського деканату. В 1935 р. наділений крилошанськими відзнаками. З осені 1944 р. — генеральний вікарій Перемиської єпархії (її південної частини, яка внаслідок зміни державного кордону опинилася в УРСР, в Дрогобицькій обл.)
Членство в «Ініціативній групі». «Душпастирська праця в радянські часи». Останні роки життя.
У травні 1945 року став членом «ініціативної групи» щодо «возз'єднанню Греко-католицької церкви з Російською православною церквою», яку очолював Гавриїл Костельник.
 | Наразі є відсутня конкретна інформація про те, яким чином радянські репресивні органи чинили тиск на о. Михаїла, щоб схилити його до участи в ліквідації УГКЦ. Знаємо тільки, що вони не зупинялись ні перед чим. Так чи инакше, але в травні 1945-го року прізвище о. Михаїла Мельника разом з оо. Гавриїлом Костельником та Антонієм Пельвецьким з'явилося в списку так званої «ініціятивної групи» по возз'єднанню Греко-католицької церкви із РПЦ. З того часу його підпис стоїть під усіма документами ініціятивної групи. |  |
З інших джерел:
| | У приєднаній до Радянського Союзу частині Перемиської єпархії НКДБ заарештувало генерального вікарія для Дрогобицької области о. Михайла Мельника. Говорили, що він не витримав катувань у тюрмі і дав згоду співпрацювати з владою у створенні Ініціативної групи для „воз'єднання УГКЦ із Православною Церквою“. | |
19 лютого 1946 року Священний синод РПЦ ухвалив рішення про висвячення о. Михаїла Мельника на єпископа — для Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 22 лютого 1946 року під час Служби Божої в церкві Воздвиження Чесного Хреста в Києво-Печерській лаврі о. Михаїл «воз'єднався» з РПЦ. Після літургії відбувся його постриг у монаший чин. 25 лютого 1946 року в Соборі св. Володимира відбулася архієрейська хіротонія епископа-номінанта. Його святителями були: екзарх України, митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), єпископ Львівський і Тернопільський Макарій (Оксіюк), єпископ Мукачівський і Ужгородський Нестор (Сидорук), єпископ Станіславський Антоній (Пельвецький) (о. Антоній Пельвецький був хіротонізований напередодні, 24 лютого 1946 року)
Єпископ Михаїл (Мельник), як і архієпископ Антоній (Пельвецький), намагався зберегти національно-релігійну відособленість приєднаних до православної церкви колишніх греко-католицьких єпархій. Послідовно виступав проти будь-яких заходів по «оправославліванію», постійно порушуючи вимоги церковної влади і православні канони. Противився масовим арештам духовенства, знищенням святих місць, економічної та соціальної дискримінації духовенства.
| | ...вся його діяльність в ініціятивній групі на псевдособорі і перші роки в єпархії ішли паралельно із жорсткими репресіями супроти невозз'єднаного духовенства. Варто зазначити, що він не брав безпосередньої участи в переслідуваннях «невозз'єднаних», деяких навіть записав до возз'єднаних, хоча вони свого особистого підпису про «возз'єднання» не ставили.(...) Можна ствердити, що він серед духовенства мав добру репутацію. Хоч і противників йому теж вистачало. Як вже згадувалось, він старався зберегти що міг зі старої традиції УГКЦ. Священики в єпархії могли безперешкодно служити по-старому, в деяких віддалених селах навіть згадували на богослуженнях папу. Слід визнати, що такі речі відбувалися і в инших єпаріях на території Галичини, проте в Дрогобицько-Самбірській толерувалось досить широко. На різноманітні доноси в цих справах єпископ не звертав уваги. Тоді почали скаржитись на нього.</ref> | |
Помер 9 жовтня 1955 року в Києві, в готелі «Україна».
| | ...В 1955 году к его секретарю, протоиерею Владимиру Куновскому, явился католический священник, его друг юности, по одним сведениям отбывший концлагерь в Сибири, по другим — бежавший оттуда. Епископ Михаил приютил старого друга и при сочувствии отца Куновского сумел переправить его на Запад, о чем только впоследствии узнало Дорогобычское отделение МВД. Но в Москве решили, что арест православного епископа, да к тому же 10 лет тому назад перешедшего из католичества, в епархии на границе с Чехословакией и Венгрией, вызовет шум заграницей. Патриарх Алексий, через архиепископа Львовского Панкратия (в миру Петр Иосифович Кашпарук, тоже б. униат), пригласил епископа Михаила с группой руководящего духовенства его епархии посетить Киев, Москву и Ленинград. 7 октября они выехали, а 8-го, по пути в Киев, с поезда был снят протоиерей Куновский, официально под предлогом болезни. К вечеру они прибыли в Киев и на другое утро скоропостижно скончался епископ Михаил, неполных 54-х лет и цветущего здоровья. Официально было объявлено, что «по пути в Киев скончался секретарь Дрогобычского епархиального управления протоиерей Владимир Куновский, а в самом Киеве от сердечного припадка скончался преосвященный епископ Михаил». Без вскрытия владыку отпели в Троицкой церкви и на другой день в закрытом гробу отправили в Дрогобыч, где 12 октября его похоронил архиепископ Антоний Станиславский и Коломийский (б. униатский иеромонах Пельвецкий, род. в 1898 г.). Во избежание толков, никто из сопровождавших владыку в поезде пастырей не поехал провожать его гроб в Дрогобыч. Наоборот, они сразу после его отпевания в Киеве, выехали в тот же день в Москву, где провели неделю, затем 5 дней в Ленинграде. В Киеве они провели лишь два дня. В Дрогобыче ходят две версии этого загадочного случая: по одной, о. Куновского на одной из станций вызвали в приемный покой и объявили спутникам, что он заболел. Они поехали дальше и по прибытии в Киев получили телеграмму о его кончине. По другой, — он вышел на станцию и был арестован. На другое утро епископ Михаил посетил резиденцию митрополита Иоанна, где его допрашивали чекисты, предъявив, якобы полученное накануне показание его уже умершего секретаря. Тут он, по одной версии, скончался от сердечного припадка, по другой, был отравлен беседовавшими с ним чекистами. Тело было перенесено в церковь, а растерявшимся его спутникам предложено было после отпевания немедленно ехать дальше в Москву.(рос.) | |
10 жовтня 1955 року в Києві, в інституті паталогічної анатомії, під керівництвом професора Сапожникова, проведено розтин. «Виявлено», крім великого крововиливу в мозок, загальний атеросклероз, величезне збільшення серця, кілька рубців на ньому — наслідок кількох страшних серцевих приступів і тяждку хворобу печінки.
10–11 листопда 1955 року заупокійні відправи по бл. п. владиці Михаїлові відправлялися в Троїцькій церкві м. Києва. 11 жовтня 1955 року його тлінні останки доставили машиною до катедрального собору Пресвятої Трійці в м. Дрогобич. 13 жотвня 1955 року похований на міському цвинтарі в м. Дрогобичі, за участі більш як 140 священників на чолі з архієп. Антонієм.
Див. також
Примітки
- Знаходиться в м.Дрогобич, по вул. Трускавецькій
- Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та апостольської адміністрації Лемківщини. — Львів: УКУ, 2015. ― Т 1. — С 582—583. —
- І. Бриндак. Трагічна доля єпископа Михаїла Мельника. — Слово №2 (27): 2006, — С 11 — 12.
- Богдан Боцюрків. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава. — Львів: УКУ, 2005. — C 101. —
- Михаил Польский. Новые мученики Российские. — Jordanville, 1957. — Т 2. — С 287.
Джерела
- Богдан Боцюрків. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава. — Львів, видавництво УКУ: 2005. — С 101. —
- І. Бриндак. Трагічна доля єпископа Михаїла Мельника. — Слово № 2 (27), 2006. — С 11 — 12
- Михаил Польский. Новые мученики российские. — Jordanville, 1957. — Т 2. — С 287 (рос.)
- Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та апостольської адміністрації Лемківщини. ― Львів: УКУ, 2015. — Т 1. — С 582—584. —
Посилання
- Протопресвитер о. Михаил Польский. Новые мученики Российские, Том 2 [ 30 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Трагічна доля єпископа Михаїла Мельника [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Єпископ Мельник (Михаїл) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Melnik Yepiskop Mihayil v miru Mihajlo Ivanovich Melnik 21 zhovtnya 1903 19031021 Suha Volya Chesanivskij povit Galichina 9 zhovtnya 1955 Kiyiv arhiyerej Ukrayinskogo ekzarhatu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Drogobickij i Sambirskij Mihayil Melnik Mihajlo Ivanovich MelnikNarodivsya 21 zhovtnya 1903 1903 10 21 Suha Volya Chesanivskogo povitu v GalichiniPomer 9 zhovtnya 1955 1955 10 09 51 rik KiyivPohovannya Drogobich starij cvintarNacionalnist ukrayinecDiyalnist svyashennik doktor bogoslov ya 1931 r vikladach Peremiskoyi duhovnoyi seminariyi 1932 r Generalnij vikarij Peremiskoyi yeparhiyi 1944 r yepiskop Drogobicko Sambirskoyi yeparhiyi RPC 1946 r Alma mater Peremiska duhovna seminariya 1925 1927 rr Yezuyitska kolegiya Canisianum v Insbruku 1927 1931 rr Naukovij stupin doktor bogoslov yaPosada yepiskopKonfesiya pravoslav yaNagorodi Kriloshanski vidznakiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo yunist osvita Narodivsya 21 zhovtnya 1903 roku v s Suha Volya Chesanivskogo povitu v Galichini sin Ivana 05 07 1869 04 06 1939 rr i Katerini 1880 1937 rr Navchavsya v Peremiskij cholovichij gimnaziyi yaku zakinchiv 1924 r 1925 1927 rr v Peremiskij greko katolickij seminariyi 1927 1931 rr v Yezuyitskij kolegii Kaniziyanum lat Canisianum navchalnomu zakladi otciv yezuyitiv u Insbruku Avstriya 09 listopada 1931 r zahistiv doktorat z Bogoslov ya Dushpastirska pracya Svyachennya otrimav z ruk yep Josafata Kocilovskogo 30 listopda 1928 r diyakonski 1929 r iyerejski 1933 1946 rr dushpastir v s Nizhankovichi Z 1933 r vikladaye v Peremiskij greko katolickij duhovnij seminariyi taki predmeti yak Novij Zavit 1933 34 rr moralne bogoslov ya z 1935 r ta pedagogiku z 1936 r 1937 1945 rr mistodekan Nizhankivskogo dekanatu V 1935 r nadilenij kriloshanskimi vidznakami Z oseni 1944 r generalnij vikarij Peremiskoyi yeparhiyi yiyi pivdennoyi chastini yaka vnaslidok zmini derzhavnogo kordonu opinilasya v URSR v Drogobickij obl Chlenstvo v Iniciativnij grupi Dushpastirska pracya v radyanski chasi Ostanni roki zhittya U travni 1945 roku stav chlenom iniciativnoyi grupi shodo vozz yednannyu Greko katolickoyi cerkvi z Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu yaku ocholyuvav Gavriyil Kostelnik Narazi ye vidsutnya konkretna informaciya pro te yakim chinom radyanski represivni organi chinili tisk na o Mihayila shob shiliti jogo do uchasti v likvidaciyi UGKC Znayemo tilki sho voni ne zupinyalis ni pered chim Tak chi inakshe ale v travni 1945 go roku prizvishe o Mihayila Melnika razom z oo Gavriyilom Kostelnikom ta Antoniyem Pelveckim z yavilosya v spisku tak zvanoyi iniciyativnoyi grupi po vozz yednannyu Greko katolickoyi cerkvi iz RPC Z togo chasu jogo pidpis stoyit pid usima dokumentami iniciyativnoyi grupi Z inshih dzherel U priyednanij do Radyanskogo Soyuzu chastini Peremiskoyi yeparhiyi NKDB zaareshtuvalo generalnogo vikariya dlya Drogobickoyi oblasti o Mihajla Melnika Govorili sho vin ne vitrimav katuvan u tyurmi i dav zgodu spivpracyuvati z vladoyu u stvorenni Iniciativnoyi grupi dlya voz yednannya UGKC iz Pravoslavnoyu Cerkvoyu 19 lyutogo 1946 roku Svyashennij sinod RPC uhvaliv rishennya pro visvyachennya o Mihayila Melnika na yepiskopa dlya Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi 22 lyutogo 1946 roku pid chas Sluzhbi Bozhoyi v cerkvi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta v Kiyevo Pecherskij lavri o Mihayil voz yednavsya z RPC Pislya liturgiyi vidbuvsya jogo postrig u monashij chin 25 lyutogo 1946 roku v Sobori sv Volodimira vidbulasya arhiyerejska hirotoniya episkopa nominanta Jogo svyatitelyami buli ekzarh Ukrayini mitropolit Kiyivskij i Galickij Ioann Sokolov yepiskop Lvivskij i Ternopilskij Makarij Oksiyuk yepiskop Mukachivskij i Uzhgorodskij Nestor Sidoruk yepiskop Stanislavskij Antonij Pelveckij o Antonij Pelveckij buv hirotonizovanij naperedodni 24 lyutogo 1946 roku Yepiskop Mihayil Melnik yak i arhiyepiskop Antonij Pelveckij namagavsya zberegti nacionalno religijnu vidosoblenist priyednanih do pravoslavnoyi cerkvi kolishnih greko katolickih yeparhij Poslidovno vistupav proti bud yakih zahodiv po opravoslavlivaniyu postijno porushuyuchi vimogi cerkovnoyi vladi i pravoslavni kanoni Protivivsya masovim areshtam duhovenstva znishennyam svyatih misc ekonomichnoyi ta socialnoyi diskriminaciyi duhovenstva vsya jogo diyalnist v iniciyativnij grupi na psevdosobori i pershi roki v yeparhiyi ishli paralelno iz zhorstkimi represiyami suproti nevozz yednanogo duhovenstva Varto zaznachiti sho vin ne brav bezposerednoyi uchasti v peresliduvannyah nevozz yednanih deyakih navit zapisav do vozz yednanih hocha voni svogo osobistogo pidpisu pro vozz yednannya ne stavili Mozhna stverditi sho vin sered duhovenstva mav dobru reputaciyu Hoch i protivnikiv jomu tezh vistachalo Yak vzhe zgaduvalos vin staravsya zberegti sho mig zi staroyi tradiciyi UGKC Svyasheniki v yeparhiyi mogli bezpereshkodno sluzhiti po staromu v deyakih viddalenih selah navit zgaduvali na bogosluzhennyah papu Slid viznati sho taki rechi vidbuvalisya i v inshih yepariyah na teritoriyi Galichini prote v Drogobicko Sambirskij toleruvalos dosit shiroko Na riznomanitni donosi v cih spravah yepiskop ne zvertav uvagi Todi pochali skarzhitis na nogo lt ref gt Pomer 9 zhovtnya 1955 roku v Kiyevi v goteli Ukrayina Starij cvintar v m Drogobich Mogila kir Mihayila Melnika V 1955 godu k ego sekretaryu protoiereyu Vladimiru Kunovskomu yavilsya katolicheskij svyashennik ego drug yunosti po odnim svedeniyam otbyvshij konclager v Sibiri po drugim bezhavshij ottuda Episkop Mihail priyutil starogo druga i pri sochuvstvii otca Kunovskogo sumel perepravit ego na Zapad o chem tolko vposledstvii uznalo Dorogobychskoe otdelenie MVD No v Moskve reshili chto arest pravoslavnogo episkopa da k tomu zhe 10 let tomu nazad pereshedshego iz katolichestva v eparhii na granice s Chehoslovakiej i Vengriej vyzovet shum zagranicej Patriarh Aleksij cherez arhiepiskopa Lvovskogo Pankratiya v miru Petr Iosifovich Kashparuk tozhe b uniat priglasil episkopa Mihaila s gruppoj rukovodyashego duhovenstva ego eparhii posetit Kiev Moskvu i Leningrad 7 oktyabrya oni vyehali a 8 go po puti v Kiev s poezda byl snyat protoierej Kunovskij oficialno pod predlogom bolezni K vecheru oni pribyli v Kiev i na drugoe utro skoropostizhno skonchalsya episkop Mihail nepolnyh 54 h let i cvetushego zdorovya Oficialno bylo obyavleno chto po puti v Kiev skonchalsya sekretar Drogobychskogo eparhialnogo upravleniya protoierej Vladimir Kunovskij a v samom Kieve ot serdechnogo pripadka skonchalsya preosvyashennyj episkop Mihail Bez vskrytiya vladyku otpeli v Troickoj cerkvi i na drugoj den v zakrytom grobu otpravili v Drogobych gde 12 oktyabrya ego pohoronil arhiepiskop Antonij Stanislavskij i Kolomijskij b uniatskij ieromonah Pelveckij rod v 1898 g Vo izbezhanie tolkov nikto iz soprovozhdavshih vladyku v poezde pastyrej ne poehal provozhat ego grob v Drogobych Naoborot oni srazu posle ego otpevaniya v Kieve vyehali v tot zhe den v Moskvu gde proveli nedelyu zatem 5 dnej v Leningrade V Kieve oni proveli lish dva dnya V Drogobyche hodyat dve versii etogo zagadochnogo sluchaya po odnoj o Kunovskogo na odnoj iz stancij vyzvali v priemnyj pokoj i obyavili sputnikam chto on zabolel Oni poehali dalshe i po pribytii v Kiev poluchili telegrammu o ego konchine Po drugoj on vyshel na stanciyu i byl arestovan Na drugoe utro episkop Mihail posetil rezidenciyu mitropolita Ioanna gde ego doprashivali chekisty predyaviv yakoby poluchennoe nakanune pokazanie ego uzhe umershego sekretarya Tut on po odnoj versii skonchalsya ot serdechnogo pripadka po drugoj byl otravlen besedovavshimi s nim chekistami Telo bylo pereneseno v cerkov a rasteryavshimsya ego sputnikam predlozheno bylo posle otpevaniya nemedlenno ehat dalshe v Moskvu ros 10 zhovtnya 1955 roku v Kiyevi v instituti patalogichnoyi anatomiyi pid kerivnictvom profesora Sapozhnikova provedeno roztin Viyavleno krim velikogo krovovilivu v mozok zagalnij ateroskleroz velichezne zbilshennya sercya kilka rubciv na nomu naslidok kilkoh strashnih sercevih pristupiv i tyazhdku hvorobu pechinki 10 11 listopda 1955 roku zaupokijni vidpravi po bl p vladici Mihayilovi vidpravlyalisya v Troyickij cerkvi m Kiyeva 11 zhovtnya 1955 roku jogo tlinni ostanki dostavili mashinoyu do katedralnogo soboru Presvyatoyi Trijci v m Drogobich 13 zhotvnya 1955 roku pohovanij na miskomu cvintari v m Drogobichi za uchasti bilsh yak 140 svyashennikiv na choli z arhiyep Antoniyem Div takozhKunovskij Volodimir Markilijovich Polskij Mihayil AfanasijovichPrimitkiZnahoditsya v m Drogobich po vul Truskaveckij Bogdan Prah Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Lviv UKU 2015 T 1 S 582 583 ISBN 978 966 2778 21 2 I Brindak Tragichna dolya yepiskopa Mihayila Melnika Slovo 2 27 2006 S 11 12 Bogdan Bocyurkiv Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva i Radyanska derzhava Lviv UKU 2005 C 101 ISBN 966 7034 55 0 Mihail Polskij Novye mucheniki Rossijskie Jordanville 1957 T 2 S 287 DzherelaBogdan Bocyurkiv Ukrayinska Greko Katolicka Cerkva i Radyanska derzhava Lviv vidavnictvo UKU 2005 S 101 ISBN 966 7034 55 0 I Brindak Tragichna dolya yepiskopa Mihayila Melnika Slovo 2 27 2006 S 11 12 Mihail Polskij Novye mucheniki rossijskie Jordanville 1957 T 2 S 287 ros Bogdan Prah Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Lviv UKU 2015 T 1 S 582 584 ISBN 978 966 2778 21 2PosilannyaProtopresviter o Mihail Polskij Novye mucheniki Rossijskie Tom 2 30 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Tragichna dolya yepiskopa Mihayila Melnika 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Yepiskop Melnik Mihayil 22 grudnya 2015 u Wayback Machine ros