Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпископ Неофіт (в миру Микола Васильович Неводчиков; 1822, Санкт-Петербург — 10 (23) березня 1910 Ізмаїл) — єпископ Православної російської церкви, архієпископ Кишинівський і Хотинський. Духовний письменник.
| Неофіт (Неводчиков) | ||
| ||
|---|---|---|
| 21 листопада 1892 — 26 січня 1898 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | Яків (П'ятницький) | |
| Альма-матер: | Московська духовна академія | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 1822[1][2][3] або 1819 Санкт-Петербург, Російська імперія | |
| Смерть: | 23 березня 1910[4] Ізмаїл, Бессарабська губернія, Російська імперія | |
Біографія
Походив з шляхетської родини. Згодом його батько служив секретарем Катеринославської Духовної консисторії. Початкову освіту отримав в Катеринославській духовній семінарії. У 1844 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. З 1844 по 1850 рік був особистим секретарем дипломата і теолога Олександра Стурдзи. В його будинку в Одесі спілкувався з багатьма відомими діячами літератури, мистецтва і церкви. Неодноразово зустрічався в Одесі з Миколою Гоголем, що приїжджав до Одеси. З 1 листопада 1850 року — викладач Кишинівської семінарії. 18 травня 1858 року висвячений на священика і визначений законовчителем Одеського сирітського будинку.
З 1861 року — викладач Одеської духовної семінарії.
З 15 грудня 1864 року — інспектор Херсонської духовної семінарії.
З 1868 року — законовчитель Одеського комерційного училища і Одеської 2-й прогімназії.
3 квітня 1876 возведений у сан протоієрея.
17 травня 1880 пострижений в чернецтво, а 25 травня зведений в сан архімандрита.
10 серпня 1880 хіротонізований в Одесі в єпископа Єлисаветградського, вікарія Херсонської єпархії. Одночасно стає настоятелем Одеського Успенського чоловічого монастиря.
З 6 серпня 1883 року — єпископ Туркестанський і Ташкентський.
Мужньо переніс землетрус 1887 року, відспівав його жертв, відновив зруйновані храми.
З 21 листопада 1892 року — архієпископ Кишинівський і Хотинський.
26 січня 1898 році звільнений на покій через похилий вік в Ізмаїльський архієрейський будинок Кишинівської єпархії.
З 1901 року проживав у приватному будинку в Ізмаїлі. Літературних і церковно-історичних праць не залишав до глибокої старості.
Помер 10 (22) березня 1910 року.
Примітки
- http://proskurin.ucoz.kz/photo/fotografija_1/5-0-109
- http://www.vedikz.narod.ru/VlPort.htm
- http://region.rcmir.com/printMessage119598463.html
- http://www.ortho-rus.ru/cgi-bin/ps_file.cgi?2_164
- Неофит (Неводчиков)[недоступне посилання]
- Сергей Сергеевич Аверинцев Христианство: энциклопедический словарь, Том 2 на «Google Books»
Посилання
- К 130-летию Туркестанской епархии. Портреты архипастырей
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Neofit v miru Mikola Vasilovich Nevodchikov 1822 Sankt Peterburg 10 23 bereznya 1910 Izmayil yepiskop Pravoslavnoyi rosijskoyi cerkvi arhiyepiskop Kishinivskij i Hotinskij Duhovnij pismennik Neofit Nevodchikov 8 j Arhiyepiskop Kishinivskij i Hotinskij21 listopada 1892 26 sichnya 1898Poperednik Nastupnik Yakiv P yatnickij Alma mater Moskovska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennikNarodzhennya 1822 1 2 3 abo 1819 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert 23 bereznya 1910 1910 03 23 4 Izmayil Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaBiografiyaPohodiv z shlyahetskoyi rodini Zgodom jogo batko sluzhiv sekretarem Katerinoslavskoyi Duhovnoyi konsistoriyi Pochatkovu osvitu otrimav v Katerinoslavskij duhovnij seminariyi U 1844 roci zakinchiv Moskovsku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogoslov ya Z 1844 po 1850 rik buv osobistim sekretarem diplomata i teologa Oleksandra Sturdzi V jogo budinku v Odesi spilkuvavsya z bagatma vidomimi diyachami literaturi mistectva i cerkvi Neodnorazovo zustrichavsya v Odesi z Mikoloyu Gogolem sho priyizhdzhav do Odesi Z 1 listopada 1850 roku vikladach Kishinivskoyi seminariyi 18 travnya 1858 roku visvyachenij na svyashenika i viznachenij zakonovchitelem Odeskogo siritskogo budinku Z 1861 roku vikladach Odeskoyi duhovnoyi seminariyi Z 15 grudnya 1864 roku inspektor Hersonskoyi duhovnoyi seminariyi Z 1868 roku zakonovchitel Odeskogo komercijnogo uchilisha i Odeskoyi 2 j progimnaziyi 3 kvitnya 1876 vozvedenij u san protoiyereya 17 travnya 1880 postrizhenij v chernectvo a 25 travnya zvedenij v san arhimandrita 10 serpnya 1880 hirotonizovanij v Odesi v yepiskopa Yelisavetgradskogo vikariya Hersonskoyi yeparhiyi Odnochasno staye nastoyatelem Odeskogo Uspenskogo cholovichogo monastirya Z 6 serpnya 1883 roku yepiskop Turkestanskij i Tashkentskij Muzhno perenis zemletrus 1887 roku vidspivav jogo zhertv vidnoviv zrujnovani hrami Z 21 listopada 1892 roku arhiyepiskop Kishinivskij i Hotinskij 26 sichnya 1898 roci zvilnenij na pokij cherez pohilij vik v Izmayilskij arhiyerejskij budinok Kishinivskoyi yeparhiyi Z 1901 roku prozhivav u privatnomu budinku v Izmayili Literaturnih i cerkovno istorichnih prac ne zalishav do glibokoyi starosti Pomer 10 22 bereznya 1910 roku Primitkihttp proskurin ucoz kz photo fotografija 1 5 0 109 http www vedikz narod ru VlPort htm http region rcmir com printMessage119598463 html http www ortho rus ru cgi bin ps file cgi 2 164 Neofit Nevodchikov nedostupne posilannya Sergej Sergeevich Averincev Hristianstvo enciklopedicheskij slovar Tom 2 na Google Books PosilannyaK 130 letiyu Turkestanskoj eparhii Portrety arhipastyrej