Береза́нський райо́н — колишній район. Розташовувався у південній частині Миколаївської області в зоні південного степу України. Районний центр — селище міського типу Березанка. Територія району становила 1,38 тис. км². 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Березанський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Миколаївська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Миколаївська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4820900000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Ліквідований: | 19.07.2020 | ||||
Населення: | ▼ 23 357 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1378 км² | ||||
Густота: | 17.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5153 | ||||
Поштові індекси: | 57400—57464 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Березанка | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 16 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 45 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Гуртовий Валентин Миколайович | ||||
Голова РДА: | Мезенко Денис Анатолійович | ||||
Вебсторінка: | Березанська РДА | ||||
Адреса: | 57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Центральна, 33 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Березанський район у Вікісховищі |
Географія
Район був розташований на узбережжі Чорного моря. Територія його витягнута з півночі на південь на 50 км та із заходу на схід на 30 км. Район розташований у межах природних підзон:
- до степу південного відноситься північна частина Березанського району;
- до степу сухого — південна частина Березанського району.
Район межував з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.
Одеська область (Березівський район) | Веселинівський район | Миколаївський район |
Одеська область (Лиманський район) | ||
Одеська область (Лиманський район) | Чорне море | Очаківський район |
Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходилася, в основному, на первинно акумулятивній рівнині Причорноморської низовини. Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками. Річки району: Балка Суха Злодійка, Балка Атаманка.
У районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.
Клімат
Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря — +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду — 160—205 днів, вегетаційного — 215—225 днів.
Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий — північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями — 2 дні.
Сума опадів за рік — 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша — на березень. Основна частина опадів (70 %) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.
Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом — 40-60. Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня і становить 38-43 см. Максимальна глибина промерзання — 120—140 см, мінімальна — 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігається у середині березня.
Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.
Флора
Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав річок, що використовуються як пасовища. Трав'яний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди уберігає від ерозії. Тут зустрічаються , тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами — гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.
На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбної рослинності, ростуть пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, айстра солончакова, солянка.
Заболочені ділянки заплав вкриті заростями очерету, рогози та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, гірчак подовий, молочай лозовий, спориш, ромашка.
Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.
Історія
Утворений 7 березня 1923 року як Анатоліївський р-н (з центром в с. Анатолівка) Одеської округи; район був ліквідований у 1962 р. та відновлений у грудні 1966 року.
Транспорт
Районом проходив автошлях E58.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 11 821 | 2582 | 1754 | 3656 | 2877 | 922 | 30 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 13 320 | 2461 | 1618 | 3810 | 3422 | 1848 | 161 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 22136 | 88,05 % |
росіяни | 1504 | 5,98 % |
молдовани | 566 | 2,25 % |
гагаузи | 224 | 0,89 % |
вірмени | 151 | 0,60 % |
інші | 560 | 2,23 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 22342 | 88,87 % |
російська | 2078 | 8,27 % |
молдовська | 273 | 1,09 % |
гагаузька | 131 | 0,52 % |
вірменська | 128 | 0,51 % |
інші | 189 | 0,75 % |
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 23 566 осіб, з них міського — 4 127 (власне Березанка), сільського — 19 439 осіб.
Пам'ятки
У районі на обліку перебуває одна пам'ятка архітектури, та 37 — історії.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березанського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,08 % (проголосували 10 354 із 18 798 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 44,69 % (4 627 виборців); Сергій Тігіпко — 14,57 % (1 509 виборців), Юлія Тимошенко — 11,78 % (1 220 виборців), Олег Ляшко — 5,96 % (617 виборців), Вадим Рабінович — 5,27 % (546 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,58 %.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 4 лютого 2020 року № 100/2020-рп «Про призначення Д.Мезенка головою Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
- s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 44–45.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 115–116.(рос.) - Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 26 лютого 2024.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 22 червня 2016.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березанський район |
- Відомості про район на сайті Миколаївської ОДА [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- «Березанщина-онлайн» [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bereza nskij rajo n kolishnij rajon Roztashovuvavsya u pivdennij chastini Mikolayivskoyi oblasti v zoni pivdennogo stepu Ukrayini Rajonnij centr selishe miskogo tipu Berezanka Teritoriya rajonu stanovila 1 38 tis km 19 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Berezanskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Mikolayivska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Mikolayivska oblastKod KOATUU 4820900000Utvorenij 1923Likvidovanij 19 07 2020Naselennya 23 357 na 1 02 2016 Plosha 1378 km Gustota 17 3 osib km Tel kod 380 5153Poshtovi indeksi 57400 57464Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BerezankaSelishni radi 1Silski radi 16Smt 1Sela 45Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Gurtovij Valentin MikolajovichGolova RDA Mezenko Denis AnatolijovichVebstorinka Berezanska RDAAdresa 57400 Mikolayivska obl Berezanskij r n smt Berezanka vul Centralna 33MapaBerezanskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon buv roztashovanij na uzberezhzhi Chornogo morya Teritoriya jogo vityagnuta z pivnochi na pivden na 50 km ta iz zahodu na shid na 30 km Rajon roztashovanij u mezhah prirodnih pidzon do stepu pivdennogo vidnositsya pivnichna chastina Berezanskogo rajonu do stepu suhogo pivdenna chastina Berezanskogo rajonu Rajon mezhuvav z Odeskoyu oblastyu Mikolayivskim Veselinivskim ta Ochakivskim rajonami Mikolayivskoyi oblasti Z pivdnya teritoriya rajonu omivayetsya vodami Chornogo morya zahidne uzberezhzhya omivaye Tiligulskij liman pivdenno shidne uzberezhzhya omivayetsya vodami Berezanskogo limanu Odeska oblast Berezivskij rajon Veselinivskij rajon Mikolayivskij rajonOdeska oblast Limanskij rajon Odeska oblast Limanskij rajon Chorne more Ochakivskij rajon Relyef rajonu rivninno hvilyastij V geomorfologichnomu vidnoshenni teritoriya rajonu znahodilasya v osnovnomu na pervinno akumulyativnij rivnini Prichornomorskoyi nizovini Priberezhni smugi limaniv ta samogo Chornogo morya peretinayutsya korotkimi ale shirokimi ta glibokimi balkami Richki rajonu Balka Suha Zlodijka Balka Atamanka U rajoni 1 selishe miskogo tipu i 49 silskih naselenih punktiv Klimat Klimat rajonu kontinentalnij duzhe teplij posushlivij Serednorichna temperatura povitrya 9 2 S Trivalist bezmoroznogo periodu 160 205 dniv vegetacijnogo 215 225 dniv Perevazhayuchimi vitrami v holodnij period ye pivnichno shidni v teplij pivnichno zahidni z serednorichnoyu shvidkistyu 4 2 4 3 m sek V okremi roki osoblivo rannoyu vesnoyu shvidkist vitru nabuvaye znachnoyi sili ponad 15 m sek i bilshe Inkoli vitri perehodyat u pilovi buri viduvayuchi grunt ta poshkodzhuyuchi silskogospodarski kulturi Chislo dniv z silnim vitrom 10 20 dniv a z pilovimi buryami 2 dni Suma opadiv za rik 340 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye na cherven najmensha na berezen Osnovna chastina opadiv 70 vipadaye v teplij period roku perevazhno u viglyadi zliv yaki sprichinyayut polyagannya posiviv stvorennya gruntovoyi kirki i viklikayut vodnu eroziyu gruntiv Snigovij pokriv nestijkij serednya visota jogo v period najbilshogo nagromadzhennya lyutij dosyagaye 3 6 sm Kilkist dniv zi snigovim pokrivom 40 60 Promerzannya gruntu pochinayetsya v pershih chislah grudnya i stanovit 38 43 sm Maksimalna glibina promerzannya 120 140 sm minimalna 10 20 sm Povne rozmerzannya gruntu sposterigayetsya u seredini bereznya Vidnosna vologist povitrya za rik dorivnyuye 60 70 vidsotkiv yaka v teplij period zmenshuyetsya do 40 vidsotkiv FloraPrirodna roslinnist na teritoriyi rajonu lishilasya na shilah dnishah balok ta na neznachnih dilyankah zaplav richok sho vikoristovuyutsya yak pasovisha Trav yanij pokriv na shilah duzhe zridzhenij i ne zavzhdi uberigaye vid eroziyi Tut zustrichayutsya tonkonig bulbistij loboda tatarska tonkonig vuzkolistij pirij povzuchij lyucerna zhitnyak kostricya ovecha molochaj chebrec polin avstrijskij i taki odnorichniki yak stokolos gusyatnik malij konyushina polova veronika vesnyana rogovik ukrayinskij Vlitku koli zlaki vigorayut u roslinnomu pokrivi perevazhaye riznotrav ya predstavlene najbilsh kserofitnimi vidami gvozdikoyu vinichchyam rozlogim polovimi voloshkami ta polinom Na dnishah balok i na zaplavah richok de umovi zvolozhennya spriyatlivi dlya rozvitku vologolyubnoyi roslinnosti rostut pirij povzuchij molochaj lozovij osoka tonkonig bulbistij vuzkolistij ta inshi Na zasolenih gruntah zaplav rostut solevitrivali roslini kermek ajstra solonchakova solyanka Zabolocheni dilyanki zaplav vkriti zarostyami ocheretu rogozi ta osoki Na podovih zemlyah rostut pirij povzuchij pirij podovij osoka girchak podovij molochaj lozovij sporish romashka Prirodnoyi derevnoyi roslinnosti na Berezanshini majzhe nemaye IstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 roku yak Anatoliyivskij r n z centrom v s Anatolivka Odeskoyi okrugi rajon buv likvidovanij u 1962 r ta vidnovlenij u grudni 1966 roku TransportRajonom prohodiv avtoshlyah E58 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 11 821 2582 1754 3656 2877 922 30Zhinki 13 320 2461 1618 3810 3422 1848 161Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki30 85 161 40 80 84 176 128 75 79 406 336 70 74 610 418 65 69 656 673 60 64 985 451 55 59 581 765 50 54 841 988 45 49 1015 1075 40 44 1121 954 35 39 969 780 30 34 865 847 25 29 855 887 20 24 787 867 15 20 831 1091 10 14 1058 839 5 9 766 652 0 4 637 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 22136 88 05 rosiyani 1504 5 98 moldovani 566 2 25 gagauzi 224 0 89 virmeni 151 0 60 inshi 560 2 23 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 22342 88 87 rosijska 2078 8 27 moldovska 273 1 09 gagauzka 131 0 52 virmenska 128 0 51 inshi 189 0 75 Naselennya rajonu stanom na sichen 2015 roku nalichuvalo 23 566 osib z nih miskogo 4 127 vlasne Berezanka silskogo 19 439 osib Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Berezanskogo rajonu U rajoni na obliku perebuvaye odna pam yatka arhitekturi ta 37 istoriyi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Berezanskogo rajonu bulo stvoreno 27 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 55 08 progolosuvali 10 354 iz 18 798 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 44 69 4 627 viborciv Sergij Tigipko 14 57 1 509 viborciv Yuliya Timoshenko 11 78 1 220 viborciv Oleg Lyashko 5 96 617 viborciv Vadim Rabinovich 5 27 546 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 58 PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 4 lyutogo 2020 roku 100 2020 rp Pro priznachennya D Mezenka golovoyu Berezanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikolayivskoyi oblasti Postanova VUCVK 18 19 310 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritorialnij podil Odeshini s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 44 45 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 115 116 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 516 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 26 lyutogo 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2018 Procitovano 22 chervnya 2016 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 3 kvitnya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berezanskij rajonVidomosti pro rajon na sajti Mikolayivskoyi ODA 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Berezanshina onlajn 29 sichnya 2020 u Wayback Machine