Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ге́рцогство Букови́на (нім. Herzogtum Bukowina; рум. Ducatul Bucovinei) — коронний край Габсбурзької монархії (1849—1918) у межах Буковини, адміністративно-територіальна одиниця (Цислейтанії).
Географічне положення
Герцогство Буковина — переважно гірський край у Буковинському Прикарпатті, найсхідніша коронна земля Австро-Угорщини. Знаходилася між Карпатами та Серетом, від середньої течії Дністра до середньої течії Молдови.
На заході край межував із Королівством Угорським, на північному заході — з Королівством Галичини та Володимирії. Східні та південні межі герцогства співпадали з державним кордоном Австро-Угорщини — на сході (у Дністрово-Прутському межиріччі) з Російською імперією, на сході (південніше Пруту) та півдні з Королівством Румунія.
Історія
Революція 1848 року в Австрійській імперії призвела до зміни правового статусу Буковини (австрійської частини) і форми управління нею. Румунські землевласники-бояри всупереч петиціям української більшості краю ініціювали відділення від Галичини. Конституція 4 березня 1848 р. вилучила Буковинський округ з Королівства Галичини і Володимирії, вивела з-під управління Галицької адміністрації, та надала Буковині деяку автономію у вирішенні внутрішніх питань.
2 грудня 1848 року цісарем став Франц Йосиф I, який вже у січні 1849-го надав Буковині статус окремого коронного краю, й утворив Герцогство Буковина у персональній унії з Королем Галичини. 29 вересня 1850 р. цісар затвердив тимчасову конституцію краю. У ній підтверджувалося, що Буковина є окремою коронною землею імперії, що її відносини з монархією регулюються державною конституцією через представництво у Райхсраті, що всі народи Буковини рівноправні, що герцогство отримує свій герб.
Як коронний край Австро-Угорщини герцогство припинило своє існування 6 листопада 1918 року, коли президент Буковини Йозеф фон Ездорф передав владу в Північній Буковині представнику українців Омеляну Поповичу, а в Південній Буковині представнику румунів Аурелу фон Ончулу.
Населення
Територіальний поділ
На момент відокремлення Буковинського округу від Королівство Галичини і Володимирії та піднесення його статусу до коронної землі, край складався з: адміністративного центру Черновиці, 4 повітів (Вижницький, Серетський, Сучавський та Черновицький) та одного окремого ((Кимполунгського)) околу.
Після реформи 1850 року
8 жовтня 1850 року за рахунок реорганізації окремого околу та розділення одного з повітів, збільшили до шести кількість політичних повітів (нім. Politischer Bezirk), у складі кожного з яких входидо кілька судових окру́г (нім. Gerichtsbezirk). Після проведеної адміністративної реформи Герцогство Буковина складалося з таких [de] та [de]:
- Бецірк Черновиці з судовими окру́гами Черновиці (дві секції — міська і приміська), Садагура та Сторожинець
- Бецірк Кіцмань (відокремлені від Бецірк Черновіц північні околи) з судовими окру́гами Кіцмань та Заставна
- Бецірк Вижниця з судовими окру́гами Вижниця, Вашківці та Путила
- Бецірк Радівці з судовими окру́гами Радівці, Селятин та Серет
- Бецірк Кимполунг (більша частина окремого Довгопільського оеолу) із судовими окру́гами Кимполунг, Дорнаватра та Ґурагумора
- Бецірк Сучава з судовими окру́гами Сучава та Солка
Статус головного міста коронної землі зберігався за Черновицями.
Після реформи 1854 року
У рамках реформи 1854 року кількість політичних повітів було збільшено до п'ятнадцяти, і майже десятиліття адміністративно-територіальний поділ Герцогства Буковина мав наступний вигляд:
Після реформи 1865 року
Герцогства Буковина
(станом на 1910 рік)
Після адміністративної реформи 1865—1867 років кількість повітів скорочена до 11. Станом на 1910 рік Герцогство Буковина складалося з таких частин:
Влада Герцогства Буковина
Президент Буковини
Перший період у краї було «тимчасове управління». 6 березня 1853 року Герцогство Буковина отримало першого крайового Президента — Франца фон Шміка. До 1918 р. у краї змінилося 16 крайових президентів.
Буковинський крайовий Президент (нім. Landespräsident) підпорядковувався безпосередньо віденському урядові. До його компетенції належало політичне управління, релігійні справи, культура, освіта, торгівля, ремесла, забезпечення правопорядку. На посаду крайового Президента призначалися люди різного соціального стану, різної підготовленості, з різними політичними орієнтаціями, винятково з інших коронних земель імперії. Але всіх їх об'єднувало неухильне служіння інтересам Габсбургів.
Крайовий уряд
Буковинський крайовий уряд (нім. K. k. Bukowiner Landes-Regierung) очолював Буковинський крайовий президент. Колегіальним органом Крайового уряду була Президія (нім. Präsidium). Структурними підрозділами Уряду були Департаменти (нім. Departements). Буковинському крайовому уряду підпорядковувались всі адміністративні органи краю. Сам же Уряд підпорядковувався МВС Австрії.
Місцеві органи влади
Місцевими органами державної влади були Буковинські повітові управи (нім. K. k. Bukowiner Bezirkshauptmannschaften).
Місцеве самоврядування
Органами місцевого самоврядування були Буковинський крайовий сейм (нім. Bukowiner Landtag) і Чернівецький міський магістрат (нім. Magistrat der k. k. Hauptstadt Czernowitz).
Соціально-економічний розвиток краю
Культурне життя краю
Характерні риси австрійського періоду
У результаті воєнних дій Російської імперії та Габсбурзької монархії проти Османської імперії у 1774 р. Буковину захопили габсбурзькі війська. У складі Австрійської імперії (з 1867 р. — Австро-Угорщини) вона перебувала до 1918 р. 1781 року цісар Йосиф II видав патент (указ), яким усі парафії та монастирі в межах австрійської Буковини було об'єднано в одну єпархію та підпорядковано єпископові Досифеєві (Дозофтієві) Херескулу, єпископові Радовецькому. 12 грудня 1781 року єпископську катедру було перенесено до Чернівців. Протягом 1786—1849 рр. Буковина була у складі Королівства Галичини та Володимирії, а згодом її перетворено на окремий коронний край імперії.
Під час революційних подій 1848—1849 рр. населення Буковини брало участь у низці селянських повстань, які очолював Лук'ян Кобилиця, обраний депутатом австрійського парламенту. Вибори 1848 року були першими й останніми прямими і загальними виборами на Буковині, обрано послами до райхстагу 5 українців, 2 румуни і 1 німець. У 1848 в Буковині було скасовано панщину, що сприяло піднесенню національно-культурного руху українського населення, який особливо посилився після утворення у 1869 товариства «Руська Бесіда» у Чернівцях.
Після визнання Буковини окремим коронним краєм Австрійської імперії, їй було надано адміністративну автономію. На чолі краю стояв президент коронного краю, який управляв за допомогою крайового сейму та крайового виділу. Урядовою було встановлено німецьку мову. Українці увійшли до складу крайового сейму лише з 1890 р. 3 1880-х років на Буковині розпочалося справжнє українське відродження, яке очолили представники народовського напрямку в суспільному русі — Степан Смаль-Стоцький, Омелян Попович, Єротей Пігуляк, Микола Василько.
23 січня 1873 року вийшов імператорський декрет, відповідно до якого було утворено незалежну Буковинську митрополію, а митрополиту Євгенію Гакману було надано титул архієпископа Чернівецького і митрополита Буковини й Далмації. З 1880-х років у єпархії була своя друкарня, розташована в резиденції митрополита. У Чернівцях видавали багато православної релігійно-духовної й богословської літератури: двомовний єпархіальний журнал «Candela» («Світильник»), збірники церковних проповідей, церковні календарі, книги й брошури повчального характеру для мирян.
У 1885 р. почала виходити перша українська газета «Буковина». У цей час українці активно боролися за культурно-національну автономію та поділ краю на українську та румунську частини. З 1875 р. у Чернівцях діяв університет з німецькою мовою викладання. Впродовж тривалого часу у ньому працював видатний український діяч проф. Степан Смаль-Стоцький. На Буковині жили і творили видатні українські письменники Юрій Федькович і Ольга Кобилянська, які описували тяжке становище українського селянства. У зв'язку з несприятливими умовами масовою стала еміграція населення, головним чином до США та Канади. У 1891—1910 рр. з Буковини виїхало близько 50 тис. осіб. У роки першої світової війни буковинські землі зазнали значних руйнувань від воєнних дій і до липня-серпня 1917 р. були окуповані російськими військами. Після розпаду Австро-Угорщини і проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Буковину було включено до її складу. Влада перейшла до утвореного 25 жовтня 1918 Українського Крайового Комітету, який організував 3 листопада 1918 велике народне віче у Чернівцях, що ухвалило рішення про входження Буковини до складу єдиної Української держави. 6 листопада 1918 р. було встановлено українську владу на землях Буковини, населених переважно українцями. Президентом краю було проголошено Омеляна Поповича.
Входження колишнього Герцогства Буковина до складу ЗУНР було підтверджено «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада.
Однак вже 12 листопада 1918 р. румунські війська окупували Північну Буковину разом з Чернівцями. Тут 28 листопада 1918 р. було сфабриковане рішення так званого Генерального Конгресу Буковини, що складався винятково з румунів, про об'єднання Буковини з Королівством Румунія.
Примітки
- Herzogtum Bukowina
- . Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 26 березня 2021.
- R. A. Schulz's General Post- und Strassenkarte des Kronlandes Galizien und Lodomerien mit Auschwitz, Zator und Krakau; so wie des Kronlandes Bukowina. — Wien: bei Artaria & Co, 1878
Джерела
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovina Gercogstvo Bukovina Herzogtum BukowinaKoronna zemlya v mezhah Cislejtaniyi 1849 1918 Prapor GerbBukovina v mezhah Avstro UgorshiniStolicya ChernoviciMova i nimecka oficijna rutenska voloska idish polskaReligiya pravoslav ya katolicizm shidnij katolicizm yudayizmPlosha 10442 km Naselennya 800098 1910 rik Forma pravlinnya Koronnij krajNamisnik Cisarya Bukovinskij krajovij prezident pershij 1849 Eduard fon Bah ostannij 1918 Jozef fon EcdorfPredstavnickij organ Bukovinskij krajovij sejmPoperednik NastupnikBukovinskij okrug ZUNR Pivnichna Bukovina Rumunske korolivstvo Pivdenna Bukovina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bukovina gercogstvo Ge rcogstvo Bukovi na nim Herzogtum Bukowina rum Ducatul Bucovinei koronnij kraj Gabsburzkoyi monarhiyi 1849 1918 u mezhah Bukovini administrativno teritorialna odinicya Cislejtaniyi Geografichne polozhennyaGercogstvo Bukovina perevazhno girskij kraj u Bukovinskomu Prikarpatti najshidnisha koronna zemlya Avstro Ugorshini Znahodilasya mizh Karpatami ta Seretom vid serednoyi techiyi Dnistra do serednoyi techiyi Moldovi Na zahodi kraj mezhuvav iz Korolivstvom Ugorskim na pivnichnomu zahodi z Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi Shidni ta pivdenni mezhi gercogstva spivpadali z derzhavnim kordonom Avstro Ugorshini na shodi u Dnistrovo Prutskomu mezhirichchi z Rosijskoyu imperiyeyu na shodi pivdennishe Prutu ta pivdni z Korolivstvom Rumuniya IstoriyaRevolyuciya 1848 roku v Avstrijskij imperiyi prizvela do zmini pravovogo statusu Bukovini avstrijskoyi chastini i formi upravlinnya neyu Rumunski zemlevlasniki boyari vsuperech peticiyam ukrayinskoyi bilshosti krayu iniciyuvali viddilennya vid Galichini Konstituciya 4 bereznya 1848 r viluchila Bukovinskij okrug z Korolivstva Galichini i Volodimiriyi vivela z pid upravlinnya Galickoyi administraciyi ta nadala Bukovini deyaku avtonomiyu u virishenni vnutrishnih pitan 2 grudnya 1848 roku cisarem stav Franc Josif I yakij vzhe u sichni 1849 go nadav Bukovini status okremogo koronnogo krayu j utvoriv Gercogstvo Bukovina u personalnij uniyi z Korolem Galichini 29 veresnya 1850 r cisar zatverdiv timchasovu konstituciyu krayu U nij pidtverdzhuvalosya sho Bukovina ye okremoyu koronnoyu zemleyu imperiyi sho yiyi vidnosini z monarhiyeyu regulyuyutsya derzhavnoyu konstituciyeyu cherez predstavnictvo u Rajhsrati sho vsi narodi Bukovini rivnopravni sho gercogstvo otrimuye svij gerb Yak koronnij kraj Avstro Ugorshini gercogstvo pripinilo svoye isnuvannya 6 listopada 1918 roku koli prezident Bukovini Jozef fon Ezdorf peredav vladu v Pivnichnij Bukovini predstavniku ukrayinciv Omelyanu Popovichu a v Pivdennij Bukovini predstavniku rumuniv Aurelu fon Onchulu NaselennyaDokladnishe Struktura naselennya Bukovini chasiv Avstrijskoyi imperiyiTeritorialnij podilNa moment vidokremlennya Bukovinskogo okrugu vid Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi ta pidnesennya jogo statusu do koronnoyi zemli kraj skladavsya z administrativnogo centru Chernovici 4 povitiv Vizhnickij Seretskij Suchavskij ta Chernovickij ta odnogo okremogo Kimpolungskogo okolu Pislya reformi 1850 roku 8 zhovtnya 1850 roku za rahunok reorganizaciyi okremogo okolu ta rozdilennya odnogo z povitiv zbilshili do shesti kilkist politichnih povitiv nim Politischer Bezirk u skladi kozhnogo z yakih vhodido kilka sudovih okru g nim Gerichtsbezirk Pislya provedenoyi administrativnoyi reformi Gercogstvo Bukovina skladalosya z takih de ta de Becirk Chernovici z sudovimi okru gami Chernovici dvi sekciyi miska i primiska Sadagura ta Storozhinec Becirk Kicman vidokremleni vid Becirk Chernovic pivnichni okoli z sudovimi okru gami Kicman ta Zastavna Becirk Vizhnicya z sudovimi okru gami Vizhnicya Vashkivci ta Putila Becirk Radivci z sudovimi okru gami Radivci Selyatin ta Seret Becirk Kimpolung bilsha chastina okremogo Dovgopilskogo oeolu iz sudovimi okru gami Kimpolung Dornavatra ta Guragumora Becirk Suchava z sudovimi okru gami Suchava ta Solka Status golovnogo mista koronnoyi zemli zberigavsya za Chernovicyami Pislya reformi 1854 roku U ramkah reformi 1854 roku kilkist politichnih povitiv bulo zbilsheno do p yatnadcyati i majzhe desyatilittya administrativno teritorialnij podil Gercogstva Bukovina mav nastupnij viglyad Chernovici stolicya koronnogo krayu Becirk Vashkivci na Cheremoshi Becirk Vizhnicya Becirk Guragumora Becirk Zastavna Becirk Kicman Becirk Kimpolung Becirk Radivci Becirk Seret Becirk Storozhinec Becirk Suchava Becirk Chernovici Pislya reformi 1865 roku Administrativnij podil Gercogstva Bukovina stanom na 1910 rik Pislya administrativnoyi reformi 1865 1867 rokiv kilkist povitiv skorochena do 11 Stanom na 1910 rik Gercogstvo Bukovina skladalosya z takih chastin Stolicya nim Hauptstadt Chernovici Vashkiveckij povit Vizhnickij povit Guragumorskij povit Zastavnivskij povit Kimpolungskij povit Kicmanskij povit Radiveckij povit Seretskij povit Storozhineckij povit Suchavskij povit Cherniveckij povitVlada Gercogstva BukovinaPrezident Bukovini Pershij period u krayi bulo timchasove upravlinnya 6 bereznya 1853 roku Gercogstvo Bukovina otrimalo pershogo krajovogo Prezidenta Franca fon Shmika Do 1918 r u krayi zminilosya 16 krajovih prezidentiv Dokladnishe Spisok kerivnikiv Bukovini Bukovinskij krajovij Prezident nim Landesprasident pidporyadkovuvavsya bezposeredno videnskomu uryadovi Do jogo kompetenciyi nalezhalo politichne upravlinnya religijni spravi kultura osvita torgivlya remesla zabezpechennya pravoporyadku Na posadu krajovogo Prezidenta priznachalisya lyudi riznogo socialnogo stanu riznoyi pidgotovlenosti z riznimi politichnimi oriyentaciyami vinyatkovo z inshih koronnih zemel imperiyi Ale vsih yih ob yednuvalo neuhilne sluzhinnya interesam Gabsburgiv Krajovij uryad Bukovinskij krajovij uryad nim K k Bukowiner Landes Regierung ocholyuvav Bukovinskij krajovij prezident Kolegialnim organom Krajovogo uryadu bula Prezidiya nim Prasidium Strukturnimi pidrozdilami Uryadu buli Departamenti nim Departements Bukovinskomu krajovomu uryadu pidporyadkovuvalis vsi administrativni organi krayu Sam zhe Uryad pidporyadkovuvavsya MVS Avstriyi Miscevi organi vladi Miscevimi organami derzhavnoyi vladi buli Bukovinski povitovi upravi nim K k Bukowiner Bezirkshauptmannschaften Misceve samovryaduvannya Organami miscevogo samovryaduvannya buli Bukovinskij krajovij sejm nim Bukowiner Landtag i Cherniveckij miskij magistrat nim Magistrat der k k Hauptstadt Czernowitz Socialno ekonomichnij rozvitok krayuKulturne zhittya krayuHarakterni risi avstrijskogo perioduGerb gercogstva Bukovina u rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi U rezultati voyennih dij Rosijskoyi imperiyi ta Gabsburzkoyi monarhiyi proti Osmanskoyi imperiyi u 1774 r Bukovinu zahopili gabsburzki vijska U skladi Avstrijskoyi imperiyi z 1867 r Avstro Ugorshini vona perebuvala do 1918 r 1781 roku cisar Josif II vidav patent ukaz yakim usi parafiyi ta monastiri v mezhah avstrijskoyi Bukovini bulo ob yednano v odnu yeparhiyu ta pidporyadkovano yepiskopovi Dosifeyevi Dozoftiyevi Hereskulu yepiskopovi Radoveckomu 12 grudnya 1781 roku yepiskopsku katedru bulo pereneseno do Chernivciv Protyagom 1786 1849 rr Bukovina bula u skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi a zgodom yiyi peretvoreno na okremij koronnij kraj imperiyi Bukovina u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi mapa 1901 r Pid chas revolyucijnih podij 1848 1849 rr naselennya Bukovini bralo uchast u nizci selyanskih povstan yaki ocholyuvav Luk yan Kobilicya obranij deputatom avstrijskogo parlamentu Vibori 1848 roku buli pershimi j ostannimi pryamimi i zagalnimi viborami na Bukovini obrano poslami do rajhstagu 5 ukrayinciv 2 rumuni i 1 nimec U 1848 v Bukovini bulo skasovano panshinu sho spriyalo pidnesennyu nacionalno kulturnogo ruhu ukrayinskogo naselennya yakij osoblivo posilivsya pislya utvorennya u 1869 tovaristva Ruska Besida u Chernivcyah Pislya viznannya Bukovini okremim koronnim krayem Avstrijskoyi imperiyi yij bulo nadano administrativnu avtonomiyu Na choli krayu stoyav prezident koronnogo krayu yakij upravlyav za dopomogoyu krajovogo sejmu ta krajovogo vidilu Uryadovoyu bulo vstanovleno nimecku movu Ukrayinci uvijshli do skladu krajovogo sejmu lishe z 1890 r 3 1880 h rokiv na Bukovini rozpochalosya spravzhnye ukrayinske vidrodzhennya yake ocholili predstavniki narodovskogo napryamku v suspilnomu rusi Stepan Smal Stockij Omelyan Popovich Yerotej Pigulyak Mikola Vasilko 23 sichnya 1873 roku vijshov imperatorskij dekret vidpovidno do yakogo bulo utvoreno nezalezhnu Bukovinsku mitropoliyu a mitropolitu Yevgeniyu Gakmanu bulo nadano titul arhiyepiskopa Cherniveckogo i mitropolita Bukovini j Dalmaciyi Z 1880 h rokiv u yeparhiyi bula svoya drukarnya roztashovana v rezidenciyi mitropolita U Chernivcyah vidavali bagato pravoslavnoyi religijno duhovnoyi j bogoslovskoyi literaturi dvomovnij yeparhialnij zhurnal Candela Svitilnik zbirniki cerkovnih propovidej cerkovni kalendari knigi j broshuri povchalnogo harakteru dlya miryan U 1885 r pochala vihoditi persha ukrayinska gazeta Bukovina U cej chas ukrayinci aktivno borolisya za kulturno nacionalnu avtonomiyu ta podil krayu na ukrayinsku ta rumunsku chastini Z 1875 r u Chernivcyah diyav universitet z nimeckoyu movoyu vikladannya Vprodovzh trivalogo chasu u nomu pracyuvav vidatnij ukrayinskij diyach prof Stepan Smal Stockij Na Bukovini zhili i tvorili vidatni ukrayinski pismenniki Yurij Fedkovich i Olga Kobilyanska yaki opisuvali tyazhke stanovishe ukrayinskogo selyanstva U zv yazku z nespriyatlivimi umovami masovoyu stala emigraciya naselennya golovnim chinom do SShA ta Kanadi U 1891 1910 rr z Bukovini viyihalo blizko 50 tis osib U roki pershoyi svitovoyi vijni bukovinski zemli zaznali znachnih rujnuvan vid voyennih dij i do lipnya serpnya 1917 r buli okupovani rosijskimi vijskami Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i progoloshennya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR Bukovinu bulo vklyucheno do yiyi skladu Vlada perejshla do utvorenogo 25 zhovtnya 1918 Ukrayinskogo Krajovogo Komitetu yakij organizuvav 3 listopada 1918 velike narodne viche u Chernivcyah sho uhvalilo rishennya pro vhodzhennya Bukovini do skladu yedinoyi Ukrayinskoyi derzhavi 6 listopada 1918 r bulo vstanovleno ukrayinsku vladu na zemlyah Bukovini naselenih perevazhno ukrayincyami Prezidentom krayu bulo progolosheno Omelyana Popovicha Vhodzhennya kolishnogo Gercogstva Bukovina do skladu ZUNR bulo pidtverdzheno Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada Odnak vzhe 12 listopada 1918 r rumunski vijska okupuvali Pivnichnu Bukovinu razom z Chernivcyami Tut 28 listopada 1918 r bulo sfabrikovane rishennya tak zvanogo Generalnogo Kongresu Bukovini sho skladavsya vinyatkovo z rumuniv pro ob yednannya Bukovini z Korolivstvom Rumuniya PrimitkiHerzogtum Bukowina Arhiv originalu za 20 lipnya 2018 Procitovano 26 bereznya 2021 R A Schulz s General Post und Strassenkarte des Kronlandes Galizien und Lodomerien mit Auschwitz Zator und Krakau so wie des Kronlandes Bukowina Wien bei Artaria amp Co 1878DzherelaDovidnik z istoriyi Ukrayini Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine