Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кіцманський повіт Округ Коронний край Герцогство Буковина Країна Австро Угорщина Центр Кіцмань Створений 1868 Площа 518

Кіцманський повіт

Кіцманський повіт
Кіцманський повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна image Австро-Угорщина
Центр Кіцмань
Створений 1868
Площа 518,8 км² (1910)
Населення 45 135 (1910)
image
Найбільші міста Кіцмань, Заставна

Кіцманський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР і Румунії у 1868—1925 роках. Територія сучасного Кіцманського району Чернівецької області.

Адміністративний центр — місто Кіцмань.

Географія

Кіцманський повіт на заході межував з повітами Галичини — Городенківським і Снятинським, на півночі — з Заставнівським, на півдні — з Чернівецьким, на сході — з Хотинським повітами.

За часів Австро-Угорщини

Кіцманський повіт був створений у 1868 році з населених пунктів судових повітів Кіцмань (налічував 36 849 мешканців) і Заставна (налічував 38 707 мешканців).. З 1 жовтня 1905 року судовий повіт Заставна був виключений з Кіцманського повіту і з нього утворено окремий Заставнівський повіт, після чого Кіцманський повіт складався лише з судового повіту Кіцмань.

В Кіцманському повіті в 1869 році проживало 76 082 особи, до 1900 року чисельність населення зросла до 94 633 осіб. Серед населення в 1900 р. було 83 419 русинів-українців (88,2 %), 9 167 осіб розмовляли німецькою (9,7 %), 129 румунською (0,1 %) та 1809 іншою мовою (1,9 %). Повіт у 1900 р. займав площу 518,80 км², включав два судові округи з 53 муніципалітетами та 51 фільварком.

Повіт за переписом 1910 року налічував 24 гміни (самоврядні громади) і 27 населених пунктів. Якщо в 1900 р. населення території судового повіту Кіцмань становило 43 131 особу, то в 1910 році тут проживало 45 135 осіб, площа повіту становила 345 км². За віросповіданням: 1 964 римо-католики, 716 греко-католиків, 45 вірмено-католиків, 38 505 православні, 2 вірменської церкви, 45 лютеранів, 19 кальвіністів і 3 839 юдеїв). За національністю: 4 049 німців, 133 чехи-моравці-словаки, 1 373 поляки, 39 432 українці, 120 румунів і 28 чужоземців.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 76.082
1880 81.087 6.064 72.626 525 1.787
1890 90.042 8.224 79.638 93 1.974
1900 94.633 9.167 83.419 129 1.809
1910 45.135 4.049 39.432 120 1.534

Самоврядні громади на 1910 рік

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська.

Період ЗУНР

6 листопада 1918 р. народним волевиявленням було встановлено українську владу зі входженням до Західноукраїнської Народної Республіки. Однак Румунія скористалась відведенням українських військових частин на польський фронт і ще в листопаді окупувала Буковину.

Румунський період

Кіцманський повіт

Județul Coţman

image
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Кіцмань
Країна image Румунія
Область Буковина
Межує з: Городенківським, Снятинським, Заставнівським, Чернівецьким, Хотинським повітами
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне ?
Етнікон українці
Площа
 - повна 518,8 км²
Роки існування 1919—1925
 - раніше відомий як Кіцманський повіт
image

Повіт (жудець) існував до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., повіт 1 січня 1926 р. був ліквідований, а територія (разом з територіями Заставнівського і Чернівецького повітів) включена в утворений жудець Чернівці.

Примітки

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2019.
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  4. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2019.
  5. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 403

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kicmanskij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Kicman Stvorenij 1868 Plosha 518 8 km 1910 Naselennya 45 135 1910 Najbilshi mista Kicman Zastavna Kicmanskij povit administrativna odinicya u skladi Avstro Ugorshini ZUNR i Rumuniyi u 1868 1925 rokah Teritoriya suchasnogo Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Administrativnij centr misto Kicman GeografiyaKicmanskij povit na zahodi mezhuvav z povitami Galichini Gorodenkivskim i Snyatinskim na pivnochi z Zastavnivskim na pivdni z Cherniveckim na shodi z Hotinskim povitami Za chasiv Avstro UgorshiniKicmanskij povit buv stvorenij u 1868 roci z naselenih punktiv sudovih povitiv Kicman nalichuvav 36 849 meshkanciv i Zastavna nalichuvav 38 707 meshkanciv Z 1 zhovtnya 1905 roku sudovij povit Zastavna buv viklyuchenij z Kicmanskogo povitu i z nogo utvoreno okremij Zastavnivskij povit pislya chogo Kicmanskij povit skladavsya lishe z sudovogo povitu Kicman V Kicmanskomu poviti v 1869 roci prozhivalo 76 082 osobi do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 94 633 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 83 419 rusiniv ukrayinciv 88 2 9 167 osib rozmovlyali nimeckoyu 9 7 129 rumunskoyu 0 1 ta 1809 inshoyu movoyu 1 9 Povit u 1900 r zajmav ploshu 518 80 km vklyuchav dva sudovi okrugi z 53 municipalitetami ta 51 filvarkom Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 24 gmini samovryadni gromadi i 27 naselenih punktiv Yaksho v 1900 r naselennya teritoriyi sudovogo povitu Kicman stanovilo 43 131 osobu to v 1910 roci tut prozhivalo 45 135 osib plosha povitu stanovila 345 km Za virospovidannyam 1 964 rimo katoliki 716 greko katolikiv 45 virmeno katolikiv 38 505 pravoslavni 2 virmenskoyi cerkvi 45 lyuteraniv 19 kalvinistiv i 3 839 yudeyiv Za nacionalnistyu 4 049 nimciv 133 chehi moravci slovaki 1 373 polyaki 39 432 ukrayinci 120 rumuniv i 28 chuzhozemciv Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 76 082 1880 81 087 6 064 72 626 525 1 787 1890 90 042 8 224 79 638 93 1 974 1900 94 633 9 167 83 419 129 1 809 1910 45 135 4 049 39 432 120 1 534Samovryadni gromadi na 1910 rikBeregomet nad Prutom Hlivishe Davidivci Dubivci Gavrilivci Ivankivci Yuzhinci Klivodin Kicman Lashkivka skladayetsya zi Stara Lashkivka i Nova Lashkivka Luzhani Malyatinci Nepolokivci Orshivci Oshihlibi P yadikivci skladayetsya z P yadikivci j Copeni Revakivci Yerekivci Shipinci Shishkivci Stavchani Suhoverhiv Valyava Vitilivka Zeleniv skladayetsya z Pleshinec i Zeleniv Persha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu v serpni 1914 r bula okupovana rosijskimi vijskami Povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda azh do vidstupu rosijskih vijsk u lipni 1917 r pid natiskom avstro ugorskogo vijska Period ZUNR6 listopada 1918 r narodnim voleviyavlennyam bulo vstanovleno ukrayinsku vladu zi vhodzhennyam do Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Odnak Rumuniya skoristalas vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front i she v listopadi okupuvala Bukovinu Rumunskij periodKicmanskij povit Județul Coţman Administrativna karta Korolivstva Rumuniya 1919 1925 Administrativna karta Korolivstva Rumuniya 1919 1925 Povit Zhudec Administrativnij centr Kicman Krayina Rumuniya Oblast Bukovina Mezhuye z Gorodenkivskim Snyatinskim Zastavnivskim Cherniveckim Hotinskim povitami Oficijna mova rumunska Naselennya povne Etnikon ukrayinci Plosha povna 518 8 km Roki isnuvannya 1919 1925 ranishe vidomij yak Kicmanskij povit Povit zhudec isnuvav do ukrupnennya povitiv u 1925 roci Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r povit 1 sichnya 1926 r buv likvidovanij a teritoriya razom z teritoriyami Zastavnivskogo i Cherniveckogo povitiv vklyuchena v utvorenij zhudec Chernivci PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 17 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 17 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 403

Дата публікації:
Топ