Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лашкі́вка — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Лашківка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Кіцманська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060290080031355 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1503 (521 рік) |
| Населення | 1643 особи |
| Поштовий індекс | 59323 |
| Телефонний код | +380 3736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′49″ пн. ш. 25°46′50″ сх. д. / 48.41361° пн. ш. 25.78056° сх. д.Координати: 48°24′49″ пн. ш. 25°46′50″ сх. д. / 48.41361° пн. ш. 25.78056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 224 м |
| Водойми | р. Совиця |
| Найближча залізнична станція | з. п. Лашківка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59323, Чернівецька область, Чернівецький р-н, с. Лашківка, вул. Крикливця, 49 |
| Карта | |
  Лашківка | |
 Лашківка | |
| Мапа | |
Географія
Біля села пролягає залізнична лінія Стефанешти — Лужани із однойменним зупинним пунктом приміських поїздів сполученням Чернівці — Стефанешти. Селом тече річка Совиця.
Історія
Територія до заснування села
На території Лашківської сільської ради виявлено археологічні пам'ятки різних епох. 1949 року було розкопано і знайдено залишки глинобитного житла ранньотрипільської культури (IV тисячоліття до н. е.); ранньослав'янське поселення черняхівської культури (II—VI століття н. е.) знайдено в урочищі Потічок. В іншому урочищі є рештки давньоруського поселення XII—XIII століть.
Впродовж Х—XI століть край був у складі Київської Русі. Після занепаду Київської Русі протягом XII—XIV століть край перебував у складі Галицько-Волинської держави. Почала формуватись адміністративна одиниця — Шипинська земля. За часів розквіту Шипинської землі засноване місто Кіцмань. Після монгольської навали зв'язки Шипинської землі з галицько-волинськими землями послабились, що призвело до її фактичного відокремлення на початку XIV століття та визнання зверхності Золотої Орди.
Заснування села
У другій половині XIV століття на території Шипинської та Берладської земель постало Молдавське князівство. Георгій Катаржі в «Описі Буковини» (1899 рік) пов'язує виникнення Лашківки з 1503 роком. Е. Григоровіца також свідчив, що село вперше згадується у грамоті господаря Стефана III за 1503 рік. За народними переказами назва села походить від імен Лашко або Ласт.
XVI—XIX століття
Лашківка була частиною історичного регіону Буковина з моменту створення Молдавського князівства. У складі Молдавського князівства Лашківка тривалий час була під турецьким ігом.
Під час російсько-турецької війни (1768—1774) село у складі Буковини з 1769 року перебувало під контролем російської армії. Після завершення війни, Габсбурзька монархія, бажаючи покращити сполучення між своїми землями, висунула претензії на Буковину. У січні 1775 року, після встановлення нейтралітету щодо військового конфлікту між Туреччиною та Росією (1768—1774), село у складі Буковини переходить до Габсбурзької імперії. Протягом 1774—1786 років територія знаходиться під військовим управлінням австрійських генералів.
З 1786 по 1849 роки Лашківка у складі Буковини була приєднана до Галичини, поки Буковина не була визнана як коронний край Герцогство Буковина. У той же час, з 1786 року Лашківка — власність релігійного фонду. У 1817 році в селі збудовано та у 1832 році освячено церкву святого Миколи.
У 1848 році село підпадає під наслідки Селянської реформи Австрії. Відбувалося скасування панщини та перехід селян у економічну залежність від землевласників. 1859 року релігійний фонд захоплює пасовисько площею 90 йохів, що призводить до спільного звернення жителів до крайового управління. Селянам повернуто 74 йохи пасовиська, 16 залишилося за релігійним фондом. Остаточне закриття справи відбулося 1913 року.
6 травня 1898 року в селі виникла велика пожежа, під час якої згоріло 34 житлові і господарські будинки. Пожежа завдала збитків на 9094 флорини.
1876 року в селі відкрито трирічну початкову школу.
ХХ століття
Під час Першої світової війни село було ареною бойових дій. Селяни примусово сплачували реквізиції продовольства і фуражу, худоби, які оплачувалися реквізиційними квитанціями. Робота школи була припинена. Селяни Лашківки писали начальникові Кіцманського повіту наприкінці 1916 року, що «…з радістю послали би дітей в школу, але не мають у що їх одягати, тому що діти босі і голі, і нема де купити для них одежі, книг і зошитів також ніде дістати».
З 28 листопада 1918 року село Лашківка входить до складу Румунії (жудець Чернівці). У цей період в селі продовжує діяти школа. Медичних закладів не існувало (в селі проживала лише одна акушерка) у 1891—1914 роках окремі родини з села (61 особа) долучилися до Першої хвилі еміграції до Канади.
З 1935 року в селі засновано комуністичну організацію, що здійснювала комуністичну пропаганду та агітацію за приєднання території до СРСР.
28 червня 1940 року, внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа (1939), Лашківка була приєднана до складу СРСР. Відбувалася примусова колективізація та репресії (в тому числі розкуркулення).
У 1941—1944 роках, під час Другої світової війни, територія села 33 місяці належала Румунії (як союзнику Німеччини). З 28 березня 1944 року Лашківка у складі Чернівецької області приєднана до складу СРСР.
7 березня 1947 року в Лашківці створено колгосп «8 Березня», у який об'єднав 36 господарств. Суцільна колективізація закінчена у 1948 році (412 домогосподарств). Згодом колгосп перейменовано, спочатку на імені Хрущова, у 1965 році — імені Крикливця.
Впродовж 1940—1990 років в селі зведені: будинок культури, бібліотеку, два медичні пункти, пологовий будинок, профілакторій, нові типові дитячі ясла, восьмирічну та вечірню школи.
З 1991 року Лашківка перебувала у складі Кіцманського району Чернівецької області України. Після відкриття кордонів, велика кількість жителів села долучилися до четвертої хвилі еміграції. Серед країн, найпоширеніших для еміграції серед жителів Лашківки — Канада, США, Італія, Португалія, Польща, Чехія.
ХХІ століття
8 серпня 2017 року, в ході децентралізації та об'єднання сільських рад, село увійшло до Кіцманської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Населення за переписом 2001 року становило 1643 особи.
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 1618 | 92,94 % |
| поляки | 70 | 4,02 % |
| євреї | 33 | 1,90 % |
| румуни | 18 | 1,03 % |
| німці | 2 | 0,11 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1642 | 94,31 % |
| польська | 59 | 3,39 % |
| румунська | 15 | 0,86 % |
| їдиш | 15 | 0,86 % |
| російська | 6 | 0,34 % |
| німецька | 4 | 0,23 % |
Особистості
Уродженці села:
- Бачинський Любомир Іванович (нар. 12 грудня 1934) — український хімік в діаспорі, доктор хімії (1966), народився у селі.
- Преосвященний єпископ Іоан (Швець) [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.] (22 листопада 1955) — керуючий Львівсько-Самбірською Єпархією з титулом «Єпископ Львівський і Самбірський».
Пам'ятка
- Хата з села Лашківка [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.], побудована у 1870-х роках ХІХ століття, є одним із експонатів Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
Церква святого Миколая в селі Лашківка (1817) -
![image]()
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР.
- ВВРУ, 2018, № 25, стор. 15
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 11 жовтня 2018. (рум.) (фр.)
Посилання
- Погода в селі Лашківка [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lashki vka selo v Ukrayini u Kicmanskij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo LashkivkaMikolayivska cerkvaMikolayivska cerkvaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Kicmanska miska gromadaKod KATOTTG UA73060290080031355Osnovni daniZasnovane 1503 521 rik Naselennya 1643 osobiPoshtovij indeks 59323Telefonnij kod 380 3736Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 49 pn sh 25 46 50 sh d 48 41361 pn sh 25 78056 sh d 48 41361 25 78056 Koordinati 48 24 49 pn sh 25 46 50 sh d 48 41361 pn sh 25 78056 sh d 48 41361 25 78056Serednya visota nad rivnem morya 224 mVodojmi r SovicyaNajblizhcha zaliznichna stanciya z p LashkivkaMisceva vladaAdresa radi 59323 Chernivecka oblast Cherniveckij r n s Lashkivka vul Kriklivcya 49KartaLashkivkaLashkivkaMapaGeografiyaBilya sela prolyagaye zaliznichna liniya Stefaneshti Luzhani iz odnojmennim zupinnim punktom primiskih poyizdiv spoluchennyam Chernivci Stefaneshti Selom teche richka Sovicya IstoriyaTeritoriya do zasnuvannya sela Na teritoriyi Lashkivskoyi silskoyi radi viyavleno arheologichni pam yatki riznih epoh 1949 roku bulo rozkopano i znajdeno zalishki glinobitnogo zhitla rannotripilskoyi kulturi IV tisyacholittya do n e rannoslav yanske poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI stolittya n e znajdeno v urochishi Potichok V inshomu urochishi ye reshtki davnoruskogo poselennya XII XIII stolit Vprodovzh H XI stolit kraj buv u skladi Kiyivskoyi Rusi Pislya zanepadu Kiyivskoyi Rusi protyagom XII XIV stolit kraj perebuvav u skladi Galicko Volinskoyi derzhavi Pochala formuvatis administrativna odinicya Shipinska zemlya Za chasiv rozkvitu Shipinskoyi zemli zasnovane misto Kicman Pislya mongolskoyi navali zv yazki Shipinskoyi zemli z galicko volinskimi zemlyami poslabilis sho prizvelo do yiyi faktichnogo vidokremlennya na pochatku XIV stolittya ta viznannya zverhnosti Zolotoyi Ordi Zasnuvannya sela U drugij polovini XIV stolittya na teritoriyi Shipinskoyi ta Berladskoyi zemel postalo Moldavske knyazivstvo Georgij Katarzhi v Opisi Bukovini 1899 rik pov yazuye viniknennya Lashkivki z 1503 rokom E Grigorovica takozh svidchiv sho selo vpershe zgaduyetsya u gramoti gospodarya Stefana III za 1503 rik Za narodnimi perekazami nazva sela pohodit vid imen Lashko abo Last XVI XIX stolittya Lashkivka bula chastinoyu istorichnogo regionu Bukovina z momentu stvorennya Moldavskogo knyazivstva U skladi Moldavskogo knyazivstva Lashkivka trivalij chas bula pid tureckim igom Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 selo u skladi Bukovini z 1769 roku perebuvalo pid kontrolem rosijskoyi armiyi Pislya zavershennya vijni Gabsburzka monarhiya bazhayuchi pokrashiti spoluchennya mizh svoyimi zemlyami visunula pretenziyi na Bukovinu U sichni 1775 roku pislya vstanovlennya nejtralitetu shodo vijskovogo konfliktu mizh Turechchinoyu ta Rosiyeyu 1768 1774 selo u skladi Bukovini perehodit do Gabsburzkoyi imperiyi Protyagom 1774 1786 rokiv teritoriya znahoditsya pid vijskovim upravlinnyam avstrijskih generaliv Z 1786 po 1849 roki Lashkivka u skladi Bukovini bula priyednana do Galichini poki Bukovina ne bula viznana yak koronnij kraj Gercogstvo Bukovina U toj zhe chas z 1786 roku Lashkivka vlasnist religijnogo fondu U 1817 roci v seli zbudovano ta u 1832 roci osvyacheno cerkvu svyatogo Mikoli U 1848 roci selo pidpadaye pid naslidki Selyanskoyi reformi Avstriyi Vidbuvalosya skasuvannya panshini ta perehid selyan u ekonomichnu zalezhnist vid zemlevlasnikiv 1859 roku religijnij fond zahoplyuye pasovisko plosheyu 90 johiv sho prizvodit do spilnogo zvernennya zhiteliv do krajovogo upravlinnya Selyanam povernuto 74 johi pasoviska 16 zalishilosya za religijnim fondom Ostatochne zakrittya spravi vidbulosya 1913 roku 6 travnya 1898 roku v seli vinikla velika pozhezha pid chas yakoyi zgorilo 34 zhitlovi i gospodarski budinki Pozhezha zavdala zbitkiv na 9094 florini 1876 roku v seli vidkrito tririchnu pochatkovu shkolu HH stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni selo bulo arenoyu bojovih dij Selyani primusovo splachuvali rekviziciyi prodovolstva i furazhu hudobi yaki oplachuvalisya rekvizicijnimi kvitanciyami Robota shkoli bula pripinena Selyani Lashkivki pisali nachalnikovi Kicmanskogo povitu naprikinci 1916 roku sho z radistyu poslali bi ditej v shkolu ale ne mayut u sho yih odyagati tomu sho diti bosi i goli i nema de kupiti dlya nih odezhi knig i zoshitiv takozh nide distati Z 28 listopada 1918 roku selo Lashkivka vhodit do skladu Rumuniyi zhudec Chernivci U cej period v seli prodovzhuye diyati shkola Medichnih zakladiv ne isnuvalo v seli prozhivala lishe odna akusherka u 1891 1914 rokah okremi rodini z sela 61 osoba doluchilisya do Pershoyi hvili emigraciyi do Kanadi Z 1935 roku v seli zasnovano komunistichnu organizaciyu sho zdijsnyuvala komunistichnu propagandu ta agitaciyu za priyednannya teritoriyi do SRSR 28 chervnya 1940 roku vnaslidok paktu Molotova Ribbentropa 1939 Lashkivka bula priyednana do skladu SRSR Vidbuvalasya primusova kolektivizaciya ta represiyi v tomu chisli rozkurkulennya U 1941 1944 rokah pid chas Drugoyi svitovoyi vijni teritoriya sela 33 misyaci nalezhala Rumuniyi yak soyuzniku Nimechchini Z 28 bereznya 1944 roku Lashkivka u skladi Cherniveckoyi oblasti priyednana do skladu SRSR 7 bereznya 1947 roku v Lashkivci stvoreno kolgosp 8 Bereznya u yakij ob yednav 36 gospodarstv Sucilna kolektivizaciya zakinchena u 1948 roci 412 domogospodarstv Zgodom kolgosp perejmenovano spochatku na imeni Hrushova u 1965 roci imeni Kriklivcya Vprodovzh 1940 1990 rokiv v seli zvedeni budinok kulturi biblioteku dva medichni punkti pologovij budinok profilaktorij novi tipovi dityachi yasla vosmirichnu ta vechirnyu shkoli Z 1991 roku Lashkivka perebuvala u skladi Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Pislya vidkrittya kordoniv velika kilkist zhiteliv sela doluchilisya do chetvertoyi hvili emigraciyi Sered krayin najposhirenishih dlya emigraciyi sered zhiteliv Lashkivki Kanada SShA Italiya Portugaliya Polsha Chehiya HHI stolittya 8 serpnya 2017 roku v hodi decentralizaciyi ta ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do Kicmanskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kicmanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaNaselennya za perepisom 2001 roku stanovilo 1643 osobi Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 1618 92 94 polyaki 70 4 02 yevreyi 33 1 90 rumuni 18 1 03 nimci 2 0 11 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 1642 94 31 polska 59 3 39 rumunska 15 0 86 yidish 15 0 86 rosijska 6 0 34 nimecka 4 0 23 OsobistostiUrodzhenci sela Bachinskij Lyubomir Ivanovich nar 12 grudnya 1934 ukrayinskij himik v diaspori doktor himiyi 1966 narodivsya u seli Preosvyashennij yepiskop Ioan Shvec 24 bereznya 2019 u Wayback Machine 22 listopada 1955 keruyuchij Lvivsko Sambirskoyu Yeparhiyeyu z titulom Yepiskop Lvivskij i Sambirskij Pam yatkaHata z sela Lashkivka 24 bereznya 2019 u Wayback Machine pobudovana u 1870 h rokah HIH stolittya ye odnim iz eksponativ Cherniveckogo oblasnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu GalereyaCerkva svyatogo Mikolaya v seli Lashkivka 1817 PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR VVRU 2018 25 stor 15 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 11 zhovtnya 2018 rum fr PosilannyaPogoda v seli Lashkivka 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi