Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прикарпа́ття — історико-географічний та етнокультурний регіон України. За сучасним трактуванням до Прикарпаття належить більша частина Івано-Франківської області (підгірська частина Івано-Франківського, Калуського, Косівського та Надвірнянського районів), частина Львівської (підгірська частина Дрогобицького, Самбірського та Стрийського районів — західне Прикарпаття) та Чернівецької (підгірська частина Вижницького та Чернівецького районів — східне Прикарпаття).
| Прикарпаття | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
 | |
 Прикарпаття у Вікісховищі | |
Історично до Прикарпаття також входять: прикарпатська частина Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, а також Покуття та Опілля. Географічно границя Прикарпаття в цілому збігається із річищем Дністра та Верещиці — на півночі та північному сході, а також головним вододілом, який розділяє басейни Вісли й Дністра з одного боку й басейн Тиси — з іншого, — на півдні.
Територія Прикарпаття
Територія Прикарпаття характеризується надзвичайно складною і своєрідною історією заселення та господарського розвитку. Зміна різних соціально-економічних формацій, перехід під володіння від однієї держави до іншої, багатовікова міграція населення істотно вплинули на характер і напрямок господарства, на особливості формування і відтворення населення, на демографічні процеси та географічне розташування та структуру населення.
Карпатські гори займають всього третину площі Прикарпаття, але саме гірські краєвиди стали візиткою цього краю. Ворохта, Верховина та Яремче — відомі туристичні місця.
На Прикарпатті багато історико-архітектурних об'єктів. Напариклад, давній Галич (нині село), що відзначив нещодавно своє 1100-ліття. В давньоруських літописах згадуються Тисмениця (1143 рік), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). А ще є Манявський скит, Скелі Довбуша, Пантелеймонівська церква, Косів. Тут писались Галицьке Євангеліє та Галицько-Волинський літопис.
Історія та населення Прикарпаття
Археологічні та історичні дослідження свідчать, що Прикарпаття було заселене ще в доісторичну епоху. Це підтверджують виявлені тут залишки стоянок раннього, середнього і пізнього неоліту.
Північні й південні схили Карпат, тобто територія сучасного українського Прикарпаття та Закарпаття, за свідченням більшості істориків, були заселені білими хорватами, потім переважно іншими слов'янами. Слов'янські племена були автохтонами цієї території, мали високий рівень культури, відзначалися досить високою густотою населення.
Цей край був заселений тиверцями та білими хорватами, коли наприкінці Х століття увійшов до складу Київської Русі, в період коли князь Володимир повністю завершує підкорення всіх руських земель (Перемишль, Червенські міста, та інші).
В 1144 році утворилося Галицьке князівство, а легендарний король Данило Романович в ХІІІ столітті зробив Галицько-Волинське князівство наймогутніших слов'янським державним об'єднанням свого часу. Правда, по його смерті ці землі ділили між собою поляки, австрійці й угорці. Цей розподіл тривав до XX століття. Найбільшим містом на території сучасного українського Прикарпаття був Галич — політичний і адміністративний центр — Галицько-Волинської землі (ХІІ–ХІІІ ст.). У цей період на території Прикарпаття виникає ряд інших міст (Снятин, Перегінське, Коломия, Калуш).
В 1349 році Польща захопила Галицьку землю, на Прикарпатті розвиваються товарно-грошові відносини.
Основою економіки з XV до першої половини XIX ст. було сільське господарство, провідними галузями якого були землеробство і тваринництво, підсобними — промисли з переробки зерна і продуктів скотарства, рибальство та інші.
Серед українського населення Карпат і Прикарпаття виділялися чітко виражені етнічні групи, які характеризувалися цілим рядом відмінностей у побуті, одязі, говорах тощо. В першій частині «Географії Руси» Р. Заклинського читаємо, що «Русинів, що сидять в горах низького Бескида, називають лемками, других, що живуть в горах від річки Ослава, аж по джерела Лімниці, називають бойками, а тих, що живуть в Чорногорах по стороні галицькій, буковинській і угорській, називають гуцулами. Крім того маємо ще жителів рівного поля і тут одних називають подоляни, інших ополяни, ністровяни, долишняни, сотаками, жителів лісових названо полісюки, тих що живуть між Дністром і горами названо підгорянами».
На теперішній час гуцули заселяють частину гірських районів Івано-Франківської і Чернівецької областей та Рахівський район Закарпатської області. Це дуже цікава етнічна група, яка відзначається надзвичайно оригінальною матеріальною і духовною культурою, особливими характерними і неповторними рисами у забудові осель, в одязі, у народній поетичній і музичній творчості.
Бойківщина
Бойками називають етнічну групу українців гірських районів Львівської та Івано-Франківської областей, між річками Ужем і Торцем. Культура і побут бойків, як і гуцулів, відзначаються цілим рядом особливостей.
Лемківщина
Лемківщина розташована по обох схилах Бескидів, між річками Сяном і Попрадом, а також на захід від Ужа. Ця територія споконвіку перебувала в чужоземному оточенні, попри це її населення — лемки — зберегли оригінальну культуру, побут і мову.
Покуття
Надвірнянський район (до Яремчі), Коломийський район, понад половини Снятинського району належать до Покуття. Яремче, Ворохта, Косівський, Верховинський райони — Карпати. Це все можна побачити на карті, де розмежовуються ці регіони.
Історія в сучасну епоху
1919 року в Станіславі проголошено об'єднання ЗУНР і УНР, але 1920 року ці землі переходять до Польщі. 1939 року створено Станіславську область у складі Української РСР. 1941 року почалася німецько-радянська війна. Збройний опір вояків УПА німецьким, а потім радянським військам тривав до початку 1950-х роках. 1962 року Станіслав перейменовано в Івано-Франківськ, а Станіславську область — в Івано-Франківську.
Корисні копалини Прикарпаття
Серед найбільших газових родовищ є Угерське, Рудківське, Опарське, Хідновицьке, і Косівське. Траси «блакитного вогню» з Прикарпаття пролягли до Москви, Києва, Львова, Івано-Франківська, Мінська, Ленінграда, Дрогобича, Чернівців та інших міст і в сусідні країни.
З підняттям гірської споруди Карпат у межах їх Передгір'я, на прадавних замкнених мілководдях і лагунах утворилися потужні товщі кам'яної та калійної солі, гіпсів, ангідритів, сірки.
Примітки
- Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
Джерела та література
- Вортман Д. Я. Прикарпаття [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 503. — .
- Грабовецький В. В. Нариси історії Прикарпаття / Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, Кафедра історії України; Івано-Франківська обл. орг. Всеукр. Спілки краєзнавців. — Івано-Франківськ, 1992—1995.
- Т. 1: З найдавніших часів до кінця XV століття. — 1992. — 189 [2] с., [13] арк. іл.: портр. — Бібліогр.: с. 188—189.
- Т. 2: XVI — перша половина XVII ст. — 1993. — 210 с.
- Т. 4: Соціально-економічні відносини і антикріпосницька опозиція народних мас у XVIII ст. — 1994. — 188 с.
- Т. 5: Вірменські поселення XIII—XVIII ст. — 1994. — 174 с. — Бібліогр.: с. 166—170.
- Т. 8: Гуцульщина в другій половині XIX — початку XX ст. — 1995. — 220, [2] с.: іл.. — Бібліогр.: с. 198—218.
- Пірко В. О. Про розвиток помісного господарства в Галицькому Прикарпатті у першій половині XVIII ст. // Питання історії народів СРСР. — 1969. — Вип. 8.
- Соломченко О. Г. Народні таланти Прикарпаття: Книга-альбом. — К.: Мистецтво, 1969. — 159 с.: іл. — Бібліогр. с. 158.
- Пірко В. О. Численность и социальная структура населения Прикарпатья на рубеже XVII—XVIII вв. //Проблемы истор. демограф. СССР. Сборник науч. трудов. — К., 1988 (0,3 л.).(рос.)
Посилання
- Історія Прикарпаття ч.1 на YouTube
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prikarpattya znachennya Prikarpa ttya istoriko geografichnij ta etnokulturnij region Ukrayini Za suchasnim traktuvannyam do Prikarpattya nalezhit bilsha chastina Ivano Frankivskoyi oblasti pidgirska chastina Ivano Frankivskogo Kaluskogo Kosivskogo ta Nadvirnyanskogo rajoniv chastina Lvivskoyi pidgirska chastina Drogobickogo Sambirskogo ta Strijskogo rajoniv zahidne Prikarpattya ta Cherniveckoyi pidgirska chastina Vizhnickogo ta Cherniveckogo rajoniv shidne Prikarpattya PrikarpattyaKrayina Ukrayina Prikarpattya u VikishovishiMapa ukrayinskih Karpat ukrayinskogo Prikarpattya j ukrayinskogo Zakarpattya Istorichno do Prikarpattya takozh vhodyat prikarpatska chastina Bojkivshini Guculshini Lemkivshini a takozh Pokuttya ta Opillya Geografichno granicya Prikarpattya v cilomu zbigayetsya iz richishem Dnistra ta Vereshici na pivnochi ta pivnichnomu shodi a takozh golovnim vododilom yakij rozdilyaye basejni Visli j Dnistra z odnogo boku j basejn Tisi z inshogo na pivdni Teritoriya PrikarpattyaKarta Karpatskogo regionu I zovnishnye prikarpattya obvedene chervonim Teritoriya Prikarpattya harakterizuyetsya nadzvichajno skladnoyu i svoyeridnoyu istoriyeyu zaselennya ta gospodarskogo rozvitku Zmina riznih socialno ekonomichnih formacij perehid pid volodinnya vid odniyeyi derzhavi do inshoyi bagatovikova migraciya naselennya istotno vplinuli na harakter i napryamok gospodarstva na osoblivosti formuvannya i vidtvorennya naselennya na demografichni procesi ta geografichne roztashuvannya ta strukturu naselennya Karpatski gori zajmayut vsogo tretinu ploshi Prikarpattya ale same girski krayevidi stali vizitkoyu cogo krayu Vorohta Verhovina ta Yaremche vidomi turistichni miscya Na Prikarpatti bagato istoriko arhitekturnih ob yektiv Napariklad davnij Galich nini selo sho vidznachiv neshodavno svoye 1100 littya V davnoruskih litopisah zgaduyutsya Tismenicya 1143 rik Snyatin 1158 Tlumach 1213 Kolomiya 1240 A she ye Manyavskij skit Skeli Dovbusha Pantelejmonivska cerkva Kosiv Tut pisalis Galicke Yevangeliye ta Galicko Volinskij litopis Istoriya ta naselennya PrikarpattyaArheologichni ta istorichni doslidzhennya svidchat sho Prikarpattya bulo zaselene she v doistorichnu epohu Ce pidtverdzhuyut viyavleni tut zalishki stoyanok rannogo serednogo i piznogo neolitu Pivnichni j pivdenni shili Karpat tobto teritoriya suchasnogo ukrayinskogo Prikarpattya ta Zakarpattya za svidchennyam bilshosti istorikiv buli zaseleni bilimi horvatami potim perevazhno inshimi slov yanami Slov yanski plemena buli avtohtonami ciyeyi teritoriyi mali visokij riven kulturi vidznachalisya dosit visokoyu gustotoyu naselennya Cej kraj buv zaselenij tivercyami ta bilimi horvatami koli naprikinci H stolittya uvijshov do skladu Kiyivskoyi Rusi v period koli knyaz Volodimir povnistyu zavershuye pidkorennya vsih ruskih zemel Peremishl Chervenski mista ta inshi V 1144 roci utvorilosya Galicke knyazivstvo a legendarnij korol Danilo Romanovich v HIII stolitti zrobiv Galicko Volinske knyazivstvo najmogutnishih slov yanskim derzhavnim ob yednannyam svogo chasu Pravda po jogo smerti ci zemli dilili mizh soboyu polyaki avstrijci j ugorci Cej rozpodil trivav do XX stolittya Najbilshim mistom na teritoriyi suchasnogo ukrayinskogo Prikarpattya buv Galich politichnij i administrativnij centr Galicko Volinskoyi zemli HII HIII st U cej period na teritoriyi Prikarpattya vinikaye ryad inshih mist Snyatin Pereginske Kolomiya Kalush V 1349 roci Polsha zahopila Galicku zemlyu na Prikarpatti rozvivayutsya tovarno groshovi vidnosini Osnovoyu ekonomiki z XV do pershoyi polovini XIX st bulo silske gospodarstvo providnimi galuzyami yakogo buli zemlerobstvo i tvarinnictvo pidsobnimi promisli z pererobki zerna i produktiv skotarstva ribalstvo ta inshi Sered ukrayinskogo naselennya Karpat i Prikarpattya vidilyalisya chitko virazheni etnichni grupi yaki harakterizuvalisya cilim ryadom vidminnostej u pobuti odyazi govorah tosho V pershij chastini Geografiyi Rusi R Zaklinskogo chitayemo sho Rusiniv sho sidyat v gorah nizkogo Beskida nazivayut lemkami drugih sho zhivut v gorah vid richki Oslava azh po dzherela Limnici nazivayut bojkami a tih sho zhivut v Chornogorah po storoni galickij bukovinskij i ugorskij nazivayut guculami Krim togo mayemo she zhiteliv rivnogo polya i tut odnih nazivayut podolyani inshih opolyani nistrovyani dolishnyani sotakami zhiteliv lisovih nazvano polisyuki tih sho zhivut mizh Dnistrom i gorami nazvano pidgoryanami Na teperishnij chas guculi zaselyayut chastinu girskih rajoniv Ivano Frankivskoyi i Cherniveckoyi oblastej ta Rahivskij rajon Zakarpatskoyi oblasti Ce duzhe cikava etnichna grupa yaka vidznachayetsya nadzvichajno originalnoyu materialnoyu i duhovnoyu kulturoyu osoblivimi harakternimi i nepovtornimi risami u zabudovi osel v odyazi u narodnij poetichnij i muzichnij tvorchosti BojkivshinaDokladnishe Bojkivshina Bojkami nazivayut etnichnu grupu ukrayinciv girskih rajoniv Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej mizh richkami Uzhem i Torcem Kultura i pobut bojkiv yak i guculiv vidznachayutsya cilim ryadom osoblivostej LemkivshinaDokladnishe Lemkivshina Lemkivshina roztashovana po oboh shilah Beskidiv mizh richkami Syanom i Popradom a takozh na zahid vid Uzha Cya teritoriya spokonviku perebuvala v chuzhozemnomu otochenni popri ce yiyi naselennya lemki zberegli originalnu kulturu pobut i movu PokuttyaDokladnishe Pokuttya Nadvirnyanskij rajon do Yaremchi Kolomijskij rajon ponad polovini Snyatinskogo rajonu nalezhat do Pokuttya Yaremche Vorohta Kosivskij Verhovinskij rajoni Karpati Ce vse mozhna pobachiti na karti de rozmezhovuyutsya ci regioni Istoriya v suchasnu epohu1919 roku v Stanislavi progolosheno ob yednannya ZUNR i UNR ale 1920 roku ci zemli perehodyat do Polshi 1939 roku stvoreno Stanislavsku oblast u skladi Ukrayinskoyi RSR 1941 roku pochalasya nimecko radyanska vijna Zbrojnij opir voyakiv UPA nimeckim a potim radyanskim vijskam trivav do pochatku 1950 h rokah 1962 roku Stanislav perejmenovano v Ivano Frankivsk a Stanislavsku oblast v Ivano Frankivsku Korisni kopalini PrikarpattyaSered najbilshih gazovih rodovish ye Ugerske Rudkivske Oparske Hidnovicke i Kosivske Trasi blakitnogo vognyu z Prikarpattya prolyagli do Moskvi Kiyeva Lvova Ivano Frankivska Minska Leningrada Drogobicha Chernivciv ta inshih mist i v susidni krayini Z pidnyattyam girskoyi sporudi Karpat u mezhah yih Peredgir ya na pradavnih zamknenih milkovoddyah i lagunah utvorilisya potuzhni tovshi kam yanoyi ta kalijnoyi soli gipsiv angidritiv sirki PrimitkiStojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochima dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96s Dzherela ta literaturaVortman D Ya Prikarpattya 18 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 503 ISBN 978 966 00 1142 7 Graboveckij V V Narisi istoriyi Prikarpattya Prikarpatskij un t im V Stefanika Kafedra istoriyi Ukrayini Ivano Frankivska obl org Vseukr Spilki krayeznavciv Ivano Frankivsk 1992 1995 T 1 Z najdavnishih chasiv do kincya XV stolittya 1992 189 2 s 13 ark il portr Bibliogr s 188 189 T 2 XVI persha polovina XVII st 1993 210 s T 4 Socialno ekonomichni vidnosini i antikriposnicka opoziciya narodnih mas u XVIII st 1994 188 s T 5 Virmenski poselennya XIII XVIII st 1994 174 s Bibliogr s 166 170 T 8 Guculshina v drugij polovini XIX pochatku XX st 1995 220 2 s il Bibliogr s 198 218 Pirko V O Pro rozvitok pomisnogo gospodarstva v Galickomu Prikarpatti u pershij polovini XVIII st Pitannya istoriyi narodiv SRSR 1969 Vip 8 Solomchenko O G Narodni talanti Prikarpattya Kniga albom K Mistectvo 1969 159 s il Bibliogr s 158 Pirko V O Chislennost i socialnaya struktura naseleniya Prikarpatya na rubezhe XVII XVIII vv Problemy istor demograf SSSR Sbornik nauch trudov K 1988 0 3 l ros PosilannyaIstoriya Prikarpattya ch 1 na YouTube Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi