Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осока́ го́стра (Carex acuta) — багаторічна рослина родини осокових. Висока трава із гострими стеблами та листками, здатна утворювати дернини. Квіти дрібні, зібрані в непоказні суцвіття. Загалом цьому виду притаманна значна морфологічна мінливість. Осока гостра описана з Європи, а поширена на дуже великих територіях — від атлантичного узбережжя й Північної Африки через Західну Азію, Кавказ і Сибір до Монголії та Далекого Сходу. Зростає на вологих луках, болотах, по берегах водойм, в тому числі в гірських районах. Має обмежена значення як кормова та декоративна рослина.
| Осока гостра | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока гостра (C. acuta) |
| Біноміальна назва | |
| Carex acuta L., 1753 | |
Назва
Осока гостра отримала свою українську наукову назву завдяки шорстким стеблами і листкам із ріжучим краєм, які при доторку здатні вколоти чи порізати руки. На цю особливість вказують і деякі народні назви, як от: осока́ різі́йка, осока́ різу́чка, різо́ха, різу́ха, різу́чка. Разом з тим, походження інших народних назв залишається невідомим. Серед таких бе́нда, восо́ка, осо́ка́, шаш, шашни́к, швара, шварка, щі́тка. Латинська видова назва acuta перекладається як «висока». Вона вказує на значну, порівняно із іншими видами осок, висоту цієї рослини.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30—150 см, що утворює пагони двох типів: прямовисні, без кореневища й діагеотропні, з кореневищами. Кореневище завтовшки 2—3 мм, зазвичай довге, горизонтальне, іноді формує столони. Його довжина коливається в залежності від умов зростання: на рихлих ґрунтах із розрідженим травостоєм воно сягає 25 см завдовжки, на сильно задернованих, щільних ґрунтах довжина кореневищ може складати близько 1 см. Кількість вузлів на кореневищі коливається від 7—9 до 14. Від кореневища відходять численні, дрібні, мичкуваті корені, які не мають жовтої повсті. Їхня товщина складає близько 1 мм. Характерно, що від коренів відходять бічні корінці, які здатні галузитися іноді до 4-го порядку. Наявність в осоки гострої пагонів двох типів нерідко призводить до утворення рихлих чи щільних дернин, з'єднаних одним кореневищем.
Стебла численні, прямовисні, у верхній частині пониклі, гостро-тригранні, шорсткі (особливо у верхній частині), яскраво- чи сизо-зеленого кольору, при основі вкриті чорно-пурпуровими, червонувато-коричневими або сіруватими піхвами листків. Окрім листкових при основі стебел інколи можуть бути 4—5 лускоподібних піхов. Листки прості, сидячі. Листкові пластинки довжиною дорівнюють стеблам, завширшки 2—15 мм, вузьколінійні, пласкі, спрямовані вгору, але із пониклими кінчиками. Поверхня листків матова, яскраво-зелена, інколи сизо-зелена, їхній нижній бік вкритий численними сосочками. Язичок прикріплений під гострим кутом. Вони не надто жорсткі, проте мають шорсткі краї. Шорсткість стебел і листків обумовлена присутністю на їхній поверхні крихітних частинок кремнезему. Після висихання листки скручуються.
Суцвіття — великий верхівковий колос, складений з 4—10 дрібніших колосків. Загальна довжина суцвіття складає 10—30 см, його покривний листок не має піхви, але вирізняється довгою листковою пластинкою. В колосі 1—4 верхніх колоски є тичинковими (чоловічими), а 2—5 нижніх — маточковими (жіночими). Подекуди верхні жіночі колоски мають домішку чоловічих квіток. Покривний листок найнижчого колоска довший за суцвіття. Чоловічі колоски завдовжки 2—6 см, зближені, довгасті, з обернено-яйцеподібними, тупими, темно-коричневими квітковими лусками. Жіночі колоски завдовжки 2,5—10 см, завширшки 0,5—0,8 см, зазвичай багатоквіткові, розставлені, вузько-циліндричні, пониклі (рідше прямовисні), майже сидячі або розташовані на коротеньких потовщених ніжках завдовжки до 2 см. В жіночих колосках покривні луски листоподібні, переважно ланцетні, довші за у 1,5 рази, рідше дорівнюють йому і вкрай рідко можуть бути коротшими за нього, однак в будь-якому випадку вужчі за нього. Луски гострі, чорно-бурі, мають одну жилку та білий киль, без остюків. Мішечки завдовжки 2,5—3,5 мм, двоопуклі, про достиганні трохи здуті, еліптичні, вузько-еліптичні чи обернено-яйцеподібні (рідше яйцеподібні або широко-яйцеподібні), біля основи звужені у ніжку завдовжки 0,2—0,7 мм, з коротким (0,2—0,3 мм завдовжки), цілим, рідше — слабко-виїмчастим носиком, що має на верхівці буру облямівку. Поверхня мішечків тонко-шкіряста, зеленкувата, іржава чи бурувата, при повному достиганні на ній з обох боків ребристо виступають 5—6 тонких жилок, що збігаються до верхівки. Пиляки завдовжки до 3 мм. Стовпчиків і приймочок по дві штуки, причому стовпчики інколи видаються із мішечків.
Плоди — сухі, обернено-яйцеподібні, коричневі горішки завдовжки близько 2 мм, завширшки 1,5 мм.
Число хромосом 2n = 72, 74—76, 78, 82—85, 84.
Слід зауважити, що цьому виду притаманна значна мінливість у зовнішній будові суцвіть: вони можуть сильно відрізнятися розмірами, довжиною жіночих колосків, співвідношенням довжини покривних лусок і мішечка, а також формою останніх. Деякі морфологічні риси корелюють із географічною приналежністю до тієї чи іншої популяції, зокрема, помічені такі відмінності між особинами з півночі та півдня ареалу:
| Морфологічна риса | Північні популяції | Південні популяції |
| Колір листків | Яскраво-зелений | Сизо-зелений |
|---|---|---|
| Колір лусок | Чорний | Бурий |
| Будова мішечків і горішків | Дрібні, із носиком | Більші за розміром, майже без носика |
Поширення
Осока гостра належить до рослин із євразійським типом ареалу, тобто розповсюджена майже по всій помірній зоні Старого світу, хоча найбільше цей вид притаманний саме бореальним областям. В Європі ця рослина звичайна на півночі, заході та в центрі субконтиненту, проте, рідкісна на півдні. На півночі межа її розповсюдження проходить через Шотландію, південь Скандинавського півострова, Кольський півострів (де вона, однак, трапляється рідко) та півострів Канін. В районі Уральських гір ареал цієї рослини не підіймається вище 68° північної широти. На півдні Європи зона розповсюдження пролягає через басейни річок Сава, Драва та Велика Морава. У Східній Європі осока гостра поширена повсюдно: як у холодних районах, що охоплюють захід Росії, Білорусь, північ України, так і в районах із м'якими зимами, як от Румунія, Молдова, південь України (Крим).
На Кавказі вона трапляється рідше. Однак далі в східному напрямку її ареал істотно розширюється. Наприклад, у Західному Сибіру осока гостра поширена у західній частині басейну Обі, верхів'ях Тоболу, по всьому басейну Іртиша і в Алтайських горах. У Східному Сибіру її ареал дещо звужується, що пов'язано із суворішим кліматом цього регіону. Тут осока гостра зростає на широтах не вищих, ніж широта Якутська, однак по долинах річок проникає далі на північ — за межі лісотундри. Далі на схід її можна віднайти у басейнах річок Зея та Бурея, однак на узбережжі Японського моря її розглядають вже не як автохтонний, а заносний елемент флори.
Південна межа ареалу фрагментована, оскільки тут суцільному поширенню осоки гострої заважають аридні області, непридатні для її існування. Південна межа розповсюдження включає такі відокремлені регіони, як захід Північної Африки (Туніс), Західна Азія (переважно північні терени Туреччини, Сирії, Лівану), Казахстан, Центральна Азія та північ Монголії. Окремий ексклав розташований на Азорських островах.
В Україні осока гостра приурочена переважно до лісової зони. Вона є звичайною у Поліссі, Закарпатті.
Екологія
Рослина морозостійка (витримує морози до -40 °C), світлолюбна, дуже вологолюбна (гігрофіт): здатна рости зануреною у воду на невеликій глибині, однак не терпить повного висихання ґрунту. Оптимальний для її зростання режим зволоження — від змінно-забезпеченого до сильно змінного. Осока гостра віддає перевагу торф'яно-глеєвим та дерновоглеєвим ґрунтам, проте, невибаглива і може зростати також на піщаних.
За таких вимог найліпші умови для її росту забезпечують прибережні мілководдя проточних і стоячих водойм, вологі луки, низинні болота, дно улоговин, а також заплавні ділянки річкових долин, причому цей вид здатен витримати тривале (до 50 днів) затоплення. Інколи вона трапляється у трав'яному покриві заболочених листяних лісів (наприклад, в'язових, вільхових), однак, лише на ділянках із розрідженим деревостаном, на яких достатньо світла. У горах підіймається до висоти 1660 м. Часто осока гостра формує специфічні фітоценози («гостроосочники»), у яких виступає домінантом. Типовий вигляд такого рослинного угруповання — смуга заростей осоки гострої з проективним покриттям близько 100 % завширшки до 20 м, що тягнеться уздовж берега водойми на глибині від 0 до 25 см. Крім того, осока гостра може виступати співдомінантом в осоково-злакових ценозах. На болотах із низьким травостоєм дернини цієї трави виділяються як .
Осока гостра розмножується вегетативно і насінням. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою повзучих кореневищ, частини яких можуть бути відділені від материнської особини і дати початок новим рослинам. Такий спосіб розмноження спостерігали в природі, а також застосовують у культурі.
Цвітіння цього виду в різних частинах ареалу відбувається в квітні — червні (в Україні в травні — червні). Дослідження показали, що осоці гострій властива , тобто розкриття жіночих квіток раніше за чоловічі. Також характерно, що як в чоловічих, так і в жіночих колосках першими починають цвісти квіти з середини суцвіття, а потім розкриваються ті, що розташовані ближче до його основи і верхівки. Пилок знаходиться на поверхні пиляків протягом 1—2 днів після їх відкриття, а висипається здебільшого після полудня при слабкому вітрі. Слід зазначити, що систематично осока гостра наближена до осоки чорної і подібних їй видів, тому в природі можливе перехресне запилення з деякими з них. Зокрема, описані гібриди осоки гострої з Carex aquatilis, осокою гостроподібною та високою, причому в останніх двох випадках утворюються нові види — відповідно, Druce і Fr.
Плоди у різних частинах ареалу достигають з травня по серпень. За відсутності стратифікації природна схожість складає лише 5 %, з чого можна зробити висновок, що охолодження насіння для рослини, що зростає переважно у холодному кліматі, є майже обов'язковим.
Використання
Осока гостра не належить до господарсько значущих видів. Це обумовлено, з одного боку, шорсткістю її стебел і листя, що робить їх незручними в обробітку, з іншого боку, доволі посередніми кормовими якостями цієї трави. Однак, у північних країнах, де відчувається брак поживних і швидкорослих кормових рослин, зарості осоки гострої часто використовують як сіножаті. Сіно, отримане з таких угідь, вважається дешевим, оскільки худоба поїдає його неохоче. В свою чергу зарості цього виду не придатні для інтенсивної експлуатації, оскільки поїдання і витоптування худобою відчутно пригнічує ріст цієї рослини. Однак, шляхом силосування зелень осоки гострої можна перетворити на добрий корм для великої рогатої худоби. З одного гектара суцільних заростей цієї трави отримують в середньому 25—35 центнерів сіна або 80—120 центнерів силосу.
Останнім часом у зв'язку зі значним розвитком декоративного садівництва осока гостра отримала нове призначення. Тепер її використовують для декорування берегів штучних водойм, відкритих вологих ділянок у садках. Як правило, висаджують цю рослину або безпосередньо у воду на невеликій глибині, або на березі окремими дернинами-кочками. У культурі переважає вегетативне розмноження, поділом кореневищ (дернин), яке здійснюють о будь-якій порі вегетації.
Статус виду
За даними сайту Міжнародного союзу охорони природи, стан цього виду визначається як такий, що перебуває поза загрозою знищення. Це обумовлено як осяжністю ареалу, так і великою чисельністю окремих популяцій. Втім, у південних країнах, де умови зростання і так природно не надто сприятливі, відмічають скорочення чисельності внаслідок осушення вологих біотопів.
Таксономія
Завдяки значній морфологічній мінливості в межах цього виду описано багато субтаксонів. Нижче наведено список ботанічних форм, варітетів і підвидів, зафіксованих сайтом The Plant List:
|
|
|
Для цього виду наводять наступні синоніми:
|
|
|
Джерела
- Carex acuta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Carex acuta. Сайт МСОП ((англ.)) . Процитовано 4 лютого 2018.
- The Plant List: Carex acuta — список субтаксонів. (англ.)
- The Plant List: Carex acuta — список синонімів. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osoka go stra Carex acuta bagatorichna roslina rodini osokovih Visoka trava iz gostrimi steblami ta listkami zdatna utvoryuvati dernini Kviti dribni zibrani v nepokazni sucvittya Zagalom comu vidu pritamanna znachna morfologichna minlivist Osoka gostra opisana z Yevropi a poshirena na duzhe velikih teritoriyah vid atlantichnogo uzberezhzhya j Pivnichnoyi Afriki cherez Zahidnu Aziyu Kavkaz i Sibir do Mongoliyi ta Dalekogo Shodu Zrostaye na vologih lukah bolotah po beregah vodojm v tomu chisli v girskih rajonah Maye obmezhena znachennya yak kormova ta dekorativna roslina Osoka gostraBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Osokovi Cyperaceae Rid Osoka Carex Vid Osoka gostra C acuta Binomialna nazvaCarex acuta L 1753NazvaOsoka gostra otrimala svoyu ukrayinsku naukovu nazvu zavdyaki shorstkim steblami i listkam iz rizhuchim krayem yaki pri dotorku zdatni vkoloti chi porizati ruki Na cyu osoblivist vkazuyut i deyaki narodni nazvi yak ot osoka rizi jka osoka rizu chka rizo ha rizu ha rizu chka Razom z tim pohodzhennya inshih narodnih nazv zalishayetsya nevidomim Sered takih be nda voso ka oso ka shash shashni k shvara shvarka shi tka Latinska vidova nazva acuta perekladayetsya yak visoka Vona vkazuye na znachnu porivnyano iz inshimi vidami osok visotu ciyeyi roslini OpisZagalnij viglyad ne kvituchih osobin Sucvittya koloski Zhinochi kvitki zbilsheno Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 30 150 sm sho utvoryuye pagoni dvoh tipiv pryamovisni bez korenevisha j diageotropni z korenevishami Korenevishe zavtovshki 2 3 mm zazvichaj dovge gorizontalne inodi formuye stoloni Jogo dovzhina kolivayetsya v zalezhnosti vid umov zrostannya na rihlih gruntah iz rozridzhenim travostoyem vono syagaye 25 sm zavdovzhki na silno zadernovanih shilnih gruntah dovzhina korenevish mozhe skladati blizko 1 sm Kilkist vuzliv na korenevishi kolivayetsya vid 7 9 do 14 Vid korenevisha vidhodyat chislenni dribni michkuvati koreni yaki ne mayut zhovtoyi povsti Yihnya tovshina skladaye blizko 1 mm Harakterno sho vid koreniv vidhodyat bichni korinci yaki zdatni galuzitisya inodi do 4 go poryadku Nayavnist v osoki gostroyi pagoniv dvoh tipiv neridko prizvodit do utvorennya rihlih chi shilnih dernin z yednanih odnim korenevishem Stebla chislenni pryamovisni u verhnij chastini ponikli gostro trigranni shorstki osoblivo u verhnij chastini yaskravo chi sizo zelenogo koloru pri osnovi vkriti chorno purpurovimi chervonuvato korichnevimi abo siruvatimi pihvami listkiv Okrim listkovih pri osnovi stebel inkoli mozhut buti 4 5 luskopodibnih pihov Listki prosti sidyachi Listkovi plastinki dovzhinoyu dorivnyuyut steblam zavshirshki 2 15 mm vuzkolinijni plaski spryamovani vgoru ale iz poniklimi kinchikami Poverhnya listkiv matova yaskravo zelena inkoli sizo zelena yihnij nizhnij bik vkritij chislennimi sosochkami Yazichok prikriplenij pid gostrim kutom Voni ne nadto zhorstki prote mayut shorstki krayi Shorstkist stebel i listkiv obumovlena prisutnistyu na yihnij poverhni krihitnih chastinok kremnezemu Pislya visihannya listki skruchuyutsya Sucvittya velikij verhivkovij kolos skladenij z 4 10 dribnishih koloskiv Zagalna dovzhina sucvittya skladaye 10 30 sm jogo pokrivnij listok ne maye pihvi ale viriznyayetsya dovgoyu listkovoyu plastinkoyu V kolosi 1 4 verhnih koloski ye tichinkovimi cholovichimi a 2 5 nizhnih matochkovimi zhinochimi Podekudi verhni zhinochi koloski mayut domishku cholovichih kvitok Pokrivnij listok najnizhchogo koloska dovshij za sucvittya Cholovichi koloski zavdovzhki 2 6 sm zblizheni dovgasti z oberneno yajcepodibnimi tupimi temno korichnevimi kvitkovimi luskami Zhinochi koloski zavdovzhki 2 5 10 sm zavshirshki 0 5 0 8 sm zazvichaj bagatokvitkovi rozstavleni vuzko cilindrichni ponikli ridshe pryamovisni majzhe sidyachi abo roztashovani na korotenkih potovshenih nizhkah zavdovzhki do 2 sm V zhinochih koloskah pokrivni luski listopodibni perevazhno lancetni dovshi za u 1 5 razi ridshe dorivnyuyut jomu i vkraj ridko mozhut buti korotshimi za nogo odnak v bud yakomu vipadku vuzhchi za nogo Luski gostri chorno buri mayut odnu zhilku ta bilij kil bez ostyukiv Mishechki zavdovzhki 2 5 3 5 mm dvoopukli pro dostiganni trohi zduti eliptichni vuzko eliptichni chi oberneno yajcepodibni ridshe yajcepodibni abo shiroko yajcepodibni bilya osnovi zvuzheni u nizhku zavdovzhki 0 2 0 7 mm z korotkim 0 2 0 3 mm zavdovzhki cilim ridshe slabko viyimchastim nosikom sho maye na verhivci buru oblyamivku Poverhnya mishechkiv tonko shkiryasta zelenkuvata irzhava chi buruvata pri povnomu dostiganni na nij z oboh bokiv rebristo vistupayut 5 6 tonkih zhilok sho zbigayutsya do verhivki Pilyaki zavdovzhki do 3 mm Stovpchikiv i prijmochok po dvi shtuki prichomu stovpchiki inkoli vidayutsya iz mishechkiv Plodi suhi oberneno yajcepodibni korichnevi gorishki zavdovzhki blizko 2 mm zavshirshki 1 5 mm Chislo hromosom 2n 72 74 76 78 82 85 84 Slid zauvazhiti sho comu vidu pritamanna znachna minlivist u zovnishnij budovi sucvit voni mozhut silno vidriznyatisya rozmirami dovzhinoyu zhinochih koloskiv spivvidnoshennyam dovzhini pokrivnih lusok i mishechka a takozh formoyu ostannih Deyaki morfologichni risi korelyuyut iz geografichnoyu prinalezhnistyu do tiyeyi chi inshoyi populyaciyi zokrema pomicheni taki vidminnosti mizh osobinami z pivnochi ta pivdnya arealu Morfologichna risa Pivnichni populyaciyi Pivdenni populyaciyiKolir listkiv Yaskravo zelenij Sizo zelenijKolir lusok Chornij BurijBudova mishechkiv i gorishkiv Dribni iz nosikom Bilshi za rozmirom majzhe bez nosikaPoshirennyaOsoka gostra nalezhit do roslin iz yevrazijskim tipom arealu tobto rozpovsyudzhena majzhe po vsij pomirnij zoni Starogo svitu hocha najbilshe cej vid pritamannij same borealnim oblastyam V Yevropi cya roslina zvichajna na pivnochi zahodi ta v centri subkontinentu prote ridkisna na pivdni Na pivnochi mezha yiyi rozpovsyudzhennya prohodit cherez Shotlandiyu pivden Skandinavskogo pivostrova Kolskij pivostriv de vona odnak traplyayetsya ridko ta pivostriv Kanin V rajoni Uralskih gir areal ciyeyi roslini ne pidijmayetsya vishe 68 pivnichnoyi shiroti Na pivdni Yevropi zona rozpovsyudzhennya prolyagaye cherez basejni richok Sava Drava ta Velika Morava U Shidnij Yevropi osoka gostra poshirena povsyudno yak u holodnih rajonah sho ohoplyuyut zahid Rosiyi Bilorus pivnich Ukrayini tak i v rajonah iz m yakimi zimami yak ot Rumuniya Moldova pivden Ukrayini Krim Na Kavkazi vona traplyayetsya ridshe Odnak dali v shidnomu napryamku yiyi areal istotno rozshiryuyetsya Napriklad u Zahidnomu Sibiru osoka gostra poshirena u zahidnij chastini basejnu Obi verhiv yah Tobolu po vsomu basejnu Irtisha i v Altajskih gorah U Shidnomu Sibiru yiyi areal desho zvuzhuyetsya sho pov yazano iz suvorishim klimatom cogo regionu Tut osoka gostra zrostaye na shirotah ne vishih nizh shirota Yakutska odnak po dolinah richok pronikaye dali na pivnich za mezhi lisotundri Dali na shid yiyi mozhna vidnajti u basejnah richok Zeya ta Bureya odnak na uzberezhzhi Yaponskogo morya yiyi rozglyadayut vzhe ne yak avtohtonnij a zanosnij element flori Pivdenna mezha arealu fragmentovana oskilki tut sucilnomu poshirennyu osoki gostroyi zavazhayut aridni oblasti nepridatni dlya yiyi isnuvannya Pivdenna mezha rozpovsyudzhennya vklyuchaye taki vidokremleni regioni yak zahid Pivnichnoyi Afriki Tunis Zahidna Aziya perevazhno pivnichni tereni Turechchini Siriyi Livanu Kazahstan Centralna Aziya ta pivnich Mongoliyi Okremij eksklav roztashovanij na Azorskih ostrovah V Ukrayini osoka gostra priurochena perevazhno do lisovoyi zoni Vona ye zvichajnoyu u Polissi Zakarpatti EkologiyaRoslina morozostijka vitrimuye morozi do 40 C svitlolyubna duzhe vologolyubna gigrofit zdatna rosti zanurenoyu u vodu na nevelikij glibini odnak ne terpit povnogo visihannya gruntu Optimalnij dlya yiyi zrostannya rezhim zvolozhennya vid zminno zabezpechenogo do silno zminnogo Osoka gostra viddaye perevagu torf yano gleyevim ta dernovogleyevim gruntam prote nevibagliva i mozhe zrostati takozh na pishanih Za takih vimog najlipshi umovi dlya yiyi rostu zabezpechuyut priberezhni milkovoddya protochnih i stoyachih vodojm vologi luki nizinni bolota dno ulogovin a takozh zaplavni dilyanki richkovih dolin prichomu cej vid zdaten vitrimati trivale do 50 dniv zatoplennya Inkoli vona traplyayetsya u trav yanomu pokrivi zabolochenih listyanih lisiv napriklad v yazovih vilhovih odnak lishe na dilyankah iz rozridzhenim derevostanom na yakih dostatno svitla U gorah pidijmayetsya do visoti 1660 m Chasto osoka gostra formuye specifichni fitocenozi gostroosochniki u yakih vistupaye dominantom Tipovij viglyad takogo roslinnogo ugrupovannya smuga zarostej osoki gostroyi z proektivnim pokrittyam blizko 100 zavshirshki do 20 m sho tyagnetsya uzdovzh berega vodojmi na glibini vid 0 do 25 sm Krim togo osoka gostra mozhe vistupati spivdominantom v osokovo zlakovih cenozah Na bolotah iz nizkim travostoyem dernini ciyeyi travi vidilyayutsya yak Osoka gostra rozmnozhuyetsya vegetativno i nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya vidbuvayetsya za dopomogoyu povzuchih korenevish chastini yakih mozhut buti viddileni vid materinskoyi osobini i dati pochatok novim roslinam Takij sposib rozmnozhennya sposterigali v prirodi a takozh zastosovuyut u kulturi Cvitinnya cogo vidu v riznih chastinah arealu vidbuvayetsya v kvitni chervni v Ukrayini v travni chervni Doslidzhennya pokazali sho osoci gostrij vlastiva tobto rozkrittya zhinochih kvitok ranishe za cholovichi Takozh harakterno sho yak v cholovichih tak i v zhinochih koloskah pershimi pochinayut cvisti kviti z seredini sucvittya a potim rozkrivayutsya ti sho roztashovani blizhche do jogo osnovi i verhivki Pilok znahoditsya na poverhni pilyakiv protyagom 1 2 dniv pislya yih vidkrittya a visipayetsya zdebilshogo pislya poludnya pri slabkomu vitri Slid zaznachiti sho sistematichno osoka gostra nablizhena do osoki chornoyi i podibnih yij vidiv tomu v prirodi mozhlive perehresne zapilennya z deyakimi z nih Zokrema opisani gibridi osoki gostroyi z Carex aquatilis osokoyu gostropodibnoyu ta visokoyu prichomu v ostannih dvoh vipadkah utvoryuyutsya novi vidi vidpovidno Druce i Fr Plodi u riznih chastinah arealu dostigayut z travnya po serpen Za vidsutnosti stratifikaciyi prirodna shozhist skladaye lishe 5 z chogo mozhna zrobiti visnovok sho oholodzhennya nasinnya dlya roslini sho zrostaye perevazhno u holodnomu klimati ye majzhe obov yazkovim VikoristannyaOsoka gostra ne nalezhit do gospodarsko znachushih vidiv Ce obumovleno z odnogo boku shorstkistyu yiyi stebel i listya sho robit yih nezruchnimi v obrobitku z inshogo boku dovoli poserednimi kormovimi yakostyami ciyeyi travi Odnak u pivnichnih krayinah de vidchuvayetsya brak pozhivnih i shvidkoroslih kormovih roslin zarosti osoki gostroyi chasto vikoristovuyut yak sinozhati Sino otrimane z takih ugid vvazhayetsya deshevim oskilki hudoba poyidaye jogo neohoche V svoyu chergu zarosti cogo vidu ne pridatni dlya intensivnoyi ekspluataciyi oskilki poyidannya i vitoptuvannya hudoboyu vidchutno prignichuye rist ciyeyi roslini Odnak shlyahom silosuvannya zelen osoki gostroyi mozhna peretvoriti na dobrij korm dlya velikoyi rogatoyi hudobi Z odnogo gektara sucilnih zarostej ciyeyi travi otrimuyut v serednomu 25 35 centneriv sina abo 80 120 centneriv silosu Ostannim chasom u zv yazku zi znachnim rozvitkom dekorativnogo sadivnictva osoka gostra otrimala nove priznachennya Teper yiyi vikoristovuyut dlya dekoruvannya beregiv shtuchnih vodojm vidkritih vologih dilyanok u sadkah Yak pravilo visadzhuyut cyu roslinu abo bezposeredno u vodu na nevelikij glibini abo na berezi okremimi derninami kochkami U kulturi perevazhaye vegetativne rozmnozhennya podilom korenevish dernin yake zdijsnyuyut o bud yakij pori vegetaciyi Status viduZa danimi sajtu Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi stan cogo vidu viznachayetsya yak takij sho perebuvaye poza zagrozoyu znishennya Ce obumovleno yak osyazhnistyu arealu tak i velikoyu chiselnistyu okremih populyacij Vtim u pivdennih krayinah de umovi zrostannya i tak prirodno ne nadto spriyatlivi vidmichayut skorochennya chiselnosti vnaslidok osushennya vologih biotopiv TaksonomiyaZavdyaki znachnij morfologichnij minlivosti v mezhah cogo vidu opisano bagato subtaksoniv Nizhche navedeno spisok botanichnih form varitetiv i pidvidiv zafiksovanih sajtom The Plant List Carex acuta Huds Carex acuta f amblylepis Peterm Carex acuta var amblylepis Peterm Nyman Carex acuta var amblylepis Peterm Carex acuta var angustifolia Celak Carex acuta var appendiculata Trautv amp C A Mey Carex acuta f badia Sanio Carex acuta var broteriana Samp Rivas Mart Carex acuta subsp broteroana Samp Rivas Mart Carex acuta var chlorostachya Rchb Carex acuta var chlorotica Celak Carex acuta subsp colorata F Nyl Carex acuta var colorata F Nyl Nyl amp Saelan Carex acuta f diluta Sanio Carex acuta var dioica Peterm Carex acuta var elegans Wimm Carex acuta var erecta Dewey Carex acuta var fluviatilis Hartm Carex acuta f graciliflora Legrand Carex acuta var graciliflora Legrand Rouy Carex acuta f gracilis Curtis Sanio Carex acuta var intermedia Celak Carex acuta var longiglumis Cariot Carex acuta var macrocarpa Celak Carex acuta subsp mauritanica Boiss amp Reut A Asensi amp B Diez Carex acuta f melanolepis Sanio Carex acuta var minor Sw Carex acuta var moenchiana Nyman Carex acuta var nervosa G Mey Carex acuta var nigra L Carex acuta subsp nigra L Ehrh Carex acuta var nutans Celak Carex acuta var oxylepis Sanio Carex acuta var pallida Boott Carex acuta var panormitana Guss Nyman Carex acuta f pedicellata Peterm Carex acuta var personata Fr Carex acuta subsp prolixa Fr Nyman Carex acuta var prolixa Fr Almq Carex acuta var pseudaquatilis Appel Carex acuta f pseudosparganioides Celak Carex acuta subsp reuteriana Boiss Rivas Mart amp J M Pizarro Carex acuta var reuteriana Boiss S Rivas Martinez amp J Pizarro Carex acuta f rigida Sanio Carex acuta f ripensis Laest Carex acuta var rufa L Carex acuta var sennenii Pau ex Sennen Carex acuta var sparganioides Celak Carex acuta var sparsiflora Dewey Carex acuta var sphaerocarpa R Uechtr Carex acuta var staminifera Boott Carex acuta var stenophylla Rouy Carex acuta f stygia Sanio Carex acuta f tourangiana Boreau Sanio Carex acuta f touranginiana Boreau Sanio Carex acuta var touranginiana Boreau Rouy Carex acuta var tricostata Fr Crep Carex acuta var trinervis Degl Jess Carex acuta var turfosa Sanio Carex acuta f vaginata Peterm Carex acuta f zygostachya Rchb Dlya cogo vidu navodyat nastupni sinonimi Carex acuta f amblylepis Peterm Carex acuta var amblylepis Peterm Nyman Carex acuta var chlorostachya Rchb Carex acuta subsp colorata F Nyl Carex acuta var colorata F Nyl Nyl amp Saelan Carex acuta var dioica Peterm Carex acuta f graciliflora Legrand Carex acuta var graciliflora Legrand Rouy Carex acuta f gracilis Curtis Sanio Carex acuta var intermedia Celak Carex acuta var moenchiana Nyman Carex acuta f pedicellata Peterm Carex acuta var sparsiflora Dewey Carex acuta var stenophylla Rouy Carex acuta f tourangiana Boreau Sanio Carex acuta f touranginiana Boreau Sanio Carex acuta var touranginiana Boreau Rouy Carex acuta var tricostata Fr Crep Carex acuta f vaginata Peterm Carex ambigua Moench Carex cespitosa var gracilis Curtis Fiori Carex corynophora Peterm Carex cunninghamii Boott Carex dichroandra V I Krecz Carex fuscovaginata Kuk Carex graciliformis V I Krecz Carex gracilis Curtis Carex gracilis var angustifolia Kuk Carex gracilis f angustiglumis Podp Carex gracilis var approximata Kuk ex Junge Carex gracilis f brachystachya Kuk Carex gracilis subsp corynophora Peterm Asch amp Graebn Carex gracilis f corynophora Peterm Kuk Carex gracilis subsp erecta Kuk Carex gracilis f furcata Junge Carex gracilis f graciliflora Legrand Soo Carex gracilis var humilis Kuk Carex gracilis subsp intermedia Celak Soo Carex gracilis var libanotica Kuk Carex gracilis var mucronata Maire Carex gracilis f pedicellata Peterm Soo Carex gracilis f podperae Soo Carex gracilis var rudis Wimm Kuk Carex gracilis f rudis Wimm Kuk Carex gracilis f seminuda Beck Kuk Carex gracilis var strictiflormis Podp Carex gracilis var strictifolia Rchb Asch Carex gracilis var tricostata Fr Asch Carex gracilis subsp tricostata Fr Suess Carex gracilis f vaginata Peterm Soo Carex lilibaea Lojac Carex moenchiana Wender Carex podperae Otruba Carex pratensis Hose Carex prolixa Fr Carex pulchella F Nyl ex Trevir Carex recurva Willd ex Kunth Carex riparia Moench ex Steud Carex rudis Wimm Carex rufa subsp moenchiana Nyman K Richt Carex rufa subsp rudis Wimm K Richt Carex rufa var seminuda Beck Carex rufa subsp wimmeri Steud K Richt Carex sareptana V I Krecz Carex schummelii Siegert Carex strictifolia Rchb Carex touranginiana Boreau Carex tricostata Fr Carex tricostata var schummelii Siegert Nyman Carex virens Thuill Carex virginiana Wood Carex virginica Steud Carex vulgaris var tricostata Fr Boott Carex vulgaris subsp tricostata Fr K Richt Carex wimmeri Steud Osculisa acuta L Raf Vignantha acuta L Schur Vignantha moenchiana Schur Vignantha touranginiana Boreau Fourr Vignea acuta L Rchb Vignea moenchiana Rchb Vignea strictifolia Rchb OpizDzherelaCarex acuta Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Carex acuta Sajt MSOP angl Procitovano 4 lyutogo 2018 The Plant List Carex acuta spisok subtaksoniv angl The Plant List Carex acuta spisok sinonimiv angl