Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тюльпа́н садо́ви́й (Tulipa gesneriana) — багаторічна рослина родини лілійних з невизначеним таксономічним статусом. Помірно отруйна трава з підземними органами у вигляді цибулин, широколанцетними листками і яскравими різнобарвними квітами. Поширена в Східній та Південній Європі, Малій і Центральній Азії, Казахстані, в культурі — в усіх країнах помірної зони. В природі населяє степи і напівпустелі. Дикі популяції взяті під охорону в Україні та 11 регіонах Росії. Популярна декоративна рослина, на основі якої виведено чимало сортів. Серед усіх видів тюльпанів цей поширений у садівництві найбільше.
| Тюльпан садовий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Лілієцвіті (Liliales) |
| Родина: | Лілієві (Liliaceae) |
| Підродина: | Lilioideae |
| Триба: | Lilieae |
| Рід: | Тюльпан (Tulipa) |
| Підрід: | |
| Вид: | Тюльпан садовий (T. gesneriana) |
| Біноміальна назва | |
| Tulipa gesneriana | |
| Синоніми | |
| див. нижче | |
Етимологія
Родова назва цієї рослини спочатку з'явилась на батьківщині всіх культурних тюльпанів — у Туреччині. Її виводять від перського слова «дюльбенд», яким називали певний ґатунок тканини, що йшла на пошиття тюрбанів. Припускають, що рослини отримали цю назву або за форму, яка нагадувала тюрбан, або тому, що ними прикрашали тюрбани. Від османів це іменування в XVI—XVII століттях запозичили всі європейські народи. Воно усталилось і в латинській назві роду. Однак в українську мову цей термін потрапив без посередництва латини напряму з Туреччини, адже в той час, коли тюльпани були особливо популярними, між Україною і Османською імперією існували міцні торговельні й культурні зв'язки. Про це свідчить багата народна синонімія: крім узвичаєної вимови «тюльпан», для цієї рослини існують такі назви як даліпа́н, тиліпа́н, тіліпа́н, тулипа́н, туліпа́н, тулюпа́н, тульпа́н, тюліпа́н.
Наукову назву цьому видові дав основоположник систематики Карл Лінней. В ній він увіковічнив ім'я прославленого ботаніка XVI століття Конрада Геснера, якого Лінней вважав своїм учителем, і який був першим укладачем наукового опису цієї рослини. Більшість європейських мов запозичила латинську назву без змін як тюльпа́н Ге́снера. Однак в українській закріпилась інша видова назва — «садовий». Вона підкреслює поширеність цієї рослини у садівництві. Крім неї існує ще такий народний варіант як ту́льпан (тюльпа́н) степови́й, що вказує на степи, як типові оселища цього виду в природі. Етимологія ще декількох народних назв — пі́вник, тульпан півник, пост — не з'ясована. Культурні сорти цього виду іноді об'єднують під назвою тюльпа́н гібри́дний.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 10—40 см (у культурних форм до 70 см) заввишки, полікарпик, криптофіт, геофіт. Цибулина завширшки 1,5—3 см, яйцеподібна, з паперовими або слабо шкірястими, темно-бурими оболонками, густо вкритими зсередини притиснутими щетинчастими волосками. Надземний пагін зазвичай одиночний, рідше парний, безрозетковий, сизо-зелений, голий або слабо улиснений, гладенький чи тонкоопушений. Листки завдовжки до 16 см, найбільший нижній листок може сягати 7 см завширшки. Як правило, листків буває 3—4 штуки, рідше до 7, вони стеблеосяжні, чергові, здебільшого скупчені при основі стебла, нижні відхилені убік, середні стирчать косо вгору, верхні майже вертикальні, формою від широкояйцеподібних до широколанцетних і лінійно-ланцетних, клиноподібно звужені до верхівки, цілокраї (іноді по краю кучеряві), зверху гладенькі, знизу коротко запушені, по краю війчасті, сизувато-зелені.
Квітки завширшки 5—15 см, одиночні, верхівкові, правильні, з легким приємним ароматом, на початку цвітіння келихоподібні, наприкінці цвітіння від зірчастих до блюдцеподібних. Оцвітина проста, шестичленна, опадна, з неоднаковими пелюстками в двох колах, які на верхівці часто бувають різко звуженими у коротке вістря. Пелюстки зовнішнього кола завдовжки 2,5—8 (10) см, завширшки 2—3 см, еліптичні або ланцетні. Пелюстки внутрішнього кола коротші та ширші за зовнішні, оберненояйцеподібні. Забарвлення квіток дуже різноманітне: найчастіше трапляються червоні або малинові (88,8 %), також звичайні жовті, помаранчеві, рідше трапляються пурпурові, білі, бузково-рожеві, пістряво-смугасті. При основі пелюсток з внутрішнього боку завжди є контрастна пляма круглої чи зірчастої форми, найчастіше (у червоних квіток) темно-оливкова або чорна з вузькою жовтою облямівкою, рідше — жовта (у червоних, білих квіток) або біла (у рожевих, пурпурових квіток). Загалом у цього виду описано понад 30 варіантів забарвлення. Тичинок 6, вони удвічі коротші за оцвітину, з голими, насичено-пурпуровими тичинковими нитками. Пиляки гостроконічні, темно-пурпурові, буро-жовті або жовті. Пилок темно-пурпуровий або жовтий, сипкий. Пилкові зерна сильно варіюють за розміром. Зав'язь тригнізда, з трилопатевою приймочкою, зеленкувато-жовта у квітів червоно-жовтої гами або білувата у рожевих і білих.
Плід — прямостояча, тупотригранна, звужена до обох кінців коробочка завдовжки 2—5 см, завширшки 2,2 см. Насіння численне, плоске, в середньому одна особина продукує близько 240 насінин. Характерною особливістю тюльпана садового є морфологічна мінливість. Частково вона обумовлена генетикою цього виду, а частково є наслідком вторинного здичавління окремих садових форм, які примножили варіабельність забарвлення серед диких особин.
Генетика
Число хромосом 2n = 24. Генетичні дослідження виявили у тюльпана садового високий поліморфізм генів. Існує кореляція між поширеністю квіток того чи іншого кольору і умовами зростання. У великих популяціях переважає (іноді на 100 %) червоний колір, тому його вважають домінантним. В ізольованих популяціях квіти різнобарвні, що обумовлено інбридингом, внаслідок якого в гомозиготних алелях проявляються рецесивні ознаки.
Поширення
Точний природний ареал тюльпана садового невідомий, оскільки ця рослина давно була введена в культуру, звідки за допомогою людини штучно поширилась (була інтродукована) у багатьох країнах світу. Цю ситуацію ускладнює те, що в придатних для тюльпана садового біотопах культурні особини (в тому числі не сильно змінені селекцією) можуть знову дичавіти, домішуючись до місцевих аборигенних популяцій. Дослідники сходяться на думці, що природною батьківщиною виду є Мала Азія. До природного ареалу тюльпана садового також належать Північне Причорномор'я, Крим, Приазов'я, Кавказ, межиріччя Дону і Волги, північ і захід Казахстану, північ Центральної Азії, південь Західного Сибіру. В усіх цих регіонах з давніх часів відомі чисельні й сталі популяції цього виду. Північна межа ареалу проходить через Південний Урал, Зауралля, східна — через північно-західні регіони Китаю, південна — через північно-західний Іран. Вторинний ареал охоплює Південну Європу. В України найбільші популяції тюльпана садового зосереджені на північному узбережжі Керченського півострова, навколо Сиваша, меншою мірою в Північному Приазов'ї.
В дикому середовищі зростає у степах різного типу, однак явно віддає перевагу південним з невисоким і відносно негустим трав'яним покривом. Для тюльпана садового характерні кострицево-ковилові, полиново-злакові, асфоделіно-ковилові та паліуросові рослинні угруповання. В окремих частинах ареалу він може населяти галявини серед дібров, кам'янисті степи, вапнякові та крейдяні відслонення, глинисті напівпустелі, степові солонці. З вторинних біоценозів здатен заселяти степові перелоги. Однаково успішно росте як на пологих ділянках, так і на схилах. У горах підіймається до висоти 900 м.
Тюльпан садовий у різних біотопах
 |  |  |
Різнобарвні особини на схилах Кривцовської балки (). | У напівпустелі поблизу (Богдинсько-Баскунчацький заповідник). |
Екологія
Світлолюбна і холодостійка рослина, здатна витримувати зимове пониження температури до –29°C. До вмісту вологи в ґрунті помірно вимоглива (мезофіт). До якості ґрунту тюльпан садовий невимогливий, однак віддає перевагу добре дренованим, щебенистим субстратам. В природі він зростає на південних чорноземах, каштанових, карбонатних, глинистих, солонцюватих ґрунтах. Затінення і задерніння не переносить.
Розмножується ця рослина вегетативно і насінням. Вегетативне розмноження відбувається за допомогою дочірніх цибулин, воно поширене в культурі там, де необхідно зберігати сортову чистоту насаджень. З селекційною метою рослини розмножують насінням. У природі спостерігають тільки насіннєве відтворення. Тюльпан садовий — ентомофіл. Його цвітіння відбувається наприкінці квітня — у середині травня і триває 6—12 днів. В багаточисельних популяціях (в маницьких степах, на Єргенях) тюльпан садовий виступає співдомінантом до панівних видів рослин і під час цвітіння створює аспект. Плодоносить у червні — липні. Насіння розповсюджується балістичним способом, висипаючись з коробочки при її розгойдуванні (автохорія).
Вид належить до ефемероїдів, тобто рослин з коротким періодом вегетації. Невдовзі після цвітіння листя у рослини відмирає і другу половину літа — початок осені вона проводить у стані спокою. В цей час відбувається приховане формування бруньок всередині цибулини. У жовтні відростають нові корінці, однак новий пагін починає рости тільки весною наступного року. Розвиток сіянців тюльпана садового повільний, вперше молоді рослини квітнуть лише у віці 6—8 років, регулярне цвітіння в однієї й тієї ж особини спостерігають до 12—13 років, а загальна тривалість життя у тюльпана садового становить 30—50 років.
У природі й, особливо, в культурі ці рослини вражають , які призводять до появи контрастних смуг на пелюстках. Раніше багато з таких рослин помилково сприймали за нові сорти. При недотриманні умов агротехніки, зокрема, надмірному зволоженні, на цибулинах тюльпана садового можуть паразитувати , що викликають , фузаріоз, сіру гниль. Його соком живляться деякі попелиці. Цибулинами харчуються мишак європейський і полівка звичайна.
Використання
Тюльпан садовий розмірами і яскравістю квітів перевершує інших представників роду, а тому здавна привернув увагу людини. Його красу оспівували поети Середньовіччя, наприклад, перський поет Рудакі у віршах часто порівнював вуста коханої з «лалом» (перська назва тюльпана). Більшість істориків науки дотримується думки, що цей вид був інтродукований в Османській імперії в XV столітті, а вже у XVI столітті ця рослина в країні стала найпопулярнішою квіткою. Тюльпан садовий висаджували і в приватних квітниках, і в садах можновладців. Існують свідоцтва, що в 1574 році до саду султана Селіма II завезли 300 000 тюльпанових цибулин з околиць Кафи, де цей вид особливо чисельний. Така увага з боку садівників в поєднанні з природною мінливістю виду створили ідеальні умови для появи різноманітних культиварів. В цей же період Османська імперія налагодила тісні зв'язки з країнами Західної Європи. Європейські дипломати і купці вивозили зі Стамбула найбільш екзотичні товари, до переліку яких потрапила і досі невідома їм вогняна квітка. Початком інтродукції тюльпана садового в Західній Європі вважають 1554 рік.
Спочатку цю рослину завезли в Австрію, де вона стала окрасою Віденського саду лікарських рослин, звідти вона потрапила до Франції, Німеччини, Нідерландів. Тюльпани полонили європейських аматорів садівництва так же швидко, як і турецьких. Особливо вони припали до смаку голландцям, які познайомились з ними в 1570 році. Через рік Конрад Геснер склав перший науковий опис цього виду. Голландці почали самостійну селекцію і за кількістю сортів невдовзі перевершили не тільки батьківщину садового тюльпана, а й стали світовими лідерами. Деякий час інтерес до цих рослин був ажіотажним, а на торгівлі їхніми цибулинами навіть побудували фінансову піраміду, відому як тюльпаноманія. Для збільшення генетичного різноманіття, необхідного для селекційного добору, цей тюльпан почали схрещувати з іншими дикорослими видами. Іноді ці міжвидові гібриди називають тюльпаном гібридним (Tulipa × hibrida hort.), хоча ця назва не має таксономічного статусу. За сучасною садівничою класифікацією сорти, що походять від тюльпана садового, складають 3 з 4-х основних груп та 11 з 15 класів усіх культурних тюльпанів, причому це саме ті класи, що включають найбільше число сортів і вирощуються якнайширше. З близько 15 000 сортів тюльпанів, що існують у світі, більшість створено на основі тюльпана садового.
Сорти тюльпана садового
 |  |  |  |  |
Тюльпани садові широко використовують у садово-парковому мистецтві, . Вирощуванням цих рослин займаються практично в усіх країнах помірного поясу, але світовим лідером за обсягом виробництва і селекційною роботою залишаються Нідерланди. Зрізні тюльпани голландського виробництва продають в різні країни, частину виробленої продукції реалізують через аукціони, а віддаленим замовникам доправляють квітковий вантаж літаками. Нарівні з букетною продукцією важливим сегментом голландського ринку є продаж сортових цибулин. В садах ці рослини використовують двома способами. Високі яскраві сорти висаджують великими групами на газонах або в рабатках, де вони утворюють килим, після відцвітання такі насадження замінюють іншими сезонними квітами. Крім того, високі сорти використовують для вигонки. Нижчі сорти і сорти зі складною формою квітки висаджують малими групами у бордюрах, складних композиціях з іншими рослинами, а також у рокаріях, вазонах.
Цибулини тюльпана садового містять тюліпозид A, здатний викликати алергію у людей з підвищеною чутливістю. Тому цю рослину вважають умовно отруйною. Однак під час Другої світової війни в Нідерландах через нестачу їжі були випадки харчування цибулинами тюльпанів. Попри неприємний смак вони не завдають серйозної шкоди здоров'ю.
Масове цвітіння тюльпанів — видовищна атракція, тому в цей період в різних країнах проводять спеціалізовані фестивалі. Найвідоміший з них проходить в голландському парку Кекенгоф, в якому більшу частину насаджень складають ранньовесняні квіти. Щороку тут демонструють близько 7 мільйонів тюльпанів 800 сортів, якими милується близько мільйона туристів. На Канадському фестивалі тюльпанів демонструють близько 750 000 квітів. В Туреччині Стамбульський фестиваль тюльпанів традиційно влаштовують у парку султанського палацу Топкапи. В Україні найбільша колекція з 2 мільйонів тюльпанів, яку щовесни відвідує чимало любителів квітів, знаходиться у Кропивницькому дендропарку. Ці заходи привертають увагу не тільки місцевої публіки, а й гостей з інших країн, тому тюльпанові фестивалі є важливим рушієм міжнародного і культурного туризму. В регіонах традиційного поширення тюльпанів ці квіти набули символічного значення. Наприклад, тюльпан садовий часто фігурує у фольклорі донських козаків під назвою «лазорик»; є офіційним символом Оттави; неофіційним, але загальновизнаним символом країни вважають тюльпан у Нідерландах; в тюркських країнах він уособлює щастя і спокій.
Тюльпани в парку Кекенгоф
 |  |  |  |  |
Статус виду
Що стосується генетично не змінених диких популяцій, то їхня доля склалася інакше. На більшій частині ареалу тюльпан садовий знищили зміни середовища, перш за все, розорювання цілинних земель, а також випалювання трави, витоптування поблизу рекреаційних зон. Значною мірою зменшення чисельності виду обумовлене його декоративністю, із-за якої цю рослину масово викопують для пересадки в сади і збирають для букетів. Збирання квітів особливо шкодить цьому видові, тому що не тільки позбавляє особину можливості розмножуватись, а й часто призводить до виснаження підземних органів, а отже, до загибелі всієї рослини. До помірних пасовищних навантажень тюльпан садовий стійкий, оскільки містить отруйний алкалоїд , завдяки якому худоба уникає його їсти. Однак надмірне випасання худоби шкодить рослинам, тому що тварини витоптують цибулини.
Одна з найбільших депопуляцій цього виду сталась у 1950-х роках на Північному Кавказі, зокрема в Чечні, де викопування цибулин на продаж перетворилось на один із видів заробітку. В цей період щороку до Москви вивозили сотні тисяч дикорослих цибулин. Показово, що хижацькі знищені осередки тюльпану садового відновились у 1990-х роках у зв'язку із занепадом скотарства. У 2020-х роках стабільні та чисельні популяції цього виду існують в Дагестані (густиною 3—50 особин на 1 м²), (12—35 ос./м²), у приманицьких степах (0,3—5 ос./м²), однак всі вони розташовані в малонаселених районах. Для збереження цього виду бажано вводити в культуру дикі форми, не змінені селекцією, а для збереження генетичної чистоти розмножувати рослини вегетативно, зокрема, . В Росії ця рослина занесена до Червоних книг 11 адміністративних одиниць, в Україні включена до національної Червоної книги під назвою тюльпан Шренка (див. розділ таксономія). Тюльпан садовий охороняють у багатьох заповідниках і заказниках, ряд яких створено спеціально для збереження цього виду. Найбільше, таких «тюльпанових» природоохоронних територій знаходиться на Донщині, в Калмикії.
Список природоохоронних документів, в які занесено тюльпан садовий:
|
|
Таксономія
Перша наукова згадка цього виду належить Конраду Геснеру, однак видатний ботанік обмежився морфологічним описом, так і не визначивши таксономічний статус рослини. Біномінальну назву тюльпану садовому надав Карл Лінней, який підніс його до рангу самостійного виду. У XXI столітті такої позиції дотримується більшість ботаніків, проте існують й альтернативні погляди. Так, через значну морфологічну мінливість ще у XIX сторіччі в межах цього таксону описали ряд підвидів і різновидів, серед яких:
- Tulipa gesneriana var. lutea Regel
- Tulipa gesneriana var. minor Boiss.
- Tulipa gesneriana subsp. schrenkii (Regel) Nyman
- Tulipa gesneriana var. spathulata (Bertol.) Nyman.
Згодом вже сам тюльпан садовий деякі систематики прирівняли до підвиду тюльпана Шренка, зокрема, це таксономічне положення відбито у Червоній книзі України (на основі праць Є. В. Мордак). Ще більш радикальною виглядає пропозиція вважати тюльпан Шренка і тюльпан садовий підвидами (Tulipa suaveolens Roth).
Згідно з базою сайту The Plant List тюльпан садовий — самостійний вид, для якого існують наступні латинські синоніми:
|
|
Див. також
Література
- Лыу Т. Н. Эколого-фитоценотическая характеристика сообществ с участием ценопопуляций Tulipa gesneriana (Liliaceae) в заповеднике «Черные Земли» // Известия Самарского научного центра Академии наук Российской Федерации. — Т. 18. — № 5 (2).(рос.)
Галерея
 |  |  |  |
Джерела
- Tulipa gesneriana L. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 30 травня 2020.
- Tulipa gesnerana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Тюльпан Шренка Tulipa schrenkii Regel (~ T. gesneriana L. s.l.). redbook-ua.org. Процитовано 30 травня 2020.
- Tulipa gesneriana L. oopt.aari.ru ((рос.)) . Процитовано 30 травня 2020.
- Tulipa gesneriana L. plantarium.ru ((рос.)) . Процитовано 30 травня 2020.
- Азбука цветовода / Л. С. Сыроватская, А. И. Гречишкин, Е. Ш. Белорусец и др. — 2-е изд., перераб. и допол. — К.: Урожай — 1993. — С. 235—239.(рос.)
- Дакиева М. К. Тюльпан Геснера // Красная книга Республики Ингушетия: Растения. Животные. — Магас: Изд-во «Сердало», 2007. — С. 77.(рос.)
- Скрипчинский В. В. Тюльпан Геснера // Красная книга Ставропольского края. — Т. 1. Растения. — Ставрополь: Полиграфсервис, 2002. — С. 257.(рос.)
- Попов А. В., Луконина А. В., Супрун Н. А. Тюльпан Геснера (Шренка) // Красная книга Волгоградской области. — Т. 2, Растения и другие организмы. — Волгоград: ООО «Издат-Принт», 2017. — С. 151.(рос.)
- Худякова Л. П., Давиденко О. Н. Тюльпан Геснера // Красная книга Саратовской области: Грибы. Лишайники. Растения. Животные. — Саратов: Изд-во Торгово-промышленной палаты Саратовской области, 2006. — С. 81.(рос.)
- Федяева В. В. Тюльпан Шренка // Красная книга Ростовской области. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения грибы, лишайники и растения. — Ростов-на-Дону, 2014.(рос.)
- Тюльпан Геснера — Tulipa gesneriana L. [Тюльпан садовий — Tulipa gesneriana L.]. Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия ((рос.)) . Процитовано 30 травня 2020.
- Изменчивость признаков растений Tulipa gesneriana в ценопопуляции полиморфной по окраске цветов / Лыу Т. Н., Бадаев Р. В., Обгенова Д. А., Лиджиева Н. Ц. // Вестник Калмыцкого университета. — 2013. — № 1 (17).(рос.)
- Полиморфизм по размеру пыльцевых зерен в ценопопуляциях тюльпана Геснера (Tulipa gesneriana L., 1753) на территории урочища «Иваново поле» / Беляченко Ю. А., Беляченко А. А. // Известия Саратовского университета. — 2017. — Т. 17. — Вып. 4.(рос.)
- Дорджиева В. И. Тюльпан Геснера (Т. Шренка) //Красная книга Республики Калмыкия. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения растения и грибы. — Элиста: ЗАОр "НПП «Джангар», 2014. — С. 60.(рос.)
- Литвинская С. А. Тюльпан Геснера, тюльпан Шренка [ 2018-06-28 у Wayback Machine.] // Красная книга Краснодарского края. Растения и грибы. — Краснодар, 2017. — С. 439—440.(рос.)
- Плаксина Т. И., Ужамецкая Е. А. Тюльпан Геснера // Красная книга Самарской области — Саранск: Мордовское книжное издательство, 2003. — Т. 1. Редкие виды растений, лишайников и грибов. — С. 162.(рос.)
- Рудаки // Ирано-таджикская поэзия. Библиотека всемирной литературы. Т. 21. — М.: Художественная литература, 1974. — С. 49.(рос.)
- Нідерландські тюльпани відкривають весняний сезон. Укрінформ. Процитовано 30 травня 2020.
- Canadian Tulip Festival [Канадський тюльпановий фестиваль]. thecanadianencyclopedia.ca ((англ.)) . Процитовано 30 травня 2020.
- У Кропивницькому розквітли понад два мільйони тюльпанів. ТСН. Процитовано 30 травня 2020.
- Шишкин Б. К. и др. Ядовитые растения лугов и пастбищ. — М.; Л., 1950. — 527 с.(рос.)
- Глухов А. З., Юрченко И. Т., Купенко Н. П. и др. Ядовитые растения кормовых угодий юго-востока Украины. — Донецк: ООО «Лебедь», 2002. — 178 с.
- Красная книга Кабардино-Балкарской Республики. — 2018.(рос.)
- Красная книга Республики Дагестан. — Махачкала, 2009.(рос.)
- Tulipa gesneriana L. // Красная книга Тамбовской области: Растения, лишайники, грибы. — Тамбов, 2002.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyulpa n sado vi j Tulipa gesneriana bagatorichna roslina rodini lilijnih z neviznachenim taksonomichnim statusom Pomirno otrujna trava z pidzemnimi organami u viglyadi cibulin shirokolancetnimi listkami i yaskravimi riznobarvnimi kvitami Poshirena v Shidnij ta Pivdennij Yevropi Malij i Centralnij Aziyi Kazahstani v kulturi v usih krayinah pomirnoyi zoni V prirodi naselyaye stepi i napivpusteli Diki populyaciyi vzyati pid ohoronu v Ukrayini ta 11 regionah Rosiyi Populyarna dekorativna roslina na osnovi yakoyi vivedeno chimalo sortiv Sered usih vidiv tyulpaniv cej poshirenij u sadivnictvi najbilshe Tyulpan sadovijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina LilioideaeTriba LilieaeRid Tyulpan Tulipa Pidrid Vid Tyulpan sadovij T gesneriana Binomialna nazvaTulipa gesneriana L 1753Sinonimidiv nizhcheEtimologiyaRodova nazva ciyeyi roslini spochatku z yavilas na batkivshini vsih kulturnih tyulpaniv u Turechchini Yiyi vivodyat vid perskogo slova dyulbend yakim nazivali pevnij gatunok tkanini sho jshla na poshittya tyurbaniv Pripuskayut sho roslini otrimali cyu nazvu abo za formu yaka nagaduvala tyurban abo tomu sho nimi prikrashali tyurbani Vid osmaniv ce imenuvannya v XVI XVII stolittyah zapozichili vsi yevropejski narodi Vono ustalilos i v latinskij nazvi rodu Odnak v ukrayinsku movu cej termin potrapiv bez poserednictva latini napryamu z Turechchini adzhe v toj chas koli tyulpani buli osoblivo populyarnimi mizh Ukrayinoyu i Osmanskoyu imperiyeyu isnuvali micni torgovelni j kulturni zv yazki Pro ce svidchit bagata narodna sinonimiya krim uzvichayenoyi vimovi tyulpan dlya ciyeyi roslini isnuyut taki nazvi yak dalipa n tilipa n tilipa n tulipa n tulipa n tulyupa n tulpa n tyulipa n Naukovu nazvu comu vidovi dav osnovopolozhnik sistematiki Karl Linnej V nij vin uvikovichniv im ya proslavlenogo botanika XVI stolittya Konrada Gesnera yakogo Linnej vvazhav svoyim uchitelem i yakij buv pershim ukladachem naukovogo opisu ciyeyi roslini Bilshist yevropejskih mov zapozichila latinsku nazvu bez zmin yak tyulpa n Ge snera Odnak v ukrayinskij zakripilas insha vidova nazva sadovij Vona pidkreslyuye poshirenist ciyeyi roslini u sadivnictvi Krim neyi isnuye she takij narodnij variant yak tu lpan tyulpa n stepovi j sho vkazuye na stepi yak tipovi oselisha cogo vidu v prirodi Etimologiya she dekilkoh narodnih nazv pi vnik tulpan pivnik post ne z yasovana Kulturni sorti cogo vidu inodi ob yednuyut pid nazvoyu tyulpa n gibri dnij OpisFaza zabarvlenogo butonu tovarna stadiya pri viroshuvanni sadovih tyulpaniv na prodazh Viglyad keliha povnistyu rozkvitlogo tyulpana Generativni organi kvitki Bagatorichna trav yanista roslina 10 40 sm u kulturnih form do 70 sm zavvishki polikarpik kriptofit geofit Cibulina zavshirshki 1 5 3 sm yajcepodibna z paperovimi abo slabo shkiryastimi temno burimi obolonkami gusto vkritimi zseredini pritisnutimi shetinchastimi voloskami Nadzemnij pagin zazvichaj odinochnij ridshe parnij bezrozetkovij sizo zelenij golij abo slabo ulisnenij gladenkij chi tonkoopushenij Listki zavdovzhki do 16 sm najbilshij nizhnij listok mozhe syagati 7 sm zavshirshki Yak pravilo listkiv buvaye 3 4 shtuki ridshe do 7 voni stebleosyazhni chergovi zdebilshogo skupcheni pri osnovi stebla nizhni vidhileni ubik seredni stirchat koso vgoru verhni majzhe vertikalni formoyu vid shirokoyajcepodibnih do shirokolancetnih i linijno lancetnih klinopodibno zvuzheni do verhivki cilokrayi inodi po krayu kucheryavi zverhu gladenki znizu korotko zapusheni po krayu vijchasti sizuvato zeleni Kvitki zavshirshki 5 15 sm odinochni verhivkovi pravilni z legkim priyemnim aromatom na pochatku cvitinnya kelihopodibni naprikinci cvitinnya vid zirchastih do blyudcepodibnih Ocvitina prosta shestichlenna opadna z neodnakovimi pelyustkami v dvoh kolah yaki na verhivci chasto buvayut rizko zvuzhenimi u korotke vistrya Pelyustki zovnishnogo kola zavdovzhki 2 5 8 10 sm zavshirshki 2 3 sm eliptichni abo lancetni Pelyustki vnutrishnogo kola korotshi ta shirshi za zovnishni obernenoyajcepodibni Zabarvlennya kvitok duzhe riznomanitne najchastishe traplyayutsya chervoni abo malinovi 88 8 takozh zvichajni zhovti pomaranchevi ridshe traplyayutsya purpurovi bili buzkovo rozhevi pistryavo smugasti Pri osnovi pelyustok z vnutrishnogo boku zavzhdi ye kontrastna plyama krugloyi chi zirchastoyi formi najchastishe u chervonih kvitok temno olivkova abo chorna z vuzkoyu zhovtoyu oblyamivkoyu ridshe zhovta u chervonih bilih kvitok abo bila u rozhevih purpurovih kvitok Zagalom u cogo vidu opisano ponad 30 variantiv zabarvlennya Tichinok 6 voni udvichi korotshi za ocvitinu z golimi nasicheno purpurovimi tichinkovimi nitkami Pilyaki gostrokonichni temno purpurovi buro zhovti abo zhovti Pilok temno purpurovij abo zhovtij sipkij Pilkovi zerna silno variyuyut za rozmirom Zav yaz trignizda z trilopatevoyu prijmochkoyu zelenkuvato zhovta u kvitiv chervono zhovtoyi gami abo biluvata u rozhevih i bilih Plid pryamostoyacha tupotrigranna zvuzhena do oboh kinciv korobochka zavdovzhki 2 5 sm zavshirshki 2 2 sm Nasinnya chislenne ploske v serednomu odna osobina produkuye blizko 240 nasinin Harakternoyu osoblivistyu tyulpana sadovogo ye morfologichna minlivist Chastkovo vona obumovlena genetikoyu cogo vidu a chastkovo ye naslidkom vtorinnogo zdichavlinnya okremih sadovih form yaki primnozhili variabelnist zabarvlennya sered dikih osobin Genetika Chislo hromosom 2n 24 Genetichni doslidzhennya viyavili u tyulpana sadovogo visokij polimorfizm geniv Isnuye korelyaciya mizh poshirenistyu kvitok togo chi inshogo koloru i umovami zrostannya U velikih populyaciyah perevazhaye inodi na 100 chervonij kolir tomu jogo vvazhayut dominantnim V izolovanih populyaciyah kviti riznobarvni sho obumovleno inbridingom vnaslidok yakogo v gomozigotnih alelyah proyavlyayutsya recesivni oznaki PoshirennyaTochnij prirodnij areal tyulpana sadovogo nevidomij oskilki cya roslina davno bula vvedena v kulturu zvidki za dopomogoyu lyudini shtuchno poshirilas bula introdukovana u bagatoh krayinah svitu Cyu situaciyu uskladnyuye te sho v pridatnih dlya tyulpana sadovogo biotopah kulturni osobini v tomu chisli ne silno zmineni selekciyeyu mozhut znovu dichaviti domishuyuchis do miscevih aborigennih populyacij Doslidniki shodyatsya na dumci sho prirodnoyu batkivshinoyu vidu ye Mala Aziya Do prirodnogo arealu tyulpana sadovogo takozh nalezhat Pivnichne Prichornomor ya Krim Priazov ya Kavkaz mezhirichchya Donu i Volgi pivnich i zahid Kazahstanu pivnich Centralnoyi Aziyi pivden Zahidnogo Sibiru V usih cih regionah z davnih chasiv vidomi chiselni j stali populyaciyi cogo vidu Pivnichna mezha arealu prohodit cherez Pivdennij Ural Zaurallya shidna cherez pivnichno zahidni regioni Kitayu pivdenna cherez pivnichno zahidnij Iran Vtorinnij areal ohoplyuye Pivdennu Yevropu V Ukrayini najbilshi populyaciyi tyulpana sadovogo zoseredzheni na pivnichnomu uzberezhzhi Kerchenskogo pivostrova navkolo Sivasha menshoyu miroyu v Pivnichnomu Priazov yi V dikomu seredovishi zrostaye u stepah riznogo tipu odnak yavno viddaye perevagu pivdennim z nevisokim i vidnosno negustim trav yanim pokrivom Dlya tyulpana sadovogo harakterni kostricevo kovilovi polinovo zlakovi asfodelino kovilovi ta paliurosovi roslinni ugrupovannya V okremih chastinah arealu vin mozhe naselyati galyavini sered dibrov kam yanisti stepi vapnyakovi ta krejdyani vidslonennya glinisti napivpusteli stepovi solonci Z vtorinnih biocenoziv zdaten zaselyati stepovi perelogi Odnakovo uspishno roste yak na pologih dilyankah tak i na shilah U gorah pidijmayetsya do visoti 900 m Tyulpan sadovij u riznih biotopah Riznobarvni osobini na shilah Krivcovskoyi balki U pivdennomu stepu z zhovtim tyulpanom Bibershtajna Rostovskij zapovidnik U napivpusteli poblizu Bogdinsko Baskunchackij zapovidnik EkologiyaSvitlolyubna i holodostijka roslina zdatna vitrimuvati zimove ponizhennya temperaturi do 29 C Do vmistu vologi v grunti pomirno vimogliva mezofit Do yakosti gruntu tyulpan sadovij nevimoglivij odnak viddaye perevagu dobre drenovanim shebenistim substratam V prirodi vin zrostaye na pivdennih chornozemah kashtanovih karbonatnih glinistih soloncyuvatih gruntah Zatinennya i zaderninnya ne perenosit Rozmnozhuyetsya cya roslina vegetativno i nasinnyam Vegetativne rozmnozhennya vidbuvayetsya za dopomogoyu dochirnih cibulin vono poshirene v kulturi tam de neobhidno zberigati sortovu chistotu nasadzhen Z selekcijnoyu metoyu roslini rozmnozhuyut nasinnyam U prirodi sposterigayut tilki nasinnyeve vidtvorennya Tyulpan sadovij entomofil Jogo cvitinnya vidbuvayetsya naprikinci kvitnya u seredini travnya i trivaye 6 12 dniv V bagatochiselnih populyaciyah v manickih stepah na Yergenyah tyulpan sadovij vistupaye spivdominantom do panivnih vidiv roslin i pid chas cvitinnya stvoryuye aspekt Plodonosit u chervni lipni Nasinnya rozpovsyudzhuyetsya balistichnim sposobom visipayuchis z korobochki pri yiyi rozgojduvanni avtohoriya Vid nalezhit do efemeroyidiv tobto roslin z korotkim periodom vegetaciyi Nevdovzi pislya cvitinnya listya u roslini vidmiraye i drugu polovinu lita pochatok oseni vona provodit u stani spokoyu V cej chas vidbuvayetsya prihovane formuvannya brunok vseredini cibulini U zhovtni vidrostayut novi korinci odnak novij pagin pochinaye rosti tilki vesnoyu nastupnogo roku Rozvitok siyanciv tyulpana sadovogo povilnij vpershe molodi roslini kvitnut lishe u vici 6 8 rokiv regulyarne cvitinnya v odniyeyi j tiyeyi zh osobini sposterigayut do 12 13 rokiv a zagalna trivalist zhittya u tyulpana sadovogo stanovit 30 50 rokiv U prirodi j osoblivo v kulturi ci roslini vrazhayut yaki prizvodyat do poyavi kontrastnih smug na pelyustkah Ranishe bagato z takih roslin pomilkovo sprijmali za novi sorti Pri nedotrimanni umov agrotehniki zokrema nadmirnomu zvolozhenni na cibulinah tyulpana sadovogo mozhut parazituvati sho viklikayut fuzarioz siru gnil Jogo sokom zhivlyatsya deyaki popelici Cibulinami harchuyutsya mishak yevropejskij i polivka zvichajna VikoristannyaTyulpan sadovij rozmirami i yaskravistyu kvitiv perevershuye inshih predstavnikiv rodu a tomu zdavna privernuv uvagu lyudini Jogo krasu ospivuvali poeti Serednovichchya napriklad perskij poet Rudaki u virshah chasto porivnyuvav vusta kohanoyi z lalom perska nazva tyulpana Bilshist istorikiv nauki dotrimuyetsya dumki sho cej vid buv introdukovanij v Osmanskij imperiyi v XV stolitti a vzhe u XVI stolitti cya roslina v krayini stala najpopulyarnishoyu kvitkoyu Tyulpan sadovij visadzhuvali i v privatnih kvitnikah i v sadah mozhnovladciv Isnuyut svidoctva sho v 1574 roci do sadu sultana Selima II zavezli 300 000 tyulpanovih cibulin z okolic Kafi de cej vid osoblivo chiselnij Taka uvaga z boku sadivnikiv v poyednanni z prirodnoyu minlivistyu vidu stvorili idealni umovi dlya poyavi riznomanitnih kultivariv V cej zhe period Osmanska imperiya nalagodila tisni zv yazki z krayinami Zahidnoyi Yevropi Yevropejski diplomati i kupci vivozili zi Stambula najbilsh ekzotichni tovari do pereliku yakih potrapila i dosi nevidoma yim vognyana kvitka Pochatkom introdukciyi tyulpana sadovogo v Zahidnij Yevropi vvazhayut 1554 rik Spochatku cyu roslinu zavezli v Avstriyu de vona stala okrasoyu Videnskogo sadu likarskih roslin zvidti vona potrapila do Franciyi Nimechchini Niderlandiv Tyulpani polonili yevropejskih amatoriv sadivnictva tak zhe shvidko yak i tureckih Osoblivo voni pripali do smaku gollandcyam yaki poznajomilis z nimi v 1570 roci Cherez rik Konrad Gesner sklav pershij naukovij opis cogo vidu Gollandci pochali samostijnu selekciyu i za kilkistyu sortiv nevdovzi perevershili ne tilki batkivshinu sadovogo tyulpana a j stali svitovimi liderami Deyakij chas interes do cih roslin buv azhiotazhnim a na torgivli yihnimi cibulinami navit pobuduvali finansovu piramidu vidomu yak tyulpanomaniya Dlya zbilshennya genetichnogo riznomanittya neobhidnogo dlya selekcijnogo doboru cej tyulpan pochali shreshuvati z inshimi dikoroslimi vidami Inodi ci mizhvidovi gibridi nazivayut tyulpanom gibridnim Tulipa hibrida hort hocha cya nazva ne maye taksonomichnogo statusu Za suchasnoyu sadivnichoyu klasifikaciyeyu sorti sho pohodyat vid tyulpana sadovogo skladayut 3 z 4 h osnovnih grup ta 11 z 15 klasiv usih kulturnih tyulpaniv prichomu ce same ti klasi sho vklyuchayut najbilshe chislo sortiv i viroshuyutsya yaknajshirshe Z blizko 15 000 sortiv tyulpaniv sho isnuyut u sviti bilshist stvoreno na osnovi tyulpana sadovogo Sorti tyulpana sadovogo Tyulpani sadovi shiroko vikoristovuyut u sadovo parkovomu mistectvi Viroshuvannyam cih roslin zajmayutsya praktichno v usih krayinah pomirnogo poyasu ale svitovim liderom za obsyagom virobnictva i selekcijnoyu robotoyu zalishayutsya Niderlandi Zrizni tyulpani gollandskogo virobnictva prodayut v rizni krayini chastinu viroblenoyi produkciyi realizuyut cherez aukcioni a viddalenim zamovnikam dopravlyayut kvitkovij vantazh litakami Narivni z buketnoyu produkciyeyu vazhlivim segmentom gollandskogo rinku ye prodazh sortovih cibulin V sadah ci roslini vikoristovuyut dvoma sposobami Visoki yaskravi sorti visadzhuyut velikimi grupami na gazonah abo v rabatkah de voni utvoryuyut kilim pislya vidcvitannya taki nasadzhennya zaminyuyut inshimi sezonnimi kvitami Krim togo visoki sorti vikoristovuyut dlya vigonki Nizhchi sorti i sorti zi skladnoyu formoyu kvitki visadzhuyut malimi grupami u bordyurah skladnih kompoziciyah z inshimi roslinami a takozh u rokariyah vazonah Cibulini tyulpana sadovogo mistyat tyulipozid A zdatnij viklikati alergiyu u lyudej z pidvishenoyu chutlivistyu Tomu cyu roslinu vvazhayut umovno otrujnoyu Odnak pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Niderlandah cherez nestachu yizhi buli vipadki harchuvannya cibulinami tyulpaniv Popri nepriyemnij smak voni ne zavdayut serjoznoyi shkodi zdorov yu Masove cvitinnya tyulpaniv vidovishna atrakciya tomu v cej period v riznih krayinah provodyat specializovani festivali Najvidomishij z nih prohodit v gollandskomu parku Kekengof v yakomu bilshu chastinu nasadzhen skladayut rannovesnyani kviti Shoroku tut demonstruyut blizko 7 miljoniv tyulpaniv 800 sortiv yakimi miluyetsya blizko miljona turistiv Na Kanadskomu festivali tyulpaniv demonstruyut blizko 750 000 kvitiv V Turechchini Stambulskij festival tyulpaniv tradicijno vlashtovuyut u parku sultanskogo palacu Topkapi V Ukrayini najbilsha kolekciya z 2 miljoniv tyulpaniv yaku shovesni vidviduye chimalo lyubiteliv kvitiv znahoditsya u Kropivnickomu dendroparku Ci zahodi privertayut uvagu ne tilki miscevoyi publiki a j gostej z inshih krayin tomu tyulpanovi festivali ye vazhlivim rushiyem mizhnarodnogo i kulturnogo turizmu V regionah tradicijnogo poshirennya tyulpaniv ci kviti nabuli simvolichnogo znachennya Napriklad tyulpan sadovij chasto figuruye u folklori donskih kozakiv pid nazvoyu lazorik ye oficijnim simvolom Ottavi neoficijnim ale zagalnoviznanim simvolom krayini vvazhayut tyulpan u Niderlandah v tyurkskih krayinah vin uosoblyuye shastya i spokij Tyulpani v parku KekengofStatus viduSho stosuyetsya genetichno ne zminenih dikih populyacij to yihnya dolya sklalasya inakshe Na bilshij chastini arealu tyulpan sadovij znishili zmini seredovisha persh za vse rozoryuvannya cilinnih zemel a takozh vipalyuvannya travi vitoptuvannya poblizu rekreacijnih zon Znachnoyu miroyu zmenshennya chiselnosti vidu obumovlene jogo dekorativnistyu iz za yakoyi cyu roslinu masovo vikopuyut dlya peresadki v sadi i zbirayut dlya buketiv Zbirannya kvitiv osoblivo shkodit comu vidovi tomu sho ne tilki pozbavlyaye osobinu mozhlivosti rozmnozhuvatis a j chasto prizvodit do visnazhennya pidzemnih organiv a otzhe do zagibeli vsiyeyi roslini Do pomirnih pasovishnih navantazhen tyulpan sadovij stijkij oskilki mistit otrujnij alkaloyid zavdyaki yakomu hudoba unikaye jogo yisti Odnak nadmirne vipasannya hudobi shkodit roslinam tomu sho tvarini vitoptuyut cibulini Tyulpan sadovij na poshtovij marci Bilorusi Odna z najbilshih depopulyacij cogo vidu stalas u 1950 h rokah na Pivnichnomu Kavkazi zokrema v Chechni de vikopuvannya cibulin na prodazh peretvorilos na odin iz vidiv zarobitku V cej period shoroku do Moskvi vivozili sotni tisyach dikoroslih cibulin Pokazovo sho hizhacki znisheni oseredki tyulpanu sadovogo vidnovilis u 1990 h rokah u zv yazku iz zanepadom skotarstva U 2020 h rokah stabilni ta chiselni populyaciyi cogo vidu isnuyut v Dagestani gustinoyu 3 50 osobin na 1 m 12 35 os m u primanickih stepah 0 3 5 os m odnak vsi voni roztashovani v malonaselenih rajonah Dlya zberezhennya cogo vidu bazhano vvoditi v kulturu diki formi ne zmineni selekciyeyu a dlya zberezhennya genetichnoyi chistoti rozmnozhuvati roslini vegetativno zokrema V Rosiyi cya roslina zanesena do Chervonih knig 11 administrativnih odinic v Ukrayini vklyuchena do nacionalnoyi Chervonoyi knigi pid nazvoyu tyulpan Shrenka div rozdil taksonomiya Tyulpan sadovij ohoronyayut u bagatoh zapovidnikah i zakaznikah ryad yakih stvoreno specialno dlya zberezhennya cogo vidu Najbilshe takih tyulpanovih prirodoohoronnih teritorij znahoditsya na Donshini v Kalmikiyi Spisok prirodoohoronnih dokumentiv v yaki zaneseno tyulpan sadovij Chervona kniga Ukrayini 2008 2017 2007 2018 2014 2017 2009 2014 2017 2006 20002 2002 TaksonomiyaTyulpan Marzholetti odin iz prirodnih riznovidiv sadovogo tyulpana Persha naukova zgadka cogo vidu nalezhit Konradu Gesneru odnak vidatnij botanik obmezhivsya morfologichnim opisom tak i ne viznachivshi taksonomichnij status roslini Binominalnu nazvu tyulpanu sadovomu nadav Karl Linnej yakij pidnis jogo do rangu samostijnogo vidu U XXI stolitti takoyi poziciyi dotrimuyetsya bilshist botanikiv prote isnuyut j alternativni poglyadi Tak cherez znachnu morfologichnu minlivist she u XIX storichchi v mezhah cogo taksonu opisali ryad pidvidiv i riznovidiv sered yakih Tulipa gesneriana var lutea Regel Tulipa gesneriana var minor Boiss Tulipa gesneriana subsp schrenkii Regel Nyman Tulipa gesneriana var spathulata Bertol Nyman Zgodom vzhe sam tyulpan sadovij deyaki sistematiki pririvnyali do pidvidu tyulpana Shrenka zokrema ce taksonomichne polozhennya vidbito u Chervonij knizi Ukrayini na osnovi prac Ye V Mordak She bilsh radikalnoyu viglyadaye propoziciya vvazhati tyulpan Shrenka i tyulpan sadovij pidvidami Tulipa suaveolens Roth Zgidno z bazoyu sajtu The Plant List tyulpan sadovij samostijnij vid dlya yakogo isnuyut nastupni latinski sinonimi Tulipa acuminata Vahl ex Hornem Tulipa acutiflora DC ex Baker nechinnij Tulipa armena f galatica Freyn Raamsd Tulipa aurea Raf Tulipa aximensis E P Perrier amp Songeon Tulipa baldaccii Mattei Tulipa bicolor Raf Tulipa billietiana Jord Tulipa bonarotiana Reboul Tulipa campsopetala Delaun ex Loisel Tulipa connivens Levier Tulipa connivens var luteoguttata Levier Tulipa connivens subsp luteoguttata Levier K Richt Tulipa connivens var obtusata Levier Tulipa connivens subsp obtusata Levier K Richt Tulipa cornuta Delile Tulipa coronaria Salisb nechinnij Tulipa didieri Jord Tulipa didieri var billietiana Jord Baker Tulipa didieri subsp billietiana Jord Nyman Tulipa didieri var flavicans Levier Tulipa didieri subsp flavicans Levier K Richt Tulipa didieri var mauriana Jord amp Fourr Baker Tulipa didieri var planifolia Jord Baker Tulipa didieri subsp platystigma Jord Nyman Tulipa elegans Baker Tulipa etrusca Levier Tulipa fransoniana Parl Tulipa fransoniana subsp mauriana Jord amp Fourr Nyman Tulipa fulgens Baker Tulipa galatica Freyn Tulipa gesneriana var spathulata Bertol Nyman Tulipa grengiolensis Thommen Tulipa hortensis Gaertn Tulipa laciniata Fisch ex Bellerm Tulipa lurida Levier Tulipa lutea Freyn Tulipa marjolletii E P Perrier amp Songeon Tulipa mauriana Jord amp Fourr Tulipa mauriannensis Didier Tulipa mauritiana Jord Tulipa media C Agardh ex Schult amp Schult f Tulipa montisandrei J Prudhomme Tulipa neglecta Reboul Tulipa neglecta var atroguttata Levier Tulipa neglecta subsp atroguttata Levier K Richt Tulipa passeriniana Levier Tulipa perrieri Marj ex P Fourn nechinnij Tulipa planifolia Jord Tulipa platystigma Jord Tulipa pubescens Willd Tulipa repens Fisch ex Sweet Tulipa retroflexa Baker Tulipa rubidusa Lieser Tulipa saracenica E P Perrier Tulipa scabriscapa Fox Strangw Tulipa scabriscapa var bonarotiana Reboul Nyman Tulipa scabriscapa var hawardeniana Bertol Tulipa scabriscapa var mixta Fox Strangw Tulipa scabriscapa var neglecta Reboul Nyman Tulipa scabriscapa var primulina Fox Strangw Tulipa scabriscapa var rebouliana Bertol Tulipa scabriscapa var sommieri Levier Nyman Tulipa scabriscapa var strangulata Reboul Fox Strangw Tulipa scardica Bornm Tulipa sedunii Lieser Tulipa segusiana E P Perrier amp Songeon Tulipa serotina Reboul Tulipa serotina var etrusca Levier Nyman Tulipa sommieri Levier Tulipa spathulata Bertol Tulipa stenopetala Delaun ex Loisel Tulipa strangulata Reboul Tulipa strangulata var bonarotiana Reboul Levier Tulipa strangulata subsp bonarotiana Reboul K Richt Tulipa strangulata subsp obtusa K Richt Tulipa strangulata var obtusata Levier Tulipa strangulata var variopicta Reboul Levier Tulipa strangulata subsp variopicta Reboul K Richt Tulipa stricta Stokes Tulipa suaveolens var passeriniana Levier Nyman Tulipa turcica var media C Agardh ex Schult amp Schult f Regel Tulipa unguiculata Raf Tulipa variopicta Reboul Tulipa viridiflora auct Tulipa vitellina auct Div takozhSpisok vidiv rodu tyulpanLiteraturaLyu T N Ekologo fitocenoticheskaya harakteristika soobshestv s uchastiem cenopopulyacij Tulipa gesneriana Liliaceae v zapovednike Chernye Zemli Izvestiya Samarskogo nauchnogo centra Akademii nauk Rossijskoj Federacii T 18 5 2 ros GalereyaDzherelaTulipa gesneriana L The Plant List angl Procitovano 30 travnya 2020 Tulipa gesnerana Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Tyulpan Shrenka Tulipa schrenkii Regel T gesneriana L s l redbook ua org Procitovano 30 travnya 2020 Tulipa gesneriana L oopt aari ru ros Procitovano 30 travnya 2020 Tulipa gesneriana L plantarium ru ros Procitovano 30 travnya 2020 Azbuka cvetovoda L S Syrovatskaya A I Grechishkin E Sh Belorusec i dr 2 e izd pererab i dopol K Urozhaj 1993 S 235 239 ros Dakieva M K Tyulpan Gesnera Krasnaya kniga Respubliki Ingushetiya Rasteniya Zhivotnye Magas Izd vo Serdalo 2007 S 77 ros Skripchinskij V V Tyulpan Gesnera Krasnaya kniga Stavropolskogo kraya T 1 Rasteniya Stavropol Poligrafservis 2002 S 257 ros Popov A V Lukonina A V Suprun N A Tyulpan Gesnera Shrenka Krasnaya kniga Volgogradskoj oblasti T 2 Rasteniya i drugie organizmy Volgograd OOO Izdat Print 2017 S 151 ros Hudyakova L P Davidenko O N Tyulpan Gesnera Krasnaya kniga Saratovskoj oblasti Griby Lishajniki Rasteniya Zhivotnye Saratov Izd vo Torgovo promyshlennoj palaty Saratovskoj oblasti 2006 S 81 ros Fedyaeva V V Tyulpan Shrenka Krasnaya kniga Rostovskoj oblasti T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya griby lishajniki i rasteniya Rostov na Donu 2014 ros Tyulpan Gesnera Tulipa gesneriana L Tyulpan sadovij Tulipa gesneriana L Universalnaya enciklopediya Kirilla i Mefodiya ros Procitovano 30 travnya 2020 Izmenchivost priznakov rastenij Tulipa gesneriana v cenopopulyacii polimorfnoj po okraske cvetov Lyu T N Badaev R V Obgenova D A Lidzhieva N C Vestnik Kalmyckogo universiteta 2013 1 17 ros Polimorfizm po razmeru pylcevyh zeren v cenopopulyaciyah tyulpana Gesnera Tulipa gesneriana L 1753 na territorii urochisha Ivanovo pole Belyachenko Yu A Belyachenko A A Izvestiya Saratovskogo universiteta 2017 T 17 Vyp 4 ros Dordzhieva V I Tyulpan Gesnera T Shrenka Krasnaya kniga Respubliki Kalmykiya T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya rasteniya i griby Elista ZAOr NPP Dzhangar 2014 S 60 ros Litvinskaya S A Tyulpan Gesnera tyulpan Shrenka 2018 06 28 u Wayback Machine Krasnaya kniga Krasnodarskogo kraya Rasteniya i griby Krasnodar 2017 S 439 440 ros Plaksina T I Uzhameckaya E A Tyulpan Gesnera Krasnaya kniga Samarskoj oblasti Saransk Mordovskoe knizhnoe izdatelstvo 2003 T 1 Redkie vidy rastenij lishajnikov i gribov S 162 ros Rudaki Irano tadzhikskaya poeziya Biblioteka vsemirnoj literatury T 21 M Hudozhestvennaya literatura 1974 S 49 ros Niderlandski tyulpani vidkrivayut vesnyanij sezon Ukrinform Procitovano 30 travnya 2020 Canadian Tulip Festival Kanadskij tyulpanovij festival thecanadianencyclopedia ca angl Procitovano 30 travnya 2020 U Kropivnickomu rozkvitli ponad dva miljoni tyulpaniv TSN Procitovano 30 travnya 2020 Shishkin B K i dr Yadovitye rasteniya lugov i pastbish M L 1950 527 s ros Gluhov A Z Yurchenko I T Kupenko N P i dr Yadovitye rasteniya kormovyh ugodij yugo vostoka Ukrainy Doneck OOO Lebed 2002 178 s Krasnaya kniga Kabardino Balkarskoj Respubliki 2018 ros Krasnaya kniga Respubliki Dagestan Mahachkala 2009 ros Tulipa gesneriana L Krasnaya kniga Tambovskoj oblasti Rasteniya lishajniki griby Tambov 2002 ros