Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Омеля н Йосипович Пріца к 7 квітня 1919 Лука ЗУНР 29 травня 2006 Бостон США українсько американський науковець історик с

Пріцак Омелян

Пріцак Омелян

Омеля́н Йосипович Пріца́к (7 квітня 1919, Лука, ЗУНР — 29 травня 2006, Бостон, США) — українсько-американський науковець: історик, сходознавець та філолог. Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського (1991—1999).

Омелян Пріцак
Omeljan Pritsak
image
Народився7 квітня 1919(1919-04-07)[1][2][3]
Лука, ЗУНР
Помер29 травня 2006(2006-05-29)[4][1][…](87 років)
Бостон, США
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країнаimage УНР
image США
Діяльністьісторик, філолог, орієнталіст, викладач університету, мовознавець
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Геттінгенський університет
HU Berlin
Галузьісторія[5], сходознавство[5] і мовознавство[5]
ЗакладГарвардський університет
Український науковий інститут Гарвардського університету
Інститут сходознавства НАН України
Гамбурзький університет
Вашингтонський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філософії
ВчителіКримський Агатангел Юхимович і Могаммед Садик-бей Агабек-заде
Відомі учніЕдвард Кінан
Орест Субтельний
Пол Роберт Магочі
Аспіранти, докторантиРоманова Олена Олексіївна
ЧленствоНАН України
Американська академія мистецтв і наук[6]
Нагороди
image Омелян Пріцак у Вікісховищі

Співзасновник Міжнародної асоціації україністів, президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів. Редактор багатьох наукових часописів. Іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Досліджував мови та історію тюркських народів, джерела до історії України (скандинавські і східні), українсько-турецькі відносини в середні віки. Серед основних праць — «Походження Русі», «Коли і ким було написано „Слово о полку Ігоревім“», «Studies in Medieval Eurasian History», «Die Bulgarische Fürstenliste und die Sprache der Protobulgaren».

Життєпис

Ранні роки та освіта

image
Атестат зрілості Омеляна Пріцака, 1936 рік

Омелян Пріцак народився 7 квітня 1919 року в селі Лука, ЗУНР (нині Старосамбірського району Львівської області) у родині механіка-залізничника Йосипа Пріцака та Емілії Капко. Батько, вояк Української Галицької армії, помер від тифу у польському полоні в місцевості Буґшопи біля Берестя-Литовського у вересні 1919 року. Мати вийшла заміж удруге за купця Павла Сарамагу й 1920 року переїхала з однолітнім Омеляном до Тернополя, де минули його дитячі та шкільні роки.

У Тернополі він навчався спершу в початковій, так званій народній, школі, а згодом — у Першій гімназії імені Вінцента Поля. В дитинстві Пріцак виховувався у польському дусі, і тільки в 13-річному віці, довідавшись про походження рідного батька та як наслідок знущань з боку польського вчителя математики й фізики, юний Омелян усвідомив свою українськість. Він самотужки почав опановувати літературну мову завдяки словникам Івана Огієнка, зацікавився спогадами учасників визвольних змагань та історичними працями Михайла Грушевського. Після смерті вітчима у 1934 році Пріцак, як він писав у спогадах, і маму «заставив повернутися до українства».

1936 року вступив на гуманітарний факультет Львівського університету Яна-Казимира, де вивчав під керівництвом польських професорів [pl], [pl], Владислава Котвича, [pl], Теофіла Модельського, Францішека Буяка, Людвіка Колянковського світову історію та сходознавство, зокрема арабську, перську, турецьку, монгольську мови і літератури. Освіту з українознавчих дисциплін Омелян Пріцак здобув у Науковому товаристві імені Шевченка під керівництвом Івана Крип'якевича, Ярослава Пастернака, Василя Сімовича, о. Теофіля Коструби. Упродовж 1936—1939 років він виконував обов'язки секретаря Комісії нової історії України НТШ. Молодий науковець підготував низку ґрунтовних статей — зокрема, про формування української нації, написану під впливом Мирона Кордуби.

Ще до завершення університетських студій у лютому 1940 року Омелян Пріцак стає молодшим науковим співробітником й водночас секретарем Львівської філії Інституту історії України. У червні 1940 він вирушив до Києва, де продовжив навчання в аспірантурі Інституту мовознавства АН УРСР зі спеціальності «ісламська філологія», ставши учнем академіка Агатангела Кримського. Омелян Пріцак згадував:

image Короткий час, який я мав щастя перебувати в аспірантурі у Кримського в Києві (квітень-жовтень, 1940), дав мені змогу познайомитися з його лабораторією-бібліотекою, методом праці та таланом аналізувати східні джерела. Наші наукові зустрічі заторкалися головно історії Хозарського каганату, який Кримський слушно уважав прямим попередником Київської держави. З того часу ще на сьогодній день (зокрема в останні роки) я багато часу присвячував і присвячую історії Хозар, — і в такий спосіб віддаю данину свому учителеві — який мене ввів у ту дуже цікаву царину історії України. image

Офіційне навчання в статусі аспіранта в Агатангела Кримського тривало недовго, оскільки Пріцака мобілізували до Червоної армії. Військову службу він проходив у Башкирії. Напередодні війни артилерійський полк, в якому служив Пріцак, передислокували до Білої Церкви, й у перший місяць війни він потрапив до німецького полону. Звідти у 1941 році він зміг потрапити до Львова. 1942 року він влаштувався в Українській кабінет, організований Іваном Крип'якевичем (по суті колишня Історична секція НТШ, забороненого окупаційною владою) і паралельно готував документи для навчання в Берлінському університеті. 1943 року Пріцак виїздить до Німеччини.

Німецький період

У воєнні та післявоєнні роки Пріцак продовжив навчання в Берлінському (1943—1945) та Геттінгенському (1946—1948) університетах, де його вчителями були [de] (1943—1944) та [de] (1944—1948). Крім історії Східної Європи він вивчав там арабістику та іраністику. З 1945 року виконував обов'язки голови студентської організації «Мазепинець» та разом із майбутніми відомими українськими вченими видавав Бюлетень Централі Національної організації українських студентів у Німеччині. У цей період також відновлює своє передвоєнне спілкування з гетьманом Павлом Скоропадським, який у міжвоєнну добу разом із родиною мешкав у передмісті Берліна.

Наприкінці війни жив на півдні Баварії, звідкіля нелегально перейшов до Швейцарії. Протягом 1946—1948 років Пріцак продовжував студії тюркології, іраністики, славістики та історії в Геттінгенському університеті в Німеччині, а у 1949—1950 роках ще й викладав українську та польську мови. 1948 року захистив дисертацію на тему «Karachanidische Studien I—IV. Studien zur Geschichte der Verfassung der Türk-Völker Zentralasiens» — про першу тюркську ісламську династію в домонгольський період. У 1951 габілітувався на доцента історії Євразії та алтайської філології на підставі праці «Stammesnamen und Titulaturen der altaischen Völker» («Родові назви та титулатури алтайських народів»). 1952 стає викладачем, а 1957 — професором історії Євразії та алтайської філології Гамбурзького університету. Того ж року Омелян Пріцак одружився з Ніною Молденгауер, що працювала викладачкою російської мови в університеті міста Кіль.

1952 року став одним із засновників та заступником президента міжнародної наукової організації [de], яка об'єднала науковців зі всього світу в галузі мовознавства уральських (угро-фінські, самодійські мови) та алтайських народів (тюркські, тунгуські, монгольська, корейська мови). Було започатковано журнали «Ural-Altaische Jahrbücher» («Урало-алтайський щорічник») та монографічну серію «Ural-Altaische Bibliothek» («Урало-алтайська бібліотека»).

Американський період

image
Промова О. Пріцака, присвяченого створенню та діяльності Українського наукового інституту, написана ним самим

У 1960—1964 роках викладав в університеті Вашингтону, Гарвардському університеті як запрошений професор тюркології. 1964 року Омелян Пріцак отримав запрошення Гарвардського університету, де зайняв посаду професора тюркології та історії центральної Азії. З 1964 року Омелян Пріцак постійно жив і працював у США й до 1990 року викладав у Гарвардському університеті.

У 1964 році долучився до ініціативи студентів створити українознавчий центр у Гарвардському університеті, очолив кампанії зі збору коштів серед української громади Америки для втілення цієї ідеї. З 1975 року завідував кафедрою української історії ім. Михайла Грушевського Гарвардського університету. 1973—1989 працював директором Українського наукового інституту Гарвардського університету, про ці роки він писав:

image Мій час в рр. 1967-1989 я головно присвячував ширенню “катедральної релігії”, цебто поїздкам організованим президією ФКУ, де я подавав свої обґрунтування, чому потрібні українські кафедри в Гарварді (вибірка моїх промов вийшла в 1973 р. окремою книжкою: “Чому катедри українознавства в Гарварді ?”)… Понад 10 років я об’їздив українські громади в США та Канаді, посвячуючи на те до 4 днів у тижні. Було так, що одного дня я говорив в Нью-Йорку, другого в Чікаго, а третього десь у Сан-Франціско, або Лос Анджелес. image

В Інституті створив власну наукову школу україністів, які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні. До представників цієї школи належать Орест Субтельний, Павло-Роберт Магочій, Зенон Когут, Франк Сисин, Ольга Андрієвська та інші. Його докторантські семінари про історію України також відвідував Борис Гудзяк, який здобував у Гарварді ступінь доктора славістики і візантиїстики.

У 1960-х роках Омелян Пріцак був включений до списку осіб, що мали право номінувати претендентів на Нобелівську премію з літератури. Він отримував прохання подати кандидатури для присудження премії на розгляд комітету шість разів. У відповідь на перше звернення до нього Нобелівського комітету з літератури Омелян Пріцак надіслав подання на присвоєння Нобелівської премії у 1967 році поетам Павлові Тичині, Іванові Драчеві та Ліні Костенко. Наступного, 1968 року, він рекомендує на Нобелівську премію одного Івана Драча, у 1970 та 1971 роках — Миколу Бажана.

1970 року Пріцака було обрано членом Американської академії мистецтв і наук. 1985 року надано звання почесного доктора літератури Альбертського університету (Канада).

Пріцаку належить не лише створення загальної концепції Гарвардського Українського наукового інституту (УНІГУ), але й розробка програми видавничої справи центру та планів окремих видавничих проєктів, а саме: наукових журналів «Minutes of the Seminar in Ukrainian Studies», «Recenzija. A Review of Soviet Ukrainian Scholarly Publications», «Harvard Ukrainian Studies» і багатотомних книжкових серій «Series in Ukrainian Harvard Studies».

Завдяки його ініціативі розпочато видання «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства», що включає опублікування оригінальних творів, створених на території Русі-України в XI—XVIII століттях. Омелян Пріцак був одним з ініціаторів перевидання багатотомної «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Саме з його аналізу історіософії видатного українського історика розпочинався перший том видання.

Повернення в Україну

Після відновлення незалежності Омелян Пріцак отримав пропозицію президента НАН України Бориса Патона й переїхав із США до України для розбудови гуманітарної науки в нових політичних умовах. Тут він продовжив справу свого вчителя Агатангела Кримського, розпочавши відродження сходознавства в Україні. Учений розробив концепцію майбутнього Інституту сходознавства імені А. Кримського НАН України, сформував науковий колектив, бібліотеку, організував першу міжнародну сходознавчу конференцію. На посаді директора Інституту Сходознавства відновив видання журналу «Східний Світ» (1993 рік), започаткував видання журналу «Сходознавство» (1998 рік), серію «Наукова спадщина сходознавців». Директором заснованого інституту був до 1996 року.

Пріцак брав участь у створенні Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, де входив також до складу вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій. У Національному університеті імені Тараса Шевченка вчений заснував першу на пострадянському просторі кафедру історіософії, читав курс всесвітньої історіософії, проводив науковий семінар, керував науковою роботою аспірантів.

За свідченням його західних колег, цей період життя став для Омеляна Пріцака великим розчаруванням:

image Він став першим з обраних до Академії Наук України закордонних членів та розгорнув у Києві Інститут сходознавчих студій, впровадивши нову програму університетського рівня в цій галузі та в багатьох інших занедбаних галузях історичних досліджень. Однак, на жаль, навіть людина його проникливості та динамізму була не в силі уникнути в'язких хитросплетінь пост-совєтських академічних політик і інтриг: ці роки були сповнені розчарувань.
Оригінальний текст (англ.)
He became the first elected foreign member of the Ukrainian Academy of Sciences, and revived the Institute of Oriental Studies in Kyiv, introducing new university-level programs in that field and many other neglected areas of historical scholarship. Sadly, however, even a man of his astuteness and dynamism was unable to escape the tangled webs of post-Soviet academic politics and intrigue: these years were filled with disappointments.
 image

Хвороба першої дружини змусила науковця повернутися до США у 1996 році. Після того та через власний стан здоров'я в Україну зміг приїхати лише у червні 1997 та листопаді 1998 року. Помер 29 травня 2006 року у Бостоні. Прах науковця захоронений у стіні колумбарію Лук'янівського цвинтаря в Києві, поруч з прахом його другої дружини — доктора історичних наук (1947—2020).

Наукові зацікавлення

Омелян Пріцак зробив внесок у розвиток декількох гуманітарних наук — філологію, історію, тюркологію, історіософію, історіографію, джерелознавство. Серед основних напрямів досліджень були: порівняльна та історична алтаїстична лінгвістика й тюркологія; мова й історія гунів і протобулгар; історія Центральної Азії, зокрема кочових імперій; історія Османської імперії та Кримського ханату; алтайські народи й слов'янський світ через призму лінгвістики та історії.

Одним з вагомих внесків до алтаїстичних та тюркологічних студій було написання нарисів для енциклопедичного видання «Philologia Turcicae Fundamenta» (Вісбаден, Німеччина, 1959) про такі мови, як старотюркська, караїмська, карачаївська-балкарська, кипчацька (мамлюко-кипчацька і вірмено-кипчацька), ново-уйгурська, а також мови шорців, чулимських і абаканських тюрків.

Омелян Пріцак як історик

Омелян Пріцак був сформований як науковець-історик в умовах еміграції. На посадах співробітника чи професора чільних німецьких, американських та пострадянських інституцій, він ставив перед собою наукові завдання, які витікали з реалій тематичного і концептуального дискурсу, який поставав перед ним в різних країнах та наукових середовищах.

Деякі з тем, яким були присвячені його різноманітні статті та монографії на історичну тематику, такі як, наприклад, «Проблема суверенітету — не суверенітету в давній Русі», «Історія Польщі», «Кримський ханат» він розпочинав досліджувати ще у ранніх працях студентської юності у Львові та Берліні. Деякі теми він розпочав досліджувати значно пізніше. Це, наприклад, теми «Що таке історія України», проблеми українського козацтва, історія Туреччини, історія Росії, які історик розпочав досліджувати вже в німецький період своєї наукової кар'єри. До аналітичних досліджень дискусійних моментів «Повісті Временних Літ як найдавнішого джерела української історії» і проблем історії східноєвропейського єврейства та єврейсько-українських взаємин вчений звернувся найпізніше, коли переїхав на американський континент у 1960-х роках.

У студентські роки вивчав добу Мазепи, вже у 19 років опублікував перші наукові розвідки: про рід Скоропадських та статтю «Іван Мазепа і княгиня Анна Дольська». Також Пріцак зібрав велику бібліографію доби Мазепи (понад 300 сторінок), яка мала вийти як третій том збірника «Мазепа» в Українському Науковому Інституті у Варшаві . Сходознавством Пріцак зацікавився ще під час навчання в Тернопільській гімназії і продовжив сходознавчі студії в університеті та комісіях історичного спрямування НТШ, де він вивчав арабо-перські джерела з історії Східної Європи VIII—X століття. Друга світова війна завадила захистити дисертацію в Україні, опублікувати низку наукових розвідок. Надрукував лише п'ять нарисів у газетах, одну рецензію, описав скарби арабських монет у Західній Україні, перекладав і коментував твір Абу-ль-Фіда «Впорядкування країн» та Павла Алеппського «Подорож патріарха Макарія».

Значну увагу приділив темам походження Русі та «Слова о полку Ігоревім» як історичного джерела. Крім того, вчений зробив внесок у вивчення історії України козацької доби, у хозарські студії та дослідження українсько-єврейських взаємин, публікуючи монографії й статті, а також беручи участь у міжнародних конференціях.

Омелян Пріцак писав в автобіографії:

image Усе своє наукове життя я ділив поміж українською історією та сходознавством, з тим, що до 1968 р. сходознавство було моєю офіційною дисципліною, і силою факту я йому більше приділяв уваги. Другий стимул до моєї концентрації на українській історії був викликаний потребами української науки. image

Чи не найвідомішою стала концепція Омеляна Пріцака про походження Русі та зв'язок давньої історії України і тюркомовного світу. Вважаючи дискусії норманістів та антинорманістів безплідним, у першому томі свого magnum opus «Походження Русі» на джерельному матеріалі скандинавського походження він пов'язує заснування Київської держави з рутено-фризько-норманською торговельною компанією, що сформувалася в Галії під назвою «Русь». Ця концепція викликала полеміку серед українських істориків. Зокрема, Володимир Баран зауважує неврахування ним археологічних джерел. За задумом автора мало вийти шість томів на джерельному матеріалі скандинавського, іранського, хозарського і староруського походження, але за життя він встиг підготувати лише два.

1982 року разом із Норманом Ґолбом опублікував аналіз одного хозарського документа Х століття та висунули гіпотезу про хозаро-юдейське заснування Києва. Після виходу перекладу російською, праця отримала низку критичних рецензій.

У публікації 1966 року, присвяченій до 100-літньої річниці з дня народження Михайла Грушевського, Омелян Пріцак критично оцінив народницьке бачення української історії, запропоноване цим автором, вбачаючи в ній «патологічне явище», що спирається на комплекс провини перед Україною представників «панських верств». Натомість, Пріцак у притаманній для державницької школи традиції наголошує, що українське національне відродження XIX століття було б неможливим, якби «наші вищі верстви, старі і нові, були в дійсності цілковито денаціоналізованими „відродками“». Подібна категорична оцінка була зустрінута дуже прохолодно, іноді як образа й нахабство. Зокрема Любомир Винар зазначав, що ця стаття «має мало спільного з критичною аналізою головних історіографічних концепцій Грушевського». В подальших статтях Омелян Пріцак став уникати гостроти оцінок та описував Грушевського як найвизначнішого представника документальної школи, не торкаючись народницької теорії.

Методологія роботи

У плані вивчення історії Пріцак робив основний акцент на безпосередньому вивченні джерел та індивідуальній, питомій для нього, їх інтерпретації та коректуванні. Свою історіософію він вибудовував, визначивши, насамперед, проблему, що стояла в епіцентрі подій (наприклад, проблема суверенітету — не суверенітету в давній Русі, проблема королівства — не королівства в Галицько-волинській державі, тощо), і довкола неї розгортав свої розумування, побудовані на аналізі знайдених джерел та обраної методології.

Бібліотечно-архівна спадщина

image
Книжкова колекція Омеляна Пріцака в Могилянській бібліотеці

З 2007 року його бібліотека, особовий архів та мистецька колекція переїхали з США до України і зберігаються у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» як окремий підрозділ під назвою «Меморіальна бібліотека Омеляна Пріцака» в структурі наукової бібліотеки університету. Колекція містить рукописні твори, друковані видання, архівні документи, живопис, графіку, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, записи класичної музики.

Книжкову колекцію внесено до електронного каталогу Наукової бібліотеки НаУКМА, описи архівної колекції Омеляна Пріцака також доступні онлайн. Унікальні книги, зокрема рукописні та стародруки, архівні документи та мистецька колекція Омеляна Пріцака експонуються на виставках в НаУКМА та музеях Києва й України.

Членство в академіях та наукових товариствах

Омелян Пріцак був членом Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, Турецької академії мови, Американської академії мистецтв і наук, Академії наук Латвії, численних міжнародних наукових товариств. З 1958 по 1965 рік був президентом Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів.

1990 року обраний іноземним членом НАН України.

Нагороди і відзнаки

Вшанування пам'яті

  • 1992 року іменем вченого названо астероїд 17519 Пріцак.
  • 2008, 2009, 2014 — роки пам'яті вченого організовувались наукові конференції у НаУКМА.
  • 2009 року створено Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
  • 2019 року Український дослідний інститут Гарвардського університету оголосив про заснування нової міждисциплінарної книжкової премії з українських студій — Книжкової премії Омеляна Пріцака.

Топоніми

  • 2022 року у місті Київ вулицю Академіка Кржижановського перейменовано на вулицю Омеляна Пріцака.
  • 31 січня 2024 року у місті Дніпро вулицю Толстого перейменували на вулицю Омеляна Пріцака.

Наукові праці

image
Обкладинка «Походження Русі», українське видання 1997 року

Автор понад 700 наукових праць (монографії, статті, рецензії, підручники) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України. Бібліографія вченого публікувалась у фахових журналах з нагоди його ювілеїв.. У найповнішому покажчику, виданому після смерті Пріцака представлено 904 назви праць.

Основні праці

  • Stammen und Titulaturen der altaischen Völker. — Göttingen, 1951.
  • Die Bulgarische Fürstenliste und die Sprache der Proto-Bulgaren. — Wiesbaden, 1955.
  • Philologiae Turcicae Fundamenta. Vol.I. — Wiesbaden, 1959.
  • Чому катедри українознавства в Гарварді? — Кембрідж, Масс. — Ню. Йорк, Н. Й., 1973.
  • The Origin of Rus’. Vol.I. Old Scandinavian Sources other than the Sagas. — Cambridge, Mass., 1981.
  • Studies in Medieval Euroasian History. — London, 1982.
  • Khasarian Hebrew Documents of the Tenth Century (with Norman Golb). — Ithaca-London, 1982; Переклад: Норман Голб и Омельян Прицак. Хазаро-еврейские документи Х в. / Науч. редакция, послесловие й комментарий В. Я. Петрухина. — Москва — Иерусалим, 1997.
  • Das Alttürkische. Handbuch der Orientalistik. — Leiden, 1982.
  • The Origins of the Old Rus’ Weights and Monetary Systems. Two Studies in Western Eurasian Metrology and Numismatics in the Seventh to Eleventh Centuries. — Cambridge, Mass., 1998.
  • Історіографія та історіософія Михайла Грушевського. — Київ-Кембрідж, 1991.
  • Шевченко — пророк. — Київ, 1993.
  • Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ). [авторизований переклад з англійської О. Буценка та Ю. Олійника] — Т. І. — K.: АТ «Обереги», 1997
  • Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. — Т. II. — Київ, 2003.
  • Ким і коли було написане «Слово о полку Ігоревім». — Київ, 2008.
Статті
  • Al-i Burhan //Der Islam. — 1952. — Bd. XXX — № 1. — S. 81—96.
  • Julius von Farkas und die ural-altaische Forschung //Ural-Altaische Jahrbücher. — 1959. — Bd. XXXI. — S. 20—23.
  • Pritsak O., Reshetar J. The Ukraine and the Dialectic of Nation-Building // Slavic Review. –1963. — Vol.22, № 2.
  • Пріцак О. Проект «Вступу до історії України» // Український історик. — 1968. — № 1/4. — С. 128.
  • Pritsak O. The Igor’ Tale as a Historical Document // Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. New York, 1972. — Vol. 1–2.
  • На перехресті двох тисячоліть // Сучасність. — 1984. — № 24(1/2). — С. 80—90.
  • Пріцак О. Історіософія Михайла Грушевського // Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ, 1991. — Т. 1. — С. XL–LXXIII.
  • Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиліття вісімнадцятого століття? // Український археографічний щорічник. — 1992. — № 1. — С. 307—320.
  • Доба військових канцеляристів //Київська старовина. — 1993. — № 4. — С. 62—66.
  • Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. — 1993. — Вип.2. — С. 177—192.
  • Пріцак О. Наталія Полонська-Василенко: Жмут спогадів // Полонська-Василенко Н. Українська Академія Наук. Нарис історії. — Київ, 1993.
  • Прицак Е. Тюркско-славянское двуязычное граффити XI столетия из Собора св. Софии в Киеве // Вопросы языкознания. — 1988. — № 2. — С. 49—61.
  • The First Constitution of Ukraine (5 April 1710) //Harvard Ukrainian Studies. — 1998. — Vol. XXII. — P.471-496.
  • The Pogroms of 1881 //Harvard Ukrainian Studies. — 1987. — Vol. XI. № 1—2. — P. 8—43.
  • Pritsak O. The First Constitution of Ukraine (15 April 1710) // Cultures and Nations in Central and Eastern Europe. Essays in Honor of Roman Szporluk. Camb., 2000.
  • The Bulgar Tatar Ossian //Folia Orientalia. — Cracow, 2000. — Vol.XXXVI. — P. 259—273.
  • Звідки прийшов літописний Рюрик? //Вісті ВУАН. -2004. — № 3. — С. 11—20.
  • Тюркська етимологія назви «козак» //Український історик. — Нью-Йорк, 2006. — Т. XXXXII. —4.2-4 (166—168). — С. 174—179.
  • Пріцак О. Що таке історія України? // Рух. Інформцентр. — 1990. — Ч. 19; Те саме // Вісник Міжнародної асоціації україністів. — Вип. 1. — К., 1991; Те саме //Український історичний журнал — 2015. — № 1.

Див. також

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
    d:Track:Q22918706d:Track:Q4517503d:Track:Q19909792
  4. http://www.ukrweekly.com/old/archive/2006/240611.shtml
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. https://www.amacad.org/sites/default/files/media/document/2019-10/ChapterP.pdf
  7. Мій шлях історика, 1991, с. 62.
  8. Хемич, 1973, с. 19.
  9. Потульницький В. Особистість Омеляна Пріцака в рамках наукової проблеми [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Українська орієнталістика. — 2009—2010. — Вип. 4—5. — С. 8.
  10. Портнов, 2007, с. 137.
  11. Сидорчук Т. М. Вчений-енциклопедист сучасності.  До 100-річчя від дня народження Омеляна Пріцака (1919—2006) // Дати і події, 2019, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (13) / Нац.  б-ка України ім. Ярослава Мудрого; уклад.: В. Кононенко (керівник проекту)  [та ін.] — Київ, 2018. — С. 65—69.
  12. Фелонюк А. В. Омелян Пріцак і Наукове Товариство імені Шевченка у Львові (1936—1939 рр.) [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Українська орієнталістика. — 2009—2010. — № 4—5. — С. 23—27.
  13. Портнов, 2007, с. 138.
  14. Мій шлях історика, 1991, с. 74.
  15. Мій шлях історика, 1991, с. 72.
  16. Без сходознавства не можливо зрозуміти історію й культуру України: [інтерв'ю Володимира Музики з Омеляном Пріцаком] // Східний світ.– 1993.–No 1. — С. 6.
  17. Дашкевич, Ярослав. Омелян Пріцак. Життя і творчість — творчість і життя [ 17 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Актуальні питання сходознавства, славістики, україністики: (Пам'яті Омеляна Пріцака). — К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. — С. 4.
  18. Федорук Я. Документи про наукову роботу Омеляна Пріцака в Кабінеті історії України у 1942 році // З любов'ю до народів. — Київ, 2013. — С. 306‑329.
  19. Хемич, 1973, с. 20.
  20. Портнов, 2007, с. 139.
  21. Geschichte der Societas Uralo-Altaica (SUA), e.V. www.s-u-a.de. оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 7 травня 2019.
  22. Pritsak O. Apologia pro [vita] sua // Türklük Bilgisi Araştirmalari. — [Cambridge, Mass. : Harvard University] [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.], 1978. — p.XVIII.
  23. Мій шлях історика, 1991, с. 76.
  24. Ґудзяк Б. Про Вчителя // Критика. — К.,2006. — № 12. — С. 17.
  25. Сидорчук Т. М. Омелян Пріцак, Нобелівський комітет з літератури Шведської академії та українські письменники: до питання співпраці та взаємин [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]// Загартована історією: ювілейний збірник на пошану проф. Надії Іванівни Миронець з нагоди 80-ліття від дня народження. — К., 2013. — С. 237—248.
  26. Кіпніс–Григор'єв Г. Корпункт: фрагменти з книжки. Висувається на Нобелевську… // Вітчизна . — 1991. — № 12. — С. 148—151.
  27. Сидорчук Т. М. Омелян Пріцак та видавнича діяльність Українського наукового інституту Гарвардського університету в 1970-1990-х роках //Славістична збірка. Вип. IV /Інститут української археографії та джерелознавства НАН України. — К., 2018. — С.125-137.
  28. Омелян Пріцак. Передмова Головного редактора. litopys.org.ua. оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
  29. Пріцак О. Історіософія Михайла Грушевського // Грушевський М. С. Історія України-Руси. — К. : Наук. думка, 1991. — Т. 1. — С. XL — LXXIII.
  30. Кочубей Ю. Академік Омелян Пріцак і відродження українського сходознавства // Східний світ. — 2008. — № 3. — С. 13-21.
  31. Матвєєва Л. В. СХОДОЗНАВСТВО, орієнталістика [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  32. Калакура Я. Професор Омелян Пріцак відродив історіософію в Київському університеті [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.] //Українська орієнталістика. — 2009—2010. — Вип.4-5. — С.38-44.
  33. Потульницький В. А. Створення Омеляном Пріцаком кафедри історіософії у Київському університеті у 1992—1994 роках та її значення //Український археографічний щорічник. –  2016. — Т.22/23. Нова серія. — Вип. 19/20. — С.362-379.
  34. З гарвардського некролога (Michael S. Flier, Richard N. Frye, George G. Grabowicz, Roman Szporluk, Edward L. Keenan. Omeljan Pritsak. Faculty of Arts and Sciences — Memorial Minute//Harvard Gazette. — May 14, 2009). оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  35. Галенко О. Повернення Анахарсиса // Критика. — К., 2006. — № 12. — С. 15.
  36. Кочубей Ю. М. Академік Омелян Пріцак і урало-алтаїстика // Сходознавство. — 2007. — № 38. — С. 6–12.
  37. Пріцак О. Рід Скоропадських: (Історико-генеальогічна студія) // За велич нації. — 1938 — C. 50-68.
  38. Сидорчук Т. М. Павло Скоропадський та Омелян Пріцак: до історії взаємостосунків та співпраці [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Український археографічний щорічник: Нова серія. — Київ: Українські пропілеї, 2018. — Вип. 21/22, т. 24/25. — С. 533
  39. Фелонюк А. Сходознавчі зацікавлення Омеляна Пріцака у львівський період життя (1936—1943 рр.) [ 8 травня 2019 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: історичні науки. — Луцьк 2015. Вип. 7 (308). — 167 с. — С. 115—120.
  40. Федорів І. Участь Омеляна Пріцака у славістичних дискурсах другої третини ХХ — початку ХХІ ст. // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць.. Серія: : Історія, міжнародні відносини. — 2016. — Вип. 17. — С. 296, 298.
  41. Шостак М. В. Концепція формування Київської Русі в праці Омеляна Пріцака «Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім саг)»// Зб. наук. пр. Наук.-дослід. ін-ту українознавства. — 2007. — Т. XV. — С. 270—274.
  42. Баран, Володимир. Етнокультурні процеси в період Києво-Руської держави. Матеріали до української етнології. - 2014. - Вип. 13. - С. 6-24. Процитовано 17 травня 2019.
  43. Історія і українці в очах професора Омеляна Пріцака. Українська літературна газета (укр.). 11 жовтня 2012. оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
  44. image Кіорсак В. З історії однієї суперечки. Або дискусії про роль хозарів в становленні Руської держави у висвітленні сучасної історіографії. «Український медієвістичний журнал» №2.  — Львів, 2016.
  45. Портнов, 2007, с. 143.
  46. Андрій Портнов. Омелян Пріцак — історик модерної України. Київ, Критика, 2011, 185—200; Критика, [https://shron1.chtyvo.org.ua/Portnov_Andrii/Omelian_Pritsak__istoryk_modernoi_Ukrainy.pdf Київ-Львів, 2007, 137—148
  47. Л. Винар, Михайло Грушевський — історик і будівничий нації. Статті і матеріали. Нью-Йорк — Київ — Торонто, 1995, с. 28, 97
  48. Портнов, 2007, с. 144-145.
  49. Сидорчук Т. Меморіальний кабінет-бібліотека Омеляна Пріцака у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.] //Пам'ятки України: історія та культура. — К., 2014. — Спецвипуск (197). — С.68-75.
  50. Меморіальний Кабінет Бібліотека-Архів-Музей Омеляна Пріцака. оригіналу за 23 June 2015. Процитовано 23 червня 2015.
  51. . aleph.ukma.kiev.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
  52. Архів. www.library.ukma.edu.ua. оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
  53. Виставка «Земля козаків». Софія Київська (англ.). 1 липня 2016. оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  54. Виставка Яків Гніздовський, з нагоди 100-річчя від дня народження українсько-американського митця. mincult.kmu.gov.ua. 27 травня 2015. оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  55. Виставка до 100-річчя від дня народження Омеляна Пріцака. Національний університет «Києво-Могилянська академія». 5 квітня 2019. оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  56. Іноземні члени НАН України. www.nas.gov.ua. оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  57. Омелян Пріцак « Інститут сходознавства. oriental-studies.org.ua. оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2019.
  58. Indiana University Prize for Altaic Studies, 1963-2014. Permanent International Altaistic Conference (амер.). оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 8 травня 2019.
  59. . www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2019.
  60. Сидорчук Т. М. Наукові взаємини Омеляна Пріцака з вченими Туреччини (за матеріалами особового архіву О. Пріцака в Національному університеті «Києво-Могилянська академія») // XVI Сходознавчі читання А. Кримського, м. Київ, 11 жовтня 2012 р. / Нац. акад. наук України, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського. — К., 2012. — С. 65.
  61. Список конференцій Науково-дослідного Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака. оригіналу за 14 April 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  62. Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака. НаУКМА. оригіналу за 02.07.2017. Процитовано 14.04.2017.
  63. У США заснували Книжкову премію Омеляна Пріцака. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 28 грудня 2018. оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
  64. У Києві перейменували ще понад 40 міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
  65. Рашевська, Аліна (31 січня 2024). У Дніпрі перейменували проспект Гагаріна та ще 91 вулицю: нові назви. Новини Дніпра | Останні новини Дніпро Оперативний (укр.). Процитовано 31 січня 2024.
  66. Бібліографія праць О. Й. Пріцака. www.library.ukma.edu.ua. Процитовано 6 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  67. Омелян Пріцак. Бібліографічний покажчик, 1937—2018 / упоряд.: О. Д. Василюк, Ю. М. кочубей. — Київ, 2019. — 108 с.

Джерела

  • Омелян Пріцак. Мій шлях історика // Омелян Пріцак. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського / Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Український науковий інститут Гарвардського університету. — 1991. — С. 63-78.
  • Хемич С. Омелян Пріцак – сильветка його студентської і наукової діяльності // Чому катедри українознавства в Гарварді? / Кембрідж, Масс. – Ню.Йорк, Н.Й.. — 1973. — С. С.XIV-XXI.
  • Ясь О. В. Пріцак Омелян Йосипович [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 15. — .
  • Пріцак, Омелян Йосипович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 523. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Л. Щербак. Пріцак Омелян Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 143. — .
  • Андрій Портнов. Омелян Пріцак — історик модерної України // Україна модерна. — 2007. — Вип. 12. — № 1. — С. 137-148. з джерела 19 травня 2019.
  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Ясь О. В.  Вступна стаття до розвідки О. Й. Пріцака «Що таке історія України?» // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 177—184;
  • Русанівський В. М. Пріцак Омелян Йосипович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . — С. 495.
  • Дашкевич Я. Для Омеляна Пріцака. Мемуарний жмуток до 75-річчя //Східний світ. — 1995. — № 1-2. — С.7-14.
  • Кочубей Ю. Слово про Омеляна Пріцака //Східний світ. — 2001. — № 1-2. — С.6-19.
  • Потульницький В., Сохань П. Вчений енциклопедист української та світової історичної науки (слово про друга і вчителя) //Східний світ. — 2001. — № 1-2. — С.20-30.
  • Омелян Пріцак: біографічні дані // Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  • Потульницький В. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. — Харків: «Акта», 2021. — 358 с.
  • Чоротегин Тынчтыкбек. Чэкайэмо на вас Бишкеку! // Нуска. — 1995. — № 3. — Октябрь. — Б. 3. (Стаття киргизького історика Т. Чоротегіна про його візит до професора О. Пріцака в Києві в липні 1995 р. Киргизькою мовою.)

Посилання

  • Пріцак Омелян Йосипович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 345-346.
  • Пріцак Омелян Йосипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.129-132
  • Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саґ).  [ 11 травня 2019 у Wayback Machine.]— Т. І. — K.: АТ «Обереги», 1997.

Відео

  • image Омелян Пріцак у програмі «Плеяда» на Українському телебаченні (1990 рік) на YouTube
  • image Занківчанський вечір за участі О. Пріцака, що відбувся у Львівському державному академічному українському театрі ім. М.Заньковецької (1993 рік) на YouTube
  • image Телефільм «Наукова бібліотека Омеляна Пріцака в НаУКМА» (2011 рік) на YouTube
  • image Телефільм «Сонячна людина» (2013 рік) на YouTube
  • image «Український Гарвард». Програма проекту O«Історична правда з Вахтангом Кіпіані» (2018 рік) на YouTube
  • image Омелян Пріцак — український професор у Гарварді (2021 рік) на YouTube


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Omelya n Josipovich Prica k 7 kvitnya 1919 Luka ZUNR 29 travnya 2006 Boston SShA ukrayinsko amerikanskij naukovec istorik shodoznavec ta filolog Profesor Gamburzkogo Vashingtonskogo Garvardskogo Kiyivskogo universitetiv zasnovnik i pershij direktor Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu do 1989 ta Institutu shodoznavstva imeni A Yu Krimskogo 1991 1999 Omelyan PricakOmeljan PritsakNarodivsya7 kvitnya 1919 1919 04 07 1 2 3 Luka ZUNRPomer29 travnya 2006 2006 05 29 4 1 87 rokiv Boston SShAPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina UNR SShADiyalnististorik filolog oriyentalist vikladach universitetu movoznavecAlma materLNU im I Franka Gettingenskij universitet HU BerlinGaluzistoriya 5 shodoznavstvo 5 i movoznavstvo 5 ZakladGarvardskij universitet Ukrayinskij naukovij institut Garvardskogo universitetu Institut shodoznavstva NAN Ukrayini Gamburzkij universitet Vashingtonskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filosofiyiVchiteliKrimskij Agatangel Yuhimovich i Mogammed Sadik bej Agabek zadeVidomi uchniEdvard Kinan Orest Subtelnij Pol Robert MagochiAspiranti doktorantiRomanova Olena OleksiyivnaChlenstvoNAN Ukrayini Amerikanska akademiya mistectv i nauk 6 Nagorodid 1998 Premiya NAN Ukrayini imeni A Yu Krimskogo 1990 Grant Guggengajma Omelyan Pricak u Vikishovishi Spivzasnovnik Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv prezident Mizhnarodnogo tovaristva z vivchennya mov kulturi j istoriyi ugro finskih ta altajskih narodiv Redaktor bagatoh naukovih chasopisiv Inozemnij chlen NAN Ukrayini chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Doslidzhuvav movi ta istoriyu tyurkskih narodiv dzherela do istoriyi Ukrayini skandinavski i shidni ukrayinsko turecki vidnosini v seredni viki Sered osnovnih prac Pohodzhennya Rusi Koli i kim bulo napisano Slovo o polku Igorevim Studies in Medieval Eurasian History Die Bulgarische Furstenliste und die Sprache der Protobulgaren ZhittyepisRanni roki ta osvita Atestat zrilosti Omelyana Pricaka 1936 rik Omelyan Pricak narodivsya 7 kvitnya 1919 roku v seli Luka ZUNR nini Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u rodini mehanika zaliznichnika Josipa Pricaka ta Emiliyi Kapko Batko voyak Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi pomer vid tifu u polskomu poloni v miscevosti Bugshopi bilya Berestya Litovskogo u veresni 1919 roku Mati vijshla zamizh udruge za kupcya Pavla Saramagu j 1920 roku pereyihala z odnolitnim Omelyanom do Ternopolya de minuli jogo dityachi ta shkilni roki U Ternopoli vin navchavsya spershu v pochatkovij tak zvanij narodnij shkoli a zgodom u Pershij gimnaziyi imeni Vincenta Polya V ditinstvi Pricak vihovuvavsya u polskomu dusi i tilki v 13 richnomu vici dovidavshis pro pohodzhennya ridnogo batka ta yak naslidok znushan z boku polskogo vchitelya matematiki j fiziki yunij Omelyan usvidomiv svoyu ukrayinskist Vin samotuzhki pochav opanovuvati literaturnu movu zavdyaki slovnikam Ivana Ogiyenka zacikavivsya spogadami uchasnikiv vizvolnih zmagan ta istorichnimi pracyami Mihajla Grushevskogo Pislya smerti vitchima u 1934 roci Pricak yak vin pisav u spogadah i mamu zastaviv povernutisya do ukrayinstva 1936 roku vstupiv na gumanitarnij fakultet Lvivskogo universitetu Yana Kazimira de vivchav pid kerivnictvom polskih profesoriv pl pl Vladislava Kotvicha pl Teofila Modelskogo Francisheka Buyaka Lyudvika Kolyankovskogo svitovu istoriyu ta shodoznavstvo zokrema arabsku persku turecku mongolsku movi i literaturi Osvitu z ukrayinoznavchih disciplin Omelyan Pricak zdobuv u Naukovomu tovaristvi imeni Shevchenka pid kerivnictvom Ivana Krip yakevicha Yaroslava Pasternaka Vasilya Simovicha o Teofilya Kostrubi Uprodovzh 1936 1939 rokiv vin vikonuvav obov yazki sekretarya Komisiyi novoyi istoriyi Ukrayini NTSh Molodij naukovec pidgotuvav nizku gruntovnih statej zokrema pro formuvannya ukrayinskoyi naciyi napisanu pid vplivom Mirona Kordubi She do zavershennya universitetskih studij u lyutomu 1940 roku Omelyan Pricak staye molodshim naukovim spivrobitnikom j vodnochas sekretarem Lvivskoyi filiyi Institutu istoriyi Ukrayini U chervni 1940 vin virushiv do Kiyeva de prodovzhiv navchannya v aspiranturi Institutu movoznavstva AN URSR zi specialnosti islamska filologiya stavshi uchnem akademika Agatangela Krimskogo Omelyan Pricak zgaduvav Korotkij chas yakij ya mav shastya perebuvati v aspiranturi u Krimskogo v Kiyevi kviten zhovten 1940 dav meni zmogu poznajomitisya z jogo laboratoriyeyu bibliotekoyu metodom praci ta talanom analizuvati shidni dzherela Nashi naukovi zustrichi zatorkalisya golovno istoriyi Hozarskogo kaganatu yakij Krimskij slushno uvazhav pryamim poperednikom Kiyivskoyi derzhavi Z togo chasu she na sogodnij den zokrema v ostanni roki ya bagato chasu prisvyachuvav i prisvyachuyu istoriyi Hozar i v takij sposib viddayu daninu svomu uchitelevi yakij mene vviv u tu duzhe cikavu carinu istoriyi Ukrayini Oficijne navchannya v statusi aspiranta v Agatangela Krimskogo trivalo nedovgo oskilki Pricaka mobilizuvali do Chervonoyi armiyi Vijskovu sluzhbu vin prohodiv u Bashkiriyi Naperedodni vijni artilerijskij polk v yakomu sluzhiv Pricak peredislokuvali do Biloyi Cerkvi j u pershij misyac vijni vin potrapiv do nimeckogo polonu Zvidti u 1941 roci vin zmig potrapiti do Lvova 1942 roku vin vlashtuvavsya v Ukrayinskij kabinet organizovanij Ivanom Krip yakevichem po suti kolishnya Istorichna sekciya NTSh zaboronenogo okupacijnoyu vladoyu i paralelno gotuvav dokumenti dlya navchannya v Berlinskomu universiteti 1943 roku Pricak viyizdit do Nimechchini Nimeckij period U voyenni ta pislyavoyenni roki Pricak prodovzhiv navchannya v Berlinskomu 1943 1945 ta Gettingenskomu 1946 1948 universitetah de jogo vchitelyami buli de 1943 1944 ta de 1944 1948 Krim istoriyi Shidnoyi Yevropi vin vivchav tam arabistiku ta iranistiku Z 1945 roku vikonuvav obov yazki golovi studentskoyi organizaciyi Mazepinec ta razom iz majbutnimi vidomimi ukrayinskimi vchenimi vidavav Byuleten Centrali Nacionalnoyi organizaciyi ukrayinskih studentiv u Nimechchini U cej period takozh vidnovlyuye svoye peredvoyenne spilkuvannya z getmanom Pavlom Skoropadskim yakij u mizhvoyennu dobu razom iz rodinoyu meshkav u peredmisti Berlina Naprikinci vijni zhiv na pivdni Bavariyi zvidkilya nelegalno perejshov do Shvejcariyi Protyagom 1946 1948 rokiv Pricak prodovzhuvav studiyi tyurkologiyi iranistiki slavistiki ta istoriyi v Gettingenskomu universiteti v Nimechchini a u 1949 1950 rokah she j vikladav ukrayinsku ta polsku movi 1948 roku zahistiv disertaciyu na temu Karachanidische Studien I IV Studien zur Geschichte der Verfassung der Turk Volker Zentralasiens pro pershu tyurksku islamsku dinastiyu v domongolskij period U 1951 gabilituvavsya na docenta istoriyi Yevraziyi ta altajskoyi filologiyi na pidstavi praci Stammesnamen und Titulaturen der altaischen Volker Rodovi nazvi ta titulaturi altajskih narodiv 1952 staye vikladachem a 1957 profesorom istoriyi Yevraziyi ta altajskoyi filologiyi Gamburzkogo universitetu Togo zh roku Omelyan Pricak odruzhivsya z Ninoyu Moldengauer sho pracyuvala vikladachkoyu rosijskoyi movi v universiteti mista Kil 1952 roku stav odnim iz zasnovnikiv ta zastupnikom prezidenta mizhnarodnoyi naukovoyi organizaciyi de yaka ob yednala naukovciv zi vsogo svitu v galuzi movoznavstva uralskih ugro finski samodijski movi ta altajskih narodiv tyurkski tunguski mongolska korejska movi Bulo zapochatkovano zhurnali Ural Altaische Jahrbucher Uralo altajskij shorichnik ta monografichnu seriyu Ural Altaische Bibliothek Uralo altajska biblioteka Amerikanskij period Promova O Pricaka prisvyachenogo stvorennyu ta diyalnosti Ukrayinskogo naukovogo institutu napisana nim samim U 1960 1964 rokah vikladav v universiteti Vashingtonu Garvardskomu universiteti yak zaproshenij profesor tyurkologiyi 1964 roku Omelyan Pricak otrimav zaproshennya Garvardskogo universitetu de zajnyav posadu profesora tyurkologiyi ta istoriyi centralnoyi Aziyi Z 1964 roku Omelyan Pricak postijno zhiv i pracyuvav u SShA j do 1990 roku vikladav u Garvardskomu universiteti U 1964 roci doluchivsya do iniciativi studentiv stvoriti ukrayinoznavchij centr u Garvardskomu universiteti ocholiv kampaniyi zi zboru koshtiv sered ukrayinskoyi gromadi Ameriki dlya vtilennya ciyeyi ideyi Z 1975 roku zaviduvav kafedroyu ukrayinskoyi istoriyi im Mihajla Grushevskogo Garvardskogo universitetu 1973 1989 pracyuvav direktorom Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu pro ci roki vin pisav Mij chas v rr 1967 1989 ya golovno prisvyachuvav shirennyu katedralnoyi religiyi cebto poyizdkam organizovanim prezidiyeyu FKU de ya podavav svoyi obgruntuvannya chomu potribni ukrayinski kafedri v Garvardi vibirka moyih promov vijshla v 1973 r okremoyu knizhkoyu Chomu katedri ukrayinoznavstva v Garvardi Ponad 10 rokiv ya ob yizdiv ukrayinski gromadi v SShA ta Kanadi posvyachuyuchi na te do 4 dniv u tizhni Bulo tak sho odnogo dnya ya govoriv v Nyu Jorku drugogo v Chikago a tretogo des u San Francisko abo Los Andzheles V Instituti stvoriv vlasnu naukovu shkolu ukrayinistiv yaki vpershe traktuvali istoriyu Ukrayini v shirokomu vsesvitno istorichnomu bachenni Do predstavnikiv ciyeyi shkoli nalezhat Orest Subtelnij Pavlo Robert Magochij Zenon Kogut Frank Sisin Olga Andriyevska ta inshi Jogo doktorantski seminari pro istoriyu Ukrayini takozh vidviduvav Boris Gudzyak yakij zdobuvav u Garvardi stupin doktora slavistiki i vizantiyistiki U 1960 h rokah Omelyan Pricak buv vklyuchenij do spisku osib sho mali pravo nominuvati pretendentiv na Nobelivsku premiyu z literaturi Vin otrimuvav prohannya podati kandidaturi dlya prisudzhennya premiyi na rozglyad komitetu shist raziv U vidpovid na pershe zvernennya do nogo Nobelivskogo komitetu z literaturi Omelyan Pricak nadislav podannya na prisvoyennya Nobelivskoyi premiyi u 1967 roci poetam Pavlovi Tichini Ivanovi Drachevi ta Lini Kostenko Nastupnogo 1968 roku vin rekomenduye na Nobelivsku premiyu odnogo Ivana Dracha u 1970 ta 1971 rokah Mikolu Bazhana 1970 roku Pricaka bulo obrano chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1985 roku nadano zvannya pochesnogo doktora literaturi Albertskogo universitetu Kanada Pricaku nalezhit ne lishe stvorennya zagalnoyi koncepciyi Garvardskogo Ukrayinskogo naukovogo institutu UNIGU ale j rozrobka programi vidavnichoyi spravi centru ta planiv okremih vidavnichih proyektiv a same naukovih zhurnaliv Minutes of the Seminar in Ukrainian Studies Recenzija A Review of Soviet Ukrainian Scholarly Publications Harvard Ukrainian Studies i bagatotomnih knizhkovih serij Series in Ukrainian Harvard Studies Zavdyaki jogo iniciativi rozpochato vidannya Garvardskoyi biblioteki davnogo ukrayinskogo pismenstva sho vklyuchaye opublikuvannya originalnih tvoriv stvorenih na teritoriyi Rusi Ukrayini v XI XVIII stolittyah Omelyan Pricak buv odnim z iniciatoriv perevidannya bagatotomnoyi Istoriyi Ukrayini Rusi Mihajla Grushevskogo Same z jogo analizu istoriosofiyi vidatnogo ukrayinskogo istorika rozpochinavsya pershij tom vidannya Povernennya v Ukrayinu Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Omelyan Pricak otrimav propoziciyu prezidenta NAN Ukrayini Borisa Patona j pereyihav iz SShA do Ukrayini dlya rozbudovi gumanitarnoyi nauki v novih politichnih umovah Tut vin prodovzhiv spravu svogo vchitelya Agatangela Krimskogo rozpochavshi vidrodzhennya shodoznavstva v Ukrayini Uchenij rozrobiv koncepciyu majbutnogo Institutu shodoznavstva imeni A Krimskogo NAN Ukrayini sformuvav naukovij kolektiv biblioteku organizuvav pershu mizhnarodnu shodoznavchu konferenciyu Na posadi direktora Institutu Shodoznavstva vidnoviv vidannya zhurnalu Shidnij Svit 1993 rik zapochatkuvav vidannya zhurnalu Shodoznavstvo 1998 rik seriyu Naukova spadshina shodoznavciv Direktorom zasnovanogo institutu buv do 1996 roku Pricak brav uchast u stvorenni Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini de vhodiv takozh do skladu vchenoyi radi iz zahistu kandidatskih ta doktorskih disertacij U Nacionalnomu universiteti imeni Tarasa Shevchenka vchenij zasnuvav pershu na postradyanskomu prostori kafedru istoriosofiyi chitav kurs vsesvitnoyi istoriosofiyi provodiv naukovij seminar keruvav naukovoyu robotoyu aspirantiv Za svidchennyam jogo zahidnih koleg cej period zhittya stav dlya Omelyana Pricaka velikim rozcharuvannyam Vin stav pershim z obranih do Akademiyi Nauk Ukrayini zakordonnih chleniv ta rozgornuv u Kiyevi Institut shodoznavchih studij vprovadivshi novu programu universitetskogo rivnya v cij galuzi ta v bagatoh inshih zanedbanih galuzyah istorichnih doslidzhen Odnak na zhal navit lyudina jogo proniklivosti ta dinamizmu bula ne v sili uniknuti v yazkih hitrospletin post sovyetskih akademichnih politik i intrig ci roki buli spovneni rozcharuvan Originalnij tekst angl He became the first elected foreign member of the Ukrainian Academy of Sciences and revived the Institute of Oriental Studies in Kyiv introducing new university level programs in that field and many other neglected areas of historical scholarship Sadly however even a man of his astuteness and dynamism was unable to escape the tangled webs of post Soviet academic politics and intrigue these years were filled with disappointments Hvoroba pershoyi druzhini zmusila naukovcya povernutisya do SShA u 1996 roci Pislya togo ta cherez vlasnij stan zdorov ya v Ukrayinu zmig priyihati lishe u chervni 1997 ta listopadi 1998 roku Pomer 29 travnya 2006 roku u Bostoni Prah naukovcya zahoronenij u stini kolumbariyu Luk yanivskogo cvintarya v Kiyevi poruch z prahom jogo drugoyi druzhini doktora istorichnih nauk 1947 2020 Naukovi zacikavlennyaOmelyan Pricak zrobiv vnesok u rozvitok dekilkoh gumanitarnih nauk filologiyu istoriyu tyurkologiyu istoriosofiyu istoriografiyu dzhereloznavstvo Sered osnovnih napryamiv doslidzhen buli porivnyalna ta istorichna altayistichna lingvistika j tyurkologiya mova j istoriya guniv i protobulgar istoriya Centralnoyi Aziyi zokrema kochovih imperij istoriya Osmanskoyi imperiyi ta Krimskogo hanatu altajski narodi j slov yanskij svit cherez prizmu lingvistiki ta istoriyi Odnim z vagomih vneskiv do altayistichnih ta tyurkologichnih studij bulo napisannya narisiv dlya enciklopedichnogo vidannya Philologia Turcicae Fundamenta Visbaden Nimechchina 1959 pro taki movi yak starotyurkska karayimska karachayivska balkarska kipchacka mamlyuko kipchacka i virmeno kipchacka novo ujgurska a takozh movi shorciv chulimskih i abakanskih tyurkiv Omelyan Pricak yak istorik Omelyan Pricak buv sformovanij yak naukovec istorik v umovah emigraciyi Na posadah spivrobitnika chi profesora chilnih nimeckih amerikanskih ta postradyanskih institucij vin staviv pered soboyu naukovi zavdannya yaki vitikali z realij tematichnogo i konceptualnogo diskursu yakij postavav pered nim v riznih krayinah ta naukovih seredovishah Deyaki z tem yakim buli prisvyacheni jogo riznomanitni statti ta monografiyi na istorichnu tematiku taki yak napriklad Problema suverenitetu ne suverenitetu v davnij Rusi Istoriya Polshi Krimskij hanat vin rozpochinav doslidzhuvati she u rannih pracyah studentskoyi yunosti u Lvovi ta Berlini Deyaki temi vin rozpochav doslidzhuvati znachno piznishe Ce napriklad temi Sho take istoriya Ukrayini problemi ukrayinskogo kozactva istoriya Turechchini istoriya Rosiyi yaki istorik rozpochav doslidzhuvati vzhe v nimeckij period svoyeyi naukovoyi kar yeri Do analitichnih doslidzhen diskusijnih momentiv Povisti Vremennih Lit yak najdavnishogo dzherela ukrayinskoyi istoriyi i problem istoriyi shidnoyevropejskogo yevrejstva ta yevrejsko ukrayinskih vzayemin vchenij zvernuvsya najpiznishe koli pereyihav na amerikanskij kontinent u 1960 h rokah U studentski roki vivchav dobu Mazepi vzhe u 19 rokiv opublikuvav pershi naukovi rozvidki pro rid Skoropadskih ta stattyu Ivan Mazepa i knyaginya Anna Dolska Takozh Pricak zibrav veliku bibliografiyu dobi Mazepi ponad 300 storinok yaka mala vijti yak tretij tom zbirnika Mazepa v Ukrayinskomu Naukovomu Instituti u Varshavi Shodoznavstvom Pricak zacikavivsya she pid chas navchannya v Ternopilskij gimnaziyi i prodovzhiv shodoznavchi studiyi v universiteti ta komisiyah istorichnogo spryamuvannya NTSh de vin vivchav arabo perski dzherela z istoriyi Shidnoyi Yevropi VIII X stolittya Druga svitova vijna zavadila zahistiti disertaciyu v Ukrayini opublikuvati nizku naukovih rozvidok Nadrukuvav lishe p yat narisiv u gazetah odnu recenziyu opisav skarbi arabskih monet u Zahidnij Ukrayini perekladav i komentuvav tvir Abu l Fida Vporyadkuvannya krayin ta Pavla Aleppskogo Podorozh patriarha Makariya Znachnu uvagu pridiliv temam pohodzhennya Rusi ta Slova o polku Igorevim yak istorichnogo dzherela Krim togo vchenij zrobiv vnesok u vivchennya istoriyi Ukrayini kozackoyi dobi u hozarski studiyi ta doslidzhennya ukrayinsko yevrejskih vzayemin publikuyuchi monografiyi j statti a takozh beruchi uchast u mizhnarodnih konferenciyah Omelyan Pricak pisav v avtobiografiyi Use svoye naukove zhittya ya diliv pomizh ukrayinskoyu istoriyeyu ta shodoznavstvom z tim sho do 1968 r shodoznavstvo bulo moyeyu oficijnoyu disciplinoyu i siloyu faktu ya jomu bilshe pridilyav uvagi Drugij stimul do moyeyi koncentraciyi na ukrayinskij istoriyi buv viklikanij potrebami ukrayinskoyi nauki Chi ne najvidomishoyu stala koncepciya Omelyana Pricaka pro pohodzhennya Rusi ta zv yazok davnoyi istoriyi Ukrayini i tyurkomovnogo svitu Vvazhayuchi diskusiyi normanistiv ta antinormanistiv bezplidnim u pershomu tomi svogo magnum opus Pohodzhennya Rusi na dzherelnomu materiali skandinavskogo pohodzhennya vin pov yazuye zasnuvannya Kiyivskoyi derzhavi z ruteno frizko normanskoyu torgovelnoyu kompaniyeyu sho sformuvalasya v Galiyi pid nazvoyu Rus Cya koncepciya viklikala polemiku sered ukrayinskih istorikiv Zokrema Volodimir Baran zauvazhuye nevrahuvannya nim arheologichnih dzherel Za zadumom avtora malo vijti shist tomiv na dzherelnomu materiali skandinavskogo iranskogo hozarskogo i staroruskogo pohodzhennya ale za zhittya vin vstig pidgotuvati lishe dva 1982 roku razom iz Normanom Golbom opublikuvav analiz odnogo hozarskogo dokumenta H stolittya ta visunuli gipotezu pro hozaro yudejske zasnuvannya Kiyeva Pislya vihodu perekladu rosijskoyu pracya otrimala nizku kritichnih recenzij U publikaciyi 1966 roku prisvyachenij do 100 litnoyi richnici z dnya narodzhennya Mihajla Grushevskogo Omelyan Pricak kritichno ociniv narodnicke bachennya ukrayinskoyi istoriyi zaproponovane cim avtorom vbachayuchi v nij patologichne yavishe sho spirayetsya na kompleks provini pered Ukrayinoyu predstavnikiv panskih verstv Natomist Pricak u pritamannij dlya derzhavnickoyi shkoli tradiciyi nagoloshuye sho ukrayinske nacionalne vidrodzhennya XIX stolittya bulo b nemozhlivim yakbi nashi vishi verstvi stari i novi buli v dijsnosti cilkovito denacionalizovanimi vidrodkami Podibna kategorichna ocinka bula zustrinuta duzhe proholodno inodi yak obraza j nahabstvo Zokrema Lyubomir Vinar zaznachav sho cya stattya maye malo spilnogo z kritichnoyu analizoyu golovnih istoriografichnih koncepcij Grushevskogo V podalshih stattyah Omelyan Pricak stav unikati gostroti ocinok ta opisuvav Grushevskogo yak najviznachnishogo predstavnika dokumentalnoyi shkoli ne torkayuchis narodnickoyi teoriyi Metodologiya roboti U plani vivchennya istoriyi Pricak robiv osnovnij akcent na bezposerednomu vivchenni dzherel ta individualnij pitomij dlya nogo yih interpretaciyi ta korektuvanni Svoyu istoriosofiyu vin vibudovuvav viznachivshi nasampered problemu sho stoyala v epicentri podij napriklad problema suverenitetu ne suverenitetu v davnij Rusi problema korolivstva ne korolivstva v Galicko volinskij derzhavi tosho i dovkola neyi rozgortav svoyi rozumuvannya pobudovani na analizi znajdenih dzherel ta obranoyi metodologiyi Bibliotechno arhivna spadshinaKnizhkova kolekciya Omelyana Pricaka v Mogilyanskij biblioteci Z 2007 roku jogo biblioteka osobovij arhiv ta mistecka kolekciya pereyihali z SShA do Ukrayini i zberigayutsya u Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya yak okremij pidrozdil pid nazvoyu Memorialna biblioteka Omelyana Pricaka v strukturi naukovoyi biblioteki universitetu Kolekciya mistit rukopisni tvori drukovani vidannya arhivni dokumenti zhivopis grafiku predmeti dekorativno uzhitkovogo mistectva zapisi klasichnoyi muziki Knizhkovu kolekciyu vneseno do elektronnogo katalogu Naukovoyi biblioteki NaUKMA opisi arhivnoyi kolekciyi Omelyana Pricaka takozh dostupni onlajn Unikalni knigi zokrema rukopisni ta starodruki arhivni dokumenti ta mistecka kolekciya Omelyana Pricaka eksponuyutsya na vistavkah v NaUKMA ta muzeyah Kiyeva j Ukrayini Chlenstvo v akademiyah ta naukovih tovaristvahOmelyan Pricak buv chlenom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv Tureckoyi akademiyi movi Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Akademiyi nauk Latviyi chislennih mizhnarodnih naukovih tovaristv Z 1958 po 1965 rik buv prezidentom Mizhnarodnogo tovaristva z vivchennya mov kulturi j istoriyi ugro finskih ta altajskih narodiv 1990 roku obranij inozemnim chlenom NAN Ukrayini Nagorodi i vidznaki1990 zolota medal Postijnoyi altayistichnoyi konferenciyi 1991 laureat Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1993 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1998 en Vshanuvannya pam yati1992 roku imenem vchenogo nazvano asteroyid 17519 Pricak 2008 2009 2014 roki pam yati vchenogo organizovuvalis naukovi konferenciyi u NaUKMA 2009 roku stvoreno Naukovo doslidnij centr oriyentalistiki imeni Omelyana Pricaka pri Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya 2019 roku Ukrayinskij doslidnij institut Garvardskogo universitetu ogolosiv pro zasnuvannya novoyi mizhdisciplinarnoyi knizhkovoyi premiyi z ukrayinskih studij Knizhkovoyi premiyi Omelyana Pricaka Toponimi 2022 roku u misti Kiyiv vulicyu Akademika Krzhizhanovskogo perejmenovano na vulicyu Omelyana Pricaka 31 sichnya 2024 roku u misti Dnipro vulicyu Tolstogo perejmenuvali na vulicyu Omelyana Pricaka Naukovi praciObkladinka Pohodzhennya Rusi ukrayinske vidannya 1997 roku Avtor ponad 700 naukovih prac monografiyi statti recenziyi pidruchniki z filologiyi lingvistiki shodoznavstva vsesvitnoyi istoriyi istoriyi Ukrayini Bibliografiya vchenogo publikuvalas u fahovih zhurnalah z nagodi jogo yuvileyiv U najpovnishomu pokazhchiku vidanomu pislya smerti Pricaka predstavleno 904 nazvi prac Osnovni praci Stammen und Titulaturen der altaischen Volker Gottingen 1951 Die Bulgarische Furstenliste und die Sprache der Proto Bulgaren Wiesbaden 1955 Philologiae Turcicae Fundamenta Vol I Wiesbaden 1959 Chomu katedri ukrayinoznavstva v Garvardi Kembridzh Mass Nyu Jork N J 1973 The Origin of Rus Vol I Old Scandinavian Sources other than the Sagas Cambridge Mass 1981 Studies in Medieval Euroasian History London 1982 Khasarian Hebrew Documents of the Tenth Century with Norman Golb Ithaca London 1982 Pereklad Norman Golb i Omelyan Pricak Hazaro evrejskie dokumenti H v Nauch redakciya posleslovie j kommentarij V Ya Petruhina Moskva Ierusalim 1997 Das Altturkische Handbuch der Orientalistik Leiden 1982 The Origins of the Old Rus Weights and Monetary Systems Two Studies in Western Eurasian Metrology and Numismatics in the Seventh to Eleventh Centuries Cambridge Mass 1998 Istoriografiya ta istoriosofiya Mihajla Grushevskogo Kiyiv Kembridzh 1991 Shevchenko prorok Kiyiv 1993 Pohodzhennya Rusi Starodavni skandinavski dzherela krim islandskih sag avtorizovanij pereklad z anglijskoyi O Bucenka ta Yu Olijnika T I K AT Oberegi 1997 Pohodzhennya Rusi Starodavni skandinavski sagi i Stara Skandinaviya T II Kiyiv 2003 Kim i koli bulo napisane Slovo o polku Igorevim Kiyiv 2008 StattiAl i Burhan Der Islam 1952 Bd XXX 1 S 81 96 Julius von Farkas und die ural altaische Forschung Ural Altaische Jahrbucher 1959 Bd XXXI S 20 23 Pritsak O Reshetar J The Ukraine and the Dialectic of Nation Building Slavic Review 1963 Vol 22 2 Pricak O Proekt Vstupu do istoriyi Ukrayini Ukrayinskij istorik 1968 1 4 S 128 Pritsak O The Igor Tale as a Historical Document Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U S New York 1972 Vol 1 2 Na perehresti dvoh tisyacholit Suchasnist 1984 24 1 2 S 80 90 Pricak O Istoriosofiya Mihajla Grushevskogo Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv 1991 T 1 S XL LXXIII Odin chi dva dogovori Pilipa Orlika z Turechchinoyu na pochatku drugogo desyatilittya visimnadcyatogo stolittya Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 1992 1 S 307 320 Doba vijskovih kancelyaristiv Kiyivska starovina 1993 4 S 62 66 She raz pro soyuz Bogdana Hmelnickogo z Turechchinoyu Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 1993 Vip 2 S 177 192 Pricak O Nataliya Polonska Vasilenko Zhmut spogadiv Polonska Vasilenko N Ukrayinska Akademiya Nauk Naris istoriyi Kiyiv 1993 Pricak E Tyurksko slavyanskoe dvuyazychnoe graffiti XI stoletiya iz Sobora sv Sofii v Kieve Voprosy yazykoznaniya 1988 2 S 49 61 The First Constitution of Ukraine 5 April 1710 Harvard Ukrainian Studies 1998 Vol XXII P 471 496 The Pogroms of 1881 Harvard Ukrainian Studies 1987 Vol XI 1 2 P 8 43 Pritsak O The First Constitution of Ukraine 15 April 1710 Cultures and Nations in Central and Eastern Europe Essays in Honor of Roman Szporluk Camb 2000 The Bulgar Tatar Ossian Folia Orientalia Cracow 2000 Vol XXXVI P 259 273 Zvidki prijshov litopisnij Ryurik Visti VUAN 2004 3 S 11 20 Tyurkska etimologiya nazvi kozak Ukrayinskij istorik Nyu Jork 2006 T XXXXII 4 2 4 166 168 S 174 179 Pricak O Sho take istoriya Ukrayini Ruh Informcentr 1990 Ch 19 Te same Visnik Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv Vip 1 K 1991 Te same Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2015 1 Div takozhGarvardska biblioteka davnogo ukrayinskogo pismenstva Ukrayinskij naukovij institut Garvardskogo universitetuPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 http www ukrweekly com old archive 2006 240611 shtml Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www amacad org sites default files media document 2019 10 ChapterP pdf Mij shlyah istorika 1991 s 62 Hemich 1973 s 19 Potulnickij V Osobistist Omelyana Pricaka v ramkah naukovoyi problemi 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska oriyentalistika 2009 2010 Vip 4 5 S 8 Portnov 2007 s 137 Sidorchuk T M Vchenij enciklopedist suchasnosti Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Omelyana Pricaka 1919 2006 Dati i podiyi 2019 pershe pivrichchya kalendar znamen dat 1 13 Nac b ka Ukrayini im Yaroslava Mudrogo uklad V Kononenko kerivnik proektu ta in Kiyiv 2018 S 65 69 Felonyuk A V Omelyan Pricak i Naukove Tovaristvo imeni Shevchenka u Lvovi 1936 1939 rr 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayinska oriyentalistika 2009 2010 4 5 S 23 27 Portnov 2007 s 138 Mij shlyah istorika 1991 s 74 Mij shlyah istorika 1991 s 72 Bez shodoznavstva ne mozhlivo zrozumiti istoriyu j kulturu Ukrayini interv yu Volodimira Muziki z Omelyanom Pricakom Shidnij svit 1993 No 1 S 6 Dashkevich Yaroslav Omelyan Pricak Zhittya i tvorchist tvorchist i zhittya 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine Aktualni pitannya shodoznavstva slavistiki ukrayinistiki Pam yati Omelyana Pricaka K VPC NaUKMA 2010 S 4 Fedoruk Ya Dokumenti pro naukovu robotu Omelyana Pricaka v Kabineti istoriyi Ukrayini u 1942 roci Z lyubov yu do narodiv Kiyiv 2013 S 306 329 Hemich 1973 s 20 Portnov 2007 s 139 Geschichte der Societas Uralo Altaica SUA e V www s u a de originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 7 travnya 2019 Pritsak O Apologia pro vita sua Turkluk Bilgisi Arastirmalari Cambridge Mass Harvard University 2 travnya 2019 u Wayback Machine 1978 p XVIII Mij shlyah istorika 1991 s 76 Gudzyak B Pro Vchitelya Kritika K 2006 12 S 17 Sidorchuk T M Omelyan Pricak Nobelivskij komitet z literaturi Shvedskoyi akademiyi ta ukrayinski pismenniki do pitannya spivpraci ta vzayemin 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Zagartovana istoriyeyu yuvilejnij zbirnik na poshanu prof Nadiyi Ivanivni Mironec z nagodi 80 littya vid dnya narodzhennya K 2013 S 237 248 Kipnis Grigor yev G Korpunkt fragmenti z knizhki Visuvayetsya na Nobelevsku Vitchizna 1991 12 S 148 151 Sidorchuk T M Omelyan Pricak ta vidavnicha diyalnist Ukrayinskogo naukovogo institutu Garvardskogo universitetu v 1970 1990 h rokah Slavistichna zbirka Vip IV Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva NAN Ukrayini K 2018 S 125 137 Omelyan Pricak Peredmova Golovnogo redaktora litopys org ua originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 12 travnya 2019 Pricak O Istoriosofiya Mihajla Grushevskogo Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi K Nauk dumka 1991 T 1 S XL LXXIII Kochubej Yu Akademik Omelyan Pricak i vidrodzhennya ukrayinskogo shodoznavstva Shidnij svit 2008 3 S 13 21 Matvyeyeva L V SHODOZNAVSTVO oriyentalistika 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kalakura Ya Profesor Omelyan Pricak vidrodiv istoriosofiyu v Kiyivskomu universiteti 6 travnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska oriyentalistika 2009 2010 Vip 4 5 S 38 44 Potulnickij V A Stvorennya Omelyanom Pricakom kafedri istoriosofiyi u Kiyivskomu universiteti u 1992 1994 rokah ta yiyi znachennya Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 2016 T 22 23 Nova seriya Vip 19 20 S 362 379 Z garvardskogo nekrologa Michael S Flier Richard N Frye George G Grabowicz Roman Szporluk Edward L Keenan Omeljan Pritsak Faculty of Arts and Sciences Memorial Minute Harvard Gazette May 14 2009 originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2018 Galenko O Povernennya Anaharsisa Kritika K 2006 12 S 15 Kochubej Yu M Akademik Omelyan Pricak i uralo altayistika Shodoznavstvo 2007 38 S 6 12 Pricak O Rid Skoropadskih Istoriko genealogichna studiya Za velich naciyi 1938 C 50 68 Sidorchuk T M Pavlo Skoropadskij ta Omelyan Pricak do istoriyi vzayemostosunkiv ta spivpraci 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Nova seriya Kiyiv Ukrayinski propileyi 2018 Vip 21 22 t 24 25 S 533 Felonyuk A Shodoznavchi zacikavlennya Omelyana Pricaka u lvivskij period zhittya 1936 1943 rr 8 travnya 2019 u Wayback Machine Naukovij visnik Shidnoyevropejskogo nacionalnogo universitetu im Lesi Ukrayinki Seriya istorichni nauki Luck 2015 Vip 7 308 167 s S 115 120 Fedoriv I Uchast Omelyana Pricaka u slavistichnih diskursah drugoyi tretini HH pochatku HHI st Ukrayina Yevropa Svit Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac Seriya Istoriya mizhnarodni vidnosini 2016 Vip 17 S 296 298 Shostak M V Koncepciya formuvannya Kiyivskoyi Rusi v praci Omelyana Pricaka Pohodzhennya Rusi Starodavni skandinavski dzherela krim sag Zb nauk pr Nauk doslid in tu ukrayinoznavstva 2007 T XV S 270 274 Baran Volodimir Etnokulturni procesi v period Kiyevo Ruskoyi derzhavi Materiali do ukrayinskoyi etnologiyi 2014 Vip 13 S 6 24 Procitovano 17 travnya 2019 Istoriya i ukrayinci v ochah profesora Omelyana Pricaka Ukrayinska literaturna gazeta ukr 11 zhovtnya 2012 originalu za 8 travnya 2019 Procitovano 8 travnya 2019 Kiorsak V Z istoriyi odniyeyi superechki Abo diskusiyi pro rol hozariv v stanovlenni Ruskoyi derzhavi u visvitlenni suchasnoyi istoriografiyi Ukrayinskij mediyevistichnij zhurnal 2 Lviv 2016 Portnov 2007 s 143 Andrij Portnov Omelyan Pricak istorik modernoyi Ukrayini Kiyiv Kritika 2011 185 200 Kritika https shron1 chtyvo org ua Portnov Andrii Omelian Pritsak istoryk modernoi Ukrainy pdf Kiyiv Lviv 2007 137 148 L Vinar Mihajlo Grushevskij istorik i budivnichij naciyi Statti i materiali Nyu Jork Kiyiv Toronto 1995 s 28 97 Portnov 2007 s 144 145 Sidorchuk T Memorialnij kabinet biblioteka Omelyana Pricaka u Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya 23 chervnya 2015 u Wayback Machine Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura K 2014 Specvipusk 197 S 68 75 Memorialnij Kabinet Biblioteka Arhiv Muzej Omelyana Pricaka originalu za 23 June 2015 Procitovano 23 chervnya 2015 aleph ukma kiev ua Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 29 kvitnya 2019 Arhiv www library ukma edu ua originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 29 kvitnya 2019 Vistavka Zemlya kozakiv Sofiya Kiyivska angl 1 lipnya 2016 originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 Vistavka Yakiv Gnizdovskij z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya ukrayinsko amerikanskogo mitcya mincult kmu gov ua 27 travnya 2015 originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 6 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Vistavka do 100 richchya vid dnya narodzhennya Omelyana Pricaka Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya 5 kvitnya 2019 originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Inozemni chleni NAN Ukrayini www nas gov ua originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 9 travnya 2019 Omelyan Pricak Institut shodoznavstva oriental studies org ua originalu za 28 grudnya 2018 Procitovano 9 travnya 2019 Indiana University Prize for Altaic Studies 1963 2014 Permanent International Altaistic Conference amer originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 8 travnya 2019 www nas gov ua ukr Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2019 Sidorchuk T M Naukovi vzayemini Omelyana Pricaka z vchenimi Turechchini za materialami osobovogo arhivu O Pricaka v Nacionalnomu universiteti Kiyevo Mogilyanska akademiya XVI Shodoznavchi chitannya A Krimskogo m Kiyiv 11 zhovtnya 2012 r Nac akad nauk Ukrayini In t shodoznavstva im A Yu Krimskogo K 2012 S 65 Spisok konferencij Naukovo doslidnogo Centru oriyentalistiki imeni Omelyana Pricaka originalu za 14 April 2019 Procitovano 1 travnya 2019 Naukovo doslidnij Centr oriyentalistiki imeni Omelyana Pricaka NaUKMA originalu za 02 07 2017 Procitovano 14 04 2017 U SShA zasnuvali Knizhkovu premiyu Omelyana Pricaka LitAkcent svit suchasnoyi literaturi ukr 28 grudnya 2018 originalu za 14 kvitnya 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 U Kiyevi perejmenuvali she ponad 40 miskih ob yektiv nazvi yakih pov yazani z rosijskoyu federaciyeyu ta yiyi satelitami Oficijnij portal KMDA Golovna ukr Procitovano 16 listopada 2022 Rashevska Alina 31 sichnya 2024 U Dnipri perejmenuvali prospekt Gagarina ta she 91 vulicyu novi nazvi Novini Dnipra Ostanni novini Dnipro Operativnij ukr Procitovano 31 sichnya 2024 Bibliografiya prac O J Pricaka www library ukma edu ua Procitovano 6 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Omelyan Pricak Bibliografichnij pokazhchik 1937 2018 uporyad O D Vasilyuk Yu M kochubej Kiyiv 2019 108 s DzherelaOmelyan Pricak Mij shlyah istorika Omelyan Pricak Istoriosofiya ta istoriografiya Mihajla Grushevskogo Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Ukrayinskij naukovij institut Garvardskogo universitetu 1991 S 63 78 Hemich S Omelyan Pricak silvetka jogo studentskoyi i naukovoyi diyalnosti Chomu katedri ukrayinoznavstva v Garvardi Kembridzh Mass Nyu Jork N J 1973 S S XIV XXI Yas O V Pricak Omelyan Josipovich 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 15 ISBN 978 966 00 1290 5 Pricak Omelyan Josipovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 523 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X L Sherbak Pricak Omelyan Josipovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 143 ISBN 978 966 528 279 2 Andrij Portnov Omelyan Pricak istorik modernoyi Ukrayini Ukrayina moderna 2007 Vip 12 1 S 137 148 z dzherela 19 travnya 2019 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Yas O V Vstupna stattya do rozvidki O J Pricaka Sho take istoriya Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2015 1 S 177 184 Rusanivskij V M Pricak Omelyan Josipovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 495 Dashkevich Ya Dlya Omelyana Pricaka Memuarnij zhmutok do 75 richchya Shidnij svit 1995 1 2 S 7 14 Kochubej Yu Slovo pro Omelyana Pricaka Shidnij svit 2001 1 2 S 6 19 Potulnickij V Sohan P Vchenij enciklopedist ukrayinskoyi ta svitovoyi istorichnoyi nauki slovo pro druga i vchitelya Shidnij svit 2001 1 2 S 20 30 Omelyan Pricak biografichni dani Naukova biblioteka Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Potulnickij V Demiurg Istoriosofiya Omelyana Pricaka Harkiv Akta 2021 358 s Chorotegin Tynchtykbek Chekajemo na vas Bishkeku Nuska 1995 3 Oktyabr B 3 Stattya kirgizkogo istorika T Chorotegina pro jogo vizit do profesora O Pricaka v Kiyevi v lipni 1995 r Kirgizkoyu movoyu PosilannyaPricak Omelyan Josipovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 345 346 Pricak Omelyan Josipovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 129 132 Pohodzhennya Rusi Starodavni skandinavski dzherela krim islandskih sag 11 travnya 2019 u Wayback Machine T I K AT Oberegi 1997 Video Omelyan Pricak u programi Pleyada na Ukrayinskomu telebachenni 1990 rik na YouTube Zankivchanskij vechir za uchasti O Pricaka sho vidbuvsya u Lvivskomu derzhavnomu akademichnomu ukrayinskomu teatri im M Zankoveckoyi 1993 rik na YouTube Telefilm Naukova biblioteka Omelyana Pricaka v NaUKMA 2011 rik na YouTube Telefilm Sonyachna lyudina 2013 rik na YouTube Ukrayinskij Garvard Programa proektu O Istorichna pravda z Vahtangom Kipiani 2018 rik na YouTube Omelyan Pricak ukrayinskij profesor u Garvardi 2021 rik na YouTube Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ