Могаммед Садик-бей Агабек-заде

|ширина_зображення=

Могаммед Садик-бей Агабек-заде
азерб. Sadıq bəy Ağabəyzadə
Під час військової служби (до 1919)
Народився	15 березня 1865(1865-03-15) Гейчай, ^d, Бакинська губернія, Російська імперія
Помер	9 жовтня 1944(1944-10-09) (79 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	орієнталіст, політик, військовослужбовець, мовознавець, тюрколог, arabist
Галузь	сходознавство
Alma mater	Михайлівське артилерійське училище
Науковий ступінь	професор
Відомі учні	Омелян Пріцак, ^d і ^d
Знання мов	азербайджанська, турецька, перська, арабська, ^d, туркменська, французька, польська, українська і російська
Заклад	Паризький університет, ЛНУ ім. І. Франка і Львівський торговельно-економічний університет
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	генерал-майор
Конфесія	шиїти^[1]
Нагороди
перська мова (сучасна і класична) арабська мова (сучасна літературна і класична) арабська граматика ісламознавство мусульманська палеографія каліграфія епіграфіка 1931 — видав польською мовою підручник турецької мови, а у 1932 — елементарну граматику арабської мови (фонетику та морфологію), написану на базі 2-го видання «Нової граматики арабської мови» Оґюста Пер'є (Париж, 1928). Під час німецької окупації вченого виселили з його квартири. 1943 року він важко захворів, а 9 листопада 1944 року помер. Похований на 64-ому полі Личаківського цвинтаря. Послідовники Могаммед Садик-бей був одним із фундаторів сходознавства у Львові. Його учнями були Теофіл Володимирський, Мар'ян Левицький, Омелян Пріцак, Тадеуш Левицький, Францішек Михальський та інші. Примітки http://students.lnu.edu.ua/periodicals/jaroslov/archive/no_5/postati/ В цей час так називали посаду міністра освіти Джерела Полотнюк Я. Є. Могаммед Садик-бей Агабек-заде (Агабеков) (До 140-річчя з дні народження) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2005. № 36., стор. 300—302 Посилання Агабек-заде, Мохаммед Садик-Бей [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ