Севасто́польський худо́жній музе́й імені Михайла Крошицького — художній музей розташований у місті Севастополі в будівлі на проспекті Нахімова, № 9. Відкритий, як картинна галерея 6 листопада 1927 року. Нині колеція нараховує понад 10 000 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, створених протягом XVI—XXI століть. У залах музею регулярно проводяться виставки та різноманітні культурні заходи.
Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького | |
---|---|
44°36′49″ пн. ш. 33°31′20″ сх. д. / 44.61361700002777297° пн. ш. 33.52240900002777835° сх. д.Координати: 44°36′49″ пн. ш. 33°31′20″ сх. д. / 44.61361700002777297° пн. ш. 33.52240900002777835° сх. д. | |
Тип | художній музей[d] |
Статус спадщини | d і Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
Країна | Україна |
Адреса | вул. Нахімова, 9, Севастополь, Україна |
Засновано | 6 листопада 1927 |
Фонд | понад 10 000 експонатів |
Відвідувачі | до 150 000 на рік |
Сайт | sevartmuseum.info |
Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького (Sevastopol) | |
Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького у Вікісховищі |
Історія
Ідея створення художньої галереї у Севастополі вперше була висловлена у вересні 1924 року на ІІІ Кримській конференції музейних працівників. Вже у січні 1925 року до Криму із Москви та Ленінграда з Державних музейних фондів Головного управління науковими, науково-мистецькими та музейними установами було доставлено 92 картини російських живописців. Це були полотна із колишніх широко відомих приватних зібрань підприємців, купців, громадських діячів Кузьми Солдатенкова, Івана Морозова і Маргарити Морозової, , та інших. Проте приміщення для розміщення експонатів було знайдене лише влітку 1927 року. Ним стала двоповерхова будівля колишнього кінотеатру «Лотос», яка знаходилася праворуч нинішньої будівлі музею.
Колекція галереї сформувалася на базі зібрання Ялтинського художнього музею із мистецьких скарбів, націоналізованих у 1920 році на території Південного узбережжя Криму із садиб, дач і палаців вельмож та капіталістів. Першим директором був призначений Анатолій Григорович Коренєв, організатор та керівник Ялтинського художнього музею. Він підготував і 1931 року опублікував каталог-путіник галереї. Протягом 1927—1929 років науковим спіробітником галереї був Михайло Крошицький, який змінив свого попередника на посту директора у грудні 1939 року.
Під час німецько-радянської війни Михайло Крошицький евакуював зібрання галереї через Кавказ і Середню Азію до Томська, де воно зберігалостя у приміщенні архієрейського будинку, що займав . Після закінчення війни, вже 13 червня 1945 року, ящики з колекцією прибули до Сімферопольської картинної галереї, оскільки будівля Севастопольської галереї повністю згоріла. У звіті галереї від 1 січня 1946 року Крошицький констатував:
Усього 1236 експонатів, з них «Дореволюційного мистецтва народів СРСР» — 432 (338 — живопис, 3 — скульптура, 71 — графіка, 13 — прикладне, 7 — інші), «Радянського мистецтва» — 66 (40 — живопис, 26 — графіка), «Зарубіжного мистецтва» — 738 (245 — живопис, 9 — скульптура, 343 — графіка, 141 — прикладне).
А 8 липня 1946 року він затвердив перший акт про придбання в колекцію Севастопольської картинної галереї етюду Архипа Куїнджі «Ніч на Дніпрі». Почалося повоєнне поповнення колекції, що тоді носило в Сімферополі випадковий характер, але помітно збагатило зібрання. Серед покупок були графічні аркуші Михайла Врубеля, Іллі Рєпіна, Миколи Самокиша, скульптури Євгена Лансере, живописні твори західноєвропейських майстрів.
Восени 1956 року врятовану та поповнену колекцію картинної галереї перевезли до Севастополя, надавши приміщення першого поверху у новому будинку на вулиці Марата навпроти Володимирського собору на Центральному міському пагорбі. Урочисте відкриття галереї відбулось 6 листопада. Наступного року керівництво міста вирішило розмістити галерею на проспекті Нахімова, поряд із її довоєнним місцем розташування — у «будинку Гавалова» і 13 квітня 1958 року вона відкрилася на новому місці. Того ж року Михайло Крошицький вийшов на пенсію, а галерею очолив художник .
У 1965 році, згідно наказу Міністерста культури УРСР, галарея стала називатися художнім музеєм. До 1974 року повністю відновлений фасад будівлі музею, який значно потерпів у роки війни і відвідування музею розпочалося з центрального входу. У вересні 1985 року всі приміщення підвалу та першого поверху будівлі були повністю передані музею, що дозволило поступово систематизувати та розширити фондосховища, виділити та обладнати реставраційну майстерню, збільшити простір наукової бібліотеки, яка має майже тисячу унікальних книг та журналів і активно поповнюється.
27 листопада 1991 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про присвоєння музею ім'я Михайла Крошицького.
У 2007 році рішенням Президії Академії мистецтв України музей було нагороджено за творчі здобутки Срібною медаллю. З 2009 року, беручи участь у республіканському конкурсі музеїв Криму, наукові співробітники закладу щороку удостоївалися дипломи різних ступенів у номінаціях «Музейний менеджмент», «Музейна педагогіка», «Музейний сувенір» та двічі отримували Гран-Прі за «Музейну подію року».
Будівля музею | |||||||||||
Колекції
Західноєвропейське мистецтво
Колекція склалася на початку 1920-х років і налічує близько 250 експонатів. Її основу склали твори мистецтва з націоналізованих приватних колекцій Південного узбережжя Криму та літньої імператорської резиденції в Лівадійському палаці, куди у 1911 році було передано з Ермітажу твори італійського живопису ХVI—ХVIII століть. У маєтку князя Лева Голіцина в Новому Світі до революції зберігалися чудові зразки голландських та фламандських майстрів ХVII століття, які згодом поповнили фонди Художнього музею. Також представлені експонати ведуть свою історію зі збірок останнього власника Вишнівецького палацу Павла Демидова, князів , .
У відділі італійського мистецтва найстарішим є твір художника венеційської школи Якопо Пальма старшого — «Мадонна з немовлям і святими». Полотно відноситься до початку XVI століття, до періоду Високого Відродження. Італійський живопис XVII століття представлений парними картинами неаполітанського художника Сальватора Рози «Замок на березі затоки» та «Пристань». Вони були придбані для Ермітажу при Катерині II у 1784 році із колекції графа Бодуена як твори Клода Лоррена і тільки 1838 року віднесені до Сальватора Рози. Також до цього періоду відноситься картина Луки Джордано «Свята родина». Парні твори Джузеппе Рекко «На дні морському» відносяться до рідкісного для Італії жанру — натюрморту.
«Мадонна з немовлям і святими» | «Замок на березі затоки» | «Свята родина» |
Фламандська школа живопису представлена в музеї багатьма відомими іменами. Серед них полотна: «Натюрморт із смаженою куркою» ; «Риби на березі» Франса Снейдерса, «Суд Соломона» , «Курець» та «Дама з гітарою» Давида Тенірса молодшого.
«Натюрморт із смаженою куркою» | «Риби на березі» | «Суд Соломона» | «Курець» |
Голландський живопис ХVII століття представлений картинами «Чищення посуду» невідомого автора, «Карасі» , «Риби й омар» , «Портрет чоловіка у чорному капелюсі» , «Біля водопою» Філіпса Воувермана.
«Чищення посуду» | «Карасі» | «Риби й омар» | «Портрет чоловіка у чорному капелюсі» | «Біля водопою» |
Крім картин колекція містить зразки мейсенської порцеляни та західноєвропейської бронзи.
Російське і українське мистецтво ХVIII — початку XX століть
Зібрання дореволюційного російського мистецтва відносно невелике, але цінне. Воно не охоплює всі етапи розвитку російського живопису, проте найкращі роботи допомагають зрозуміти найбільш яскраві, характерні явища мистецтва ХVІІІ — початку ХХ століть.
Серед живопису першої половини ХIХ століття найкращими серед є портрети Василя Тропініна «Хлопчик з книжкою», «Портрет Голіцина», «Портрет Кисельової». Серед творів майстрів академічного напряму — картина «Босфор. Вид на Константинополь» .
Набагато повніше представлено в музеї російський живопис другої половини ХIХ століття. Більшість зібраних у музеї творів цього часу пов'язано з іменами . Засновник та ідеолог пересувництва Іван Крамськой представлений трьома портретними роботами, найкраща з яких — «Портрет Варвари Кирилівни Лемох в дитинстві».
Центральною темою творів того часу було життя селян. В музеї експонується етюд Василя Максимова — «Голова селянина». Іларіон Прянішников, який також в основному присвятив свою творчість селянській темі, представлений у музеї ескізом до історичного твору «У 1812 році».
«Хлопчик з книжкою» | «Босфор. Вид на Константинополь» | «Портрет Варвари Лемох в дитинстві» | «Голова селянина» | «У 1812 році» |
Володимир Маковський представлений у музеї різними творами: «Хресна хода на селі», «Півчі на криласі», «Базар», «Білорусь». Визначним зразком російської реалістичної картини кінця ХІХ століття є полотно Миколи Касаткіна «У коридорі окружного суду», яке з успіхом було показане на Всесвітній виставці в Парижі у 1900 році та удостоєне срібної медалі.
Демократична лінія російського мистецтва другої половини ХІХ століття знайшла свій вираз у творах пейзажного живопису, представленого в музеї іменами Івана Шишкіна («Сосна»), Федора Васильєва, Василя Полєнова («Берег моря», «Ставок», «Античний пейзаж»), Ісаака Левітана («Строкате поле»), Аполлінарія Васнєцова («Кримський вид»), («Дощ») та інших.
«Півчі на криласі» | «У коридорі окружного суду» | «Сосна» | «Ставок» |
«Античний пейзаж» | «Строкате поле» | «Кримський вид» | «Дощ» |
Баталіст Василь Верещагін представлений твором «Японка», написаним 1903 року, під час тримісячної подорожі Японією. В колекції також етюди Михайла Нестерова («Дівчина в чорному сарафані») та Валентина Сєрова («Хлопчик-натурщик»).
Твори початку XX століття належать художникам Абраму Архіпову («На березі річки»), («Фінляндія»), Костянтину Богаєвському («Південна країна») та Костянтину Коровіну («На березі Чорного моря», «Астри і помідори»), Степану Колесникову («Місячна ніч»), («Відлига»), Олексію Степанову («Село взику»), Станіславу Жуковському («Інтер'єр»),
«Японка» | «Дівчина в чорному сарафані» | «Хлопчик-натурщик» | «На березі річки» | «Фінляндія» |
«Південна країна» | «На березі Чорного моря» | «Астри і помідори» | «Відлига» | «Село взику» |
Значне місце у зібранні творів того часу займабють роботи українських художників: Івана Айвазовського («Вид Боспору», «Місячна ніч»), Володимира Орловського («Вечір»), Сергія Васильківського («На полюванні»), Архипа Куїнджі, Петра Левченка.
«Ніч на Дніпрі» | «Вечір» | «Вид Босфору» | «Місячна ніч» | «На полюванні» |
Характеристику цього періоду доповнюють ескізи декорацій, виконані Борисом Кустодієвим, (ескіз завіси до вистави «Торжество держави»), Костянтином Коровіним.
Радянське мистецтво
Твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва XX і XXI століть становлять дві треті колекції музею. Це роботи:
- знаменитих російських художників, чия творчість сформувалося до Жовтневої революції: («Пейзаж з місяцем», «Натюрморт зі скляною банкою, квітами та фруктами», «Бахчисарай. Провулок»), Петра Кончаловського («Яблука»), Кузьми Петрова-Водкіна («Натюрморт на зеленому тлі»), Ігоря Грабаря («Ставок в Узькому», «Зимовий ранок», «Куточок зникаючої Москви», «Волошки. Червень»), («Інтер'єр», «Свято кооперації на селі»), Ісаака Бродського («Перед дощем», «Зима»), Вітольда Бялиніцького-Бірулі («Березень», «Зазеленіли байраки»), («Зима»), («Осінній день», «Етюд зі сніговими горами»), Костянтина Богаєвського («Кримський пейзаж з групою дерев»);
- картини радянських митців: («Вороги колективізації»), Олександра Дейнеки («Гідроплани»), («Тихо», «Морський вид. Севастополь. Артилерійська бухта»), («Вогняний натюрморт»), («Партизан» — портрет ), Михайла Крошицького («Мертвий зиб»), («Псков. Кремль»);
- твори українських живописців: Василя Касіяна, Івана Кавалерідзе, Тетяни Яблонської («Вірменська колгоспниця», «Молода мати», «Скоро літо»), Ольги Кашшай, Миколи Глущенка («Рожева весна», «Рожеві далі»), Йосипа Бокшая, Петра Сулименка («Відпочинок докерів. Рангун»), Миколи Самокиша («Козачий роз'їзд в горах»), Бориса Рапопорта («Весняний вечір»), Володимира Путейка («На мирній землі»), Миколи Стороженка («Берізка») та інших.
«Перед дощем» | «Зима» | «Козачий роз'їзд в горах» | «Натюрморт на зеленому тлі | «Інтер'єр» |
Широке відображення у радянському мистецтві знайшла тема німецько-радянської війни. Їй присвячені картини Віктора Пузиркова «Чорноморці», Геннадія Небожатко «Портрет Радика Руднєва», Віктора Толочка «Партизани», Сергія Базілєва «Пішов воювати».
У колекції музею присутні також графічні та живописні етюди фронтового художника, учасника оборони та звільнення Севастополя . Серед них — ліричні пейзажі, написані олією на картоні «Поблизу Пам'ятника затопленим кораблям», «На Чорному морі. Севастополь», «Портрети» кораблів: «Севастополь. Крейсер „Харків“ у Кілен-бухті», «База підводних човнів „Волга“» та інші, а також виразні портрети героїв оборони Севастополя: «Капітан П. М. Волков», «Пахомов І. І. — командир артилерійського дивізіону крейсера „Молотов“».
Багате зібрання музею і роботами кримських художників: Якова Басова (акварелі із серії «Севастополь»: «Севастополь. На Приморському бульварі», «Севастополь. Березень», «Севастополь. Серпень. Місток») та Федора Захарова (натюрморт «Червоні троянди», «Зима. Похмурий день»);
Серед севастопольських авторів: Май Чухланцев («Діт, що заростає маками», «Артбухта. Набережна Корнілова»), Геннадій Брусенцов («Листопадовий Севастополь»), («Блакитний ранок. Севастополь»), Михайло Кобиленков («Севастополь. Набережна Артилерійської бухти»), Наталія Василенко («Вечірній Севастополь»), Зиновій Філіппов («Балаклава»), («У сутінках»), Микола Шеметов («Теплий сніг»), («Півники»).
Сучасне мистецтво
У зібранні музею присутні твори сучасних майстрів, які відтворили у своїх картинах образ сонячного, романтичного міста біля моря. Це полотна «Італійський дворик у Херсонесі» , «Човни в яхт-клубі» , «Весна. Аполлонівка» , «Храм дванадцяти апостолів» та інші.
Виноски
- з 2018 року будівля на реконструкції і експозиція знаходиться на 2-му поверсі кінотеатру «Москва» на проспекті Генерала Острякова, № 70
- Семен Христофорович Гавалов — купець, почесний громадянин Севастополя.
- Чотириповерховий прибутковий будинок збудований у 1899 році в стилі французького ренесансу.
Примітки
- История музея / Севастопольский художественный музей имени М. П. Крошицкого. (рос.)
- В Севастополе реконструируют 120-летнее здание художественного музея / rg.ru. (рос.)
- В. Г. Шавшин. Художественный музей им. М. П. Крошицкого / Каменная летопись Севастополя. «ДС Стрим». Севастополь—Київ 2004. С. 229—230 (рос.).
- Западноевропейское искусство / Севастопольский художественный музей имени М. П. Крошицкого. (рос.)
- Советское искусство / Севастопольский художественный музей имени М. П. Крошицкого. (рос.)
Література
- Севастопольський Художній Музей // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — .;
- Севастопольський художній музей // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- А. М. Чикин. Художественный музей им. М. П. Крошицкого / Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. С. 565. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sevasto polskij hudo zhnij muze j imeni Mihajla Kroshickogo hudozhnij muzej roztashovanij u misti Sevastopoli v budivli na prospekti Nahimova 9 Vidkritij yak kartinna galereya 6 listopada 1927 roku Nini koleciya narahovuye ponad 10 000 tvoriv zhivopisu grafiki skulpturi dekorativno uzhitkovogo mistectva stvorenih protyagom XVI XXI stolit U zalah muzeyu regulyarno provodyatsya vistavki ta riznomanitni kulturni zahodi Sevastopolskij hudozhnij muzej imeni Mihajla Kroshickogo44 36 49 pn sh 33 31 20 sh d 44 61361700002777297 pn sh 33 52240900002777835 sh d 44 61361700002777297 33 52240900002777835 Koordinati 44 36 49 pn sh 33 31 20 sh d 44 61361700002777297 pn sh 33 52240900002777835 sh d 44 61361700002777297 33 52240900002777835Tiphudozhnij muzej d Status spadshinid i Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina UkrayinaAdresavul Nahimova 9 Sevastopol UkrayinaZasnovano6 listopada 1927Fondponad 10 000 eksponativVidviduvachido 150 000 na rikSajtsevartmuseum infoSevastopolskij hudozhnij muzej imeni Mihajla Kroshickogo Sevastopol Sevastopolskij hudozhnij muzej imeni Mihajla Kroshickogo u VikishovishiIstoriyaIdeya stvorennya hudozhnoyi galereyi u Sevastopoli vpershe bula vislovlena u veresni 1924 roku na III Krimskij konferenciyi muzejnih pracivnikiv Vzhe u sichni 1925 roku do Krimu iz Moskvi ta Leningrada z Derzhavnih muzejnih fondiv Golovnogo upravlinnya naukovimi naukovo misteckimi ta muzejnimi ustanovami bulo dostavleno 92 kartini rosijskih zhivopisciv Ce buli polotna iz kolishnih shiroko vidomih privatnih zibran pidpriyemciv kupciv gromadskih diyachiv Kuzmi Soldatenkova Ivana Morozova i Margariti Morozovoyi ta inshih Prote primishennya dlya rozmishennya eksponativ bulo znajdene lishe vlitku 1927 roku Nim stala dvopoverhova budivlya kolishnogo kinoteatru Lotos yaka znahodilasya pravoruch ninishnoyi budivli muzeyu Kolekciya galereyi sformuvalasya na bazi zibrannya Yaltinskogo hudozhnogo muzeyu iz misteckih skarbiv nacionalizovanih u 1920 roci na teritoriyi Pivdennogo uzberezhzhya Krimu iz sadib dach i palaciv velmozh ta kapitalistiv Pershim direktorom buv priznachenij Anatolij Grigorovich Korenyev organizator ta kerivnik Yaltinskogo hudozhnogo muzeyu Vin pidgotuvav i 1931 roku opublikuvav katalog putinik galereyi Protyagom 1927 1929 rokiv naukovim spirobitnikom galereyi buv Mihajlo Kroshickij yakij zminiv svogo poperednika na postu direktora u grudni 1939 roku Arhiyerejskij budinok u Tomsku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni Mihajlo Kroshickij evakuyuvav zibrannya galereyi cherez Kavkaz i Serednyu Aziyu do Tomska de vono zberigalostya u primishenni arhiyerejskogo budinku sho zajmav Pislya zakinchennya vijni vzhe 13 chervnya 1945 roku yashiki z kolekciyeyu pribuli do Simferopolskoyi kartinnoyi galereyi oskilki budivlya Sevastopolskoyi galereyi povnistyu zgorila U zviti galereyi vid 1 sichnya 1946 roku Kroshickij konstatuvav Usogo 1236 eksponativ z nih Dorevolyucijnogo mistectva narodiv SRSR 432 338 zhivopis 3 skulptura 71 grafika 13 prikladne 7 inshi Radyanskogo mistectva 66 40 zhivopis 26 grafika Zarubizhnogo mistectva 738 245 zhivopis 9 skulptura 343 grafika 141 prikladne A 8 lipnya 1946 roku vin zatverdiv pershij akt pro pridbannya v kolekciyu Sevastopolskoyi kartinnoyi galereyi etyudu Arhipa Kuyindzhi Nich na Dnipri Pochalosya povoyenne popovnennya kolekciyi sho todi nosilo v Simferopoli vipadkovij harakter ale pomitno zbagatilo zibrannya Sered pokupok buli grafichni arkushi Mihajla Vrubelya Illi Ryepina Mikoli Samokisha skulpturi Yevgena Lansere zhivopisni tvori zahidnoyevropejskih majstriv Voseni 1956 roku vryatovanu ta popovnenu kolekciyu kartinnoyi galereyi perevezli do Sevastopolya nadavshi primishennya pershogo poverhu u novomu budinku na vulici Marata navproti Volodimirskogo soboru na Centralnomu miskomu pagorbi Urochiste vidkrittya galereyi vidbulos 6 listopada Nastupnogo roku kerivnictvo mista virishilo rozmistiti galereyu na prospekti Nahimova poryad iz yiyi dovoyennim miscem roztashuvannya u budinku Gavalova i 13 kvitnya 1958 roku vona vidkrilasya na novomu misci Togo zh roku Mihajlo Kroshickij vijshov na pensiyu a galereyu ocholiv hudozhnik U 1965 roci zgidno nakazu Ministersta kulturi URSR galareya stala nazivatisya hudozhnim muzeyem Do 1974 roku povnistyu vidnovlenij fasad budivli muzeyu yakij znachno poterpiv u roki vijni i vidviduvannya muzeyu rozpochalosya z centralnogo vhodu U veresni 1985 roku vsi primishennya pidvalu ta pershogo poverhu budivli buli povnistyu peredani muzeyu sho dozvolilo postupovo sistematizuvati ta rozshiriti fondoshovisha vidiliti ta obladnati restavracijnu majsternyu zbilshiti prostir naukovoyi biblioteki yaka maye majzhe tisyachu unikalnih knig ta zhurnaliv i aktivno popovnyuyetsya 27 listopada 1991 roku Kabinet Ministriv Ukrayini uhvaliv rishennya pro prisvoyennya muzeyu im ya Mihajla Kroshickogo U 2007 roci rishennyam Prezidiyi Akademiyi mistectv Ukrayini muzej bulo nagorodzheno za tvorchi zdobutki Sribnoyu medallyu Z 2009 roku beruchi uchast u respublikanskomu konkursi muzeyiv Krimu naukovi spivrobitniki zakladu shoroku udostoyivalisya diplomi riznih stupeniv u nominaciyah Muzejnij menedzhment Muzejna pedagogika Muzejnij suvenir ta dvichi otrimuvali Gran Pri za Muzejnu podiyu roku Budivlya muzeyuKolekciyiZahidnoyevropejske mistectvo Kolekciya sklalasya na pochatku 1920 h rokiv i nalichuye blizko 250 eksponativ Yiyi osnovu sklali tvori mistectva z nacionalizovanih privatnih kolekcij Pivdennogo uzberezhzhya Krimu ta litnoyi imperatorskoyi rezidenciyi v Livadijskomu palaci kudi u 1911 roci bulo peredano z Ermitazhu tvori italijskogo zhivopisu HVI HVIII stolit U mayetku knyazya Leva Golicina v Novomu Sviti do revolyuciyi zberigalisya chudovi zrazki gollandskih ta flamandskih majstriv HVII stolittya yaki zgodom popovnili fondi Hudozhnogo muzeyu Takozh predstavleni eksponati vedut svoyu istoriyu zi zbirok ostannogo vlasnika Vishniveckogo palacu Pavla Demidova knyaziv U viddili italijskogo mistectva najstarishim ye tvir hudozhnika venecijskoyi shkoli Yakopo Palma starshogo Madonna z nemovlyam i svyatimi Polotno vidnositsya do pochatku XVI stolittya do periodu Visokogo Vidrodzhennya Italijskij zhivopis XVII stolittya predstavlenij parnimi kartinami neapolitanskogo hudozhnika Salvatora Rozi Zamok na berezi zatoki ta Pristan Voni buli pridbani dlya Ermitazhu pri Katerini II u 1784 roci iz kolekciyi grafa Boduena yak tvori Kloda Lorrena i tilki 1838 roku vidneseni do Salvatora Rozi Takozh do cogo periodu vidnositsya kartina Luki Dzhordano Svyata rodina Parni tvori Dzhuzeppe Rekko Na dni morskomu vidnosyatsya do ridkisnogo dlya Italiyi zhanru natyurmortu Madonna z nemovlyam i svyatimi Zamok na berezi zatoki Svyata rodina Flamandska shkola zhivopisu predstavlena v muzeyi bagatma vidomimi imenami Sered nih polotna Natyurmort iz smazhenoyu kurkoyu Ribi na berezi Fransa Snejdersa Sud Solomona Kurec ta Dama z gitaroyu Davida Tenirsa molodshogo Natyurmort iz smazhenoyu kurkoyu Ribi na berezi Sud Solomona Kurec Gollandskij zhivopis HVII stolittya predstavlenij kartinami Chishennya posudu nevidomogo avtora Karasi Ribi j omar Portret cholovika u chornomu kapelyusi Bilya vodopoyu Filipsa Vouvermana Chishennya posudu Karasi Ribi j omar Portret cholovika u chornomu kapelyusi Bilya vodopoyu Krim kartin kolekciya mistit zrazki mejsenskoyi porcelyani ta zahidnoyevropejskoyi bronzi Rosijske i ukrayinske mistectvo HVIII pochatku XX stolit Zibrannya dorevolyucijnogo rosijskogo mistectva vidnosno nevelike ale cinne Vono ne ohoplyuye vsi etapi rozvitku rosijskogo zhivopisu prote najkrashi roboti dopomagayut zrozumiti najbilsh yaskravi harakterni yavisha mistectva HVIII pochatku HH stolit Sered zhivopisu pershoyi polovini HIH stolittya najkrashimi sered ye portreti Vasilya Tropinina Hlopchik z knizhkoyu Portret Golicina Portret Kiselovoyi Sered tvoriv majstriv akademichnogo napryamu kartina Bosfor Vid na Konstantinopol Nabagato povnishe predstavleno v muzeyi rosijskij zhivopis drugoyi polovini HIH stolittya Bilshist zibranih u muzeyi tvoriv cogo chasu pov yazano z imenami hudozhnikiv peresuvnikiv Zasnovnik ta ideolog peresuvnictva Ivan Kramskoj predstavlenij troma portretnimi robotami najkrasha z yakih Portret Varvari Kirilivni Lemoh v ditinstvi Centralnoyu temoyu tvoriv togo chasu bulo zhittya selyan V muzeyi eksponuyetsya etyud Vasilya Maksimova Golova selyanina Ilarion Pryanishnikov yakij takozh v osnovnomu prisvyativ svoyu tvorchist selyanskij temi predstavlenij u muzeyi eskizom do istorichnogo tvoru U 1812 roci Hlopchik z knizhkoyu Bosfor Vid na Konstantinopol Portret Varvari Lemoh v ditinstvi Golova selyanina U 1812 roci Volodimir Makovskij predstavlenij u muzeyi riznimi tvorami Hresna hoda na seli Pivchi na krilasi Bazar Bilorus Viznachnim zrazkom rosijskoyi realistichnoyi kartini kincya HIH stolittya ye polotno Mikoli Kasatkina U koridori okruzhnogo sudu yake z uspihom bulo pokazane na Vsesvitnij vistavci v Parizhi u 1900 roci ta udostoyene sribnoyi medali Demokratichna liniya rosijskogo mistectva drugoyi polovini HIH stolittya znajshla svij viraz u tvorah pejzazhnogo zhivopisu predstavlenogo v muzeyi imenami Ivana Shishkina Sosna Fedora Vasilyeva Vasilya Polyenova Bereg morya Stavok Antichnij pejzazh Isaaka Levitana Strokate pole Apollinariya Vasnyecova Krimskij vid Dosh ta inshih Pivchi na krilasi U koridori okruzhnogo sudu Sosna Stavok Antichnij pejzazh Strokate pole Krimskij vid Dosh Batalist Vasil Vereshagin predstavlenij tvorom Yaponka napisanim 1903 roku pid chas trimisyachnoyi podorozhi Yaponiyeyu V kolekciyi takozh etyudi Mihajla Nesterova Divchina v chornomu sarafani ta Valentina Syerova Hlopchik naturshik Tvori pochatku XX stolittya nalezhat hudozhnikam Abramu Arhipovu Na berezi richki Finlyandiya Kostyantinu Bogayevskomu Pivdenna krayina ta Kostyantinu Korovinu Na berezi Chornogo morya Astri i pomidori Stepanu Kolesnikovu Misyachna nich Vidliga Oleksiyu Stepanovu Selo vziku Stanislavu Zhukovskomu Inter yer Yaponka Divchina v chornomu sarafani Hlopchik naturshik Na berezi richki Finlyandiya Pivdenna krayina Na berezi Chornogo morya Astri i pomidori Vidliga Selo vziku Znachne misce u zibranni tvoriv togo chasu zajmabyut roboti ukrayinskih hudozhnikiv Ivana Ajvazovskogo Vid Bosporu Misyachna nich Volodimira Orlovskogo Vechir Sergiya Vasilkivskogo Na polyuvanni Arhipa Kuyindzhi Petra Levchenka Nich na Dnipri Vechir Vid Bosforu Misyachna nich Na polyuvanni Eskiz zavisi do vistavi Torzhestvo derzhavi Harakteristiku cogo periodu dopovnyuyut eskizi dekoracij vikonani Borisom Kustodiyevim eskiz zavisi do vistavi Torzhestvo derzhavi Kostyantinom Korovinim Radyanske mistectvo Tvori zhivopisu grafiki skulpturi ta dekorativno uzhitkovogo mistectva XX i XXI stolit stanovlyat dvi treti kolekciyi muzeyu Ce roboti znamenitih rosijskih hudozhnikiv chiya tvorchist sformuvalosya do Zhovtnevoyi revolyuciyi Pejzazh z misyacem Natyurmort zi sklyanoyu bankoyu kvitami ta fruktami Bahchisaraj Provulok Petra Konchalovskogo Yabluka Kuzmi Petrova Vodkina Natyurmort na zelenomu tli Igorya Grabarya Stavok v Uzkomu Zimovij ranok Kutochok znikayuchoyi Moskvi Voloshki Cherven Inter yer Svyato kooperaciyi na seli Isaaka Brodskogo Pered doshem Zima Vitolda Byalinickogo Biruli Berezen Zazelenili bajraki Zima Osinnij den Etyud zi snigovimi gorami Kostyantina Bogayevskogo Krimskij pejzazh z grupoyu derev kartini radyanskih mitciv Vorogi kolektivizaciyi Oleksandra Dejneki Gidroplani Tiho Morskij vid Sevastopol Artilerijska buhta Vognyanij natyurmort Partizan portret Mihajla Kroshickogo Mertvij zib Pskov Kreml tvori ukrayinskih zhivopisciv Vasilya Kasiyana Ivana Kavaleridze Tetyani Yablonskoyi Virmenska kolgospnicya Moloda mati Skoro lito Olgi Kashshaj Mikoli Glushenka Rozheva vesna Rozhevi dali Josipa Bokshaya Petra Sulimenka Vidpochinok dokeriv Rangun Mikoli Samokisha Kozachij roz yizd v gorah Borisa Rapoporta Vesnyanij vechir Volodimira Putejka Na mirnij zemli Mikoli Storozhenka Berizka ta inshih Pered doshem Zima Kozachij roz yizd v gorah Natyurmort na zelenomu tli Inter yer Shiroke vidobrazhennya u radyanskomu mistectvi znajshla tema nimecko radyanskoyi vijni Yij prisvyacheni kartini Viktora Puzirkova Chornomorci Gennadiya Nebozhatko Portret Radika Rudnyeva Viktora Tolochka Partizani Sergiya Bazilyeva Pishov voyuvati U kolekciyi muzeyu prisutni takozh grafichni ta zhivopisni etyudi frontovogo hudozhnika uchasnika oboroni ta zvilnennya Sevastopolya Sered nih lirichni pejzazhi napisani oliyeyu na kartoni Poblizu Pam yatnika zatoplenim korablyam Na Chornomu mori Sevastopol Portreti korabliv Sevastopol Krejser Harkiv u Kilen buhti Baza pidvodnih chovniv Volga ta inshi a takozh virazni portreti geroyiv oboroni Sevastopolya Kapitan P M Volkov Pahomov I I komandir artilerijskogo divizionu krejsera Molotov Bagate zibrannya muzeyu i robotami krimskih hudozhnikiv Yakova Basova akvareli iz seriyi Sevastopol Sevastopol Na Primorskomu bulvari Sevastopol Berezen Sevastopol Serpen Mistok ta Fedora Zaharova natyurmort Chervoni troyandi Zima Pohmurij den Sered sevastopolskih avtoriv Maj Chuhlancev Dit sho zarostaye makami Artbuhta Naberezhna Kornilova Gennadij Brusencov Listopadovij Sevastopol Blakitnij ranok Sevastopol Mihajlo Kobilenkov Sevastopol Naberezhna Artilerijskoyi buhti Nataliya Vasilenko Vechirnij Sevastopol Zinovij Filippov Balaklava U sutinkah Mikola Shemetov Teplij snig Pivniki Suchasne mistectvo U zibranni muzeyu prisutni tvori suchasnih majstriv yaki vidtvorili u svoyih kartinah obraz sonyachnogo romantichnogo mista bilya morya Ce polotna Italijskij dvorik u Hersonesi Chovni v yaht klubi Vesna Apollonivka Hram dvanadcyati apostoliv ta inshi Vinoskiz 2018 roku budivlya na rekonstrukciyi i ekspoziciya znahoditsya na 2 mu poversi kinoteatru Moskva na prospekti Generala Ostryakova 70 Semen Hristoforovich Gavalov kupec pochesnij gromadyanin Sevastopolya Chotiripoverhovij pributkovij budinok zbudovanij u 1899 roci v stili francuzkogo renesansu PrimitkiIstoriya muzeya Sevastopolskij hudozhestvennyj muzej imeni M P Kroshickogo ros V Sevastopole rekonstruiruyut 120 letnee zdanie hudozhestvennogo muzeya rg ru ros V G Shavshin Hudozhestvennyj muzej im M P Kroshickogo Kamennaya letopis Sevastopolya DS Strim Sevastopol Kiyiv 2004 S 229 230 ISBN 966 96305 1 7 ros Zapadnoevropejskoe iskusstvo Sevastopolskij hudozhestvennyj muzej imeni M P Kroshickogo ros Sovetskoe iskusstvo Sevastopolskij hudozhestvennyj muzej imeni M P Kroshickogo ros LiteraturaSevastopolskij Hudozhnij Muzej Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1973 Kn 2 t 7 Pryashivshina prodovzhennya Sibir ISBN 5 7707 4049 3 Sevastopolskij hudozhnij muzej Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 A M Chikin Hudozhestvennyj muzej im M P Kroshickogo Sevastopol Istoriko literaturnyj spravochnik Veber Sevastopol 2008 S 565 ISBN 978 966 335 102 5 ros