Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маргарита Кирилівна Морозова, до шлюбу Мамонтова (22 жовтня (3 листопада) 1873, Москва — 3 жовтня 1958, Москва) — російська меценатка, одна з найвидатніших представниць релігійно-філософського та культурного просвітництва Росії початку XX століття.
| Морозова Маргарита Кирилівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Маргарита Кирилловна Мамонтова |
| Народилася | 3 (15) листопада 1873 Москва, Російська імперія |
| Померла | 3 жовтня 1958 (84 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | меценатка, господиня літературного салону, письменниця, видавниця, мемуаристка |
| Знання мов | російська |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| |
Заснівниця московського Релігійно-філософського товариства, господиня московського літературно-музичного салону, власниця видавництва «Шлях». Директорка Російського музичного товариства. Московська красуня, предмет ідеально-містичної закоханості Андрія Бєлого, оспіваний ним у «Другій симфонії» та в поемі «Перше побачення», подруга сім'ї Олександра Скрябіна, подруга філософа Євгена Трубецького. Прототип творів В. В. Немировича-Данченка, А. В. Сумбатова-Южина, персонажка живописних полотен російських художників В. О. Сєрова, М. К. Бодаревського, В. К. Штемберга, мемуаристика.
Дитинство та юність
Народилась в Москві і домі Д. П. Боткіна на Покровці. Купецька родина Мамонтових була в родстві з прізвищами Третьякових і Боткіних. Старші брати Мамонтові володіли лакофарбовим виробництвом. Їх молодший брат, спадковий почесний громадянин Кирило Миколайович Мамонтов, батько Маргарити, успадкував від батька чималі кошти, але, за спогадами дочки, виявився невдалим промисловцем. Він кидався із крайності в крайність: виступав компаньйоном по організації якихось заводів, в Російсько-турецьку війну наймав пароплави на Чорному морі для перевезення російських військ, — поки зовсім не розорився.
Зрештою фінансові справи сім'ї виявилися настільки заплутаними, що майно було продано за борги, і батько змушений був тікати від своїх кредиторів за кордон, де у відчайдушній спробі повернути хоча б частину коштів грою в рулетку в Монте-Карло програв все без залишку, після чого застрелився.
Розоривши сім'ю, Кирило Миколайович позбавив не тільки дружину, але і двох малих дочок того, на що вони могли претендувати за правом походження. Залишившись без всякої підтримки, мати — Маргарита Оттівна Мамонтова (1852—1897) — розраховувала тільки на себе. Вона походила із заможного німецького роду Левенштейн. Її батько, Отто Іванович Левенштейн (Otto Anton Löwenstein), був старостою московської німецької католицької громади. Не бажаючи бути комусь зобов'язаною, вона взялася за працю сама: почала шити на замовлення знайомим дамам, згодом відкрила свою майстерню і школу крою та моделювання одягу в Москві, в Леонтіївському провулку. Конфесійно Маргарита Оттівна належала католицизму, але за російським законом її дочки Маргарита і Олена мали виховуватися в православ'ї. Мати Маргарити Оттівни по батькові була вірменського походження з роду Еларових, тому її дочки успадкували від неї зовсім не російську красу. В жилах Маргарити Кирилівни, крім вірменської, текло ще безліч інших кровей: російська, німецька, англійська, єврейська. Маргарита Кирилівна пізніше писала про себе: «у мені жид із вірменином повстають».
Бабусю маленької Маргарити теж звали Маргаритою. За спогадами онуки, Маргарита Агапітівна Левенштейн (Еларова) володіла деспотичним характером, і з цієї причини мати Маргарита Оттівна, навіть будучи розпещеною безтурботним життям в забезпеченій сім'ї батьків, не бажала потрапляти у фінансову залежність від Маргарити Агапітівни. Коли чоловік покінчив життя самогубством, Маргариті Оттівні було всього 25 років. Не маючи схильності до інтелектуальних інтересів, вона, як згадує Маргарита Кирилівна, весь залишок свого короткого життя присвятила дочкам. «Мама нас дуже любила і страшно піклувалася про здоров'я». Вже видавши дочок у шлюб, незадовго до своєї смерті вона у 1896—1897 роках обіймала посаду попечительки жіночої школи при Московському товаристві навчання ремеслам дітей всіх станів".
Завдяки старанням матері дитинство дочок було досить благополучним. Але все ж спосіб життя Маргарити Оттівни був дуже замкнутим. Крім рідних, у неї бували лише Д. П. Боткін і книговидавець К. Т. Солдатенков («Козьма Медічі»), а також А. А. Козлов — обер-поліцмейстер Москви, близький друг матері, холостяк, який відкрито покровительствував Мамонтову. Народна чутка робила його батьком обох дочок. Козлов жив неподалік від Мамонтових і на правах їх опікуна бував у будинку щодня, роблячи значний вплив на їх виховання. Солдатенков був дружний з Боткіним, Козловим, в гостях у нього юна Маргарита бачила багату колекцію картин. Ставши старше, сестри почали виїжджати на дачу до родичів.
З дитинства Маргариті запам'яталося відкриття пам'ятника Пушкіну, враження від вбивства Олександра II; вона була присутня на коронації Олександра III, бувала на історичних концертах Антона Рубінштейна 1885—1886 років, що потрясли уяву дівчинки. Сестри були регулярними відвідувачками Італійської опери Большого театру. Маргарита вступила в Петропавловську гімназію в тринадцять років. З дванадцятирічного віку поновилися контакти сестер з родичами покійного батька. Вони бували у «тьоті Віри Третьякової» — сестри батька і дружини П. М. Третьякова, заснівника Третьяковської галереї. Одного разу Павло Михайлович покликав дівчаток до нової картини, ще прихованої простирадлом, і прибрав простирадло.
 | Мы онемели от ужаса: это был Иван Грозный, убивший сына, работы Репина. Впечатление было страшно сильное, но отталкивающее… Казалось, что убитый сын Грозного лежал на полу комнаты, и мы с ужасом стремглав пробегали мимо, стараясь не смотреть на картину. |  |
— Морозова М. К. Мои воспоминания. // : журнал. — 1991. — № VI (24). — С. 94. | ||
В будинку дядька, Івана Миколайовича Мамонтова (1846—1899), директора заводу з виробництва сургучу і фарб, Маргарита Кирилівна познайомилася із сім'ями музичного критика Н. Д. Кашкина, музичного видавця П. І. Юргенсона, музичного критика Р. А. Лароша. Крім цього, сестри Мамонтові бували в будинку Л. М. Жемчужнікова, брата А. М. Жемчужнікова, де познайомилася зі своєю одноліткою Галиною Львівною Жемчужниковой, згодом дружиною художника В. Є. Маковського. Співавтори Козьми Пруткова запам'яталися Маргариті своєю схожістю з їх двоюрідним братом Товстим О. К.: «…такий же високий зріст, довга сива, роздвоєна борода і пишне сиве волосся. Брати Жемчужнікови здавалися якимись могутніми давньоруськими боярами».
В кінці 1880-х років Маргарита Кирилівна захопилася мистецтвом Малого театру і грою Марії Єрмолової, М. П. Садовського, О. О. Садовської, Р. Н. Федотової. Крім Великого і Малого театрів, Маргарита відвідувала Італійську оперу в Російської приватної опери свого дядька Сави Івановича Мамонтова, де насолоджувалася співом італійського тенора Франческо Таманьо. Тоді ж сестри Маргарита і Олена Мамонтові познайомилися зі своїми двоюрідними сестрами Тетяною, Наталею і Параскою Мамонтовими, дочками Анатолія Івановича Мамонтова (1840—1905). Потрапивши в будинок А. В. Мамонтова, Маргарита Кирилівна вперше опинилася у великому, шумному й цікавому суспільстві. Будинок господарів був відкритий для дорослої творчої молоді, тут частими гостями бували художники Ст. А. Сєров, М. А. Врубель, В. С. Остроухов, К. А. Коровін.
Примітки
- Кейдан В. И. Взыскующие града. Письма и дневники Н. А. Бердяева, С. Н. Булгакова, А. В. Ельчанинова, М. К. Морозовой, В. В. Розанова, Е. Н. Трубецкого, П. А. Флоренского, В. Ф. Эрна и др.. — Комментарий к письмам и дневникам русских философов и деятелей культуры. Перевірено 21 серпня 2012. Архівовано з першоджерела 29 вересня 2012.
- Морозова М. К. Андрей Белый. Мемориальная квартира Андрея Белого на Арбате. Государственный музей А. С. Пушкина (2007 г.). Перевірено 20 липня 2012. Архівовано з першоджерела 29 вересня 2012.
- Семёнова Н. Четыре «эпохи» одной жизни // Наше наследие : журнал. — 1991. — № VI (24). — С. 89—111.
- Кейдан В. И. Взыскующие града. Письма и дневники Н. А. Бердяева, С. Н. Булгакова, А. В. Ельчанинова, М. К. Морозовой, В. В. Розанова, Е. Н. Трубецкого, П. А. Флоренского, В. Ф. Эрна и др.. — Примечания к письмам 1900—1905 гг.. Перевірено 21 серпня 2012. Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2012.
- Морозова М. К. Мои воспоминания // Наше наследие : журнал. — 1991. — № VI (24). — С. 91—110.
- Крючкова В. Безызвестная благодетельница. Маргарита Кириллівна Морозова. Корреспондент.ру (2012). Перевірено 21 липня 2012. Архівовано з першоджерела 29 вересня 2012.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Margarita Kirilivna Morozova do shlyubu Mamontova 22 zhovtnya 3 listopada 1873 Moskva 3 zhovtnya 1958 Moskva rosijska mecenatka odna z najvidatnishih predstavnic religijno filosofskogo ta kulturnogo prosvitnictva Rosiyi pochatku XX stolittya Morozova Margarita KirilivnaIm ya pri narodzhenniros Margarita Kirillovna MamontovaNarodilasya3 15 listopada 1873 Moskva Rosijska imperiyaPomerla3 zhovtnya 1958 1958 10 03 84 roki Moskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistmecenatka gospodinya literaturnogo salonu pismennicya vidavnicya memuaristkaZnannya movrosijskaU shlyubi zdDitid i d Mediafajli u Vikishovishi Zasnivnicya moskovskogo Religijno filosofskogo tovaristva gospodinya moskovskogo literaturno muzichnogo salonu vlasnicya vidavnictva Shlyah Direktorka Rosijskogo muzichnogo tovaristva Moskovska krasunya predmet idealno mistichnoyi zakohanosti Andriya Byelogo ospivanij nim u Drugij simfoniyi ta v poemi Pershe pobachennya podruga sim yi Oleksandra Skryabina podruga filosofa Yevgena Trubeckogo Prototip tvoriv V V Nemirovicha Danchenka A V Sumbatova Yuzhina personazhka zhivopisnih poloten rosijskih hudozhnikiv V O Syerova M K Bodarevskogo V K Shtemberga memuaristika Ditinstvo ta yunistM O Mamontova Levenshtejn mati Margariti Kirilivni Narodilas v Moskvi i domi D P Botkina na Pokrovci Kupecka rodina Mamontovih bula v rodstvi z prizvishami Tretyakovih i Botkinih Starshi brati Mamontovi volodili lakofarbovim virobnictvom Yih molodshij brat spadkovij pochesnij gromadyanin Kirilo Mikolajovich Mamontov batko Margariti uspadkuvav vid batka chimali koshti ale za spogadami dochki viyavivsya nevdalim promislovcem Vin kidavsya iz krajnosti v krajnist vistupav kompanjonom po organizaciyi yakihos zavodiv v Rosijsko turecku vijnu najmav paroplavi na Chornomu mori dlya perevezennya rosijskih vijsk poki zovsim ne rozorivsya Zreshtoyu finansovi spravi sim yi viyavilisya nastilki zaplutanimi sho majno bulo prodano za borgi i batko zmushenij buv tikati vid svoyih kreditoriv za kordon de u vidchajdushnij sprobi povernuti hocha b chastinu koshtiv groyu v ruletku v Monte Karlo prograv vse bez zalishku pislya chogo zastrelivsya Rozorivshi sim yu Kirilo Mikolajovich pozbaviv ne tilki druzhinu ale i dvoh malih dochok togo na sho voni mogli pretenduvati za pravom pohodzhennya Zalishivshis bez vsyakoyi pidtrimki mati Margarita Ottivna Mamontova 1852 1897 rozrahovuvala tilki na sebe Vona pohodila iz zamozhnogo nimeckogo rodu Levenshtejn Yiyi batko Otto Ivanovich Levenshtejn Otto Anton Lowenstein buv starostoyu moskovskoyi nimeckoyi katolickoyi gromadi Ne bazhayuchi buti komus zobov yazanoyu vona vzyalasya za pracyu sama pochala shiti na zamovlennya znajomim damam zgodom vidkrila svoyu majsternyu i shkolu kroyu ta modelyuvannya odyagu v Moskvi v Leontiyivskomu provulku Konfesijno Margarita Ottivna nalezhala katolicizmu ale za rosijskim zakonom yiyi dochki Margarita i Olena mali vihovuvatisya v pravoslav yi Mati Margariti Ottivni po batkovi bula virmenskogo pohodzhennya z rodu Elarovih tomu yiyi dochki uspadkuvali vid neyi zovsim ne rosijsku krasu V zhilah Margariti Kirilivni krim virmenskoyi teklo she bezlich inshih krovej rosijska nimecka anglijska yevrejska Margarita Kirilivna piznishe pisala pro sebe u meni zhid iz virmeninom povstayut Babusyu malenkoyi Margariti tezh zvali Margaritoyu Za spogadami onuki Margarita Agapitivna Levenshtejn Elarova volodila despotichnim harakterom i z ciyeyi prichini mati Margarita Ottivna navit buduchi rozpeshenoyu bezturbotnim zhittyam v zabezpechenij sim yi batkiv ne bazhala potraplyati u finansovu zalezhnist vid Margariti Agapitivni Koli cholovik pokinchiv zhittya samogubstvom Margariti Ottivni bulo vsogo 25 rokiv Ne mayuchi shilnosti do intelektualnih interesiv vona yak zgaduye Margarita Kirilivna ves zalishok svogo korotkogo zhittya prisvyatila dochkam Mama nas duzhe lyubila i strashno pikluvalasya pro zdorov ya Vzhe vidavshi dochok u shlyub nezadovgo do svoyeyi smerti vona u 1896 1897 rokah obijmala posadu popechitelki zhinochoyi shkoli pri Moskovskomu tovaristvi navchannya remeslam ditej vsih staniv Sestri Mamontovi Olena u shlyubi Vostryakova i Margarita 1906 Zavdyaki starannyam materi ditinstvo dochok bulo dosit blagopoluchnim Ale vse zh sposib zhittya Margariti Ottivni buv duzhe zamknutim Krim ridnih u neyi buvali lishe D P Botkin i knigovidavec K T Soldatenkov Kozma Medichi a takozh A A Kozlov ober policmejster Moskvi blizkij drug materi holostyak yakij vidkrito pokrovitelstvuvav Mamontovu Narodna chutka robila jogo batkom oboh dochok Kozlov zhiv nepodalik vid Mamontovih i na pravah yih opikuna buvav u budinku shodnya roblyachi znachnij vpliv na yih vihovannya Soldatenkov buv druzhnij z Botkinim Kozlovim v gostyah u nogo yuna Margarita bachila bagatu kolekciyu kartin Stavshi starshe sestri pochali viyizhdzhati na dachu do rodichiv Z ditinstva Margariti zapam yatalosya vidkrittya pam yatnika Pushkinu vrazhennya vid vbivstva Oleksandra II vona bula prisutnya na koronaciyi Oleksandra III buvala na istorichnih koncertah Antona Rubinshtejna 1885 1886 rokiv sho potryasli uyavu divchinki Sestri buli regulyarnimi vidviduvachkami Italijskoyi operi Bolshogo teatru Margarita vstupila v Petropavlovsku gimnaziyu v trinadcyat rokiv Z dvanadcyatirichnogo viku ponovilisya kontakti sester z rodichami pokijnogo batka Voni buvali u toti Viri Tretyakovoyi sestri batka i druzhini P M Tretyakova zasnivnika Tretyakovskoyi galereyi Odnogo razu Pavlo Mihajlovich poklikav divchatok do novoyi kartini she prihovanoyi prostiradlom i pribrav prostiradlo My onemeli ot uzhasa eto byl Ivan Groznyj ubivshij syna raboty Repina Vpechatlenie bylo strashno silnoe no ottalkivayushee Kazalos chto ubityj syn Groznogo lezhal na polu komnaty i my s uzhasom stremglav probegali mimo starayas ne smotret na kartinu Morozova M K Moi vospominaniya zhurnal 1991 VI 24 S 94 Mihajlo Abramovich Morozov u svoyemu kabineti v budinku na Smolenskomu bulvari V budinku dyadka Ivana Mikolajovicha Mamontova 1846 1899 direktora zavodu z virobnictva surguchu i farb Margarita Kirilivna poznajomilasya iz sim yami muzichnogo kritika N D Kashkina muzichnogo vidavcya P I Yurgensona muzichnogo kritika R A Larosha Krim cogo sestri Mamontovi buvali v budinku L M Zhemchuzhnikova brata A M Zhemchuzhnikova de poznajomilasya zi svoyeyu odnolitkoyu Galinoyu Lvivnoyu Zhemchuzhnikovoj zgodom druzhinoyu hudozhnika V Ye Makovskogo Spivavtori Kozmi Prutkova zapam yatalisya Margariti svoyeyu shozhistyu z yih dvoyuridnim bratom Tovstim O K takij zhe visokij zrist dovga siva rozdvoyena boroda i pishne sive volossya Brati Zhemchuzhnikovi zdavalisya yakimis mogutnimi davnoruskimi boyarami V kinci 1880 h rokiv Margarita Kirilivna zahopilasya mistectvom Malogo teatru i groyu Mariyi Yermolovoyi M P Sadovskogo O O Sadovskoyi R N Fedotovoyi Krim Velikogo i Malogo teatriv Margarita vidviduvala Italijsku operu v Rosijskoyi privatnoyi operi svogo dyadka Savi Ivanovicha Mamontova de nasolodzhuvalasya spivom italijskogo tenora Franchesko Tamano Todi zh sestri Margarita i Olena Mamontovi poznajomilisya zi svoyimi dvoyuridnimi sestrami Tetyanoyu Nataleyu i Paraskoyu Mamontovimi dochkami Anatoliya Ivanovicha Mamontova 1840 1905 Potrapivshi v budinok A V Mamontova Margarita Kirilivna vpershe opinilasya u velikomu shumnomu j cikavomu suspilstvi Budinok gospodariv buv vidkritij dlya dorosloyi tvorchoyi molodi tut chastimi gostyami buvali hudozhniki St A Syerov M A Vrubel V S Ostrouhov K A Korovin PrimitkiKejdan V I Vzyskuyushie grada Pisma i dnevniki N A Berdyaeva S N Bulgakova A V Elchaninova M K Morozovoj V V Rozanova E N Trubeckogo P A Florenskogo V F Erna i dr Kommentarij k pismam i dnevnikam russkih filosofov i deyatelej kultury Perevireno 21 serpnya 2012 Arhivovano z pershodzherela 29 veresnya 2012 Morozova M K Andrej Belyj Memorialnaya kvartira Andreya Belogo na Arbate Gosudarstvennyj muzej A S Pushkina 2007 g Perevireno 20 lipnya 2012 Arhivovano z pershodzherela 29 veresnya 2012 Semyonova N Chetyre epohi odnoj zhizni Nashe nasledie zhurnal 1991 VI 24 S 89 111 Kejdan V I Vzyskuyushie grada Pisma i dnevniki N A Berdyaeva S N Bulgakova A V Elchaninova M K Morozovoj V V Rozanova E N Trubeckogo P A Florenskogo V F Erna i dr Primechaniya k pismam 1900 1905 gg Perevireno 21 serpnya 2012 Arhivovano z pershodzherela 28 zhovtnya 2012 Morozova M K Moi vospominaniya Nashe nasledie zhurnal 1991 VI 24 S 91 110 Kryuchkova V Bezyzvestnaya blagodetelnica Margarita Kirillivna Morozova Korrespondent ru 2012 Perevireno 21 lipnya 2012 Arhivovano z pershodzherela 29 veresnya 2012 Posilannya