Аполліна́рій Михайлович Васнецо́в (рос. Аполлина́рий Миха́йлович Васнецо́в; 25 липня (6 серпня) 1856, с. , Вятська губернія, Російська імперія — 23 січня 1933, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник. Член Московського археологічного товариства. Молодший брат Віктора Васнецова, відомий своїми пейзажами, полотнами середньовічної Москви та ілюстраціями до видатних творів своїх сучасників.
Васнецов Аполлінарій Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Аполлинарий Васнецов | ||||
Аполлінарій Михайлович Васнецов. Портрет роботи Віктора Михайловича Васнецова | ||||
Народження | 25 липня (6 серпня) 1856 d, d, Вятська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 23 січня 1933[1][2][…] (76 років) | |||
Москва, СРСР[1] | ||||
Поховання | Введенське кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | історичний живопис | |||
Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
Діяльність | художник, краєзнавець | |||
Відомі учні | Денисов Володимир Олексійович | |||
Діти | d | |||
Брати, сестри | Васнецов Віктор Михайлович[4] | |||
Роботи в колекції | d, d, Російський музей, Національний художній музей Білорусі, Третьяковська галерея, d, d, Одеський національний художній музей, Національний музей «Київська картинна галерея», Національний музей у Варшаві і Абрамцево (музей-заповідник) | |||
| ||||
Васнецов Аполлінарій Михайлович у Вікісховищі |
Життєпис
Дитинство
Народився в родині спадкового православного священика Михайла Васильовича Васнецова (1823—1870), який походив зі стародавнього вятського роду Васнецових. Був названий на честь своєї матері Аполлінарії Іванівни. Мав трьох старших і двох молодших братів. Батько був високоосвіченою людиною, саме він прищепив Аполлінарієві любов до природи. Найбільшу роль у формуванні Аполлінарія як художника зіграв його старший брат Віктор. Разом вони ходили малювати влісі. Протягом усього життя Віктор залишався для Аполлінарія дбайливим братом та авторитетом у галузі мистецтва.
У 1866 році померла мати, у 1870 помер батько, тому виховувала дітей тітка Єлизавета Олександрівна Шиляєва.
Петербург
Восени 1872 року до Аполлінарія з Петербурга до Вятки на деякий час приїхав Віктор, який нещодавно закінчив духовну семінарію. Побачивши малюнки молодшого брата, він забрав його в столицю. У Петербурзі Аполлінарій вступив до реального училища, де протягом декількох років вивчав математику, фізику, хімію та геологію. У цей час малював мало. В 1875 повернувся до Вятки.
У 1877 одружився з Олександрою Володимирівною Рязанцевою, яка належала до великого роду фабрикантів на Косі.
Москва
У 1878 році вперше приїхав у Москву, де був вражений стародавніми монастирями та храмами Кремля. У Москві познайомився з роботами Івана Шишкіна й Архипа Куїнджі, а в 1882 через брата Віктора познайомився з відомим меценатом Савою Мамонтовим, та отримав від нього запрошення до маєтку Мамонтових Абрамцево. Митецька атмосфера Абрамцева та нові товариші сприяли становленню молодого художника. Велику роль у формуванні Васнецова-пейзажиста зіграли роботи Василя Полєнова. Серед робіт цього часу помітними є:
Україна
Весною 1886 здійснив мандрівку до України, відвідав Крим, який вразив його своїми барвами та ландшафтами. В цей час були створені низка етюдів, на основі яких написані картини, серед яких:
- Батьківщина (1886)
- Сутінки (1889)
Урал та Кавказ. Мандрівка до Європи
У 1890 році здійснив подорож по Півночі Російської імперії. Красиві пам'ятки Сибіру і Уралу були відбиті у великій кількості полотен:
- Ліс на горі Благодать, Середній Урал (1890)
- Тайга на Уралі (1890)
- Гірське озеро. Урал (1892)
- Степи Оренбурга (1895)
- Кама (1895)
У 1895 році відвідав Кавказ, де був глибоко вражений красою гір. Здійснив сходження на льодовик Ельбрусу, відвідав Тифліс, жив у Дарьяльскій ущелині й створив велику кількість ескізів:
- Вид на Ельбрус з Борнемуту (1895)
- Червоні Скелі в Кисловодську (1896)
- Ельбрус до сходу сонця (1897)
- Дар'ял (1897)
У 1890 році здійснив подорож по Європі, відвідавши Францію та Італію, де вивчав твори відомих майстрів.
Стара Москва
Перші роботи, присвячені середньовічній Москві у творчості художника з'являються в 1831 році, коли він був залучений до ілюстрації «Пісні про купця Калашникова» для ювілейного видання творів М. Ю. Лермонтова. Свій розвиток тема отримала в 1897 — тоді С. І. Мамонтов доручив Аполлінарієві Михайловичу створити ескізи декорацій до опери М.П Мусоргського «Хованщина». За ескізами Васнецова К. О. Коровіним та С. В. Малютіним були написані декорації.
1901 рік став видатним для художника. За заслуги в галузі історичної композиції він був обраний членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. Того ж року Васнецова запросили на посаду керівника пейзажної майстерні в Московське училище живопису. Більшу частину свого вільного часу митець віддавав створенню історичної панорами Москви.
У 1911 році, як визнаний знавець архітектури та життя столиці XVII сторіччя, Аполлінарій Михайлович отримав замовлення від відомого московського антрепренера [ru] оформити для його театру оперу П. І. Чайковського .
Галерея
- Гірське озеро, 1892
- Московський Кремль, 1892
- Вулиця в місті: опера Опричник Петра Чайковського, 1911
- У Московському Кремлі
- Новгородський майданчик
- «Кремль», 1892
- «Вуличний рух на Воскресенському мосту в XVIII столітті», 1926
- «Кам'яний міст (Калинчин міст) в петровські часи», 1902
- . Москва кінця XVII століття», 1901
- «Озеро», 1902
-
- «Оборона Москви від хана Тохтамиша. XIV століття», 1918
- «Троїцька церква на Берсеневці», 1922
- «Красна площа», 1897
- «Симонов монастир. Хмари і золоті куполи», 1927
- «Московський Кремль за Івана III», 1921
- «Московська катівня. Кінець XVI століття (Костянтино-Єленинські ворота московської катівні на рубежі XVI і XVII століть)», 1912
- «На світанку у Воскресенського мосту. Кінець XVII століття», 1900
- «Московський Кремль при Дмитрі Донському»
- «Будівництво дерев'яних стін Кремля. XII століття», 1903
- «Розквіт Кремля. Всехсвятский міст і Кремль в кінці XVII століття а »(1922)
- «Стара Москва», 1896
- Книжкові крамниці на в XVII столітті
- Красна площа при Івані Грозному
- Красна площа в другій половині XVII століття
Примітки
- Васнецов Аполлинарий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Apollinari Mikhailovich Vasnetsov
- Sarabianov A. D. Encyclopædia Britannica
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- Васнецов Аполлінарій Михайлович [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Великие художники. Аполлинарий Васнецов, «Директ-медия», Киев, 2011 р. (рос.)
Посилання
- Серія «Великі художники» [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasnecov Apollina rij Mihajlovich Vasneco v ros Apollina rij Miha jlovich Vasneco v 25 lipnya 6 serpnya 1856 s Vyatska guberniya Rosijska imperiya 23 sichnya 1933 Moskva RRFSR SRSR rosijskij hudozhnik Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Molodshij brat Viktora Vasnecova vidomij svoyimi pejzazhami polotnami serednovichnoyi Moskvi ta ilyustraciyami do vidatnih tvoriv svoyih suchasnikiv Vasnecov Apollinarij Mihajlovichros Apollinarij VasnecovApollinarij Mihajlovich Vasnecov Portret roboti Viktora Mihajlovicha VasnecovaNarodzhennya 25 lipnya 6 serpnya 1856 d d Vyatska guberniya Rosijska imperiyaSmert 23 sichnya 1933 1933 01 23 1 2 76 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Vvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr istorichnij zhivopisNavchannya Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestvaDiyalnist hudozhnik krayeznavecVidomi uchni Denisov Volodimir OleksijovichDiti dBrati sestri Vasnecov Viktor Mihajlovich 4 Roboti v kolekciyi d d Rosijskij muzej Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Tretyakovska galereya d d Odeskij nacionalnij hudozhnij muzej Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Nacionalnij muzej u Varshavi i Abramcevo muzej zapovidnik Vasnecov Apollinarij Mihajlovich u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Narodivsya v rodini spadkovogo pravoslavnogo svyashenika Mihajla Vasilovicha Vasnecova 1823 1870 yakij pohodiv zi starodavnogo vyatskogo rodu Vasnecovih Buv nazvanij na chest svoyeyi materi Apollinariyi Ivanivni Mav troh starshih i dvoh molodshih brativ Batko buv visokoosvichenoyu lyudinoyu same vin prishepiv Apollinariyevi lyubov do prirodi Najbilshu rol u formuvanni Apollinariya yak hudozhnika zigrav jogo starshij brat Viktor Razom voni hodili malyuvati vlisi Protyagom usogo zhittya Viktor zalishavsya dlya Apollinariya dbajlivim bratom ta avtoritetom u galuzi mistectva U 1866 roci pomerla mati u 1870 pomer batko tomu vihovuvala ditej titka Yelizaveta Oleksandrivna Shilyayeva Peterburg Voseni 1872 roku do Apollinariya z Peterburga do Vyatki na deyakij chas priyihav Viktor yakij neshodavno zakinchiv duhovnu seminariyu Pobachivshi malyunki molodshogo brata vin zabrav jogo v stolicyu U Peterburzi Apollinarij vstupiv do realnogo uchilisha de protyagom dekilkoh rokiv vivchav matematiku fiziku himiyu ta geologiyu U cej chas malyuvav malo V 1875 povernuvsya do Vyatki U 1877 odruzhivsya z Oleksandroyu Volodimirivnoyu Ryazancevoyu yaka nalezhala do velikogo rodu fabrikantiv na Kosi Moskva U 1878 roci vpershe priyihav u Moskvu de buv vrazhenij starodavnimi monastiryami ta hramami Kremlya U Moskvi poznajomivsya z robotami Ivana Shishkina j Arhipa Kuyindzhi a v 1882 cherez brata Viktora poznajomivsya z vidomim mecenatom Savoyu Mamontovim ta otrimav vid nogo zaproshennya do mayetku Mamontovih Abramcevo Mitecka atmosfera Abramceva ta novi tovarishi spriyali stanovlennyu molodogo hudozhnika Veliku rol u formuvanni Vasnecova pejzazhista zigrali roboti Vasilya Polyenova Sered robit cogo chasu pomitnimi ye Sirij den Viglyad mayetku Abramcevo 1890 Sirij den 1883 Lisova stezhka Abramcevo 1885 Ukrayina Vesnoyu 1886 zdijsniv mandrivku do Ukrayini vidvidav Krim yakij vraziv jogo svoyimi barvami ta landshaftami V cej chas buli stvoreni nizka etyudiv na osnovi yakih napisani kartini sered yakih Batkivshina Batkivshina 1886 Sutinki 1889 Ural ta Kavkaz Mandrivka do Yevropi U 1890 roci zdijsniv podorozh po Pivnochi Rosijskoyi imperiyi Krasivi pam yatki Sibiru i Uralu buli vidbiti u velikij kilkosti poloten Tajga na Urali Kama Lis na gori Blagodat Serednij Ural 1890 Tajga na Urali 1890 Girske ozero Ural 1892 Stepi Orenburga 1895 Kama 1895 U 1895 roci vidvidav Kavkaz de buv gliboko vrazhenij krasoyu gir Zdijsniv shodzhennya na lodovik Elbrusu vidvidav Tiflis zhiv u Daryalskij ushelini j stvoriv veliku kilkist eskiziv Vid na Elbrus z Bornemutu 1895 Chervoni Skeli v Kislovodsku 1896 Elbrus do shodu soncya 1897 Dar yal 1897 U 1890 roci zdijsniv podorozh po Yevropi vidvidavshi Franciyu ta Italiyu de vivchav tvori vidomih majstriv Stara Moskva Pershi roboti prisvyacheni serednovichnij Moskvi u tvorchosti hudozhnika z yavlyayutsya v 1831 roci koli vin buv zaluchenij do ilyustraciyi Pisni pro kupcya Kalashnikova dlya yuvilejnogo vidannya tvoriv M Yu Lermontova Svij rozvitok tema otrimala v 1897 todi S I Mamontov doruchiv Apollinariyevi Mihajlovichu stvoriti eskizi dekoracij do operi M P Musorgskogo Hovanshina Za eskizami Vasnecova K O Korovinim ta S V Malyutinim buli napisani dekoraciyi 1901 rik stav vidatnim dlya hudozhnika Za zaslugi v galuzi istorichnoyi kompoziciyi vin buv obranij chlenom korespondentom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Togo zh roku Vasnecova zaprosili na posadu kerivnika pejzazhnoyi majsterni v Moskovske uchilishe zhivopisu Bilshu chastinu svogo vilnogo chasu mitec viddavav stvorennyu istorichnoyi panorami Moskvi U 1911 roci yak viznanij znavec arhitekturi ta zhittya stolici XVII storichchya Apollinarij Mihajlovich otrimav zamovlennya vid vidomogo moskovskogo antreprenera ru oformiti dlya jogo teatru operu P I Chajkovskogo GalereyaGirske ozero 1892 Moskovskij Kreml 1892 Vulicya v misti opera Oprichnik Petra Chajkovskogo 1911 U Moskovskomu Kremli Novgorodskij majdanchik Kreml 1892 Vulichnij ruh na Voskresenskomu mostu v XVIII stolitti 1926 Kam yanij mist Kalinchin mist v petrovski chasi 1902 Moskva kincya XVII stolittya 1901 Ozero 1902 Sutinki Oborona Moskvi vid hana Tohtamisha XIV stolittya 1918 Troyicka cerkva na Bersenevci 1922 Krasna plosha 1897 Simonov monastir Hmari i zoloti kupoli 1927 Moskovskij Kreml za Ivana III 1921 Moskovska kativnya Kinec XVI stolittya Kostyantino Yeleninski vorota moskovskoyi kativni na rubezhi XVI i XVII stolit 1912 Na svitanku u Voskresenskogo mostu Kinec XVII stolittya 1900 Moskovskij Kreml pri Dmitri Donskomu Budivnictvo derev yanih stin Kremlya XII stolittya 1903 Rozkvit Kremlya Vsehsvyatskij mist i Kreml v kinci XVII stolittya a 1922 Stara Moskva 1896 Knizhkovi kramnici na v XVII stolitti Krasna plosha pri Ivani Groznomu Krasna plosha v drugij polovini XVII stolittyaPrimitkiVasnecov Apollinarij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Apollinari Mikhailovich Vasnetsov d Track Q17299517 Sarabianov A D Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 Vasnecov Apollinarij Mihajlovich 23 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaVelikie hudozhniki Apollinarij Vasnecov Direkt mediya Kiev 2011 r ros PosilannyaSeriya Veliki hudozhniki 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros