Фе́дір Олекса́ндрович Васи́льєв (рос. Фёдор Александрович Васильев; 10 [22] лютого 1850, Гатчина, Російська імперія — 24 вересня [6 жовтня] 1873, Ялта) — російський живописець-пейзажист.
Біографія
Народився 10 [22] лютого 1850 року в місті Гатчині (нині Ленінградська область, Росія) в сім'ї дрібного поштового чиновника. З раннього дитинства проявляв здібності і інтерес до малювання. Протягом 1865—1867 років навчався у Малювальній школі Товариства заохочення мистецтв в Петербурзі, одночасно суміщав заняття в школі вечорами з роботою у реставратора з Петербурзької академії мистецтв . До закінчення навчання Васильєв увійшов в середовище відомих художників, особливо зближувався з Іваном Крамським і Іваном Шишкіним, з яким згодом навіть поріднився.
Мешкав в основному в Санкт-Петербурзі. Здійснив поїздки у 1867 році разом з Іваном Шишкіним на острів Валаам, де виконав низку замальовок та етюдів острова; у 1869 році — у село Знаменське Тамбовської губернії і село Хотінь Харківської губернії. У 1870 році разом з художниками Іллею Рєпіним і Євгеном Макаровим подорожував Волгою, де виконав численні замальовки (частина зберігається у Державному Російському музеї і Державній Третьяковській галереї), етюди.
Взимку 1870 року сильно простудився, у нього виявився туберкульоз. За пропозицією графа провів літо 1871 року в його маєтках в Харківській і Воронізькій губерніях, але так і не вилікувався. Товариство заохочення мистецтв дало йому засоби для поїздки до Криму. Ще до від'їзду був зарахований учнем добровольцем Петербурзької академії мистецтв і отримав звання художника першого ступеню з умовою витримати іспит з наукового курсу.
Протягом 1871—1873 років мешкав і працював у Криму. 1873 року отримав від Академії мистецтв звання почесного вільного общника. Помер від сухот в Ялті 24 вересня [6 жовтня] 1873 року. Могила знаходиться в Ялті на Полікурівському меморіалі. 1879 року на могилі встановлений пам'ятник. У 1963 році, до 90-х роковин зі дня смерті художника, пам'ятник замінили новим (скульптор — Лідія Ушакова, архітектор — М. Санич) — бронзове погруддя митця (не збереглося) на високому трапецієподібному п'єдесталі із діориту. На п'єдесталі — рельєфне зображення палітри.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису. Написав пейзажі:
- «Сільський двір» (1867, Державний Російський музей);
- «У церковній огорожі» (1867, Державний Російський музей);
- «Пейзаж. Парголово» (1868, Саратовський художній музей);
- «Сільська вулиця» (1868, Третьяковська галерея);
- «Повернення стада» (1868, Третьяковська галерея);
- «Після грози» (1869, Третьяковська галерея);
- «Літній спекотний день» (1869, Третьяковська галерея);
- «Після дощу» (1869, Третьяковська галерея);
- «Пейзаж із коровою» (1869, Державний Російський музей);
- «Осінь» (1869, Національний музей «Київська картинна галерея»);
- «Пейзаж із хатинами» (1869);
- «Захід на ставку» (Третьяковська галерея);
- «Зоря в Петербурзі» (Державний Російський музей);
- «Після дощу» (Державний Російський музей);
- «Перед грозою» ();
- «Перед дощем» (1869, Третьяковська галерея);
- «Ілюмінація в Петербурзі» (1869, Третьяковська галерея);
- «Дорога в березовому лісі» (Третьяковська галерея, не закінчено);
- твори за матеріалами поїздки Волгою
- «Вид на Волзі. Баржі» (1870, Державний Російський музей);
- «Бухта» (1871, Третьяковська галерея);
- «Волзькі лагуни» (Третьяковська галерея, не закінчено);
- «Селянська сім'я у баркасі»;
- «Відлига» (1871, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1871 рік; повтор — Державний Російський музей);
- роботи виконані в Криму
- «Мокрий луг» (1872, Третьяковська галерея);
- «Покинутий млин» (1872—1873, Третьяковська галерея, сепія — Державний Російський музей, не закінчена);
- «Ериклік» (1872);
- «Пейзаж. Осінь»/«Болото в лісі. Осінь» (Державний Російський музей, не закінчена);
- «У Криму. Після дощу» (Третьяковська галерея);
- «Дорога в Криму»;
- «Біля джерела»;
- «Вечір в Криму» (Третьяковська галерея);
- «Прибій хвиль» (Третьяковська галерея);
- «Зима в Криму» (Пермська державна художня галерея);
- «У Кримських горах» (1873, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1873 рік).
«Болото в лісі» | «Тополі» | «Хмари» | «Біля Церкви» | «Відлига» | «Мокрий луг» | «У Кримських горах» |
Також відомий автопортрет, який зберігається у Третьяковській галереї.
Крім живописних творів спадщина художника включає також безліч малюнків і акварелей (три альбоми його малюнків зберігаються в Державному Російському музеї, окремі малюнки — в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї та інших музеях.
Роботи художника експонувалися на виставці у Лондоні у 1872 році, всесвітній виставці у Парижі у 1878 році та інших. Виставки його творів відбулися в 1874 і 1899 роках у Санкт-Петербурзі.
Вшанування
- Два портрети художника написав Іван Крамськой (обидва — 1871, Третьяковська галерея);
- У 1960 році, до 110-річчя з дня народження митця, в Ялті на вулиці Київській в районі будинків № 10, 12 на прямокутному постаменті із діориту встановлене бронзове погруддя художника (скульптор Микола Савицький, архітектор ), також у місті на його честь названа вулиця;
- У 1975 році випустила серію поштових марок із репродукціями картин Федора Васильєва та портретом художника роботи Івана Крамського;
- У місті Гатчині встановлена бронзова меморіальна дошка з барельєфом художника;
- До 150-річчя із дня народження художника 22 лютого 2000 року Банк Росії випустив ювілейну монету «Федор Васильев» номіналом 2 рублі у серії «Видатні особистості Росії» на якій зображений портрет художника і фрагмент картини «Відлига».
Примітки
- RKDartists
- О художнике Федоре Александровиче Васильеве / Исторический журнал «Гатчина сквозь столетия». [ 3 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Художники народов СССР, 1972, с. 192, Т. 2..
- П. М. Калугин. Могила Васильева Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 48—49. (рос.)
- П. М. Калугин. Памятник Васильеву Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 53. (рос.)
Література
- Васильєв Федір Олександрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 279.;
- Васильев Федор Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Васильев, Фёдор Александрович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 652. (рос.);
- Васильев, Федор Александрович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 192. (рос.);
- Васильєв Федір Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Васильев Фёдор Александрович // Популярная художественная энциклопедия / . — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 116. (рос.);
- . Васильев, Фёдор Александрович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 63—64. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Vasilyev Fe dir Oleksa ndrovich Vasi lyev ros Fyodor Aleksandrovich Vasilev 10 22 lyutogo 1850 18500222 Gatchina Rosijska imperiya 24 veresnya 6 zhovtnya 1873 Yalta rosijskij zhivopisec pejzazhist Vasilyev Fedir Oleksandrovichros Vasilev Fyodor Aleksandrovichportet Fedora Vasilyeva roboti Ivana Kramskogo 1871 Tretyakovska galereyaNarodzhennya10 22 lyutogo 1850 1 Gatchina d Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaSmert24 veresnya 6 zhovtnya 1873 1 23 roki Yalta Tavrijska guberniya Rosijska imperiya tuberkuloz PohovannyaPolikurivskij memorialKrayina Rosijska imperiyaZhanrpejzazhNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikTvoriMokrij lug i U Krimskih gorahRoboti v kolekciyiFinska nacionalna galereya Rosijskij muzej Tretyakovska galereya Nacionalna galereya Virmeniyi Saratovskij hudozhnij muzej imeni Radisheva Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej mistectv imeni Rustama Mustafayeva Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Samarskij oblasnij hudozhnij muzej Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya d Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej Krasnodarskij krajovij hudozhnij muzej imeni F Ya Kovalenka d Odeskij nacionalnij hudozhnij muzej Derzhavnij muzej mistectv Uzbekistanu Tulskij oblasnij hudozhnij muzej Penzenska oblasna kartinna galereya imeni K A Savickogo Permska derzhavna hudozhnya galereya Astrahanska kartinna galereya imeni P M Dogadina Voronezkij oblasnij hudozhnij muzej imeni I M Kramskogo Tambovska kartinna galereya Taganrozkij hudozhnij muzej d d Omskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni M O Vrubelya Derzhavnij Literaturnij muzej Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan Smolenskij hudozhnij muzej Lipeckij oblasnij krayeznavchij muzej d Ulyanovskij oblasnij hudozhnij muzej Kurska derzhavna kartinna galereya imeni O O Dejneki Sevastopolskij hudozhnij muzej imeni Mihajla Kroshickogo d Novosibirskij derzhavnij hudozhnij muzej d d d d d i d Vasilyev Fedir Oleksandrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 22 lyutogo 1850 18500222 roku v misti Gatchini nini Leningradska oblast Rosiya v sim yi dribnogo poshtovogo chinovnika Z rannogo ditinstva proyavlyav zdibnosti i interes do malyuvannya Protyagom 1865 1867 rokiv navchavsya u Malyuvalnij shkoli Tovaristva zaohochennya mistectv v Peterburzi odnochasno sumishav zanyattya v shkoli vechorami z robotoyu u restavratora z Peterburzkoyi akademiyi mistectv Do zakinchennya navchannya Vasilyev uvijshov v seredovishe vidomih hudozhnikiv osoblivo zblizhuvavsya z Ivanom Kramskim i Ivanom Shishkinim z yakim zgodom navit poridnivsya Meshkav v osnovnomu v Sankt Peterburzi Zdijsniv poyizdki u 1867 roci razom z Ivanom Shishkinim na ostriv Valaam de vikonav nizku zamalovok ta etyudiv ostrova u 1869 roci u selo Znamenske Tambovskoyi guberniyi i selo Hotin Harkivskoyi guberniyi U 1870 roci razom z hudozhnikami Illeyu Ryepinim i Yevgenom Makarovim podorozhuvav Volgoyu de vikonav chislenni zamalovki chastina zberigayetsya u Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi i Derzhavnij Tretyakovskij galereyi etyudi Vzimku 1870 roku silno prostudivsya u nogo viyavivsya tuberkuloz Za propoziciyeyu grafa proviv lito 1871 roku v jogo mayetkah v Harkivskij i Voronizkij guberniyah ale tak i ne vilikuvavsya Tovaristvo zaohochennya mistectv dalo jomu zasobi dlya poyizdki do Krimu She do vid yizdu buv zarahovanij uchnem dobrovolcem Peterburzkoyi akademiyi mistectv i otrimav zvannya hudozhnika pershogo stupenyu z umovoyu vitrimati ispit z naukovogo kursu Protyagom 1871 1873 rokiv meshkav i pracyuvav u Krimu 1873 roku otrimav vid Akademiyi mistectv zvannya pochesnogo vilnogo obshnika Pomer vid suhot v Yalti 24 veresnya 6 zhovtnya 1873 roku Mogila znahoditsya v Yalti na Polikurivskomu memoriali 1879 roku na mogili vstanovlenij pam yatnik U 1963 roci do 90 h rokovin zi dnya smerti hudozhnika pam yatnik zaminili novim skulptor Lidiya Ushakova arhitektor M Sanich bronzove pogruddya mitcya ne zbereglosya na visokomu trapeciyepodibnomu p yedestali iz dioritu Na p yedestali relyefne zobrazhennya palitri TvorchistPracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu Napisav pejzazhi Silskij dvir 1867 Derzhavnij Rosijskij muzej U cerkovnij ogorozhi 1867 Derzhavnij Rosijskij muzej Pejzazh Pargolovo 1868 Saratovskij hudozhnij muzej Silska vulicya 1868 Tretyakovska galereya Povernennya stada 1868 Tretyakovska galereya Pislya grozi 1869 Tretyakovska galereya Litnij spekotnij den 1869 Tretyakovska galereya Pislya doshu 1869 Tretyakovska galereya Pejzazh iz korovoyu 1869 Derzhavnij Rosijskij muzej Osin 1869 Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Pejzazh iz hatinami 1869 Zahid na stavku Tretyakovska galereya Zorya v Peterburzi Derzhavnij Rosijskij muzej Pislya doshu Derzhavnij Rosijskij muzej Pered grozoyu Pered doshem 1869 Tretyakovska galereya Ilyuminaciya v Peterburzi 1869 Tretyakovska galereya Doroga v berezovomu lisi Tretyakovska galereya ne zakincheno tvori za materialami poyizdki Volgoyu Vid na Volzi Barzhi 1870 Derzhavnij Rosijskij muzej Buhta 1871 Tretyakovska galereya Volzki laguni Tretyakovska galereya ne zakincheno Selyanska sim ya u barkasi Vidliga 1871 Tretyakovska galereya premiya Tovaristva zaohochennya mistectv za 1871 rik povtor Derzhavnij Rosijskij muzej roboti vikonani v Krimu Mokrij lug 1872 Tretyakovska galereya Pokinutij mlin 1872 1873 Tretyakovska galereya sepiya Derzhavnij Rosijskij muzej ne zakinchena Eriklik 1872 Pejzazh Osin Boloto v lisi Osin Derzhavnij Rosijskij muzej ne zakinchena U Krimu Pislya doshu Tretyakovska galereya Doroga v Krimu Bilya dzherela Vechir v Krimu Tretyakovska galereya Pribij hvil Tretyakovska galereya Zima v Krimu Permska derzhavna hudozhnya galereya U Krimskih gorah 1873 Tretyakovska galereya premiya Tovaristva zaohochennya mistectv za 1873 rik Boloto v lisi Topoli Hmari Bilya Cerkvi Vidliga Mokrij lug U Krimskih gorah Takozh vidomij avtoportret yakij zberigayetsya u Tretyakovskij galereyi Krim zhivopisnih tvoriv spadshina hudozhnika vklyuchaye takozh bezlich malyunkiv i akvarelej tri albomi jogo malyunkiv zberigayutsya v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi okremi malyunki v Derzhavnij Tretyakovskij galereyi Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi ta inshih muzeyah Roboti hudozhnika eksponuvalisya na vistavci u Londoni u 1872 roci vsesvitnij vistavci u Parizhi u 1878 roci ta inshih Vistavki jogo tvoriv vidbulisya v 1874 i 1899 rokah u Sankt Peterburzi VshanuvannyaYuvilejna moneta Pogruddya v Yalti Dva portreti hudozhnika napisav Ivan Kramskoj obidva 1871 Tretyakovska galereya U 1960 roci do 110 richchya z dnya narodzhennya mitcya v Yalti na vulici Kiyivskij v rajoni budinkiv 10 12 na pryamokutnomu postamenti iz dioritu vstanovlene bronzove pogruddya hudozhnika skulptor Mikola Savickij arhitektor takozh u misti na jogo chest nazvana vulicya U 1975 roci vipustila seriyu poshtovih marok iz reprodukciyami kartin Fedora Vasilyeva ta portretom hudozhnika roboti Ivana Kramskogo U misti Gatchini vstanovlena bronzova memorialna doshka z barelyefom hudozhnika Do 150 richchya iz dnya narodzhennya hudozhnika 22 lyutogo 2000 roku Bank Rosiyi vipustiv yuvilejnu monetu Fedor Vasilev nominalom 2 rubli u seriyi Vidatni osobistosti Rosiyi na yakij zobrazhenij portret hudozhnika i fragment kartini Vidliga PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 O hudozhnike Fedore Aleksandroviche Vasileve Istoricheskij zhurnal Gatchina skvoz stoletiya 3 veresnya 2009 u Wayback Machine ros Hudozhniki narodov SSSR 1972 s 192 T 2 P M Kalugin Mogila Vasileva F A Pamyatniki rossijskim deyatelyam istorii i kultury v Ukraine Katalog spravochnik Kiev 2008 S 48 49 ISBN 978 966 8325 87 8 ros P M Kalugin Pamyatnik Vasilevu F A Pamyatniki rossijskim deyatelyam istorii i kultury v Ukraine Katalog spravochnik Kiev 2008 S 53 ISBN 978 966 8325 87 8 ros LiteraturaVasilyev Fedir Oleksandrovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 T 1 A Kabarga S 279 Vasilev Fedor Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Vasilev Fyodor Aleksandrovich Iskusstvo stran i narodov mira Kratkaya hudozhestvennya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 T 3 Mold SSR RSFSR S 652 ros Vasilev Fedor Aleksandrovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Moskva Iskusstvo 1972 T 2 Bojchenko Geondzhian S 192 ros Vasilyev Fedir Oleksandrovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s Vasilev Fyodor Aleksandrovich Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 T A M S 116 ros Vasilev Fyodor Aleksandrovich 1750 Shedevrov mirovoj zhivopisi 500 velikih masterov V N Volkova Minsk Harvest 2007 S 63 64 ISBN 978 985 16 0896 2 ros