Полікурівський меморіал

Поліку́рівський меморіа́л — меморіал на Полікурівському пагорбі міста Ялти розташований на місці колишнього , яке було зруйноване в роки нацистської окупації. Його добре видно з Набережної і інших вулиць міста.

Полікурівський меморіал
Центральний вхід Центральний вхід
Інформація про цвинтар
^H G O
Країна	Україна
Розташування	Ялта
Відкрито	(вперше згадано:1830)
Статус	меморіал
Адреса: вул. Полікурівська
Полікурівський меморіал Полікурівський меморіал (Автономна Республіка Крим)
Полікурівський меморіал у Вікісховищі

Історія

Меморіал створений в 1967 році як збірний некрополь видатних діячів історії і культури, які жили в Ялті і її околицях і були раніше поховані на Масандровському, Старому Аутському (нині сквер імені Батурина), Дворянському і інших знищених нині кладовищах Південного берега Криму. Центральний парадний вхід фанерований могильними плитами, викопаними із землі в 1960-х роках і перетвореними на матеріал для підпірних стін. Свого часу на кладовищі посаджено багато кипарисів, тому здалека воно видніється як темна пляма на схилі пагорба.

В 1977–1982 роках некрополь був реконструйований за проектом архітектора Золотова. У 1982 році була встановлена ​​пам'ятна стела з іменами тих людей, місце поховання яких точно не встановлене.

Поховання

Меморіал складається з 18 надгробків, і стели з 7 іменами похованих на Масандровському кладовищі і 3 іменами похованих на Аутському кладовищі.

Могили

• Амані Микола Миколайович (1872—1904) — російський композитор;
• Арендт Микола Андрійович (1833—1893) — доктор медицини, основоположник науки про ;
• Васильєв Федір Олександрович (1850—1873) — російський художник;
• Водовозов Микола Васильович (1870—1896) — вчений-публіцист;
• Ганський Олексій Павлович (1870—1908) — російський астроном, геодезист і гравіметрист;
• Григорук Євген Максимович (1899—1922) — український поет, організатор друкарської справи;
• Дмитрієв Володимир Миколайович (1838—1904) — доктор медицини, громадський діяч;
• Ешліман Карл Іванович (1808—1893) — один з перших архітекторів Південнобережжя і Ялти;
• Ешліман Еммануїл Карлович (1842—1900) — син Ешлімана Карла Івановича;
• Калінніков Василь Сергійович (1866—1900) — російський композитор;
• Мачтет Григорій Олександрович (1852—1901) — російський письменник;
• Мравіна Євгенія Костянтинівна (1864—1914) — російська співачка;
• Найдьонов Сергій Олександрович (1868—1922) — російський письменник і драматург;
• Руданський Степан Васильович (1834—1873) — український поет;
• Тюшева Ганна Миколаївна (1893—1910);
• Ханжонков Олександр Олексійович (1877—1945) — кінодіяч;
• Чернов Дмитро Костянтинович (1839—1921) — російський металург, професор металургії Михайлівської артилерійської академії;
• немовля Лосєв Григорій.

Галерея надгробних пам'ятників
М. М. Амані	М. А. Арендт	Ф. О. Васильєв	М. В. Водовозов	О. П. Ганський	В. М. Дмитрієв	Е. К. Елішман	Д. К. Чернов

Пам'ятна стела

Про поховання на Масандрівському кладовищі:

• Дерижанов Мартирос Семенович (1867—1900) — ялтинський лікар-демократ, громадський діяч;
• Ельтеков Олександр Павлович (1846—1894) — російський хімік, професор Київського і Харківського університетів, автор .
• Зібер Микола Іванович (1844—1886) — професор Київського університету;
• Зуєв Гаврило Володимирович (1873—1902) — організатор і перший керівник комітету РСДРП в Ялті в 1900—1902 роках;
• Средін Леонід Валентинович (1860—1909) — ялтинський лікар-демократ, громадський діяч;
• Усатов Дмитро Андрійович (1849—1913) — співак, артист Большого театру, вчитель Ф. І. Шаляпіна;
• Штангеєв Федір Тимофійович (пом. 1900) — лікар.

Про поховання на Аутському кладовищі:

• Жевандрова Параска Федорівна (пом. 1907) — агент ленінської «Іскри» на півдні Росії;
• Радін Леонід Петрович (1860—1900) — революціонер, автор пісні «Смело товарищи в ногу», хімік, винахідник;
• Ребіков Володимир Іванович (1866—1920) — російський композитор, піаніст.

Посилання

• (рос.)
• Ялта, історія, пам'ятки(рос.) — стаття з путівника Воронцова С. В., Воронцов Е. А. Ялта: Путівник / Худож. В. Д. Фесенко; Пер. з рос. К. А. Понаморенко, Е. А. Томаровської. — Сімферополь: Таврія, 1987. — 208 с.: текст на рос., англ. та нім. мові