Володимир Іванович Ребіков (31 травня 1866, Красноярськ, Російська імперія — 4 серпня 1920, Ялта, РРФСР) — російський композитор, піаніст.
Володимир Іванович Ребіков | |
---|---|
рос. Владимир Иванович Ребиков | |
Основна інформація | |
Дата народження | 31 травня 1866 |
Місце народження | Красноярськ, Російська імперія |
Дата смерті | 4 серпня 1920 (54 роки) |
Місце смерті | Ялта, РРФСР |
Поховання | Полікурівський меморіал |
Громадянство | Російська імперія |
Професії | композитор, піаніст, педагог, музичний педагог |
Освіта | d |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера, академічна музика і салонна музика |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 19 (31 травня) 1866 року в Красноярську в дворянській родині, близькій до мистецтва (його мати і сестри були піаністками; рідний брат — Василь Іванович став згодом інженером-електриком, а потім — творцем першої російської грамофонної фірми). Батько був гірським інженером. В 1868 році він купив будинок в Москві на Пречистенці і переїхав туди з родиною.
Музикою Володимир спочатку займався з матір'ю. З 1878 року навчався в Комерційному училищі на Остоженці, з 1880 року — в реальному училищі Воскресенського, де продовжував заняття музикою. У 1885 році поступав в Московську консерваторію, проте не був прийнятий, представивши екзаменаційній комісії (на чолі з С. І. Танєєвим) «модерністські дисонансні твори». Зате закінчив філфак Московського університету. Музикою продовжував займатися під керівництвом Миколи Кленовського, а потім в Берліні та Відні у К. Мейєрбера (теорія), О. Яша (інструментування), Т. Мюллера (фортепіано).
У 1893–1901 роках викладав у музичних закладах Москви, Києва, Одеси, Кишинева. Наступні вісім років гастролював у Відні, Берліні, Празі, Любляні, Лейпцигу, Флоренції, Парижі, у багатьох російських провінційних містах. Восени 1909 року повернувся до Росії. Після недовгого перебування у Феодосії повернувся до Москви, а з 1910 року поселився в Ялті, спочатку на дачі Андрєєвої, на Набережній, потім у будинку Гофшнейдера.
Помер 4 серпня 1920 року. Був похований на Аутському кладовищі Ялти. На Полікурівському меморіалі в Ялті в 1982 році йому встановлена пам'ятна дошка.
Творчість
- Опери:
- «В грозу» (за повістю «Ліс шумить» Короленка, 1893);
- «Княжна Мері» (за повістю «Герой нашого часу» Лермонтова, не закінчена);
- «Ялинка» (за казкою «Дівчинка з сірниками» Андерсена та оповіданням «Хлопчик біля Христа на ялинці» Достоєвського, 1900);
- «Теа» (на текст однойменної поеми А. Воротнікова, 1904);
- «Безодня» (по однойменній розповіді Л. М. Андреєва, 1907);
- «Жінка з кинджалом» (по однойменній новелі А. Шніцлера, 1910);
- «Альфа і Омега» (1911);
- «Нарцис» (по «Метаморфозам» Овідія, 1912);
- «Арахне» (по «Метаморфозам» Овідія, 1915);
- «Дворянське гніздо» (по однойменному роману І. С. Тургенєва, 1916);
- дитяча феєрія «Принц Красунчик і принцеса Чудна Чарівність» (1900-ті);
- балет — «Білосніжка» (за казкою «Снігова королева» Андерсена);
- п'єси для фортепіано, хори; романси, пісні для дітей (на слова російських поетів) та інше.
Примітки
- Півострів Крим. Полікурівський меморіал [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
- www.belcanto.ru [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Ivanovich Rebikov 31 travnya 1866 Krasnoyarsk Rosijska imperiya 4 serpnya 1920 Yalta RRFSR rosijskij kompozitor pianist Volodimir Ivanovich Rebikovros Vladimir Ivanovich RebikovZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya31 travnya 1866 1866 05 31 Misce narodzhennyaKrasnoyarsk Rosijska imperiyaData smerti4 serpnya 1920 1920 08 04 54 roki Misce smertiYalta RRFSRPohovannyaPolikurivskij memorialGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyikompozitor pianist pedagog muzichnij pedagogOsvitadInstrumentifortepianoZhanriopera akademichna muzika i salonna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 19 31 travnya 1866 roku v Krasnoyarsku v dvoryanskij rodini blizkij do mistectva jogo mati i sestri buli pianistkami ridnij brat Vasil Ivanovich stav zgodom inzhenerom elektrikom a potim tvorcem pershoyi rosijskoyi gramofonnoyi firmi Batko buv girskim inzhenerom V 1868 roci vin kupiv budinok v Moskvi na Prechistenci i pereyihav tudi z rodinoyu Muzikoyu Volodimir spochatku zajmavsya z matir yu Z 1878 roku navchavsya v Komercijnomu uchilishi na Ostozhenci z 1880 roku v realnomu uchilishi Voskresenskogo de prodovzhuvav zanyattya muzikoyu U 1885 roci postupav v Moskovsku konservatoriyu prote ne buv prijnyatij predstavivshi ekzamenacijnij komisiyi na choli z S I Tanyeyevim modernistski disonansni tvori Zate zakinchiv filfak Moskovskogo universitetu Muzikoyu prodovzhuvav zajmatisya pid kerivnictvom Mikoli Klenovskogo a potim v Berlini ta Vidni u K Mejyerbera teoriya O Yasha instrumentuvannya T Myullera fortepiano U 1893 1901 rokah vikladav u muzichnih zakladah Moskvi Kiyeva Odesi Kishineva Nastupni visim rokiv gastrolyuvav u Vidni Berlini Prazi Lyublyani Lejpcigu Florenciyi Parizhi u bagatoh rosijskih provincijnih mistah Voseni 1909 roku povernuvsya do Rosiyi Pislya nedovgogo perebuvannya u Feodosiyi povernuvsya do Moskvi a z 1910 roku poselivsya v Yalti spochatku na dachi Andryeyevoyi na Naberezhnij potim u budinku Gofshnejdera Doshka na Polikurivskomu memoriali Pomer 4 serpnya 1920 roku Buv pohovanij na Autskomu kladovishi Yalti Na Polikurivskomu memoriali v Yalti v 1982 roci jomu vstanovlena pam yatna doshka TvorchistOperi V grozu za povistyu Lis shumit Korolenka 1893 Knyazhna Meri za povistyu Geroj nashogo chasu Lermontova ne zakinchena Yalinka za kazkoyu Divchinka z sirnikami Andersena ta opovidannyam Hlopchik bilya Hrista na yalinci Dostoyevskogo 1900 Tea na tekst odnojmennoyi poemi A Vorotnikova 1904 Bezodnya po odnojmennij rozpovidi L M Andreyeva 1907 Zhinka z kindzhalom po odnojmennij noveli A Shniclera 1910 Alfa i Omega 1911 Narcis po Metamorfozam Ovidiya 1912 Arahne po Metamorfozam Ovidiya 1915 Dvoryanske gnizdo po odnojmennomu romanu I S Turgenyeva 1916 dityacha feyeriya Princ Krasunchik i princesa Chudna Charivnist 1900 ti balet Bilosnizhka za kazkoyu Snigova koroleva Andersena p yesi dlya fortepiano hori romansi pisni dlya ditej na slova rosijskih poetiv ta inshe PrimitkiPivostriv Krim Polikurivskij memorial 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Dzherelawww belcanto ru 12 travnya 2012 u Wayback Machine ros