Башта нка МФА bɐʃˈtankɐ до 1928 року Полтавка місто в Україні адміністративний центр Баштанської міської громади та Башт

47°24′10″ пн. ш. 32°26′39″ сх. д. / 47.40278° пн. ш. 32.44417° сх. д.Координати: 47°24′10″ пн. ш. 32°26′39″ сх. д. / 47.40278° пн. ш. 32.44417° сх. д.

Назва мешканців

баштанча́нин
баштанча́нка
баштанча́ни

День міста

16 вересня

Відстань

Найближча залізнична станція

Явкине

До станції

11 км

До обл./респ. центру

- залізницею

60 км

- автошляхами

65 км

Міська влада

Рада

Баштанська міська рада

Адреса

56100, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 38

Вебсторінка

bashtanka.org.ua.

Міський голова

Олександр Береговий

Баштанка у Вікісховищі

Карта
Баштанка
Баштанка

Географія

Місто Баштанка розташоване за 66 км від обласного центру, у Причорноморській низовині, на березі річки Балка Баштанка, у східній частині Миколаївщини. Найближча залізнична станція Явкине (за 11 км). Через місто пролягає автошлях національного значення Н11 (Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв).

Клімат

У місті помірно континентальний клімат. Середня температура січня становить –3 °С, липня — +24 °С. Середньорічна кількість опадів — близько 515 мм.

Кліматограма Баштанки
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
39 1 −5	32 3 −4	40 9 −1	42 16 5	54 23 11	63 27 16	46 29 19	40 29 18	46 23 13	35 15 7	39 8 2	39 3 −2
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 515 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)

Назва

Стела біля селища Баштанка, що нагадує повстанську Баштанську республіку

У 1928 році село Полтавка перейменоване в Баштанку, на честь повстанської Баштанської республіки.

У 2019 році УІНП додав місто до переліку населених пунктів, які мають бути перейменовані, відповідно Закону України про декомунізацію.

Історія

Баштанка заснована на початку XIX століття переселенцями — переважно державними селянами та козаками з Полтавщини та Чернігівщини. Пізніше тут осідало чимало селян, які втекли з кріпацтва. Походження назви населеного пункту пов'язують із першими поселенцями, серед яких більшість була нібито з Полтавщини^[].

У XIX столітті Баштанка була центром Полтавської волості Херсонського повіту Херсонської губернії.

Станом на 1886 рік в Баштанці мешкало 2846 осіб, налічувалось 702 подвір'їв, діяв православна церква, село мало земську поштову станцію, 12 лавок. Щороку в селі влаштовувалися два ярмарки, щопонеділка працював базар.

У роки Української революції (1917—1921) село Полтавка було центром антиденікінського селянського повстання, коли була проголошена Баштанська республіка. Республіка була сформована з ініціативи лівих українських партій (боротьбистів) у союзі з місцевими більшовиками. Мала постійні військові формування. Проіснувала близько 2 місяців. 12 листопада 1919 року знищена білими військами під командуванням генерала О. Я. Слащова.

З 1926 року Баштанка є районним центром однойменного району.

У 1963 році Баштанка отримало статус селища міського типу, а 1987 року — статус міста районного значення.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області», утворена та затверджено склад Баштанської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, місто набуло статусу адміністративного центру новоутвореного Баштанського району.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

1 березня 2022 року Територіальна оборона та мешканці міста вступили в бій із російськими окупантами. Внаслідок бою по захисту міста загинуло 6 вояків Територіальної оборони. В ніч з 1 на 2 березня російські війська колоною вирушили на місто Баштанка зі сторони Березнегуватого. Військовослужбовці місцевого батальйону ТрО ухвалили рішення зробити засідку в селі Добре, на переїзді залізничної станції Явкине. Після утворення затору їх було б легко знищити, тому туди відправили трьох військових на трофейній автівці. За твердженням очевидців (працівників Явкинського елеватора), після пострілу гранатометів колона зупинилась і повернула в бік станції Лоцкине. Так звичайними трьома бійцями ТрО було змінено маршрут наступу, що запобігло окупації районного центру. 2 березня 2022 року мешканці Баштанки не дали шансу російським окупантам захопити місто, а також знищили комплекс «Панцир-С». За 11 днів війни вояки тероборони Баштанки знищили три СЗРГК «Панцир» окупантів

З метою здійснення прориву росіяни постійно проводили бомбардування міста, переважно системами залпового вогню «Град» та «Ураган». Також були поодинокі випадки застосування систем «Смерч» і ракет «Торнадо-С». 13 березня 2022 року, у вихідний день, місто зазнало авіаудару. Знищено чималу кількість будинків та нежитлових приміщень. Були жертви серед місцевих мешканців.

19 квітня 2022 року внаслідок ракетного удару було пошкоджено міську районну лікарню. 5 липня 2022 року російські окупанти завдали по місту 6 ракетних ударів, три з них були збиті ППО, решта пошкодили будинок адміністрації та сирзавод.

Загалом після обстрілів міста та громади залишилася дуже велика кількість вибухонебезпечних предметів, які становили велику загрозу для населення міста та району. За словами місцевих мешканців, першим за розмінування взявся місцевий житель Сергій Коряка, який мав досвід із попередньої служби в миротворчому підрозділу з розмінування в ООН.

Наслідки бомбардування рашистами
Наслідки обстрілу (12 березня 2022)
Наслідки артобстрілу міста рашистами (21 серпня 2022)

Населення

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	93,67%
росіяни	4,30%
білоруси	0,86%
молдовани	0,40%
вірмени	0,27%
болгари	0,10%
інші/не вказали	0,40%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Відсоток
Українська	12 422	95,03%
Російська	535	4,09%
Румунська	38	0,29%
Білоруська	31	0,24%
Вірменська	25	0,19%
Болгарська	5	0,04%
Гагаузька	5	0,04%
Угорська	2	0,02%
Грецька	1	0,01%
Інші/Не вказали	8	0,05%
Разом	13 072	100%

Економіка

ЗАТ «Баштанський сирзавод».

Інфраструктура

Баштанка поділяється на 5 мікрорайонів. У місті функціонують: дві середні загальноосвітні школи, гімназія, професійний ліцей (колишнє — ПТУ№ 9), Будинок культури, музична школа та кінотеатр.

Релігія

Церква Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ
Церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ
Церква Святого Миколая Чудотворця УПЦ МП

Особистості

Уродженці міста:

Агеєв Леонід Миколайович — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943).
Амітов Михайло Семенович (1912—1980) — український і російський радянський театральний актор, режисер.
Бондаренко Іван Антонович — командир 1041-го стрілецького полку 223-ї стрілецької дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту, майор, Герой Радянського Союзу (1944).
Гладков Андрій Валерійович (1976—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Довженко Григорій Овксентійович — український художник-монументаліст, бойчукіст і живописець. Заслужений художник УРСР (з 1979 року), член Спілки художників України.
Єрешко Василь Терентійович (1928—2004) — український хлібороб.
Єсипенко Павло Євменович (1919—2013) — український будівельник і державний діяч.
Желізний Микола Якович — учасник Другої світової війни, командир батальйону, майор, Герой Радянського Союзу (1945).
Пацула Сергій Васильович (1984—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Підопригора Світлана Володимирівна (нар. 1978) — український філолог.
— учителька Баштанської ЗОШ № 1, заслужений вчитель України.
Сокуренко Володимир Сергійович (1984—2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Фощенко Роман Іполитович — український режисер-документаліст.
Чигрин Семен Лаврентійович (1909—?) — радянський хлібороб, Герой Соціалістичної Праці (нар. 1948).
Корольов Геннадій Олександрович (нар. 1983) — український учений, історик, доктор історичних наук, асоційований професор Університету Хоккайдо, працівник Інституту історії України НАНУ, дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету (США).

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
Баштанка «Climate-Data.org» (англ.)
Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 159—160
. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
Окупанти випустили 6 ракет по Баштанці, у Миколаєві зруйновано житлові будинки. Процитовано 5 липня 2022.
Розмінування Миколаївщини: безстрашний мешканець Баштанки голіруч розміновує поля та лісосмуги (відео).
Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
. huri.harvard.edu (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.

Джерела

Сайт Баштанського району. [ 26 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Погода в місті Баштанка. [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
.
Баштанка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Баштанка. maplandia.com. [ 8 червня 2010 у Wayback Machine.]
Сторінка Баштанської міської ради на сайті «Моя Баштанщина — мій рідний край!». [ 8 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Баштанка online. [ 22 липня 2009 у Wayback Machine.]
Баштанка. // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Портал міста Баштанка. Інвестиційний паспорт міста. [ 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
Банк даних Державної служби статистики України. [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
Cities&towns of Ukraine. [ 21 березня 2022 у Wayback Machine.]

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Баштанка «Climate-Data.org» (англ.)

[3] Історія міст і сіл Української РСР. Миколаївська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 159—160

[4] . Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[5] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[6] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[7] . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.

[8] . Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.

[9] Окупанти випустили 6 ракет по Баштанці, у Миколаєві зруйновано житлові будинки. Процитовано 5 липня 2022.

[10] Розмінування Миколаївщини: безстрашний мешканець Баштанки голіруч розміновує поля та лісосмуги (відео).

[11] Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.

[ukr-socialdata-mova-2001-12] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[13] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 листопада 2019.

[14] . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.

[15] . huri.harvard.edu (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.