У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Бонд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бондаренко Іван.

Бондаре́нко Іва́н Анто́нович (нар. 1914 — пом. 26 березня 1944) — командир 1041-го стрілецького полку 57-ї армії 3-го Українського фронту, майор, Герой Радянського Союзу (1944).

Бондаренко Іван Антонович

Народження

1914
Баштанка Миколаївська область

Смерть

26 березня 1944
поблизу села Бузьке Миколаївська область

Країна

Приналежність

Роки служби

1939–1944

Партія

КПРС

Звання

майор

Формування

Командування

1041-й стрілецький полк

Війни / битви

Радянсько-німецька війна

Нагороди

Життєпис

Народився у 1914 році в селищі в с. Шевченкове Баштанського району Миколаївської області в родині службовця. Українець. Освіта неповна середня. Після школи працював у районній інспекції Держстраху.

До лав РСЧА призваний у 1939 році. У 1941 році закінчив Одеське військово-технічне училище.

Учасник Радянсько-німецької війни з липня 1941 року. Воював на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, Південно-Західному, 2-у та 3-у Українських фронтах.

З 1942 року — на командирських посадах у 223-й стрілецькій дивізії. 18 серпня 1942 року в бою за місто Моздок був поранений. Брав участь в , , Краснодарській, Донбаській наступальних операціях.

З 15 вересня 1943 року — виконувач обов'язків, а згодом — командир 1041-го стрілецького полку.

Майор І. А. Бондаренко особливо відзначився при форсуванні річки Південний Буг в районі села Бузьке Вознесенського району Миколаївської області. 21 березня 1944 року полк вийшов на лівий берег річки, знищивши при цьому 37 автомашин, 2 штурмові гармати, 6 гармат та кілька десятків гітлерівців. В ніч на 24 березня на правому березі Південного Бугу був захоплений плацдарм. 26 березня в критичний момент бою по утриманню плацдарму, підняв бійців у штикову атаку. Був поранений, але поле бою не залишив.

26 березня 1944 року загинув у бою. Похований в селищі міського типу Арбузинка Миколаївської області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм майору Бондаренку Івану Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороди

Арбузинка. Меморіальна плита на могилі І. А. Бондаренка

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (03.06.1944);
Орден Леніна (03.06.1944);
Орден Червоного Прапора (07.12.1943);
Орден Суворова 3-го ступеня (11.01.1944);
Орден Червоної Зірки (11.04.1942).

Пам'ять

На честь І. А. Бондаренка названо вулицю в райцентрі Арбузинка .

Примітки

Інформація з донесення про незворотні втрати

Література

Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. — С. 39-41. (рос.)
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т. — Т. 1. — Москва: Воениздат, 1988. (рос.)
Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

[1] Інформація з донесення про незворотні втрати