Желі́зний Мико́ла Я́кович (нар. 26 квітня (9 травня) 1910 — пом. 19 травня 1974) — учасник Другої світової війни, командир батальйону, майор, Герой Радянського Союзу (1945).
Желізний Микола Якович | |
---|---|
Народження | 26 квітня (9 травня) 1910 місто Баштанка, Російська імперія (тепер Миколаївська область) |
Смерть | 19 травня 1974 (64 роки) місто Вінниця, УРСР, СРСР |
Поховання | Кладовище Підлісне |
Країна | Російська імперія→ СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1933, 1941–1956 |
Партія | КПРС |
Звання | підполковник |
Формування | |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 9 травня 1910 року в місті Баштанка Миколаївської області в родині службовця. Українець. Член ВКП(б) з 1939 року.
Закінчив Новобузький педагогічний технікум. Вчителював.
У 1933 році призваний до лав РСЧА. Закінчив школу молодших командирів. З 1933 року — на комсомольській роботі, з 1939 року — на партійній роботі.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південному, 3-у Українському, 1-у Білоруському фронтах. У серпні 1942 року був поранений. Пройшов шлях від командира взводу до командира стрілецького батальйону.
Особливо командир 2-го стрілецького батальйону 986-го стрілецького полку 230-ї стрілецької дивізії 9-го стрілецького корпусу 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту майор М. Я. Желізний відзначився під час проведення Берлінської операції. Бійці батальйону під його командуванням стрімко переправились через річку Шпрее біля озера Руммельсбургер-Зеє, захопили плацдарм і утримували його до підходу основних сил полку. Відбили 4 атаки ворога, знищивши при цьому близько 300 солдат і офіцерів супротивника, 250 захопили у полон. 27 квітня 1945 року був удруге поранений.
У повоєнні роки продовжував військову службу. У 1951 році закінчив курси удосконалення командного складу «Постріл».
У 1956 році підполковник М. Я. Желізний вийшов у запас. Мешкав у Вінниці. Помер 19 травня 1974 року. Похований на Центральному цвинтарі Вінниці.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року майору Желізному Миколі Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6712).
Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Олександра Невського, Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 123-125.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Посилання
- Железный Николай Яковлевич [ 24 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zheli znij Miko la Ya kovich nar 26 kvitnya 9 travnya 1910 19100509 pom 19 travnya 1974 uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni komandir bataljonu major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Zheliznij Mikola YakovichNarodzhennya 26 kvitnya 9 travnya 1910 1910 05 09 misto Bashtanka Rosijska imperiya teper Mikolayivska oblast Smert 19 travnya 1974 1974 05 19 64 roki misto Vinnicya URSR SRSRPohovannya Kladovishe PidlisneKrayina Rosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil suhoputni vijskaRid vijsk pihotaRoki sluzhbi 1933 1941 1956Partiya KPRSZvannya pidpolkovnikFormuvannyaVijni bitvi Radyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 9 travnya 1910 roku v misti Bashtanka Mikolayivskoyi oblasti v rodini sluzhbovcya Ukrayinec Chlen VKP b z 1939 roku Zakinchiv Novobuzkij pedagogichnij tehnikum Vchitelyuvav U 1933 roci prizvanij do lav RSChA Zakinchiv shkolu molodshih komandiriv Z 1933 roku na komsomolskij roboti z 1939 roku na partijnij roboti Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdennomu 3 u Ukrayinskomu 1 u Biloruskomu frontah U serpni 1942 roku buv poranenij Projshov shlyah vid komandira vzvodu do komandira strileckogo bataljonu Osoblivo komandir 2 go strileckogo bataljonu 986 go strileckogo polku 230 yi strileckoyi diviziyi 9 go strileckogo korpusu 5 yi udarnoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu major M Ya Zheliznij vidznachivsya pid chas provedennya Berlinskoyi operaciyi Bijci bataljonu pid jogo komanduvannyam strimko perepravilis cherez richku Shpree bilya ozera Rummelsburger Zeye zahopili placdarm i utrimuvali jogo do pidhodu osnovnih sil polku Vidbili 4 ataki voroga znishivshi pri comu blizko 300 soldat i oficeriv suprotivnika 250 zahopili u polon 27 kvitnya 1945 roku buv udruge poranenij U povoyenni roki prodovzhuvav vijskovu sluzhbu U 1951 roci zakinchiv kursi udoskonalennya komandnogo skladu Postril U 1956 roci pidpolkovnik M Ya Zheliznij vijshov u zapas Meshkav u Vinnici Pomer 19 travnya 1974 roku Pohovanij na Centralnomu cvintari Vinnici NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku majoru Zheliznomu Mikoli Yakovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6712 Takozh nagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 stor 123 125 Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 PosilannyaZheleznyj Nikolaj Yakovlevich 24 serpnya 2018 u Wayback Machine ros