Грецька революція, або Грецька війна за незалежність 1821—1829 років — революція грецького народу, в результаті якого було повалено османське панування та завойована незалежність Греції. Початок повстання 25 березня нині святкується в країні як національне свято — День незалежності Греції.
Грецька революція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Митрополит Германос благословляє стяг повсталих в монастирі Ая-Лавра, Феодорос Врізакіс | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Грецька Республіка (тільки у Наваринській битві) | Османська імперія, Єгипет | ||||||
Командувачі | |||||||
Олександр Іпсіланті, Феодорос Колокотроніс, † Маркос Боцаріс, Деметріос Іпсіланті, Георгіос Караїскакіс, Константінос Канаріс, Андреас Вокос Міауліс, Янніс Макріянніс, Александрос Маврокордатос | Махмуд ІІ, Ібрагім-паша, Омер Вріоні, Махмуд Драмалі-паша |
Передумови
Національно-визвольна боротьба грецького народу проти османського панування набула особливого поштовху наприкінці 18 — на початку 19 століття: всередині країни до збройної боротьби стало селянство — клефти, поза Грецією утворювались таємні революційні організації. Так, 1814 року в Одесі грецькими патріотами Ніколаосом Скуфасом, Еммануїлом Ксантосом і Афанасієм Цакаловим засноване товариство «Філікі Етерія», яке головним чином і підготувало організоване збройне повстання в Греції.
За значимістю подій національно-визвольної боротьби грецького народу 18-19 століть її можна поділити на такі етапи:
- збройна боротьба клефтів і арматолів;
- «морська війна» під проводом Ламброса Кацоніса;
- діяльність Рігаса Фереоса з Велестіно і його політична програма «Нове політичне правління для народів Румелії, Малої Азії, островів Середземного моря, Волощини і Молдавії»;
- діяльність таємних революційних товариств: «Вітальня грецької мови» в Парижі, «Товариство любителів муз» в Афінах, «Філікі Етерія» в Одесі;
- організація збройного повстання членами «Філікі Етерії»;
- власне національно-визвольна війна 1821—1829 років.
Підготовка повстання
Революція розпочалась в умовах національного і соціального пригнічення в Греції та піднесення національно-визвольної боротьби грецького народу. Підготовлена членами товариства «Філікі Етерія», очолюваного від 1820 року генералом російської служби Олександром Іпсіланті.
13 жовтня 1820 року Іпсіланті скликав в Ізмаїлі нараду «Філікі Етерія». Оскільки в цей час у Північній Греції впродовж чотирьох місяців точилася боротьба між Алі-пашою та Махмудом ІІ, нарада вирішила розпочати повстання в грудні 1820 року. За відведені два місяці Іпсіланті мав дістатись із Трієста до півострова Мані і звідти розпочати повстання. Одночасно повстання мало розпочатись в Дунайських князівствах, розраховувала Етерія і на підтримку сербського князя Мілоша Обреновича, який очолював антиосманське повстання сербів 1815 року.
Коли етерійці вже почали підготовку до виконання Ізмаїльських рішень, Олександр Іпсіланті одноосібно змінив план, що, імовірно, спричинила внутрішня боротьба у «Філікі Етерії» між різними угрупуваннями. Тепер Іпсіланті вважав за потрібне спочатку підняти повстання у Дунайських князівствах, а звідти через Македонію пробиватись у Грецію. 24 лютого 1821 в Яссах Олександр Іпсіланті звернувся до повстанців у своїй відозві «В бій за віру і батьківщину», після чого сотні патріотів прибули у його табір в Молдовському князівстві. За місяць повстання поширилось у Греції, розпочалась національно-визвольна війна.
Події
Повстання в Греції розпочалося у другій половині березня 1821 року. Впродовж трьох місяців повстання охопило весь Пелопоннес, частину континентальної Греції, частину островів Егейського моря. Рушійною силою революції було селянство, керівником виступила буржуазія, що тільки починала формуватися. Зібрані в січні 1822 року в Піаду (поблизу Епідавра) Національні збори проголосили незалежність Греції та прийняли демократичну конституцію (Епідаврський органічний статут 1822).
Султанський уряд у відповідь здійснив жорстокі репресії проти греків. Влітку 1822 року тридцятитисячна османська армія вдерлася у Пелопоннес, але відступила, зазнавши значних втрат. Грецькі війська, керовані талановитими полководцями Маркосом Боцарісом, Феодоросом Колокотронісом, Георгіосом Караїскакісом, стійко трималися.
Суперечності між різнорідними силами, які об'єдналися під прапором революції, призвели до двох громадянських війн (див. ). У першу громадянську війну (кінець 1823 — травень 1824 року) тісно пов'язані із селянством військові керівники (на чолі з Колокотронісом) боролися проти кодзабасів — багатих землевласників Пелопоннесу, що вступили у союз із судновласниками острова Ідри. У другій громадянській війні (листопад 1824 — початок 1825 року) виник конфлікт між кодзабасами (до них приєднався сам Колокотроніс) та судновласниками.
У лютому 1825 року на допомогу султану Махмуду ІІ прийшла армія його єгипетського васала під командуванням Ібрагіма-паші, яка спустошили більшу частину Пелопоннесу і разом з османською армією 10 квітня (22 квітня) 1826 року опанувала Месолонгіоном. На допомогу грецьким військам прибували іноземні добровольці. В першу чергу, тиск громадської думки, а також суперечность у, так званому, «Східному питанні» змусили уряди європейських держав втрутитися в грецькі справи.
Обрання Національними зборами в Тройзені (квітень 1827 року) Іоанна Каподистрії, колишнього міністра закордонних справ Росії, президентом Греції розцінювалося західноєвропейською дипломатією як свідчення зростання російського впливу. Щоб послабити вплив Росії і зміцнити свої позиції, Велика Британія та Франція домоглися укладення з нею Лондонської конвенції 1827 року, за якою три держави зобов'язувались спільно вимагати від османського уряду надання Греції автономії за умови сплати нею щорічної данини султану.
Результатом ігнорування Османською імперією Лондонської конвенції стала Наваринська битва 8 жовтня (20 жовтня) 1827 року, в якій союзницька англо-франко-російська ескадра знищила османсько-єгипетський флот. За Адріанопольським мирним договором 1829 року, укладеним після перемоги Російської імперії в російсько-турецькій війні 1828—1829 років, Османська імперія визнавала автономію Греції за умови сплати нею щорічної данини султанові, а 1830 року Греція стала незалежною державою, що офіційно засвідчив Лондонський протокол.
Статистика війни
Країна | Населення (на 1821 рік) | Мобілізовано солдатів | Убито солдатів | Убито мирних жителів |
---|---|---|---|---|
Греція | 950 000 | 100 000 | 50 000 | |
Велика Британія | 14 100 000 | 8 000 | 10 | |
Франція | 31 150 000 | 10 000 | 100 | |
Російська імперія | 50 558 500 | 1 200 000 | 10 000 | |
Всього | 96 758 500 | 1 318 000 | 60 110 | |
Османська імперія | 26 500 000 | 400 000 | 15 000 | |
Єгипет | 4 400 000 | 12 000 | 5000 | |
Всього | 30 900 000 | 412 000 | 20 000 | |
ВСЬОГО | 127 658 500 | 1 730 000 | 80 110 | 105 000 |
Революціонери
- Детальніше:
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [[https://web.archive.org/web/20100327094703/http://www.tovima.gr/default.asp?pid=2&ct=57&artid=322181&dt=25%2F03%2F2010 Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.] 25η ΜΑΡΤΙΟΥ — То Віма]
- Дружинина Е. И. «Декабристы», М., 1985, с. 136
- . Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 13 березня 2009.
- Россия: Энциклопедический словарь. Л., 1991.
Посилання
- Енциклопедія Кольєра. «Греція: Боротьба за незалежність» [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Палеолог Г.Н. История вмешательства России, Англии и Франции в войну за независимость Греции. — СПб : Типография Морского министерства, 1863. — 231 с.
- Ανδρέας Μακρίδης. http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8552045&maindocimg=8545197&service=143 [ 29 березня 2010 у Wayback Machine.](укр.)
- Ковальов Денис. Постать Йоанніса Каподістрії та грецька війна за незалежність [ 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grecka revolyuciya abo Grecka vijna za nezalezhnist 1821 1829 rokiv revolyuciya greckogo narodu v rezultati yakogo bulo povaleno osmanske panuvannya ta zavojovana nezalezhnist Greciyi Pochatok povstannya 25 bereznya nini svyatkuyetsya v krayini yak nacionalne svyato Den nezalezhnosti Greciyi Grecka revolyuciyaMitropolit Germanos blagoslovlyaye styag povstalih v monastiri Aya Lavra Feodoros Vrizakis Mitropolit Germanos blagoslovlyaye styag povstalih v monastiri Aya Lavra Feodoros VrizakisData 25 bereznya 1821 3 lyutogo 1830Misce Balkani Egejske moreRezultat Peremoga soyuznikiv zdobuttya Greciyeyu nezalezhnostiStoroniGrecka Respublika tilki u Navarinskij bitvi Rosijska imperiya Korolivstvo Franciya Velika Britaniya Osmanska imperiya Yegipet Zadunajska SichKomanduvachiOleksandr Ipsilanti Feodoros Kolokotronis Markos Bocaris Demetrios Ipsilanti Georgios Karayiskakis Konstantinos Kanaris Andreas Vokos Miaulis Yannis Makriyannis Aleksandros Mavrokordatos Mahmud II Ibragim pasha Omer Vrioni Mahmud Dramali pashaPeredumoviNacionalno vizvolna borotba greckogo narodu proti osmanskogo panuvannya nabula osoblivogo poshtovhu naprikinci 18 na pochatku 19 stolittya vseredini krayini do zbrojnoyi borotbi stalo selyanstvo klefti poza Greciyeyu utvoryuvalis tayemni revolyucijni organizaciyi Tak 1814 roku v Odesi greckimi patriotami Nikolaosom Skufasom Emmanuyilom Ksantosom i Afanasiyem Cakalovim zasnovane tovaristvo Filiki Eteriya yake golovnim chinom i pidgotuvalo organizovane zbrojne povstannya v Greciyi Za znachimistyu podij nacionalno vizvolnoyi borotbi greckogo narodu 18 19 stolit yiyi mozhna podiliti na taki etapi zbrojna borotba kleftiv i armatoliv morska vijna pid provodom Lambrosa Kaconisa diyalnist Rigasa Fereosa z Velestino i jogo politichna programa Nove politichne pravlinnya dlya narodiv Rumeliyi Maloyi Aziyi ostroviv Seredzemnogo morya Voloshini i Moldaviyi diyalnist tayemnih revolyucijnih tovaristv Vitalnya greckoyi movi v Parizhi Tovaristvo lyubiteliv muz v Afinah Filiki Eteriya v Odesi organizaciya zbrojnogo povstannya chlenami Filiki Eteriyi vlasne nacionalno vizvolna vijna 1821 1829 rokiv Pidgotovka povstannyaRevolyuciya rozpochalas v umovah nacionalnogo i socialnogo prignichennya v Greciyi ta pidnesennya nacionalno vizvolnoyi borotbi greckogo narodu Pidgotovlena chlenami tovaristva Filiki Eteriya ocholyuvanogo vid 1820 roku generalom rosijskoyi sluzhbi Oleksandrom Ipsilanti 13 zhovtnya 1820 roku Ipsilanti sklikav v Izmayili naradu Filiki Eteriya Oskilki v cej chas u Pivnichnij Greciyi vprodovzh chotiroh misyaciv tochilasya borotba mizh Ali pashoyu ta Mahmudom II narada virishila rozpochati povstannya v grudni 1820 roku Za vidvedeni dva misyaci Ipsilanti mav distatis iz Triyesta do pivostrova Mani i zvidti rozpochati povstannya Odnochasno povstannya malo rozpochatis v Dunajskih knyazivstvah rozrahovuvala Eteriya i na pidtrimku serbskogo knyazya Milosha Obrenovicha yakij ocholyuvav antiosmanske povstannya serbiv 1815 roku Koli eterijci vzhe pochali pidgotovku do vikonannya Izmayilskih rishen Oleksandr Ipsilanti odnoosibno zminiv plan sho imovirno sprichinila vnutrishnya borotba u Filiki Eteriyi mizh riznimi ugrupuvannyami Teper Ipsilanti vvazhav za potribne spochatku pidnyati povstannya u Dunajskih knyazivstvah a zvidti cherez Makedoniyu probivatis u Greciyu 24 lyutogo 1821 v Yassah Oleksandr Ipsilanti zvernuvsya do povstanciv u svoyij vidozvi V bij za viru i batkivshinu pislya chogo sotni patriotiv pribuli u jogo tabir v Moldovskomu knyazivstvi Za misyac povstannya poshirilos u Greciyi rozpochalas nacionalno vizvolna vijna PodiyiGreciya na ruyinah Missolongi Ezhen Delakrua Povstannya v Greciyi rozpochalosya u drugij polovini bereznya 1821 roku Vprodovzh troh misyaciv povstannya ohopilo ves Peloponnes chastinu kontinentalnoyi Greciyi chastinu ostroviv Egejskogo morya Rushijnoyu siloyu revolyuciyi bulo selyanstvo kerivnikom vistupila burzhuaziya sho tilki pochinala formuvatisya Zibrani v sichni 1822 roku v Piadu poblizu Epidavra Nacionalni zbori progolosili nezalezhnist Greciyi ta prijnyali demokratichnu konstituciyu Epidavrskij organichnij statut 1822 Sultanskij uryad u vidpovid zdijsniv zhorstoki represiyi proti grekiv Vlitku 1822 roku tridcyatitisyachna osmanska armiya vderlasya u Peloponnes ale vidstupila zaznavshi znachnih vtrat Grecki vijska kerovani talanovitimi polkovodcyami Markosom Bocarisom Feodorosom Kolokotronisom Georgiosom Karayiskakisom stijko trimalisya Superechnosti mizh riznoridnimi silami yaki ob yednalisya pid praporom revolyuciyi prizveli do dvoh gromadyanskih vijn div U pershu gromadyansku vijnu kinec 1823 traven 1824 roku tisno pov yazani iz selyanstvom vijskovi kerivniki na choli z Kolokotronisom borolisya proti kodzabasiv bagatih zemlevlasnikiv Peloponnesu sho vstupili u soyuz iz sudnovlasnikami ostrova Idri U drugij gromadyanskij vijni listopad 1824 pochatok 1825 roku vinik konflikt mizh kodzabasami do nih priyednavsya sam Kolokotronis ta sudnovlasnikami U lyutomu 1825 roku na dopomogu sultanu Mahmudu II prijshla armiya jogo yegipetskogo vasala pid komanduvannyam Ibragima pashi yaka spustoshili bilshu chastinu Peloponnesu i razom z osmanskoyu armiyeyu 10 kvitnya 22 kvitnya 1826 roku opanuvala Mesolongionom Na dopomogu greckim vijskam pribuvali inozemni dobrovolci V pershu chergu tisk gromadskoyi dumki a takozh superechnost u tak zvanomu Shidnomu pitanni zmusili uryadi yevropejskih derzhav vtrutitisya v grecki spravi Obrannya Nacionalnimi zborami v Trojzeni kviten 1827 roku Ioanna Kapodistriyi kolishnogo ministra zakordonnih sprav Rosiyi prezidentom Greciyi rozcinyuvalosya zahidnoyevropejskoyu diplomatiyeyu yak svidchennya zrostannya rosijskogo vplivu Shob poslabiti vpliv Rosiyi i zmicniti svoyi poziciyi Velika Britaniya ta Franciya domoglisya ukladennya z neyu Londonskoyi konvenciyi 1827 roku za yakoyu tri derzhavi zobov yazuvalis spilno vimagati vid osmanskogo uryadu nadannya Greciyi avtonomiyi za umovi splati neyu shorichnoyi danini sultanu Rezultatom ignoruvannya Osmanskoyu imperiyeyu Londonskoyi konvenciyi stala Navarinska bitva 8 zhovtnya 20 zhovtnya 1827 roku v yakij soyuznicka anglo franko rosijska eskadra znishila osmansko yegipetskij flot Za Adrianopolskim mirnim dogovorom 1829 roku ukladenim pislya peremogi Rosijskoyi imperiyi v rosijsko tureckij vijni 1828 1829 rokiv Osmanska imperiya viznavala avtonomiyu Greciyi za umovi splati neyu shorichnoyi danini sultanovi a 1830 roku Greciya stala nezalezhnoyu derzhavoyu sho oficijno zasvidchiv Londonskij protokol Statistika vijni Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiKrayina Naselennya na 1821 rik Mobilizovano soldativ Ubito soldativ Ubito mirnih zhitelivGreciya 950 000 100 000 50 000Velika Britaniya 14 100 000 8 000 10Franciya 31 150 000 10 000 100Rosijska imperiya 50 558 500 1 200 000 10 000Vsogo 96 758 500 1 318 000 60 110Osmanska imperiya 26 500 000 400 000 15 000Yegipet 4 400 000 12 000 5000Vsogo 30 900 000 412 000 20 000VSOGO 127 658 500 1 730 000 80 110 105 000RevolyucioneriDetalnishe Uchasniki Greckoyi revolyuciyiOleksandr Ipsilanti Teodoros Kolokotronis Laskarina Bubulina Afanasij Diakos Ioann Kapodistriya Demetrios Ipsilanti Manto Mavrogenus Yannis Makriyannis Konstantin Kanaris Georgios Karayiskakis Rigas Fereos Bocaris Markos Mitropolit Germanos Antonios Kriyezis Andreas Vokos Myaulis Odisseas Andrutsos Ioannis Koletis Petros MavromihalisDiv takozhKlefti Armatoli Filiki Eteriya Filellinizm Novogrecke Prosvitnictvo Respublika Semi OstrovivPrimitki Arhiv originalu za 4 lipnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https web archive org web 20100327094703 http www tovima gr default asp pid 2 amp ct 57 amp artid 322181 amp dt 25 2F03 2F2010 Arhivovano27 bereznya 2010 u Wayback Machine 25h MARTIOY To Vima Druzhinina E I Dekabristy M 1985 s 136 Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 13 bereznya 2009 Rossiya Enciklopedicheskij slovar L 1991 PosilannyaEnciklopediya Kolyera Greciya Borotba za nezalezhnist 11 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Paleolog G N Istoriya vmeshatelstva Rossii Anglii i Francii v vojnu za nezavisimost Grecii SPb Tipografiya Morskogo ministerstva 1863 231 s Andreas Makridhs http www ana mpa gr anaweb user showplain maindoc 8552045 amp maindocimg 8545197 amp service 143 29 bereznya 2010 u Wayback Machine ukr Kovalov Denis Postat Joannisa Kapodistriyi ta grecka vijna za nezalezhnist 15 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ukr