Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будапе шт угор Budapest місто на Дунаї столиця Угорщини 1873 року міста Пешт угор Pest грубка яке лежало на східному боц

Будапешт

Будапешт

Будапе́шт (угор. Budapest) — місто на Дунаї, столиця Угорщини. 1873 року міста Пешт (угор. Pest — грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай, Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва — на західному боці річки) було об'єднано в одне місто під назвою Будапешт.

Будапешт
угор. Budapest
image image
d Прапор Будепешта
image
Починаючи зверху, зліва направо: загальний вигляд міста з річкою Дунай, лев охороняє Ланцюговий міст Сечені, Площа Героїв, Будинок парламенту Угорщини, Рибальський бастіон, Базиліка Святого Іштвана, та панорама з гори Геллерт із Будайським замком зліва
Починаючи зверху, зліва направо: загальний вигляд міста з річкою Дунай, лев охороняє Ланцюговий міст Сечені, Площа Героїв, Будинок парламенту Угорщини, Рибальський бастіон, Базиліка Святого Іштвана, та панорама з гори Геллерт із Будайським замком зліва
Основні дані
47°29′54″ пн. ш. 19°02′27″ сх. д. / 47.49833333336077601° пн. ш. 19.04083333336077999° сх. д. / 47.49833333336077601; 19.04083333336077999Координати: 47°29′54″ пн. ш. 19°02′27″ сх. д. / 47.49833333336077601° пн. ш. 19.04083333336077999° сх. д. / 47.49833333336077601; 19.04083333336077999
Країна image Угорщина[1]
Регіон Центральна Угорщина
Столиця для Угорщина

Межує з

— сусідні нас. пункти
Пешт, d, d, d, d, d, Будакесі, Будайорш, Діошд, Ерд, d, Сіґетсентміклош, Дунагарасті, d, Дьяль, Вечеш, Ечер, Маглод, Пецель[d], d, Кіштарча, d, Фот, Дунакесі, d, d ?
Поділ
  • d, d, d, d, d, d, d, d, Ференцварош, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Csepel[d], d, d
    • Засновано 17 листопада 1873
    Площа 525,14 км²
    Населення 1 706 851 (2022)
    Висота НРМ 185  м
    Водойма Дунай
    Офіційна мова угорська
    Назва мешканців англ. Budapester, есп. Budapeŝtano, фр. Budapestoise[2], фр. Budapestois[2], угор. budapesti, італ. Budapestiani і італ. Budapestini
    Міста-побратими Берлін (28 серпня 1992)[3], Франкфурт-на-Майні (24 березня 1990)[3][4][5], Форт-Верт (15 червня 1990)[3], Нью-Йорк (16 березня 1992)[3], Тель-Авів-Яфо (23 листопада 1989)[3], Відень (20 листопада 1990)[3], Сараєво (28 січня 1995)[3], Лісабон (28 вересня 1992)[3], Пекін (25 червня 2012)[3], Загреб (25 червня 1994)[3], Вільнюс (29 червня 1991)[6][7], Неаполь, Краків, Флоренція (19 травня 2008)[3][8], Лечче, Сан-Віто-аль-Тальяменто, Варшава, Мондрагоне, Сан-Паулу, Дублін, Бангкок (20 лютого 1997), Київ (19 жовтня 1993)[9][10], Мадрид, Дамаск, Бухарест, Теджон (20 квітня 1994)[11][12], Кошиці, Осака, Кельці, Суботиця, Тирґу-Муреш, Львів, Анкара (24 лютого 2015)[3], Шанхай (3 серпня 2012)[3], Одоргею-Секуєск (24 листопада 2016)[3], Тегеран (4 травня 2015)[3], Чунцін, Нашік, Тбілісі (2011)[13], Санкт-Петербург
    Телефонний код (36) 1
    Часовий пояс і
    Номери автомобілів H
    GeoNames 3054643
    OSM r37244  ·R
    Поштові індекси 1011-1239
    Міська влада
    d Гергель Корачонь
    Вебсайт budapest.hu
    Мапа
    image Будапешт у Вікісховищі

    Етимологія

    Сучасне місто Будапешт утворено в 1873 шляхом адміністративного об'єднання міст Буда (Buda) і Пешт (Pest), розташованих на протилежних берегах Дунаю. Причому спочатку місто називали «Пешт-Буда»[].

    Зазначені ойконіми слов'янського походження і пов'язані з приходом угорців на Дунай в IX столітті. Етимологія: буда — «будинок, будова, селище» (але можливий і варіант «вода») і пішт — «пекти», в значенні «вогнище, житло»[].

    Історія

    image
    Буда та Пешт, XVI сторіччя.
    image
    Будайська фортеця вночі

    У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення , яке було торговим і ремісничим центром. Після приходу римлян у 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. У місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.

    До 450 року римляни були витиснуті остготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.

    Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить із булгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796—814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена та авари.

    Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був перейменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.

    В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.

    У результаті монгольської навали в 1241 Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок — Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.

    В 1473 році в місті була надрукована перша угорська книга.

    В 1541 році Буда й Пешт були окуповані османами. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція османського паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойського з-під влади османської імперії і приєднано до володінь Габсбургів.

    У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торговельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешту зросло у 20 разів і становило 600 тис. осіб, тоді як населення Буди й Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 1848—1849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-річчя отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. мешканців.

    image
    Ланцюговий міст Сечені через Дунай, позаду Базиліка св. Іштвана

    У середині XIX століття почали розвиватися угорські залізниці. Від Буди і Пешта лінії розходилися по всіх напрямах — до Північної Європи, Відня, на Балкани і Карпати.

    У 1873 вулиці міста стали освітлювати електричними ліхтарями, в 1887 в місті з'явилися трамваї, в 1885 — міський телефон, а в 1896 — перше метро на європейському континенті.

    image
    Будапешт, палац

    У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Горті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, як-от і . До 1930 року населення міста становило близько 1 млн осіб, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Горті від влади, у березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будівель. Близько 38 000 осіб загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Голокосту. У післявоєнний час, 1 січня 1950 територію міста істотно розширено. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 1950—1960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини введено радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.

    Клімат

    Клімат міста помірно континентальний.

    Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20,6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою –0,6 °С (31 °F).

    Клімат Будапешта
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 12 18 25 27 32 33 36 37 32 26 18 18 37
    Середній максимум, °C 2 4 10 15 21 23 26 26 21 15 7 3 15
    Середня температура, °C 0 1 6 10 15 18 20 20 16 10 3 1 10
    Середній мінімум, °C −3 −2 1 5 10 13 15 15 11 6 1 −2 5
    Абсолютний мінімум, °C −25 −23 −16 −5 1 3 3 6 0 −7 −13 −18 −25
    Норма опадів, мм 40 30 40 40 70 60 40 70 70 60 60 40 620
    Джерело: Weatherbase

    Демографія

    image
    Населення Будапешта

    Історична динаміка населення, мовний склад:

    Рік Угорці Німці Словаки Інші
    1715 19,4 % 55,6 % 2,2 % 22,8 %
    1737 22,5 % 57,8 % 5,6 % 14,1 %
    1750 22,2 % 55,2 % 6,5 % 16,1 %
    1851 36,6 % 56,4 % 6,0 % 2,0 %
    Рік Угорці % Німці % Словаки % Інші % Всього
    1880 227 894 56,7 138 423 34,3 25 637 6,4 10 752 2,6 402 706
    1890 346 239 61,8 141 514 25,3 32 500 5,8 39 826 7,1 560 079
    1900 670 444 77,8 132 988 15,4 31 094 3,6 26 908 3,2 861 434
    1910 954 366 85,9 102 184 9,2 25 052 2,3 28 851 2,6 1 110 453
    1920 1 107 279 89,9 86 853 7,0 17 560 1,4 20 334 1,7 1 232 026
    1930 1 355 129 93,9 62 613 4,3 10 647 0,7 14 480 1,0 1 442 869
    1941 1 654 202 96,6 42 432 2,5 4 762 0,3 11 395 0,6 1 712 791
    1949 1 576 551 99,1 3 106 0,2 1 882 0,1 8 777 0,6 1 590 316
    1960 1 787 692 99,1 4 773 0,3 1 688 0,1 10 543 0,5 1 804 606
    1970 1 923 789 98,9 4 911 0,3 1 459 0,1 14 924 0,7 1 945 083
    1980 2 043 204 99,2 2 924 0,1 1 054 0,1 12 165 0,6 2 059 347
    1990 1 997 611 99,0 2887 0,1 934 0,1 15 342 0,8 2 016 774

    Сучасна динаміка населення, етнічний склад:

    Рік Угорці % Цигани % Інші % Всього
    2001 1 631 043 91,7 14 019 0,8 132 859 7,5 1 777 921
    2011 1 429 697 82,7 20 151 1,2 279 192 16,1 1 729 040
    2021 1 723 836

    Транспорт

    Повітряний транспорт

    Будапештський міжнародний аеропорт Феріхедь має 3 пасажирських термінали. Аеропорт розташований на схід від XVIII району. Аеропорт був відкритий 7 травня 1950 року. Спочатку довжина злітної смуги становила 2500 м, а в 1961 була збільшена до 3010 м. У 1985 був відкритий новий термінал і побудована друга злітна смуга завдовжки 3706 м.

    Наземний транспорт

    Автотранспорт

    До Будапешта ведуть основні автомагістралі Угорщини. З чотирьох автострад і чотирьох автодоріг (окрім восьмої) сім починаються в Будапешті. Дорожні знаки збігаються з дорожніми знаками у всіх інших країнах ЄС. Міжміські автобуси прибувають на автовокзал «Неплігет», до моста Арпада і на площу Етеле в Буде. Між 1990 і 1994 роками були перейменовано міські вулиці, їм були повернені імена, що існували з кінця XIX століття. В період комуністичного режиму багато вулиць мали ідеологізовані назви.

    image
    Статуя Матвія Корвіна на замковому подвір'ї

    Райони міста

    Панорама Будапешта
    • Район I — це невелика частина центральної Буди (західна), включаючи Будайську фортецю.
    • Район II — також частина Буди (північний схід)
    • Район III — тягнеться уздовж північної частини Буди
    • Район IV — знаходиться в Пешті (східна і північна частини)
    • Район V — знаходиться в самому центрі Пешту
    • Райони VI, VII, VIII і IX — розташовані на сході і півдні
    • Район X — розташований ще східніше, також в Пешті.
    • Райони XI і XII — розташовані в Буді, на північ (Площа Моріца Жиґмонда)
    • Райони XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX і XX (в основному, зовнішні частини міста) — утворюють півколо в південній частині Будапешта
    • Район XXI — тягнеться у напрямку Дунаю (північний край острова Чепель) в південну сторону
    • Район XXII — знаходиться на південному заході Буди
    • Район XXIII — це південна околиця Пешту

    Галерея

    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image
    • image

    Культура

    image
    Площа Героїв
    image
    Будапештський парламент
    image
    Базиліка св. Іштвана

    Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо.

    1884 року за проектом Міклоша Іблі було зведено будівлю Будапештської опери. 1896 року у Будапешті було засновано центральний музей Угорщини — Музей образотворчих мистецтв. У 1802 році було засновано Національну бібліотеку імені Ференца Сечені.

    У , побудованому у XIV ст., працює декілька музеїв. Найпопулярніший із них — . Тут зібрано здобутки найвідоміших угорських художників і скульпторів ХІХ—ХХ ст.

    У центрі площі Героїв розташований пам'ятник Тисячоріччю Угорщини. Його побудували в 1896 р. до свята, але на початку ХХІ ст. змінили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-метрова колона з крилатим генієм на вершині та статуї вождів семи угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що прийшли у 896 р. на територію нинішньої Угорщини. По обидва боки колони — напівкругла колонада з бронзовими статуями видатних діячів угорської історії.

    Усі статуї комуністичного періоду на початку 1990-х було перенесено до музею Мементо.

    Туризм

    Однією з основних проблем туризму в Будапешті є надмірний туризм. Його економічними наслідками є підвищення цін на житло, товари та послуги в регіонах призначення, що сприяє витісненню домогосподарств з низьким рівнем доходу, а також короткострокова оренда, яка зменшує житловий фонд для довгострокової оренди.

    Соціальні та культурні проблеми, пов’язані з надмірним туризмом, включають депопуляцію, конфлікт між жителями та туристами, відсутність безпеки, зниження якості життя та руйнування місцевої культури. Із збільшенням туристизації міських центрів умови життя змінюються та стають менш придатними для мешканців, що призводить до депопуляції.

    Надмірна кількість туристів на одного жителя знижує якість життя мешканців. Молоді мандрівники можуть бути змушені шукати нових вражень, що спричиняє серйозне погіршення відчуття безпеки через їхню поведінку, вживання алкоголю/наркотиків, участь у проституції та азартних іграх, що применшує моральні цінності та культурні традиції. Крім того, незважаючи на те, що туристи можуть ставитися до культурних цінностей з повагою, надмірна кількість відвідувачів може загрожувати фізичному стану історичних та археологічних пам’яток через їх зношування, а також недостатнє регулювання та погане управління.

    З точки зору негативного впливу на навколишнє середовище, надмірний туризм в Будапешті різко збільшує забруднення води, землі, повітря, шумове та естетичне забруднення, а також пов’язаний з проблемами твердих відходів, сміття та очищення стічних вод, деградацією інфраструктури, виснаженням природних ресурсів, втратою біорізноманіття та зміною клімату .

    Відомі люди

    Міста-побратими

    Примітки

    1. archINFORM — 1994.
      d:Track:Q265049
    2. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    3. http://budapest.hu/Lapok/Fovaros/Testvervarosok.aspx
    4. https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/budapest
    5. http://www.frankfurt.de/sixcms/detail.php?id=3932
    6. http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
    7. https://vilnius.lt/lt/tarptautinis-bendradarbiavimas/
    8. https://www.comune.fi.it/pagina/firenze-internazionale/gemellaggi-e-patti-di-amicizia
    9. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    10. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    11. https://www.daejeon.go.kr/english/EngSisterCities.do?menuSeq=7028
    12. https://www.daejeon.go.kr/drh/DrhContentsHtmlView.do?menuSeq=1731
    13. https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
    14. Клімат Будапешта [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
    15. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
    16. Pérez Garrido, Betsabé; Sebrek, Szabolcs Szilárd; Semenova, Viktoriia; Bal, Damla; Michalkó, Gábor (2022-01). Addressing the Phenomenon of Overtourism in Budapest from Multiple Angles Using Unconventional Methodologies and Data. Sustainability (англ.). Т. 14, № 4. с. 2268. doi:10.3390/su14042268. ISSN 2071-1050. Процитовано 6 червня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
    17. RESPONSIBLE TOURISM IN HUNGARY.
    18. Resident Resistance to Overtourism in Budapest | The Centre for Social Sciences. tk.hun-ren.hu (угор.). Процитовано 6 червня 2024.

    Джерела

    • Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К.: ЦУЛ, 2010. — 224 с.
    • Pesth (part of modern-day Budapest) [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia Britannica, 9th and 10th editions, 1902.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Budapest
    • Офіційний сайт міста [ 17 серпня 2005 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Budape sht ugor Budapest misto na Dunayi stolicya Ugorshini 1873 roku mista Pesht ugor Pest grubka yake lezhalo na shidnomu boci richki Dunaj Buda lat Buda i Obuda ugor Obuda obidva na zahidnomu boci richki bulo ob yednano v odne misto pid nazvoyu Budapesht Budapesht ugor Budapestd Prapor BudepeshtaPochinayuchi zverhu zliva napravo zagalnij viglyad mista z richkoyu Dunaj lev ohoronyaye Lancyugovij mist Secheni Plosha Geroyiv Budinok parlamentu Ugorshini Ribalskij bastion Bazilika Svyatogo Ishtvana ta panorama z gori Gellert iz Budajskim zamkom zlivaPochinayuchi zverhu zliva napravo zagalnij viglyad mista z richkoyu Dunaj lev ohoronyaye Lancyugovij mist Secheni Plosha Geroyiv Budinok parlamentu Ugorshini Ribalskij bastion Bazilika Svyatogo Ishtvana ta panorama z gori Gellert iz Budajskim zamkom zlivaOsnovni dani47 29 54 pn sh 19 02 27 sh d 47 49833333336077601 pn sh 19 04083333336077999 sh d 47 49833333336077601 19 04083333336077999 Koordinati 47 29 54 pn sh 19 02 27 sh d 47 49833333336077601 pn sh 19 04083333336077999 sh d 47 49833333336077601 19 04083333336077999Krayina Ugorshina 1 Region Centralna UgorshinaStolicya dlya UgorshinaMezhuye z susidni nas punktiPesht d d d d d Budakesi Budajorsh Dioshd Erd d Sigetsentmiklosh Dunagarasti d Dyal Vechesh Echer Maglod Pecel d d Kishtarcha d Fot Dunakesi d d Podil d d d d d d d d Ferencvarosh d d d d d d d d d d d Csepel d d dZasnovano 17 listopada 1873Plosha 525 14 km Naselennya 1 706 851 2022 Visota NRM 185 mVodojma DunajOficijna mova ugorskaNazva meshkanciv angl Budapester esp Budapeŝtano fr Budapestoise 2 fr Budapestois 2 ugor budapesti ital Budapestiani i ital BudapestiniMista pobratimi Berlin 28 serpnya 1992 3 Frankfurt na Majni 24 bereznya 1990 3 4 5 Fort Vert 15 chervnya 1990 3 Nyu Jork 16 bereznya 1992 3 Tel Aviv Yafo 23 listopada 1989 3 Viden 20 listopada 1990 3 Sarayevo 28 sichnya 1995 3 Lisabon 28 veresnya 1992 3 Pekin 25 chervnya 2012 3 Zagreb 25 chervnya 1994 3 Vilnyus 29 chervnya 1991 6 7 Neapol Krakiv Florenciya 19 travnya 2008 3 8 Lechche San Vito al Talyamento Varshava Mondragone San Paulu Dublin Bangkok 20 lyutogo 1997 Kiyiv 19 zhovtnya 1993 9 10 Madrid Damask Buharest Tedzhon 20 kvitnya 1994 11 12 Koshici Osaka Kelci Suboticya Tirgu Muresh Lviv Ankara 24 lyutogo 2015 3 Shanhaj 3 serpnya 2012 3 Odorgeyu Sekuyesk 24 listopada 2016 3 Tegeran 4 travnya 2015 3 Chuncin Nashik Tbilisi 2011 13 Sankt PeterburgTelefonnij kod 36 1Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv HGeoNames 3054643OSM r37244 RPoshtovi indeksi 1011 1239Miska vladad Gergel KorachonVebsajt budapest huMapa Budapesht u VikishovishiEtimologiyaSuchasne misto Budapesht utvoreno v 1873 shlyahom administrativnogo ob yednannya mist Buda Buda i Pesht Pest roztashovanih na protilezhnih beregah Dunayu Prichomu spochatku misto nazivali Pesht Buda dzherelo Zaznacheni ojkonimi slov yanskogo pohodzhennya i pov yazani z prihodom ugorciv na Dunaj v IX stolitti Etimologiya buda budinok budova selishe ale mozhlivij i variant voda i pisht pekti v znachenni vognishe zhitlo dzherelo IstoriyaBuda ta Pesht XVI storichchya Budajska fortecya vnochi U I stolitti do n e na misci Budapeshta isnuvalo keltske poselennya yake bulo torgovim i remisnichim centrom Pislya prihodu rimlyan u 89 roci n e teritoriya bula vklyuchena v rimsku provinciyu Pannoniya V 106 Ak Ink perejmenuvali v Akvinkum i zrobili administrativnim centrom U misti rozmishavsya rimskij garnizon i nalichuvalosya blizko 20 tis meshkanciv Dosi zberigsya arheologichnij park ruyini gromadskih budivel privatni budinki j akveduk Do IV stolittya Akvinkum buv stoliceyu provinciyi Nizhnya Pannoniya U misti stoyav rimskij legion Legio II Adiutrix Do 450 roku rimlyani buli vitisnuti ostgotami i gunami i Pannoniya stala centrom gunskoyi imperiyi Suchasnij Pesht nazivavsya Contra Aquincum Proti Akvinkuma i buv nevelikim naselenim punktom Slovo Pesht abo Peshta pohodit iz bulgarskoyi tyurkskoyi movi Misto bulo zasnovane za chasiv hana Kruma 796 814 Potim na misci suchasnogo Budapeshta prozhivali slov yanski plemena ta avari Priblizno v 895 roci na Dunaj prijshli ugorski plemena madyari Akvinkum buv perejmenovanij u Budu piznishe v Obudu Staru Budu i stav pershim politichnim centrom Ugorshini Storichchyam piznishe bula progoloshena Ugorska derzhava V XII stolitti vinikli poselennya na livomu berezi Dunayu Peshti U misti z yavilisya pereselenci z Nimechchini i Franciyi U rezultati mongolskoyi navali v 1241 Buda j Pesht buli rozoreni Pislya cogo v 1247 roci korol Bela IV na Kriposnij gori vibuduvav ukriplenij korolivskij zamok Budu V 1361 Buda bula progoloshena stoliceyu Ugorskogo korolivstva V 1473 roci v misti bula nadrukovana persha ugorska kniga V 1541 roci Buda j Pesht buli okupovani osmanami Pochavsya zanepad mista j zmenshennya jogo naselennya U Budi perebuvala rezidenciya osmanskogo pashi misto bulo stoliceyu vilayeta Lishe u 1686 Budajsku fortecyu vdalosya vzyati shturmom pislya majzhe 40 dniv oblogi Misto bulo zvilneno avstrijskimi vijskami pid kerivnictvom Yevgeniya Savojskogo z pid vladi osmanskoyi imperiyi i priyednano do volodin Gabsburgiv U XVIII stolitti pochavsya burhlivij rozvitok Peshta yak torgovelnogo centru Do 1800 naselennya Peshta perevishuvalo naselennya Budi i Obudi razom uzyatih U nastupnomu stolitti naselennya Peshtu zroslo u 20 raziv i stanovilo 600 tis osib todi yak naselennya Budi j Obudi zroslo lishe v 5 raziv Ob yednannya troh mist vpershe bulo zroblene v chas revolyuciyi 1848 1849 rr Prote restavraciya Gabsburgiv pislya porazki revolyuciyi znov sprichinila rozdilennya Ostatochne ob yednannya troh mist v odne pid nazvoyu Budapesht stalosya 17 listopada 1873 pislya utvorennya okremogo ugorskogo korolivskogo uryadu Avstro Ugorskij kompromis Misto pochalo burhlivo rozvivatisya U 1896 roci v Budapeshti projshlo shirokomasshtabne svyatkuvannya 1000 richchya otrimannya ugorcyami Batkivshini U 1900 naselennya ob yednanogo mista stanovilo 730 tis meshkanciv Lancyugovij mist Secheni cherez Dunaj pozadu Bazilika sv Ishtvana U seredini XIX stolittya pochali rozvivatisya ugorski zaliznici Vid Budi i Peshta liniyi rozhodilisya po vsih napryamah do Pivnichnoyi Yevropi Vidnya na Balkani i Karpati U 1873 vulici mista stali osvitlyuvati elektrichnimi lihtaryami v 1887 v misti z yavilisya tramvayi v 1885 miskij telefon a v 1896 pershe metro na yevropejskomu kontinenti Budapesht palac U 1918 krayina bula progoloshena respublikoyu v 1919 Radyanskoyu Respublikoyu Potim do vladi v Ugorshini prijshov admiral Miklosh Gorti ogoloshenij regentom Na pochatku XX stolittya osnovnij pririst naselennya vidbuvavsya v peredmistyah yak ot i Do 1930 roku naselennya mista stanovilo blizko 1 mln osib a naselennya peredmist blizko 400 tis Pislya usunennya Gorti vid vladi u berezni 1944 Budapesht buv okupovanij nimeckimi vijskami Piznishe misto oblozhila Chervona armiya obloga prodovzhuvalasya 102 dni centralni rajoni mista v hodi boyiv peretvorilisya na ruyini 13 lyutogo 1945 Budapesht buv uzyatij shturmom buli znisheni vsi mosti i chvert vsih budivel Blizko 38 000 osib zaginulo v cij bitvi Velika chastina yevrejskogo naselennya Budapeshta 250 tis chol do okupaciyi bula znishena v chas Golokostu U pislyavoyennij chas 1 sichnya 1950 teritoriyu mista istotno rozshireno Buv utvorenij Velikij Budapesht Vidnovlennya mista prodovzhuvalosya v 1950 1960 rr Pid chas povstannya v zhovtni 1956 do Ugorshini vvedeno radyanski vijska sho zalishalisya tam do padinnya komunistichnogo rezhimu KlimatKlimat mista pomirno kontinentalnij Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 20 6 C 69 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 0 6 S 31 F Klimat BudapeshtaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 12 18 25 27 32 33 36 37 32 26 18 18 37Serednij maksimum C 2 4 10 15 21 23 26 26 21 15 7 3 15Serednya temperatura C 0 1 6 10 15 18 20 20 16 10 3 1 10Serednij minimum C 3 2 1 5 10 13 15 15 11 6 1 2 5Absolyutnij minimum C 25 23 16 5 1 3 3 6 0 7 13 18 25Norma opadiv mm 40 30 40 40 70 60 40 70 70 60 60 40 620Dzherelo WeatherbaseDemografiyaNaselennya Budapeshta Istorichna dinamika naselennya movnij sklad Rik Ugorci Nimci Slovaki Inshi1715 19 4 55 6 2 2 22 8 1737 22 5 57 8 5 6 14 1 1750 22 2 55 2 6 5 16 1 1851 36 6 56 4 6 0 2 0 Rik Ugorci Nimci Slovaki Inshi Vsogo1880 227 894 56 7 138 423 34 3 25 637 6 4 10 752 2 6 402 7061890 346 239 61 8 141 514 25 3 32 500 5 8 39 826 7 1 560 0791900 670 444 77 8 132 988 15 4 31 094 3 6 26 908 3 2 861 4341910 954 366 85 9 102 184 9 2 25 052 2 3 28 851 2 6 1 110 4531920 1 107 279 89 9 86 853 7 0 17 560 1 4 20 334 1 7 1 232 0261930 1 355 129 93 9 62 613 4 3 10 647 0 7 14 480 1 0 1 442 8691941 1 654 202 96 6 42 432 2 5 4 762 0 3 11 395 0 6 1 712 7911949 1 576 551 99 1 3 106 0 2 1 882 0 1 8 777 0 6 1 590 3161960 1 787 692 99 1 4 773 0 3 1 688 0 1 10 543 0 5 1 804 6061970 1 923 789 98 9 4 911 0 3 1 459 0 1 14 924 0 7 1 945 0831980 2 043 204 99 2 2 924 0 1 1 054 0 1 12 165 0 6 2 059 3471990 1 997 611 99 0 2887 0 1 934 0 1 15 342 0 8 2 016 774 Suchasna dinamika naselennya etnichnij sklad Rik Ugorci Cigani Inshi Vsogo2001 1 631 043 91 7 14 019 0 8 132 859 7 5 1 777 9212011 1 429 697 82 7 20 151 1 2 279 192 16 1 1 729 0402021 1 723 836TransportPovitryanij transport Budapeshtskij mizhnarodnij aeroport Ferihed maye 3 pasazhirskih terminali Aeroport roztashovanij na shid vid XVIII rajonu Aeroport buv vidkritij 7 travnya 1950 roku Spochatku dovzhina zlitnoyi smugi stanovila 2500 m a v 1961 bula zbilshena do 3010 m U 1985 buv vidkritij novij terminal i pobudovana druga zlitna smuga zavdovzhki 3706 m Nazemnij transport Avtotransport Do Budapeshta vedut osnovni avtomagistrali Ugorshini Z chotiroh avtostrad i chotiroh avtodorig okrim vosmoyi sim pochinayutsya v Budapeshti Dorozhni znaki zbigayutsya z dorozhnimi znakami u vsih inshih krayinah YeS Mizhmiski avtobusi pribuvayut na avtovokzal Nepliget do mosta Arpada i na ploshu Etele v Bude Mizh 1990 i 1994 rokami buli perejmenovano miski vulici yim buli poverneni imena sho isnuvali z kincya XIX stolittya V period komunistichnogo rezhimu bagato vulic mali ideologizovani nazvi Statuya Matviya Korvina na zamkovomu podvir yiRajoni mista source source source source source source Panorama BudapeshtaRajon I ce nevelika chastina centralnoyi Budi zahidna vklyuchayuchi Budajsku fortecyu Rajon II takozh chastina Budi pivnichnij shid Rajon III tyagnetsya uzdovzh pivnichnoyi chastini Budi Rajon IV znahoditsya v Peshti shidna i pivnichna chastini Rajon V znahoditsya v samomu centri Peshtu Rajoni VI VII VIII i IX roztashovani na shodi i pivdni Rajon X roztashovanij she shidnishe takozh v Peshti Rajoni XI i XII roztashovani v Budi na pivnich Plosha Morica Zhigmonda Rajoni XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX i XX v osnovnomu zovnishni chastini mista utvoryuyut pivkolo v pivdennij chastini Budapeshta Rajon XXI tyagnetsya u napryamku Dunayu pivnichnij kraj ostrova Chepel v pivdennu storonu Rajon XXII znahoditsya na pivdennomu zahodi Budi Rajon XXIII ce pivdenna okolicya PeshtuGalereyaKulturaPlosha GeroyivBudapeshtskij parlamentBazilika sv Ishtvana Budapesht golovnij kulturnij oseredok Ugorshini tut roztashovani golovni nacionalni teatri muzeyi mistecki zakladi osviti inshi kulturni zakladi tosho 1884 roku za proektom Miklosha Ibli bulo zvedeno budivlyu Budapeshtskoyi operi 1896 roku u Budapeshti bulo zasnovano centralnij muzej Ugorshini Muzej obrazotvorchih mistectv U 1802 roci bulo zasnovano Nacionalnu biblioteku imeni Ferenca Secheni U pobudovanomu u XIV st pracyuye dekilka muzeyiv Najpopulyarnishij iz nih Tut zibrano zdobutki najvidomishih ugorskih hudozhnikiv i skulptoriv HIH HH st U centri ploshi Geroyiv roztashovanij pam yatnik Tisyachorichchyu Ugorshini Jogo pobuduvali v 1896 r do svyata ale na pochatku HHI st zminili deyaki jogo skulpturi Centr ansamblyu stanovit 36 metrova kolona z krilatim geniyem na vershini ta statuyi vozhdiv semi ugorskih plemen sered nih i Arpada vozhdya ugorciv sho prijshli u 896 r na teritoriyu ninishnoyi Ugorshini Po obidva boki koloni napivkrugla kolonada z bronzovimi statuyami vidatnih diyachiv ugorskoyi istoriyi Usi statuyi komunistichnogo periodu na pochatku 1990 h bulo pereneseno do muzeyu Memento TurizmOdniyeyu z osnovnih problem turizmu v Budapeshti ye nadmirnij turizm Jogo ekonomichnimi naslidkami ye pidvishennya cin na zhitlo tovari ta poslugi v regionah priznachennya sho spriyaye vitisnennyu domogospodarstv z nizkim rivnem dohodu a takozh korotkostrokova orenda yaka zmenshuye zhitlovij fond dlya dovgostrokovoyi orendi Socialni ta kulturni problemi pov yazani z nadmirnim turizmom vklyuchayut depopulyaciyu konflikt mizh zhitelyami ta turistami vidsutnist bezpeki znizhennya yakosti zhittya ta rujnuvannya miscevoyi kulturi Iz zbilshennyam turistizaciyi miskih centriv umovi zhittya zminyuyutsya ta stayut mensh pridatnimi dlya meshkanciv sho prizvodit do depopulyaciyi Nadmirna kilkist turistiv na odnogo zhitelya znizhuye yakist zhittya meshkanciv Molodi mandrivniki mozhut buti zmusheni shukati novih vrazhen sho sprichinyaye serjozne pogirshennya vidchuttya bezpeki cherez yihnyu povedinku vzhivannya alkogolyu narkotikiv uchast u prostituciyi ta azartnih igrah sho primenshuye moralni cinnosti ta kulturni tradiciyi Krim togo nezvazhayuchi na te sho turisti mozhut stavitisya do kulturnih cinnostej z povagoyu nadmirna kilkist vidviduvachiv mozhe zagrozhuvati fizichnomu stanu istorichnih ta arheologichnih pam yatok cherez yih znoshuvannya a takozh nedostatnye regulyuvannya ta pogane upravlinnya Z tochki zoru negativnogo vplivu na navkolishnye seredovishe nadmirnij turizm v Budapeshti rizko zbilshuye zabrudnennya vodi zemli povitrya shumove ta estetichne zabrudnennya a takozh pov yazanij z problemami tverdih vidhodiv smittya ta ochishennya stichnih vod degradaciyeyu infrastrukturi visnazhennyam prirodnih resursiv vtratoyu bioriznomanittya ta zminoyu klimatu Vidomi lyudiKorani Shandor 1866 1944 ugorskij terapevt chlen Ugorskoyi AN Garri Gudini 1874 1926 amerikanskij fokusnik ilyuzionist znamenitij eskejpist Majkl Kertis 1886 1962 ugorsko amerikanskij kinorezhiser Paul Cinner 1890 1972 avstrijskij i britanskij rezhiser i prodyuser yevrejskogo pohodzhennya Pol Lukas 1895 1971 ugorskij ta amerikanskij aktor kino Leo Silard 1898 1964 amerikanskij fizik Frensis Edvard Farago 1898 1966 amerikanskij scenarist Charlz Vidor 1900 1959 amerikanskij kinorezhiser ugorskogo pohodzhennya Zhozef Kosma 1905 1969 francuzkij kompozitor ugorskogo pohodzhennya yevrej za nacionalnistyu Aleksandr Troner 1906 1993 francuzkij hudozhnik kino ugorskogo pohodzhennya Miklosh Rozha 1907 1995 ugorsko amerikanskij kompozitor vidomij yak akademichnimi tvorami tak i kinomuzikoyu Ishtvan Erken 1912 1979 ugorskij prozayik i dramaturg Amrita Sher Gil 1913 1941 indijska hudozhnicya Shandor Veresh 1913 1989 ugorskij pismennik i perekladach Zha Zha Gabor 1917 2016 amerikanska aktrisa Bojtar Anna 1940 ugorska perekladachka Bojtar Endre 1940 ugorskij literaturoznavec i perekladach Gizella Varga Sinayi 1944 ugorsko iranska hudozhnicya Ishtvan Shandorfi 1948 2007 ugorskij hudozhnik giperrealist Nikolayenko Oleksandra Viktorivna 1981 ukrayinska top model televeducha ta aktorka Mista pobratimiBerlin Nimechchina 1992 SShA 1990 Frankfurt Nimechchina 1990 Koshici Slovachchina Lisabon Portugaliya 1992 Nyu Jork SShA 1991 Lviv Ukrayina 1993 Sarayiv Bosniya 1995 Tel Aviv Izrayil 1989 Viden Avstriya 1990 Vilnyus Litva Zagrib Horvatiya 1994 Dublin Irlandiya 2006 Istanbul TurechchinaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http budapest hu Lapok Fovaros Testvervarosok aspx https frankfurt de service und rathaus verwaltung aemter und institutionen hauptamt und stadtmarketing referat fuer internationale angelegenheiten partnerstaedte budapest http www frankfurt de sixcms detail php id 3932 http www ivilnius lt pazink apie vilniu miestai partneriai https vilnius lt lt tarptautinis bendradarbiavimas https www comune fi it pagina firenze internazionale gemellaggi e patti di amicizia https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo https www daejeon go kr english EngSisterCities do menuSeq 7028 https www daejeon go kr drh DrhContentsHtmlView do menuSeq 1731 https tbilisi gov ge img original 2018 6 12 tbilisiinfigures pdf Klimat Budapeshta 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine angl pop stat mashke org Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 2 serpnya 2021 Perez Garrido Betsabe Sebrek Szabolcs Szilard Semenova Viktoriia Bal Damla Michalko Gabor 2022 01 Addressing the Phenomenon of Overtourism in Budapest from Multiple Angles Using Unconventional Methodologies and Data Sustainability angl T 14 4 s 2268 doi 10 3390 su14042268 ISSN 2071 1050 Procitovano 6 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya RESPONSIBLE TOURISM IN HUNGARY Resident Resistance to Overtourism in Budapest The Centre for Social Sciences tk hun ren hu ugor Procitovano 6 chervnya 2024 DzherelaTuristichne krayinoznavstvo Yevropa Navch posib M P Malska M Z Gamkalo O Yu Bordun 2 ge vid K CUL 2010 224 s Pesth part of modern day Budapest 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica 9th and 10th editions 1902 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BudapestOficijnij sajt mista 17 serpnya 2005 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ