Іштван Еркень | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Örkény István | ||||
Ім'я при народженні | угор. Örkény István György | |||
Народився | 5 квітня 1912[1][2][…] Будапешт, Австро-Угорщина[1][4] | |||
Помер | 24 червня 1979[1][2][…] (67 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1][4] | |||
Поховання | Фаркашреті | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду | |||
Сфера роботи | література[5] і фармація[5] | |||
Alma mater | Будапештський університет (1934) | |||
Мова творів | угорська | |||
Роки активності | з 1938 | |||
Жанр | Q62066928? | |||
Членство | d | |||
Батько | d | |||
У шлюбі з | d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Іштван Еркень у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Іштван Еркень (угор. Örkény István; *5 квітня 1912, Будапешт — †24 червня 1979, Будапешт) — угорський прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду.
Біографія
Еркень з юних років захоплювався літературою; здобувши освіту фармацевта і інженера-хіміка, він тим не менше присвятив себе літературі і в кінці 30-х років на власні кошти видав свою першу збірку оповідань — «Танець моря».
Після вступу Угорщини в Другу світову війну на боці Німеччини Еркень був мобілізований в армію, відправлений до трудового батальйон на Східний фронт.
У 1957, після придушення повстання в Угорщині, Еркень був включений в «чорний список» цензури за свої зухвалі виступи на радіо та у пресі. Не маючи можливості друкуватися, працював на заводі з виготовлення медикаментів і перев'язувальних засобів. Заборона на публікацію, що тривала до початку 1960-х, звільнив письменника не тільки від зовнішньої, але і від внутрішньої цензури:
«Я не думав про редактора, критика, видавця і навіть про читача, мене займало лише те, що я пишу»
Заборона була знята в 1963, в пресі з'явилися збірники його оповідань, драми і повісті «Кішки-мишки» (1963) і «Сім'я Тотів» (1964); сценічні варіанти цих повістей, які йшли на сценах Європи, Америки, Японії і Австралії, принесли Еркеню міжнародне визнання.
Твори
збірки оповідань
- «Танець моря»
- «Царівна єрусалимська»
- «Молодята на липучці»
повісті
п'єси
Екранізації
- 1969 — «Сім'я Тот» ("Ласкаво просимо, пане майоре!"; режисер Золтан Фабрі (Угорщина).
Джерела
- Марковец Н. «Быть бунтарём или Сизифом?» Иштван Эркень — 100 // Литературная газета. — М., 18 апреля 2012. — № 16 (6366).
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119038706 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Ishtvan Erkenugor Orkeny IstvanIm ya pri narodzhenniugor Orkeny Istvan GyorgyNarodivsya5 kvitnya 1912 1912 04 05 1 2 Budapesht Avstro Ugorshina 1 4 Pomer24 chervnya 1979 1979 06 24 1 2 67 rokiv Budapesht Ugorska Narodna Respublika 1 4 PohovannyaFarkashretiGromadyanstvoUgorshinaDiyalnistprozayik i dramaturg osnovopolozhnik ugorskogo teatru absurduSfera robotiliteratura 5 i farmaciya 5 Alma materBudapeshtskij universitet 1934 Mova tvorivugorskaRoki aktivnostiz 1938ZhanrQ62066928 ChlenstvodBatkodU shlyubi zd i dAvtografNagorodiPremiya imeni Koshuta 1973 d 1955 d 1967 Ishtvan Erken u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ishtvan Erken ugor Orkeny Istvan 5 kvitnya 1912 Budapesht 24 chervnya 1979 Budapesht ugorskij prozayik i dramaturg osnovopolozhnik ugorskogo teatru absurdu BiografiyaErken z yunih rokiv zahoplyuvavsya literaturoyu zdobuvshi osvitu farmacevta i inzhenera himika vin tim ne menshe prisvyativ sebe literaturi i v kinci 30 h rokiv na vlasni koshti vidav svoyu pershu zbirku opovidan Tanec morya Pislya vstupu Ugorshini v Drugu svitovu vijnu na boci Nimechchini Erken buv mobilizovanij v armiyu vidpravlenij do trudovogo bataljon na Shidnij front U 1957 pislya pridushennya povstannya v Ugorshini Erken buv vklyuchenij v chornij spisok cenzuri za svoyi zuhvali vistupi na radio ta u presi Ne mayuchi mozhlivosti drukuvatisya pracyuvav na zavodi z vigotovlennya medikamentiv i perev yazuvalnih zasobiv Zaborona na publikaciyu sho trivala do pochatku 1960 h zvilniv pismennika ne tilki vid zovnishnoyi ale i vid vnutrishnoyi cenzuri Ya ne dumav pro redaktora kritika vidavcya i navit pro chitacha mene zajmalo lishe te sho ya pishu U cej period vin stvoriv novij zhanr rozpovidi hvilinki psihologichni miniatyuri iz suchasnogo zhittya Zaborona bula znyata v 1963 v presi z yavilisya zbirniki jogo opovidan drami i povisti Kishki mishki 1963 i Sim ya Totiv 1964 scenichni varianti cih povistej yaki jshli na scenah Yevropi Ameriki Yaponiyi i Avstraliyi prinesli Erkenyu mizhnarodne viznannya Tvorizbirki opovidan Tanec morya Carivna yerusalimska Molodyata na lipuchci povisti Kishki mishki 1963 Vistavka troyand Sim ya Toj abo Sim ya Totiv Totek 1964 p yesi Voronezh Shukachi klyuchiv Scenarij Pishta v krivavu grozu Sim ya Toj Totek 1967 Kishki mishki 1969 Ekranizaciyi1969 Sim ya Tot Laskavo prosimo pane majore rezhiser Zoltan Fabri Ugorshina DzherelaMarkovec N Byt buntaryom ili Sizifom Ishtvan Erken 100 Literaturnaya gazeta M 18 aprelya 2012 16 6366 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119038706 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863