Площа Героїв або Ге́шек те́ре (угор. Hősök tere) — одна з найбільших площ Будапешта, пов'язана з багатьма історичними та політичними контекстами. Вона розташована в VI районі, на кінці проспекту Андраші біля . Відома також під назвами Площа Тисячоліття або Площа Міленіум. Біля площі розташована метро (лінія M1).
Площа Героїв | |
---|---|
| |
47°30′55″ пн. ш. 19°04′41″ сх. д. / 47.51528000002777219° пн. ш. 19.07806000002777935° сх. д.Координати: 47°30′55″ пн. ш. 19°04′41″ сх. д. / 47.51528000002777219° пн. ш. 19.07806000002777935° сх. д. | |
Країна | Угорщина |
Розташування | d |
Тип | майдан |
Дата заснування | 1896 |
Площа Героїв Площа Героїв (Hungary) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Навколо площі розташовані Музей образотворчих мистецтв та Виставкова зала, чия архітектура належить до еклектично-класичного стилю. Архітектором обох споруд був Альберт Шикеданц.
Роботи з упорядкування площі закінчилися в 1929, після чого на ній з'явився пам'ятник, присвячений полеглим у Першій світовій війні (Hősök emlékkövét), від чого й пішла офіційна назва площі.
Історія
Протягом своєї історії площа була місцем багатьох політичних демонстрацій. Під час існування Угорської Радянської Республіки тут було знищено пам'ятник Францу Йосифові I (згодом 1926 року його було відбудовано в дещо іншому вигляді). Після Другої світової війни на площі стояв пам'ятник Сталіну, який угорці знищили під час революції 1956 року. Згодом тут було встановлено пам'ятник Леніну, який після падіння комуністичного режиму було перенесено до . 1989 року тут зібралося 250 тис. осіб під час символічного поховання Імре Надя та невідомих повстанців 1956 року.
Пам'ятник Тисячоліттю
Найважливішим об'єктом на площі є Пам'ятник Тисячоліттю (Millenniumi emlékmű), будівництво якого було розпочато 1896 року у зв'язку з гучним святкуванням 1000-ліття угорської держави. Автором проекту був Альберт Шикеданц, а виконавцем — різьбяр . В центрі стоїть 36-метрова колона архангела Гавриїла, який, згідно з легендою, явився першому королеві Стефанові й наказав йому прийняти корону (що було неможливим без прийняття християнства). Статую було відзначено на всесвітній виставці 1900 року в Парижі. Цоколь колони оточують постаті вершників — князя Арпада й шести його воєначальників, які на межі 8-го і 9-го століть привели угорців на територію теперішньої Угорщини.
Навколо колони з архангелом Гавриїлом півколом простяглася колонада, поділена на дві частини. Тут є фігури важливих угорських історичних осіб:
- зліва
- справа
Розмах країв колонади становить 85 метрів — зверху вони прикрашені статуями Праці та Добробуту, а також Знань і Слави, бога Війни та богині Миру.
Початково останні п'ять місць у лівій колонаді займали угорські монархи з династії Габсбурґів — Фердинанд I, Леопольд I, Карл VI, Марія Терезія, Франц Йосиф I. Ці статуї було пошкоджено під час Другої світової війни й після 1945 року замінено тими, що є тепер.
Галерея
- Потяг метро проїжджає повз площу Героїв
- Проекти різних версій Пам'ятника Тисячоліття
Ця стаття не містить . (грудень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plosha Geroyiv abo Ge shek te re ugor Hosok tere odna z najbilshih plosh Budapeshta pov yazana z bagatma istorichnimi ta politichnimi kontekstami Vona roztashovana v VI rajoni na kinci prospektu Andrashi bilya Vidoma takozh pid nazvami Plosha Tisyacholittya abo Plosha Milenium Bilya ploshi roztashovana metro liniya M1 Plosha Geroyiv47 30 55 pn sh 19 04 41 sh d 47 51528000002777219 pn sh 19 07806000002777935 sh d 47 51528000002777219 19 07806000002777935 Koordinati 47 30 55 pn sh 19 04 41 sh d 47 51528000002777219 pn sh 19 07806000002777935 sh d 47 51528000002777219 19 07806000002777935Krayina UgorshinaRoztashuvannya dTip majdanData zasnuvannya 1896Plosha GeroyivPlosha Geroyiv Hungary Mediafajli u Vikishovishi Zagalnij viglyad ploshi Kolona z arhangelom Gavriyilom na shiti Pam yatnik knyazevi Arpadu Navkolo ploshi roztashovani Muzej obrazotvorchih mistectv ta Vistavkova zala chiya arhitektura nalezhit do eklektichno klasichnogo stilyu Arhitektorom oboh sporud buv Albert Shikedanc Roboti z uporyadkuvannya ploshi zakinchilisya v 1929 pislya chogo na nij z yavivsya pam yatnik prisvyachenij poleglim u Pershij svitovij vijni Hosok emlekkovet vid chogo j pishla oficijna nazva ploshi IstoriyaProtyagom svoyeyi istoriyi plosha bula miscem bagatoh politichnih demonstracij Pid chas isnuvannya Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki tut bulo znisheno pam yatnik Francu Josifovi I zgodom 1926 roku jogo bulo vidbudovano v desho inshomu viglyadi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni na ploshi stoyav pam yatnik Stalinu yakij ugorci znishili pid chas revolyuciyi 1956 roku Zgodom tut bulo vstanovleno pam yatnik Leninu yakij pislya padinnya komunistichnogo rezhimu bulo pereneseno do 1989 roku tut zibralosya 250 tis osib pid chas simvolichnogo pohovannya Imre Nadya ta nevidomih povstanciv 1956 roku Pam yatnik TisyacholittyuNajvazhlivishim ob yektom na ploshi ye Pam yatnik Tisyacholittyu Millenniumi emlekmu budivnictvo yakogo bulo rozpochato 1896 roku u zv yazku z guchnim svyatkuvannyam 1000 littya ugorskoyi derzhavi Avtorom proektu buv Albert Shikedanc a vikonavcem rizbyar V centri stoyit 36 metrova kolona arhangela Gavriyila yakij zgidno z legendoyu yavivsya pershomu korolevi Stefanovi j nakazav jomu prijnyati koronu sho bulo nemozhlivim bez prijnyattya hristiyanstva Statuyu bulo vidznacheno na vsesvitnij vistavci 1900 roku v Parizhi Cokol koloni otochuyut postati vershnikiv knyazya Arpada j shesti jogo voyenachalnikiv yaki na mezhi 8 go i 9 go stolit priveli ugorciv na teritoriyu teperishnoyi Ugorshini Navkolo koloni z arhangelom Gavriyilom pivkolom prostyaglasya kolonada podilena na dvi chastini Tut ye figuri vazhlivih ugorskih istorichnih osib zliva Stefan I Svyatij Vladislav I Svyatij Koloman I Andrij II Bela IV Karl I Robert Lyudvik I Velikij sprava Yanosh Gunyadi Matvij Korvin Bochkaj Ishtvan Gabor Betlen Imre Tekeli Ferenc II Rakoci Lajosh Koshut Rozmah krayiv kolonadi stanovit 85 metriv zverhu voni prikrasheni statuyami Praci ta Dobrobutu a takozh Znan i Slavi boga Vijni ta bogini Miru Pochatkovo ostanni p yat misc u livij kolonadi zajmali ugorski monarhi z dinastiyi Gabsburgiv Ferdinand I Leopold I Karl VI Mariya Tereziya Franc Josif I Ci statuyi bulo poshkodzheno pid chas Drugoyi svitovoyi vijni j pislya 1945 roku zamineno timi sho ye teper GalereyaPotyag metro proyizhdzhaye povz ploshu Geroyiv Proekti riznih versij Pam yatnika Tisyacholittya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018