Хорва́тська мо́ва (хорв. hrvatski jezik) — мова, яка використовується переважно в Хорватії, Боснії і Герцеговині і сербській Воєводині, має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії. Є офіційною мовою Європейського Союзу. Належить до групи південнослов'янських мов.
Хорватська мова | |
---|---|
hrvatski jezik | |
Поширення хорватської мови в межах хорватсько-сербської мовної системи Хорватська мова є мовою більшості Хорватська мова є мовою меншості або поширені інші мови | |
Поширена в | Хорватія, Боснія і Герцеговина |
Регіон | Південно-Східна Європа |
Носії | 5,5 млн |
Писемність | латинка (гаєвиця) |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Хорватія Боснія і Герцеговина Сербія (Воєводина) Європейський Союз |
Регіональна | Чорногорія Австрія Угорщина Італія Румунія |
Регулює | Рада з нормативної стандартної хорватської мови (хорв. Vijeće za normu hrvatskoga standardnog jezika) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | hr |
ISO 639-2 | hrv |
ISO 639-3 | hrv |
Стандартизована хорватська базується на найпоширенішому наріччі сербохорватської — штокавському, що є основою також стандартизованих сербської, боснійської та чорногорської. Інші сербохорватські наріччя (чакавське, кайкавське, торлацьке, ) також поширені серед хорватів. Ці чотири наріччя, як і чотири стандартизовані мови часто окреслюють разом терміном сербохорватська мова. Щоправда, цей термін є дискусійним, особливо серед носіїв цих мов, і в деяких колах вживають парафраз «боснійсько-сербсько-хорватсько-чорногорська мова».
У середині 18-го століття було здійснено перші спроби сформувати хорватський літературний стандарт на основі неоштокавського діалекту, який служив міжрегіональною лінгва франка, відводячи на другий план чакавське, кайкавське та штокавське просторіччя. Вирішальну роль зіграли хорватські вуківці (послідовники Вука Караджича), які наприкінці 19-го ст. — на поч. 20-го ст. закріпили використання неоштокавського як літературного стандарту, а також фонологічної орфографії.
Для запису хорватської мови використовують латинську абетку — «гаєвицю».
Поширення і діалекти
Поширена в Боснії і Герцеговині, Хорватії, а також в Австрії та Італії.
Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський діалект. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов'янських народів.
Штокавська говірка
Штокавська говірка є розмовною головним чином у 2/3 з Хорватії, у хорватів у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині.
Приклад: Što ću vam reć: u nama tuče hrvatsko srce!
Моліська хорватська говірка
Моліська хорватська говірка є розмовною в трьох селах італійської Молісії (Kruč, Štifilić, Mundimitar), заселених нащадками південних хорватів, які мігрували туди зі східного Адріатичного узбережжя в 15-му сторіччі. Оскільки ці люди мігрували далеко від решти частини їхніх родичів, тому мова діаспори чіткіша від стандартної мови і має більший вплив італійської мови. Моліська хорватська говірка — штокавська-чакавська говірка.
Чакавська говірка
Чакавська говірка є розмовною в західній, центральній, і південній частині Хорватії, переважно в Істрії, затоці Кварнер, Далмації, а також в хорватських внутрішніх територіях (Гака, Покуп'є тощо). За чакавським говором ять здебільшо вживають як і або т як e (рідко як ye), або навіть змішано екавська-ікавська вимова. Багато говорів чакавської мають багато запозичень з венеційської, італійської, грецької і інших середземноморських мов.
Приклад: Ča ću vom reć: u nom tuče harvosko sarce!
Говірка хорватів Бургенланду
Ця хорватська говірка — чакавсько-штокавська говірка. Вона є розмовною перш за все у федеральній землі Бургенланд в Австрії, та в сусідніх областях у Відні, Словаччині, і Угорщині серед нащадків хорватів, які мігрували туди у 16-му сторіччі. Ці говори або, можливо, сімейство говорів абсолютно відмінне від стандартної хорватської. На них сильно вплинула німецька мова, а також угорська. Крім того, вони мають деякі властивості від усіх трьох головних діалектних груп у Хорватії, оскільки переселенці не походять цілком з тих самих областей Хорватії. Стандарт «Мікро-літературний» заснований на чакавській говірці &, і, подібний до чакавського говору, характеризується найконсервативнішими граматичними структурами: він зберігає ті форми, що втратила штокавська говірка офіційної хорватської мови.
Як мінімум 100 000 осіб говорять хорватською бургенладською говіркою, і майже всі двомовні з німецькою мовою. Її майбутнє непевне, але є деякий рух, щоб зберегти її. Вона має офіційний статус в шести районах Бургенланду, і використовується в деяких школах в Бургенланді та сусідніх західних частинах Угорщини.
Кайкавська говірка
Кайкавська говірка є здебільшого розмовною у мешканців півночі і північного заходу Хорватії, зокрема третини країни біля угорського й словенського кордону: головним чином навколо міст Загреб, Вараждин, Чаковец, Копривниця, Петриня, Делніце тощо. Подає ять здебільшого як e (рідко як дифтонг i); ця вимова не може дорівнювати екавсько-штокавській говірці, оскільки багато кайкавських говорів мають закритий e приблизно ae (від ять) і відкритий e (від оригінального e).
Є нестача декількох піднебінних звуків (ć, lj, nj, dž), знайдених в штокавській говірці, і має деякі запозичені слова від сусідніх словенських говорів, а також з німецької, головним чином у містах.
Приклад: Kaj bu vam rekel: v nam tuče horvatsko serce!
Історія
Найдавніші писемні пам'ятки датуються XII сторіччям (Башчанський напис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовується хорватський варіант латинки.
Літературна мова створена у 2-й половині XV століття на основі штокавських говірок. У її формуванні визначну роль відіграли хорватські францисканці, єзуїти, хорвати , Людевит Гай. Об'єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології. Орфоепічна норма вимови — подвійна: на місці старого «ятя» (Ѣ) допускається вимова [ije] (mlijeko — молоко,) або [je] (mljekara), що відповідно називається ijeкавською та jєкавською вимовою.
Фонетика
Мові властиві довгі та короткі голосні та тонічний (музичний) наголос, що відрізняє її від усіх інших слов'янських мов. Існує складотвірний сонант [r].
Розвиток Ять
Прото-слов'янський голосний звук ять з часом змінився, і зараз щодо нього існують три варіанти:
- В ікавській вимові ять перетворився на звук [i] (штокавська, чакавська, кайкавська говірка).
- В екавській вимові ять перетворився на звук [e] (кайкавська, чакавська, штокавська говірка).
- В ієкавській вимові (ijekavski) ять перетворився на дифтонг [ie] і передається на письмі як ije або je (штокавська, чакавська говірка).
У хорватській мові довгий дифтонг реалізується як [ie].
Морфологія
Іменники, прикметники, займенники та числівники змінюються за відмінками.
Дієслово має розвинену систему дієвідміни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. Інфінітив може заміняти конструкція зі сполучника «da» і форми теперішнього часу.
Письмо
A a | B b | C c | Č č | Ć ć | D d | Đ đ |
Dž dž | E e | F f | G g | H h | I i | J j |
K k | L l | Lj lj | M m | N n | Nj nj | O o |
P p | R r | S s | Š š | T t | U u | V v |
Z z | Ž ž | (i+e=ie) | (r+r=ŕ) |
Словник прикладів відмінностей між мовами
Українська | Верхньолужицька | Хорватська | Сербська |
---|---|---|---|
Порівняння | Přirunanje | Usporedba | Поређење (Poređenje) |
Європа | Europa | Europa | Европа (Evropa) |
Нідерланди | Nižozemska | Nizozemska | Холандија (Holandija) |
Італійці | Italčenjo | Talijani | Италијани (Italijani) |
Всесвіт | Uniwersum, swětnišćo | Svemir | Васиона (Vasiona) |
Хребет | Rjap | Kralježnica | Кичма (Kičma) |
Повітря | Powětr | Zrak | Ваздух (Vazduh) |
Виховання | Kubłanje, wukubłanje | Odgoj | Васпитање (Vaspitanje) |
Тиждень | Tydźeń | Tjedan | Седмица (Sedmica) |
Історія | Stawizny | Povijest | Историја (Istorija) |
Штани | Cholowy | Hlače | Панталоне (Pantalone) |
Живіт | Brjuch | Trbuh | Стомак (Stomak) |
Наука | Wěda | Znanost | Наука (Nauka) |
Особисто | Wosobnje | Osobno | Лично (Lično) |
Особа | Wosoba | Osoba | Лице (Lice) |
Об'єднані Нації | Zjednoćene narody | Ujedinjeni Narodi | Уједињене Нације (Ujedinjene Nacije) |
Хліб | Chlěb | Kruh | Хлеб (Hleb) |
Штучний | Kumštny | Umjetni | Вештачки (Veštački) |
Хрест | Křiž | Križ | Крст (Krst) |
Демократія | Demokratija | Demokracija | Демократија (Demokratija) |
Виявлення | Spóznaće | Spoznaja | Сазнање (Saznanje) |
Острів | Kupa | Otok | Острво (Ostrvo) |
Офіцер | Oficěr | Časnik | Официр (Oficir) |
Дорожній рух | Nadróžny wobchad | Cestovni promet | Друмски саобраћај (Drumski saobraćaj) |
Автомагістраль | Awtodróha | Autocesta | Аутопут (Autoput) |
Довжина | Dołhosć | Duljina | Дужина (Dužina) |
Спілка | Udruga | Удружење (Udruženje) | |
Фабрика | Fabrika, twornja | Tvornica | Фабрика (Fabrika) |
Загальний | Powšitkowny | Opće | Опште (Opšte) |
Христос | Chrystus | Krist | Христос (Hristos) |
Вибач | Wodajće prošu | Oprosti | Извини (Izvini) |
Нормативна рідна мова | Maćernorěčny standard | Materinski jezični standard | Матерњи језички стандард |
Нагороди
Щорічно в Хорватії відбувається відзначення нагородою доктора Івана Шретера за найкраще слово, написане хорватською.
Примітки
- Radio Free Europe — Serbian, Croatian, Bosnian, Or Montenegrin? Or Just 'Our Language'? [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] Živko Bjelanović: Similar, But Different, Feb 21, 2009, accessed Oct 8, 2010
- Bičanić et al. (2013:55)
- Bičanić et al. (2013:84)
- . Library.yale.edu. 16 листопада 2009. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2010.
- Stjepan Babić: Hrvatski jučer i danas, Školske novine, Zagreb, 1995., str. 250, 953—160-052-X
Od ulaska štokavskoga narječja u hrvatsku književnost hrvatski književni jezik štokavskoga tipa razvijao se evolutivno, bez velikih lomova i usjeka pa se kraj 15. stoljeća može s pravom smatrati početkom današnjeg hrvatskog književnoga jezika odnosno početkom njegovog standardiziranja, jer je među ostalim, već onda bio polivalentnim. Točnije, jezik najrazvijenije i vrlo utjecajne dubrovačke književnosti, koja je utjecala na sve ostale pisce na hrvatskom jeziku, postao je standardnim. - Govor XXV (2008), 1 [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.] S. Habijanec: Fonološki opis hrvatskoga dvoglasnika i slovačkih dvoglasnika, str. 50
«Problematika fonološkoga statusa /i͡e/ u hrvatskom jezikoslovlju mnogo je izraženija, budući da njegova fonematičnost još uvijek nije potpuno dokazana niti općeprihvaćena. Ono u čemu se svi autori slažu jest da je refleks dugoga praslavenskoga jata u hrvatskom jednosložan…, refleks dugoga jata u hrvatskom se jeziku ostvaruje kao jedinstveni dvoglasnik 'i͡e' koji se u realizaciji razlikuje od dvosložnog slijeda ije, ali i od jednosložnoga slijeda 'jē'.»
Див. також
Література
- Васильєва Л. Хорватська мова: Навчальний посібник / 2-ге видання, доповнене. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 312 c. —
- Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова: Збірник вправ. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 128 с.
- : проблеми становлення, розвитку, сучасний стан / Л. П. Васильєва; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л., 2002. — 344 c. — Бібліогр.: с. 315—339.
Посилання
- Хорватська мова на сайті Ethnologue: Croatian. A language of Croatia (англ.)
- Хорватська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Croatian [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
У Вікісловнику є сторінка хорватська мова. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Horva tska mo va horv hrvatski jezik mova yaka vikoristovuyetsya perevazhno v Horvatiyi Bosniyi i Gercegovini i serbskij Voyevodini maye status minoritarnoyi v Chornogoriyi Avstriyi Italiyi Ugorshini Rumuniyi Ye oficijnoyu movoyu Yevropejskogo Soyuzu Nalezhit do grupi pivdennoslov yanskih mov Horvatska movahrvatski jezikPoshirennya horvatskoyi movi v mezhah horvatsko serbskoyi movnoyi sistemi Horvatska mova ye movoyu bilshosti Horvatska mova ye movoyu menshosti abo poshireni inshi moviPoshirena v Horvatiya Bosniya i GercegovinaRegion Pivdenno Shidna YevropaNosiyi 5 5 mlnPisemnist latinka gayevicya Klasifikaciya Indo Yevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdenno slov yanskaZahidno pivdennoslov yanska dd dd dd Oficijnij statusOficijna Horvatiya Bosniya i Gercegovina Serbiya Voyevodina Yevropejskij SoyuzRegionalna Chornogoriya Avstriya Ugorshina Italiya RumuniyaRegulyuye Rada z normativnoyi standartnoyi horvatskoyi movi horv Vijece za normu hrvatskoga standardnog jezika Kodi moviISO 639 1 hrISO 639 2 hrvISO 639 3 hrv Standartizovana horvatska bazuyetsya na najposhirenishomu narichchi serbohorvatskoyi shtokavskomu sho ye osnovoyu takozh standartizovanih serbskoyi bosnijskoyi ta chornogorskoyi Inshi serbohorvatski narichchya chakavske kajkavske torlacke takozh poshireni sered horvativ Ci chotiri narichchya yak i chotiri standartizovani movi chasto okreslyuyut razom terminom serbohorvatska mova Shopravda cej termin ye diskusijnim osoblivo sered nosiyiv cih mov i v deyakih kolah vzhivayut parafraz bosnijsko serbsko horvatsko chornogorska mova U seredini 18 go stolittya bulo zdijsneno pershi sprobi sformuvati horvatskij literaturnij standart na osnovi neoshtokavskogo dialektu yakij sluzhiv mizhregionalnoyu lingva franka vidvodyachi na drugij plan chakavske kajkavske ta shtokavske prostorichchya Virishalnu rol zigrali horvatski vukivci poslidovniki Vuka Karadzhicha yaki naprikinci 19 go st na poch 20 go st zakripili vikoristannya neoshtokavskogo yak literaturnogo standartu a takozh fonologichnoyi orfografiyi Dlya zapisu horvatskoyi movi vikoristovuyut latinsku abetku gayevicyu Poshirennya i dialektiPoshirena v Bosniyi i Gercegovini Horvatiyi a takozh v Avstriyi ta Italiyi Maye tri dialekti yaki za variantami zajmennika sho u cih dialektah nazivayutsya shtokavskij chakavskij ta kajkavskij dialekt Vidminnosti mizh cimi dialektami vinikli she u dopisemnu epohu istoriyi slov yanskih narodiv Shtokavska govirka Shtokavska govirka ye rozmovnoyu golovnim chinom u 2 3 z Horvatiyi u horvativ u Serbiyi Chornogoriyi Bosniyi i Gercegovini Priklad Sto cu vam rec u nama tuce hrvatsko srce Moliska horvatska govirka Moliska horvatska govirka ye rozmovnoyu v troh selah italijskoyi Molisiyi Kruc Stifilic Mundimitar zaselenih nashadkami pivdennih horvativ yaki migruvali tudi zi shidnogo Adriatichnogo uzberezhzhya v 15 mu storichchi Oskilki ci lyudi migruvali daleko vid reshti chastini yihnih rodichiv tomu mova diaspori chitkisha vid standartnoyi movi i maye bilshij vpliv italijskoyi movi Moliska horvatska govirka shtokavska chakavska govirka Chakavska govirka Horvatska mova chakavskij dialekt i piddialekti 2008 Chakavska govirka ye rozmovnoyu v zahidnij centralnij i pivdennij chastini Horvatiyi perevazhno v Istriyi zatoci Kvarner Dalmaciyi a takozh v horvatskih vnutrishnih teritoriyah Gaka Pokup ye tosho Za chakavskim govorom yat zdebilsho vzhivayut yak i abo t yak e ridko yak ye abo navit zmishano ekavska ikavska vimova Bagato govoriv chakavskoyi mayut bagato zapozichen z venecijskoyi italijskoyi greckoyi i inshih seredzemnomorskih mov Priklad Ca cu vom rec u nom tuce harvosko sarce Govirka horvativ Burgenlandu Cya horvatska govirka chakavsko shtokavska govirka Vona ye rozmovnoyu persh za vse u federalnij zemli Burgenland v Avstriyi ta v susidnih oblastyah u Vidni Slovachchini i Ugorshini sered nashadkiv horvativ yaki migruvali tudi u 16 mu storichchi Ci govori abo mozhlivo simejstvo govoriv absolyutno vidminne vid standartnoyi horvatskoyi Na nih silno vplinula nimecka mova a takozh ugorska Krim togo voni mayut deyaki vlastivosti vid usih troh golovnih dialektnih grup u Horvatiyi oskilki pereselenci ne pohodyat cilkom z tih samih oblastej Horvatiyi Standart Mikro literaturnij zasnovanij na chakavskij govirci amp i podibnij do chakavskogo govoru harakterizuyetsya najkonservativnishimi gramatichnimi strukturami vin zberigaye ti formi sho vtratila shtokavska govirka oficijnoyi horvatskoyi movi Yak minimum 100 000 osib govoryat horvatskoyu burgenladskoyu govirkoyu i majzhe vsi dvomovni z nimeckoyu movoyu Yiyi majbutnye nepevne ale ye deyakij ruh shob zberegti yiyi Vona maye oficijnij status v shesti rajonah Burgenlandu i vikoristovuyetsya v deyakih shkolah v Burgenlandi ta susidnih zahidnih chastinah Ugorshini Kajkavska govirka Kajkavska govirka ye zdebilshogo rozmovnoyu u meshkanciv pivnochi i pivnichnogo zahodu Horvatiyi zokrema tretini krayini bilya ugorskogo j slovenskogo kordonu golovnim chinom navkolo mist Zagreb Varazhdin Chakovec Koprivnicya Petrinya Delnice tosho Podaye yat zdebilshogo yak e ridko yak diftong i cya vimova ne mozhe dorivnyuvati ekavsko shtokavskij govirci oskilki bagato kajkavskih govoriv mayut zakritij e priblizno ae vid yat i vidkritij e vid originalnogo e Ye nestacha dekilkoh pidnebinnih zvukiv c lj nj dz znajdenih v shtokavskij govirci i maye deyaki zapozicheni slova vid susidnih slovenskih govoriv a takozh z nimeckoyi golovnim chinom u mistah Priklad Kaj bu vam rekel v nam tuce horvatsko serce IstoriyaBashchanska plita Priklad horvatskoyi movi mezhi XI XII stolit Misal knyazya Novaka Priklad horvatskoyi movi 1368 roku Najdavnishi pisemni pam yatki datuyutsya XII storichchyam Bashchanskij napis napisanij glagoliceyu blizko 1100 roku Gramota Kulina napisana kiriliceyu 1189 roku U teperishnij movi vikoristovuyetsya horvatskij variant latinki Literaturna mova stvorena u 2 j polovini XV stolittya na osnovi shtokavskih govirok U yiyi formuvanni viznachnu rol vidigrali horvatski franciskanci yezuyiti horvati Lyudevit Gaj Ob yednannya u literaturnij movi osoblivostej riznih dialektiv dalo veliku variativnist literaturnoyi movi yak u leksici tak u fonetici i morfologiyi Orfoepichna norma vimovi podvijna na misci starogo yatya Ѣ dopuskayetsya vimova ije mlijeko moloko abo je mljekara sho vidpovidno nazivayetsya ijekavskoyu ta jyekavskoyu vimovoyu FonetikaMovi vlastivi dovgi ta korotki golosni ta tonichnij muzichnij nagolos sho vidriznyaye yiyi vid usih inshih slov yanskih mov Isnuye skladotvirnij sonant r Rozvitok Yat Proto slov yanskij golosnij zvuk yat z chasom zminivsya i zaraz shodo nogo isnuyut tri varianti V ikavskij vimovi yat peretvorivsya na zvuk i shtokavska chakavska kajkavska govirka V ekavskij vimovi yat peretvorivsya na zvuk e kajkavska chakavska shtokavska govirka V iyekavskij vimovi ijekavski yat peretvorivsya na diftong ie i peredayetsya na pismi yak ije abo je shtokavska chakavska govirka U horvatskij movi dovgij diftong realizuyetsya yak ie MorfologiyaImenniki prikmetniki zajmenniki ta chislivniki zminyuyutsya za vidminkami Diyeslovo maye rozvinenu sistemu diyevidmini chotiri ryadi prostih ta skladnih form minulogo chasu dva ryadi form majbutnogo chasu Infinitiv mozhe zaminyati konstrukciya zi spoluchnika da i formi teperishnogo chasu PismoA a B b C c C c C c D d Đ đDz dz E e F f G g H h I i J jK k L l Lj lj M m N n Nj nj O oP p R r S s S s T t U u V vZ z Z z i e ie r r ŕ Slovnik prikladiv vidminnostej mizh movamiDokladnishe Porivnyannya standartnih bosnijskoyi serbskoyi horvatskoyi ta chornogorskoyi mov Ukrayinska Verhnoluzhicka Horvatska SerbskaPorivnyannya Prirunanje Usporedba Poreђeњe Poređenje Yevropa Europa Europa Evropa Evropa Niderlandi Nizozemska Nizozemska Holandiјa Holandija Italijci Italcenjo Talijani Italiјani Italijani Vsesvit Uniwersum swetnisco Svemir Vasiona Vasiona Hrebet Rjap Kraljeznica Kichma Kicma Povitrya Powetr Zrak Vazduh Vazduh Vihovannya Kublanje wukublanje Odgoj Vaspitaњe Vaspitanje Tizhden Tydzen Tjedan Sedmica Sedmica Istoriya Stawizny Povijest Istoriјa Istorija Shtani Cholowy Hlace Pantalone Pantalone Zhivit Brjuch Trbuh Stomak Stomak Nauka Weda Znanost Nauka Nauka Osobisto Wosobnje Osobno Lichno Licno Osoba Wosoba Osoba Lice Lice Ob yednani Naciyi Zjednocene narody Ujedinjeni Narodi Uјediњene Naciјe Ujedinjene Nacije Hlib Chleb Kruh Hleb Hleb Shtuchnij Kumstny Umjetni Veshtachki Vestacki Hrest Kriz Kriz Krst Krst Demokratiya Demokratija Demokracija Demokratiјa Demokratija Viyavlennya Spoznace Spoznaja Saznaњe Saznanje Ostriv Kupa Otok Ostrvo Ostrvo Oficer Oficer Casnik Oficir Oficir Dorozhnij ruh Nadrozny wobchad Cestovni promet Drumski saobraћaј Drumski saobracaj Avtomagistral Awtodroha Autocesta Autoput Autoput Dovzhina Dolhosc Duljina Duzhina Duzina Spilka Udruga Udruzheњe Udruzenje Fabrika Fabrika twornja Tvornica Fabrika Fabrika Zagalnij Powsitkowny Opce Opshte Opste Hristos Chrystus Krist Hristos Hristos Vibach Wodajce prosu Oprosti Izvini Izvini Normativna ridna mova Macernorecny standard Materinski jezicni standard Materњi јezichki standardNagorodiShorichno v Horvatiyi vidbuvayetsya vidznachennya nagorodoyu doktora Ivana Shretera za najkrashe slovo napisane horvatskoyu PrimitkiRadio Free Europe Serbian Croatian Bosnian Or Montenegrin Or Just Our Language 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Zivko Bjelanovic Similar But Different Feb 21 2009 accessed Oct 8 2010 Bicanic et al 2013 55 Bicanic et al 2013 84 Library yale edu 16 listopada 2009 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2010 Stjepan Babic Hrvatski jucer i danas Skolske novine Zagreb 1995 str 250 953 160 052 X Od ulaska stokavskoga narjecja u hrvatsku knjizevnost hrvatski knjizevni jezik stokavskoga tipa razvijao se evolutivno bez velikih lomova i usjeka pa se kraj 15 stoljeca moze s pravom smatrati pocetkom danasnjeg hrvatskog knjizevnoga jezika odnosno pocetkom njegovog standardiziranja jer je među ostalim vec onda bio polivalentnim Tocnije jezik najrazvijenije i vrlo utjecajne dubrovacke knjizevnosti koja je utjecala na sve ostale pisce na hrvatskom jeziku postao je standardnim Govor XXV 2008 1 21 travnya 2011 u Wayback Machine S Habijanec Fonoloski opis hrvatskoga dvoglasnika i slovackih dvoglasnika str 50 Problematika fonoloskoga statusa i e u hrvatskom jezikoslovlju mnogo je izrazenija buduci da njegova fonematicnost jos uvijek nije potpuno dokazana niti opceprihvacena Ono u cemu se svi autori slazu jest da je refleks dugoga praslavenskoga jata u hrvatskom jednoslozan refleks dugoga jata u hrvatskom se jeziku ostvaruje kao jedinstveni dvoglasnik i e koji se u realizaciji razlikuje od dvosloznog slijeda ije ali i od jednosloznoga slijeda je Div takozhPorivnyannya standartnih bosnijskoyi serbskoyi horvatskoyi ta chornogorskoyi movLiteraturaVasilyeva L Horvatska mova Navchalnij posibnik 2 ge vidannya dopovnene Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2007 312 c ISBN 966 613 467 5 Vasilyeva L Peshorda D Horvatska mova Zbirnik vprav Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2007 128 s problemi stanovlennya rozvitku suchasnij stan L P Vasilyeva Lviv nac un t im I Franka L 2002 344 c Bibliogr s 315 339 PosilannyaHorvatska mova na sajti Ethnologue Croatian A language of Croatia angl Horvatska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Croatian 2 veresnya 2017 u Wayback Machine angl U Vikislovniku ye storinka horvatska mova Vikipediya Vikipediya maye rozdil horvatskoyu movoyu Glavna stranica