Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Шорт» S.25 «Сандерленд» (англ. Short S.25 Sunderland) — британський чотиримоторний летючий човен-протичовновий/патрульний літак, розроблений для повітряних сил Королівського флоту Британії у 1937 році. Отримав назву на честь англійського міста Сандерленд.
Летючий човен «Сандерленд» розроблявся на основі середнього літака-амфібії S.23 Empire, передового літака авіакомпанії . Шляхом глибокої модернізації та удосконалень, британські авіаційні конструктори створили один з найуспішніших летючих човнів в історії авіації, який відмінно зарекомендував себе під час Другої світової війни. За проєктом він став наступником попереднього літаючого човна . Подібний до S.23, цей варіант мав більш досконалий аеродинамічний корпус і озброювався різними видами озброєннями, включаючи кулеметні башти, авіаційні бомби, міни та глибинні бомби. «Сандерленд» був оснащений чотирма радіальними двигунами Bristol Pegasus XVIII і був оснащений різним устаткуванням для допомоги в бойових операціях, включаючи прожектор , радіолокаційні блоки ASV Mark II і ASV Mark III, а також астрокупол.
Крім британської морської авіації, цей тип літака використовувався іншими союзниками, включаючи Королівські ПС Австралії, Королівські ПС Канади, ПС Південної Африки, Королівські ПС Нової Зеландії, ВМС Франції, Королівські ПС Норвегії та ВМС Португалії. «Сандерленд» широко використовувався за різними функціями та завданнями, однак головним призначенням літака була боротьба з німецькими підводними човнами у битві за Атлантику.
Після Другої світової війни літаки-амфібії ще довгий час перебували на службі, брали участь у подіях Корейської війни, авіаперевезеннях під час Берлінської блокади. Британці використовували «Сандерленд» у військовій версії до 1959 року. У грудні 1960 року ВМС Франції зняли свої літаки з озброєння, які були останніми зразками військового варіанту в Північній півкулі. Цей тип також залишався на озброєнні Нової Зеландії до 1967 року, коли їх замінив наземний Lockheed P-3 Orion. Деякі «Сандерленди» були переобладнані для використання в цивільному секторі, де вони були відомі як Hythe і . У цій конфігурації цей тип продовжував працювати до 1974 року.
Історія
Створення
Берегове командування британських Королівських Повітряних сил, яке відповідало за охорону узбережжя Імперії й морського судноплавства із самого початку свого заснування постійно зазнавало потреби в гідролітаках великого радіуса дії, здатних проводити далеку , а також забезпечувати супроводження конвоїв та захист їх від підводної загрози.
Ще за часів Першої світової війни подібні функції виконували двомоторні летючі човни «Філікстоу». Протягом наступних 15 років британці прийняли на озброєння ще декілька типів гідролітаків-біпланів подібного призначення, останнім з яких став з'явився в 1933 році «Шорт Сінгапур» III. Але всі вони швидко задавнювались морально і «Сінгапур» не став винятком.
На початку 1930-х років між найбільшими виробниками летючих човнів Великої Британії, США, Франції та Німеччини розгорнулась боротьба за розробку міжконтинентального пасажирського літака. Однак, британська школа авіабудівництва літаків-амфібій не могла представити достойного американському Sikorsky S-42 або німецькому Dornier Do X варіанта власної розробки.
23 листопада 1933 року Міністерство авіації Великої Британії затвердило тактико-технічне завдання R.2/33 до перспективного патрульного гідролітака великого радіуса дії, що призначався на заміну застарілих літаків-амфібій «Шорт Сінгапур» Mk.III. У відповідності до завдання передбачалося створення чотиримоторного багатоцільового гідролітака з 2 593 км (1400 морських миль) і робочою стелею 4 572 м (15 000 футів). Озброєння літака мало складатися з бомб, а також для самозахисту мати чотири оборонних установки з 7,7-мм кулеметами. Приблизно в той самий час [en] наголосив, що уся Королівська пошта 1-го розряду матиме доставлятися до інших країн тільки повітрям і визначив завдання для авіакомпанії щодо розробки відповідного гідролітака на кшталт американської ініціативи. Британська компанія оголосила конкурс на розробку та вироблення 28 летючих човнів, що мали перевозити до 24 пасажирів та пошту на відстань до 1 100 км (700 миль).
Пропозиції за вимогами специфікації R.2/33 надали п'ять фірм. Найбільшу активність проявила , яка запропонувала відразу три проекти — моноплани модель 232 і модель 239 з двигунами «Роллс-Ройс Госхоук» і «Мерлін» відповідно, а також біплан модель 238 з моторами . Але всі ці проекти, так само, як і пропозиції фірм «Блекберн» і «Фейрі», були відхилені. Успіх супроводжував і «Шорт Бразерс». Ці фірми отримали контракти на будівництво прототипів своїх літаків і S.25. У листопаді 1936 року ще до початку випробувань, фірми отримали наступні замовлення на перші серійні партії літаків (по 11 машин). Тоді ж S.25 офіційно отримав найменування «Sunderland».
Під час проведення іспитів версія «Capo» — летючий човен продемонстрував незадовільні морехідні якості, до того ж його вивели на випробування на рік пізніше, ніж S.25. У результаті виріб «Шорт», спроектований під керівництвом авіаконструктора А. Гуджа на базі знаменитого пасажирських летючих човнів серії «С» (фактично розробки цих човнів під позначенням S.23 і військовий варіанти велося паралельно), виявився поза конкуренцією.
16 жовтня 1937 року у повітря вперше піднявся дослідний зразок літака. Тимчасово перша модель оснащувалась 9-циліндровими радіальними двигунами повітряного охолодження «Брістоль Пегасус» X потужністю по 950 к.с. Озброєння не встановлювалося, хоча літак мав носову і хвостову турелі. До листопада випробування були завершені, що дозволило зробити висновок про повну відповідність «Сандерленда» тактико-технічним вимогам. Прототип був визнаний вдалим і вже 21 квітня 1938 року в повітря піднявся перший серійний «Сандерленд».
Конструкція
Летючий човен мав усі необхідні якості морського патрульного літака. Від пасажирського прототипу він успадкував об'ємистий двопалубний фюзеляж, завдяки чому велика дальність польоту поєднувалась з хорошими умовами населеності. У розпорядженні екіпажу був камбуз, «їдальня» і «спальня» на шість ліжок, що дали привід випробувачів прозвати літак «летючий готель». Компонування пілотської кабіни і розташування в ній контрольних приладів і органів управління розцінювалися пілотами як «ідеальні». Добра на невисоких швидкостях (до 278 км/год — на великих швидкостях літак мав досить великий радіус віражу) і відмінний огляд з робочих місць екіпажу робили «Сандерленд» прекрасним протичовновим літаком. Бойове навантаження розмішувалося у внутрішньофюзеляжному бомбовідсіку летючого човна. Щоб не порушувати герметичність і міцність днища корпусу, конструктори застосували оригінальне рішення — боєприпаси висувалися через люки в бортах літака за допомогою електрифікованого механізму під крилом і потім скидалися. Носова стрілецька башта могла відкочуватися всередину фюзеляжу, утворюючи майданчик для швартових робіт.
Перша серійна модифікація «Сандерленд» Mk.I практично повторювала прототип, хоча і будувалась за уточненою специфікацією R.22/36. Озброєння серійних літаків складалося з семи 7,69-мм кулеметів М1919, п'ять з них розміщувалися в засклених стрілецьких башточках з гідроприводом. Один кулемет «Віккерс» з дисковим магазином стояв у передній башті й чотири «Браунінги» з стрічковим живленням — у задній башточці. Ще два «Віккерс К» монтувались на шворіневих установках на даху фюзеляжу за крилом. Уже в ході виробництва в носовій башти поодинокий «Віккерс» замінила спарка набагато ефективніших «Браунінгів».
Однак, бомбове навантаження «Сандерленда» Mk.I залишало бути кращим, літак ніс тільки 907 кг (2 000 фунтів) авіаційних бомб. До того ж, англійські глибинні бомби довоєнної розробки з початком війни продемонстрували досить низьку ефективність проти німецьких субмарин. Ситуацію вдалося виправити лише з прийняттям на озброєння на початку 1943 року 250-фунтової глибинної бомби Mk.VIII, яка споряджалась потужнішою, аніж тротил, вибухівкою «торпекс».
Екіпаж «Сандерленду» Mk.I складався з семи осіб — два пілоти, штурман, радист, бортінженер, бомбардир (обслуговував також носову турель) і стрілець хвостової турелі, але обсяг фюзеляж дозволяв легко розмістити змінний екіпаж. Двигуни залишилися ті ж, що і на прототипі — «Пегасус» XXII.
На товстих крилах літака кріпились чотири, встановлених у гондолах авіаційних двигуни та шість танків для палива, загальною ємністю 9 200 літрів. Ще чотири бака для авіаційного пального, що збільшили заправку до 11 602 літрів, згодом почали встановлювати позаду заднього лонжерона крила, що було достатньо для 8—14-годинного патрулювання над морем.
Загалом британська авіапромисловість побудувала 89 «Сандерлендів» першої модифікації (без урахування прототипу). 74 з них випустив завод «Шорт» у Рочестері, ще 15, замовлена вже після початку війни, побудували фірма «Блекберна» на заводі в Дамбартоні.
Застосування літака
У червні 1938 року перші екземпляри «Сандерленд» Mk.I надійшли на озброєння 210-ї ескадрильї, що дислокувалась у у західній частині Уельсу. Але, загальна політична обстановка у світі диктувала свої вимоги, й тому пріоритет забезпечення необхідними летючими човнами віддавався Далекосхідному регіону. Першою частиною, що була повністю переозброєна на літаки цієї модифікації стала 230-та авіаескадрилья в (Сінгапур). Крім цього, «Сандерлендами» Mk.I озброїли 204-ту і 228-му ескадрильї.
За станом на 1 вересня 1939 року загалом в авіаційних частинах Берегового командування лічилось 40 «Сандерлендів». Восени 1941 року почались поставки новітньої модифікації Mk.II, а в самому початку 1942 року — Mk.III.
Друга світова війна
3 вересня 1939 року перші екіпажі 210-ї авіаескадрильї «Сандерлендів» вирушили у свій перший патрульний політ, здійснивши таким чином почин у світовій війні. Вже 21 вересня 1939 року літаки цієї ескадрильї провели першу у Другій світовій війні повітряно-морську рятувальну операцію. Того дня два «Сандерленди» взяли на борт 34 члени екіпажу торпедованого німецьким підводним човном U-32 у Північному морі транспорту Kensington Court.
Поступово воєнні дії охоплювали усе більше країн Європи й радіус застосування амфібійних літаків значно розширився. Навесні 1940 року 204-та, 210-та і 228-ма ескадрильї, оснащені «Сандерлендами», котрі перебували в метрополії, були передислоковані на передові бази на Шетландських островах і на півночі Шотландії для участі в Норвезькій кампанії. «Сандерленди» здійснювали розвідувальні й транспортні місії. 3 квітня 1940 року неподалік від узбережжя Норвегії екіпаж літака N9046 був атакований шістьма важкими винищувачами Люфтваффе. Летючий човен спромігся збити один «Юнкерс» Ju-88C та серйозно пошкодити другий, який здійснив жорстку посадку, решта втекли з поля битви.
Вже після перших зустрічей німецькі льотчики дали «Сандерлендам» прізвисько «Летючий їжатець» (нім. Fliegendes Stachelschwein) за його потужну вогневу міць.
Поразка західних союзників у Норвегії та Франції перетворили для протичовнової авіації головним театром дій західні підступи до Британських островів. У битві за Атлантику ці акваторії постійно патрулювалися літаками «Сандерленд» з баз , , Странрар, Лох-Ерн, , Боумор, і .
Згодом ці летючі човни з'явилися в Рейк'явіку і на Гібралтарі. Природно, істотне розширення районів бойового застосування вимагало формування нових частин. Першою ескадрильєю, що отримала «Сандерленд» після початку війни, стала 10-та австралійська. Спочатку передбачалося після перенавчання направити цю частину до Австралії, але врешті-решт вона залишилася в метрополії, літаючи з бази Маунт-Баттен аж до розформування у жовтні 1945 року.
У червні 1940 року 228-му з метрополії і 230-ту авіаескадрильї з Далекого Сходу перекинули до Александрії для прикриття комунікацій між Гібралтаром і Суецом, які опинилися під загрозою через вступ у війну Італії. Блискучим дебютом для «Сандерленда» на Середземноморському театрі стали дії екіпажу літака борт L5804, який 29 червня 1940 року відправив на дно відразу дві італійські субмарини — і .
З початком активних дій гітлерівських військ у Греції та на Криті, летючі човни виконували надзвичайно важливі завдання, зокрема з евакуації із загрозливих місць британських офіцерів та солдатів. У більшості випадків «Сандерлендам» доводилося діяти з перевантаженням — у «рекордному» польоті 25 квітня 1941 року літак борт Т9084 вивіз з бухти Каламата 82 людини (плюс 10 членів екіпажу). Другий «Сандерленд» вивіз до Александрії грецьку королівську сім'ю. Значення «Сандерлендів» у цих операціях було колосальне: із 28 000 британців, евакуйованих з Криту, 14 500 вивезли саме ці летючі човни.
Саме «Сандерленд» 11 листопада 1940 року провів повітряну розвідку італійського флоту, що стояв на якірній стоянці в Таранто, напередодні потужного масованого нічного нальоту авіаносної авіації Королівського ВМФ Великої Британії на одну з найважливіших військово-морських баз Королівського італійського флоту.
Іноді чотиримоторним гідропланам доводилося виступати і в ролі винищувачів, так 17 вересня 1940 року один з літаків 228-ї ескадрильї збив італійський летючий човен .
Поступово ареал дії «Сандерлендів» значно зріс. З 1941 року вони почали патрулювання над Центральною і Південною Атлантикою, базуючись на гідроаеродроми в , Батерсті і Фрітауні. Певну небезпеку летючим човнам становили винищувачі вішистського уряду. Дислоковані в Сенегалі «Хоки» у вересні 1941 року кілька разів намагалися перехопити «Сандерленди» під час патрулювання над морем, але не завжди успішно. 29 вересня 1941 року екіпаж човна N9044 збив два з чотирьох «Хоків», що його атакували. Коли ж Сенегал перейшов під контроль голістів, новою базою для «Сандерленда» став Дакар. Саме в цьому регіоні був встановлений своєрідний рекорд для «Сандерленда» при старті у відкритому морі — один з літаків цього типу прийняв на борт 56 членів екіпажу потопленого транспорту, причому розбіг перевантаженого летючого човна склав 8 км!
Однак, головним завданням для ескадрилей оснащених «Сандерлендами» залишалася боротьба з німецькими «U-Boot». 30 січня 1940 року була проведена перша вдала атака підводного човна, коли літак 228-ї ескадрильї пошкодив у Ла-Манші німецький човен U-55, який до того вже атакували надводні кораблі і змусили його спливти. Внаслідок цього ПЧ викинувся на мілину. 1 липня 1940 року екіпаж австралійського летючого човна 10-ї ескадрильї потопив першу німецьку субмарину U-26. Цей човен дістав напередодні ушкодження від глибинних бомб корвета «Гладіолус», був виявлений у надводному положенні біля південно-західного узбережжя Ірландії і добитий чотирма 500-фунтовими бомбами.
Поява в 1943 році ефективного протичовнового радара ASV Mk.III дозволило протичовновим літакам перейти від супроводу конвоїв до наступальної тактики, намагаючись перехопити «U-Boot» на шляху до районів «полювання». Головним районом патрулювання «Сандерленд» стала Біскайська затока, де проходили маршрути німецьких ПЧ, що базувалися на порти французького Атлантичного узбережжя. Знову відзначилися австралійці, що відкрили лік перемогам «Сандерленд» у цій акваторії — 2 травня 1943 року екіпаж 461-ї ескадрильї відправив на дно U-465, а 8 травня його успіх повторив екіпаж 10-ї ескадрильї — його жертвою стала U-663. Загалом до кінця 1943 року «Сандерленди» потопили тут шість німецьких підводних човнів, причому п'ять з них — самостійно, а одного — у взаємодії з бомбардувальниками «Галіфакс». Ще шість субмарин було відправлено на дно в інших районах Атлантики.
У 1944 році гідролітаки продовжили своє успішне полювання на німецькі човни, 12 одиниць було потоплено протягом року (10 з них — самостійно, ще дві — у взаємодії з надводними кораблями). Як і раніше, головним районом «полювання» була Біскайська затока, де були відправлено на дно сім субмарин. Особливо вдалим виявився день 7 червня, коли екіпажі 201-ї і 228-ї ескадрилей потопили відразу два німецькі човни — U-955 і U-970. 6 грудня 1944 року екіпаж 201-ї ескадрильї потопив біля Оркнейських островів субмарину U-297, яка пізніше виявилась останнім німецьким підводним човном, потопленим «Сандерлендами».
З лютого 1945 року у війська почалися постачання «Сандерленд» Mk.V. Першими нові літаки отримали 228-ма і 461-ша авіаційні ескадрильї. Але завершення війни в Європі не дозволило цим літакам продемонструвати свої можливості повною мірою. Жодної субмарини записати на свій рахунок в 1945 році «Сандерлендам» не вдалося.
Загалом протягом Другої світової у Європі гідролітаки цього типу відправили на дно 26 німецьких підводних човнів (21 з них — самостійно). Найбільш успішною виявилася 10-та авіаційна ескадрилья, яка записала на свій рахунок 7 ПЧ. 5 човнів потопили екіпажі 201-ї, по чотири — 228-ї і 461-ї ескадрилей (ще один човен потопили спільно екіпажі цих двох ескадрилей). Три човни на рахунку канадських екіпажів 423-ї (два) і 422-ї (один) авіаційних ескадрилей. Один ПЧ спільно з надводними кораблями потопив «Сандерленд» 330-ї норвезької ескадрильї. Нарешті, навіть 4-та навчальна авіаескадрилья записала на свій рахунок один U-Boot.
Холодна війна
Після закінчення Другої світової війни більшість ескадрилей «Сандерленд» були розформовані. В Європі літаки відносно швидко зняли з озброєння. Певна кількість нових летючих човнів, побудованих у Белфасті, попросту була вивезена у море і там затоплена; Королівські повітряні сили не мали спроможностей утримувати стільки бойових літаків. Їм на заміну частини на початку 1950-х років отримали .
До кінця 1946 року Берегове командування в метрополії експлуатувало ці летючі човни лише в трьох частинах Східного авіаційного командування — 201-й, 230-й і 4-й (навчально-бойовій) ескадрильях, що базувалися на . Зокрема, в на Цейлоні базувалася 205-та авіаційна ескадрилья, на (Сінгапур) — 209-та, а в Гонконзі — знов сформована 88-ма ескадрилья.
Першою післявоєнною операцією, в якій відзначилися «Сандерленд», став Берлінський повітряний міст. Починаючи з 5 липня 1948 року 10 гідролітаків «Сандерленд» та 2 «Гайтс» 201-ї і 230-ї ескадрилей, перебазовані до Гамбурга, де основним аеродромом для летючих човнів був на річці Ельба. Вони перевозили продовольство в Західний Берлін, здійснюючи посадку на річку Гафель неподалік від британської . До 15 грудня, коли озеро остаточно скував лід, «Сандерленд» перевезли до Берліна понад 4 500 т вантажів. Зокрема «Сандерленди» транспортували до німецької столиці сіль, так як у них, планери літаків були оброблені антикорозійною речовиною для запобігання впливу соляних морських вод. Перевезення великих партій солі було небезпечно для решти військових транспортних літаків. Зворотними рейсами летючі човни евакуювали з Берліна 1 100 дітей, а також возили комерційні вантажі — продукцію берлінських підприємств.
З червня 1948 року гідролітаки 205-ї і 209-ї авіаційних ескадрилей залучалися до протиповстанських операцій у Малаї.
21 квітня 1949 року відзначилася гонконзька 88-ма ескадрилья. У цей день британський фрегат , пошкоджений вогнем комуністів, сів на мілину на річці Янцзи. Два «Сандерленда» під ворожим обстрілом доставили на «Аметист» лікаря, аварійну партію і необхідні запчастини, завдяки чому корабель і екіпаж вдалося врятувати. Незабаром після цього летючі човни 88-ї ескадрильї залучили до евакуації британських підданих з Шанхая, який ось-ось повинні були .
Всі три ескадрильї «Сандерленд» Східного повітряного командування — 88-ма, 205-та і 209-та — брали участь у війні в Кореї, ставши єдиними частинами Королівських ПС, що залучалися до цього конфлікту. На ротаційній основі ланки цих ескадрилей відряджалися до Японії, на . «Сандерленд» забезпечували пошуково-рятувальні операції, літаючи вдень і вночі, при будь-якій погоді. 1 січня 1955 року 205-ту і 209-ту ескадрильї об'єднали в нову частину — 205/209-ту ескадрилью.
31 липня 1957 року у Великій Британії розформували останню ескадрилью «Сандерлендів» — 230-ту. Далекосхідна зведена 205/209-та ескадрилья літала довше — її гідролітаки здійснили останній виліт 20 травня 1959 року.
У два останні «Сандерленди» служили до 30 січня 1962 року.
Кілька десятків «Сандерлендів» експлуатувалося цивільними авіакомпаніями — як британськими, так і закордонними. Останній з них літав у Французькій Полінезії до 1970 року.
Модифікації
Прототип S.25 — перша дослідна модель гідролітака «Сандерленд» Mark I, що був глибокою модернізацією цивільної версії середнього літака-амфібії S.23 Empire, основного літака авіакомпанії . На відміну від базової моделі гідролітак мав подовжений планер та носові й хвостові турелі для кулеметів, за рахунок яких відрізнявся від «Емпайр». Прототип оснащувався чотирма радіальними 9-циліндровими поршневими авіаційними двигунами повітряного охолодження марки Bristol Pegasus Mk X потужністю 950 к.с., планова версія Pegasus XXII на 1 010 к.с. була на той час недоступна.
Запланована для боротьби з підводними човнами 37-мм авіаційна гармата ще на стадії будівництва першого екземпляра була замінена на турельну установку Nash & Thomson FN-11 з одним 7,7-мм кулеметом «Вікерс».
16 жовтня 1937 року вперше піднявся у повітря з річки Медуей.
«Сандерленд» Mk.I — перша серійна модель гідролітака з двигунами «Пегасус» XXII (1 010 к.с.). Озброєння — 7 7,7-мм авіаційних кулеметів: 1 «Віккерс» GO в носовій башточці, 4 «Браунінг» у хвостовій башті та 2 «Віккерс» К у бортових блістерах поза крилом; у ході випуску замість одиночного «Віккерса» в носовій башті стали монтувати 2 «Браунінга». Загальна вага бомбового навантаження — 907 кг (2 000 фунтів); варіації включали 250 або 500-фунтові авіаційні бомби, міни по 1 000 фунтів, що підвішувались під крилами літака. Екіпаж — 7 осіб. Загалом побудовано 75 літаків Mk.I: 60 — на заводах «Шорт» у Рочестері та Белфасті й 15 — «Блекберн» у Дамбартоні.
Королівські повітряні сили отримали перший літак у червні 1938 року. На початок світового конфлікту у вересні 1939 року Берегове командування ПС Великої Британії мало 40 летючих човнів «Сандерленд» Mk.I. Під час війни на літак стали завантажувати глибинні бомби вагою 250 фунтів. Наприкінці 1940 року до озброєння додали ще два кулемети «Віккерс» К.
«Сандерленд» Mk.II — друга версія гідролітака, що випускалась з серпня 1941 року, з двигунами «Пегасус» XVIII (1 065 к.с.), що мали двошвидкісні компресори наддування. Летючий човен отримав нову хвостову турель з чотирма кулеметами «Віккерс» К з подвійним боєкомплектом (по 1 000 набоїв на ствол).
Всього випущено 43 літаки, у тому числі 38 одиниць з серпня по грудень 1941 року на заводах «Шорт» і 5 на підприємстві «Блекберн».
«Сандерленд» Mk.III — оновлена версія літака, чия силова установка і озброєння відповідали Mk.II. Змінено обводи фюзеляжу, який втратив вираженого редану. Завдяки цьому, вдалося поліпшити аеродинамічні характеристики літака, але морехідні якості стали помітно гірше. Спочатку літаки комплектувалися РЛС ASV Mk.II, а з початку 1943 року випускалася модифікація «Сандерленд» Mk.IIIA з РЛС ASV Mk.III.
На гідролітаку збільшили бомбове навантаження: додатково додали глибинні бомби вагою по 110 кг, що приводились у дію гідростатично, а також 10-ти та 25-фунтові осколкові гранати, що скидалися вручну та призначались для боротьби з екіпажами підводних човнів, які вели зенітний вогонь з 37-мм або 20-мм гармат, встановлених на німецьких U-Boot.
З грудня 1941 року виготовили 461 «Сандерленд» Mk.III/Mk.IIIA: 185 на заводі «Шорт» в Рочестері, 35 — на підприємстві тієї ж фірми на новій фабриці компанії на озері , 170 — фірмою «Блекберн» і 71 — на заводі «Шорт енд Харланд».
«Сандерленд» Mk.IV — подальша модернізація літального апарату, яка відповідно до тактико-технічне завдання R.8/42 оснащувалась потужнішими двигунами Геркулес, кращим озброєнням та іншими удосконаленнями. Ця модель призначалась для ведення бойових дій в акваторії Тихого океану. Нова версія йшла як модерновий варіант «Сандерленда» і було побудовано 2 прототипи, але з часом через значну різницю з оригіналом її перейменували на S.45 «Seaford».
«Сандерленд» Mk.V — наступна версія літака-амфібії, що оснащувалась 14-циліндровими моторами повітряного охолодження (1200 к.с). Стрілецьке озброєння відповідно до проекту було аналогічно версії «Сандерленду» Mk.III, але часто на літак не встановлювали верхні башти, а в носовій частині фюзеляжу додатково монтувались 4 нерухомих 7,7-мм кулемети «Браунінг». Літаки комплектувались РЛС ASV Mk.IV.
Серійний випуск почався наприкінці 1944 року. Загалом було випущено 154 машин — по 47 на заводах в Рочестері (до вересня 1945) і Белфасті (до червня 1946), а також 60 у Дамбартоні (до листопада 1945). Ще 88 літаків переоснастили у варіант Mk.V з Mk.III.
Тактико-технічні характеристики (Mk.V)
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II
Технічні характеристики
- Екіпаж: 10 осіб
- Довжина: 26,0 м
- Висота: 10,52 м
- Розмах крил: 34,38 м
- Площа крил: 156,72 м²
- Маса порожнього: 16 738 кг
- Максимальна злітна маса: 29 484 кг
- Двигуни: 4 ×
- Потужність: 4 × 1200 к. с. (895 кВт.)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 343 км/год (на висоті 1525 м.)
- Крейсерська швидкість: 214 км/год (на висоті 600 м.)
- Практична стеля: 5455 м.
- Дальність польоту: 4329 км (з 747 кг бомбового навантаження)
Озброєння
- Стрілецьке:
- 4 × 7,7-мм курсові кулемети
- 2 × 7,7-мм кулемети в носовій турелі
- 4 × 7,7-мм кулемет в хвостовій турелі
- 2 × 12,7-мм кулемети в блістерах по боках літака
- Бомбове:
- до 2250 кг бомб
Див. також
Література
- Bowyer, Chaz. Sunderland at War. Shepperton, Surrey, UK: Ian Allan Ltd., 1976. .
- Bridgman, Leonard, ed. «The Short S-25 Sunderland.» Jane's Fighting Aircraft of World War II. London: Studio, 1946. .
- Evans, John. The Sunderland Flying-boat Queen, Volume I. Pembroke Dock, Pembrokeshire: Paterchurch Publications, 1987. .
- Evans, John. The Sunderland Flying-boat Queen, Volume II. Pembroke Dock, Pembrokeshire: Paterchurch Publications, 1993. .
- Evans, John. The Sunderland Flying-boat Queen, Volume III. Pembroke Dock, Pembrokeshire: Paterchurch Publications, 2004. .
- Tillman, Barrett. Brassey's D-Day Encyclopedia: The Normandy Invasion A-Z. London: Brassey's, 2004. .
- Дениэл Дж. Марч «Английские военные самолёты Второй Мировой войны». Москва. АСТ\Астрель. 2002
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — . (англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Short Sunderland |
- Short Sunderland- The flying porcupine [ 7 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Short Sunderland [ 20 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Short S25 Sunderland Long-Range Maritime / Reconnaissance Flying Boat [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Short S.25 Sunderland [ 27 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- S.25 Sunderland [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Werner, H. A. Iron Coffins: A U-boat Commander's War, 1939-45. London: Cassells, 1999. . р. 105
- Monday, 1984, с. 186.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Short S 25 Sanderlend angl Short S 25 Sunderland britanskij chotirimotornij letyuchij choven protichovnovij patrulnij litak rozroblenij dlya povitryanih sil Korolivskogo flotu Britaniyi u 1937 roci Otrimav nazvu na chest anglijskogo mista Sanderlend Short SunderlandPriznachennya letyuchij choven protichovnovij patrulnij litakPershij polit 16 zhovtnya 1937Prijnyatij na ozbroyennya 1938Znyatij z ozbroyennya 1974Period vikoristannya 1938 1967Na ozbroyenni u Povitryani sili flotu Velikoyi Britaniyi Korolivski PS Velikoyi Britaniyi Korolivski PS Avstraliyi Korolivski PS Novoyi Zelandiyi Korolivski PS Kanadi VMS Franciyi Korolivski PS Norvegiyi PS Pivdennoyi Afriki VMS PortugaliyiRozrobnik Short BrothersVirobnik Short BrothersVsogo zbudovano 777Modifikaciyi Short SeafordEkipazh 8 11 osibKrejserska shvidkist 285 km godMaksimalna shvidkist MSh 336 km godDalnist polotu 2 848 kmPraktichna stelya 4 880 mShvidkopidjomnist 3 67 m sDovzhina 26 mVisota 10 mRozmah krila 34 39 mPlosha krila 138 m Porozhnij 15 663 kgSporyadzhenij 19 277 kgDviguni 4 radialnih 9 cilindrovih porshnevih aviacijnih dviguniv povitryanogo oholodzhennya Bristol Pegasus Mk XVIIITyaga potuzhnist 1 065 k s 794 kVt Kulemetne ozbroyennya 16 303 dyujmovih 7 7 mm aviacijnih kulemetiv M1919 ta 2 12 7 mm kulemeti Browning M2Short Sunderland u Vikishovishi Letyuchij choven Sanderlend rozroblyavsya na osnovi serednogo litaka amfibiyi S 23 Empire peredovogo litaka aviakompaniyi Shlyahom glibokoyi modernizaciyi ta udoskonalen britanski aviacijni konstruktori stvorili odin z najuspishnishih letyuchih chovniv v istoriyi aviaciyi yakij vidminno zarekomenduvav sebe pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Za proyektom vin stav nastupnikom poperednogo litayuchogo chovna Podibnij do S 23 cej variant mav bilsh doskonalij aerodinamichnij korpus i ozbroyuvavsya riznimi vidami ozbroyennyami vklyuchayuchi kulemetni bashti aviacijni bombi mini ta glibinni bombi Sanderlend buv osnashenij chotirma radialnimi dvigunami Bristol Pegasus XVIII i buv osnashenij riznim ustatkuvannyam dlya dopomogi v bojovih operaciyah vklyuchayuchi prozhektor radiolokacijni bloki ASV Mark II i ASV Mark III a takozh astrokupol Krim britanskoyi morskoyi aviaciyi cej tip litaka vikoristovuvavsya inshimi soyuznikami vklyuchayuchi Korolivski PS Avstraliyi Korolivski PS Kanadi PS Pivdennoyi Afriki Korolivski PS Novoyi Zelandiyi VMS Franciyi Korolivski PS Norvegiyi ta VMS Portugaliyi Sanderlend shiroko vikoristovuvavsya za riznimi funkciyami ta zavdannyami odnak golovnim priznachennyam litaka bula borotba z nimeckimi pidvodnimi chovnami u bitvi za Atlantiku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni litaki amfibiyi she dovgij chas perebuvali na sluzhbi brali uchast u podiyah Korejskoyi vijni aviaperevezennyah pid chas Berlinskoyi blokadi Britanci vikoristovuvali Sanderlend u vijskovij versiyi do 1959 roku U grudni 1960 roku VMS Franciyi znyali svoyi litaki z ozbroyennya yaki buli ostannimi zrazkami vijskovogo variantu v Pivnichnij pivkuli Cej tip takozh zalishavsya na ozbroyenni Novoyi Zelandiyi do 1967 roku koli yih zaminiv nazemnij Lockheed P 3 Orion Deyaki Sanderlendi buli pereobladnani dlya vikoristannya v civilnomu sektori de voni buli vidomi yak Hythe i U cij konfiguraciyi cej tip prodovzhuvav pracyuvati do 1974 roku IstoriyaStvorennya Beregove komanduvannya britanskih Korolivskih Povitryanih sil yake vidpovidalo za ohoronu uzberezhzhya Imperiyi j morskogo sudnoplavstva iz samogo pochatku svogo zasnuvannya postijno zaznavalo potrebi v gidrolitakah velikogo radiusa diyi zdatnih provoditi daleku a takozh zabezpechuvati suprovodzhennya konvoyiv ta zahist yih vid pidvodnoyi zagrozi She za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni podibni funkciyi vikonuvali dvomotorni letyuchi chovni Filikstou Protyagom nastupnih 15 rokiv britanci prijnyali na ozbroyennya she dekilka tipiv gidrolitakiv biplaniv podibnogo priznachennya ostannim z yakih stav z yavivsya v 1933 roci Short Singapur III Ale vsi voni shvidko zadavnyuvalis moralno i Singapur ne stav vinyatkom Na pochatku 1930 h rokiv mizh najbilshimi virobnikami letyuchih chovniv Velikoyi Britaniyi SShA Franciyi ta Nimechchini rozgornulas borotba za rozrobku mizhkontinentalnogo pasazhirskogo litaka Odnak britanska shkola aviabudivnictva litakiv amfibij ne mogla predstaviti dostojnogo amerikanskomu Sikorsky S 42 abo nimeckomu Dornier Do X varianta vlasnoyi rozrobki 23 listopada 1933 roku Ministerstvo aviaciyi Velikoyi Britaniyi zatverdilo taktiko tehnichne zavdannya R 2 33 do perspektivnogo patrulnogo gidrolitaka velikogo radiusa diyi sho priznachavsya na zaminu zastarilih litakiv amfibij Short Singapur Mk III U vidpovidnosti do zavdannya peredbachalosya stvorennya chotirimotornogo bagatocilovogo gidrolitaka z 2 593 km 1400 morskih mil i robochoyu steleyu 4 572 m 15 000 futiv Ozbroyennya litaka malo skladatisya z bomb a takozh dlya samozahistu mati chotiri oboronnih ustanovki z 7 7 mm kulemetami Priblizno v toj samij chas en nagolosiv sho usya Korolivska poshta 1 go rozryadu matime dostavlyatisya do inshih krayin tilki povitryam i viznachiv zavdannya dlya aviakompaniyi shodo rozrobki vidpovidnogo gidrolitaka na kshtalt amerikanskoyi iniciativi Britanska kompaniya ogolosila konkurs na rozrobku ta viroblennya 28 letyuchih chovniv sho mali perevoziti do 24 pasazhiriv ta poshtu na vidstan do 1 100 km 700 mil Visuvnij bombovij vidsik Sanderlenda Hvostova strilecka bashtochka Sanderlenda Propoziciyi za vimogami specifikaciyi R 2 33 nadali p yat firm Najbilshu aktivnist proyavila yaka zaproponuvala vidrazu tri proekti monoplani model 232 i model 239 z dvigunami Rolls Rojs Goshouk i Merlin vidpovidno a takozh biplan model 238 z motorami Ale vsi ci proekti tak samo yak i propoziciyi firm Blekbern i Fejri buli vidhileni Uspih suprovodzhuvav i Short Brazers Ci firmi otrimali kontrakti na budivnictvo prototipiv svoyih litakiv i S 25 U listopadi 1936 roku she do pochatku viprobuvan firmi otrimali nastupni zamovlennya na pershi serijni partiyi litakiv po 11 mashin Todi zh S 25 oficijno otrimav najmenuvannya Sunderland Pid chas provedennya ispitiv versiya Capo letyuchij choven prodemonstruvav nezadovilni morehidni yakosti do togo zh jogo viveli na viprobuvannya na rik piznishe nizh S 25 U rezultati virib Short sproektovanij pid kerivnictvom aviakonstruktora A Gudzha na bazi znamenitogo pasazhirskih letyuchih chovniv seriyi S faktichno rozrobki cih chovniv pid poznachennyam S 23 i vijskovij varianti velosya paralelno viyavivsya poza konkurenciyeyu 16 zhovtnya 1937 roku u povitrya vpershe pidnyavsya doslidnij zrazok litaka Timchasovo persha model osnashuvalas 9 cilindrovimi radialnimi dvigunami povitryanogo oholodzhennya Bristol Pegasus X potuzhnistyu po 950 k s Ozbroyennya ne vstanovlyuvalosya hocha litak mav nosovu i hvostovu tureli Do listopada viprobuvannya buli zaversheni sho dozvolilo zrobiti visnovok pro povnu vidpovidnist Sanderlenda taktiko tehnichnim vimogam Prototip buv viznanij vdalim i vzhe 21 kvitnya 1938 roku v povitrya pidnyavsya pershij serijnij Sanderlend Konstrukciya Letyuchij choven mav usi neobhidni yakosti morskogo patrulnogo litaka Vid pasazhirskogo prototipu vin uspadkuvav ob yemistij dvopalubnij fyuzelyazh zavdyaki chomu velika dalnist polotu poyednuvalas z horoshimi umovami naselenosti U rozporyadzhenni ekipazhu buv kambuz yidalnya i spalnya na shist lizhok sho dali privid viprobuvachiv prozvati litak letyuchij gotel Komponuvannya pilotskoyi kabini i roztashuvannya v nij kontrolnih priladiv i organiv upravlinnya rozcinyuvalisya pilotami yak idealni Dobra na nevisokih shvidkostyah do 278 km god na velikih shvidkostyah litak mav dosit velikij radius virazhu i vidminnij oglyad z robochih misc ekipazhu robili Sanderlend prekrasnim protichovnovim litakom Bojove navantazhennya rozmishuvalosya u vnutrishnofyuzelyazhnomu bombovidsiku letyuchogo chovna Shob ne porushuvati germetichnist i micnist dnisha korpusu konstruktori zastosuvali originalne rishennya boyepripasi visuvalisya cherez lyuki v bortah litaka za dopomogoyu elektrifikovanogo mehanizmu pid krilom i potim skidalisya Nosova strilecka bashta mogla vidkochuvatisya vseredinu fyuzelyazhu utvoryuyuchi majdanchik dlya shvartovih robit Persha serijna modifikaciya Sanderlend Mk I praktichno povtoryuvala prototip hocha i buduvalas za utochnenoyu specifikaciyeyu R 22 36 Ozbroyennya serijnih litakiv skladalosya z semi 7 69 mm kulemetiv M1919 p yat z nih rozmishuvalisya v zasklenih strileckih bashtochkah z gidroprivodom Odin kulemet Vikkers z diskovim magazinom stoyav u perednij bashti j chotiri Brauningi z strichkovim zhivlennyam u zadnij bashtochci She dva Vikkers K montuvalis na shvorinevih ustanovkah na dahu fyuzelyazhu za krilom Uzhe v hodi virobnictva v nosovij bashti poodinokij Vikkers zaminila sparka nabagato efektivnishih Brauningiv Odnak bombove navantazhennya Sanderlenda Mk I zalishalo buti krashim litak nis tilki 907 kg 2 000 funtiv aviacijnih bomb Do togo zh anglijski glibinni bombi dovoyennoyi rozrobki z pochatkom vijni prodemonstruvali dosit nizku efektivnist proti nimeckih submarin Situaciyu vdalosya vipraviti lishe z prijnyattyam na ozbroyennya na pochatku 1943 roku 250 funtovoyi glibinnoyi bombi Mk VIII yaka sporyadzhalas potuzhnishoyu anizh trotil vibuhivkoyu torpeks Ekipazh Sanderlendu Mk I skladavsya z semi osib dva piloti shturman radist bortinzhener bombardir obslugovuvav takozh nosovu turel i strilec hvostovoyi tureli ale obsyag fyuzelyazh dozvolyav legko rozmistiti zminnij ekipazh Dviguni zalishilisya ti zh sho i na prototipi Pegasus XXII Na tovstih krilah litaka kripilis chotiri vstanovlenih u gondolah aviacijnih dviguni ta shist tankiv dlya paliva zagalnoyu yemnistyu 9 200 litriv She chotiri baka dlya aviacijnogo palnogo sho zbilshili zapravku do 11 602 litriv zgodom pochali vstanovlyuvati pozadu zadnogo lonzherona krila sho bulo dostatno dlya 8 14 godinnogo patrulyuvannya nad morem Zagalom britanska aviapromislovist pobuduvala 89 Sanderlendiv pershoyi modifikaciyi bez urahuvannya prototipu 74 z nih vipustiv zavod Short u Rochesteri she 15 zamovlena vzhe pislya pochatku vijni pobuduvali firma Blekberna na zavodi v Dambartoni Zastosuvannya litaka U chervni 1938 roku pershi ekzemplyari Sanderlend Mk I nadijshli na ozbroyennya 210 yi eskadrilyi sho dislokuvalas u u zahidnij chastini Uelsu Ale zagalna politichna obstanovka u sviti diktuvala svoyi vimogi j tomu prioritet zabezpechennya neobhidnimi letyuchimi chovnami viddavavsya Dalekoshidnomu regionu Pershoyu chastinoyu sho bula povnistyu pereozbroyena na litaki ciyeyi modifikaciyi stala 230 ta aviaeskadrilya v Singapur Krim cogo Sanderlendami Mk I ozbroyili 204 tu i 228 mu eskadrilyi Za stanom na 1 veresnya 1939 roku zagalom v aviacijnih chastinah Beregovogo komanduvannya lichilos 40 Sanderlendiv Voseni 1941 roku pochalis postavki novitnoyi modifikaciyi Mk II a v samomu pochatku 1942 roku Mk III Nimeckij pidvodnij choven U 426 tipu VII tone pislya obstrilu z litaka amfibiyi Sanderlend 8 sichnya 1944 Druga svitova vijna 3 veresnya 1939 roku pershi ekipazhi 210 yi aviaeskadrilyi Sanderlendiv virushili u svij pershij patrulnij polit zdijsnivshi takim chinom pochin u svitovij vijni Vzhe 21 veresnya 1939 roku litaki ciyeyi eskadrilyi proveli pershu u Drugij svitovij vijni povitryano morsku ryatuvalnu operaciyu Togo dnya dva Sanderlendi vzyali na bort 34 chleni ekipazhu torpedovanogo nimeckim pidvodnim chovnom U 32 u Pivnichnomu mori transportu Kensington Court Sanderlend Mk V Postupovo voyenni diyi ohoplyuvali use bilshe krayin Yevropi j radius zastosuvannya amfibijnih litakiv znachno rozshirivsya Navesni 1940 roku 204 ta 210 ta i 228 ma eskadrilyi osnasheni Sanderlendami kotri perebuvali v metropoliyi buli peredislokovani na peredovi bazi na Shetlandskih ostrovah i na pivnochi Shotlandiyi dlya uchasti v Norvezkij kampaniyi Sanderlendi zdijsnyuvali rozviduvalni j transportni misiyi 3 kvitnya 1940 roku nepodalik vid uzberezhzhya Norvegiyi ekipazh litaka N9046 buv atakovanij shistma vazhkimi vinishuvachami Lyuftvaffe Letyuchij choven spromigsya zbiti odin Yunkers Ju 88C ta serjozno poshkoditi drugij yakij zdijsniv zhorstku posadku reshta vtekli z polya bitvi Vzhe pislya pershih zustrichej nimecki lotchiki dali Sanderlendam prizvisko Letyuchij yizhatec nim Fliegendes Stachelschwein za jogo potuzhnu vognevu mic Porazka zahidnih soyuznikiv u Norvegiyi ta Franciyi peretvorili dlya protichovnovoyi aviaciyi golovnim teatrom dij zahidni pidstupi do Britanskih ostroviv U bitvi za Atlantiku ci akvatoriyi postijno patrulyuvalisya litakami Sanderlend z baz Stranrar Loh Ern Boumor i Zgodom ci letyuchi chovni z yavilisya v Rejk yaviku i na Gibraltari Prirodno istotne rozshirennya rajoniv bojovogo zastosuvannya vimagalo formuvannya novih chastin Pershoyu eskadrilyeyu sho otrimala Sanderlend pislya pochatku vijni stala 10 ta avstralijska Spochatku peredbachalosya pislya perenavchannya napraviti cyu chastinu do Avstraliyi ale vreshti resht vona zalishilasya v metropoliyi litayuchi z bazi Maunt Batten azh do rozformuvannya u zhovtni 1945 roku U chervni 1940 roku 228 mu z metropoliyi i 230 tu aviaeskadrilyi z Dalekogo Shodu perekinuli do Aleksandriyi dlya prikrittya komunikacij mizh Gibraltarom i Suecom yaki opinilisya pid zagrozoyu cherez vstup u vijnu Italiyi Bliskuchim debyutom dlya Sanderlenda na Seredzemnomorskomu teatri stali diyi ekipazhu litaka bort L5804 yakij 29 chervnya 1940 roku vidpraviv na dno vidrazu dvi italijski submarini i Z pochatkom aktivnih dij gitlerivskih vijsk u Greciyi ta na Kriti letyuchi chovni vikonuvali nadzvichajno vazhlivi zavdannya zokrema z evakuaciyi iz zagrozlivih misc britanskih oficeriv ta soldativ U bilshosti vipadkiv Sanderlendam dovodilosya diyati z perevantazhennyam u rekordnomu poloti 25 kvitnya 1941 roku litak bort T9084 viviz z buhti Kalamata 82 lyudini plyus 10 chleniv ekipazhu Drugij Sanderlend viviz do Aleksandriyi grecku korolivsku sim yu Znachennya Sanderlendiv u cih operaciyah bulo kolosalne iz 28 000 britanciv evakujovanih z Kritu 14 500 vivezli same ci letyuchi chovni Same Sanderlend 11 listopada 1940 roku proviv povitryanu rozvidku italijskogo flotu sho stoyav na yakirnij stoyanci v Taranto naperedodni potuzhnogo masovanogo nichnogo nalotu avianosnoyi aviaciyi Korolivskogo VMF Velikoyi Britaniyi na odnu z najvazhlivishih vijskovo morskih baz Korolivskogo italijskogo flotu Inodi chotirimotornim gidroplanam dovodilosya vistupati i v roli vinishuvachiv tak 17 veresnya 1940 roku odin z litakiv 228 yi eskadrilyi zbiv italijskij letyuchij choven Litak amfibiya Sanderlend sidaye na vodu Postupovo areal diyi Sanderlendiv znachno zris Z 1941 roku voni pochali patrulyuvannya nad Centralnoyu i Pivdennoyu Atlantikoyu bazuyuchis na gidroaerodromi v Batersti i Fritauni Pevnu nebezpeku letyuchim chovnam stanovili vinishuvachi vishistskogo uryadu Dislokovani v Senegali Hoki u veresni 1941 roku kilka raziv namagalisya perehopiti Sanderlendi pid chas patrulyuvannya nad morem ale ne zavzhdi uspishno 29 veresnya 1941 roku ekipazh chovna N9044 zbiv dva z chotiroh Hokiv sho jogo atakuvali Koli zh Senegal perejshov pid kontrol golistiv novoyu bazoyu dlya Sanderlenda stav Dakar Same v comu regioni buv vstanovlenij svoyeridnij rekord dlya Sanderlenda pri starti u vidkritomu mori odin z litakiv cogo tipu prijnyav na bort 56 chleniv ekipazhu potoplenogo transportu prichomu rozbig perevantazhenogo letyuchogo chovna sklav 8 km Odnak golovnim zavdannyam dlya eskadrilej osnashenih Sanderlendami zalishalasya borotba z nimeckimi U Boot 30 sichnya 1940 roku bula provedena persha vdala ataka pidvodnogo chovna koli litak 228 yi eskadrilyi poshkodiv u La Manshi nimeckij choven U 55 yakij do togo vzhe atakuvali nadvodni korabli i zmusili jogo splivti Vnaslidok cogo PCh vikinuvsya na milinu 1 lipnya 1940 roku ekipazh avstralijskogo letyuchogo chovna 10 yi eskadrilyi potopiv pershu nimecku submarinu U 26 Cej choven distav naperedodni ushkodzhennya vid glibinnih bomb korveta Gladiolus buv viyavlenij u nadvodnomu polozhenni bilya pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Irlandiyi i dobitij chotirma 500 funtovimi bombami Poyava v 1943 roci efektivnogo protichovnovogo radara ASV Mk III dozvolilo protichovnovim litakam perejti vid suprovodu konvoyiv do nastupalnoyi taktiki namagayuchis perehopiti U Boot na shlyahu do rajoniv polyuvannya Golovnim rajonom patrulyuvannya Sanderlend stala Biskajska zatoka de prohodili marshruti nimeckih PCh sho bazuvalisya na porti francuzkogo Atlantichnogo uzberezhzhya Znovu vidznachilisya avstralijci sho vidkrili lik peremogam Sanderlend u cij akvatoriyi 2 travnya 1943 roku ekipazh 461 yi eskadrilyi vidpraviv na dno U 465 a 8 travnya jogo uspih povtoriv ekipazh 10 yi eskadrilyi jogo zhertvoyu stala U 663 Zagalom do kincya 1943 roku Sanderlendi potopili tut shist nimeckih pidvodnih chovniv prichomu p yat z nih samostijno a odnogo u vzayemodiyi z bombarduvalnikami Galifaks She shist submarin bulo vidpravleno na dno v inshih rajonah Atlantiki U 1944 roci gidrolitaki prodovzhili svoye uspishne polyuvannya na nimecki chovni 12 odinic bulo potopleno protyagom roku 10 z nih samostijno she dvi u vzayemodiyi z nadvodnimi korablyami Yak i ranishe golovnim rajonom polyuvannya bula Biskajska zatoka de buli vidpravleno na dno sim submarin Osoblivo vdalim viyavivsya den 7 chervnya koli ekipazhi 201 yi i 228 yi eskadrilej potopili vidrazu dva nimecki chovni U 955 i U 970 6 grudnya 1944 roku ekipazh 201 yi eskadrilyi potopiv bilya Orknejskih ostroviv submarinu U 297 yaka piznishe viyavilas ostannim nimeckim pidvodnim chovnom potoplenim Sanderlendami Z lyutogo 1945 roku u vijska pochalisya postachannya Sanderlend Mk V Pershimi novi litaki otrimali 228 ma i 461 sha aviacijni eskadrilyi Ale zavershennya vijni v Yevropi ne dozvolilo cim litakam prodemonstruvati svoyi mozhlivosti povnoyu miroyu Zhodnoyi submarini zapisati na svij rahunok v 1945 roci Sanderlendam ne vdalosya Zagalom protyagom Drugoyi svitovoyi u Yevropi gidrolitaki cogo tipu vidpravili na dno 26 nimeckih pidvodnih chovniv 21 z nih samostijno Najbilsh uspishnoyu viyavilasya 10 ta aviacijna eskadrilya yaka zapisala na svij rahunok 7 PCh 5 chovniv potopili ekipazhi 201 yi po chotiri 228 yi i 461 yi eskadrilej she odin choven potopili spilno ekipazhi cih dvoh eskadrilej Tri chovni na rahunku kanadskih ekipazhiv 423 yi dva i 422 yi odin aviacijnih eskadrilej Odin PCh spilno z nadvodnimi korablyami potopiv Sanderlend 330 yi norvezkoyi eskadrilyi Nareshti navit 4 ta navchalna aviaeskadrilya zapisala na svij rahunok odin U Boot Holodna vijna Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni bilshist eskadrilej Sanderlend buli rozformovani V Yevropi litaki vidnosno shvidko znyali z ozbroyennya Pevna kilkist novih letyuchih chovniv pobudovanih u Belfasti poprostu bula vivezena u more i tam zatoplena Korolivski povitryani sili ne mali spromozhnostej utrimuvati stilki bojovih litakiv Yim na zaminu chastini na pochatku 1950 h rokiv otrimali Do kincya 1946 roku Beregove komanduvannya v metropoliyi ekspluatuvalo ci letyuchi chovni lishe v troh chastinah Shidnogo aviacijnogo komanduvannya 201 j 230 j i 4 j navchalno bojovij eskadrilyah sho bazuvalisya na Zokrema v na Cejloni bazuvalasya 205 ta aviacijna eskadrilya na Singapur 209 ta a v Gonkonzi znov sformovana 88 ma eskadrilya Pershoyu pislyavoyennoyu operaciyeyu v yakij vidznachilisya Sanderlend stav Berlinskij povitryanij mist Pochinayuchi z 5 lipnya 1948 roku 10 gidrolitakiv Sanderlend ta 2 Gajts 201 yi i 230 yi eskadrilej perebazovani do Gamburga de osnovnim aerodromom dlya letyuchih chovniv buv na richci Elba Voni perevozili prodovolstvo v Zahidnij Berlin zdijsnyuyuchi posadku na richku Gafel nepodalik vid britanskoyi Do 15 grudnya koli ozero ostatochno skuvav lid Sanderlend perevezli do Berlina ponad 4 500 t vantazhiv Zokrema Sanderlendi transportuvali do nimeckoyi stolici sil tak yak u nih planeri litakiv buli obrobleni antikorozijnoyu rechovinoyu dlya zapobigannya vplivu solyanih morskih vod Perevezennya velikih partij soli bulo nebezpechno dlya reshti vijskovih transportnih litakiv Zvorotnimi rejsami letyuchi chovni evakuyuvali z Berlina 1 100 ditej a takozh vozili komercijni vantazhi produkciyu berlinskih pidpriyemstv Z chervnya 1948 roku gidrolitaki 205 yi i 209 yi aviacijnih eskadrilej zaluchalisya do protipovstanskih operacij u Malayi 21 kvitnya 1949 roku vidznachilasya gonkonzka 88 ma eskadrilya U cej den britanskij fregat poshkodzhenij vognem komunistiv siv na milinu na richci Yanczi Dva Sanderlenda pid vorozhim obstrilom dostavili na Ametist likarya avarijnu partiyu i neobhidni zapchastini zavdyaki chomu korabel i ekipazh vdalosya vryatuvati Nezabarom pislya cogo letyuchi chovni 88 yi eskadrilyi zaluchili do evakuaciyi britanskih piddanih z Shanhaya yakij os os povinni buli Vsi tri eskadrilyi Sanderlend Shidnogo povitryanogo komanduvannya 88 ma 205 ta i 209 ta brali uchast u vijni v Koreyi stavshi yedinimi chastinami Korolivskih PS sho zaluchalisya do cogo konfliktu Na rotacijnij osnovi lanki cih eskadrilej vidryadzhalisya do Yaponiyi na Sanderlend zabezpechuvali poshukovo ryatuvalni operaciyi litayuchi vden i vnochi pri bud yakij pogodi 1 sichnya 1955 roku 205 tu i 209 tu eskadrilyi ob yednali v novu chastinu 205 209 tu eskadrilyu 31 lipnya 1957 roku u Velikij Britaniyi rozformuvali ostannyu eskadrilyu Sanderlendiv 230 tu Dalekoshidna zvedena 205 209 ta eskadrilya litala dovshe yiyi gidrolitaki zdijsnili ostannij vilit 20 travnya 1959 roku U dva ostanni Sanderlendi sluzhili do 30 sichnya 1962 roku Kilka desyatkiv Sanderlendiv ekspluatuvalosya civilnimi aviakompaniyami yak britanskimi tak i zakordonnimi Ostannij z nih litav u Francuzkij Polineziyi do 1970 roku ModifikaciyiPrototip S 25 persha doslidna model gidrolitaka Sanderlend Mark I sho buv glibokoyu modernizaciyeyu civilnoyi versiyi serednogo litaka amfibiyi S 23 Empire osnovnogo litaka aviakompaniyi Na vidminu vid bazovoyi modeli gidrolitak mav podovzhenij planer ta nosovi j hvostovi tureli dlya kulemetiv za rahunok yakih vidriznyavsya vid Empajr Prototip osnashuvavsya chotirma radialnimi 9 cilindrovimi porshnevimi aviacijnimi dvigunami povitryanogo oholodzhennya marki Bristol Pegasus Mk X potuzhnistyu 950 k s planova versiya Pegasus XXII na 1 010 k s bula na toj chas nedostupna Zaplanovana dlya borotbi z pidvodnimi chovnami 37 mm aviacijna garmata she na stadiyi budivnictva pershogo ekzemplyara bula zaminena na turelnu ustanovku Nash amp Thomson FN 11 z odnim 7 7 mm kulemetom Vikers 16 zhovtnya 1937 roku vpershe pidnyavsya u povitrya z richki Meduej Sanderlend Mk I persha serijna model gidrolitaka z dvigunami Pegasus XXII 1 010 k s Ozbroyennya 7 7 7 mm aviacijnih kulemetiv 1 Vikkers GO v nosovij bashtochci 4 Brauning u hvostovij bashti ta 2 Vikkers K u bortovih blisterah poza krilom u hodi vipusku zamist odinochnogo Vikkersa v nosovij bashti stali montuvati 2 Brauninga Zagalna vaga bombovogo navantazhennya 907 kg 2 000 funtiv variaciyi vklyuchali 250 abo 500 funtovi aviacijni bombi mini po 1 000 funtiv sho pidvishuvalis pid krilami litaka Ekipazh 7 osib Zagalom pobudovano 75 litakiv Mk I 60 na zavodah Short u Rochesteri ta Belfasti j 15 Blekbern u Dambartoni Korolivski povitryani sili otrimali pershij litak u chervni 1938 roku Na pochatok svitovogo konfliktu u veresni 1939 roku Beregove komanduvannya PS Velikoyi Britaniyi malo 40 letyuchih chovniv Sanderlend Mk I Pid chas vijni na litak stali zavantazhuvati glibinni bombi vagoyu 250 funtiv Naprikinci 1940 roku do ozbroyennya dodali she dva kulemeti Vikkers K Sanderlend Mk II druga versiya gidrolitaka sho vipuskalas z serpnya 1941 roku z dvigunami Pegasus XVIII 1 065 k s sho mali dvoshvidkisni kompresori nadduvannya Letyuchij choven otrimav novu hvostovu turel z chotirma kulemetami Vikkers K z podvijnim boyekomplektom po 1 000 naboyiv na stvol Vsogo vipusheno 43 litaki u tomu chisli 38 odinic z serpnya po gruden 1941 roku na zavodah Short i 5 na pidpriyemstvi Blekbern Sanderlend Mk III onovlena versiya litaka chiya silova ustanovka i ozbroyennya vidpovidali Mk II Zmineno obvodi fyuzelyazhu yakij vtrativ virazhenogo redanu Zavdyaki comu vdalosya polipshiti aerodinamichni harakteristiki litaka ale morehidni yakosti stali pomitno girshe Spochatku litaki komplektuvalisya RLS ASV Mk II a z pochatku 1943 roku vipuskalasya modifikaciya Sanderlend Mk IIIA z RLS ASV Mk III Na gidrolitaku zbilshili bombove navantazhennya dodatkovo dodali glibinni bombi vagoyu po 110 kg sho privodilis u diyu gidrostatichno a takozh 10 ti ta 25 funtovi oskolkovi granati sho skidalisya vruchnu ta priznachalis dlya borotbi z ekipazhami pidvodnih chovniv yaki veli zenitnij vogon z 37 mm abo 20 mm garmat vstanovlenih na nimeckih U Boot Z grudnya 1941 roku vigotovili 461 Sanderlend Mk III Mk IIIA 185 na zavodi Short v Rochesteri 35 na pidpriyemstvi tiyeyi zh firmi na novij fabrici kompaniyi na ozeri 170 firmoyu Blekbern i 71 na zavodi Short end Harland Odin z vcililih ekzemplyariv Sanderlenda Mk V u Peredmistya Londona 1977 Sanderlend Mk IV podalsha modernizaciya litalnogo aparatu yaka vidpovidno do taktiko tehnichne zavdannya R 8 42 osnashuvalas potuzhnishimi dvigunami Gerkules krashim ozbroyennyam ta inshimi udoskonalennyami Cya model priznachalas dlya vedennya bojovih dij v akvatoriyi Tihogo okeanu Nova versiya jshla yak modernovij variant Sanderlenda i bulo pobudovano 2 prototipi ale z chasom cherez znachnu riznicyu z originalom yiyi perejmenuvali na S 45 Seaford Sanderlend Mk V nastupna versiya litaka amfibiyi sho osnashuvalas 14 cilindrovimi motorami povitryanogo oholodzhennya Pratt i Vitni R1830 90B 1200 k s Strilecke ozbroyennya vidpovidno do proektu bulo analogichno versiyi Sanderlendu Mk III ale chasto na litak ne vstanovlyuvali verhni bashti a v nosovij chastini fyuzelyazhu dodatkovo montuvalis 4 neruhomih 7 7 mm kulemeti Brauning Litaki komplektuvalis RLS ASV Mk IV Serijnij vipusk pochavsya naprikinci 1944 roku Zagalom bulo vipusheno 154 mashin po 47 na zavodah v Rochesteri do veresnya 1945 i Belfasti do chervnya 1946 a takozh 60 u Dambartoni do listopada 1945 She 88 litakiv pereosnastili u variant Mk V z Mk III Taktiko tehnichni harakteristiki Mk V Shematichne zobrazhennya litaka amfibiyi Sanderlenda Dani z Consice Guide to British Aircraft of World War II Tehnichni harakteristiki Ekipazh 10 osib Dovzhina 26 0 m Visota 10 52 m Rozmah kril 34 38 m Plosha kril 156 72 m Masa porozhnogo 16 738 kg Maksimalna zlitna masa 29 484 kg Dviguni 4 Pratt i Vitni R1830 90B Potuzhnist 4 1200 k s 895 kVt Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 343 km god na visoti 1525 m Krejserska shvidkist 214 km god na visoti 600 m Praktichna stelya 5455 m Dalnist polotu 4329 km z 747 kg bombovogo navantazhennya Ozbroyennya Strilecke 4 7 7 mm kursovi kulemeti 2 7 7 mm kulemeti v nosovij tureli 4 7 7 mm kulemet v hvostovij tureli 2 12 7 mm kulemeti v blisterah po bokah litaka Bombove do 2250 kg bombDiv takozhSpisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Kawanishi H8K ANT 44LiteraturaBowyer Chaz Sunderland at War Shepperton Surrey UK Ian Allan Ltd 1976 ISBN 0 7110 0665 2 Bridgman Leonard ed The Short S 25 Sunderland Jane s Fighting Aircraft of World War II London Studio 1946 ISBN 1 85170 493 0 Evans John The Sunderland Flying boat Queen Volume I Pembroke Dock Pembrokeshire Paterchurch Publications 1987 ISBN 1 870745 00 0 Evans John The Sunderland Flying boat Queen Volume II Pembroke Dock Pembrokeshire Paterchurch Publications 1993 ISBN 1 870745 03 5 Evans John The Sunderland Flying boat Queen Volume III Pembroke Dock Pembrokeshire Paterchurch Publications 2004 ISBN 1 870745 13 2 Tillman Barrett Brassey s D Day Encyclopedia The Normandy Invasion A Z London Brassey s 2004 ISBN 1 57488 760 2 Deniel Dzh March Anglijskie voennye samolyoty Vtoroj Mirovoj vojny Moskva AST Astrel 2002 Monday Devid Consice Guide to British Aircraft of World War II London Airspace Publishing Ltd 1984 240 s ISBN 0600349675 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Short Sunderland Short Sunderland The flying porcupine 7 serpnya 2019 u Wayback Machine Short Sunderland 20 travnya 2009 u Wayback Machine Short S25 Sunderland Long Range Maritime Reconnaissance Flying Boat 15 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Short S 25 Sunderland 27 chervnya 2017 u Wayback Machine ros S 25 Sunderland 5 chervnya 2017 u Wayback Machine ros PrimitkiVinoski Do litakiv cogo tipu vidnosilis ta 204 ta aviacijna eskadrilya pereozbroyena v chervni 1939 228 ma aviacijna eskadrilya pereozbroyena u kvitni 1939 Nimecki pidvodni chovni U 465 U 663 U 563 U 461 U 383 U 454 Nimecki pidvodni chovni U 440 U 753 U 607 U 106 U 610 Dzherela Werner H A Iron Coffins A U boat Commander s War 1939 45 London Cassells 1999 ISBN 0 304 35330 2 r 105 Monday 1984 s 186