Heinkel Flugzeugwerke німецька авіабудівна компанія заснована Ернстом Гайнкелем існувала з 1922 по 1965 рік Під час Друг

Heinkel Flugzeugwerke — німецька авіабудівна компанія, заснована Ернстом Гайнкелем, існувала з 1922 по 1965 рік. Під час Другої світової війни компанія займалася виробництвом бомбардувальників для Люфтваффе та зробила важливий внесок у розвиток високошвидкісних літаків.

Гайнкель
Heinkel Flugzeugwerke

Тип	аерокосмічне підприємство історичний виробник мотоциклів^[d] і підприємство
Організаційно-правова форма господарювання	GmbH і Aktiengesellschaft^[d]
Галузь	авіабудування, автомобільна промисловість
Засновано	1922
Засновник(и)	Ернст Гайнкель
Закриття (ліквідація)	1965
Причина закриття	Злиття з «Vereinigte Flugtechnische Werke»
Штаб-квартира	Варнемюнде, Мекленбург-Передня Померанія Німеччина
Ключові особи	Ернст Гайнкель
Продукція	авіаційний двигун літак Мікроавтомобіль мотоцикл
Дочірні компанії	Heinkel^[d]

Heinkel у Вікісховищі

Історія

Компанія Heinkel була заснована у Варнемюнде 1922 року, після того як були послаблені заборони на німецьке авіабудування, накладені Версальським договором. Перший успіх компанії пов'язаний з розробкою в 1932 році високошвидкісного літака Heinkel He 70 Blitz, призначеного для поштових та пасажирських перевезень Deutsche Lufthansa, що побив кілька рекордів швидкості літаків свого класу. Він мав два двигуни від Heinkel He 111 Doppel-Blitz, що став основою для виробництва бомбардувальників Люфтваффе під час Другої світової війни.

Найвідомішими інженерами Heinkel того часу були брати Зігфрид та Вольтер Гюнтер, а також Генріх Гертель. Штаб-квартира знаходилася в Ростоку, при заводі , з додатковим підрозділом «Heinkel-Sud», відкритим у Швехаті (Австрія) після аншлюсу 1938 року.

Компанія Heinkel відома насамперед як виробник літаків Люфтваффе під час Другої світової війни. Початок цьому поклала адаптація He 70 і, зокрема, He 111, для використання як бомбардувальників. Heinkel також постачав Люфтваффе важкі бомбардувальники типу Heinkel He 177, хоча він і не випускався у великих кількостях. Німецька Люфтваффе, оснащена цими бомбардувальниками з системами навігації Z-Gerät, Y-Gerät і Knickebein, що були розроблені , стала першою, хто використовував системи нічної навігації, які зараз стали обов'язковими для всіх літаків.

Heinkel була менш успішна в продажу літаків-винищувачів. Перед війною Heinkel He 112 потіснила модель конкурента Messerschmitt Bf 109. Спроби Heinkel відповісти на розробки Messerschmitt моделлю Heinkel He 100 провалилися через політичний захист Рейсхміністрества авіації (РМА). У кінці війни компанія представила Люфтваффе нічний винищувач Heinkel He 219, який також був частково усунутий з ринку озброєнь через політичні рішення та вироблявся лише в обмежених кількостях.

З 1941 року і до кінця війни компанія була об'єднана з виробником двигунів ^[en] разом з Heinkel-Hirth, що створило можливість виробництва власних військових літаків. Компанії були передані захоплені німцями польські виробничі потужності, зокрема заводи у Варшаві, Ряшеві та Мелеці (). Крім того компанія використовувала працю ув'язнених та військовополонених на основному підприємстві у Швехаті та в концентраційному таборі Маутхаузен.

Ім'я Heinkel нерозривно пов'язане з піонерськими розробками в галузі створення авіаційних двигунів та ракетобудування. 1939 року здійснив політ на Heinkel He 176 та Heinkel He 178 і став першим льотчиком, що керував літаком з турбореактивними двигунами, які працювали на рідкому паливі. Після цього Heinkel розробив прототип Heinkel He 280. Ця модель так і не досягла стадії виробництва, у зв'язку з тим, що РМА бажав, щоб Heinkel зосередився на виробництві бомбардувальників, а не сприяв розвитку конкурентної моделі Messerschmitt Me 262. Винищувач таки піднявся в повітря у кінці війни, але Німеччина невдовзі вже оголосила про свою капітуляцію.

Після війни Heinkel перейшов від авіабудування до виробництва велосипедів, моторолерів (див. нижче) та Heinkel Kabine. У середині 1950-х компанія повернулася до виробництва літаків, виробляючи за ліцензією F-104 Starfighter для західнонімецького Люфтваффе.

1965 року компанія було поглинуто ^[en] (VFW), яку 1980 року в свою чергу поглинула Messerschmitt-Bölkow-Blohm.

Продукція

EWR VJ 101 — спільна розробка Heinkel, Messerschmitt та Bölkow (концерн EWR)

Літаки

HD — Heinkel Doppeldecker

^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en] тренувальний гідролітак (1926)
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en] винищувач (біплан)
винищувач (біплан)
^[en]
^[en]
^[en]
^[en] гідролітак
^[en] винищувач (біплан)

HE — Heinkel Eindecker

^[en] поплавковий гідролітак з низьким розташуванням крила (моноплан)
^[en] вдосконалений HE 1
^[en]
^[en] розвідувальний (моноплан)
^[en] розвідувальний (моноплан)
^[en] розвідувальний (моноплан)
^[en]
^[en]

He — Heinkel (RLM designator)

Heinkel He 45 бомбардувальник + тренувальний
Heinkel He 46 розвідувальний
^[en] винищувач (біплан)
^[en] розвідувальний + пікіруючий бомбардувальник (біплан)
Heinkel He 51 винищувач + вогнева підтримка (біплан)
^[en] Heron
^[en]
Heinkel He 59 розвідувальний гідролітак (біплан)
Heinkel He 60 корабельний розвідувальний гідролітак (біплан)
Heinkel He 70 «Blitz», транспортний одномоторний + поштовий, 1932
Heinkel He 72 Kadett, тренувальний
^[en] винищувач + Тренувальний (прототип)
Heinkel He 100 винищувач
Heinkel He 111 бомбардувальник
Heinkel He 112 винищувач
Heinkel He 113 (фіктивне позначення He 100)
Heinkel He 114 розвідувальний гідролітак
Heinkel He 115 гідролітак загального призначення
^[en] транспортний + розвідувальний
^[en]
^[en] одномоторний високошвидкісний бомбардувальник (прототипи), розвідник, 1937
чотиримоторний пасажирський літак великої дальності, літаючий човен (проєкт), 1938
Heinkel He 162 «Salamander» Volksjäger винищувач
Heinkel He 170
Heinkel He 172 тренувальний (прототип)
Heinkel He 176 піонерський турбореактивний літак на рідкому паливі (прототип)
Heinkel He 177 Greif (Griffon), важкий бомбардувальник великої дальності Третього Рейху
Heinkel He 178 перший у світі літак з турбореактивними двигунами
Heinkel He 219 Uhu, нічний винищувач
Heinkel He 270
^[en] висотний бомбардувальник, на базі He 177, два прототипи було побудовано у Франції після війни
^[en] висотний бомбардувальник, робоче креслення ^[en] на базі He 177 з чотирма індивідуальними радіальними двигунами
Heinkel He 280 винищувач (реактивний)
Heinkel He 343 бомбардувальник з чотирма двигунами (реактивний) (проєкт), 1944
^[en] високошвидкісний бомбардувальник (похідний від He 119) (проєкт), 1944
бомбардувальник середньої дальності
винищувач-перехоплювач
Heinkel A7He

P — Projekt

, прототип 1944 року, зі зворотною стріловидністю крила та подвійним пропелером.
Heinkel P.1077 Julia
Heinkel P. 1078
Heinkel P. 1078А, винищувач (реактивний) (проєкт)
Heinkel P. 1078В, безхвостий винищувач (реактивний) (проєкт)
Heinkel P. 1078С, безхвостий винищувач (реактивний) (проєкт), 1944
^[en], двомоторний нічний винищувач (реактивний) (проєкт)
^[en], всепогодний важкий винищувач (дизайн літаючого крила) (реактивний)
^[en], всепогодний важкий винищувач (дизайн літаючого крила) (реактивний), 1945
Heinkel Lerche
Heinkel Wespe

Мікроавтомобілі

1956 року Heinkel представив мотоколяску «Kabine». Одночасно були представлені мотоколяски BMW Isetta та ^[en]. Він мав кузов монокок та чотиритактний одноциліндровий двигун.

1958 року Heinkel зупинив виробництво Kabine, проте було розгорнуто виробництво за ліцензією компанією Dundalk Engineering в Ірландії, а згодом ^[en], яка припинила виробництво в 1966 році.

Моторолери

У 1950-х роках Heinkel представив моторолер «Tourist», що став відомий своєю надійністю. Великий та відносно важкий, він надавав хороший захист від негоди завдяки переднього колеса, що мав фіксовану область обертання. «Tourist» мав хорошу аеродинаміку, що не дивно, з урахуванням авіаційного минулого виробника, і хоча він мав лише чотиритактний двигун на 174 см³ потужністю 9.5 к.с., він міг розвивати швидкість до 110 км/год (офіційно 93 км/год).

Heinkel також виробляв легкий 150 см³ моторолер, названий Heinkel 150.

Мопеди

З 1954 до 1957 року Heinkel виробляв мопед Perle. Perle мав складну односплавную раму, задню підвіску, повністю закритий ланцюг з інтегральним амортизатором та змінні колеса. Через високий рівень складності конструкції його виробництво було високозатратними. Всього було продано близько двадцяти семи тисяч мопедів Perles.

Примітки

Про роботу ув'язнених та військовополонених для Heinklel див.: Informationen zu KZ-Außenlagern bei der Stiftung Brandenburgische Gedenkstätten [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Warsitz, Lutz: THE FIRST JET PILOT — The Story of German Test Pilot Erich Warsitz, Pen and Sword Books Ltd., England, 2009 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 28 червня 2013.
. Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 28 червня 2013.
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 28 червня 2013.
Biker Szene Interview with Ernst Heinkel's Son^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Wilson, H. «The Encyclopedia of the Motorcycle» p. 77 Dorling-Kindersley Limited, 1995
. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 28 червня 2013.

Література

Jürgen Thorwald (Hrsg.), Ernst Heinkel: Stürmisches Leben. Europäischer Buchklub, Stuttgart / Zürich / Salzburg 1953.
Volker Koos: Ernst Heinkel Flugzeugwerke 1922—1932. Heel, Königswinter 2006, . (Рецензія [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.])
Till Bastian: High Tech unterm Hakenkreuz. Von der Atombombe bis zur Weltraumfahrt. Militzke, Leipzig 2005, , S. 97-125, S. 222.
Norbert Rohde: Historische Militärobjekte der Region Oberhavel, Band 1: Das Heinkel-Flugzeugwerk Oranienburg. Velten Verlag GmbH, Leegebruch 2006, .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinkel

Heinkel Motor Scooters [ 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Luft '46 [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Офіційний сайт Erich Warsitz (першого в історії пілота реактивного літака), включаючи відео та аудіо коментар [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
Offizielle Website Information «Zeitungsflugzeuge» (HD 39 und HD 40)^{[недоступне посилання з травня 2019]} von EADS
(PDF; 26 kB)
Heinkel Kabinenroller — мотоколяски Гайнкеля [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Ernst Heinkel und der Traum vom Fliegen auf NDR.de — документальний фільм [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Про роботу ув'язнених та військовополонених для Heinklel див.: Informationen zu KZ-Außenlagern bei der Stiftung Brandenburgische Gedenkstätten [ 7 листопада 2014 у Wayback Machine.]

[2] Warsitz, Lutz: THE FIRST JET PILOT — The Story of German Test Pilot Erich Warsitz, Pen and Sword Books Ltd., England, 2009 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]

[Weiner56Kab-3] . Архів оригіналу за 3 жовтня 2008. Процитовано 28 червня 2013.

[Weiner63Troj200-4] . Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 28 червня 2013.

[FarMon150-5] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 28 червня 2013.

[HeinkelSon-6] Biker Szene Interview with Ernst Heinkel's Son^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[EncycloMoto77-7] Wilson, H. «The Encyclopedia of the Motorcycle» p. 77 Dorling-Kindersley Limited, 1995

[CycleMaster-8] . Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 28 червня 2013.