Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фері Фулмар англ Fairey Fulmar британський палубний одномоторний винищувач моноплан що перебував на озброєнні військово

Fairey Fulmar

Fairey Fulmar

Фері Фулмар (англ. Fairey Fulmar) — британський палубний одномоторний винищувач-моноплан, що перебував на озброєнні військово-повітряних сил ВМФ Британії на початковій фазі Другої світової війни. Компанія Fairey Aviation Company побудувала 600 одиниць цих літаків з січня 1940 до грудня 1942 року. Проект розроблявся на основі , який у свою чергу був подальшим розвитком легкого бомбардувальника Fairey Battle. Незважаючи на високу надійність і простоту конструкції, непогані тактико-технічні характеристики, велику дальність польоту та потужне озброєння «Фулмар» не зарекомендував себе в боях та битвах світової війни та вже в середині 1942 року почав замінюватися на більш сучасні версії палубних винищувачів Supermarine Seafire та Grumman Martlet.

Fairey Fulmar
image
«Фері Фулмар» Mk I Королівських ВМС Великої Британії здійснює посадку на борт авіаносця. 1941

«Фері Фулмар» Mk I Королівських ВМС Великої Британії здійснює посадку на борт авіаносця. 1941
Призначення: палубний винищувач
Перший політ: 4 січня 1940
Прийнятий на озброєння: 10 травня 1940
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1940–1943
На озброєнні у: image Військово-повітряні сили флоту Великої Британії
Розробник: Fairey Aviation Company
Виробник: image Fairey Aviation Company
Всього збудовано: 600
Модифікації: Mk.I, Mk.II, NF Mk.II
Конструктор: Марсель Лобелл
Екіпаж: 1 особа
Максимальна швидкість (МШ): 438 км/год
Дальність польоту: 1 255 км
Дальність польоту з ППБ: 1 239 км
Бойова стеля: 8 300 м
Довжина: 12,25 м
Висота: 4,27 м
Розмах крила: 14,13 м
Площа крила: 32 м²
Порожній: 3 182 кг
Споряджений: 4 387 кг
Максимальна злітна: 4 627 кг
Двигуни: 1 × V-подібний 12-циліндровий двигун рідинного охолодження Rolls-Royce Merlin 30
Тяга (потужність): 1 300 к.с. (970 кВт)
Підвісне озброєння: 2 × 45-кг або 1 × 110-кг бомба
Кулеметне озброєння: 8 × 7,7-мм авіаційні кулемети М1919 або 4 × 12,7-мм великокаліберних кулеметів M2 та 1 × .303-дюймовий (7,7-мм) кулемет Vickers K
image Fairey Fulmar у Вікісховищі

Історія створення

image
Пара винищувача «Фулмар» Mk. I у небі над Середземним морем. 1941
image
«Фулмар» Mk. I злітає з палуби авіаносця «Вікторіес»

13 січня 1937 року здійснили свій перший політ два прототипи легкого бомбардувальника за специфікацією фірми «Фері» і, хоча, цей проект програв конкуренту Hawker Henley, його було вирішено використати для створення палубного винищувача за специфікацією O.8/38. був менше і легше, ніж сучасний йому «Беттл», а також посилений для можливості бомбардування з піке, тому використання його як бази для винищувача для флоту було виправдане. Згідно з тогочасними уявленнями Адміралтейства палубний літак повинен був бути двомісним, оскільки другий член екіпажу, виконував функції штурмана і радиста, мав підтримувати постійний радіо- і навігаційний контакт з авіаносцем і забезпечити повернення літака на нього у складних погодних умовах. Це вимагало більші розміри і вагу, порівняно з наземними винищувачами, які краще відповідали легким бомбардувальникам того часу.

Відразу після отримання нових вимог, компанія «Фері» почала модифікувати другий прототип P.4/34 і вже за сім тижнів, 16 березня 1938 року, сповістила Адміралтейство, що модифікований варіант задовольняє вимогам. Початкове замовлення на літак, який згодом отримав назву «Фулмар», склало 127 літаків, але після Мюнхенської угоди в вересні 1938 року замовлення збільшили до 250. Проте на той момент виробництво ще не почалось, оскільки компанія «Фері» ще зводила нову виробничу лінію в Стокпорті.

P.4/34 оснащувався двигунами «Мерлін» II фірми «Роллс-Ройс» на 1030 к. с. (768 кВт), а винищувальна модифікація — мотором «Мерлін» RM3M, який був модифікованим «Мерліном» II із компресором, що зберігав максимальну потужність до висоти 2300 м. Нові літаки — «Фулмари» Mk I планувалося оснащувати двигунами 1080 к. с. (805 кВт) «Мерлін» VIII, хоча перший прототип отримав модифікований «Мерлін» III. Окрім двигуна головний конструктор літака Марсель Лобелл полегшив конструкцію, додав необхідне палубне обладнання: гальмівний гак, вузли кріплення тросів катапульти, крила зробив складними й встановив комплект засобів порятунку, включаючи надувний човен. Переробки конструкції тривали досить довго та навіть були на певний час припинені, оскільки Лобелл був заклопотаний проектуванням «Альбакором» і «Барракудою», тому літак був готовий тільки на початку 1940 року.

4 квітня 1940 року вперше з аеродрому Рінгве поблизу Манчестера, злетів прототип пілотований шеф-пілотом фірми Дунканом Мензісом. Новий винищувач мав надзвичайно привабливий силует і при заводських випробуваннях показав хорошу керованість, особливо на малих швидкостях, і значну тривалість польоту. Хоча виникли деякі побоювання щодо недостатньої максимальної швидкості польоту, та й швидкопідйомність була не найкращою. Тим не менш він перевершував всі наявні палубні винищувачі, і за багатьма параметрами переважав наземні винищувачі. 6 квітня 1940 року злетів другий прототип вже з мотором «Мерлін» VIII злітною потужністю 1 080 к. с. Обидва літаки зазнали офіційних флотських випробувань в Експериментальному центрі у Боскомб Даун, а потім їх перевели на авіаносець «Ілластріас» для морських іспитів.

У квітні 1940 року почалося серійне виробництво «Фулмарів» Mk.I, у травні було випущено 6, у червні 12, у липні — 10, а в серпні вже 25 літаків. Винищувачів марки «Фулмар» Mk.I з мотором «Мерлін» VIII було збудовано 250 штук. Наприкінці 1940 року на 155-й серійний літак був встановлений більш потужний двигун «Мерлін» 30 потужністю 1300 к. с. Цей літак, як прототип варіанта Mk.II був випробуваний у квітні 1941 року. Влітку 1941 року на «Фулмари» Mk.II встановили чотири 12,7-мм великокаліберні кулемети «Браунінг» з боєзапасом по 370 набоїв на ствол. Окрім нового двигуна літак отримав новий пропелер, обладнання для роботи в гарячому кліматі і ряд інших покращень.

«Фулмарів» Mk.II було побудовано всього 350 штук, тому що приріст потужності силової установки не приніс суттєвого поліпшення характеристик. на оптимальній висоті виросла всього на 12 км/год (до 424 км/год), швидкопідйомність у землі до 7,8 м/с, максимальна дальність при вищій крейсерській швидкості 313 км/год навіть впала до 1 248 км. Єдиним справді вагомим покращенням було збільшення швидкості набору висоти: нова модифікація піднімалась на 4570 м за 12 хвилин, проти 15 хвилин Mk.I. У лютому 1943 року, літаком з серійним номером DR749, виробництво «Фулмарів» Mk.I і Mk.II, після побудови 600 екземплярів, завершилося.

В 1941 році, після декількох нічних нальотів італійських торпедоносців на Середземноморський Флот почались роботи над модифікацією «Фулмара» для ролі нічного винищувача. Спочатку на один «Фулмар» Mk.II було поставлено радар AI Mk. IV, але через погані результати випробувань довелось використати AI Mk. X, які теж суттєво погіршували швидкість літака.

Модифікації

  • Mk.I — перша серійна партія винищувачів «Фулмар», оснащених поршневими двигунами марки Rolls-Royce Merlin VIII (1035 к. с.); озброєння — 8 × 7,7-мм авіаційні кулемети М1919 (750 набоїв на ствол). Побудовано 250 літаків цієї модифікації.
  • Mk.II — модернізована версія «Фулмара», оснащувалася поршневими двигунами марки Rolls-Royce Merlin XXX (1300 к. с.) з новими пропелерами та додатковим тропічним обладнанням; озброєння — 8 × 7,7-мм авіаційні кулемети М1919 Mk.II (1000 набоїв на ствол) або 4 × 12,7-мм великокаліберних кулеметів AN/M2 (170 набоїв на ствол). Побудовано 350 літаків цієї модифікації, деякі переформатовані на нічні винищувачі.
  • NF Mk.II — нічний винищувач на основі Mk.II з радаром AI Mk. IV (1 екземпляр) або AI Mk.X (решта); озброєння — 4 × 12,7-мм великокаліберних кулеметів AN/M2 (50 одиниць) або 8 × 7,7-мм авіаційні кулемети .303 Browning Mk.II (близько 100 одиниць).

Історія використання

У червні 1940 року першими отримала «Фулмари» 808-а ескадрилья палубної авіації, яка після наземного ознайомлення перебазувалась на авіаносець «Арк Роял». У липні 806-а ескадрилья отримала 12 «Фулмарів» для заміни своїх «Скуа» і «Років», а наступною і останньою ескадрильєю, що отримала нові літаки, в 1940 році стала 807-а. Зі збільшенням виробництва росло і число сформованих або переоснащених ескадрилей: п'ять в 1941 році й шість у 1942 році, але в 1943 «Фулмар» почав замінюватися на «Сіфайр». Останній з побудованих «Фулмарів» поставили авіації Королівського флоту в лютому 1943 року.

Пізніше близько 100 «Фулмарів» Mk II переобладнали на нічні винищувачі, але через не надто гарні характеристики приблизно половина з них ніколи не використовувались на фронті, а тільки як навчальні. Установка нового, легшого, високочастотного радіообладнання дозволила на початку 1942 року ефективно використовувати «Фулмари» як далекі розвідники в Індійському океані.

З моменту надходження до ладу, винищувачі «Фулмари» неодмінно залучалися до проведення повітряного прикриття дій ударних угруповань флоту. Однією з найвідоміших операцій, де застосовувалися ці палубні літаки став напад британського флоту на окуповані німцями Петсамо і Кіркенес.

23 липня 1941 року авіаносці «Фьюріес» і «Вікторіес», 2 важких крейсери і 6 есмінців залишили Скапа-Флоу і попрямували на північ. Німецький розвідувальний літак виявив британське з'єднання, і найважливіший елемент раптовості був загублений. Ніяких німецьких транспортів виявити не вдалося, тому авіаносці підняли 15 винищувачів «Фулмар», 29 «Альбакорів» і 9 «Сордфішів», озброєних бомбами, для атаки портових споруд Петсамо і Кіркенеса. Німецькі винищувачі і зенітні гармати негайно організували відсіч нападу. Більше половини з 22 «Альбакорів» «Вікторіес» були збиті над Кіркенесом. Британцям вдалося пошкодити портові споруди, а «Фулмари» збили 4 винищувачі Ме-109. Наліт обійшовся занадто дорого для союзників, і більше таких ризикованих операцій не проводили.

Протягом усієї своєї кар'єри «Фулмар», як і багато інших літаків, піддавався модифікаціям. Запас патронів збільшився з 750 до 1000 штук на ствол (утричі більше, ніж у «Харрікейна»); пробували встановлювати 12,7-мм кулемети, замість стандартних 7,7-мм, досягнувши хороших результатів. Через відсутність захисного озброєння екіпажі самостійно оснащували літаки легкою стрілецькою зброєю, найчастіше , а в деяких випадках для захисту використовували нарізаний папір — який після викидання з кабіни розлітався врізнобіч і дезорієнтував переслідувача.

«Фулмар» також використовувався в експериментах з катапультування винищувачів з торговельних кораблів для захисту конвоїв. Така операція не передбачала повернення літака, а пілот мав катапультуватись чи приводнитись поблизу союзних кораблів. 11 січня 1941 року один «Фулмар» 807-ї ескадрильї був запущений таким чином з гідроавіаносця «Пегасус», але в цих операціях в основному використовували «Гаррікейни».

8 лютого 1945 року останній «Фулмар» Mk II з 813-ї ескадрильї закінчив свою фронтову кар'єру при посадці на авіаносець «Кампанья» — не зачепив посадковим гаком троси аерофінішерів і розбився на уламки при зіткненні з бар'єром безпеки.

Коли «Файрфлай» почав надходити на озброєння в 1943, «Фулмари» вже починали списуватися, останній екземпляр літав на фірмі «Фері» як зв'язковий літак, поки його не поставили на прикіл в експозиції Музею військової авіації флоту в [en].

Тактико-технічні характеристики (Mk.I)

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина: 12,24 м
  • Висота: 4,27 м
  • Розмах крила: 14,14 м
  • Площа крила: 31,77 м ²
  • Маса порожнього: 3955 кг
  • Максимальна злітна маса: 4853 кг
  • Двигун: Rolls-Royce Merlin VIII
  • Потужність: 1080 к. с. (805 кВт.)

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 398 км/год на 2745 м.
  • Час польоту: 4 години
  • Практична стеля: 6555 м
  • Час підйому на висоту 4570 м: 15 хв

Озброєння

Див. також

Література

  • Brown, Eric, CBE, DCS, AFC, RN., William Green and Gordon Swanborough. «Fairey Fulmar». Wings of the Navy, Flying Allied Carrier Aircraft of World War Two. London: Jane's Publishing Company, 1980, pp. 69–78. .
  • Bussy, Geoffrey. Fairey Fulmar, Warpaint Series No.41. Luton, Bedfordshire, UK: Warpaint Books Ltd., 2004. No ISBN.
  • Ovčáčík, Michal and Karel Susa. Fairey Fulmar Mks. I, II, NF Mk. II, TT Mk. II. Prague, Czech Republic: Mark 1 Ltd., 2001. .
  • Taylor, John W.R. «Fairey Fulmar.» Combat Aircraft of the World from 1909 to the present. New York: G. P. Putnam's Sons, 1969. .
  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — . (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fairey Fulmar
  • (англ.) Fairey Fulmar [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Fairey Fulmar Carrier-Borne Fighter / Fighter-Bomber (1940) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • (англ.)
  • (рос.) Палубный истребитель Fairey Fulmar [ 4 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Fairey Fulmar на сайте «Уголок неба» [ 14 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Fairey Fulmar [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Виноски
  1. на поодиноких екземплярах
  2. деякі зразки мали до 370 набоїв боєкомплекту
  3. Ударне авіаносне угруповання: авіаносці «Фьюріес» і «Вікторіес»; важкі крейсери «Девоншир» та «Саффолк»: есмінці «Ескапада», «Ектів», «Ентоні», «Акейтіз», «Антілоуп» та «Інтрепід»
Джерела
  1. Monday, 1984, с. 102.
  2. Monday, 1984, с. 103.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Feri Fulmar angl Fairey Fulmar britanskij palubnij odnomotornij vinishuvach monoplan sho perebuvav na ozbroyenni vijskovo povitryanih sil VMF Britaniyi na pochatkovij fazi Drugoyi svitovoyi vijni Kompaniya Fairey Aviation Company pobuduvala 600 odinic cih litakiv z sichnya 1940 do grudnya 1942 roku Proekt rozroblyavsya na osnovi yakij u svoyu chergu buv podalshim rozvitkom legkogo bombarduvalnika Fairey Battle Nezvazhayuchi na visoku nadijnist i prostotu konstrukciyi nepogani taktiko tehnichni harakteristiki veliku dalnist polotu ta potuzhne ozbroyennya Fulmar ne zarekomenduvav sebe v boyah ta bitvah svitovoyi vijni ta vzhe v seredini 1942 roku pochav zaminyuvatisya na bilsh suchasni versiyi palubnih vinishuvachiv Supermarine Seafire ta Grumman Martlet Fairey Fulmar Feri Fulmar Mk I Korolivskih VMS Velikoyi Britaniyi zdijsnyuye posadku na bort avianoscya 1941 Feri Fulmar Mk I Korolivskih VMS Velikoyi Britaniyi zdijsnyuye posadku na bort avianoscya 1941Priznachennya palubnij vinishuvachPershij polit 4 sichnya 1940Prijnyatij na ozbroyennya 10 travnya 1940Znyatij z ozbroyennya 1945Period vikoristannya 1940 1943Na ozbroyenni u Vijskovo povitryani sili flotu Velikoyi BritaniyiRozrobnik Fairey Aviation CompanyVirobnik Fairey Aviation CompanyVsogo zbudovano 600Modifikaciyi Mk I Mk II NF Mk IIKonstruktor Marsel LobellEkipazh 1 osobaMaksimalna shvidkist MSh 438 km godDalnist polotu 1 255 kmDalnist polotu z PPB 1 239 kmBojova stelya 8 300 mDovzhina 12 25 mVisota 4 27 mRozmah krila 14 13 mPlosha krila 32 m Porozhnij 3 182 kgSporyadzhenij 4 387 kgMaksimalna zlitna 4 627 kgDviguni 1 V podibnij 12 cilindrovij dvigun ridinnogo oholodzhennya Rolls Royce Merlin 30Tyaga potuzhnist 1 300 k s 970 kVt Pidvisne ozbroyennya 2 45 kg abo 1 110 kg bombaKulemetne ozbroyennya 8 7 7 mm aviacijni kulemeti M1919 abo 4 12 7 mm velikokalibernih kulemetiv M2 ta 1 303 dyujmovij 7 7 mm kulemet Vickers KFairey Fulmar u VikishovishiIstoriya stvorennyaPara vinishuvacha Fulmar Mk I u nebi nad Seredzemnim morem 1941 Fulmar Mk I zlitaye z palubi avianoscya Viktories 13 sichnya 1937 roku zdijsnili svij pershij polit dva prototipi legkogo bombarduvalnika za specifikaciyeyu firmi Feri i hocha cej proekt prograv konkurentu Hawker Henley jogo bulo virisheno vikoristati dlya stvorennya palubnogo vinishuvacha za specifikaciyeyu O 8 38 buv menshe i legshe nizh suchasnij jomu Bettl a takozh posilenij dlya mozhlivosti bombarduvannya z pike tomu vikoristannya jogo yak bazi dlya vinishuvacha dlya flotu bulo vipravdane Zgidno z togochasnimi uyavlennyami Admiraltejstva palubnij litak povinen buv buti dvomisnim oskilki drugij chlen ekipazhu vikonuvav funkciyi shturmana i radista mav pidtrimuvati postijnij radio i navigacijnij kontakt z avianoscem i zabezpechiti povernennya litaka na nogo u skladnih pogodnih umovah Ce vimagalo bilshi rozmiri i vagu porivnyano z nazemnimi vinishuvachami yaki krashe vidpovidali legkim bombarduvalnikam togo chasu Vidrazu pislya otrimannya novih vimog kompaniya Feri pochala modifikuvati drugij prototip P 4 34 i vzhe za sim tizhniv 16 bereznya 1938 roku spovistila Admiraltejstvo sho modifikovanij variant zadovolnyaye vimogam Pochatkove zamovlennya na litak yakij zgodom otrimav nazvu Fulmar sklalo 127 litakiv ale pislya Myunhenskoyi ugodi v veresni 1938 roku zamovlennya zbilshili do 250 Prote na toj moment virobnictvo she ne pochalos oskilki kompaniya Feri she zvodila novu virobnichu liniyu v Stokporti P 4 34 osnashuvavsya dvigunami Merlin II firmi Rolls Rojs na 1030 k s 768 kVt a vinishuvalna modifikaciya motorom Merlin RM3M yakij buv modifikovanim Merlinom II iz kompresorom sho zberigav maksimalnu potuzhnist do visoti 2300 m Novi litaki Fulmari Mk I planuvalosya osnashuvati dvigunami 1080 k s 805 kVt Merlin VIII hocha pershij prototip otrimav modifikovanij Merlin III Okrim dviguna golovnij konstruktor litaka Marsel Lobell polegshiv konstrukciyu dodav neobhidne palubne obladnannya galmivnij gak vuzli kriplennya trosiv katapulti krila zrobiv skladnimi j vstanoviv komplekt zasobiv poryatunku vklyuchayuchi naduvnij choven Pererobki konstrukciyi trivali dosit dovgo ta navit buli na pevnij chas pripineni oskilki Lobell buv zaklopotanij proektuvannyam Albakorom i Barrakudoyu tomu litak buv gotovij tilki na pochatku 1940 roku 4 kvitnya 1940 roku vpershe z aerodromu Ringve poblizu Manchestera zletiv prototip pilotovanij shef pilotom firmi Dunkanom Menzisom Novij vinishuvach mav nadzvichajno privablivij siluet i pri zavodskih viprobuvannyah pokazav horoshu kerovanist osoblivo na malih shvidkostyah i znachnu trivalist polotu Hocha vinikli deyaki poboyuvannya shodo nedostatnoyi maksimalnoyi shvidkosti polotu ta j shvidkopidjomnist bula ne najkrashoyu Tim ne mensh vin perevershuvav vsi nayavni palubni vinishuvachi i za bagatma parametrami perevazhav nazemni vinishuvachi 6 kvitnya 1940 roku zletiv drugij prototip vzhe z motorom Merlin VIII zlitnoyu potuzhnistyu 1 080 k s Obidva litaki zaznali oficijnih flotskih viprobuvan v Eksperimentalnomu centri u Boskomb Daun a potim yih pereveli na avianosec Illastrias dlya morskih ispitiv U kvitni 1940 roku pochalosya serijne virobnictvo Fulmariv Mk I u travni bulo vipusheno 6 u chervni 12 u lipni 10 a v serpni vzhe 25 litakiv Vinishuvachiv marki Fulmar Mk I z motorom Merlin VIII bulo zbudovano 250 shtuk Naprikinci 1940 roku na 155 j serijnij litak buv vstanovlenij bilsh potuzhnij dvigun Merlin 30 potuzhnistyu 1300 k s Cej litak yak prototip varianta Mk II buv viprobuvanij u kvitni 1941 roku Vlitku 1941 roku na Fulmari Mk II vstanovili chotiri 12 7 mm velikokaliberni kulemeti Brauning z boyezapasom po 370 naboyiv na stvol Okrim novogo dviguna litak otrimav novij propeler obladnannya dlya roboti v garyachomu klimati i ryad inshih pokrashen Fulmariv Mk II bulo pobudovano vsogo 350 shtuk tomu sho pririst potuzhnosti silovoyi ustanovki ne prinis suttyevogo polipshennya harakteristik na optimalnij visoti virosla vsogo na 12 km god do 424 km god shvidkopidjomnist u zemli do 7 8 m s maksimalna dalnist pri vishij krejserskij shvidkosti 313 km god navit vpala do 1 248 km Yedinim spravdi vagomim pokrashennyam bulo zbilshennya shvidkosti naboru visoti nova modifikaciya pidnimalas na 4570 m za 12 hvilin proti 15 hvilin Mk I U lyutomu 1943 roku litakom z serijnim nomerom DR749 virobnictvo Fulmariv Mk I i Mk II pislya pobudovi 600 ekzemplyariv zavershilosya V 1941 roci pislya dekilkoh nichnih nalotiv italijskih torpedonosciv na Seredzemnomorskij Flot pochalis roboti nad modifikaciyeyu Fulmara dlya roli nichnogo vinishuvacha Spochatku na odin Fulmar Mk II bulo postavleno radar AI Mk IV ale cherez pogani rezultati viprobuvan dovelos vikoristati AI Mk X yaki tezh suttyevo pogirshuvali shvidkist litaka ModifikaciyiMk I persha serijna partiya vinishuvachiv Fulmar osnashenih porshnevimi dvigunami marki Rolls Royce Merlin VIII 1035 k s ozbroyennya 8 7 7 mm aviacijni kulemeti M1919 750 naboyiv na stvol Pobudovano 250 litakiv ciyeyi modifikaciyi Mk II modernizovana versiya Fulmara osnashuvalasya porshnevimi dvigunami marki Rolls Royce Merlin XXX 1300 k s z novimi propelerami ta dodatkovim tropichnim obladnannyam ozbroyennya 8 7 7 mm aviacijni kulemeti M1919 Mk II 1000 naboyiv na stvol abo 4 12 7 mm velikokalibernih kulemetiv AN M2 170 naboyiv na stvol Pobudovano 350 litakiv ciyeyi modifikaciyi deyaki pereformatovani na nichni vinishuvachi NF Mk II nichnij vinishuvach na osnovi Mk II z radarom AI Mk IV 1 ekzemplyar abo AI Mk X reshta ozbroyennya 4 12 7 mm velikokalibernih kulemetiv AN M2 50 odinic abo 8 7 7 mm aviacijni kulemeti 303 Browning Mk II blizko 100 odinic Istoriya vikoristannyaU chervni 1940 roku pershimi otrimala Fulmari 808 a eskadrilya palubnoyi aviaciyi yaka pislya nazemnogo oznajomlennya perebazuvalas na avianosec Ark Royal U lipni 806 a eskadrilya otrimala 12 Fulmariv dlya zamini svoyih Skua i Rokiv a nastupnoyu i ostannoyu eskadrilyeyu sho otrimala novi litaki v 1940 roci stala 807 a Zi zbilshennyam virobnictva roslo i chislo sformovanih abo pereosnashenih eskadrilej p yat v 1941 roci j shist u 1942 roci ale v 1943 Fulmar pochav zaminyuvatisya na Sifajr Ostannij z pobudovanih Fulmariv postavili aviaciyi Korolivskogo flotu v lyutomu 1943 roku Piznishe blizko 100 Fulmariv Mk II pereobladnali na nichni vinishuvachi ale cherez ne nadto garni harakteristiki priblizno polovina z nih nikoli ne vikoristovuvalis na fronti a tilki yak navchalni Ustanovka novogo legshogo visokochastotnogo radioobladnannya dozvolila na pochatku 1942 roku efektivno vikoristovuvati Fulmari yak daleki rozvidniki v Indijskomu okeani Z momentu nadhodzhennya do ladu vinishuvachi Fulmari neodminno zaluchalisya do provedennya povitryanogo prikrittya dij udarnih ugrupovan flotu Odniyeyu z najvidomishih operacij de zastosovuvalisya ci palubni litaki stav napad britanskogo flotu na okupovani nimcyami Petsamo i Kirkenes 23 lipnya 1941 roku avianosci Fyuries i Viktories 2 vazhkih krejseri i 6 esminciv zalishili Skapa Flou i popryamuvali na pivnich Nimeckij rozviduvalnij litak viyaviv britanske z yednannya i najvazhlivishij element raptovosti buv zagublenij Niyakih nimeckih transportiv viyaviti ne vdalosya tomu avianosci pidnyali 15 vinishuvachiv Fulmar 29 Albakoriv i 9 Sordfishiv ozbroyenih bombami dlya ataki portovih sporud Petsamo i Kirkenesa Nimecki vinishuvachi i zenitni garmati negajno organizuvali vidsich napadu Bilshe polovini z 22 Albakoriv Viktories buli zbiti nad Kirkenesom Britancyam vdalosya poshkoditi portovi sporudi a Fulmari zbili 4 vinishuvachi Me 109 Nalit obijshovsya zanadto dorogo dlya soyuznikiv i bilshe takih rizikovanih operacij ne provodili Protyagom usiyeyi svoyeyi kar yeri Fulmar yak i bagato inshih litakiv piddavavsya modifikaciyam Zapas patroniv zbilshivsya z 750 do 1000 shtuk na stvol utrichi bilshe nizh u Harrikejna probuvali vstanovlyuvati 12 7 mm kulemeti zamist standartnih 7 7 mm dosyagnuvshi horoshih rezultativ Cherez vidsutnist zahisnogo ozbroyennya ekipazhi samostijno osnashuvali litaki legkoyu strileckoyu zbroyeyu najchastishe a v deyakih vipadkah dlya zahistu vikoristovuvali narizanij papir yakij pislya vikidannya z kabini rozlitavsya vriznobich i dezoriyentuvav peresliduvacha Fulmar takozh vikoristovuvavsya v eksperimentah z katapultuvannya vinishuvachiv z torgovelnih korabliv dlya zahistu konvoyiv Taka operaciya ne peredbachala povernennya litaka a pilot mav katapultuvatis chi privodnitis poblizu soyuznih korabliv 11 sichnya 1941 roku odin Fulmar 807 yi eskadrilyi buv zapushenij takim chinom z gidroavianoscya Pegasus ale v cih operaciyah v osnovnomu vikoristovuvali Garrikejni 8 lyutogo 1945 roku ostannij Fulmar Mk II z 813 yi eskadrilyi zakinchiv svoyu frontovu kar yeru pri posadci na avianosec Kampanya ne zachepiv posadkovim gakom trosi aerofinisheriv i rozbivsya na ulamki pri zitknenni z bar yerom bezpeki Koli Fajrflaj pochav nadhoditi na ozbroyennya v 1943 Fulmari vzhe pochinali spisuvatisya ostannij ekzemplyar litav na firmi Feri yak zv yazkovij litak poki jogo ne postavili na prikil v ekspoziciyi Muzeyu vijskovoyi aviaciyi flotu v en Taktiko tehnichni harakteristiki Mk I Dani z Consice Guide to British Aircraft of World War II Tehnichni harakteristiki Ekipazh 2 osobi Dovzhina 12 24 m Visota 4 27 m Rozmah krila 14 14 m Plosha krila 31 77 m Masa porozhnogo 3955 kg Maksimalna zlitna masa 4853 kg Dvigun Rolls Royce Merlin VIII Potuzhnist 1080 k s 805 kVt Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 398 km god na 2745 m Chas polotu 4 godini Praktichna stelya 6555 m Chas pidjomu na visotu 4570 m 15 hv Ozbroyennya Kulemetne 8 7 7 mm kursovih kulemetiv Browning M1919 v kriliDiv takozhSpisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Heinkel He 177 Brewster F2A Buffalo Mitsubishi A6M Zero Nakajima A2NLiteraturaBrown Eric CBE DCS AFC RN William Green and Gordon Swanborough Fairey Fulmar Wings of the Navy Flying Allied Carrier Aircraft of World War Two London Jane s Publishing Company 1980 pp 69 78 ISBN 0 7106 0002 X Bussy Geoffrey Fairey Fulmar Warpaint Series No 41 Luton Bedfordshire UK Warpaint Books Ltd 2004 No ISBN Ovcacik Michal and Karel Susa Fairey Fulmar Mks I II NF Mk II TT Mk II Prague Czech Republic Mark 1 Ltd 2001 ISBN 80 902559 5 7 Taylor John W R Fairey Fulmar Combat Aircraft of the World from 1909 to the present New York G P Putnam s Sons 1969 ISBN 0 425 03633 2 Monday Devid Consice Guide to British Aircraft of World War II London Airspace Publishing Ltd 1984 240 s ISBN 0600349675 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fairey Fulmar angl Fairey Fulmar 26 grudnya 2015 u Wayback Machine Fairey Fulmar Carrier Borne Fighter Fighter Bomber 1940 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl ros Palubnyj istrebitel Fairey Fulmar 4 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Fairey Fulmar na sajte Ugolok neba 14 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Fairey Fulmar 6 travnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiVinoski na poodinokih ekzemplyarah deyaki zrazki mali do 370 naboyiv boyekomplektu Udarne avianosne ugrupovannya avianosci Fyuries i Viktories vazhki krejseri Devonshir ta Saffolk esminci Eskapada Ektiv Entoni Akejtiz Antiloup ta Intrepid Dzherela Monday 1984 s 102 Monday 1984 s 103

Дата публікації:
Топ