Бе́льгія (нід. België [ˈbɛlɣijə] ( прослухати); фр. Belgique [bɛlʒik] ( прослухати); нім. Belgien ( прослухати)), офіційна назва — Королі́вство Бе́льгія (нід. Koninkrijk België; фр. Royaume de Belgique; нім. Königreich Belgien) — суверенна держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем, на суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході — з Німеччиною і Люксембургом, на півдні — з Францією. Площа країни — 30 528 км² (139 місце у світі), населення — трохи більше 11,4 млн осіб. За густотою населення (367 ос. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця та найбільше місто — Брюссель (нід. Brussel, фр. Bruxelles), населення якого становить 1,2 млн осіб. Серед інших великих міст слід виділити Антверпен, Левен, Мехелен, Гент, Брюгге та Льєж.
Королівство Бельгія | |||||
| |||||
Девіз: нід. Eendracht maakt macht фр. L'union fait la force нім. Einigkeit macht stark Єдність дає силу | |||||
Гімн: Державний Гімн Бельгії
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Брюссель | ||||
Офіційні мови | нідерландська, французька і німецька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | федеративна парламентська конституційна монархія | ||||
- Король | Філіп I | ||||
- Прем'єр-міністр | Александер де Кроо | ||||
Незалежність | від Нідерландів | ||||
- Проголошення | 4 жовтня 1830 | ||||
- Визнання | 19 квітня 1839 | ||||
Вступ до ЄС | 25 березня, 1957 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 32 547 км² (23) | ||||
- Внутр. води | 6,4 % % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2019 | 11 481 000 (?) | ||||
- Густота | 367 осіб/км² (?) | ||||
ВВП (ПКС) | 2023 р., оцінка | ||||
- Повний | 599 195 млн $ (36) | ||||
- На душу населення | 30 700 EUR (?) | ||||
Валюта | Євро (EUR ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
Коди ISO 3166 | BE / BEL | ||||
Домен | .be | ||||
Телефонний код | +32 | ||||
|
Юридично Бельгія є суверенною державою і федеральною конституційною монархією з парламентською системою. Її інституційна організація є складною і структурована що на регіональному, що на мовному рівнях. Країна поділена на три регіони з високим рівнем автономії: Фламандський регіон на півночі, Валлонія на півдні та Брюссельський столичний регіон. Брюссель — найменший і найбільш густонаселений регіон, а також найбагатший регіон за рівнем ВВП на душу населення.
У Бельгії мешкають дві основні мовні групи чи спільноти: нідерландськомовне, переважно фламандська громада, яка становить близько 59 відсотків населення, і франкомовна громада, яка становить близько 40 відсотків усіх бельгійців. Невеличка німецькомовна громада, котра налічує близько одного відсотка, існує у Східних кантонах. Регіон столиці Брюсселя офіційно є двомовним (французька та нідерландська), хоча французька мова є домінантною. Мовне різноманіття Бельгії та пов'язані з цим політичні конфлікти відбиваються на її політичній історії та складній системі врядування, що складається з шістьох різних урядів. Невелика німецькомовна громада Бельгії мешкає на сході країни у провінції Льєж.
Історично Бельгія була частиною області, відомої як Нижні країни, край дещо більший за нинішню групу країн Бенілюксу, яка також включала частини Північної Франції та Західної Німеччини. Її назва походить від латинського слова Belgica, на честь римської провінції Gallia Belgica. З кінця середньовіччя до 17 століття територія Бельгії була космополітичним центром процвітання комерції та культури. У період з 16 по початку 19 століття, Бельгія слугувала полем битви між багатьма європейськими державами, заслуживши цим прізвисько «Поле битви Європи», репутацію, підкріплену обома світовими війнами. Країна виникла у 1830 році після Бельгійської революції, в результаті якої Бельгія відділилася від Нідерландів.
Бельгія брала участь у промисловій революції і протягом 20 століття володіла низкою колоній в Африці. Друга половина 20 століття ознаменувалася зростанням напруги між нідерландськомовними та франкомовними громадянами, що живилася різницями у мові та культурі та нерівним економічним розвитком Фландрії та Валлонії. Цей постійний антагонізм призвів до декількох далекосяжних реформ, в результаті яких у період з 1970 по 1993 роки відбувся перехід від унітарного до федеративного устрою. Незважаючи на реформи, напруженість між групами збереглася, якщо не зросла; є значний сепаратизм, особливо серед фламандців; існують суперечливі закони про мову, наприклад, муніципалітети з мовними пільгами; і формування коаліційного уряду після федеральних виборів у червні 2010 року зайняло 18 місяців, що є світовим рекордом. Рівень безробіття у Валлонії більше ніж удвічі вищий, ніж у Фландрії, яка розквітала після війни.
Бельгія є однією з шести країн-засновників Європейського Союзу, а її столиця, Брюссель — місто, що в якому розташована Європейська Комісія, Рада Європейського Союзу та Європейська рада, а також одне з трьох міст, де розташований Європейський Парламент (інші — Страсбург, Люксембург). Бельгія також є членом-засновником Єврозони, НАТО, ОЕСР та СОТ, а також частиною тристороннього Союзу Бенілюксу та Шенгенської зони. У Брюсселі є кілька офіційних інституцій ЄС, і штаб-квартири багатьох великих міжнародних організацій, таких як НАТО.
Бельгія — країна з розвиненою економікою і високим рівнем доходу. Країна має дуже високий рівень життя, якість життя, хорошу систему охорони здоров'я, та освіти, і класифікується як «дуже високий» в Індексі людського розвитку. Бельгія також є однією з найбезпечніших і наймиролюбніших країн світу.
Походження назви
Історично Бельгія була частиною області, відомої як Нижні Землі — регіону трохи більшого, аніж сучасний Бенілюкс, до складу якого також входили частини Північної Франції і Західної Німеччини.
Назва країни походить від етноніма кельтського племені — белги, яке дало назву римській провінції Белгіка (лат. Gallia Belgica), утвореної в 16 році до н. е. З кінця Середньовіччя до XVII століття область Бельгії була процвітаючим і космополітичним центром торгівлі і культури. У період між XVI і XIX століттями Бельгія служила полем битви між багатьма європейськими державами, заробивши прізвисько «поле битви Європи», яке посилили дві світові війни. Країна виникла у 1830 році після Бельгійської революції, після якої та відокремилася від Нідерландів.
Географія
Географічне положення — знаходиться у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембурґом і Німеччиною, на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься Північне море. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині — пагорби; пагорби й ліси на південному сході; ; річка Шельда (Схелде).
Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від повеней райони польдерів — низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії — пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході — стародавній (герцинський) масив Арденни (г. , 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6 млрд т в районах Монс—Шарлеруа—Льєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів.
Клімат Бельгії помірно теплий, морський. Звичайні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800 мм на рік (в Арденнах — до 1500 мм).
У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає Маас та його притока Самбр, . Річки середньої, і північної Бельгії — Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7 % площі Бельгії.
Історія
Стародавні часи
У стародавні часи на території Бельгії жило кельтське плем'я белгів. У 57 році до н. е. територію Бельгії завоював Юлій Цезар і включив її до складу Римської імперії, також описав кельтів у своїх «Записках про Галльську війну». У III ст. до Бельгії вдерлися германські племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. У ранньому Середньовіччі Бельгія перебувала в складі франкської держави. За Верденським договором 843 року територію теперішньої Бельгії було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії.
У XIII—XIV століттях територія Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією та Францією. У середині XV століття стала володінням бургундських герцогів.
У 1477–1516 роках територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом із рештою Нідерландів до імперії Габсбургів, а в 1516–1713 роках — Іспанії. Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1713 року, територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як Австрійські Нідерланди.
XVIII століття
Наприкінці XVIII століття в Австрійських Нідерландах розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила.
1789 року внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 року проголошена незалежна держава — Сполучені Штати Бельгії, але 1791 року Австрія відновила свою владу над Бельгією.
1795 року французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. У колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне й політичне життя країни.
ХІХ століття
Після падіння імперії Наполеона колишні Австрійські Нідерланди рішенням Віденського конгресу 1814—1815 років було злучено з Нідерландами в єдине королівство — Сполучені Нідерланди під владою нідерландського короля Вільгельма І.
Внаслідок революції 1830 року та десятиденної кампанії 1831 року за підтримки Франції Бельгія здобула незалежність.
Наприкінці XIX століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, подальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго (з 1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну.
1885 року — у Бельгії утворилася робітнича партія; у 1886, 1889, 1890 роках відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводжувалися сутичками робітників з поліцією й урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 років узяло участь близько 1 млн робітників.
ХХ століття
Під час Першої світової війни Бельгія була окупована. 4 серпня 1914 року німецькі війська порушили договір про нейтралітет і зайняли майже всю територію країни.
У 1-й третині ХХ століття в Бельгії запровадили загальне виборче право для чоловіків, 8-годинний робочий день, підвищили пенсії.
Світова економічна криза 1929—1933 років охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч осіб.
У роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини.
1948 року — Бельгія увійшла до Західного союзу, а 1949 року — до Північно-Атлантичного союзу.
1955 року Бельгія підписала , а 1957 року — договір про т. з. Спільний європейський ринок, який у Римі підписали ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург.
Перших заходів до регіональної автономії було вжито у 1971, 1974 й 1980 роках, коли було створено регіональні асамблеї для Фландрії, Валлонії й Брюсселя. 1992 було оголошено про введення федеративного ладу.
Політика
Бельгія — конституційна монархія. Глава держави — король, який затверджує закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Бельгії віком від 18 років. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до сенату — 40 років. У Бельгії діє пропорційна виборча система. Згідно з конституцією 1831, виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Бельгії відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем губернатори, комісари та бургомістри.
Голова держави — король Філіп I з 21 липня 2013.
Участь у міжнародних організаціях: Бельгія бере участь у багатьох міжнародних організаціях, зокрема СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР.
Політична криза 2007—2011
Після федеральних виборів, які пройшли 10 червня 2007 р., ліберальній та соціально-християнській партіям так і не вдалося створити національний (федеральний) уряд країни. За всю свою політичну історію Бельгія вперше переживала таку складну ситуацію.
Через 6 місяців після виборів нарешті досягнута домовленість, і у грудні 2007 р. створено Перехідний уряд, який очолив колишній прем'єр-міністр Гі Вергофстадт.
20 березня 2008 р., через 9 місяців перемовин, прем'єр-міністром обрано Іва Летерма і сформовано новий уряд.
15 липня 2008 року І. Летерм подав у відставку (дарма що Король Бельгії Альберт ІІ не дав свою згоду на це), і країна знову поринула у невизначеність. Політична криза тривала: повноваження чинного уряду продовжуються лише за умови значних обмежень, дати розгляду гарячих питань відтягуються, у тому числі щодо проведення дострокових виборів у 2009 р. спільно з черговими регіональними та парламентськими. Ів Летерм пропонував відставку уряду двічі, 19 та 22 грудня 2008 р., і під час другої доповіді Король Альберт ІІ нарешті дав згоду.
30 грудня 2008 р. Прем'єр-міністром Бельгії став Герман Ван Ромпей. Склад Кабінету міністрів залишився у цілому без змін, окрім трьох осіб: віцепрем'єр-міністром, міністром внутрішніх справ призначено Гвідо Де Падта, міністром юстиції — Стефана Деклерка, міністром державної служби та державних підприємств став Стівен Ванакере.
Детальніше у статті Політична криза в Бельгії (2007-2011).
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Адміністративний устрій
Фламандська громада (нідерландськомовна) | Французька громада (французькомовна) | Німецькомовна громада |
Фландрія | Валлонія | Брюссельський столичний регіон |
На основі чотирьох мовних зон, визначених у 1962-63 роках (нідерландська, двомовна, французька та німецька), послідовні перегляди конституції країни у 1970, 1980, 1988 та 1993 роках встановили унікальну форму федеративної держави з поділом політичної влади на три рівні:.
Федеральний уряд, що базується в Брюсселі.
Три мовні спільноти:
Фламандська спільнота (голландськомовна);
Французька спільнота (франкомовна);
Три регіони:
Фламандський регіон, поділений на п'ять провінцій;
Валлонський регіон, поділений на п'ять провінцій;
Брюссельський столичний регіон.
Провінції
Карта | Прапор | Провінція | Адм. центр | Населення (01.01.2010) | Площа, км² |
---|---|---|---|---|---|
Брюссельський столичний регіон | |||||
Брюссельський столичний регіон | Брюссель | 1 101 872 | 161 | ||
Фламандський регіон | |||||
Антверпен | Антверпен | 1 845 362 | 2867 | ||
Лімбург | Гасселт | 838 505 | 2422 | ||
Східна Фландрія | Гент | 1 432 326 | 2982 | ||
Фламандський Брабант | Левен | 1 076 924 | 2106 | ||
Західна Фландрія | Брюгге | 1 159 366 | 3144 | ||
Валлонський регіон | |||||
Валлонський Брабант | Вавр | 379 515 | 1091 | ||
Ено | Монс | 1 309 880 | 3786 | ||
Льєж | Льєж | 1 067 685 | 3862 | ||
Люксембург | Арлон | 269 023 | 4440 | ||
Намюр | Намюр | 472 281 | 3666 | ||
Всього: | 1 0952 739 | 30 527 |
Економіка
Бельгія — високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: інжиніринг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна, нафтова та скляна промисловість.
Грошова одиниця — євро
Експорт: залізо, сталь, текстиль, нафтохімікати, пластмаси, діаманти, транспортні засоби;
Див. також
- Корисні копалини Бельгії
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Бельгії
- Гірничо-металургійна промисловість Бельгії
Транспорт
Динамічна і щільна бельгійська залізнична мережа спонукала великі компанії, такі як La Brugeoise et Nivelles (зараз BN відділення Bombardier Transportation), розвивати спеціальні нові технології.
У містах обмеження швидкості — 50 км/год. Використання ременів безпеки — обов'язково. Діти до 10 років повинні перевозитися в спеціальних сидіннях.
Демографія
Станом на 1 січня 2020 року загальна кількість населення Бельгії за даними реєстру населення становила 11 492 641 осіб. Щільність населення Бельгії станом на січень 2019 року становила 376 осіб/км2 , що робить її 22-ю найбільш густонаселеною країною у світі та 6-ю найбільш густонаселеною країною в Європі. Найбільш густонаселеною провінцією є Антверпен, найменш густонаселеною — Люксембург.
Станом на січень 2019 року у Фламандському регіоні проживало 6 589 069 осіб (57,6 % населення Бельгії), а найбільш густонаселеними містами були Антверпен (523 248), Гент (260 341) та Брюгге (118 284). Валлонія має населення 3 633 795 осіб (31,8 % населення Бельгії), найбільш густонаселеними містами є Шарлеруа (201 816), Льєж (197 355) і Намюр (110 939). Брюссельський столичний регіон налічує 1 208 542 мешканців (10,6 % Бельгії) у 19 муніципалітетах, три з яких налічують понад 100 000 мешканців.
- 1990 — 9,895 млн
- 2002 — 10,2 млн (за відомостями перепису)
Мови
Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55 % населення країни); на півдні, у Валлонії — французькою (32 %); 11 % бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії — німецька (0,6 %). У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами. У Фландрії за офіційну мову править тільки нідерландська, у Валлонії — французька (на землях Німецькомовної громади ще й німецька), а в Брюсселі за офіційні вважають французьку та нідерландську мови.
Релігія
Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Більшість віруючих (близько 75 % населення) — католики. Офіційно визнані також іслам (250 тис. осіб), протестантство (близько 70 тис. осіб), юдаїзм (35 тис. осіб), англіканство (40 тис. осіб), православ'я (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені.
Найбільші міста
Культура
Незважаючи на політичні та мовні розбіжності, регіон, що відповідає сучасній Бельгії, став свідком розквіту основних мистецьких течій, які мали величезний вплив на європейське мистецтво та культуру. Сьогодні культурне життя певною мірою зосереджене в межах кожної мовної спільноти, а різноманітні бар'єри зробили спільну культурну сферу менш вираженою. З 1970-х років у країні немає двомовних університетів чи коледжів, за винятком Королівської військової академії та Антверпенської морської академії.
Інше
Державний прапор Королівства Бельгії складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, що їх досягають мудрістю. Червоний — символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Прапор схвалено 1831 року.
Державний герб Королівства Бельгії зображено як чорного щита, приладнаного на схрещених скіпетрах, на тлі щита зображено лева — символ влади. Щит увінчано князівською короною — символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: «У єднанні — сила».
Гімн Бельгії (французька мова):
- Ô Belgique, ô mère chérie,
- À toi nos cœurs, à toi nos bras,
- À toi notre sang, ô Patrie !
- Nous le jurons tous, tu vivras !
- Tu vivras toujours grande et belle: Et ton invincible unité
- Aura pour devise immortelle :
- Le Roi, la Loi, la Liberté !
- Aura pour devise immortelle :
- Le Roi, la Loi, la Liberté !
- Le Roi, la Loi, la Liberté !
- Le Roi, la Loi, la Liberté !
Національне свято — 21 липня.
Див. також
Примітки
- Pateman, Robert and Elliott, Mark (2006). Belgium. Benchmark Books. с. 27.
- Fitzmaurice, John (1996). New Order? International models of peace and reconciliation—Diversity and civil society (англійською) . Democratic Dialogue Northern Ireland's first think tank, Belfast, Northern Ireland, UK. оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 12 серпня 2007.
- Belgium country profile (англійською) . EUbusiness, Richmond, UK. 27 серпня 2006. оригіналу за 7 жовтня 2009. Процитовано 12 серпня 2007.
- Karl, Farah; Stoneking, James (1999). (PDF). World History II (англійською) . Appomattox Regional Governor's School (History Department), Petersburg, Virginia, USA. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2007. Процитовано 16 серпня 2007.
- Buoyant Brussels. Bilingual island in Flanders. UCL (англійською) . оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
- Belgian government sworn in, ending 18-month crisis. (англійською) . 6 грудня 2011. оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 8 грудня 2011.
- Subscribe to read. Financial Times (англійською) . оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
- Quality of Life Index by Country 2017 Mid-Year. www.numbeo.com (англійською) . оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 28 грудня 2017.
- Health index (PDF) (англійською) . World Health Organization. (PDF) оригіналу за 5 серпня 2011.
- Education index | Human Development Reports. hdr.undp.org (англійською) . оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 28 грудня 2017.
- Human Development Report 2016 (PDF). undp.org. (PDF) оригіналу за 27 березня 2017.
- Global Peace Index 2017 (PDF). reliefweb.int. (PDF) оригіналу за 28 грудня 2017.
Література
- Бельгія [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974—1985.
- Бельгія [ 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
- Бельгія (Королівство Б.) [ 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] //
- Кривонос Р. А. Бельгія // Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульвінський. — 2017. — 564 с.
- Історія Бельгії: навч. посіб. / Олексій Миколайович Сухий; В.о. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; Відп. за вип. Роман Мар'янович Шуст; Наук. ред. Андрій Михайлович Козицький.– Львів: Піраміда, 2005.– 257,[3] с.– 1000 пр.– Бібліогр.: с. 251—257 . —
- Конституції країн світу: королівство Бельгія. Федеративна Республіка Німеччина. Королівство Швеція. — Київ: ОВК, 2021. — 370 с.
- Кривонос Р. А. Кудряченко А. І. Стан і перспективи співпраці України з країнами Бенілюксу // Україна в Європі: контекст міжнародних відносин: колективна монографія / За ред. А. І. Кудряченка. — К.: Фенікс, 2011. — С. 419—439.
- Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Бельгія, Болгарія, Велика Британія» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ін.]. — Київ: Вид-во НАДУ, 2015. — 99 с. : табл.
- Путівник країнами західної Європи: Т.1 : Австралія, Бельгія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Швейцарія / Ред. Едуард Пастух; Уклад. Леся Демська; Худож.-оформ. Олександра Новацька.– Львів: Курсор-Плюс, 1998.– 222 с.
- Бельгія та колоніальний поділ Африки (1876—1918 рр.): автореф. дис … канд. іст. наук : 07.00.02 / Олег Михайлович Тавшунський; В.о. Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна.– Харків: [Б.в.], 2010.– 16 с.
- Дослідження та викладання історії Голокосту. Україна, Нідерланди, Бельгія = Lessons from the Holocaust in Ukraina and Low Countries: зб. матер. міжнар. проекту «Історія Голокосту в Україні та Нижніх Землях» / Під ред. Марко Оттен, Юлія Смілянська; Редкол. Марко Оттен, Жанна Ковба, Юлія Смілянська; Наук. ред. Жанна Ковба.– К. : Дух і Літера, 2010.– 196+176 с. : іл. — Укр., англ. мовами.–
- Країнознавство: країни пострадянського простору, Європи і Північної Америки: навч. посібник / М. С. Дорошко, Р. А. Кривонос, В. П. Крижанівський, Н. Ф. Сербіна. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. — 335 с.
- Франкомовні країни: Канада, Швейцарія, Бельгія… / О. Клименко. — К. : Шкільний світ, 2007. — 128 с.: іл. — (Бібліотека «Шкільного світу») (Le francais. Бібліотека). — (б-ка «Шк. світу»). —
- Сегалл Я. Бельгия. М., 1940
- Лозинский С. Г. История Бельгии и Голландин в новое время. СПБ, [1908]
- Pirenne H. Histoire de Belgique des origines á nos jours, V. 1—4. Bruxelles, [1948—1952]
- Кирило Галушко, Ярослав Попенко. Серце Європи // Український тиждень, № 46 (159), 12.11.2010 [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Андрій Гайдамаха. Мови спотикання // Український тиждень, № 18 (131), 7.05.2010 [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Андрій Гайдамаха. Непоступливість і страх // Український тиждень, № 45 (158), 5.11.2010 [ 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Безп'ятчук Жанна. Бельгійські паралелі // Український тиждень, № 22 (135), 4.06.2010 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Безп'ятчук Жанна. Бельгійці йдуть // Український тиждень, № 46 (159), 12.11.2010 [ 22 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Посилання
- CIA — The World Factbook [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Історія Бельгії: Оригінали документів [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Власники бельгійських кав'ярень виступили проти заборони паління [ 26 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- History of Belgium // www.britannica.com
протока Ла-Манш | Нідерланди | Нідерланди |
Франція | Німеччина | |
Франція | Франція | Люксембург |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be lgiya nid Belgie ˈbɛlɣije prosluhati fr Belgique bɛlʒik prosluhati nim Belgien ˈbɛlɡi en prosluhati oficijna nazva Koroli vstvo Be lgiya nid Koninkrijk Belgie fr Royaume de Belgique nim Konigreich Belgien suverenna derzhava u Zahidnij Yevropi Na pivnochi omivayetsya Pivnichnim morem na suhodoli mezhuye na pivnochi z Niderlandami na shodi z Nimechchinoyu i Lyuksemburgom na pivdni z Franciyeyu Plosha krayini 30 528 km 139 misce u sviti naselennya trohi bilshe 11 4 mln osib Za gustotoyu naselennya 367 os na 1 km Belgiya posidaye odne z pershih misc u sviti Stolicya ta najbilshe misto Bryussel nid Brussel fr Bruxelles naselennya yakogo stanovit 1 2 mln osib Sered inshih velikih mist slid vidiliti Antverpen Leven Mehelen Gent Bryugge ta Lyezh Korolivstvo Belgiya Koninkrijk Belgie Royaume de Belgique Konigreich Belgien Prapor Gerb Deviz nid Eendracht maakt macht fr L union fait la force nim Einigkeit macht stark Yednist daye silu Gimn Derzhavnij Gimn Belgiyi source source track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya Belgiyi Stolicya ta najbilshe misto Bryussel Oficijni movi niderlandska francuzka i nimecka Forma pravlinnya federativna parlamentska konstitucijna monarhiya Korol Filip I Prem yer ministr Aleksander de Kroo Nezalezhnist vid Niderlandiv Progoloshennya 4 zhovtnya 1830 Viznannya 19 kvitnya 1839 Vstup do YeS 25 bereznya 1957 Plosha Zagalom 32 547 km 23 Vnutr vodi 6 4 Naselennya ocinka 2019 11 481 000 Gustota 367 osib km VVP PKS 2023 r ocinka Povnij 599 195 mln 36 Na dushu naselennya 30 700 EUR Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Kodi ISO 3166 BE BEL Domen be Telefonnij kod 32 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Belgiya Syudi perenapravlyayetsya zapit Belgijci Na cyu temu potribna okrema stattya Yuridichno Belgiya ye suverennoyu derzhavoyu i federalnoyu konstitucijnoyu monarhiyeyu z parlamentskoyu sistemoyu Yiyi institucijna organizaciya ye skladnoyu i strukturovana sho na regionalnomu sho na movnomu rivnyah Krayina podilena na tri regioni z visokim rivnem avtonomiyi Flamandskij region na pivnochi Valloniya na pivdni ta Bryusselskij stolichnij region Bryussel najmenshij i najbilsh gustonaselenij region a takozh najbagatshij region za rivnem VVP na dushu naselennya U Belgiyi meshkayut dvi osnovni movni grupi chi spilnoti niderlandskomovne perevazhno flamandska gromada yaka stanovit blizko 59 vidsotkiv naselennya i frankomovna gromada yaka stanovit blizko 40 vidsotkiv usih belgijciv Nevelichka nimeckomovna gromada kotra nalichuye blizko odnogo vidsotka isnuye u Shidnih kantonah Region stolici Bryusselya oficijno ye dvomovnim francuzka ta niderlandska hocha francuzka mova ye dominantnoyu Movne riznomanittya Belgiyi ta pov yazani z cim politichni konflikti vidbivayutsya na yiyi politichnij istoriyi ta skladnij sistemi vryaduvannya sho skladayetsya z shistoh riznih uryadiv Nevelika nimeckomovna gromada Belgiyi meshkaye na shodi krayini u provinciyi Lyezh Istorichno Belgiya bula chastinoyu oblasti vidomoyi yak Nizhni krayini kraj desho bilshij za ninishnyu grupu krayin Benilyuksu yaka takozh vklyuchala chastini Pivnichnoyi Franciyi ta Zahidnoyi Nimechchini Yiyi nazva pohodit vid latinskogo slova Belgica na chest rimskoyi provinciyi Gallia Belgica Z kincya serednovichchya do 17 stolittya teritoriya Belgiyi bula kosmopolitichnim centrom procvitannya komerciyi ta kulturi U period z 16 po pochatku 19 stolittya Belgiya sluguvala polem bitvi mizh bagatma yevropejskimi derzhavami zasluzhivshi cim prizvisko Pole bitvi Yevropi reputaciyu pidkriplenu oboma svitovimi vijnami Krayina vinikla u 1830 roci pislya Belgijskoyi revolyuciyi v rezultati yakoyi Belgiya viddililasya vid Niderlandiv Belgiya brala uchast u promislovij revolyuciyi i protyagom 20 stolittya volodila nizkoyu kolonij v Africi Druga polovina 20 stolittya oznamenuvalasya zrostannyam naprugi mizh niderlandskomovnimi ta frankomovnimi gromadyanami sho zhivilasya riznicyami u movi ta kulturi ta nerivnim ekonomichnim rozvitkom Flandriyi ta Valloniyi Cej postijnij antagonizm prizviv do dekilkoh dalekosyazhnih reform v rezultati yakih u period z 1970 po 1993 roki vidbuvsya perehid vid unitarnogo do federativnogo ustroyu Nezvazhayuchi na reformi napruzhenist mizh grupami zbereglasya yaksho ne zrosla ye znachnij separatizm osoblivo sered flamandciv isnuyut superechlivi zakoni pro movu napriklad municipaliteti z movnimi pilgami i formuvannya koalicijnogo uryadu pislya federalnih viboriv u chervni 2010 roku zajnyalo 18 misyaciv sho ye svitovim rekordom Riven bezrobittya u Valloniyi bilshe nizh udvichi vishij nizh u Flandriyi yaka rozkvitala pislya vijni Belgiya ye odniyeyu z shesti krayin zasnovnikiv Yevropejskogo Soyuzu a yiyi stolicya Bryussel misto sho v yakomu roztashovana Yevropejska Komisiya Rada Yevropejskogo Soyuzu ta Yevropejska rada a takozh odne z troh mist de roztashovanij Yevropejskij Parlament inshi Strasburg Lyuksemburg Belgiya takozh ye chlenom zasnovnikom Yevrozoni NATO OESR ta SOT a takozh chastinoyu tristoronnogo Soyuzu Benilyuksu ta Shengenskoyi zoni U Bryusseli ye kilka oficijnih institucij YeS i shtab kvartiri bagatoh velikih mizhnarodnih organizacij takih yak NATO Belgiya krayina z rozvinenoyu ekonomikoyu i visokim rivnem dohodu Krayina maye duzhe visokij riven zhittya yakist zhittya horoshu sistemu ohoroni zdorov ya ta osviti i klasifikuyetsya yak duzhe visokij v Indeksi lyudskogo rozvitku Belgiya takozh ye odniyeyu z najbezpechnishih i najmirolyubnishih krayin svitu Pohodzhennya nazviIstorichno Belgiya bula chastinoyu oblasti vidomoyi yak Nizhni Zemli regionu trohi bilshogo anizh suchasnij Benilyuks do skladu yakogo takozh vhodili chastini Pivnichnoyi Franciyi i Zahidnoyi Nimechchini Nazva krayini pohodit vid etnonima keltskogo plemeni belgi yake dalo nazvu rimskij provinciyi Belgika lat Gallia Belgica utvorenoyi v 16 roci do n e Z kincya Serednovichchya do XVII stolittya oblast Belgiyi bula procvitayuchim i kosmopolitichnim centrom torgivli i kulturi U period mizh XVI i XIX stolittyami Belgiya sluzhila polem bitvi mizh bagatma yevropejskimi derzhavami zarobivshi prizvisko pole bitvi Yevropi yake posilili dvi svitovi vijni Krayina vinikla u 1830 roci pislya Belgijskoyi revolyuciyi pislya yakoyi ta vidokremilasya vid Niderlandiv GeografiyaLisovij pejzazh Ardenn Dokladnishe Geografiya Belgiyi Geografichne polozhennya znahoditsya u Zahidnij Yevropi na uzberezhzhi Pivnichnogo morya Na pivdennomu zahodi mezhuye z Franciyeyu na shodi z Lyuksemburgom i Nimechchinoyu na pivnichnomu shodi z Niderlandami na pivnichnomu zahodi mistitsya Pivnichne more Na pivnichnomu zahodi priberezhni rivnini u centralnij chastini pagorbi pagorbi j lisi na pivdennomu shodi richka Shelda Shelde Poverhnya perevazhno nizovinna z postupovim pidvishennyam na pivdennij shid Priberezhna smuga Pivnichnogo morya najbilsh ponizhena vkrita pishanimi dyunami i vidgorodzhena dambami sho zahishayut vid povenej rajoni polderiv nizovinnih ugid Na pivnochi i pivnichnomu zahodi Belgiyi plaska Flandrska nizovina yaka na shodi perehodit u nevisoke do 80 m plato Kempen U serednij chastini Belgiyi perevazhayut hvilyasti plato 80 180 m Na pivdennomu shodi starodavnij gercinskij masiv Ardenni g 674 m Z korisnih kopalin promislove znachennya mayut pokladi kam yanogo vugillya zapasi ponad 6 mlrd t v rajonah Mons Sharlerua Lyezh i Kempen fosforitiv kaoliniv budmaterialiv Klimat Belgiyi pomirno teplij morskij Zvichajni temperaturi sichnya 3 4 lipnya 18 19 Perevazhayut zahidni vitri znachna hmarnist Opadiv 750 800 mm na rik v Ardennah do 1500 mm U Belgiyi duzhe gusta sitka richok Na pivdni Belgiyi protikaye Maas ta jogo pritoka Sambr Richki serednoyi i pivnichnoyi Belgiyi Shelda Shelde z pritokami Lisom Leye Denderom na Pn Zh r Ejzer Grunti na pivnochi Belgiyi perevazhno buri lisovi u Kempeni j Ardennah pidzolisti Lisi golovnim chinom dubovi j bukovi zajmayut 19 7 ploshi Belgiyi Div takozh Geologiya Belgiyi ta Gidrogeologiya BelgiyiIstoriyaDokladnishe Istoriya Belgiyi Starodavni chasi U starodavni chasi na teritoriyi Belgiyi zhilo keltske plem ya belgiv U 57 roci do n e teritoriyu Belgiyi zavoyuvav Yulij Cezar i vklyuchiv yiyi do skladu Rimskoyi imperiyi takozh opisav keltiv u svoyih Zapiskah pro Gallsku vijnu U III st do Belgiyi vderlisya germanski plemena frankiv i friziv Belgi buli chastkovo vinisheni frankami a chastkovo zlilisya z nimi U rannomu Serednovichchi Belgiya perebuvala v skladi frankskoyi derzhavi Za Verdenskim dogovorom 843 roku teritoriyu teperishnoyi Belgiyi bulo podileno po richci Sheldi na dvi chastini zahidna vidijshla do Franciyi shidna do Lotaringiyi U XIII XIV stolittyah teritoriya Belgiyi bula arenoyu zapekloyi borotbi mizh Angliyeyu ta Franciyeyu U seredini XV stolittya stala volodinnyam burgundskih gercogiv U 1477 1516 rokah teritoriya teperishnoyi Belgiyi abo Pivdenni Niderlandi nalezhala razom iz reshtoyu Niderlandiv do imperiyi Gabsburgiv a v 1516 1713 rokah Ispaniyi Pislya vijni za Ispansku spadshinu za Utrehtskim mirom 1713 roku teritoriya bula priyednana do Avstriyi i znovu vklyuchena do skladu imperiyi Gabsburgiv yak Avstrijski Niderlandi XVIII stolittya Naprikinci XVIII stolittya v Avstrijskih Niderlandah rozvinulis metalurgijna kam yanovugilna sherstyana shovkova sklyana ta inshi galuzi promislovosti zmicnila burzhuaziya yak politichna sila 1789 roku vnaslidok burzhuaznoyi revolyuciyi avstrijci buli vignani 11 sichnya 1790 roku progoloshena nezalezhna derzhava Spolucheni Shtati Belgiyi ale 1791 roku Avstriya vidnovila svoyu vladu nad Belgiyeyu 1795 roku francuzkij termidorianskij konvent progolosiv priyednannya Belgiyi do Franciyi U kolishnih Avstrijskih Niderlandah buli likvidovani perezhitki feodalnih vidnosin zmensheno vpliv katolickoyi cerkvi na ekonomichne j politichne zhittya krayini HIH stolittya Epizod Belgijskoyi revolyuciyi Pislya padinnya imperiyi Napoleona kolishni Avstrijski Niderlandi rishennyam Videnskogo kongresu 1814 1815 rokiv bulo zlucheno z Niderlandami v yedine korolivstvo Spolucheni Niderlandi pid vladoyu niderlandskogo korolya Vilgelma I Vnaslidok revolyuciyi 1830 roku ta desyatidennoyi kampaniyi 1831 roku za pidtrimki Franciyi Belgiya zdobula nezalezhnist Naprikinci XIX stolittya zavdyaki nayavnosti prirodnih bagatstv i vilnih kapitaliv podalshomu posilennyu ekspluataciyi naselennya metropoliyi i koloniyi Belgijskogo Kongo z 1885 Belgiya shvidko peretvoryuyetsya v industrialnu krayinu 1885 roku u Belgiyi utvorilasya robitnicha partiya u 1886 1889 1890 rokah vidbulisya veliki strajki vuglekopiv sho suprovodzhuvalisya sutichkami robitnikiv z policiyeyu j uryadovim vijskom u zagalnih politichnih strajkah 1893 1902 i 1913 rokiv uzyalo uchast blizko 1 mln robitnikiv HH stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Belgiya bula okupovana 4 serpnya 1914 roku nimecki vijska porushili dogovir pro nejtralitet i zajnyali majzhe vsyu teritoriyu krayini U 1 j tretini HH stolittya v Belgiyi zaprovadili zagalne viborche pravo dlya cholovikiv 8 godinnij robochij den pidvishili pensiyi Svitova ekonomichna kriza 1929 1933 rokiv ohopila vsi galuzi belgijskoyi ekonomiki kilkist bezrobitnih zrosla do 300 tisyach osib U roki Drugoyi svitovoyi vijni Belgiya bula okupovana vijskami gitlerivskoyi Nimechchini 1948 roku Belgiya uvijshla do Zahidnogo soyuzu a 1949 roku do Pivnichno Atlantichnogo soyuzu 1955 roku Belgiya pidpisala a 1957 roku dogovir pro t z Spilnij yevropejskij rinok yakij u Rimi pidpisali FRN Franciya Italiya Belgiya Niderlandi i Lyuksemburg Pershih zahodiv do regionalnoyi avtonomiyi bulo vzhito u 1971 1974 j 1980 rokah koli bulo stvoreno regionalni asambleyi dlya Flandriyi Valloniyi j Bryusselya 1992 bulo ogolosheno pro vvedennya federativnogo ladu PolitikaBelgiya konstitucijna monarhiya Glava derzhavi korol yakij zatverdzhuye zakoni maye pravo rozpuskati parlament priznachaye ministriv ta suddiv vsih instancij Zakonodavcha vlada u krayini nalezhit parlamentovi sho skladayetsya z palati predstavnikiv i senatu Chleni parlamentu za vinyatkom chastini senatoriv yakih obirayut radi provincij i sam senat obirayutsya gromadyanami Belgiyi vikom vid 18 rokiv Obranimi do palati predstavnikiv mozhut buti osobi yaki dosyagli 25 rokiv a do senatu 40 rokiv U Belgiyi diye proporcijna viborcha sistema Zgidno z konstituciyeyu 1831 vikonavcha vlada nalezhit korolyu faktichno vona zdijsnyuyetsya uryadom Miscevimi spravami za konstituciyeyu Belgiyi vidayut viborni provincialni ta komunalni radi i priznachuvani korolem gubernatori komisari ta burgomistri Filip I Golova derzhavi korol Filip I z 21 lipnya 2013 Uchast u mizhnarodnih organizaciyah Belgiya bere uchast u bagatoh mizhnarodnih organizaciyah zokrema SOT OON YeKA YeMS YeIB YeS MBRR MVF MFKK NATO OBSYe OESR Dokladnishe Politichni partiyi Belgiyi Politichna kriza 2007 2011 Pislya federalnih viboriv yaki projshli 10 chervnya 2007 r liberalnij ta socialno hristiyanskij partiyam tak i ne vdalosya stvoriti nacionalnij federalnij uryad krayini Za vsyu svoyu politichnu istoriyu Belgiya vpershe perezhivala taku skladnu situaciyu Cherez 6 misyaciv pislya viboriv nareshti dosyagnuta domovlenist i u grudni 2007 r stvoreno Perehidnij uryad yakij ocholiv kolishnij prem yer ministr Gi Vergofstadt 20 bereznya 2008 r cherez 9 misyaciv peremovin prem yer ministrom obrano Iva Leterma i sformovano novij uryad 15 lipnya 2008 roku I Leterm podav u vidstavku darma sho Korol Belgiyi Albert II ne dav svoyu zgodu na ce i krayina znovu porinula u neviznachenist Politichna kriza trivala povnovazhennya chinnogo uryadu prodovzhuyutsya lishe za umovi znachnih obmezhen dati rozglyadu garyachih pitan vidtyaguyutsya u tomu chisli shodo provedennya dostrokovih viboriv u 2009 r spilno z chergovimi regionalnimi ta parlamentskimi Iv Leterm proponuvav vidstavku uryadu dvichi 19 ta 22 grudnya 2008 r i pid chas drugoyi dopovidi Korol Albert II nareshti dav zgodu 30 grudnya 2008 r Prem yer ministrom Belgiyi stav German Van Rompej Sklad Kabinetu ministriv zalishivsya u cilomu bez zmin okrim troh osib viceprem yer ministrom ministrom vnutrishnih sprav priznacheno Gvido De Padta ministrom yusticiyi Stefana Deklerka ministrom derzhavnoyi sluzhbi ta derzhavnih pidpriyemstv stav Stiven Vanakere Detalnishe u statti Politichna kriza v Belgiyi 2007 2011 Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko belgijski vidnosiniAdministrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij podil Belgiyi Flamandska gromada niderlandskomovna Francuzka gromada francuzkomovna Nimeckomovna gromada Flandriya Valloniya Bryusselskij stolichnij region Na osnovi chotiroh movnih zon viznachenih u 1962 63 rokah niderlandska dvomovna francuzka ta nimecka poslidovni pereglyadi konstituciyi krayini u 1970 1980 1988 ta 1993 rokah vstanovili unikalnu formu federativnoyi derzhavi z podilom politichnoyi vladi na tri rivni Federalnij uryad sho bazuyetsya v Bryusseli Tri movni spilnoti Flamandska spilnota gollandskomovna Francuzka spilnota frankomovna Nimeckomovna spilnota Tri regioni Flamandskij region podilenij na p yat provincij Vallonskij region podilenij na p yat provincij Bryusselskij stolichnij region Provinciyi Karta Prapor Provinciya Adm centr Naselennya 01 01 2010 Plosha km Bryusselskij stolichnij region Bryusselskij stolichnij region Bryussel 1 101 872 161 Flamandskij region Antverpen Antverpen 1 845 362 2867 Limburg Gasselt 838 505 2422 Shidna Flandriya Gent 1 432 326 2982 Flamandskij Brabant Leven 1 076 924 2106 Zahidna Flandriya Bryugge 1 159 366 3144 Vallonskij region Vallonskij Brabant Vavr 379 515 1091 Eno Mons 1 309 880 3786 Lyezh Lyezh 1 067 685 3862 Lyuksemburg Arlon 269 023 4440 Namyur Namyur 472 281 3666 Vsogo 1 0952 739 30 527EkonomikaDokladnishe Ekonomika Belgiyi Belgiya visokorozvinena industrialna krayina Osnovni galuzi ekonomiki inzhiniring i metalurgiya motorobudivna harchova himichna tekstilna vugilna naftova ta sklyana promislovist Groshova odinicya yevro Eksport zalizo stal tekstil naftohimikati plastmasi diamanti transportni zasobi Div takozh Korisni kopalini Belgiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Belgiyi Girnicho metalurgijna promislovist Belgiyi Transport Dinamichna i shilna belgijska zaliznichna merezha sponukala veliki kompaniyi taki yak La Brugeoise et Nivelles zaraz BN viddilennya Bombardier Transportation rozvivati specialni novi tehnologiyi U mistah obmezhennya shvidkosti 50 km god Vikoristannya remeniv bezpeki obov yazkovo Diti do 10 rokiv povinni perevozitisya v specialnih sidinnyah DemografiyaDokladnishe Naselennya Belgiyi Stanom na 1 sichnya 2020 roku zagalna kilkist naselennya Belgiyi za danimi reyestru naselennya stanovila 11 492 641 osib Shilnist naselennya Belgiyi stanom na sichen 2019 roku stanovila 376 osib km2 sho robit yiyi 22 yu najbilsh gustonaselenoyu krayinoyu u sviti ta 6 yu najbilsh gustonaselenoyu krayinoyu v Yevropi Najbilsh gustonaselenoyu provinciyeyu ye Antverpen najmensh gustonaselenoyu Lyuksemburg Stanom na sichen 2019 roku u Flamandskomu regioni prozhivalo 6 589 069 osib 57 6 naselennya Belgiyi a najbilsh gustonaselenimi mistami buli Antverpen 523 248 Gent 260 341 ta Bryugge 118 284 Valloniya maye naselennya 3 633 795 osib 31 8 naselennya Belgiyi najbilsh gustonaselenimi mistami ye Sharlerua 201 816 Lyezh 197 355 i Namyur 110 939 Bryusselskij stolichnij region nalichuye 1 208 542 meshkanciv 10 6 Belgiyi u 19 municipalitetah tri z yakih nalichuyut ponad 100 000 meshkanciv 1990 9 895 mln 2002 10 2 mln za vidomostyami perepisu Movi Dokladnishe Div takozh Belgijska movna mezha ta Frankizaciya Bryusselya Oficijni movi niderlandska francuzka j nimecka Na pivnochi u Flandriyi rozmovlyayut zdebilshogo niderlandskoyu 55 naselennya krayini na pivdni u Valloniyi francuzkoyu 32 11 belgijciv dvomovni na samomu shodi Valloniyi nimecka 0 6 U Bryusselskomu regioni rozmovlyayut francuzkoyu j niderlandskoyu movami U Flandriyi za oficijnu movu pravit tilki niderlandska u Valloniyi francuzka na zemlyah Nimeckomovnoyi gromadi she j nimecka a v Bryusseli za oficijni vvazhayut francuzku ta niderlandsku movi Religiya Div takozh Katolicka cerkva v Belgiyi Konstituciya Belgiyi garantuye svobodu virospovidannya Bilshist viruyuchih blizko 75 naselennya katoliki Oficijno viznani takozh islam 250 tis osib protestantstvo blizko 70 tis osib yudayizm 35 tis osib anglikanstvo 40 tis osib pravoslav ya 20 tis osib Protestanti zhivut v osnovnomu v Brabanti ta Genti Yevrejska gromada zoseredzhena v Bryusseli ta Antverpeni Najbilshi mista Dokladnishe mista BelgiyiKulturaDokladnishe Kultura Belgiyi Nezvazhayuchi na politichni ta movni rozbizhnosti region sho vidpovidaye suchasnij Belgiyi stav svidkom rozkvitu osnovnih misteckih techij yaki mali velicheznij vpliv na yevropejske mistectvo ta kulturu Sogodni kulturne zhittya pevnoyu miroyu zoseredzhene v mezhah kozhnoyi movnoyi spilnoti a riznomanitni bar yeri zrobili spilnu kulturnu sferu mensh virazhenoyu Z 1970 h rokiv u krayini nemaye dvomovnih universitetiv chi koledzhiv za vinyatkom Korolivskoyi vijskovoyi akademiyi ta Antverpenskoyi morskoyi akademiyi InsheDerzhavnij prapor Korolivstva Belgiyi skladayetsya z chornoyi zhovtoyi j chervonoyi dozemnih smug Chornij kolir simvolizuye silu zhovtij oznachaye zrilist povnotu sili sho yih dosyagayut mudristyu Chervonij simvol peremogi dosyagnutoyi vnaslidok viyavlenoyi horobrosti muzhnosti j zhertovnosti Prapor shvaleno 1831 roku Derzhavnij gerb Korolivstva Belgiyi zobrazheno yak chornogo shita priladnanogo na shreshenih skipetrah na tli shita zobrazheno leva simvol vladi Shit uvinchano knyazivskoyu koronoyu simvolom monarhichnogo ladu Belgiyi Vnizu na chervonij strichci napis U yednanni sila Gimn Belgiyi francuzka mova O Belgique o mere cherie A toi nos cœurs a toi nos bras A toi notre sang o Patrie Nous le jurons tous tu vivras Tu vivras toujours grande et belle Et ton invincible unite Aura pour devise immortelle Le Roi la Loi la Liberte Aura pour devise immortelle Le Roi la Loi la Liberte Le Roi la Loi la Liberte Le Roi la Loi la Liberte Nacionalne svyato 21 lipnya Div takozhUkrayinci Belgiyi Spisok ssavciv BelgiyiPrimitkiPateman Robert and Elliott Mark 2006 Belgium Benchmark Books s 27 ISBN 978 0761420590 Fitzmaurice John 1996 New Order International models of peace and reconciliation Diversity and civil society anglijskoyu Democratic Dialogue Northern Ireland s first think tank Belfast Northern Ireland UK originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2007 Belgium country profile anglijskoyu EUbusiness Richmond UK 27 serpnya 2006 originalu za 7 zhovtnya 2009 Procitovano 12 serpnya 2007 Karl Farah Stoneking James 1999 PDF World History II anglijskoyu Appomattox Regional Governor s School History Department Petersburg Virginia USA Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2007 Procitovano 16 serpnya 2007 Buoyant Brussels Bilingual island in Flanders UCL anglijskoyu originalu za 24 travnya 2016 Procitovano 5 chervnya 2016 Belgian government sworn in ending 18 month crisis anglijskoyu 6 grudnya 2011 originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 8 grudnya 2011 Subscribe to read Financial Times anglijskoyu originalu za 9 serpnya 2017 Procitovano 19 chervnya 2017 Quality of Life Index by Country 2017 Mid Year www numbeo com anglijskoyu originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2017 Health index PDF anglijskoyu World Health Organization PDF originalu za 5 serpnya 2011 Education index Human Development Reports hdr undp org anglijskoyu originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2017 Human Development Report 2016 PDF undp org PDF originalu za 27 bereznya 2017 Global Peace Index 2017 PDF reliefweb int PDF originalu za 28 grudnya 2017 LiteraturaBelgiya 27 travnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Belgiya 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Belgiya Korolivstvo B 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine Krivonos R A Belgiya Pivnichna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna Yevropa naukovij redaktor 1 go tomu A G Bulvinskij 2017 564 s Istoriya Belgiyi navch posib Oleksij Mikolajovich Suhij V o Lviv nac un t im I Franka Vidp za vip Roman Mar yanovich Shust Nauk red Andrij Mihajlovich Kozickij Lviv Piramida 2005 257 3 s 1000 pr Bibliogr s 251 257 ISBN 966 7188 53 1 Konstituciyi krayin svitu korolivstvo Belgiya Federativna Respublika Nimechchina Korolivstvo Shveciya Kiyiv OVK 2021 370 s Krivonos R A Kudryachenko A I Stan i perspektivi spivpraci Ukrayini z krayinami Benilyuksu Ukrayina v Yevropi kontekst mizhnarodnih vidnosin kolektivna monografiya Za red A I Kudryachenka K Feniks 2011 S 419 439 Opornij konspekt lekcij Tema Administrativno teritorialnij ustrij krayin Yevropejskogo Soyuzu Belgiya Bolgariya Velika Britaniya Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini avt uporyad P V Vorona ta in Kiyiv Vid vo NADU 2015 99 s tabl Putivnik krayinami zahidnoyi Yevropi T 1 Avstraliya Belgiya Daniya Niderlandi Nimechchina Shvejcariya Red Eduard Pastuh Uklad Lesya Demska Hudozh oform Oleksandra Novacka Lviv Kursor Plyus 1998 222 s Belgiya ta kolonialnij podil Afriki 1876 1918 rr avtoref dis kand ist nauk 07 00 02 Oleg Mihajlovich Tavshunskij V o Harkiv nac un t im V N Karazina Harkiv B v 2010 16 s Doslidzhennya ta vikladannya istoriyi Golokostu Ukrayina Niderlandi Belgiya Lessons from the Holocaust in Ukraina and Low Countries zb mater mizhnar proektu Istoriya Golokostu v Ukrayini ta Nizhnih Zemlyah Pid red Marko Otten Yuliya Smilyanska Redkol Marko Otten Zhanna Kovba Yuliya Smilyanska Nauk red Zhanna Kovba K Duh i Litera 2010 196 176 s il Ukr angl movami ISBN 966 378 145 7 Krayinoznavstvo krayini postradyanskogo prostoru Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki navch posibnik M S Doroshko R A Krivonos V P Krizhanivskij N F Serbina K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2012 335 s Frankomovni krayini Kanada Shvejcariya Belgiya O Klimenko K Shkilnij svit 2007 128 s il Biblioteka Shkilnogo svitu Le francais Biblioteka ISBN 978 966 451 000 1 b ka Shk svitu ISBN 978 966 451 049 0 Segall Ya Belgiya M 1940 Lozinskij S G Istoriya Belgii i Gollandin v novoe vremya SPB 1908 Pirenne H Histoire de Belgique des origines a nos jours V 1 4 Bruxelles 1948 1952 Kirilo Galushko Yaroslav Popenko Serce Yevropi Ukrayinskij tizhden 46 159 12 11 2010 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Andrij Gajdamaha Movi spotikannya Ukrayinskij tizhden 18 131 7 05 2010 10 lyutogo 2018 u Wayback Machine Andrij Gajdamaha Nepostuplivist i strah Ukrayinskij tizhden 45 158 5 11 2010 14 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Bezp yatchuk Zhanna Belgijski paraleli Ukrayinskij tizhden 22 135 4 06 2010 12 grudnya 2013 u Wayback Machine Bezp yatchuk Zhanna Belgijci jdut Ukrayinskij tizhden 46 159 12 11 2010 22 listopada 2012 u Wayback Machine PosilannyaBelgiya u sestrinskih Vikiproyektah Novini u Vikinovinah Belgiya u Vikimandrah Belgiya u Vikishovishi CIA The World Factbook 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Istoriya Belgiyi Originali dokumentiv 7 sichnya 2010 u Wayback Machine Vlasniki belgijskih kav yaren vistupili proti zaboroni palinnya 26 kvitnya 2011 u Wayback Machine History of Belgium www britannica com protoka La Mansh Niderlandi Niderlandi Franciya Nimechchina Franciya Franciya Lyuksemburg