Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Король Бельгії має офіційний титул Король бельгійців (нід. Koning der Belgen, фр. Roi des Belges), що посилається на концепцію «народної монархії».
| Король бельгійців нід. Koning der Belgen, фр. Roi des Belges | |
|---|---|
 | |
| Форма звернення | Високість |
| Сайт | monarchie.be |
В Бельгії з моменту виникнення незалежного Бельгійського королівства (1831) правлять представники знатного німецького роду Саксен-Кобургів. На престол щойно утвореної держави був запрошений син герцога Франца Саксен-Кобург-Заальфельдського Леопольд (згодом — король Леопольд I).
Історія
Розташування країни відвіку сприяло розвитку її торгівлі і ремесел, але заважало політичній незалежності. В різний час багатими бельгійськими землями володіли дальні і ближні держави — Іспанія, Франція, Нідерланди. Лише восени 1830 року бельгійці, незадоволені другорядною роллю батьківщини в тодішньому Нідерландському королівстві, вигнали голландські війська, проголосили незалежність і скликали Національний конгрес, щоб визначити майбутній устрій своєї держави.
Швидко вирішивши зробити Бельгію конституційною монархією, самі бельгійці і провідні європейські держави довго сперечалися, кого запросити в королі. Монарх Нідерландів Віллем I заявляв, що не визнає незалежності Бельгії, якщо її корону не отримає його син Віллем. Лукаві французи просували на бельгійський престол сина свого короля Луї Філіппа I. Але у результаті був затверджений кандидат, схвалений тодішніми «заклятими союзниками» Великою Британією та Росією, — 41-річний герцог Леопольд Саксен-Кобурзький. З одного боку, він мав тісну спорідненість з британською королівською сім'єю. А з іншої — провів велику частину життя в Росії, куди його сім'я втекла від французької революції. Поступивши на службу в російську армію, герцог Леопольд дослужився до генерала, у Вітчизняну війну 1812 року командував кірасирським полком і був відображений на портреті, що досі прикрашає Військову галерею Зимового палацу.
15 листопада 1831 герцог Саксен-Кобурзький, що коронувався під ім'ям Леопольда I, присягнув парламенту Бельгії на вірність конституції країни. (З 1866 року в Бельгії відзначають 15 листопада як День королівської династії — Свято Короля.) Того ж 1831 року Бельгію оголосили «незалежною і вічно нейтральною державою» всі європейські держави, окрім Нідерландів, що вимушено визнали суверенітет сусідів лише 8 років опісля.
Успадкувавши корону від батька в 1864, Леопольд II увійшов до історії головним чином тим, що за 45 років його правління Бельгія обзавелася власними колоніями в Африці (нинішні Демократична республіка Конго, Руанда і Бурунді), вийшла на перше місце у світі за густиною своїх залізничних мереж (і зберігає його досі). І нарешті, в 1898 в Бельгії був прийнятий закон про рівноправ'я двох національних мов, носії яких — франкомовні валлони і фламандці, що говорять нідерландською.
Низка сімейних і національних нещасть почалася для королів Бельгії в 1914. Тоді велику частину країни окупували війська німецького кайзера Вільгельма. Бельгійська армія на чолі з племінником Леопольда II, що царював з 1909, Альбертом I разом з союзниками з Франції і Британії майже чотири роки вела позиційні бої. В ході цих боїв в 1915 під бельгійським містом Іпр німці вперше у світі застосували хімічну зброю — Іприт.
Уцілівши на війні, пристрасний альпініст і авіатор Альберт I загинув при загадкових обставинах в лютому 1934. За офіційною версією 59-річний король розбився на смерть, впавши з скелі під містом Намюр. У наступного правителя сина Альберта Леопольда III, в 1935 в автокатастрофі загинула його улюблена дружина, шведська принцеса Астрід. У травні 1940 року гітлерівці, що вторглися до Бельгії, захопили Леопольда III в полон, змусили його підписати капітуляцію (уряд встиг евакуюватися до Лондона) — і відправили до кінця війни під домашній арешт.
Після звільнення Леопольд, запідозрений в співпраці з Гітлером, виїхав в напівдобровільне вигнання до Швейцарії, а регентом — хранителем престолу при малолітньому синові короля принцові Бодуені став брат Леопольда принц Шарль. У 1951, коли Бодуену виповнився 21 рік, Леопольд III відрікся від престолу на його користь, присвятивши залишок життя вивченню метеликів.
У царювання Бодуена, що тривало 42 року, Бельгія розлучилася з африканськими колоніями, зате дістала в свою столицю Брюссель штаб-квартири Європейського економічного співтовариства (нині Євросоюз) і НАТО.
У 1948 Бельгія уклала з сусідніми Нідерландами та Люксембургом економічний і митний союз Бенілюкс, що став прообразом нинішньої об'єднаної Європи. Проте до її утворення Бодуен не дожив, померши від серцевого нападу влітку 1993 на курорті на півдні Іспанії.
Оскільки у Бодуена не було дітей, новим, шостим за ліком королем Бельгії став його молодший брат Альберт II. На відміну від попередника, у нинішнього бельгійського монарха велика сім'я. Дружина, королева Паола (вроджена донна Руффо де Калабріа родом з Італії), з якою Альберт одружений вже 41 рік, народила йому двох синів — спадкоємця престолу кронпринця Філіпа (1960 р.н.) і Лорана (1963 р.н.) і дочку принцесу Астрід (1962 р.н.).
Випередивши старшого брата, Астрід ще в середині 1980-х років вийшла заміж за ерцгерцога Лоренца з австрійського дворянського роду, подарувавши йому четверо дітей. Що стосується принца Філіпа, то у свій час бельгійці серйозно побоювалися, що той засидиться неодруженим. І навіть змінили в 1991 Закон про престолонаслідування, по якому відтепер бельгійський престол можуть займати як королівські сини, так і дочки. Але дослужившись до чину полковника королівських ВВС, принц Філіп нарешті одружувався в грудні 1999 року з 26-річною дочкою бельгійського шляхтича та польської графині Марії Кристини д'Удекем д'Акоз. Вона має рідкісну для принцеси спеціальність шкільного логопеда, що не заважає європейцям вважати її, згідно з опитуваннями світської хроніки, за «найкласичнішу та найшляхетнішу принцесу Європи». Вона подарувала чоловікові двох дітей — дочку Єлизавету в 2001 і сина Габріеля в 2003-му.
Королівська родина Бельгії полюбляє швидку їзду — причому не тільки на автомобілях. У 71 рік король Альберт II не оминає можливості сісти на мотоцикла, кронпринц Філіп не раз брав призи на велогонках, а його молодший брат Лоран обожнює ролики. Щодо участі в суспільно-політичному житті країни, то за традицією король як живий символ національної єдності займається всіма програмами зі зміцнення співдружності фламандців і валлонів в рамках федерації.
21 липня 2013, що є днем Національного свята Королівства Бельгія, у країні відбулась конституційна церемонія зміни монарха. Король Бельгійський Альберт ІІ на 80-му році життя зрікся престолу на користь свого сина принца Філіпа.
Підписання акту зречення відбулося о 10:30 за місцевим часом у Королівському палаці в Брюсселі. На церемонії були присутні приблизно 250 представників бельгійської політичної еліти.
Король Альберт ІІ, 6-й бельгійський монарх, перебував на престолі з серпня 1993. Своє рішення зректися престолу на користь свого сина принца Філіпа 79-річний монарх пояснив поганим станом здоров'я та національними інтересами.
Конституційна роль
Бельгійський монарх виконує декілька суспільних і політичних місій. З одного боку, король відображає в символічній формі і підтримує відчуття національної єдності, представляючи країну на публічних заходах і міжнародних зустрічах.
Крім того, монарх несе низку обов'язків в процесі утворення Уряду. Процедура зазвичай починається з номінації монархом «інформатора». Після загальних виборів інформатор офіційно повідомляє монарху про головні політичні сили, котрі здатні сформувати уряд. Після цієї фази, монарх може призначити іншого інформатора або призначити відповідального за формування уряду, і хто в разі успіху місії посідає посаду прем'єр-міністра.
Бельгійська Конституція наділяє монарха певними повноваженнями федеральної виконавчої влади. Монарх має владу, щоб призначити і звільнити міністрів, він відповідальний за виконання законів, пройнятих федеральним парламентом, може представляти законопроєкти федеральному парламенту і управляє міжнародними відносинами. Монарх підписує і оголошує всі закони, пройняті парламентом. Відповідно до Статті 106 Бельгійської Конституції, монарх не може діяти без підпису-контрасігнації відповідального міністра, хто приймає на себе політичну відповідальність за дію. На практиці це значить, що федеральна виконавча влада проводиться Федеральним Урядом, котрий відповідальний перед Палатою Представників відповідно до Статті 101 Конституції.
Монарх щотижня приймає прем'єр-міністра в Брюссельському Палаці, а також регулярно запрошує інших членів уряду до палацу для того, щоб обговорювати політичні питання. Протягом цих зустрічей монарх має право бути інформованим щодо пропозицій урядової політики, має права радити і право попередити уряд з будь-якого приводу, який монарх вважає за можливе. Монарх також зустрічається з лідерами всіх головних політичних партій, також як і з рядовими парламентаріями. Всі ці зустрічі організовує особистий Політичний Кабінет (щоб не бути змішаним з Кабінетом міністрів) монарха, який є частиною Королівського Дому.
Монарх є Головнокомандувачем бельгійських збройних сил і робить призначення вищих офіцерів. Імена запропонованих кандидатів направляються монархові Міністерством оборони. Військові обов'язки монархів здійснюються з допомогою Військової ради, яку очолює Загальний офіцер. Король Леопольд III був останнім бельгійським королем, який брав під особисте командування діючу армію; це було протягом другої світової війни.
Нарешті, бельгійці можуть написати монархові, коли вони зустрічаються труднощі з адміністративними властями.
Монарх також є одним з трьох компонентів федеральної законодавчої влади, відповідно до Бельгійської Конституції, разом з двома палатами Федерального Парламенту: Палатою Представників і Сенатом. Всі закони, прийняті Федеральним Парламентом, мають бути підписані і оголошені монархом.
Список королів Бельгії
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монархія Бельгії |
- www.monarchie.be [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] — офіційний сайт бельгійської монархії (нід.) (фр.) (нім.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dokladnishe Spisok koroliv Belgiyi Korol Belgiyi maye oficijnij titul Korol belgijciv nid Koning der Belgen fr Roi des Belges sho posilayetsya na koncepciyu narodnoyi monarhiyi Korol belgijciv nid Koning der Belgen fr Roi des BelgesGerb BelgiyiPosadu obijmaye Filip I z 21 lipnya 2013Forma zvernennya VisokistSajt monarchie be V Belgiyi z momentu viniknennya nezalezhnogo Belgijskogo korolivstva 1831 pravlyat predstavniki znatnogo nimeckogo rodu Saksen Koburgiv Na prestol shojno utvorenoyi derzhavi buv zaproshenij sin gercoga Franca Saksen Koburg Zaalfeldskogo Leopold zgodom korol Leopold I IstoriyaRoztashuvannya krayini vidviku spriyalo rozvitku yiyi torgivli i remesel ale zavazhalo politichnij nezalezhnosti V riznij chas bagatimi belgijskimi zemlyami volodili dalni i blizhni derzhavi Ispaniya Franciya Niderlandi Lishe voseni 1830 roku belgijci nezadovoleni drugoryadnoyu rollyu batkivshini v todishnomu Niderlandskomu korolivstvi vignali gollandski vijska progolosili nezalezhnist i sklikali Nacionalnij kongres shob viznachiti majbutnij ustrij svoyeyi derzhavi Shvidko virishivshi zrobiti Belgiyu konstitucijnoyu monarhiyeyu sami belgijci i providni yevropejski derzhavi dovgo sperechalisya kogo zaprositi v koroli Monarh Niderlandiv Villem I zayavlyav sho ne viznaye nezalezhnosti Belgiyi yaksho yiyi koronu ne otrimaye jogo sin Villem Lukavi francuzi prosuvali na belgijskij prestol sina svogo korolya Luyi Filippa I Ale u rezultati buv zatverdzhenij kandidat shvalenij todishnimi zaklyatimi soyuznikami Velikoyu Britaniyeyu ta Rosiyeyu 41 richnij gercog Leopold Saksen Koburzkij Z odnogo boku vin mav tisnu sporidnenist z britanskoyu korolivskoyu sim yeyu A z inshoyi proviv veliku chastinu zhittya v Rosiyi kudi jogo sim ya vtekla vid francuzkoyi revolyuciyi Postupivshi na sluzhbu v rosijsku armiyu gercog Leopold dosluzhivsya do generala u Vitchiznyanu vijnu 1812 roku komanduvav kirasirskim polkom i buv vidobrazhenij na portreti sho dosi prikrashaye Vijskovu galereyu Zimovogo palacu 15 listopada 1831 gercog Saksen Koburzkij sho koronuvavsya pid im yam Leopolda I prisyagnuv parlamentu Belgiyi na virnist konstituciyi krayini Z 1866 roku v Belgiyi vidznachayut 15 listopada yak Den korolivskoyi dinastiyi Svyato Korolya Togo zh 1831 roku Belgiyu ogolosili nezalezhnoyu i vichno nejtralnoyu derzhavoyu vsi yevropejski derzhavi okrim Niderlandiv sho vimusheno viznali suverenitet susidiv lishe 8 rokiv opislya Uspadkuvavshi koronu vid batka v 1864 Leopold II uvijshov do istoriyi golovnim chinom tim sho za 45 rokiv jogo pravlinnya Belgiya obzavelasya vlasnimi koloniyami v Africi ninishni Demokratichna respublika Kongo Ruanda i Burundi vijshla na pershe misce u sviti za gustinoyu svoyih zaliznichnih merezh i zberigaye jogo dosi I nareshti v 1898 v Belgiyi buv prijnyatij zakon pro rivnoprav ya dvoh nacionalnih mov nosiyi yakih frankomovni valloni i flamandci sho govoryat niderlandskoyu Nizka simejnih i nacionalnih neshast pochalasya dlya koroliv Belgiyi v 1914 Todi veliku chastinu krayini okupuvali vijska nimeckogo kajzera Vilgelma Belgijska armiya na choli z pleminnikom Leopolda II sho caryuvav z 1909 Albertom I razom z soyuznikami z Franciyi i Britaniyi majzhe chotiri roki vela pozicijni boyi V hodi cih boyiv v 1915 pid belgijskim mistom Ipr nimci vpershe u sviti zastosuvali himichnu zbroyu Iprit Ucilivshi na vijni pristrasnij alpinist i aviator Albert I zaginuv pri zagadkovih obstavinah v lyutomu 1934 Za oficijnoyu versiyeyu 59 richnij korol rozbivsya na smert vpavshi z skeli pid mistom Namyur U nastupnogo pravitelya sina Alberta Leopolda III v 1935 v avtokatastrofi zaginula jogo ulyublena druzhina shvedska princesa Astrid U travni 1940 roku gitlerivci sho vtorglisya do Belgiyi zahopili Leopolda III v polon zmusili jogo pidpisati kapitulyaciyu uryad vstig evakuyuvatisya do Londona i vidpravili do kincya vijni pid domashnij aresht Pislya zvilnennya Leopold zapidozrenij v spivpraci z Gitlerom viyihav v napivdobrovilne vignannya do Shvejcariyi a regentom hranitelem prestolu pri malolitnomu sinovi korolya princovi Bodueni stav brat Leopolda princ Sharl U 1951 koli Boduenu vipovnivsya 21 rik Leopold III vidriksya vid prestolu na jogo korist prisvyativshi zalishok zhittya vivchennyu metelikiv U caryuvannya Boduena sho trivalo 42 roku Belgiya rozluchilasya z afrikanskimi koloniyami zate distala v svoyu stolicyu Bryussel shtab kvartiri Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva nini Yevrosoyuz i NATO U 1948 Belgiya uklala z susidnimi Niderlandami ta Lyuksemburgom ekonomichnij i mitnij soyuz Benilyuks sho stav proobrazom ninishnoyi ob yednanoyi Yevropi Prote do yiyi utvorennya Boduen ne dozhiv pomershi vid sercevogo napadu vlitku 1993 na kurorti na pivdni Ispaniyi Oskilki u Boduena ne bulo ditej novim shostim za likom korolem Belgiyi stav jogo molodshij brat Albert II Na vidminu vid poperednika u ninishnogo belgijskogo monarha velika sim ya Druzhina koroleva Paola vrodzhena donna Ruffo de Kalabria rodom z Italiyi z yakoyu Albert odruzhenij vzhe 41 rik narodila jomu dvoh siniv spadkoyemcya prestolu kronprincya Filipa 1960 r n i Lorana 1963 r n i dochku princesu Astrid 1962 r n Viperedivshi starshogo brata Astrid she v seredini 1980 h rokiv vijshla zamizh za ercgercoga Lorenca z avstrijskogo dvoryanskogo rodu podaruvavshi jomu chetvero ditej Sho stosuyetsya princa Filipa to u svij chas belgijci serjozno poboyuvalisya sho toj zasiditsya neodruzhenim I navit zminili v 1991 Zakon pro prestolonasliduvannya po yakomu vidteper belgijskij prestol mozhut zajmati yak korolivski sini tak i dochki Ale dosluzhivshis do chinu polkovnika korolivskih VVS princ Filip nareshti odruzhuvavsya v grudni 1999 roku z 26 richnoyu dochkoyu belgijskogo shlyahticha ta polskoyi grafini Mariyi Kristini d Udekem d Akoz Vona maye ridkisnu dlya princesi specialnist shkilnogo logopeda sho ne zavazhaye yevropejcyam vvazhati yiyi zgidno z opituvannyami svitskoyi hroniki za najklasichnishu ta najshlyahetnishu princesu Yevropi Vona podaruvala cholovikovi dvoh ditej dochku Yelizavetu v 2001 i sina Gabrielya v 2003 mu Korolivska rodina Belgiyi polyublyaye shvidku yizdu prichomu ne tilki na avtomobilyah U 71 rik korol Albert II ne ominaye mozhlivosti sisti na motocikla kronprinc Filip ne raz brav prizi na velogonkah a jogo molodshij brat Loran obozhnyuye roliki Shodo uchasti v suspilno politichnomu zhitti krayini to za tradiciyeyu korol yak zhivij simvol nacionalnoyi yednosti zajmayetsya vsima programami zi zmicnennya spivdruzhnosti flamandciv i valloniv v ramkah federaciyi 21 lipnya 2013 sho ye dnem Nacionalnogo svyata Korolivstva Belgiya u krayini vidbulas konstitucijna ceremoniya zmini monarha Korol Belgijskij Albert II na 80 mu roci zhittya zriksya prestolu na korist svogo sina princa Filipa Pidpisannya aktu zrechennya vidbulosya o 10 30 za miscevim chasom u Korolivskomu palaci v Bryusseli Na ceremoniyi buli prisutni priblizno 250 predstavnikiv belgijskoyi politichnoyi eliti Korol Albert II 6 j belgijskij monarh perebuvav na prestoli z serpnya 1993 Svoye rishennya zrektisya prestolu na korist svogo sina princa Filipa 79 richnij monarh poyasniv poganim stanom zdorov ya ta nacionalnimi interesami Konstitucijna rolBelgijskij monarh vikonuye dekilka suspilnih i politichnih misij Z odnogo boku korol vidobrazhaye v simvolichnij formi i pidtrimuye vidchuttya nacionalnoyi yednosti predstavlyayuchi krayinu na publichnih zahodah i mizhnarodnih zustrichah Krim togo monarh nese nizku obov yazkiv v procesi utvorennya Uryadu Procedura zazvichaj pochinayetsya z nominaciyi monarhom informatora Pislya zagalnih viboriv informator oficijno povidomlyaye monarhu pro golovni politichni sili kotri zdatni sformuvati uryad Pislya ciyeyi fazi monarh mozhe priznachiti inshogo informatora abo priznachiti vidpovidalnogo za formuvannya uryadu i hto v razi uspihu misiyi posidaye posadu prem yer ministra Korolivskij palac Bryussel Belgijska Konstituciya nadilyaye monarha pevnimi povnovazhennyami federalnoyi vikonavchoyi vladi Monarh maye vladu shob priznachiti i zvilniti ministriv vin vidpovidalnij za vikonannya zakoniv projnyatih federalnim parlamentom mozhe predstavlyati zakonoproyekti federalnomu parlamentu i upravlyaye mizhnarodnimi vidnosinami Monarh pidpisuye i ogoloshuye vsi zakoni projnyati parlamentom Vidpovidno do Statti 106 Belgijskoyi Konstituciyi monarh ne mozhe diyati bez pidpisu kontrasignaciyi vidpovidalnogo ministra hto prijmaye na sebe politichnu vidpovidalnist za diyu Na praktici ce znachit sho federalna vikonavcha vlada provoditsya Federalnim Uryadom kotrij vidpovidalnij pered Palatoyu Predstavnikiv vidpovidno do Statti 101 Konstituciyi Monarh shotizhnya prijmaye prem yer ministra v Bryusselskomu Palaci a takozh regulyarno zaproshuye inshih chleniv uryadu do palacu dlya togo shob obgovoryuvati politichni pitannya Protyagom cih zustrichej monarh maye pravo buti informovanim shodo propozicij uryadovoyi politiki maye prava raditi i pravo poperediti uryad z bud yakogo privodu yakij monarh vvazhaye za mozhlive Monarh takozh zustrichayetsya z liderami vsih golovnih politichnih partij takozh yak i z ryadovimi parlamentariyami Vsi ci zustrichi organizovuye osobistij Politichnij Kabinet shob ne buti zmishanim z Kabinetom ministriv monarha yakij ye chastinoyu Korolivskogo Domu Monarh ye Golovnokomanduvachem belgijskih zbrojnih sil i robit priznachennya vishih oficeriv Imena zaproponovanih kandidativ napravlyayutsya monarhovi Ministerstvom oboroni Vijskovi obov yazki monarhiv zdijsnyuyutsya z dopomogoyu Vijskovoyi radi yaku ocholyuye Zagalnij oficer Korol Leopold III buv ostannim belgijskim korolem yakij brav pid osobiste komanduvannya diyuchu armiyu ce bulo protyagom drugoyi svitovoyi vijni Nareshti belgijci mozhut napisati monarhovi koli voni zustrichayutsya trudnoshi z administrativnimi vlastyami Monarh takozh ye odnim z troh komponentiv federalnoyi zakonodavchoyi vladi vidpovidno do Belgijskoyi Konstituciyi razom z dvoma palatami Federalnogo Parlamentu Palatoyu Predstavnikiv i Senatom Vsi zakoni prijnyati Federalnim Parlamentom mayut buti pidpisani i ogolosheni monarhom Spisok koroliv BelgiyiDokladnishe Spisok koroliv Belgiyi Leopold I Leopold II Albert I Leopold III Boduen I Albert II Filip IPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monarhiya Belgiyiwww monarchie be 27 veresnya 2007 u Wayback Machine oficijnij sajt belgijskoyi monarhiyi nid fr nim angl