Леопольд I (16 грудня 1790, Кобург — 10 грудня 1865) — король Бельгії з 1831 до 1865 року.
Леопольд I Léopold I | |||
| |||
---|---|---|---|
4 червня 1831 — 10 грудня 1865 року | |||
Попередник: | Обраний національним конгресом | ||
Спадкоємець: | Леопольд II | ||
Народження: | 16 грудня 1790 Кобург, Саксен-Кобург-Гота | ||
Смерть: | 10 грудня 1865 (74 роки) Лакен, Бельгія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | d, Сполучене Королівство і Бельгія | ||
Релігія: | лютеранство | ||
Рід: | Саксен-Кобург-Готська | ||
Батько: | |||
Мати: | Августа-Кароліна Рейсс фон Еберсдорф | ||
Шлюб: | Шарлотта Августа Уельська Луїза Марія Орлеанська | ||
Діти: | Луї-Філіпп Бельгійський[1], Леопольд II, Філіп Бельгійський, Шарлотта Бельгійська, d, d і d[1] | ||
Військова служба | |||
Роки служби: | 1799–1819 | ||
Приналежність: | Російська імперія | ||
Рід військ: | Кавалерія | ||
Звання: | Генерал-лейтенант | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Походив з роду герцогів Саксен-Кобурзьких, третій син великого герцога Франца Саксен-Кобург-Заальфельдського та Августи Ройс-Еберсдорфської.. Прийнятий на російську службу підполковником із зарахуванням до лейб-гвардії Ізмайловського полку 28 березня 1799 року. 1 лютого 1801 року був переведений до лейб-гвардії Кінного полку полковником, 16 травня 1803 року отримав генерал-майорський чин. Брав участь у поході в Австрію 1805 року й перебував в оточенні імператора Олександра I під Аустерліцем. 1807 року брав участь у битвах під Гейльсбергом та Фрідландом. 1808 року супроводжував імператора у поїздці до Ерфурта, 1809 року за наполяганням Наполеона залишив російську службу й повернувся на батьківщину.
1813 року знову вступив до російської армії та був призначений командиром лейб-гвардії Кірасирського полку, з яким відзначився під Кульмом і був 9 вересня 1813 року нагороджений орденом Святого Георгія 4-го класу. За Лейпцизьку битву його нагородили золотою шпагою з алмазами. 1814 року бився під Брієнном, Лаоном, Фер-Шампенуазом та Парижем. 28 жовтня 1814 року отримав звання генерал-лейтенанта, 1 червня 1815 року був призначений командиром 1-ї уланської дивізії.
Чоловік британської спадкоємиці
31 березня 1814 року союзні армії на чолі з імператором Олександром I вступили до Парижа. «Я не пам'ятаю прекраснішої миті у моєму житті, — казав Леопольд, — ніж та, коли входив переможцем до цього міста, де так жалюгідно існував». Бурбони прийняли Леопольда з великою люб'язністю. Він з'являвся на прийомах Талейрана і маршала Нея. Камергери й міністри, які деколи відмовляли йому в протекції, тепер шукали знайомства з ним, здивовані дружнім ставленням, що виявляв до нього російський імператор.
У середині червня 1815 року велика княгиня Катерина Павлівна (сестра Олександра I) відрекомендувала Леопольда принцесі Шарлотті, дочці принца Уельського, старшого сина короля Георга III, який був регентом при божевільному батькові. Леопольд і Шарлотта сподобались одне одному. 1816 року Леопольд оселився в Англії, був офіційно відрекомендований королеві, принцесам і своїй нареченій. Упродовж двох тижнів він отримав 50 тисяч фунтів, став членом палати лордів і генералом британської армії. Регент урочисто повідомив Таємній раді, що його дочка виходить заміж з любові. Але з помсти за непокору регент оголосив, що збирається надати її чоловіку титул герцога Кендал, за назвою крихітного маєтку; раніше цей титул мала німецька коханка Георга I. Однак надання титулу не відбулось через передчасну смерть принцеси Шарлотти, яка померла 7 листопада 1817 року від ускладнень при пологах. Її син народився мертвим. Леопольд був глибоко засмучений втратою дружини й дитини та у подальшому назвав Шарлоттою доньку від другого шлюбу, майбутню імператрицю Мексики.
Інший син короля Георга, герцог Кентський, одружився з Вікторією Саксен-Кобурзькою, вдовою княгинею Лейнінгенською, сестрою Леопольда. У герцога й герцогині Кентських 24 травня 1819 року в Кенсінгтонському палаці народилась дівчинка, яка згодом стала королевою Вікторією. Леопольд 11 років був опікуном своєї племінниці, перебував з нею у постійному листуванні, надавав їй політичні поради, вона ніжно називала його «мій другий батько».
Король бельгійців Леопольд I
1830 року його запросив на престол народ Греції, який чекав на створення свого королівства, що відбулося зрештою 1832 року. Леопольд відмовився, і греки тоді обрали Оттона I. А в серпні — вересні 1830 року відбулася революція в Бельгії, в результаті якої виникла незалежна держава, що відокремилась від Нідерландів. Національний конгрес 22 листопада проголосував за конституційну монархію й 4 червня 1831 року обрав Леопольда Саксен-Кобурзького бельгійським королем більшістю в 137 голосів проти 48.
Король Леопольд I 21 липня 1831 року урочисто в'їхав на білому коні до столиці свого королівства — Брюсселя та склав присягу на вірність бельгійському народу й конституції. Цей день відтоді вважається одним з головних національних свят.
У розпалі суперечок щодо кандидатури на бельгійський трон Леопольду натякнули, що він неодмінно має одружитись із дочкою французького короля Луї Філіпа Луїзою Марією, яка була на 22 роки молодшою за Леопольда. Французький кабінет в цьому союзі вбачав єдиний засіб нейтралізувати сильний англійський вплив, який відчував майбутній король бельгійців. 9 квітня 1835 року народився спадковий принц Леопольд Луї Філіп Марі Віктор, який став у подальшому бельгійським королем Леопольдом II. Бельгійська королева Луїза Марія померла від туберкульозу легенів у віці 38 років 11 жовтня 1850 року. Леопольд пережив її на 15 років, спадковий принц Леопольд вступив у свої права 17 грудня 1865 року.
Шлюби
У травні 1816 року Леопольд одружився з Шарлоттою Уельською (1796–1817), дочкою принца-регента, майбутнього короля Великої Британії Георга IV. Вона померла під час пологів разом з дитиною.
У серпні 1832 року, король одружився вдруге з Луїзою Орлеанською (1812–1850), донькою короля Франції Луї-Філіпа I.
Діти:
- Луї-Філіпп (1833–1834);
- Леопольд (1835–1909), наступний король Бельгії Леопольд II;
- Філіп (1837–1905), граф Фландрський;
- Шарлотта (1840–1927), вийшла заміж за майбутнього імператора Мексики Максиміліана I.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Государственный Эрмитаж. Западноевропейская живопись. 1981. Стор. 259
- Bronne C. Leopold 1-er et son temps. Bruxelles, 1947. Р. 26. Цитата за: Монархи Європи. Долі династій [ 21 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- Memoires du prince de Talleyrand. P., 1891. Vol.4.P.28.(фр.)
- Daye Р. Leopold II. P., 1935. P. 23. (фр.)
- Часть ПЕРВАЯ. ЦАРСТВУЮЩИЕ ДИНАСТИИ. БЕЛЬГИЯ. ДИНАСТИЯ САКСЕН-КОБУРГ-ГОТА // Монархи Европы (Судьбы династий) / ред.-укл. Попов. — Москва : Терра, 1997. — 623 с. — . (рос.)
- [1] — С. 547. з джерела 26 червня 2015 (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leopold U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Leopold I znachennya Leopold I 16 grudnya 1790 Koburg 10 grudnya 1865 korol Belgiyi z 1831 do 1865 roku Leopold I Leopold ILeopold I Prapor 1 j Korol Belgiyi 4 chervnya 1831 10 grudnya 1865 roku Poperednik Obranij nacionalnim kongresom Spadkoyemec Leopold II Narodzhennya 16 grudnya 1790 1790 12 16 Koburg Saksen Koburg GotaSmert 10 grudnya 1865 1865 12 10 74 roki Laken BelgiyaPohovannya dKrayina d Spoluchene Korolivstvo i BelgiyaReligiya lyuteranstvoRid Saksen Koburg GotskaBatko Mati Avgusta Karolina Rejss fon EbersdorfShlyub Sharlotta Avgusta Uelska Luyiza Mariya OrleanskaDiti Luyi Filipp Belgijskij 1 Leopold II Filip Belgijskij Sharlotta Belgijska d d i d 1 Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1799 1819 Prinalezhnist Rosijska imperiya Rid vijsk Kavaleriya Zvannya General lejtenant Avtograf Nagorodi d d 30 listopada 1816 Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiPohodiv z rodu gercogiv Saksen Koburzkih tretij sin velikogo gercoga Franca Saksen Koburg Zaalfeldskogo ta Avgusti Rojs Ebersdorfskoyi Prijnyatij na rosijsku sluzhbu pidpolkovnikom iz zarahuvannyam do lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku 28 bereznya 1799 roku 1 lyutogo 1801 roku buv perevedenij do lejb gvardiyi Kinnogo polku polkovnikom 16 travnya 1803 roku otrimav general majorskij chin Brav uchast u pohodi v Avstriyu 1805 roku j perebuvav v otochenni imperatora Oleksandra I pid Austerlicem 1807 roku brav uchast u bitvah pid Gejlsbergom ta Fridlandom 1808 roku suprovodzhuvav imperatora u poyizdci do Erfurta 1809 roku za napolyagannyam Napoleona zalishiv rosijsku sluzhbu j povernuvsya na batkivshinu Portret Leopolda Saksen Koburzkogo majsterni Dzhordzha Dou Voyenna galereya Zimovogo palacu Derzhavnij Ermitazh Sankt Peterburg 1813 roku znovu vstupiv do rosijskoyi armiyi ta buv priznachenij komandirom lejb gvardiyi Kirasirskogo polku z yakim vidznachivsya pid Kulmom i buv 9 veresnya 1813 roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go klasu Za Lejpcizku bitvu jogo nagorodili zolotoyu shpagoyu z almazami 1814 roku bivsya pid Briyennom Laonom Fer Shampenuazom ta Parizhem 28 zhovtnya 1814 roku otrimav zvannya general lejtenanta 1 chervnya 1815 roku buv priznachenij komandirom 1 yi ulanskoyi diviziyi Cholovik britanskoyi spadkoyemici31 bereznya 1814 roku soyuzni armiyi na choli z imperatorom Oleksandrom I vstupili do Parizha Ya ne pam yatayu prekrasnishoyi miti u moyemu zhitti kazav Leopold nizh ta koli vhodiv peremozhcem do cogo mista de tak zhalyugidno isnuvav Burboni prijnyali Leopolda z velikoyu lyub yaznistyu Vin z yavlyavsya na prijomah Talejrana i marshala Neya Kamergeri j ministri yaki dekoli vidmovlyali jomu v protekciyi teper shukali znajomstva z nim zdivovani druzhnim stavlennyam sho viyavlyav do nogo rosijskij imperator U seredini chervnya 1815 roku velika knyaginya Katerina Pavlivna sestra Oleksandra I vidrekomenduvala Leopolda princesi Sharlotti dochci princa Uelskogo starshogo sina korolya Georga III yakij buv regentom pri bozhevilnomu batkovi Leopold i Sharlotta spodobalis odne odnomu 1816 roku Leopold oselivsya v Angliyi buv oficijno vidrekomendovanij korolevi princesam i svoyij narechenij Uprodovzh dvoh tizhniv vin otrimav 50 tisyach funtiv stav chlenom palati lordiv i generalom britanskoyi armiyi Regent urochisto povidomiv Tayemnij radi sho jogo dochka vihodit zamizh z lyubovi Ale z pomsti za nepokoru regent ogolosiv sho zbirayetsya nadati yiyi choloviku titul gercoga Kendal za nazvoyu krihitnogo mayetku ranishe cej titul mala nimecka kohanka Georga I Odnak nadannya titulu ne vidbulos cherez peredchasnu smert princesi Sharlotti yaka pomerla 7 listopada 1817 roku vid uskladnen pri pologah Yiyi sin narodivsya mertvim Leopold buv gliboko zasmuchenij vtratoyu druzhini j ditini ta u podalshomu nazvav Sharlottoyu donku vid drugogo shlyubu majbutnyu imperatricyu Meksiki Inshij sin korolya Georga gercog Kentskij odruzhivsya z Viktoriyeyu Saksen Koburzkoyu vdovoyu knyagineyu Lejningenskoyu sestroyu Leopolda U gercoga j gercogini Kentskih 24 travnya 1819 roku v Kensingtonskomu palaci narodilas divchinka yaka zgodom stala korolevoyu Viktoriyeyu Leopold 11 rokiv buv opikunom svoyeyi pleminnici perebuvav z neyu u postijnomu listuvanni nadavav yij politichni poradi vona nizhno nazivala jogo mij drugij batko Korol belgijciv Leopold I1830 roku jogo zaprosiv na prestol narod Greciyi yakij chekav na stvorennya svogo korolivstva sho vidbulosya zreshtoyu 1832 roku Leopold vidmovivsya i greki todi obrali Ottona I A v serpni veresni 1830 roku vidbulasya revolyuciya v Belgiyi v rezultati yakoyi vinikla nezalezhna derzhava sho vidokremilas vid Niderlandiv Nacionalnij kongres 22 listopada progolosuvav za konstitucijnu monarhiyu j 4 chervnya 1831 roku obrav Leopolda Saksen Koburzkogo belgijskim korolem bilshistyu v 137 golosiv proti 48 Korol Leopold I 21 lipnya 1831 roku urochisto v yihav na bilomu koni do stolici svogo korolivstva Bryusselya ta sklav prisyagu na virnist belgijskomu narodu j konstituciyi Cej den vidtodi vvazhayetsya odnim z golovnih nacionalnih svyat U rozpali superechok shodo kandidaturi na belgijskij tron Leopoldu natyaknuli sho vin neodminno maye odruzhitis iz dochkoyu francuzkogo korolya Luyi Filipa Luyizoyu Mariyeyu yaka bula na 22 roki molodshoyu za Leopolda Francuzkij kabinet v comu soyuzi vbachav yedinij zasib nejtralizuvati silnij anglijskij vpliv yakij vidchuvav majbutnij korol belgijciv 9 kvitnya 1835 roku narodivsya spadkovij princ Leopold Luyi Filip Mari Viktor yakij stav u podalshomu belgijskim korolem Leopoldom II Belgijska koroleva Luyiza Mariya pomerla vid tuberkulozu legeniv u vici 38 rokiv 11 zhovtnya 1850 roku Leopold perezhiv yiyi na 15 rokiv spadkovij princ Leopold vstupiv u svoyi prava 17 grudnya 1865 roku Persha belgijska poshtova marka vartistyu 10 santimiv 1849 roku iz zobrazhennyam Leopolda I ShlyubiU travni 1816 roku Leopold odruzhivsya z Sharlottoyu Uelskoyu 1796 1817 dochkoyu princa regenta majbutnogo korolya Velikoyi Britaniyi Georga IV Vona pomerla pid chas pologiv razom z ditinoyu U serpni 1832 roku korol odruzhivsya vdruge z Luyizoyu Orleanskoyu 1812 1850 donkoyu korolya Franciyi Luyi Filipa I Diti Luyi Filipp 1833 1834 Leopold 1835 1909 nastupnij korol Belgiyi Leopold II Filip 1837 1905 graf Flandrskij Sharlotta 1840 1927 vijshla zamizh za majbutnogo imperatora Meksiki Maksimiliana I PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Gosudarstvennyj Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis 1981 Stor 259 Bronne C Leopold 1 er et son temps Bruxelles 1947 R 26 Citata za Monarhi Yevropi Doli dinastij 21 kvitnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaMemoires du prince de Talleyrand P 1891 Vol 4 P 28 fr Daye R Leopold II P 1935 P 23 fr Chast PERVAYa CARSTVUYuShIE DINASTII BELGIYa DINASTIYa SAKSEN KOBURG GOTA Monarhi Evropy Sudby dinastij red ukl Popov Moskva Terra 1997 623 s ISBN 5 300 01154 1 ros 1 S 547 z dzherela 26 chervnya 2015 ros ros