Лейб гвардії Кірасирський Його Величності полк Жовті чи Царскосільські кірасири полк важкої кавалерії військова частина

Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк (Жовті чи Царскосільські кірасири) — полк важкої кавалерії (військова частина) Російської імператорської армії.

Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк
Полковий нагрудний знак
На службі	1702 - 1918
Країна	Росія
Роль	Важка кавалерія
Чисельність	полк
У складі	1-ша гвардійська кавалерійська дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО)
Гарнізон/Штаб	Царське Село

Медіафайли на Вікісховищі

Старшинство: 21.06.1702 року, за Молодою Гвардією з 1813 року, за Старою Гвардією з 1831 року.

Полкове свято — 21 червня, у день .

Дислокація: Царське Село.

Історія

В імператорській армії

11 грудня 1700 — Указ про формування полку.
Весна 1701 — сформовано Драгунський Фузилерний князя Микити Федоровича Мещерського полк (10-ротного складу).
Весна 1702 — перейменовано на Драгунський князя полк.
1704 — сформована 11-та гренадерська рота.
10 березня 1708 — Ярославський драгунський полк.
23 січня 1709 — Гренадерська рота відрахована на сформування кінногренадерського полку («від кавалерії гренадерського полку»).
10 травня 1725 — Гренадерська рота повертається в полк, замість неї вислано драгунську.
16 лютого 1727 — Новгородський драгунський полк.
6 листопада 1727 — Ярославський драгунський полк (комплектувався дворянами Ярославської губернії).
8 лютого 1728 — переформовано у 9 драгунських і 1 гренадерську роту.
29 жовтня 1731 — Гренадерську роту скасовано, на заміну сформовано драгунську, а гренадери розподілені по 10 чоловік на роту.
1 листопада 1732 — 3-й кірасирський полк.
21 червня 1733 — Бевернський кірасирський полк (на честь призначеного шефа Принца Антона-Ульріха Брауншвейг-Бевернського).
15 червня 1738 — Брауншвейгський кірасирський полк.
31 січня 1742 — Кірасирський Його Королівської Високості Герцога Гольштейн-Готторпського полк.
4 грудня 1742 — Кірасирський Й. І. В. Государя Великого Князя Петра Федоровича полк.
30 березня 1756 — переформовано у 5 ескадронів (по 2 роти в кожному).
27 грудня 1761 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
4 липня 1762 — Лейб-Кірасирський Його Високості Спадкоємця Цісаревича й Великого Князя Павла Петровича полк.
24 жовтня 1775 — додано шостий ескадрон розформованого Київського кірасирського полку.
1787 — відраховано 150 кірасирів на формування Жандармського і Кірасирського полків Гатчинських військ.
17 листопада 1796 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
13 червня 1806 — Один ескадрон виділено на формування Фінляндського драгунського полку.
12 жовтня 1811 — виділено частину на формування Астраханського кірасирського полку.
1812 — брав участь у Вітчизняній війні, у битвах під Вітебськом, Смоленськом, Вязьмою, Красним, Оршею та Борисовом. На Бородинському полі кілька разів контратакував неприятеля в районі Семенівських висот, а шеф полку полковник Будберг був поранений ядром у правую ногу.
27 грудня 1812 — переформовано у 6 чинних і 1 резервний ескадрон.
1813 — брав участь у закордонних походах, у битвах під Люценом, Бауценом, Кенігштейном, Кульмом, Лейпцигом, Брієнном, Арсі-сюр-Об, Фер-Шампенуаз. Завершив війну в Парижі.
13 квітня 1813 — за мужність і хоробрість, проявлені у війну 1812 року, причислено до Молодої Гвардії та перейменовано на лейб-гвардії Кірасирський полк.
7 грудня 1817 — уродженці західних губерній відраховані на формування лейб-гвардії Подільського кірасирського полку на правах і перевагах Старої Гвардії.
21 березня 1823 — в полку встановлено руду масть коней.
25 червня 1831 — після прийняття шефства імператором Миколою I полку надано права Старої Гвардії. Названо лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком.
22 серпня 1831 — приєднано лейб-гвардії Подільський кірасирський полк (за винятком 7 офіцерів та 114 кірасирів, що поступили в лейб-гвардії Уланський Й. І. В. Великого Князя Михайла Павловича полк). Полк приведено у шестиескадронний склад.

200-річчя лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку. Прощання зі штандартом. Царське Село, 1902 рік.

30 липня 1904 — до списків полку зарахований Й. І. В. Спадкоємець Цісаревич і Великий Князь Олексій Миколайович.
1905 — зведений дивізіон полку брав участь у придушенні заворушень у Прибалтійському краї.
1910 — сформовано дивізійну кінно-кулеметну команду.
18 липня 1914 — полк виступив для приєднання до 1-ї армії.
28 липня 1914 — перша бойова сутичка з німецькими військами під час розвідки силами 3-го і 4-го ескадронів (поранений унтер-офіцер Гровбля, вбитий кірасир Ударов).
3 серпня — 8 вересня 1914 — брав участь у Східно-Прусській операції.
30 серпня 1914 — прикриваючи відхід IV АК, гвардійська кірасирська бригада затримала наступ німецького I АК, який виходив у тил російських військ.
4 березня 1917 — 1-й гвардійський кірасирський полк.
8 червня 1917 — Гвардії Подільський кірасирський полк.
22 липня 1917 — охороняючи залізничну станцію Київ, вступив у сутичку з українським полком Богдана Хмельницького.
Брав участь у придушенні бунту 2-го Українського полку імені гетьмана Полуботка, який захопив центр Києва.
10 грудня 1917 — полк розпущено в селі під Києвом через небажання українізуватись.

У Білому русі

. «Атака лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку у 1813 році», 1911

30 грудня 1918 — кірасири зведені у 3-й ескадрон зведеного полку Кірасирської дивізії (лейб-ескадрон лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку) в під командуванням штабс-ротмістра фон .
19 січня 1919 — перша бойова задача відновленого ескадрону.
7 березня 1919 — командування ескадроном приймає штабс-ротмістр князь .
25 березня — 9 квітня 1919 — веде ар'єргардні бої, прикриваючи частини, що відходять від Сиваша.
14 квітня 1919 — брав участь у кінній атаці поблизу станції Владиславівка.
12 травня 1919 — 3-й ескадрон зведеного полку Гвардійської Кірасирської дивізії.
5-17 червня 1919 — брав участь у звільненні Криму.
4 липня 1919 — до полку приєднується 2-й ескадрон лейб-кірасир Його Величності під командуванням штабс-ротмістра .
25 липня 1919 — зведений полк Гвардійської кірасирської дивізії перейменовано на 1-й Гвардійський зведений Кірасирський, напівескадрони кірасирів Його Величності виділені в дивізіон на чолі з полковником .
24 вересня 1919 — у дивізіон включено 3-й добровольчий ескадрон на чолі зі штабс-ротмістром . Лейб-ескадрон відведено в тил на відпочинок.
10 лютого 1920 — розформовано 3-й ескадрон.
17 лютого 1920 — зведений ескадрон дивізіону зазнав великих втрат в бою з кіннотою Будьонного поблизу станції .
14 березня 1920 — у складі дивізії Барбовича евакуйований з Новоросійська на транспорті «Аю-Даг».
Квітень 1920 — ескадрони полку увійшли до складу Гвардійського кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії Збройних Сил Півдня Росії (3-й Кірасирський Його Величності ескадрон).
Травень 1920 — охоронна служба на Сиваші.
Середина червня 1920 — охорона річки Дніпро в районі Каховки.
29 жовтня 1920 — останній ар'єргардний бій в районі хутора Уржин. Відірвавшись від противника, полк уходить на Сімферополь, Алушту і Ялту.
2 листопада 1920 — у складі полку евакуйований з Ялти на транспорті «Крим».

Шефи полку

Микола II у формі лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку

15.04.1738—25.11.1741 — принц Антон-Ульріх Брауншвейг-Бевернський
31.01.1742—04.12.1742 — герцог Карл Петер Ульріх Гольштейн-Готторпський
04.12.1742—27.12.1761 — великий князь Петро Федорович
27.12.1761—28.06.1762 — імператор Петро III
04.07.1762—06.11.1796 — спадкоємець цісаревич Павло Петрович
06.11.1796—11.03.1801 — імператор Павло I
12.03.1801—19.11.1825 — імператор Олександр I
25.06.1831—18.02.1855 — імператор Микола I
19.02.1855—01.03.1881 — імператор Олександр II
28.10.1866—01.03.1881 — спадкоємець цісаревич Олександр Олександрович (другим шефом)
02.03.1881—21.10.1894 — імператор Олександр III
02.11.1894—04.03.1917 — імператор Микола II

Другі шефи

17.11.1796—01.12.1797 — генерал від кавалерії (з 15.12.1796 генерал-фельдмаршал) граф Салтиков Іван Петрович
01.12.1797—11.03.1800 — генерал-майор герцог де
11.03.1800—14.03.1800 — генерал-майор граф фон дер
14.03.1800—21.08.1800 — генерал-лейтенант герцог де Ришельє
21.08.1800—23.11.1800 — генерал-майор (з 27.10.1800 генерал-лейтенант)
23.11.1800—06.12.1800 — генерал от кавалерії граф
06.12.1800—08.12.1800 — генерал-лейтенант Тормасов Олександр Петрович
08.12.1800—29.05.1807 — генерал-майор
27.06.1807—12.10.1811 — генерал-майор
03.11.1811—12.12.1816 — полковник (з 30.08.1813 генерал-майор) барон

Командири полку

30.12.1796—21.10.1797 — полковник князь
17.09.1797—01.12.1797 — генерал-майор герцог де Ришельє
23.11.1800—06.12.1800 — підполковник
13.12.1800—24.12.1802 — підполковник
23.02.1803—07.02.1806 — полковник
28.11.1807—31.01.1811 — майор (з 12.12.1807 підполковник)
31.01.1811—03.11.1811 — полковник барон
10.01.1812—15.03.1813 — підполковник
01.09.1814—17.07.1821(?) — генерал-майор барон
15.11.1819—22.08.1831 — полковник (з 06.01.1826 флігель-ад'ютант, з 21.05.1826 генерал-майор)
12.02.1834—11.04.1843 — генерал-майор
11.04.1843—03.04.1849 — генерал-майор
20.01.1850—28.10.1856 — свити Його Величності генерал-майор фон
28.10.1856—02.04.1861 — свити Його Величності генерал-майор граф
02.04.1861—01.01.1864 — генерал-майор фон
03.01.1864—12.12.1868 — свити Його Величності генерал-майор
12.12.1868—27.07.1875 — свити Його Величності генерал-майор
27.07.1875—14.07.1883 — свити Його Величності генерал-майор граф
14.07.1883—23.11.1887 — генерал-майор
09.12.1887—21.05.1892 — генерал-майор
21.05.1892—07.02.1898 — генерал-майор
07.02.1898—25.05.1903 — свити Його Величності генерал-майор
25.05.1903—26.10.1905 — Генерального Штабу полковник (з 17.04.1905 свити Його Величності генерал-майор)
26.10.1905—29.03.1908 — свити Його Величності генерал-майор
29.03.1908—08.06.1912 — генерал-майор (з 1911 свити Його Величності) фон
08.06.1912—25.03.1914 — свити Його Величності генерал-майор фон
25.03.1914—29.07.1915 — свити Його Величності генерал-майор
29.07.1915—14.05.1917 — свити Його Величності генерал-майор (з 11.1915 генерал-лейтенант) князь
14.05.1917—21.10.1917 — полковник князь
21.10.1917—10.12.1917 — полковник

Бойові відзнаки

Георгіївський штандарт з написами: «За відзнаку під час ураження й вигнання неприятеля з меж Росії 1812 року» й дати: «1702—1902», з Андріївською ювілейною стрічкою. Подаровано 13 квітня 1813 року; Вища грамота 7 грудня 1867 року; Вищий наказ 21 червня 1902 року.
22 Георгіївські труби, з написом: «Лейб-Гвардії Кірасирському полку за відмінні подвиги, здійснені в достопам'ятну кампанію, благополучно завершену 1814 року». Подаровані 30 серпня 1814 року.
22 срібні сигнальні труби, з написом: «Л.-Гв. Подільському Кірасирському полку». Подаровані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 24 липня 1830 року; передані при об'єднанні з лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком 22 серпня 1831 року.
Срібні литаври з вензелями польського короля Станіслава Серпня та зображенням державного герба. Литаври ці відбиті у поляків 1784 року, були видані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 1829 року з Санкт-Петербурзького Арсеналу. 1833 року здані в арсенал Санкт-Петербурзької фортеці, а 27 червня 1860 року видані лейб-гвардії Кірасирському Його Величності полку, замість литавр, що належали лейб-гвардії Кірасирському полку й були здані на зберігання у Санкт-Петербурзький окружний артилерійський склад.

Відомі люди, які служили в полку

— генерал-ад'ютант, син великого князя Костянтина Павловича
— радянський військовий діяч, комкор.
— позашлюбний син великого князя Миколи Костянтиновича
— генерал-лейтенант, учасник Кримської війни, теоретик військово-кавалерійської справи.
— австрійський воєначальник, учасник Наполеонівських війн
— генерал-лейтенант, член Військово-облікового комітету Головного штабу
Сухомлинов Володимир Олександрович — генерал від кавалерії, військовий міністр

Полковий храм

.

Джерела

Історія Лейб-гвардії Кірасирського Його Імператорської Величності полку. СПб., 1833 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Волинський. История лейб-гвардии кирасирского Его величества полка. 1701—1901 гг. СПб., 1902 р. [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.]
Волинський. История лейб-гвардии Кирасирского полка. Рисунки обмундирования к истории л.-гв. Кирасирского её величества полка. Спб., 1872. 25 с.
Гоштовт Г. Кірасири Його Величності у Велику війну. Париж, 1938 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Гоштовт Г. Кірасири Його Величності у Велику війну. 1915 р. Париж, 1942 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Гоштовт Г. Кірасири Його Величності у Велику війну. 1916, 1917 рр. Париж, 1944 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Российская Гвардия. 1700—1918. Довідник. Валькович, Капітонов. — Видавництво «Новий хронограф». М., 2005. — 448 с.

Посилання

Олександр Подмазо. «Шефи й командири регулярних полків російської армії (1796—1855)» [ 20 серпня 2006 у Wayback Machine.]
Форма 1802—1811 [ 12 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Форма (1910) [ 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Полковий марш^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Група солдат Лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку біля Манежу. 1902 р. Царське Село (Фото)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Імператор Микола II у формі полку