Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавалерійський полк (кп) — військова частина, основна тактична та адміністративно-господарська одиниця кінноти в складі Збройних сил армій багатьох країн із XIX ст. до середини XX століття, яка призначалася для ведення бойових дій на сухопутному ТВД у складі кавалерійської дивізії або бригади. У деяких випадках діяв самостійно в тісній взаємодії зі з'єднаннями, частинами і підрозділами інших родів військ і спеціальних військ Сухопутних військ в різних умовах обстановки. Як правило входив до складу кавалерійських і піхотних (стрілецьких) з'єднань, а також безпосередньо до складу армій багатьох країн.
Історія
У російській армії кінні полки як військові частини вперше з'явилися в XV столітті у дворянській помісній кінноті. Кожен полк формувався з так званих служивих людей однієї області. В організаційному відношенні полки складалися з сотень, півсотні і десятків вершників. У 30-х рр. XVII століття замість помісної кінноти почали формуватися рейтарські і драгунські кавалерійські полки. Кожен з них складався з 10-12 рот і налічував від 1 до 2 тис. чол. 1663 в російській армії було 25 кавалерійських полків (29 тис. чол.). У 1-й половині XVII століття кавалерійські полки були створені також у Швеції, Франції, Англії та інших західноєвропейських країнах. Наприклад, в армії шведського короля Густава II Адольфа кавалерійський полк складався з 4 ескадронів (по 125 вершників), в кожен з яких входило 4 корнета (взводу).
У XVII—XIX століттях організація та озброєння кавалерійського полку як у російській, так і в іноземних арміях неодноразово змінювалися. На початок Семирічної війни 1756–1763 в російській армії драгунський полк складався з 12 рот (10 мушкетерських і 2 гренадерський) кірасирський і кінногренадерский полки мали по 10 рот. Кожна рота утворювала півескадрону, 2 роти — ескадрон. До кінця 18 століття в російській кавалерії були кірасирські, карабінерні, кінногренадерські, драгунські, кінноегерські, гусарські, легкокінні й козацькі регулярні кавалерійські полки. Половину всіх кавалерійських полків становили карабінерні і легкокінні. Організаційно кавалерійські полки складалися з 6—10 лінійних і 1-3 запасних ескадронів. Чисельність особового складу полків від 1100 до 1838 чол.
Перед російсько-турецькою війною 1877–1878 регулярні кавалерійські полки мали у своєму складі по 4 ескадрони, козацькі — по 6 сотень, а терські козацькі полки — по 4 сотні. Ескадрони і сотні складалися з 4 взводів. На початку Першої світової війни кавалерійські полки в арміях обох воюючих коаліцій складалися з 4-6 ескадронів. До початку Другої світової війни кавалерійські полки в незначній кількості зберігалися в складі кавалерійських дивізій лише в окремих країнах.
У Червоній армії в 1-й половині 1918 в ході розпочатого формування регулярної кінноти кавалерійські полки зазвичай входили до складу стрілецьких дивізій, з серпня 1918 вони почали зводитися в кавалерійської дивізії і бригади. Бойовий склад кавалерійських полків був різним. Наприклад, у стрілецької дивізії кавалерійський полк мав 4 ескадрони, а в 1-й зведеній кавалерійській дивізії — 5 ескадронів. У міжвоєнний період і в ході німецько-радянської війни організація кавалерійських полків продовжувала удосконалюватися. До кінця війни кавалерійський полк мав у своєму складі штаб, 4 ескадрони, 3 окремі батареї, підрозділи спеціальних військ, тилові установи і налічував близько 900 чол. На озброєнні кавалерійського полку, крім особистої зброї кавалеристів, було чотири 76-мм гармати, 4 57-мм протитанкові гармати, 4 82-мм міномети, 16 станкових і 32 ручних кулемети, 24 протитанкові рушниці. У наступальному бою кавалерійські полки застосовувався, як правило, проти ослабленого або не встиг організувати оборону противника, а також для переслідування його відходять військ. У наступі кавалерійський полк отримував смугу шириною до 1,5 км. Атака проводилася в кінному, пішому або комбінованому строю, самостійно або у взаємодії з танками і, як правило, підтримувалася вогнем артилерії. В оборонному бою кавалерійський полк займав ділянку оборони: на головному напрямку — до 2,5 км по фронту і до 2 км в глибину, а при обороні на широкому фронті — до 4—5 км по фронту.
На середину 50-х в Радянській армії зі скасуванням кінноти, як роду військ, кавалерійські полки були розформовані.
| Менше формування Кавалерійський ескадрон | Кавалерійський полк | Більше формування Кавалерійська бригада |
Див. також
Література
- Плиев И. А. Через Гоби и Хинган. — М., 1965.
- Плиев И. А. Дорогами войны. Орджоникидзе, 1973.
Джерела
- Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 271-272. — ISBN 00101-236. (рос.)
Посилання
- Русская армия 1.01.1914.Дислокация частей и соединений (Кавалерийские и казачьи конные бригады) [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Кавалерийская бригада [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavalerijskij polk kp vijskova chastina osnovna taktichna ta administrativno gospodarska odinicya kinnoti v skladi Zbrojnih sil armij bagatoh krayin iz XIX st do seredini XX stolittya yaka priznachalasya dlya vedennya bojovih dij na suhoputnomu TVD u skladi kavalerijskoyi diviziyi abo brigadi U deyakih vipadkah diyav samostijno v tisnij vzayemodiyi zi z yednannyami chastinami i pidrozdilami inshih rodiv vijsk i specialnih vijsk Suhoputnih vijsk v riznih umovah obstanovki Yak pravilo vhodiv do skladu kavalerijskih i pihotnih strileckih z yednan a takozh bezposeredno do skladu armij bagatoh krayin IstoriyaU rosijskij armiyi kinni polki yak vijskovi chastini vpershe z yavilisya v XV stolitti u dvoryanskij pomisnij kinnoti Kozhen polk formuvavsya z tak zvanih sluzhivih lyudej odniyeyi oblasti V organizacijnomu vidnoshenni polki skladalisya z soten pivsotni i desyatkiv vershnikiv U 30 h rr XVII stolittya zamist pomisnoyi kinnoti pochali formuvatisya rejtarski i dragunski kavalerijski polki Kozhen z nih skladavsya z 10 12 rot i nalichuvav vid 1 do 2 tis chol 1663 v rosijskij armiyi bulo 25 kavalerijskih polkiv 29 tis chol U 1 j polovini XVII stolittya kavalerijski polki buli stvoreni takozh u Shveciyi Franciyi Angliyi ta inshih zahidnoyevropejskih krayinah Napriklad v armiyi shvedskogo korolya Gustava II Adolfa kavalerijskij polk skladavsya z 4 eskadroniv po 125 vershnikiv v kozhen z yakih vhodilo 4 korneta vzvodu U XVII XIX stolittyah organizaciya ta ozbroyennya kavalerijskogo polku yak u rosijskij tak i v inozemnih armiyah neodnorazovo zminyuvalisya Na pochatok Semirichnoyi vijni 1756 1763 v rosijskij armiyi dragunskij polk skladavsya z 12 rot 10 mushketerskih i 2 grenaderskij kirasirskij i kinnogrenaderskij polki mali po 10 rot Kozhna rota utvoryuvala piveskadronu 2 roti eskadron Do kincya 18 stolittya v rosijskij kavaleriyi buli kirasirski karabinerni kinnogrenaderski dragunski kinnoegerski gusarski legkokinni j kozacki regulyarni kavalerijski polki Polovinu vsih kavalerijskih polkiv stanovili karabinerni i legkokinni Organizacijno kavalerijski polki skladalisya z 6 10 linijnih i 1 3 zapasnih eskadroniv Chiselnist osobovogo skladu polkiv vid 1100 do 1838 chol Pered rosijsko tureckoyu vijnoyu 1877 1878 regulyarni kavalerijski polki mali u svoyemu skladi po 4 eskadroni kozacki po 6 soten a terski kozacki polki po 4 sotni Eskadroni i sotni skladalisya z 4 vzvodiv Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni kavalerijski polki v armiyah oboh voyuyuchih koalicij skladalisya z 4 6 eskadroniv Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni kavalerijski polki v neznachnij kilkosti zberigalisya v skladi kavalerijskih divizij lishe v okremih krayinah U Chervonij armiyi v 1 j polovini 1918 v hodi rozpochatogo formuvannya regulyarnoyi kinnoti kavalerijski polki zazvichaj vhodili do skladu strileckih divizij z serpnya 1918 voni pochali zvoditisya v kavalerijskoyi diviziyi i brigadi Bojovij sklad kavalerijskih polkiv buv riznim Napriklad u strileckoyi diviziyi kavalerijskij polk mav 4 eskadroni a v 1 j zvedenij kavalerijskij diviziyi 5 eskadroniv U mizhvoyennij period i v hodi nimecko radyanskoyi vijni organizaciya kavalerijskih polkiv prodovzhuvala udoskonalyuvatisya Do kincya vijni kavalerijskij polk mav u svoyemu skladi shtab 4 eskadroni 3 okremi batareyi pidrozdili specialnih vijsk tilovi ustanovi i nalichuvav blizko 900 chol Na ozbroyenni kavalerijskogo polku krim osobistoyi zbroyi kavaleristiv bulo chotiri 76 mm garmati 4 57 mm protitankovi garmati 4 82 mm minometi 16 stankovih i 32 ruchnih kulemeti 24 protitankovi rushnici U nastupalnomu boyu kavalerijski polki zastosovuvavsya yak pravilo proti oslablenogo abo ne vstig organizuvati oboronu protivnika a takozh dlya peresliduvannya jogo vidhodyat vijsk U nastupi kavalerijskij polk otrimuvav smugu shirinoyu do 1 5 km Ataka provodilasya v kinnomu pishomu abo kombinovanomu stroyu samostijno abo u vzayemodiyi z tankami i yak pravilo pidtrimuvalasya vognem artileriyi V oboronnomu boyu kavalerijskij polk zajmav dilyanku oboroni na golovnomu napryamku do 2 5 km po frontu i do 2 km v glibinu a pri oboroni na shirokomu fronti do 4 5 km po frontu Na seredinu 50 h v Radyanskij armiyi zi skasuvannyam kinnoti yak rodu vijsk kavalerijski polki buli rozformovani Menshe formuvannya Kavalerijskij eskadron Kavalerijskij polk Bilshe formuvannya Kavalerijska brigadaDiv takozhIstoriya kinnoti Klasifikaciya kinnoti Pihotnij polk Kinno mehanizovana grupa Mehanizovanij polk Artilerijskij polk Tankovij polkLiteraturaPliev I A Cherez Gobi i Hingan M 1965 Pliev I A Dorogami vojny Ordzhonikidze 1973 DzherelaRadyanska vijskova enciklopediya K 22 LINEJNYJ Sovetskaya voennaya enciklopediya Marshal Sovetskogo Soyuza N V OGARKOV predsedatel M Voenizdat 1979 T 4 S 271 272 ISBN 00101 236 ros PosilannyaRusskaya armiya 1 01 1914 Dislokaciya chastej i soedinenij Kavalerijskie i kazachi konnye brigady 26 chervnya 2012 u Wayback Machine Kavalerijskaya brigada 5 bereznya 2016 u Wayback Machine