Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

День Перемо ги рос День Победы державне свято СРСР а пізніше деяких країн що були республіками СРСР У СРСР святкувалося

9 травня (свято)

9 травня (свято)

День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято СРСР, а пізніше деяких країн, що були республіками СРСР. У СРСР святкувалося щорічно 9 травня з формулюванням: на згадку про переможне завершення «Великої вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного свята».

День Перемоги
image
Репортаж на першій шпальті видання New York Journal-American під заголовком «День перемоги! Нацисти оголосили про повну капітуляцію», 7 травня 1945
Офіційна назварос. Праздник Победы (8 травня 1945)
рос. Праздник победы над Германией (23 грудня 1947)
рос. Праздник победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. (26 квітня 1965)
рос. День Победы (9 грудня 1971)
Типвійськове
Початок9 травня
Закінчення9 травня
Святкуванняпарад, панахида, покладання вінків
Пов'язаний зДругою світовою війною, Німецько-радянською війною
image День Перемоги у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: День перемоги.
Не плутати з Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років — державним святом України, яке відзначається 8 травня разом з Днем Перемоги в Європі.

Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом.

1948 року, враховуючи наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване. Відновлене 1965 року зі статусом державного свята й неробочого дня. Від того часу супроводжувалося урочистостями: військовими парадами Радянської армії та демонстрацією на Красній площі в Москві. Також святкувалося у деяких країнах Варшавського договору.

Від 1991 року, після розвалу СРСР, святкується на державному рівні в низці пострадянських країн — Російській Федерації, Білорусі, Казахстані тощо.

День Перемоги в Україні офіційно не святкується з 2016 року. Замість нього був запроваджений День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який був державним святом до 2023 року. Починаючи з 2024 року, Україна щороку 9-го травня святкує День Європи, а 8-го травня вшанувують жертв Другої світової війни — День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Дата 9 травня як День Перемоги також не святкується в балтійських країнах — Естонії, Латвії та Литві.

Історія

Останні дні війни

У квітні 1945 радянські війська впритул підійшли до меж Берліна. Німецькі війська займали оборону уздовж західних берегів рік Одер й Нейсе. На підступах до Берліна й у самому місті було зосереджене угруповання військ, що мало у своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 і й 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значну кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угруповання нараховувало біля мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 артилерійських систем і мінометів, 3300 бойових літаків.

Сам Берлін також був перетворений у найсильніший укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три оборонних кільця, усередині міста споруджено більше 400 залізобетонних довгострокових вогневих точок з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон нараховував у своєму складі близько 200 тисяч чоловік.

Радянські війська до початку операції нараховували 149 стрілецьких й 12 кавалерійських дивізій, 13 танкових й 7 механізованих корпусів, 15 окремих танкових і самохідних бригад, загальною чисельністю більше 1 900 000 чоловік. В операції брали участь 1-ша й 2-га армії війська Польського, що нараховували 10 піхотних й 1 танкову дивізію, а також 1 окрему кавалерійську бригаду, загальною чисельністю 155 900 чоловік.

Взяття Рейхстагу

29 квітня почалися бої за Рейхстаг, який обороняли близько тисячі вояків. Після декількох атак підрозділам 171-ї й 150-ї стрілецьких дивізій вдалося зайняти будинок уже вночі. 30 квітня о 14-й годині 25 хвилин лейтенант О. Берест та сержанти М. Єгоров і М. Кантарія підняли над Рейхстагом Прапор Перемоги. Проте в офіційній радянській історіографії Прапор Перемоги вважався встановленим лише М. Єгоровим і М. Кантарією, а прізвище О. Береста несправедливо замовчувалось.

Підписання капітуляції

image
Повідомлення радянського радіо про капітуляцію Німеччини.
Текст читає Ю. Левітан
При проблемах гляньте в .

1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-й гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил (Вермахту) генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Й. Сталін розпорядився не вести переговорів, крім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10-ї години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10:40 відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляцію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де перебувала Рейхсканцелярія. Всю ніч з 1 на 2 травня тривали бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.

image
Вільгельм Кейтель підписує Акт беззастережної капітуляції Німеччини

Уночі 2 травня о 1-й годині 50 хвилин по радіо було прийнято таке повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст . Припиняємо воєнні дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Ганс Фріче звернувся до радянського командування із проханням про дозвіл виступити по радіо зі зверненням до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15-ї години залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч осіб) здалися в полон.

7 травня о 2:41 ночі в Реймсі, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляцію підписали генерал Вальтер Беделл Сміт, генерал І. Суслопаров (як свідок від СРСР) і генерал (від Франції). Від Німеччини його підписали адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург і генерал Йодль.

8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня о 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Деніца, на вимогу Сталіна повторно підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що ознаменувало закінчення Німецько-радянської війни.

За узгодженням між урядами СРСР, США й Великої Британії була досягнута домовленість уважати процедуру в Реймсі попередньою[]. Проте, у західній історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язується із процедурою в Реймсі, а підписання акту про капітуляцію в Берліні вважається його ратифікацією.

Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була закінчена 21 січня 1955 року прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного рішення. Проте, під власне Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 року включно.

Берлінська операція

image
Графіті солдатів СРСР на стінах Рейхстагу

Загалом у Берлінській операції, що тривала з 16 квітня до 8 травня, були задіяні понад 2,5 мільйона солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних установок, 7500 літаків.

Утрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втратила, за офіційним даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисяч осіб, у тому числі 78 тисяч осіб загиблими.

У ході операції широко використалися танки в місті. У подібних умовах вони не могли виконувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також привело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків, що брали участь у Берлінській операції, і САУ, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 артилерійських систем і мінометів, 917 бойових літаків.

У результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових й 11 моторизованих дивізій противника, взяли в полон близько 480 тисяч осіб.

Парад Перемоги на Красній площі

9 травня на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «ІЛ-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляцію Німеччини.

24 червня на Красній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських, зведений полк Військово-морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами й арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори частин і з'єднань.

Парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидала прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

Установлення свята

Пізно увечері 8 травня 1945 року у передмісті Берліна Акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини підписав генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, пізніше повішений за вироком міжнародного трибуналу. На той момент Гітлер уже покінчив життя самогубством, деякі нацистські ватажки, зокрема, Гіммлер, тікали на захід, щоб здатися в полон англо-американським військам. З боку Червоної Армії документ про капітуляцію Німеччини був підписаний без згоди ставки Сталіна. Тому Сталін започаткував святкування Дня Перемоги в СРСР на 9-те травня, на день пізніше ніж святкування Дня Перемоги у решти країн антигітлерівської коаліції. 8 травня 1945 року, до підписання Акту про капітуляцію, М. Калініним був підписаний Указ Президії Верховної ради СРСР, що оголошував 9 травня «Святом Перемоги» (рос. Праздником Победы) та неробочим днем. Відповідні декрети видали також уряди інших комуністичних країн Східної Європи.

Наприкінці 1947 року Сталін скасував святкування цього дня. З огляду на перемогу у війні весь народ, особливо фронтовики, очікували на пом'якшення сталінського режиму, чого Сталін робити не збирався. На думку одного з істориків Другої світової війни Віктора Суворова, Сталін перемогу у цій війні і за перемогу не вважав, а навіть навпаки — підсумки війни оцінював як поразку, оскільки свого часу розраховував і готувався захопити не лише Східну, а й всю Європу. Відновили ж його святкування лише після того, коли за часи хрущовської відлиги народ дихнув трохи вільніше і зажив заможніше, вже в часи раннього Брежнєва.

2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення.

Відзначення

В Україні

Див. також: День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років
image
Танк Т-34 на Хрещатику, 9 травня, 2010
image
Донецьк, 2013
image
Хода ветеранів на Хрещатику, 2011
image
Символ пам'яті полеглих в Україні, використовується з 2014 року

Суспільна думка

За результатами соціологічного опитування проведеного 2007 року Центром Разумкова, найбільшим святом цей день був для людей старших за 60 років (82 %), у віковій групі 18—29 років справді великим святом його вважали 59,2 % опитаних. Опитування показало, що серед регіонів України виділявся Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважали 43,3 % опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3 %) не вважали цей день святом.

За результатами соціологічного опитування Центром Разумкова, у 2011 році 70 % громадян України вважали День Перемоги великим святом, ще 23,6 % опитаних вважали цей день звичайним святом. Не вважали День Перемоги святом 4,7 % респондентів і 1,7 % опитаних не змогли відповісти на питання. Відповідно до цього опитування, станом на 2011 рік Німецько-радянську війну українці переважно називали Великою Вітчизняною (до такої назви схилялися 66,2 % опитаних, 28,6 % назвали цю війну Другою світовою, інші відповіді дали 2,4 % респондентів, решта — вагалися з відповіддю).

Серед тих, хто є противником святкування Дня Перемоги 9 травня, популярною є думка про необхідність перенесення святкування на 8 травня, як у більшості країнах Європи. Так у 2012 році 8 травня молоді активісти провели панахиду за загиблими у Другій світовій війні у Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпрі. У Львові на Янівському цвинтарі відбувся спільний молебень. Організатори заходів виступають за святкування перемоги 8 травня.

Згідно з даними дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2024 року, 11% українців святкує День перемоги як найбільш популярне свято, поки Різдво Христове — 70%, Великдень — 68% та Новий рік — 47%. Соціологи зазначають, що у 2010 році День перемоги 9 травня був одним із найважливіших свят, так вважали 58% українців. Проте вже 2021 року важливим святом його вважали лише 30% українців. Падіння популярности Дня перемоги в Україні пояснюється тим, що цей день дуже активно відзначається у Росії як агресивне мілітаристське свято.

Історія вшанування

У Радянському Союзі (і, відповідно, на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошений неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У 1991 році до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни і в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги».

В Україні на День Перемоги традиційно організовуються паради, в яких беруть участь військові та ветерани. До параду може залучатися військова техніка, але частіше вони проходять без неї. Так, в Києві за роки незалежності військова техніка вперше була представлена на параді тільки в 2010 році. Крім парадів у цей день вшановують пам'ять загиблих. До військових меморіалів покладають квіти. У церквах служать панахиди.

Багато людей святкують цей день без участі у масових акціях. Так, за соцопитуванням 2013 року 75 відсотків українців заявили про те, що планують відзначати День Перемоги. Проте, за оцінками МВС 2012 року очікувалось, що в масових святкових заходах візьмуть участь 2 мільйони людей.

Менш підтримки свято має на заході країни, переважно в трьох галицьких областях. Так, у Львові перший парад за часи незалежності провели у 2010 році, а раніше він не проводився. Неподалік пройшов альтернативний мітинг, учасники якого наполягали на тому, що цього дня необхідно поминати і молитися за померлих у Другій світовій війні, а не святкувати. Сталося декілька сутичок між учасниками обох заходів. Також тут популярною є думка про те, що святкування на честь перемоги повинно відбуватися 8 травня.

Багато суперечок отримала спроба зобов'язати на державному рівні використовувати як символ свята червоний прапор. У 2011 році був прийнятий Законопроєкт № 8157, який зобов'язував всі державні органи та органи місцевого самоврядування здійснювати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Законопроєкт був визнаний неконституційним та не вступив у дію, проте в 2011 його прихильники розпочали акцію по поширенню використання червоного прапора. Це покликало суперечки в суспільстві. Особливо погано до використання червоного стягу ставилися на заході. Це не завадило створити там провокацію 9 травня 2011 року. До Львова приїхали представники проросійських українофобських організацій, що розгорнули прапор на Марсовому полі. Такі дії викликали найгострішу реакцію у Львові та Івано-Франківську, де відзначення Дня перемоги супроводжувалися зіткненнями між прихильниками використання червоного прапора в Україні як символіки свята Перемоги з одного боку та представниками ВО «Свобода» й місцевих жителів з іншого.

До 2014 року серед символів Дня Перемоги використовувалася також георгіївська стрічка. Однак в 2014 році вона стала символом російської агресії щодо України, тому її було вирішено змінити на червоний мак. Дизайн символу розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін.

2014 року 9 травня припав на третій місяць російської окупації Криму та перший місяць тривання Антитерористичної операції на Сході України, що спонукало місцеві влади більшості міст відмовитись від урочистих заходів через ймовірність провокацій. Зокрема святкові паради були скасовані у Києві, Харкові та Одесі, молебні замість парадів відбулися у Луцьку та Рівному, тоді як у Львові усі офіційні заходи відбулися 8 травня. Натомість урочистий парад мав місце в окупованому росіянами Севастополі за особистої участі президента Росії В. Путіна.

Починаючи з 2015 року, 8 травня в Україні щорічно відзначається День пам'яті та примирення. З 2016 року замість «Дня Перемоги» 9 травня відзначатиметься «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». 9 квітня 2015 року депутати також проголосували за законопроєкти, якими зокрема прибрали термін «Велика вітчизняна війна» з українського законодавства і заборонили пропаганду комунізму та нацизму.

8 травня 2023 року Володимир Зеленський подав законопроєкт у Верховну Раду України, яким запропонував встановити 8 травня День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років. 29 травня 2023 року Верховна Рада зробила День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років 8 травня державним святом, скасувавши День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

У світі

image
Парад Перемоги у Москві (2000)

Більшість західноєвропейських країн відзначають День Перемоги в Європі — переважно 8 травня, а країни Британської Співдружності — 7 травня.

Переважно 9 травня відзначають:

День Перемоги відзначають 9 травня також у багатьох посткомуністичних країнах (Естонія, Латвія, Литва, Україна не відзначають), зокрема:

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  2. (рос.)Друга світова війна: викладання, дослідження, маніпулювання [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.], Шаповал Юрій Іванович, Дзеркало тижня. Україна № 16, 26 квітня 2013
  3. 09.05.1965 — вперше День Перемоги в СРСР став державним святом і вихідним днем [ 26 липня 2013 у Wayback Machine.] Територія Терору
  4. Ганюкова, Ольга (8 травня 2023). Ми повертаємо нашій державі чесну історію: Зеленський звернувся до українців у День пам'яті та примирення. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  5. День пам'яті та перемоги над нацизмом зробили офіційним вихідним. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  6. У Латвії заборонили відзначати 9 травня День перемоги. // Остап Крамар. 20.04.2023, 18:06
  7. Берлинская операция 1945[недоступне посилання з липня 2019](рос.) — стаття з БСЭ на сайті Яндекс. Словари [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2007.
  9. . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 10 травня 2007.
  10. . Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 10 травня 2007.
  11. Див. напр. в БСЭ,
  12. Детальніше див. в статті Берест Олексій Прокопович
  13. Документальний фільм «Парад Перемоги», 1945 на YouTube
  14. . Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 10 січня 2012.
  15. Dekret z dnia 8 maja 1945 r. o ustanowieniu Narodowego Święta Zwycięstwa i Wolności [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
  16. Про переможців і переможених [ 10 травня 2011 у Wayback Machine.]
  17. . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 травня 2007.
  18. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 6 травня 2012.
  19. . Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
  20. . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
  21. Акція Пам᾽яті жертв Другої світової війни — [Львів, 8.05]
  22. . Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012.
  23. Свобода, Радіо (8 травня 2024). Важливість Дня перемоги серед українців знизилась на майже 50% за останні 10 років – КМІС. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
  24. Прес-релізи та звіти - СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО СВЯТ 1 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПРАЦІ) І 9 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ) З 2010 ДО 2024 РОКУ. www.kiis.com.ua. Процитовано 8 травня 2024.
  25. Від 18 червня 1991 року № 1205-XII
  26. Киев отметит День Победы Первой минутой мира. «Корреспондент». 5 травня 2014. оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 31 травня 2021.
  27. Святкувати День Перемоги 9 травня будуть дві третини українців – опитування. ТСН. 7 травня 2013. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2021.
  28. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  29. . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 5 травня 2012.
  30. . Архів оригіналу за 19 червня 2011. Процитовано 8 січня 2012.
  31. 9 мая во Львове: технология классической провокации
  32. . Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  33. . Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 5 травня 2012.
  34. ЛЬВОВСКИЙ СПЕКТАКЛЬ[недоступне посилання з липня 2019]
  35. . Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 5 травня 2012.
  36. . Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 5 травня 2012.
  37. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  38. Сум і тривога: як у Луцьку відзначили День Перемоги[недоступне посилання з липня 2019]
  39. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  40. . Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 17 лютого 2015.
  41. Путін дивився у Севастополі парад
  42. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  43. . Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  44. . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  45. Рада замінила «Велику вітчизняну війну» Другою світовою. 8 травня — День пам'яті [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Українська правда. 09.04.2015
  46. Пропаганду комунізму та нацизму в Україні офіційно заборонили [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Телеканал «24». 09.04.2015
  47. Ганюкова, Ольга (8 травня 2023). Ми повертаємо нашій державі чесну історію: Зеленський звернувся до українців у День пам'яті та примирення. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  48. День пам'яті та перемоги над нацизмом зробили офіційним вихідним. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 травня 2023.
  49. Državni i verski praznici Republike Srbije [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.](серб.)
  50. сербське автономне утворення в складі Боснії і Герцеговині
  51. Project Gutenberg: Public Holidays in Bosnia and Herzegovina [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  52. President of the Republic of Belarus: National holidays celebrated in the Republic of Belarus [ 23 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  53. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ до відзначення Дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
  54. День Перемоги і Миру
  55. Ст. 8 Закону «Про свята і пам'ятні дні Республіки Вірменія» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (вірм.)
  56. Ст. 3 Закону 2015 жылы Қазақстан Республикасындағы мереке және демалыс күндер [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.] (казах.)
  57. Ст. 113 Трудовий кодекс Киргизької Республіки [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  58. «Календарь праздников» Праздники России [ 17 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  59. День Перемоги у Великій Вітчизняній війні
  60. Ст. 2 Закону РТ «Про святкові дні» [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.]
  61. П. 6 ст. 66 Кодексу законів про працю Туркменістану
  62. . Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012.
  63. П з) ст. 20 Трудового кодексу Грузії [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  64. Ст. 131 Трудового Кодексу РУз [1] [ 13 жовтня 2013 у Wayback Machine.][2] [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
  65. П. g) ст. 111 Трудового кодексу Республіки Молдова [ 4 серпня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Victory days
  • Закон України. Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. 20.04.2000 (N 1684-III) [ 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]
  • Велика нічия // Українська правда, 20.10.2009. Стаття Володимира В'ятровича
  • Дмитро Заборін. Великая ничья // Версії. 13.11.2009[недоступне посилання з травня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Den Peremo gi ros Den Pobedy derzhavne svyato SRSR a piznishe deyakih krayin sho buli respublikami SRSR U SRSR svyatkuvalosya shorichno 9 travnya z formulyuvannyam na zgadku pro peremozhne zavershennya Velikoyi vitchiznyanoyi vijni radyanskogo narodu proti nimecko fashistskih zagarbnikiv Vstanovlene ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1945 roku she do pidpisannya yak den vsenarodnogo svyata Den PeremogiReportazh na pershij shpalti vidannya New York Journal American pid zagolovkom Den peremogi Nacisti ogolosili pro povnu kapitulyaciyu 7 travnya 1945Oficijna nazvaros Prazdnik Pobedy 8 travnya 1945 ros Prazdnik pobedy nad Germaniej 23 grudnya 1947 ros Prazdnik pobedy sovetskogo naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg 26 kvitnya 1965 ros Den Pobedy 9 grudnya 1971 TipvijskovePochatok9 travnyaZakinchennya9 travnyaSvyatkuvannyaparad panahida pokladannya vinkivPov yazanij zDrugoyu svitovoyu vijnoyu Nimecko radyanskoyu vijnoyu Den Peremogi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Den peremogi Ne plutati z Dnem pam yati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv derzhavnim svyatom Ukrayini yake vidznachayetsya 8 travnya razom z Dnem Peremogi v Yevropi Data pov yazana z prijnyattyam kapitulyaciyi Nimechchini u vijni v radyanskij zoni okupaciyi v peredmisti Berlina Karlshorsti za moskovskim chasom 1948 roku vrahovuyuchi naslidki vijni zokrema nayavnist na toj moment velicheznoyi kilkosti invalidiv svyato bulo skasovane Vidnovlene 1965 roku zi statusom derzhavnogo svyata j nerobochogo dnya Vid togo chasu suprovodzhuvalosya urochistostyami vijskovimi paradami Radyanskoyi armiyi ta demonstraciyeyu na Krasnij ploshi v Moskvi Takozh svyatkuvalosya u deyakih krayinah Varshavskogo dogovoru Vid 1991 roku pislya rozvalu SRSR svyatkuyetsya na derzhavnomu rivni v nizci postradyanskih krayin Rosijskij Federaciyi Bilorusi Kazahstani tosho Den Peremogi v Ukrayini oficijno ne svyatkuyetsya z 2016 roku Zamist nogo buv zaprovadzhenij Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni yakij buv derzhavnim svyatom do 2023 roku Pochinayuchi z 2024 roku Ukrayina shoroku 9 go travnya svyatkuye Den Yevropi a 8 go travnya vshanuvuyut zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Den pamʼyati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv Data 9 travnya yak Den Peremogi takozh ne svyatkuyetsya v baltijskih krayinah Estoniyi Latviyi ta Litvi IstoriyaOstanni dni vijni U kvitni 1945 radyanski vijska vpritul pidijshli do mezh Berlina Nimecki vijska zajmali oboronu uzdovzh zahidnih beregiv rik Oder j Nejse Na pidstupah do Berlina j u samomu misti bulo zoseredzhene ugrupovannya vijsk sho malo u svoyemu skladi 62 diviziyi u tomu chisli 48 pihotnih 4 i j 10 motorizovanih 37 okremih pihotnih polkiv i blizko 100 okremih pihotnih bataljoniv a takozh znachnu kilkist artilerijskih chastin i pidrozdiliv Ce ugrupovannya narahovuvalo bilya miljona cholovik 1500 tankiv 10400 artilerijskih sistem i minometiv 3300 bojovih litakiv Sam Berlin takozh buv peretvorenij u najsilnishij ukriplenij rajon i pidgotovlenij do vedennya vulichnih boyiv Navkolo Berlina bulo stvoreno tri oboronnih kilcya useredini mista sporudzheno bilshe 400 zalizobetonnih dovgostrokovih vognevih tochok z garnizonami do tisyachi cholovik Sam berlinskij garnizon narahovuvav u svoyemu skladi blizko 200 tisyach cholovik Radyanski vijska do pochatku operaciyi narahovuvali 149 strileckih j 12 kavalerijskih divizij 13 tankovih j 7 mehanizovanih korpusiv 15 okremih tankovih i samohidnih brigad zagalnoyu chiselnistyu bilshe 1 900 000 cholovik V operaciyi brali uchast 1 sha j 2 ga armiyi vijska Polskogo sho narahovuvali 10 pihotnih j 1 tankovu diviziyu a takozh 1 okremu kavalerijsku brigadu zagalnoyu chiselnistyu 155 900 cholovik Vzyattya Rejhstagu 29 kvitnya pochalisya boyi za Rejhstag yakij oboronyali blizko tisyachi voyakiv Pislya dekilkoh atak pidrozdilam 171 yi j 150 yi strileckih divizij vdalosya zajnyati budinok uzhe vnochi 30 kvitnya o 14 j godini 25 hvilin lejtenant O Berest ta serzhanti M Yegorov i M Kantariya pidnyali nad Rejhstagom Prapor Peremogi Prote v oficijnij radyanskij istoriografiyi Prapor Peremogi vvazhavsya vstanovlenim lishe M Yegorovim i M Kantariyeyu a prizvishe O Beresta nespravedlivo zamovchuvalos Pidpisannya kapitulyaciyi Povidomlennya radyanskogo radio pro kapitulyaciyu Nimechchini source source track track Tekst chitaye Yu Levitan Pri problemah glyante v dovidku 1 travnya o 3 j godini 50 hvilin na komandnij punkt 8 j gvardijskoyi armiyi buv dostavlenij nachalnik generalnogo shtabu suhoputnih sil Vermahtu general pihoti Krebs sho zayaviv sho vin upovnovazhenij vesti peregovori pro peremir ya Odnak J Stalin rozporyadivsya ne vesti peregovoriv krim yak pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimeckomu komanduvannyu buv postavlenij ultimatum yaksho do 10 yi godini ne bude dana zgoda na bezzasterezhnu kapitulyaciyu radyanskimi vijskami bude nanesenij nishivnij udar Ne oderzhavshi vidpovidi radyanski vijska o 10 40 vidkrili uragannij vogon po zalishkah oboroni v centri Berlina Do 18 yi godini stalo vidomo sho vimogi pro kapitulyaciyu buli vidhileni Pislya cogo pochavsya ostannij shturm centralnoyi chastini mista de perebuvala Rejhskancelyariya Vsyu nich z 1 na 2 travnya trivali boyi za kancelyariyu Do ranku vsi primishennya buli zajnyati radyanskimi soldatami Vilgelm Kejtel pidpisuye Akt bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Nimechchini Unochi 2 travnya o 1 j godini 50 hvilin po radio bulo prijnyato take povidomlennya Visilayemo svoyih parlamenteriv na mist Pripinyayemo voyenni diyi Piznishe zastupnik ministra propagandi doktor Gans Friche zvernuvsya do radyanskogo komanduvannya iz prohannyam pro dozvil vistupiti po radio zi zvernennyam do nimeckih vijsk berlinskogo garnizonu pro pripinennya oporu Do 15 yi godini zalishki berlinskogo garnizonu bilshe 134 tisyach osib zdalisya v polon 7 travnya o 2 41 nochi v Rejmsi buv pidpisanij akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini Vid imeni soyuznikiv akt pro kapitulyaciyu pidpisali general Valter Bedell Smit general I Susloparov yak svidok vid SRSR i general vid Franciyi Vid Nimechchini jogo pidpisali admiral Gans Georg fon Frideburg i general Jodl 8 travnya o 22 43 za centralnoyevropejskim chasom 9 travnya o 0 43 za moskovskim chasom general feldmarshal Vilgelm Kejtel a takozh predstavniki nimeckih VMS sho mali vidpovidni povnovazhennya vid Denica na vimogu Stalina povtorno pidpisali Akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini sho oznamenuvalo zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni Za uzgodzhennyam mizh uryadami SRSR SShA j Velikoyi Britaniyi bula dosyagnuta domovlenist uvazhati proceduru v Rejmsi poperednoyu dzherelo Prote u zahidnij istoriografiyi pidpisannya kapitulyaciyi nimeckih zbrojnih sil yak pravilo pov yazuyetsya iz proceduroyu v Rejmsi a pidpisannya aktu pro kapitulyaciyu v Berlini vvazhayetsya jogo ratifikaciyeyu Prijnyavshi kapitulyaciyu Radyanskij Soyuz ne pidpisav mir z Nimechchinoyu tobto zalishivsya z Nimechchinoyu v stani vijni Vijna z Nimechchinoyu bula zakinchena 21 sichnya 1955 roku prijnyattyam Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR vidpovidnogo rishennya Prote pid vlasne Velikoyu Vitchiznyanoyu vijnoyu rozumiyut lishe chastinu vijni z Nimechchinoyu do 8 travnya 1945 roku vklyuchno Berlinska operaciya Grafiti soldativ SRSR na stinah Rejhstagu Zagalom u Berlinskij operaciyi sho trivala z 16 kvitnya do 8 travnya buli zadiyani ponad 2 5 miljona soldativ i oficeriv 6250 tankiv i samohidnih ustanovok 7500 litakiv Utrati viyavilisya velicheznimi za dobu Chervona Armiya vtratila za oficijnim danimi ponad 15 tisyach soldativ i oficeriv Usogo radyanski vijska v Berlinskij operaciyi vtratili 352 tisyach osib u tomu chisli 78 tisyach osib zagiblimi U hodi operaciyi shiroko vikoristalisya tanki v misti U podibnih umovah voni ne mogli vikonuvati shirokij manevr i stavali zruchnoyu mishennyu dlya protitankovih zasobiv nimciv Ce takozh privelo do velikih vtrat za dva tizhni boyiv Chervona Armiya vtratila tretinu tankiv sho brali uchast u Berlinskij operaciyi i SAU sho sklalo 1997 odinic Takozh bulo vtracheno 2108 artilerijskih sistem i minometiv 917 bojovih litakiv U rezultati radyanski vijska povnistyu rozgromili 70 pihotnih 12 tankovih j 11 motorizovanih divizij protivnika vzyali v polon blizko 480 tisyach osib Parad Peremogi na Krasnij ploshi 9 travnya na Centralnij aerodrom imeni Frunze prizemlivsya litak IL 2 z ekipazhem A I Semenkova sho dostaviv u Moskvu akt pro kapitulyaciyu Nimechchini 24 chervnya na Krasnij ploshi vidbuvsya Parad Peremogi Komanduvav paradom Rokossovskij prijmav parad Zhukov Na paradi urochistim marshem projshli zvedeni polki frontiv u takomu poryadku Karelskogo Leningradskogo 1 go Pribaltijskogo 3 go 2 go i 1 go Biloruskih 1 go 4 go 2 go i 3 go Ukrayinskih zvedenij polk Vijskovo morskogo Flotu U skladi polku 1 go Biloruskogo frontu osoblivoyu kolonoyu projshli predstavniki Vijska Polskogo Poperedu zvedenih polkiv frontiv jshli komanduvachi frontami j armiyami Geroyi Radyanskogo Soyuzu nesli prapori chastin i z yednan Parad zavershivsya marshem 200 praporonosciv sho kidala prapori peremozhenih nimeckih vijsk na pomist bilya pidnizhzhya Mavzoleyu Ustanovlennya svyata Pizno uvecheri 8 travnya 1945 roku u peredmisti Berlina Akt pro povnu i bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini pidpisav general feldmarshal Vilgelm Kejtel piznishe povishenij za virokom mizhnarodnogo tribunalu Na toj moment Gitler uzhe pokinchiv zhittya samogubstvom deyaki nacistski vatazhki zokrema Gimmler tikali na zahid shob zdatisya v polon anglo amerikanskim vijskam Z boku Chervonoyi Armiyi dokument pro kapitulyaciyu Nimechchini buv pidpisanij bez zgodi stavki Stalina Tomu Stalin zapochatkuvav svyatkuvannya Dnya Peremogi v SRSR na 9 te travnya na den piznishe nizh svyatkuvannya Dnya Peremogi u reshti krayin antigitlerivskoyi koaliciyi 8 travnya 1945 roku do pidpisannya Aktu pro kapitulyaciyu M Kalininim buv pidpisanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR sho ogoloshuvav 9 travnya Svyatom Peremogi ros Prazdnikom Pobedy ta nerobochim dnem Vidpovidni dekreti vidali takozh uryadi inshih komunistichnih krayin Shidnoyi Yevropi Naprikinci 1947 roku Stalin skasuvav svyatkuvannya cogo dnya Z oglyadu na peremogu u vijni ves narod osoblivo frontoviki ochikuvali na pom yakshennya stalinskogo rezhimu chogo Stalin robiti ne zbiravsya Na dumku odnogo z istorikiv Drugoyi svitovoyi vijni Viktora Suvorova Stalin peremogu u cij vijni i za peremogu ne vvazhav a navit navpaki pidsumki vijni ocinyuvav yak porazku oskilki svogo chasu rozrahovuvav i gotuvavsya zahopiti ne lishe Shidnu a j vsyu Yevropu Vidnovili zh jogo svyatkuvannya lishe pislya togo koli za chasi hrushovskoyi vidligi narod dihnuv trohi vilnishe i zazhiv zamozhnishe vzhe v chasi rannogo Brezhnyeva 2004 roku Generalna Asambleya OON progolosila 8 ta 9 travnya Dnyami pam yati ta primirennya VidznachennyaV Ukrayini Div takozh Den pam yati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv Tank T 34 na Hreshatiku 9 travnya 2010 Doneck 2013 Hoda veteraniv na Hreshatiku 2011 Simvol pam yati poleglih v Ukrayini vikoristovuyetsya z 2014 roku Suspilna dumka Za rezultatami sociologichnogo opituvannya provedenogo 2007 roku Centrom Razumkova najbilshim svyatom cej den buv dlya lyudej starshih za 60 rokiv 82 u vikovij grupi 18 29 rokiv spravdi velikim svyatom jogo vvazhali 59 2 opitanih Opituvannya pokazalo sho sered regioniv Ukrayini vidilyavsya Zahidnij region de Den Peremogi velikim svyatom vvazhali 43 3 opitanih a majzhe kozhnij p yatij 19 3 ne vvazhali cej den svyatom Za rezultatami sociologichnogo opituvannya Centrom Razumkova u 2011 roci 70 gromadyan Ukrayini vvazhali Den Peremogi velikim svyatom she 23 6 opitanih vvazhali cej den zvichajnim svyatom Ne vvazhali Den Peremogi svyatom 4 7 respondentiv i 1 7 opitanih ne zmogli vidpovisti na pitannya Vidpovidno do cogo opituvannya stanom na 2011 rik Nimecko radyansku vijnu ukrayinci perevazhno nazivali Velikoyu Vitchiznyanoyu do takoyi nazvi shilyalisya 66 2 opitanih 28 6 nazvali cyu vijnu Drugoyu svitovoyu inshi vidpovidi dali 2 4 respondentiv reshta vagalisya z vidpoviddyu Sered tih hto ye protivnikom svyatkuvannya Dnya Peremogi 9 travnya populyarnoyu ye dumka pro neobhidnist perenesennya svyatkuvannya na 8 travnya yak u bilshosti krayinah Yevropi Tak u 2012 roci 8 travnya molodi aktivisti proveli panahidu za zagiblimi u Drugij svitovij vijni u Kiyevi Lvovi Zaporizhzhi ta Dnipri U Lvovi na Yanivskomu cvintari vidbuvsya spilnij moleben Organizatori zahodiv vistupayut za svyatkuvannya peremogi 8 travnya Zgidno z danimi doslidzhennya provedenogo Kiyivskim mizhnarodnim institutom sociologiyi KMIS u lyutomu 2024 roku 11 ukrayinciv svyatkuye Den peremogi yak najbilsh populyarne svyato poki Rizdvo Hristove 70 Velikden 68 ta Novij rik 47 Sociologi zaznachayut sho u 2010 roci Den peremogi 9 travnya buv odnim iz najvazhlivishih svyat tak vvazhali 58 ukrayinciv Prote vzhe 2021 roku vazhlivim svyatom jogo vvazhali lishe 30 ukrayinciv Padinnya populyarnosti Dnya peremogi v Ukrayini poyasnyuyetsya tim sho cej den duzhe aktivno vidznachayetsya u Rosiyi yak agresivne militaristske svyato Istoriya vshanuvannya U Radyanskomu Soyuzi i vidpovidno na terenah Ukrayinskoyi RSR Den Peremogi buv ogoloshenij nerobochim dnem Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 kvitnya 1965 roku yak Svyato Peremogi radyanskogo narodu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr U 1991 roci do statti 73 Kodeksu zakoniv pro pracyu Ukrayinskoyi RSR buli vneseni zmini i v pereliku svyatkovih dniv 9 travnya bulo zaznacheno yak Den Peremogi V Ukrayini na Den Peremogi tradicijno organizovuyutsya paradi v yakih berut uchast vijskovi ta veterani Do paradu mozhe zaluchatisya vijskova tehnika ale chastishe voni prohodyat bez neyi Tak v Kiyevi za roki nezalezhnosti vijskova tehnika vpershe bula predstavlena na paradi tilki v 2010 roci Krim paradiv u cej den vshanovuyut pam yat zagiblih Do vijskovih memorialiv pokladayut kviti U cerkvah sluzhat panahidi Bagato lyudej svyatkuyut cej den bez uchasti u masovih akciyah Tak za socopituvannyam 2013 roku 75 vidsotkiv ukrayinciv zayavili pro te sho planuyut vidznachati Den Peremogi Prote za ocinkami MVS 2012 roku ochikuvalos sho v masovih svyatkovih zahodah vizmut uchast 2 miljoni lyudej Mensh pidtrimki svyato maye na zahodi krayini perevazhno v troh galickih oblastyah Tak u Lvovi pershij parad za chasi nezalezhnosti proveli u 2010 roci a ranishe vin ne provodivsya Nepodalik projshov alternativnij miting uchasniki yakogo napolyagali na tomu sho cogo dnya neobhidno pominati i molitisya za pomerlih u Drugij svitovij vijni a ne svyatkuvati Stalosya dekilka sutichok mizh uchasnikami oboh zahodiv Takozh tut populyarnoyu ye dumka pro te sho svyatkuvannya na chest peremogi povinno vidbuvatisya 8 travnya Bagato superechok otrimala sproba zobov yazati na derzhavnomu rivni vikoristovuvati yak simvol svyata chervonij prapor U 2011 roci buv prijnyatij Zakonoproyekt 8157 yakij zobov yazuvav vsi derzhavni organi ta organi miscevogo samovryaduvannya zdijsnyuvati oficijnij pidjom u Den Peremogi kopij Prapora Peremogi na budinkah shoglah flagshtokah poryad z Derzhavnim praporom Ukrayini Zakonoproyekt buv viznanij nekonstitucijnim ta ne vstupiv u diyu prote v 2011 jogo prihilniki rozpochali akciyu po poshirennyu vikoristannya chervonogo prapora Ce poklikalo superechki v suspilstvi Osoblivo pogano do vikoristannya chervonogo styagu stavilisya na zahodi Ce ne zavadilo stvoriti tam provokaciyu 9 travnya 2011 roku Do Lvova priyihali predstavniki prorosijskih ukrayinofobskih organizacij sho rozgornuli prapor na Marsovomu poli Taki diyi viklikali najgostrishu reakciyu u Lvovi ta Ivano Frankivsku de vidznachennya Dnya peremogi suprovodzhuvalisya zitknennyami mizh prihilnikami vikoristannya chervonogo prapora v Ukrayini yak simvoliki svyata Peremogi z odnogo boku ta predstavnikami VO Svoboda j miscevih zhiteliv z inshogo Do 2014 roku sered simvoliv Dnya Peremogi vikoristovuvalasya takozh georgiyivska strichka Odnak v 2014 roci vona stala simvolom rosijskoyi agresiyi shodo Ukrayini tomu yiyi bulo virisheno zminiti na chervonij mak Dizajn simvolu rozrobiv harkivskij dizajner Sergij Mishakin 2014 roku 9 travnya pripav na tretij misyac rosijskoyi okupaciyi Krimu ta pershij misyac trivannya Antiteroristichnoyi operaciyi na Shodi Ukrayini sho sponukalo miscevi vladi bilshosti mist vidmovitis vid urochistih zahodiv cherez jmovirnist provokacij Zokrema svyatkovi paradi buli skasovani u Kiyevi Harkovi ta Odesi molebni zamist paradiv vidbulisya u Lucku ta Rivnomu todi yak u Lvovi usi oficijni zahodi vidbulisya 8 travnya Natomist urochistij parad mav misce v okupovanomu rosiyanami Sevastopoli za osobistoyi uchasti prezidenta Rosiyi V Putina Pochinayuchi z 2015 roku 8 travnya v Ukrayini shorichno vidznachayetsya Den pam yati ta primirennya Z 2016 roku zamist Dnya Peremogi 9 travnya vidznachatimetsya Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 9 kvitnya 2015 roku deputati takozh progolosuvali za zakonoproyekti yakimi zokrema pribrali termin Velika vitchiznyana vijna z ukrayinskogo zakonodavstva i zaboronili propagandu komunizmu ta nacizmu 8 travnya 2023 roku Volodimir Zelenskij podav zakonoproyekt u Verhovnu Radu Ukrayini yakim zaproponuvav vstanoviti 8 travnya Den pamʼyati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv 29 travnya 2023 roku Verhovna Rada zrobila Den pam yati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv 8 travnya derzhavnim svyatom skasuvavshi Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 9 travnya U sviti Parad Peremogi u Moskvi 2000 Bilshist zahidnoyevropejskih krayin vidznachayut Den Peremogi v Yevropi perevazhno 8 travnya a krayini Britanskoyi Spivdruzhnosti 7 travnya Perevazhno 9 travnya vidznachayut Serbiyi serb Dan pobede Bosniyi ta Gercegovini region Respublika Serbska serb Dan pobjede na fasizmom Den Peremogi vidznachayut 9 travnya takozh u bagatoh postkomunistichnih krayinah Estoniya Latviya Litva Ukrayina ne vidznachayut zokrema Bilorusi bil Dzen Peramogi Virmeniyi Den Miru virm Հաղթանակի եւ Խաղաղության տոն Kazahstani kaz Zhenis Kүni Kirgizstani kirg Zhenish majramy Rosiyi ros Den Pobedy Tadzhikistani tadzh Rӯzi Ғalabai halkҳo dar Ҷangi Buzurgi Vatanӣ 1941 1945 Turkmenistani Den Peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Azerbajdzhan Den peremogi nad fashizmom Gruziya Den peremogi nad fashizmom Uzbekistan Den Pam yati ta Pochestej nazva z 1999 roku Moldova Den Peremogi ta pam yati geroyiv sho polyagli za nezalezhnist Batkivshini Ukrayina oficijno z 2016 po 2023 r Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijniPrimitki Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 ros Druga svitova vijna vikladannya doslidzhennya manipulyuvannya 25 travnya 2015 u Wayback Machine Shapoval Yurij Ivanovich Dzerkalo tizhnya Ukrayina 16 26 kvitnya 2013 09 05 1965 vpershe Den Peremogi v SRSR stav derzhavnim svyatom i vihidnim dnem 26 lipnya 2013 u Wayback Machine Teritoriya Teroru Ganyukova Olga 8 travnya 2023 Mi povertayemo nashij derzhavi chesnu istoriyu Zelenskij zvernuvsya do ukrayinciv u Den pam yati ta primirennya Video OBOZREVATEL NEWS ukr Procitovano 8 travnya 2023 Den pam yati ta peremogi nad nacizmom zrobili oficijnim vihidnim espreso tv ukr Procitovano 29 travnya 2023 U Latviyi zaboronili vidznachati 9 travnya Den peremogi Ostap Kramar 20 04 2023 18 06 Berlinskaya operaciya 1945 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros stattya z BSE na sajti Yandeks Slovari 20 serpnya 2013 u Wayback Machine Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 10 travnya 2007 Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 10 travnya 2007 Arhiv originalu za 4 chervnya 2009 Procitovano 10 travnya 2007 Div napr v BSE Detalnishe div v statti Berest Oleksij Prokopovich Dokumentalnij film Parad Peremogi 1945 na YouTube Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 10 sichnya 2012 Dekret z dnia 8 maja 1945 r o ustanowieniu Narodowego Swieta Zwyciestwa i Wolnosci 30 serpnya 2011 u Wayback Machine pol Pro peremozhciv i peremozhenih 10 travnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 10 travnya 2007 Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 6 travnya 2012 Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 6 travnya 2012 Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 9 travnya 2012 Akciya Pam yati zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Lviv 8 05 Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 6 travnya 2012 Svoboda Radio 8 travnya 2024 Vazhlivist Dnya peremogi sered ukrayinciv znizilas na majzhe 50 za ostanni 10 rokiv KMIS Radio Svoboda ukr Procitovano 8 travnya 2024 Pres relizi ta zviti STAVLENNYa UKRAYiNCIV DO SVYaT 1 TRAVNYa DEN PRACI I 9 TRAVNYa DEN PEREMOGI Z 2010 DO 2024 ROKU www kiis com ua Procitovano 8 travnya 2024 Vid 18 chervnya 1991 roku 1205 XII Kiev otmetit Den Pobedy Pervoj minutoj mira Korrespondent 5 travnya 2014 originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 31 travnya 2021 Svyatkuvati Den Peremogi 9 travnya budut dvi tretini ukrayinciv opituvannya TSN 7 travnya 2013 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 travnya 2021 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 19 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 19 chervnya 2011 Procitovano 8 sichnya 2012 9 maya vo Lvove tehnologiya klassicheskoj provokacii Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 5 travnya 2012 LVOVSKIJ SPEKTAKL nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 12 listopada 2011 Procitovano 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 7 grudnya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 Sum i trivoga yak u Lucku vidznachili Den Peremogi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 30 serpnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2015 Putin divivsya u Sevastopoli parad Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Rada zaminila Veliku vitchiznyanu vijnu Drugoyu svitovoyu 8 travnya Den pam yati 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 09 04 2015 Propagandu komunizmu ta nacizmu v Ukrayini oficijno zaboronili 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Telekanal 24 09 04 2015 Ganyukova Olga 8 travnya 2023 Mi povertayemo nashij derzhavi chesnu istoriyu Zelenskij zvernuvsya do ukrayinciv u Den pam yati ta primirennya Video OBOZREVATEL NEWS ukr Procitovano 8 travnya 2023 Den pam yati ta peremogi nad nacizmom zrobili oficijnim vihidnim espreso tv ukr Procitovano 29 travnya 2023 Drzavni i verski praznici Republike Srbije 21 travnya 2015 u Wayback Machine serb serbske avtonomne utvorennya v skladi Bosniyi i Gercegovini Project Gutenberg Public Holidays in Bosnia and Herzegovina 21 travnya 2015 u Wayback Machine angl President of the Republic of Belarus National holidays celebrated in the Republic of Belarus 23 travnya 2015 u Wayback Machine angl METODIChNI MATERIALI do vidznachennya Dnya pam yati ta primirennya ta 70 yi richnici Dnya peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 8 9 travnya 2015 r 8 travnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Den Peremogi i Miru St 8 Zakonu Pro svyata i pam yatni dni Respubliki Virmeniya 24 veresnya 2015 u Wayback Machine virm St 3 Zakonu 2015 zhyly Қazakstan Respublikasyndagy mereke zhәne demalys kүnder 22 travnya 2015 u Wayback Machine kazah St 113 Trudovij kodeks Kirgizkoyi Respubliki 20 travnya 2015 u Wayback Machine ros Kalendar prazdnikov Prazdniki Rossii 17 travnya 2007 u Wayback Machine ros Den Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni St 2 Zakonu RT Pro svyatkovi dni 24 lipnya 2014 u Wayback Machine P 6 st 66 Kodeksu zakoniv pro pracyu Turkmenistanu Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 8 travnya 2012 P z st 20 Trudovogo kodeksu Gruziyi 5 listopada 2014 u Wayback Machine St 131 Trudovogo Kodeksu RUz 1 13 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2 7 travnya 2012 u Wayback Machine P g st 111 Trudovogo kodeksu Respubliki Moldova 4 serpnya 2013 u Wayback Machine Div takozhDen vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Vstanovlennya Prapora Peremogi nad Rejhstagom Pobyedobyesiye PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Victory days Zakon Ukrayini Pro uvichnennya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv 20 04 2000 N 1684 III 26 veresnya 2021 u Wayback Machine Velika nichiya Ukrayinska pravda 20 10 2009 StattyaVolodimira V yatrovicha Dmitro Zaborin Velikaya nichya Versiyi 13 11 2009 nedostupne posilannya z travnya 2019

Дата публікації:
Топ