1909 рік

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1909 (значення).

Рік:	1906 · 1907 · 1908 — 1909 — 1910 · 1911 · 1912
Десятиліття:	1880-ті · 1890-ті — 1900-ті — 1910-ті · 1920-ті
Століття:	XVIII · XIX —  XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

1909 в інших календарях

Григоріанський	1909 MCMIX
Ab urbe condita	2662
Ассирійський	6659
Календар бахаї	65–66
Бенгальський	1316
Берберський	2859
Бірманський	1271
Буддистський	2453
Візантійський	7417–7418
Вірменський	1358 ԹՎ ՌՅԾԸ
Голоценовий	11909
Ефіопський	1901–1902
Єврейський	5669–5670
Індуські календарі
- Вікрам самват	1965–1966
- Шака самват	1830–1831
- Калі Юґа	5009–5010
Іранський	1287–1288
Ісламський	1326–1327
Китайський	戊申年 (земляний макак) 4606 або 4399     — до — 己酉年 (земляний півень) 4607 або 4400
Коптський	1625–1626
Корейський	4242
Тайванський	3 до РК 民前3年
Тайський сонячний	2451–2452
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1838–1839
Японський	Мейдзі 42 (明治４２年)

Події

• Роберт Пірі першим добрався до північного полюса.
• , 1909

Аварії й катастрофи

• 26 липня — Британський пароплав Варата (Waratah) зник на шляху з Сіднея в Лондон після того як 26 липня покинув порт Дурбан. На борту було 211 осіб.
• 14 листопада — Французький пароплав (La Seyne) зіткнувся біля Сінгапуру з англійським пароплавом «Онда» (Onda) і затонув. Загинуло 101 осіб.

Наука

• Сорен Соренсен сформулював концепцію pH.
• Роберт Ендрус Міллікен поставив експеримент з олійними краплями і виміряв значення елементарного електричного заряду.

Народилися

див. також

• 1 січня — Бандера Степан Андрійович, український політик, голова Революційного проводу ОУН (з 1940).
• 3 січня — Сабадиш Петро Євлампійович, український пейзажист, заслужений художник УРСР (пом. 1994).
• 11 лютого — Джозеф Манкевич, американський кінорежисер, сценарист, продюсер.
• 23 лютого — Микола Шпак, український поет і перекладач, партизан.
• 6 березня — Станіслав Єжи Лец, польський поет, письменник.
• 24 березня — Вурмбранд Річард, румунський лютеранський священик єврейського походження, громадський діяч, політв’язень, письменник.
• 13 квітня — Самуель Беккет, ірландський письменник.
• 13 квітня — Стен (Станіслав) Улям, польський та американський математик.
• 27 квітня — Валентина Гризодубова, радянська льотчиця, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці.
• 1 травня — Янніс Ріцос, грецький поет.
• 7 травня — Едвін Ленд, американський винахідник, конструктор фотокамер «Полароїд».
• 30 травня — Бенні Гудмен, американський джазовий музикант.
• 7 червня — Джессіка Тенді, акторка.
• 24 червня — , британський фізик.
• 28 червня — Ерік Емблер, англійський письменник.
• 1 липня — Серго Закаріадзе, грузинський актор.
• 5 липня — Громико Андрій Андрійович, радянський дипломат, міністр закордонних справ СРСР (1957—1985).
• 10 липня — Мухаммед Дауд Хан, сардар, прем'єр-міністр і президент Афганістану.
• 13 липня — Суфанувонг, лаоський принц, перший президент комуністичного Лаосу (1975-86 рр.).
• 16 липня — Джинджер Роджерс, американська акторка і танцівниця.
• 28 липня — Енне Бурда, засновник і глава німецького видавничого концерну Burda.
• 30 липня — Сиріл Норткот Паркінсон, англійський історик.
• 8 серпня — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч (пом. 1984).
• 10 серпня — Лео Фендер, майстер виготовлення електрогітар.
• 18 серпня — Марсель Карне, французький кінорежисер.
• 7 вересня — Еліа Казан, американський продюсер, сценарист, кінорежисер.
• 21 вересня — Кваме Нкрума, президент Гани (1960-66 рр.).
• 1 листопада — Вісенте Феола, бразильський футбольний тренер.
• 25 листопада — Марія Боґда, польська акторка кіно.
• 26 листопада — Йонеско Ежен, французький драматург румунського походження.
• 1 грудня — Анатолій Кос-Анатольський, український композитор.
• 9 грудня — Дуглас Фербенкс, американський кіноактор.

Померли

Дивись також

• 12 січня — Герман Мінковський, німецький математик.

Нобелівська премія

• з фізики: Гульєльмо Марконі та Карл Фердинанд Браун «за видатний внесок у створення бездротової телеграфії».
• з хімії: Вільгельм Оствальд, «як визнання виконаної ним роботи з вивчення каталізу, а також за дослідження основних принципів управління хімічною рівновагою і швидкостями реакції».
• з медицини та фізіології: Еміль Теодор Кохер, за праці у галузі фізіології, патології та хірургії щитоподібної залози
• з літератури: Сельма Лагерлеф, «Як данина високому ідеалізму, яскравій уяві й духовному проникненню, що вирізняють усі її твори»
• премія миру: Огюст Бернарт та Поль д'Етурнель де Констан

Див. також

• 1909 в кіно