Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́ра (дав.-гр. Ἥρα) — верховна давньогрецька богиня, відома з доеллінських часів, цариця Неба і богів, покровителька жінок, шлюбу та народження. За класичними уявленнями — старша дочка Кроноса й Реї, вихована в домі Океана й Тетії, сестра і дружина Зевса. Гера імовірно була верховним божеством до встановлення загальногрецького культу Зевса. Покровителька грецького міста Аргос.
| Гера Ἥρα | |
|---|---|
 Статуя Гери | |
| цариця богів, богиня шлюбу, жінок та народження | |
| Божество в | давньогрецька релігія і давньогрецька міфологія |
| Ім'я іншими мовами | грец. Ήρα |
| В інших культурах | Юнона |
| Місцевість | гора Олімп, Стародавня Греція |
| Покровитель для | шлюб, мати і пологи |
| Батько | Кронос |
| Мати | Рея |
| Брати/сестри | Гестія, Аїд, Зевс, Посейдон і Деметра |
| Чоловік | Зевс |
| Діти | Арес, Геба, Еніо, Гефест, Ілітія |
| Свята на честь | Гереї |
| Атрибути | гранат, діадема |
| Частина від | Олімпійські боги |
| Персонаж твору | Іліада |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гера в міфах
Геру народила титаніда Рея від титана Кроноса на острові Самос або в Аргосі. Виховував її Темен в Аркадії, а няньками були чотири пори року. Брат Зевс залицявся до Гери, слідкуючи за нею в різних місцях, поки не обернувся зозулею в Арголіді. Коли Гера взяла зозулю до рук, Зевс набув справжнього вигляду і згвалтував Геру, тож вона мусила вступити з ним в шлюб.
На їхнє весілля різні боги піднесли свої дари. Гея подарувала золоту яблуню, яку Гера посадила в саду на далекому Заході. Шлюбну ніч тривалістю в 300 років Зевс і Гера провели на Самосі. Час від часу богиня купалася в струмку з назвою Кана, що в Аргосі, повертаючи собі незайманість.
Від Зевса Гера народила Ареса, Гефеста й Гебу. Згідно з деякими переказами, Ареса було зачато від доторку до квітки, а Гебу — від доторку до листя салату. Також є думка, що Гефеста вона народила від Талоса, небожа Дедала, або шляхом чуда, як і інших дітей. Зевс не повірив у це, поки Гера не поклялася у вірності йому водами річки Стікс.
Як дружина Зевса, Гера мала велику владу і за своєю волею могла наділити будь-яку істоту, звіра чи людину, даром пророцтва.
Гера була ревнивою до Зевса, котрий постійно зраджував їй, і нерідко мстилася і збиткувалася з нього, переважно інтригами і зв'язками з іншими богами, не шкодячи Зевсу безпосередньо. Так вона перешкоджала сину Зевса від Алкмени, Гераклу, виконати подвиги заради безсмертя. За деякими міфами, Гера іноді викрадала пояс Афродіти, аби розпалити в чоловікові пристрасть і ослабити його волю.
Одного разу Гера влаштувала змову проти Зевса, аби позбавити його влади. Боги-олімпійці приєдналися до неї та зв'язали сплячого Зевса ременями з сотнею вузлів. Коли олімпійці вже обговорювали, кому стати новим верховним богом, нереїда Фетіда, щоб не допустити міжусобиці, викликала гекатонхейра Бріарея, котрий визволив Зевса. Той покарав Геру, підвісивши її за руки на золотих ланцюгах до неба, а до ніг прив'язав важкі ковадла. Попри обурення решти богів, ніхто не наважився звільнити Геру. Зевс дав їй свободу тільки коли почув від Гери клятву більше не влаштовувати повстань проти нього. Решту богів Зевс помилував, тільки найсильніших, Аполлона й Посейдона, відіслав на рік служити цареві Лаомедонту.
Культ Гери
Гера, цариця Неба, вважалася покровителькою жінок. Їй молилися жінки і дівчата в день шлюбу, вона опікувалася материнством і втішала вдів.
Храми богині були в Мікенах, Аргосі, Спарті, Коринфі, Самос, Платеях, Олімпії, Керкірі й інших містах. У прадавні часи уособленням Гери був простий стовп або колода. Пізніше її зображували як поважну матрону величної вроди. Такою зобразив Геру Поліклет у колосальній статуї із золота й слонової кістки, що стояла в храмі богині в Аргосі; там через кожні 5 років на її честь улаштовувалися свята — гереї. У коротких сорочках, з розпущеним волоссям дівчата змагалися у бігу. Переможниця діставала нагороду — маслинову гілку й шматок печінки з жертовних тварин.
Римляни ототожнювали Геру з Юноною, котра мала храм біля Капітолію, головного центру її культу. Тут же містилася святиня Капітолійської Трійці: Юпітера, Юнони й Мінерви.
Атрибути
Обов'язковим атрибутом Гери виступала діадема, як символ того, що вона головна з богинь. Присвяченою їй твариною вважається павич; пара павичів везе її колісницю.
Гера могла надягати Пояс Афродіти, позичений у богині, який наділяв її здатністю причарувати будь-якого чоловіка.
В античності їй надавали ще два атрибути — гранат (безліч зерен якого символізує родючість) і скіпетр, увінчаний зозулею (емблема шлюбу, який не виправдав надій). Зозуля також була її священним птахом.
Гера в мистецтві
З античних скульптур Гері присвячені «Гера Фарнезе» та «Юнона Лудовізі»; на деяких рельєфах (Парфенон) Гера зображена поруч із Зевсом. У вазописі відтворено сцени з Іо, Парісом тощо. У європейському живописі мотиви міфів про Геру знаходимо в творах Рубенса, Пуссена, А. Карраччі. У музиці до образу Гери зверталися І. І. Фукс, , .
-
![image]()
Голова статуї Гери з храму Гери в Олімпії, вапняк, бл. 600 р. до н. е. -
![image]()
Гера Барберіні -
![image]()
Гера Боргезе -
![image]()
Гера Людовізі -
![image]()
«Зевс і Гера», камея, I століття
Див. також
- 103 Гера — астероїд, названий на честь богині.
- Гера Фарнезе
Примітки
- Гесіод. Теогонія. Вірш 12.
- Павсаній VII.4.4 і VIII.22.2; Страбон IX.2..36; Олен. Цит. за: Павсаній II. 13.3.
- Діодор Сицилійський V. 72; Павсаній II.36.2 і 17.4.
- Схолії до «Ілиади» Гомера I.609; Павсаній II.38.2.
- Овідій. Фасти V.255
- Сервій. Коментарі до «Буколік» IV.62; Кінефон. Цит за: Павсаній VIII.53.2.
- Гомер. Іліада XIX.407.
- Гомер. Іліада I.547; XVI.458; VIII.407-408; XV.17; VIII.397-404; XIV.197-223.
- Схолії до «Іліади» Гомера XXI.444; Цец. Схолії до Лікофрона 34; Гомер. Іліада I.396 і XV.18-22.
Література
- Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
- Замаровский Войтех. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — .
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
- Ян Парандовський, Міфологія, переклад Ольги Лєнік, К.: «Молодь», 1977, 238 с. (сторінки 44-45)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gera znachennya Ge ra dav gr Ἥra verhovna davnogrecka boginya vidoma z doellinskih chasiv caricya Neba i bogiv pokrovitelka zhinok shlyubu ta narodzhennya Za klasichnimi uyavlennyami starsha dochka Kronosa j Reyi vihovana v domi Okeana j Tetiyi sestra i druzhina Zevsa Gera imovirno bula verhovnim bozhestvom do vstanovlennya zagalnogreckogo kultu Zevsa Pokrovitelka greckogo mista Argos Gera ἭraStatuya Gericaricya bogiv boginya shlyubu zhinok ta narodzhennyaBozhestvo vdavnogrecka religiya i davnogrecka mifologiyaIm ya inshimi movamigrec HraV inshih kulturahYunonaMiscevistgora Olimp Starodavnya GreciyaPokrovitel dlyashlyub mati i pologiBatkoKronosMatiReyaBrati sestriGestiya Ayid Zevs Posejdon i DemetraCholovikZevsDitiAres Geba Enio Gefest IlitiyaSvyata na chestGereyiAtributigranat diademaChastina vidOlimpijski bogiPersonazh tvoruIliada Mediafajli u VikishovishiGera v mifahGeru narodila titanida Reya vid titana Kronosa na ostrovi Samos abo v Argosi Vihovuvav yiyi Temen v Arkadiyi a nyankami buli chotiri pori roku Brat Zevs zalicyavsya do Geri slidkuyuchi za neyu v riznih miscyah poki ne obernuvsya zozuleyu v Argolidi Koli Gera vzyala zozulyu do ruk Zevs nabuv spravzhnogo viglyadu i zgvaltuvav Geru tozh vona musila vstupiti z nim v shlyub Na yihnye vesillya rizni bogi pidnesli svoyi dari Geya podaruvala zolotu yablunyu yaku Gera posadila v sadu na dalekomu Zahodi Shlyubnu nich trivalistyu v 300 rokiv Zevs i Gera proveli na Samosi Chas vid chasu boginya kupalasya v strumku z nazvoyu Kana sho v Argosi povertayuchi sobi nezajmanist Vid Zevsa Gera narodila Aresa Gefesta j Gebu Zgidno z deyakimi perekazami Aresa bulo zachato vid dotorku do kvitki a Gebu vid dotorku do listya salatu Takozh ye dumka sho Gefesta vona narodila vid Talosa nebozha Dedala abo shlyahom chuda yak i inshih ditej Zevs ne poviriv u ce poki Gera ne poklyalasya u virnosti jomu vodami richki Stiks Yak druzhina Zevsa Gera mala veliku vladu i za svoyeyu voleyu mogla nadiliti bud yaku istotu zvira chi lyudinu darom proroctva Gera bula revnivoyu do Zevsa kotrij postijno zradzhuvav yij i neridko mstilasya i zbitkuvalasya z nogo perevazhno intrigami i zv yazkami z inshimi bogami ne shkodyachi Zevsu bezposeredno Tak vona pereshkodzhala sinu Zevsa vid Alkmeni Geraklu vikonati podvigi zaradi bezsmertya Za deyakimi mifami Gera inodi vikradala poyas Afroditi abi rozpaliti v cholovikovi pristrast i oslabiti jogo volyu Odnogo razu Gera vlashtuvala zmovu proti Zevsa abi pozbaviti jogo vladi Bogi olimpijci priyednalisya do neyi ta zv yazali splyachogo Zevsa remenyami z sotneyu vuzliv Koli olimpijci vzhe obgovoryuvali komu stati novim verhovnim bogom nereyida Fetida shob ne dopustiti mizhusobici viklikala gekatonhejra Briareya kotrij vizvoliv Zevsa Toj pokarav Geru pidvisivshi yiyi za ruki na zolotih lancyugah do neba a do nig priv yazav vazhki kovadla Popri oburennya reshti bogiv nihto ne navazhivsya zvilniti Geru Zevs dav yij svobodu tilki koli pochuv vid Geri klyatvu bilshe ne vlashtovuvati povstan proti nogo Reshtu bogiv Zevs pomiluvav tilki najsilnishih Apollona j Posejdona vidislav na rik sluzhiti carevi Laomedontu Kult GeriGolovi Geri z Olviyi Odeskij arheologichnij muzej Gera caricya Neba vvazhalasya pokrovitelkoyu zhinok Yij molilisya zhinki i divchata v den shlyubu vona opikuvalasya materinstvom i vtishala vdiv Hrami bogini buli v Mikenah Argosi Sparti Korinfi Samos Plateyah Olimpiyi Kerkiri j inshih mistah U pradavni chasi uosoblennyam Geri buv prostij stovp abo koloda Piznishe yiyi zobrazhuvali yak povazhnu matronu velichnoyi vrodi Takoyu zobraziv Geru Poliklet u kolosalnij statuyi iz zolota j slonovoyi kistki sho stoyala v hrami bogini v Argosi tam cherez kozhni 5 rokiv na yiyi chest ulashtovuvalisya svyata gereyi U korotkih sorochkah z rozpushenim volossyam divchata zmagalisya u bigu Peremozhnicya distavala nagorodu maslinovu gilku j shmatok pechinki z zhertovnih tvarin Rimlyani ototozhnyuvali Geru z Yunonoyu kotra mala hram bilya Kapitoliyu golovnogo centru yiyi kultu Tut zhe mistilasya svyatinya Kapitolijskoyi Trijci Yupitera Yunoni j Minervi AtributiObov yazkovim atributom Geri vistupala diadema yak simvol togo sho vona golovna z bogin Prisvyachenoyu yij tvarinoyu vvazhayetsya pavich para pavichiv veze yiyi kolisnicyu Gera mogla nadyagati Poyas Afroditi pozichenij u bogini yakij nadilyav yiyi zdatnistyu pricharuvati bud yakogo cholovika V antichnosti yij nadavali she dva atributi granat bezlich zeren yakogo simvolizuye rodyuchist i skipetr uvinchanij zozuleyu emblema shlyubu yakij ne vipravdav nadij Zozulya takozh bula yiyi svyashennim ptahom Gera v mistectviZ antichnih skulptur Geri prisvyacheni Gera Farneze ta Yunona Ludovizi na deyakih relyefah Parfenon Gera zobrazhena poruch iz Zevsom U vazopisi vidtvoreno sceni z Io Parisom tosho U yevropejskomu zhivopisi motivi mifiv pro Geru znahodimo v tvorah Rubensa Pussena A Karrachchi U muzici do obrazu Geri zvertalisya I I Fuks Golova statuyi Geri z hramu Geri v Olimpiyi vapnyak bl 600 r do n e Gera Barberini Gera Borgeze Gera Lyudovizi Zevs i Gera kameya I stolittyaDiv takozh103 Gera asteroyid nazvanij na chest bogini Gera FarnezePrimitkiGesiod Teogoniya Virsh 12 Pavsanij VII 4 4 i VIII 22 2 Strabon IX 2 36 Olen Cit za Pavsanij II 13 3 Diodor Sicilijskij V 72 Pavsanij II 36 2 i 17 4 Sholiyi do Iliadi Gomera I 609 Pavsanij II 38 2 Ovidij Fasti V 255 Servij Komentari do Bukolik IV 62 Kinefon Cit za Pavsanij VIII 53 2 Gomer Iliada XIX 407 Gomer Iliada I 547 XVI 458 VIII 407 408 XV 17 VIII 397 404 XIV 197 223 Sholiyi do Iliadi Gomera XXI 444 Cec Sholiyi do Likofrona 34 Gomer Iliada I 396 i XV 18 22 LiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Kun M A Legendi i mifi Starodavnoyi Greciyi Ternopil AT Tarneks 1993 S 31 Zamarovskij Vojteh Bogi i geroi antichnyh skazanij Slovar Per s chesh M Respublika 1994 399 s il ISBN 5 250 01575 1 Grejvs R Mify Drevnej Grecii R Grejvs Per s angl K P Lukyanenko Pod red i s poslesl A A Taho Godi M Progress 1992 620 s Yan Parandovskij Mifologiya pereklad Olgi Lyenik K Molod 1977 238 s storinki 44 45