Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге ба у давньогрецькій релігії богиня юності та розквіту життя Вона є дочкою Зевса та Гери Геба займалася частуванням бо

Геба

Геба

Ге́ба у давньогрецькій релігії — богиня юності та розквіту життя. Вона є дочкою Зевса та Гери. Геба займалася частуванням богів на Олімпі нектаром та амброзією, поки вона не вийшла заміж за Геракла; її наступником став божественний герой Ганімед. З цього виникло ще одне її ім'я — Ганімеда, що означає «Радісна Принцеса». Гебі поклонялися як богині прощення чи милосердя у Сікіоні.

Геба
дав.-гр. Ἥβη
image
Геба роботи Антоніо Канова
Божество вдавньогрецька релігія і давньогрецька міфологія
БатькоЗевс
МатиГера
Дітиd і d
Персонаж творуІліада
image Медіафайли у Вікісховищі

Геба мала здатність відновлювати молодість смертним. За словами Філострата Старшого, Геба була наймолодшою серед богів і відповідала за збереження їхньої молодості, через це її найбільше шанували. Її роль у забезпеченні молодості інших богів пов'язана з частуванням богів нектаром та амброзією, оскільки слово «амброзія» в перекладі з протоіндоєвропейської мови означає безсмертя, невмирущість і життєву силу. У мистецтві її зазвичай зображають із батьком в образі орла, часто пропонуючи йому чашу. Це зображення спостерігається як у класичних гравірованих дорогоцінних каменях, так і в мистецтві згодом. Орли були пов'язані з безсмертям і існувала фольклорна віра, що орел може відновити себе до юнацького стану, що робить асоціацію з Гебою логічною.

Етимологія

Ім'я «Геба» походить від дав.-гр. Ήβα, що означає «молодість» або «розквіт життя». Воно своєю чергою сходить до протоіндоєвропейського *(H)iēgw-eh2- «молодий, бадьорий».

Міфологія

Геба — дочка Зевса та його старшої сестри Гери, і в міфі описувалась як старанна донька, яка виконує домашню роботу, характерну для незаміжніх дівчат у Стародавній Греції. В «Іліаді» вона виконувала роботи по домогосподарству, малювала малюнки для брата Ареса та допомагала Гері входити в її колісницю. Піндар у своїх творах описує її як найкрасивішу серед богинь. Хоча вона не була так сильно пов'язана зі своїм батьком, Гебу періодично описували епітетом Діа, який можна перекласти як «Дочка Зевса» або «Небесна». У деяких традиціях, які були зафіксовані Сервієм Гоноратом, батько Зевс обдарував її двох голубів людськими голосами, а один полетів туди, де згодом був встановлений Оракул Додони. Крім цього, Гебу часто пов'язують з Афродітою, описуючи її вісником чи супроводжуючим богині вроди, асоціюючись із красою і молодістю.

Основна з її ролей полягала в тому, щоб частувати богів нектаром та амброзією, проте з класичних джерел відомо, що через одруження з обоженим героєм Гераклом вона була змушена залишити цей обов'язок. А в 1500-х роках здогадки про звільнення Геби було перетворено в моралізаторську історію Англійською Церквою, де в примітці, в англо-латинському словнику, було зазначено, що Геба впала під час відвідування богів, внаслідок чого її сукня розв'язалася, оголивши публічно її тіло. Хоча для цього не існує класичного літературного чи мистецького джерела, історія була видозмінена як попередження жінкам постійно залишатись скромними.

Існує дві версії зачаття Геби. Її мати Гера завагітніла, з'ївши рослини салату, обідаючи з олімпійцем Аполлоном. Цю версію записав відомий італійський міфограф Наталіс Комес. За іншою версією Гера, шукаючи спосіб завагітніти без допомоги Зевса, подорожувала до царства Океану і Тетії. Там вона заходить у сад Флори і, торкнувшись єдиної безіменної рослини, завагітніла Аресом. Гера повернулася в сад десь після його народження і з'їла салат, щоб завагітніти Гебою. На цю версію посилається американський автор Генрі Девід Торе у своєму творі «Волден», де Геба описується як дочка Юнони та дикого салату.

Бувши нареченою Геракла, Геба часто зображувалася з чоловіком у мистецтві та літературі. Вона була покровителькою наречених, завдяки тому, що була дочкою Гери, богині заміжжя. Після того, як вона одружилася з Гераклом, у них було двоє дітей — Алексіар (означає «помічник») і Анікет (означає «непереможний»). В Афінах їй споруджували вівтарі спільно з Гераклом. У деяких зображеннях на вазових картинах, таких як Річчі Гідрія, датована приблизно 525 р. до н. е., Геба керувала колісницею і привела свого майбутнього чоловіка Геракла на Олімп із Землі після апофеозу, виконуючи роль, яку традиційно виконувала Афіна.

На думку деяких класичних авторів, Геба відповідала за підтримку молодості та безсмертя інших богів. Філострат Старший заявив, що вона надавала вічну молодість іншим богам, а Бакхілідес стверджує, що Геба відповідала за безсмертя. Це було ще одним виправданням її одруження з Гераклом, оскільки вона забезпечувала не тільки його безсмертя, але й вічну молодість. У п'єсі Евріпіда «Гераклеїди» та в «Метаморфозах» Овідія Геба виконала бажання Іолая знову стати молодим, щоб боротися з Еврістеєм.

Культ

Геба пов'язана з поклонінням її матері Гері в Аргосі, одному з головних центрів поклоніння Гері в Греції. Говорили, що статуя Геби була зроблена із слонової кістки та золота, яка була зображена поряд із дуже великою статуєю Гери, на якій зображалася богиня, що сидить і тримає гранат та скіпетр, та із зозулею, яка примостилася зверху. Срібний рельєф над вівтарем зображував шлюб Геби та Геракла. Обидва ці зображення втрачені, але були знайдені аргоські монети, на яких ці дві статуї зображені поруч. Цілком можливо, що Гебі поклонялися тому, що вона представляла незайману Геру, або поклоніння їй з її матір'ю було схоже на поклоніння Деметрі й Персефоні, оскільки обидві потенційно представляли цикл відродження та оновлення. Деякі вчені припускають, що один із храмів Гери в Пестумі можливо, був присвячений Гері та Гебі, а не Гері та Зевсу, що є поширенішим консенсусом. Вчені вказують на безголовий бюст добре одягненої молодої дівчини, який, можливо, слугував антефіксом або акротерієм храму, який, можливо, представляє Гебу. Геба також була зображена разом із Афіною, яка стоїть біля сидячої статуї Гери в храмі Гери в Мантінеї.

Є запис про те, що жриця з Ексона, яка служила і Гебі, і Алкмені, була нагороджена короною з оливкового листя за свою службу. Еліан також посилається на те, що Гебі поклонялися в храмі, який був поруч із храмом, присвяченим її чоловікові Гераклу. Храми, які були розділені каналом, містили півнів у храмі Геракла і курей у храмі Геби. Кури зазвичай не асоціювалися з жодним із божеств. Деякі вчені вказують, що в Ассирії Аполлон був особливо пов'язаний з Гебою.

Геба також мала свій особистий культ і принаймні один храм у Греції, присвячений їй. Для неї призначався вівтар в Афінах біля . На цьому місці також був гімнасій і вівтарі для Геракла та спільний вівтар Алкмени та Іолая. Також у Сікіоні був присвячений храм, який слугував центром власного культу Геби. Фліазіанці, які жили поблизу Сікіону, шанували Гебу (яку вони називали Діа, що означає «дочка Зевса»). Гебі також поклонялися якбогині прощення; звільнені в'язні вішали свої ланцюги у святилищі у Фліюсі.

Стародавнє мистецтво

У мистецтві Геба зазвичай зображувалася в сукні без рукавів. Зображали її з одним або обома батьками, на весільній церемонії або з Афродітою.

Іноді Гебу зображали з крилами, що призводило до плутанини сучасних науковців щодо того, чи є зображення крилатих прислужників — Геби, Іриди чи Ніки. Існує одне підтверджене зображення Геби з крилами. Імовірно, це тоді, коли Геба, знаходячись між батьками, чекає на свого майбутнього чоловіка Геракла, який був направлений до неї Афіною, Аполлоном та Гермесом.

Як богиню наречених, Гебу часто зображували у весільних сценах. Вона була видатною постаттю в картинах вазописця Еретрії, що зображає підготовку до весілля Гармонії. Наречена сидить у центрі сцени і оточена своїми подругами, які готують її до весілля, а Афродіта контролює весільний процес. Зображення демонструє зв'язок Геби з весіллями і нареченими.

У посткласичному мистецтві

image
Луїза Генрієт де Бурбон в образі Геби, Жан-Марк Натьє (1744)

Образ Геби був надзвичайно популярним у мистецтві в період приблизно з 1750 по 1880 роки. Весілля Геби й Геракла оспіване в поезіях Сапфо, Піндара, Овідія. До образу Геби зверталися скульптори Антоніо Канова, Б. Торвальдсен, композитори П. Кайзер, X. В. Глюк та ін. У цей період багато портретів дам були схожі на Гебу, одягнуті у білу сукню, з кількома квітами у волоссі та чашею у руках.

Зображення Геби у скульптурах почали створювати трохи пізніше. У 1590 р. Губерт Ґергард створив статую Геби, яку зараз експонують в Інституті мистецтв у Детройті, на якій зображено її оголеною, тримаючи в одній руці сукню, а в іншій чашу підняту над головою. Антоніо Канова ліпив чотири різні версії статуї Геби і зараз існує декілька примірників, проте зображення орла на них відсутнє. Зображення Геби й орла з розкритими крилами було започатковане в 1852 році Франсуа Руде, проте було незакінчене через його смерть у 1855 році. Цю роботу завершила його вдова і зараз вона знаходиться в Діжонському музеї образотворчого мистецтва та є дуже популярною у бронзових версіях.

У США статуї Геби були популярними наприкінці XIX століття, а на початку XX століття виготовлялися з литого каменю та використовувалися як прикраси садових фонтанів. У Тарентумі, штат Пенсільванія є дві такі литі кам'яні статуї Геби.

Див. також

  • 6 Геба — астероїд, названий на честь персонажа.

Примітки

  1. Любкер Ф. Ἥβη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 594.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q45274699d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  2. Гесіод, Теогонія 921–922 [ 24 січня 2017 у Wayback Machine.]; Гомер, Одіссея 11. 604—605 [ 18 січня 2019 у Wayback Machine.]; Pindar, Isthmian 4.59–60 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]; Apollodorus, 1.3.1, and later authors.
  3. Pausanias, Description of Greece 2. 12. 4 (trans. Jones)
  4. Philostratus the Elder. . Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  5. Burkert, Walter (1985). Greek Religion. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press and Basil Blackwell Publisher. с. 22. ISBN .
  6. Dale-Green, Patricia (1962). The Golden Eagle. British Homoeopathic Journal. 51 (2): 128—133. doi:10.1016/S0007-0785(62)80052-0.[недоступне посилання]
  7. , Etymological Dictionary of Greek, Brill, 2009, p. 507.
  8. Seemann, Otto (1887). The Mythology of Greece and Rome: With Special Reference to Its Use in Art. Harper & Brothers. с. 102. ISBN .
  9. Гомер, Іліада 5.905 [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.].
  10. Homer, Iliad 5.722.
  11. Cook, Arthur Bernard (1906). Who Was the Wife of Zeus?. The Classical Review. 20 (7): 365—378. JSTOR 695286.
  12. Homeric Hymn 3 to Pythian Apollo. с. 186 ff.
  13. Houston Smith, Robert (1992). 'Bloom of Youth': A Labelled Syro-Palestinian Unguent Jar. The Journal of Hellenic Studies. 122: 163—167. JSTOR 632163.
  14. Гомер, Іліада, 4.1 [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.]
  15. Cicero. De Natura Deorum. с. 1. 40.
  16. Loomis, Catherine (2013). Barrett-Graves, Debra (ред.). The Emblematic Queen: Extra-Literary Representations of Early Modern Queenship. New York: Palgrave Macmillan. с. 61. ISBN .
  17. Loomis, Catherine (2013). Barrett-Graves, Debra (ред.). The Emblematic Queen: Extra-Literary Representations of Early Modern Queenship. New York: Palgrave Macmillan. с. 61. ISBN .
  18. Danielli, Mary (1952). Andriantsihianika and the Clan of the Zanakantitra. Folklore. 63 (1): 46—47. JSTOR 1256765.
  19. Shri Bhagavatananda Guru, A Brief History of the Immortals of Non-Hindu Civilizations
  20. Jenifer, Neils (2004). Marconi, Clement (ред.). Greek Vases: Images, Contexts and Controversies. Boston, MA: BRILL. с. 76–83. ISBN .
  21. Holt, Philip (1992). Herakles' Apotheosis in Lost Greek Literature and Art. L'Antiquité Classique. 61: 38—59. doi:10.3406/antiq.1992.1130.
  22. Bacchylides. Vol. Greek Lyric IV. с. Fragment 41.
  23. Pausanias. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 25 листопада 2021.
  24. O'Brien, Joan V. (1993). The Transformation of Hera: A Study of Ritual, Hero, and the Goddess in the Iliad. Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield Publishers. с. 135—141.
  25. Graves, Robert (1955). The Greek Myths. Penguin Books.
  26. O'Brien, Joan V. (1993). The Transformation of Hera: A Study of Ritual, Hero, and the Goddess in the Iliad. Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield Publishers. с. 135—141.
  27. Jenifer, Neils (2004). Marconi, Clement (ред.). Greek Vases: Images, Contexts and Controversies. Boston, MA: BRILL. с. 76–83. ISBN .
  28. Jenifer, Neils (2004). Marconi, Clement (ред.). Greek Vases: Images, Contexts and Controversies. Boston, MA: BRILL. с. 76–83. ISBN .
  29. Pausanias, Description of Greece 8. 9. 2
  30. Dillon, Matthew (2016). 48 ‘Chrysis the Hiereia having placed a lighted torch near the garlands then fell asleep’ (Thucydides Iv.133.2): priestesses serving the gods and goddesses in Classical Greece. Women in Antiquity. New York, NY: Routledge. с. 1378. ISBN .
  31. Aelian, On Animals 17. 46 (trans. Scholfield)
  32. Hekster, Olivier (2002). Of Mice and Emperors: A Note on Aelian "De natura animalium" 6.40. Classical Philology. 97 (4): 365—370. doi:10.1086/449598. :2066/104483. JSTOR 1215450.
  33. Martin, Catherine Gimelli (2014). A review of "Vincenzo Cartari's Images of the Gods of the Ancients: The First Italian Mythography" edited and translated by John Mulryan. Seventeenth-Century News. 72: 267.
  34. Pausanias, Description of Greece 1. 19. 3
  35. Pausanias, Description of Greece 2. 12. 4 (trans. Jones)
  36. Jenifer, Neils (2004). Marconi, Clement (ред.). Greek Vases: Images, Contexts and Controversies. Boston, MA: BRILL. с. 76–83. ISBN .
  37. Jenifer, Neils (2004). Marconi, Clement (ред.). Greek Vases: Images, Contexts and Controversies. Boston, MA: BRILL. с. 76–83. ISBN .
  38. Fehr, Burkhard (2011). Becoming Good Democrats and Wives: Civil Education and Female Socialization on the Parthenon Frieze. London: LIT Verlag Münster. с. 113—116. ISBN .
  39. The original is in the , , with others in the , Berlin and Museum of Forlì, Italy
  40. Їх розташування: 40°35′59″ пн. ш. 79°45′09″ зх. д. / 40.59977° пн. ш. 79.752621° зх. д. / 40.59977; -79.752621 і 40°36′06″ пн. ш. 79°45′26″ зх. д. / 40.601603° пн. ш. 79.757264° зх. д. / 40.601603; -79.757264).

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ge ba u davnogreckij religiyi boginya yunosti ta rozkvitu zhittya Vona ye dochkoyu Zevsa ta Geri Geba zajmalasya chastuvannyam bogiv na Olimpi nektarom ta ambroziyeyu poki vona ne vijshla zamizh za Gerakla yiyi nastupnikom stav bozhestvennij geroj Ganimed Z cogo viniklo she odne yiyi im ya Ganimeda sho oznachaye Radisna Princesa Gebi poklonyalisya yak bogini proshennya chi miloserdya u Sikioni Geba dav gr ἭbhGeba roboti Antonio KanovaBozhestvo vdavnogrecka religiya i davnogrecka mifologiyaBatkoZevsMatiGeraDitid i dPersonazh tvoruIliada Mediafajli u Vikishovishi Geba mala zdatnist vidnovlyuvati molodist smertnim Za slovami Filostrata Starshogo Geba bula najmolodshoyu sered bogiv i vidpovidala za zberezhennya yihnoyi molodosti cherez ce yiyi najbilshe shanuvali Yiyi rol u zabezpechenni molodosti inshih bogiv pov yazana z chastuvannyam bogiv nektarom ta ambroziyeyu oskilki slovo ambroziya v perekladi z protoindoyevropejskoyi movi oznachaye bezsmertya nevmirushist i zhittyevu silu U mistectvi yiyi zazvichaj zobrazhayut iz batkom v obrazi orla chasto proponuyuchi jomu chashu Ce zobrazhennya sposterigayetsya yak u klasichnih gravirovanih dorogocinnih kamenyah tak i v mistectvi zgodom Orli buli pov yazani z bezsmertyam i isnuvala folklorna vira sho orel mozhe vidnoviti sebe do yunackogo stanu sho robit asociaciyu z Geboyu logichnoyu EtimologiyaIm ya Geba pohodit vid dav gr Hba sho oznachaye molodist abo rozkvit zhittya Vono svoyeyu chergoyu shodit do protoindoyevropejskogo H iegw eh2 molodij badorij MifologiyaGeba dochka Zevsa ta jogo starshoyi sestri Geri i v mifi opisuvalas yak staranna donka yaka vikonuye domashnyu robotu harakternu dlya nezamizhnih divchat u Starodavnij Greciyi V Iliadi vona vikonuvala roboti po domogospodarstvu malyuvala malyunki dlya brata Aresa ta dopomagala Geri vhoditi v yiyi kolisnicyu Pindar u svoyih tvorah opisuye yiyi yak najkrasivishu sered bogin Hocha vona ne bula tak silno pov yazana zi svoyim batkom Gebu periodichno opisuvali epitetom Dia yakij mozhna pereklasti yak Dochka Zevsa abo Nebesna U deyakih tradiciyah yaki buli zafiksovani Serviyem Gonoratom batko Zevs obdaruvav yiyi dvoh golubiv lyudskimi golosami a odin poletiv tudi de zgodom buv vstanovlenij Orakul Dodoni Krim cogo Gebu chasto pov yazuyut z Afroditoyu opisuyuchi yiyi visnikom chi suprovodzhuyuchim bogini vrodi asociyuyuchis iz krasoyu i molodistyu Osnovna z yiyi rolej polyagala v tomu shob chastuvati bogiv nektarom ta ambroziyeyu prote z klasichnih dzherel vidomo sho cherez odruzhennya z obozhenim geroyem Geraklom vona bula zmushena zalishiti cej obov yazok A v 1500 h rokah zdogadki pro zvilnennya Gebi bulo peretvoreno v moralizatorsku istoriyu Anglijskoyu Cerkvoyu de v primitci v anglo latinskomu slovniku bulo zaznacheno sho Geba vpala pid chas vidviduvannya bogiv vnaslidok chogo yiyi suknya rozv yazalasya ogolivshi publichno yiyi tilo Hocha dlya cogo ne isnuye klasichnogo literaturnogo chi misteckogo dzherela istoriya bula vidozminena yak poperedzhennya zhinkam postijno zalishatis skromnimi Isnuye dvi versiyi zachattya Gebi Yiyi mati Gera zavagitnila z yivshi roslini salatu obidayuchi z olimpijcem Apollonom Cyu versiyu zapisav vidomij italijskij mifograf Natalis Komes Za inshoyu versiyeyu Gera shukayuchi sposib zavagitniti bez dopomogi Zevsa podorozhuvala do carstva Okeanu i Tetiyi Tam vona zahodit u sad Flori i torknuvshis yedinoyi bezimennoyi roslini zavagitnila Aresom Gera povernulasya v sad des pislya jogo narodzhennya i z yila salat shob zavagitniti Geboyu Na cyu versiyu posilayetsya amerikanskij avtor Genri Devid Tore u svoyemu tvori Volden de Geba opisuyetsya yak dochka Yunoni ta dikogo salatu Buvshi narechenoyu Gerakla Geba chasto zobrazhuvalasya z cholovikom u mistectvi ta literaturi Vona bula pokrovitelkoyu narechenih zavdyaki tomu sho bula dochkoyu Geri bogini zamizhzhya Pislya togo yak vona odruzhilasya z Geraklom u nih bulo dvoye ditej Aleksiar oznachaye pomichnik i Aniket oznachaye neperemozhnij V Afinah yij sporudzhuvali vivtari spilno z Geraklom U deyakih zobrazhennyah na vazovih kartinah takih yak Richchi Gidriya datovana priblizno 525 r do n e Geba keruvala kolisniceyu i privela svogo majbutnogo cholovika Gerakla na Olimp iz Zemli pislya apofeozu vikonuyuchi rol yaku tradicijno vikonuvala Afina Na dumku deyakih klasichnih avtoriv Geba vidpovidala za pidtrimku molodosti ta bezsmertya inshih bogiv Filostrat Starshij zayaviv sho vona nadavala vichnu molodist inshim bogam a Bakhilides stverdzhuye sho Geba vidpovidala za bezsmertya Ce bulo she odnim vipravdannyam yiyi odruzhennya z Geraklom oskilki vona zabezpechuvala ne tilki jogo bezsmertya ale j vichnu molodist U p yesi Evripida Gerakleyidi ta v Metamorfozah Ovidiya Geba vikonala bazhannya Iolaya znovu stati molodim shob borotisya z Evristeyem KultGeba pov yazana z pokloninnyam yiyi materi Geri v Argosi odnomu z golovnih centriv pokloninnya Geri v Greciyi Govorili sho statuya Gebi bula zroblena iz slonovoyi kistki ta zolota yaka bula zobrazhena poryad iz duzhe velikoyu statuyeyu Geri na yakij zobrazhalasya boginya sho sidit i trimaye granat ta skipetr ta iz zozuleyu yaka primostilasya zverhu Sribnij relyef nad vivtarem zobrazhuvav shlyub Gebi ta Gerakla Obidva ci zobrazhennya vtracheni ale buli znajdeni argoski moneti na yakih ci dvi statuyi zobrazheni poruch Cilkom mozhlivo sho Gebi poklonyalisya tomu sho vona predstavlyala nezajmanu Geru abo pokloninnya yij z yiyi matir yu bulo shozhe na pokloninnya Demetri j Persefoni oskilki obidvi potencijno predstavlyali cikl vidrodzhennya ta onovlennya Deyaki vcheni pripuskayut sho odin iz hramiv Geri v Pestumi mozhlivo buv prisvyachenij Geri ta Gebi a ne Geri ta Zevsu sho ye poshirenishim konsensusom Vcheni vkazuyut na bezgolovij byust dobre odyagnenoyi molodoyi divchini yakij mozhlivo sluguvav antefiksom abo akroteriyem hramu yakij mozhlivo predstavlyaye Gebu Geba takozh bula zobrazhena razom iz Afinoyu yaka stoyit bilya sidyachoyi statuyi Geri v hrami Geri v Mantineyi Ye zapis pro te sho zhricya z Eksona yaka sluzhila i Gebi i Alkmeni bula nagorodzhena koronoyu z olivkovogo listya za svoyu sluzhbu Elian takozh posilayetsya na te sho Gebi poklonyalisya v hrami yakij buv poruch iz hramom prisvyachenim yiyi cholovikovi Geraklu Hrami yaki buli rozdileni kanalom mistili pivniv u hrami Gerakla i kurej u hrami Gebi Kuri zazvichaj ne asociyuvalisya z zhodnim iz bozhestv Deyaki vcheni vkazuyut sho v Assiriyi Apollon buv osoblivo pov yazanij z Geboyu Geba takozh mala svij osobistij kult i prinajmni odin hram u Greciyi prisvyachenij yij Dlya neyi priznachavsya vivtar v Afinah bilya Na comu misci takozh buv gimnasij i vivtari dlya Gerakla ta spilnij vivtar Alkmeni ta Iolaya Takozh u Sikioni buv prisvyachenij hram yakij sluguvav centrom vlasnogo kultu Gebi Fliazianci yaki zhili poblizu Sikionu shanuvali Gebu yaku voni nazivali Dia sho oznachaye dochka Zevsa Gebi takozh poklonyalisya yakbogini proshennya zvilneni v yazni vishali svoyi lancyugi u svyatilishi u Fliyusi Starodavnye mistectvoU mistectvi Geba zazvichaj zobrazhuvalasya v sukni bez rukaviv Zobrazhali yiyi z odnim abo oboma batkami na vesilnij ceremoniyi abo z Afroditoyu Inodi Gebu zobrazhali z krilami sho prizvodilo do plutanini suchasnih naukovciv shodo togo chi ye zobrazhennya krilatih prisluzhnikiv Gebi Iridi chi Niki Isnuye odne pidtverdzhene zobrazhennya Gebi z krilami Imovirno ce todi koli Geba znahodyachis mizh batkami chekaye na svogo majbutnogo cholovika Gerakla yakij buv napravlenij do neyi Afinoyu Apollonom ta Germesom Yak boginyu narechenih Gebu chasto zobrazhuvali u vesilnih scenah Vona bula vidatnoyu postattyu v kartinah vazopiscya Eretriyi sho zobrazhaye pidgotovku do vesillya Garmoniyi Narechena sidit u centri sceni i otochena svoyimi podrugami yaki gotuyut yiyi do vesillya a Afrodita kontrolyuye vesilnij proces Zobrazhennya demonstruye zv yazok Gebi z vesillyami i narechenimi U postklasichnomu mistectviLuyiza Genriyet de Burbon v obrazi Gebi Zhan Mark Natye 1744 Obraz Gebi buv nadzvichajno populyarnim u mistectvi v period priblizno z 1750 po 1880 roki Vesillya Gebi j Gerakla ospivane v poeziyah Sapfo Pindara Ovidiya Do obrazu Gebi zvertalisya skulptori Antonio Kanova B Torvaldsen kompozitori P Kajzer X V Glyuk ta in U cej period bagato portretiv dam buli shozhi na Gebu odyagnuti u bilu suknyu z kilkoma kvitami u volossi ta chasheyu u rukah Zobrazhennya Gebi u skulpturah pochali stvoryuvati trohi piznishe U 1590 r Gubert Gergard stvoriv statuyu Gebi yaku zaraz eksponuyut v Instituti mistectv u Detrojti na yakij zobrazheno yiyi ogolenoyu trimayuchi v odnij ruci suknyu a v inshij chashu pidnyatu nad golovoyu Antonio Kanova lipiv chotiri rizni versiyi statuyi Gebi i zaraz isnuye dekilka primirnikiv prote zobrazhennya orla na nih vidsutnye Zobrazhennya Gebi j orla z rozkritimi krilami bulo zapochatkovane v 1852 roci Fransua Rude prote bulo nezakinchene cherez jogo smert u 1855 roci Cyu robotu zavershila jogo vdova i zaraz vona znahoditsya v Dizhonskomu muzeyi obrazotvorchogo mistectva ta ye duzhe populyarnoyu u bronzovih versiyah U SShA statuyi Gebi buli populyarnimi naprikinci XIX stolittya a na pochatku XX stolittya vigotovlyalisya z litogo kamenyu ta vikoristovuvalisya yak prikrasi sadovih fontaniv U Tarentumi shtat Pensilvaniya ye dvi taki liti kam yani statuyi Gebi Div takozh6 Geba asteroyid nazvanij na chest personazha PrimitkiLyubker F Ἥbh Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 594 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q45274699d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Gesiod Teogoniya 921 922 24 sichnya 2017 u Wayback Machine Gomer Odisseya 11 604 605 18 sichnya 2019 u Wayback Machine Pindar Isthmian 4 59 60 1 serpnya 2020 u Wayback Machine Apollodorus 1 3 1 and later authors Pausanias Description of Greece 2 12 4 trans Jones Philostratus the Elder Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 13 travnya 2020 Burkert Walter 1985 Greek Religion Cambridge Massachusetts Harvard University Press and Basil Blackwell Publisher s 22 ISBN 978 0 674 36281 9 Dale Green Patricia 1962 The Golden Eagle British Homoeopathic Journal 51 2 128 133 doi 10 1016 S0007 0785 62 80052 0 nedostupne posilannya Etymological Dictionary of Greek Brill 2009 p 507 Seemann Otto 1887 The Mythology of Greece and Rome With Special Reference to Its Use in Art Harper amp Brothers s 102 ISBN 978 1417976454 Gomer Iliada 5 905 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Homer Iliad 5 722 Cook Arthur Bernard 1906 Who Was the Wife of Zeus The Classical Review 20 7 365 378 JSTOR 695286 Homeric Hymn 3 to Pythian Apollo s 186 ff Houston Smith Robert 1992 Bloom of Youth A Labelled Syro Palestinian Unguent Jar The Journal of Hellenic Studies 122 163 167 JSTOR 632163 Gomer Iliada 4 1 10 travnya 2020 u Wayback Machine Cicero De Natura Deorum s 1 40 Loomis Catherine 2013 Barrett Graves Debra red The Emblematic Queen Extra Literary Representations of Early Modern Queenship New York Palgrave Macmillan s 61 ISBN 9781137303097 Loomis Catherine 2013 Barrett Graves Debra red The Emblematic Queen Extra Literary Representations of Early Modern Queenship New York Palgrave Macmillan s 61 ISBN 9781137303097 Danielli Mary 1952 Andriantsihianika and the Clan of the Zanakantitra Folklore 63 1 46 47 JSTOR 1256765 Shri Bhagavatananda Guru A Brief History of the Immortals of Non Hindu Civilizations Jenifer Neils 2004 Marconi Clement red Greek Vases Images Contexts and Controversies Boston MA BRILL s 76 83 ISBN 978 90 04 13802 5 Holt Philip 1992 Herakles Apotheosis in Lost Greek Literature and Art L Antiquite Classique 61 38 59 doi 10 3406 antiq 1992 1130 Bacchylides Vol Greek Lyric IV s Fragment 41 Pausanias Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 25 listopada 2021 O Brien Joan V 1993 The Transformation of Hera A Study of Ritual Hero and the Goddess in the Iliad Lanham Maryland Rowman amp Littlefield Publishers s 135 141 Graves Robert 1955 The Greek Myths Penguin Books O Brien Joan V 1993 The Transformation of Hera A Study of Ritual Hero and the Goddess in the Iliad Lanham Maryland Rowman amp Littlefield Publishers s 135 141 Jenifer Neils 2004 Marconi Clement red Greek Vases Images Contexts and Controversies Boston MA BRILL s 76 83 ISBN 978 90 04 13802 5 Jenifer Neils 2004 Marconi Clement red Greek Vases Images Contexts and Controversies Boston MA BRILL s 76 83 ISBN 978 90 04 13802 5 Pausanias Description of Greece 8 9 2 Dillon Matthew 2016 48 Chrysis the Hiereia having placed a lighted torch near the garlands then fell asleep Thucydides Iv 133 2 priestesses serving the gods and goddesses in Classical Greece Women in Antiquity New York NY Routledge s 1378 ISBN 978 1 315 62142 5 Aelian On Animals 17 46 trans Scholfield Hekster Olivier 2002 Of Mice and Emperors A Note on Aelian De natura animalium 6 40 Classical Philology 97 4 365 370 doi 10 1086 449598 2066 104483 JSTOR 1215450 Martin Catherine Gimelli 2014 A review of Vincenzo Cartari s Images of the Gods of the Ancients The First Italian Mythography edited and translated by John Mulryan Seventeenth Century News 72 267 Pausanias Description of Greece 1 19 3 Pausanias Description of Greece 2 12 4 trans Jones Jenifer Neils 2004 Marconi Clement red Greek Vases Images Contexts and Controversies Boston MA BRILL s 76 83 ISBN 978 90 04 13802 5 Jenifer Neils 2004 Marconi Clement red Greek Vases Images Contexts and Controversies Boston MA BRILL s 76 83 ISBN 978 90 04 13802 5 Fehr Burkhard 2011 Becoming Good Democrats and Wives Civil Education and Female Socialization on the Parthenon Frieze London LIT Verlag Munster s 113 116 ISBN 978 3 643 99900 9 The original is in the with others in the Berlin and Museum of Forli Italy Yih roztashuvannya 40 35 59 pn sh 79 45 09 zh d 40 59977 pn sh 79 752621 zh d 40 59977 79 752621 i 40 36 06 pn sh 79 45 26 zh d 40 601603 pn sh 79 757264 zh d 40 601603 79 757264 DzherelaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Aristova A V Geba Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Geba

Дата публікації:
Топ