Гераклиди трагедія давньогрецького драматурга Евріпіда що датується 430 роком до н е Серед науковців немає єдиної думки

«Гераклиди» — трагедія давньогрецького драматурга Евріпіда, що датується 430 роком до н. е. Серед науковців немає єдиної думки про те, чи дійшов до нас текст оригінальним або це переробка елліністичної епохи.

Геракліди
дав.-гр. Ἡρακλεῖδαι

Жанр	Давньогрецька трагедія
Форма	п'єса
Автор	Евріпід
Мова	давньогрецька

Дійові особи

Іолай

Копрей

Демофонт

Макарія

Алкмена

Еврісфей

Геракліди

Гілл

Інформація про трагедію

В основу сюжету трагедії покладено сказання про важких поневіряннях дітей Геракла після його смерті, відоме в Стародавній Греції в декількох варіантах. За найбільш давнім з них, натовп Гераклідів, переслідуваних одвічним ворогом їхнього батька Еврісфеєм, очолював старовинний соратник Геракла, фіванський герой Іолай, який у день бою отримав від богів свою юнацьку силу і недалеко від Фів убив Еврісфея у вирішальній сутичці.

За іншим варіантом, Гераклиди безуспішно шукали порятунку від Еврісфея в різних грецьких державах, у тому числі у трахинского царя Кеіка, поки не прийшли в так зване аттичне Чотирьохмісття — місцевість, розташовану на північному сході від Афін і об'єднує поселення Марафон, Еною, Трикоріф і Пробалінф.

Тут Гераклиди знайшли захист у афінян, які ще в V ст. пишалися тим, що вони єдині з усіх греків прихистили дітей Геракла і дали відсіч Еврісфею. Відповідно, і місце битви переносилося в Аттику, а утікач Еврісфей знаходив свою смерть від руки Іолая вже на Скиронових скелях, на кордоні Мегаріди і Коринфа, де Іолай наздогнав його. Евріпід вибрав саме цей, аттично-марафонський варіант, змінивши тільки його кінець.

Сюжет

Копрей прибуває в Афіни і вимагає видачі Гераклідів.

Демофонт, вислухавши Копрея і Іолая, відмовляється передати нащадків Геракла Копреєві, який йде, погрожуючи війною.

Демофонт бере ініціативу в свої руки і висувається в похід проти Еврісфея. Однак жерці пророкують, що перемога афінян можлива тільки за умови принесення Персефоні людської жертви — діви благородного племені.

Демофонт і народ Афін відмовляються приносити таку жертву, однак Макарія добровільно пропонує себе для вівтаря.

Гілл пропонує Еврісфею поєдинок: якщо він виграє, то Еврісфей дозволить їм повернутися на батьківщину і володарювати по праву спадкоємців царів, якщо ж переможе Еврісфей — він забере Гераклідів і розпорядиться їхньою долею на свій розсуд.

Обидва війська привітали таку пропозицію, однак Еврісфей від неї відмовляється, побоюючись за своє життя. Жерці приносять Макарію в жертву, після чого починається бій.

Афіняни розбивають військо Еврісфея, сам він біжить на колісниці, переслідуваний Гіллом. Іолай вмовляє Гілла передати йому колісницю для відплати, після чого, промовивши молитву Зевсу і Гебе, отримує від них дар — силу своєї молодості. Іолай наздоганяє і валить Еврісфея, взявши його в полон і доставивши в Афіни в руки Алкмени.

Алкмена, незважаючи на заперечення Гілла і афінян про те, що полоненого в бою і беззбройного ворога не карають на смерть, власноруч виколює очі Еврісфею, після його хоронять в Афінах.

Джерела

Еврипид. Трагедии. М., 1980. Т. 1. С. 523. (рос.)