Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власов Ю рій Петро вич Вла сов 5 грудня 1935 19351205 13 лютого 2021 р

Юрій Власов

Юрій Власов
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власов.

Ю́рій Петро́вич Вла́сов (*5 грудня 1935(19351205) — †13 лютого 2021) — радянський важкоатлет, письменник, громадський і політичний діяч, нащадок давнього козацького роду. Олімпійський чемпіон 1960 року і срібний призер Олімпіади 1964 року, чотириразовий чемпіон світу з важкої атлетики (1959, 1961—1963), шестиразовий чемпіон Європи (1959—1964), п'ятиразовий чемпіон СРСР (1959—1963).

Юрій Петрович Власов
image
1960
1960
Загальна інформаціяПрізвиська«професор в окулярах»Громадянствоimage СРСР→ image РосіяНародження5 грудня 1935(1935-12-05)
Макіївка, Сталінська область, Українська РСР image (тепер — Донецька область України image)Смерть13 лютого 2021(2021-02-13)
Москва, Росія imageПохованняНоводівичий цвинтарЗріст187 смВага112,4 кг (1958)
136,4 кг (1964)
110 кг (1969)Alma materВійськове званняінженер-капітанБатькоПетро Парфенович Власов (*1905—†1953)МатиМарія Данилівна Власова (до шлюбу — Лимарь; *1905—†16 січня 1987)Дружина1. Наталя
2. ЛарисаДітиОлена
ІринаСпортКраїнаimage СРСРВид спортуважка атлетикаСпортивне звання
image
Заслужений майстер спорту СРСР
КлубЦСКА (1960—1968)КомандаЗбірна команда СРСР (1957—1967)Нац. збірнаimage СРСРТренериЄвген Миколайович Шаповалов
Завершення виступів1968Участь і здобуткиСвітові змаганнячотириразовий чемпіон світу з важкої атлетики (1959, 1961—1963)Регіональні змаганняшестиразовий (1959—1964)Національні змаганняп'ятиразовий чемпіон СРСР (1959—1963)Олімпійські ігриОлімпійський чемпіон 1960 року
срібний призер Олімпіади 1964 року Особисті рекорди
  • Жим: 199 кг (1967)
  • Ривок: 172,5 кг (1964)
  • Поштовх: 215,5 кг
  • Загалом (триборство): 580 кг
image Власов Юрій Петрович у Вікісховищі
Нагороди
image image image
Важка атлетика
Олімпійські ігри
Золото 1960 Рим понад 90 кг
Срібло 1964 Токіо понад 90 кг
Чемпіонати світу
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото
Золото

Став першою людиною в світі, яка підняла над головою з помосту вагу у понад 200 кілограмів. Встановив 29 рекордів світу і 41 рекорд СРСР (1957—1967). Заслужений майстер спорту СРСР (1959). Прапороносець делегації СРСР на відкритті Олімпійських ігор 1960 і 1964 років.

Знаменитість 1960-х років, у тому числі — кумир Арнольда Шварценеггера.

З 1959 року — письменник, а з 1960 по 1996 рік — громадський та політичний діяч. Зокрема, очолював Федерації важкої атлетики та атлетичної гімнастики СРСР (1987—1988), був народним депутатом СРСР (1989—1991), депутатом Держдуми Росії (1993—1995) та брав участь у виборах президента Росії 1996 року.

Життєпис

Дитинство і навчання

Народився 5 грудня 1935 року в місті Макіївка Сталінської області Української РСР (тепер — Донецька область України). Мав старшого на рік брата Бориса.

З початком Другої світової війни — Власови переїхали у місто Об Новосибірської області СРСР.

З 1946 по 1953 рік — навчався у Саратовському суворовському військовому училищі, яке закінчив зі срібною медаллю.

З 14 років — постійно тренувався: займався бігом на лижах, метанням та боротьбою. Чемпіон Саратова з боротьби.

З 1953 по лютий 1959 року (5 років і 7 місяців) — навчався на радіотехнічному факультеті в Москві, після закінчення якої отримав звання старший лейтенант (спеціальність — інженер з авіаційного радіозв'язку) і недовго служив за спеціальністю у військах ППО.

Важкою атлетикою зайнявся у 1954 році, коли навчався в академії, хоча мати заняття зі штангою не схвалювала. У 18 років почав присідати з вагою 200 кг по 6-8 повторів у підході. Під час навчання в академії також займався метанням — штовхав ядро, а семисотграмову гранату кидав за 80 метрів. Однак стати спортсменом не планував — пізніше Власов напише, що по-справжньому захоплювався літературою, хоча приховував це від усіх; також сильний інтерес викликала історія та суміжні з нею науки.

Великий вплив на рішення Власова серйозно займатися важкою атлетикою зробив турнір з цього виду спорту, що проходив влітку 1955 року в Москві. У турнірі брала участь команда США, яку очолював найсильніший на той час важкоатлет світу — Пол Андерсон. Щоб потрапити на сцену — Власов взяв батьківську відеокамеру, яка на той час була великою рідкістю, і вдав себе за іноземного журналіста. Тоді Власову також вдалося зазирнути у роздягальню Андерсона.

Перший тренер Власова — Євген Миколайович Шаповалов.

З 1957 року — входив до складу збірної СРСР із важкої атлетики. У березні 1957 року, на четвертому курсі академії, вперше став рекордсменом СРСР у поштовху, а через кілька тижнів — у ривку і знову — у поштовху.

Першого успіху на чемпіонатах СРСР досяг у 1958 році, посівши 3-є місце.

1959—1963. Лідер у важкій вазі

image Зовнішні відеофайли
image Змагання важкоатлетів на Олімпійських іграх 1960 року у Римі. Youtube
Підходи Власова: 01:42 і 02:20.
Власов на п'єдесталі: 02:50
image
Власов (в центрі) на п'єдесталі
Олімпійських ігор 1960 року в Римі

У 1959 році — став незаперечним лідером у важкій вазі і не програвав на змаганнях до Олімпійських ігор 1964 року.

У 1959 році — отримав звання Заслужений майстер спорту СРСР. У 1960 році — став членом КПРС.

З весни 1960 року по травень 1968 року — служив інструктором зі спорту в Центральному спортивному клубі армії (ЦСКА). Жив у Москві, на 5-й вулиці Жовтневого поля (тепер — вулиця Маршала Рибалка), у будинку № 20, у 62-й квартирі.

На відкритті Олімпійських ігор в Римі у 1960 році — ніс прапор делегації СРСР. Проніс прапор в одній, витягнутій уперед руці, чим викликав захоплення глядачів на трибунах. Також виніс на руках до п'єдесталу, де вручали медалі, олімпійську чемпіонку Віру Крепкіну, яка виборола «золото» у стрибках у довжину. Але за тиждень до свого виступу — ледь не був дисквіліфікований через порушення спортивного режиму: разом зі стрибунами з жердиною Ігорем Петренком та взяв участь у святкуванні вдалого виступу колеги-легкоатлета Віктора Ліпсніса (Ліпсніс зайняв четверте місце у штовханні ядра). Про те, що Власов порушив спортивний режим — доніс важкоатлет Аркадій Воробйов (кімнати Воробйова і Власова мали спільні двері). Власова змушували сказати, з ким він пив — натомість обіцяли не карати. Але Власов не зізнався. А згодом — його запросив до себе голова Всесоюзного комітету у справах фізичної культури та спорту Микола Романов і наказав готуватися до виступу та «ні про що не думати, крім перемоги».

Важкоатлети змагалися на Олімпіаді під кінець турніру — 10 вересня. Власов вижав 180 кг, у ривку — взяв 155 кг і штовхнув — 202,5 (світовий рекорд), що дало в сумі 537,5 кг. Цей результат також став світовим рекордом. Власова визнали найкращим атлетом турніру — він отримав від організаторів Олімпіади приз «За найфантастичніший результат, показаний на іграх». А згодом, в СРСР, — орден Леніна.

З 1960 по 1964 рік — депутат .

У 1961 році — переміг на у Дніпропетровську, встановивши в останньому підході черговий світовий рекорд у поштовху. Інший радянський штангіст, Леонід Жаботинський, тоді виніс Власова з помосту на руках — таким чином хотів висловити йому свою пошану. Жаботинський привітав Власова з перемогою, а той, натомість, сказав пророчі слова: «Настане час — (коли) ти мене і зі спорту винесеш».

Олімпійські ігри 1964 року

На Олімпійських іграх 1964 року в Токіо Леонід Жаботинський, який в березні встановив світові рекорди в ривку, поштовху та сумі триборства (до початку Олімпіади Власов рекорди повернув), — став головним суперником Власова. Жаботинський мав більшу власну вагу (154,4 кг проти 136,4 кг Власова), тому за рівних результатів — перевагу отримував Власов.

За медалі супертяжі змагалися 18 жовтня. За протоколом, Власов виступав після Жаботинського. Жим виграв Власов — зі світовим рекордом 197,5 кг, Жаботинський відстав на 10 кг. У ривку — Власов взяв 162,5 кг, дозволивши Жаботинському зменшити розрив до 5 кг (Жаботинський взяв 167 кг). Однак після цього Власов вирішив взяти додатковий, четвертий (що не йде в залік триборства) підхід, в якому встановив світовий рекорд — 172,5 кг. У першій спробі поштовху — Жаботинський взяв 200 кг. Власов — штовхнув 205 кг, а потім — 210 кг. Жаботинському довелось замовити 217,5 кг. Проте його друга спроба поштовху була невдалою (в одному інтерв'ю Жаботинський причиною невдачі назвав зірване на тренуваннях плече, а в іншому — що навмисно зімітував свою слабкість у другому підході та легку травму, йдучи з помосту, накульгуючи). Власов, у якого була остання, третя, спроба, виклик противника прийняв, але штовхнути штангу — також не зміг. А от Жаботинський у своїй останній, третій спробі — штангу таки штовхнув і став олімпійським чемпіоном. Власов — отримав «срібло». Після нагородження — Власов викинув медаль у вікно свого номера в Олімпійському селі. Згодом Жаботинському дорікали, що той навмисне провалив свою першу спробу взяти надмірну вагу, щоб ввести Власова в оману щодо справжніх можливостей і не дати йому відірватися надто далеко.

Боротьбу Власова і Жаботинського, яка тривала майже 7 годин, вважають найяскравішою сторінкою XVIII Олімпіади. Одна з газет тоді написала: «Хто не бачив поєдинку Власова і Жаботинського, той не бачив Олімпіади». А французька спортивна газета «Екіп» написала: «18 жовтня о 19 годині 45 хвилин (за японським часом) закінчилася безроздільна гегемонія Власова».

image image image image
Власов — прапороносець делегації
СРСР на відкритті Олімпійських ігор
1964 року
На Олімпіаді 1964 року
в Токіо
На п'єдесталі Олімпіади в Токіо
(перший ліворуч)
У жовтні 1964 року

Власов також — чотириразовий чемпіон світу з важкої атлетики (1959, 1961—1963), шестиразовий (1959—1964), п'ятиразовий чемпіон СРСР (1959—1963). За кар'єру — встановив 29 рекордів світу: 6 — у жимі (186; 188,5; 190,5; 192,5; 196; 199 кг), 7 — у ривку (151,5; 153; 155,5; 163; 168; 170,5; 172,5 кг), 9 — у поштовху (197,5; 202; 205; 206; 208; 210,5; 211; 212,5; 215,5 кг) і 7 — у сумі триборства (537,5; 550; 552,5; 557,5; 562,5; 570; 580 кг).

Останні роки у важкій атлетиці

Після Ігор в Токіо — Власов відмовився від активних тренувань і почав скидати зайві кілограми — йому не подобалася зайва вага (зайві кілограми вважав тягарем для всього організму, не тільки для серцево-судинної системи). Планував «підсушити» тіло з 140 кг — до 105. Однак через фінансові проблем — восени 1966 року відновив тренування. З квітня 1967 року — працював в ЦСКА інструктором вищої кваліфікації з важкої атлетики. 22 квітня 1967 року, на чемпіонаті Москви, встановив свій останній світовий рекорд — 199 кг у жимі (за нього — отримав 850 рублів).

З другої половини 1967 року — звів великі тренування до розминок з тяганням тяжкостей і бігом — 2-3 рази на тиждень. Так само тренувався і весь 1968 рік.

У 1968 році — офіційно попрощався з великим спортом. У травні  — подав рапорт про звільнення в запас. Звільнений у званні інженер-капітана. Свій відхід з великого спорту пояснив так:

«Я порвав зі спортом, серйозно побоюючись, що він засмокче мене і позбавить іншого життя. Я боявся стати рабом заліза, рабом свого успіху».
Оригінальний текст (рос.)
«Я порвал со спортом, всерьез опасаясь, что он засосет меня и лишит другой жизни. Я опасался стать рабом железа, рабом своего успеха».

Літературна і громадсько-політична діяльність

З 1959 року — друкував нариси і оповідання.

У 1961 році — став лавреатом другої премії конкурсу на найкраще спортивне оповідання, організованого редакцією газети «Радянський спорт» та Московським відділенняя Спілки письменників СРСР (першу премію тоді не вручили). Публікувався у «Известиях», «Фізкультурі і спорті», «Огоньку», . На чемпіонат світу 1962 року поїхав не тільки як спортсмен, але і як спеціальний кореспондент газети «Известия».

Перша книга — збірка оповідань та нарисів «Себе подолати» — вийшла в 1964 році (назву збірці знайшла перша дружина Власова, Наталя, у вірші Еміля Вергарена «Меч»). Власов першим в СРСР почав писати про спорт як про професію небезпечну та тяжку — тоді це була недозволена тема.

У 1968 році, після відходу з великого спорту і звільнення з армії, — став професійним літератором. У цьому ж році — Власова запросили до ЦК КПРС для роботи над архівними документами батька, військового розвідника Петра Власова. У ЦК Власову повідомили, що у зв'язку із загостренням відносин з Китаєм — Секретаріат ЦК планує видати книгу на основі розсекречених даних спецслужб та радіограм батька Власова, які надходили з Китаю. Власову запропонували написати цю книгу.

1970-ті

image
Обкладинка книги «Особый район Китая. 1942—1945»

У 1972 році — видав збірку оповідань і повість під спільною назвою «Біла мить». Цього ж року вийшов перший варіант книги «Особливий район Китаю. 1942—1945», тиражем 101 екземпляр і під грифом «таємно», із справжніми повідомленнями розвідгрупи батька Власова. А через рік — вийшов розширений варіант книги, автором якого був вказаний «П. П. Владимиров» — це псевдонім батька Власова (Власов був не проти підписати книгу власним прізвищем, але, як зазначив в одному з інтерв'ю, — не він «це визначав»). Книга стала результатом багаторічної роботи в архівах, опитувань очевидців. У ній використані щоденники батька Власова. Багато епізодів з книги — Власов особисто обговорював з Андроповим. Після виходу книги — Брежнєв запрошував Власова працювати у нього особистим референтом з Китаю, але спортсмен відмовився.

У 1976 році — видав першу книгу роману «Солоні радості». Після 1976-го — писав, переважно, «в стіл» — бо не бажав миритися з тим, що «редактори калічили буквально кожну сторінку».

Згодом цей період описав так:

«Мене майже не друкували. Насилу вдавалося протягувати книги про спорт — в іншій якості мене «гальмували» майже відразу, намертво... Я задихався, намагаючись вирватися до читача, і розбивався об незриму стіну. Будь-яка з моїх нечисленних книг — це болісне, надривне протягування кожного слова. Я не відчував радості: книга виходила оскопленою, понівеченою. Але навіть ці книги-каліки видавалися насилу. Якби не було «Особливого району Китаю» (ця книга кілька разів перевидавалася), жити мені останні одинадцять років не було б на що... Спортивну стипендію я втратив, тільки-но припинивши виступи, — відразу, без зволікання, та ще й з ганебними образами, публічною процедурою ганьби. За все сквиталися...».
Оригінальний текст (рос.)
«Меня почти не печатали. С огромным трудом удавалось протаскивать книги о спорте — в другом качестве меня «тормозили» почти сразу, намертво... Я задыхался, пытаясь вырваться к читателю, и разбивался о незримую стену. Любая из моих немногочисленных книг — это мучительнейшее, надрывное протаскивание каждого слова. Я не испытывал радости: книга выходила оскопленной, изуродованной. Но даже эти книги-калеки издавались с великим трудом. Не будь «Особого района Китая» (эта книга несколько раз переиздавалась), жить мне последние одиннадцать лет было бы не на что... Спортивную стипендию я потерял, едва прекратив выступления, — сразу, без промедления, да еще с постыднейшими оскорблениями, публичной процедурой поношения. За все сквитались...».

1980-ті

image Зовнішні відеофайли
image 1986 рік. Зустріч у Концертній студії Останкіно із Заслуженим майстром спорту Юрієм Власовим на Youtube

У 1984 році — видав книгу мемуарів «Справедливість сили».

З 1985 по 1987 рік — очолював . А з 1987 по 1988 рік — Федерацію атлетичної гімнастики СРСР.

Після визнання Держкомспортом СРСР у квітні 1987 року атлетичної гімнастики (бодібілдингу) окремим видом спорту — була утворена федерація, першим президентом якої став Власов.

З 1989 по 1991 рік — народний депутат СРСР. На I-му з'їзді народних депутатів СРСР, у 1989 році, виступив з промовою, в якій гостро розкритикував КПРС і КДБ. Він вперше публічно назвав КДБ злочинною організацією. Восени 1989 року — вийшов з КПРС.

1990-ті

З 1990 по 1991 рік — голова Фонду соціального захисту москвичів.

У серпні 1991 року, під час спроби державного перевороту ГКЧП, взяв участь у захисті Білого дому, але пізніше став супротивником курсу Бориса Єльцина — 30 березня 1992 року опублікував у статтю «Сутінки демократії», в якій виступив проти проведених в Росії реформ і за відставку керівників держави.

Найбільш монументальний твір у творчості Власова — тритомник «Вогняний хрест», роман про Жовтневий переворот 1917 року. У 1983 році, коли перебував на межі життя і смерті після складної операції на хребті — Власов вирішив, що так і не написав головну книгу (ідея якої з'явилася ще у 1959 році) — і взявся за оформлення «Вогняного хреста». У 1991—1992 роках — вийшло 2-томне видання, в яке, через цензуру, не ввійшло близько третини написаного матеріалу. У 1993 році — вийшло 3-томне видання, перероблене і виправлене. У трилогії Власов робить висновок про тотожність між ленінізмом і фашизмом і протиставляє християнську моральність більшовизму.

image
У 1993 році

У 1993 році — видав збірку «Хто править бал»

На життя Власова було кілька замахів. Зокрема, недоброзичливці намагалися підлаштувати автоаварію — в арці будинку його з другою дружиною, Ларисою, мало не збила машина, що їхала з великою швидкістю. А у жовтні 1993 року подружжя побили, коли вони зібралися їхати до Білого дому. Били прикладами — дружині травмували руку, а Власов отримав забиття спини.

З грудня 1993 по грудень 1995 року — депутат Державної думи РФ.

У 1995 році — видав збірку «Русь без вождя». У 1996 році — «Ми є і будемо».

Брав участь у виборах президента Росії 1996 року. Як незалежний кандидат. Згодом згадував:

«Я брав участь у виборах президента 1996 року і зіткнувся з такою брехнею та наклепом... Мене неодноразово запрошували до «Президента-Готелю», де був виборний штаб Єльцина. Я міг зробити вибір. Або грати за їхніми правилами, і тоді мені пропонували партію, гроші, високий рейтинг, широкий доступ до ЗМІ. Або повна блокада у пресі, нуль відсотків на всіх виборах, дуже важке майбутнє. І я цей вибір зробив... Тоді за два тижні до голосування країною пустили «Спецвипуск» з некрологом, що я помер...».
Оригінальний текст (рос.)
«...я участвовал в выборах президента 1996 года и столкнулся с такой ложью и клеветой... Меня неоднократно приглашали в «Президент–Отель», где был выборный штаб Ельцина. Я мог сделать выбор. Или играть по их правилам, и тогда мне предлагали партию, деньги, высокий рейтинг, широкий доступ в СМИ. Или полная блокада в печати, ноль процентов на всех выборах, очень трудное будущее. И я этот выбор сделал... Тогда за две недели до голосования по стране пустили «Спецвыпуск» с некрологом, что я умер...».

За результатами президентських виборів — набрав менше 1 % голосів.

Засновник Народно-патріотичної партії Росії.

У 1999 році — видав збірку «Тимчасовці» (рос. «Временщики»).

Останні роки

У 2005-му, у 70 років, продовжував професійно тренуватися 2-3 рази на тиждень — піднімав 185-кілограмову штангу.

У останній рік життя — дуже багато писав. Кожен день проводив за комп'ютером.

Раптово помер 13 лютого 2021 року у Москві. По одній із версій — через тромб.

Прощання і відспівування пройшло у храмі ікони Божої Матері «Відрада та Втіха», розташованому на території Міської клінічної лікарні імені Боткіна в Москві. Церемонії проходили з військовими почестями — в жалобному залі знаходилася почесна варта.

Кремований. Урна з прахом похована на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Особисте життя

image
Могила батьків і першої дружини Власова на Новодівичому цвинтарі в Москві (у 2021 році тут поховали і самого Власова)
2013

Сім'я

Рід матері

Мати — Марія Данилівна Власова (*1905—†16 січня 1987), до шлюбу Лимарь. Кубанська козачка зі станиці Мінгрельська, де жила від народження і до 23-х років; нащадниця давнього козацького роду. Із 1943 по 1945 рік — завідувала шкільною бібліотекою, бо через застарілий туберкульоз — не могла працювати на іншій роботі. Прищепила Власову і його брату Борису любов до книг. Брати зверталися до матері на «Ви», а коли вона входила до кімнати — то вставали.

Бабуся по матері — Наталія Микитівна — народила молодшу доньку Юлію (тітку Юрія Власова) на 54-му році життя, а прожила, зберігаючи повну пам'ять і силу, 96 років. Її син Василь (дядько Юрія Власова) — був осавулом, загинув під Царицином.

Прадід по матері — Микита — Георгіївський кавалер. Нагороду отримав за бої під Плевною. Був станичним отаманом.

Про рід своєї матері Власов писав так:

«Ця жіноча гілка мого роду вирізнялася винятковою життєвою стійкістю. Коріння цього роду йшло у Запорізьку Січ. Після розгону вольниці на Дніпрі Катериною Другою мої пращури подалися на Кубань: краще загинути у сутичках з горцями, ніж тягнути рабське ярмо кріпацтва, з якого вони вже одного разу звільнилися...».
Оригінальний текст (рос.)
«Эта женская ветвь моего рода отличалась исключительной жизненной стойкостью. Корни этого рода уходили в Запорожскую Сечь. После разгона вольницы на Днепре Екатериной Второй мои предки подались на Кубань: лучше погибнуть в стычках с горцами, нежели тащить рабское ярмо крепостничества, из которого они уже один раз освободились...».

Батько

Батько — Петро Парфенович Власов (*1905—†10 вересня 1953) — розвідник, журналіст і дипломат, фахівець з Китаю. Народився у селі Хрінове Воронезької губернії Російської імперії. З 1931 року — служив у Червоній Армії. З 1937 року — працював у Розвідувальному управлінні РСЧА. У 1938 році — закінчив відділення китайської мови Московського інституту сходознавства. З 1938-го — кілька разів побував у Китаї в коротких відрядженнях, а з травня 1942 року — працював у Особливому районі Китаю — Яньані, базовому районі та керівництва компартії. Офіційно — Петро Власов очолював групу кореспондентів ТАРС, а фактично — організовував збір даних про Квантунську армію. Був представником Комуністичного Інтернаціоналу при ЦК Компартії Китаю, здійснював зв'язок Москви з Мао Цзедуном. Отримав кілька орденів Червоної Зірки, ордена Леніна та Червоного Прапора. Помер — 10 вересня 1953 року у ранзі Надзвичайного та Повноважного Посла СРСР у Бірмі. У 1952 році, коли мав виїхати до Бірми, — його викликав до себе Лаврентій Берія і сказав, що потрібно зробити щеплення від раку. Берія знав, що Власов мав хворобу шлунка і боявся раку. Додому Власов повернувся зі здутою рукою, а через кілька місяців — потрапив до лікарні з важкою горловою кровотечею. Помер він, за офіційним висновком, від саркоми легень. Дружина, Марія Власова, вважала, що чоловіка «прибрали». За даними Юрія Власова — так Берія помстився батьку за відмову співпрацювати з його відомством.

Дружини і діти

Був двічі одружений.

Перша дружина — художниця Наталя Федорівна Власова (до шлюбу Модорова; *1937—†1985). З нею Власов познайомився, коли дівчина-студентка Суриковського художнього інституту — прийшла до спортивної зали робити замальовки спортсменів під час тренування. У 1957 році одружилися. У них народилася донька Альона (вона закінчила Московський державний університет, працювала мистецтвознавцем у Третьяковській галереї, народила двох дітей). У віці 47 років (у 1985-му) дружина Власова померла (через онкологічне захворювання).

Друга дружина — Лариса Сергіївна Власова, молодша за Власова на 21 рік. Вони познайомилися у Куйбишеві, де Власов читав лекцію на тему Китаю. Тоді Ларисі було 24 роки. Її попросили конспектувати виступи спортсмена. Пара розписалася через 7 років після знайомства, після того, як перша дружина Власова вже померла. Ларисі тоді виповнився 31 рік. У Власових народилася донька Ірина (вона стала вчителькою математики та інформатики; станом на 2021 рік дітей не мала). Друга дружина Власова очолювала фармацевтичну компанію, працювала лікарем, друкувалася, виступала на радіо. У 2010-х роках Власові обвінчалися. У віці 60 років Лариса померла (також через онкологічне захворювання).

За спогадами доньки Ірини, Власов завжди подобався жінкам. Деякі приходили до нього додому з речами — просили, щоб він на них одружився. Навіть коли Власов був уже у поважному віці, на пляжі жінки намагалися підсісти до нього поближче. За спогадами Ірини, Власов не давав дружині Ларисі приводу для ревнощів. Донька згадувала випадок, коли на зустрічі з Джиною Лоллобриджидою Власов замість того, щоб поцілувати протягнуту руку актриси, потиснув її і почав трясти.

Здоров'я

У дитинстві читав настільки багато, що отримав короткозорість, як і брат Борис.

У 1943-му, у 8 років, внаслідок недоїдання через війну майже облисів. Також у дитинстві перехворів на малярію.

У 1953-му, у 17 років, важив понад 90 кілограмів (маючи зріст 187 см) — це була чиста м'язова вага. Пізніше заявив, що якби не напівголодне дитинство під час війни, виріс би набагато міцнішим.

У 1955 році пошкодив плечовий суглоб.

У 1957 році, на Чемпіонаті Збройних Сил у Львові, отримав травму, яка згодом далася взнаки: під час спроби встановити всесоюзний рекорд і втримати штангу відчув хрускіт і біль у попереку (у підсумку вагу втримав і рекорд таки встановив).

15 квітня 1958 року на Чемпіонаті СРСР у Донецьку пошкодив лівий колінний суглоб. З Донецька повернувся із загіпсованою ногою. За 29 днів гіпс зняли.

У 1960 році, на Олімпіаді в Римі, масажист втер у шкіру стегна Власова забагато тальку, внаслідок чого почалося запалення: стегно перетворилося на суцільний нарив. Власов температурив — йому кололи величезні дози пеніциліну, після яких спортсмен блював. Тренувався у штанях, щоб ніхто не знав про хворобу. За добу до виступу його стегно обкололи ліками. Нариви заховалися в товщу м'язів, почервоніння приховала засмага. Найдошкульніші нариви заліпили пластирями (вони помітні на римських фотографіях). Вже перед самим виходом на помост, 10 вересня, Власову вкололи новокаїн, який прибрав і гарячку. Після повернення до Москви нариви, що проросли ледь не до кістки розрізали і почистили.

На кінець 1968 року у Власова почалася аритмія та задишка, вперше з'явився головний біль. Згодом він був змушений припинити тренування. Лікарі заявили, що головний біль з'явився через судинні розлади. До 1969 року Власов схуд до 110 кг, втративши 30 кг своєї ваги. Також почали кровити ясна — на них утворювалися нариви; з'явився біль у хребті і печінці. До літа 1970 року Власов вже майже нічого не міг їсти, а на його лобі, щоках і шиї з'явилася темна пігментація. Лікарі поставили діагноз запалення жовчного міхура. Через проблеми зі здоров'ям із усіх видів фізичного навантаження Власов міг займатися лише ходьбою. З жовтня 1977 року він відновив тренування зі штангою, хоча це викликало сильні головні болі. Згодом посилилися хребетні болі. Крім того, через гіпотонію відчувавав сильну слабкість, а через кровоточивість ясен встратив кілька зубів. Почалися хронічні очні болі і розлади травлення. Також було важко розмовляти — Власов говорив із задишкою, робивши паузи. Знову припинив тренування зі штангою. На початку 1980-х років тренування відновив. Зрештою, з'ясував причину більшості проблем зі здоров'ям: їх спричинив гепатит.

За своє життя Власов переніс три важкі операції: видалення пухлини на руці від удару штангою та дві операції на хребті, коли вже й рідних попередили, що спортсмен навряд чи виживе.

У 2020 році переніс дві операції під загальним наркозом. Після цього стан здоров'я сильно погіршився. Але згодом покращився і рідні думали, що найгірше позаду.

21 січня 2021 року потрапив до реанімації. Згодом лікарі повідомили, що стан Власова покращився. Але 13 лютого 2021 року його не стало.

Хобі

Був бібліофіліом — зібрав велику власну бібліотеку, у тому числі рідкісні видання.

Досконально знав класичну китайську мову — веньянь. Також захоплювався малюванням ієрогліфів

Захоплювався співочими птахами. На початку 1960-х у квартирі в Москві тримав 15 різних видів співочих птахів. Також знав кращі солов'їні місця навколо Москви.

Був затятим мисливцем. Полював, зокрема, на глухарів, тетеруків та іншу дичину.

Цікаві факти

image Я був у Відні в 1961 році, дивився чемпіонат Світу з важкої атлетики, де росіяни зминали суперників. І серед них був цей хлопець, Юрій Власов. Він був чемпіоном світу, він був просто гігантом. Він виглядав приголомшливо, але при цьому був інтелігентом, носив окуляри. У нього була неймовірна сила, а також рішучість і витривалість. Він був просто монстром! I тоді я сказав собі — це саме те, що мені потрібно. Саме таким я хочу стати. image

Після змагань у Відні австрійський тренер Хельтке, у якого почав займатися Шварценеггер, познайомив його з Власовим. Власов ту зустріч згадував так:

«На віденському чемпіонаті світу в одну з перерв до мене підвели худорлявого, довготелесого хлопчика. Як сказав перекладач, мене просили, щоб я побажав йому успіхів у спорті, а головне — підтримав морально. Я і зробив це охоче, сказавши, що в нього все вийде, треба тільки виявити завзятість у тренуваннях. Я був молодий, мені було двадцять п'ять — я був весь розкритий людям і ще не ніс у собі тягар божевільної втоми. Я щиро і захоплено розповів хлопцеві про свою любов до сили, про те, що тренування виділяють сильних і роблять їх тріумфаторами. Сказавши все це, я незабаром забув про цю зустріч. Неодноразово мені доводилося говорити схожі слова хлопцям. Нехай не бояться, не бояться гучних імен. Головне — не щадити себе у роботі. Сила любить безперервність тренувань та відданість. Без відданості силі вона не нагородить перемогою».
Оригінальний текст (рос.)
«На венском чемпионате мира в один из перерывов ко мне подвели худощавого, долговязого мальчика. Как сказал переводчик, меня просили, чтобы я пожелал ему успехов в спорте, а главное — поддержал морально. Я и сделал это охотно, сказав, что у него все получится, надо только проявить упорство в тренировках. Я был молод, мне было двадцать пять — я был весь раскрыт людям и еще не нес в себе груз сумасшедшей усталости. Я искренне и увлеченно рассказал мальчику о своей любви к силе, о том, что тренировки выделяют сильных и делают их триумфаторами. Сказав все это, я вскоре забыл об этой встрече. Не раз мне доводилось говорить похожие слова ребятам. Пусть не робеют, не боятся громких имен. Главное — не щадить себя в работе. Сила любит непрерывность тренировок и преданность. Без преданности силе она не наградит победой».

Через 27 років — Шварценеггер і Власов зустрілися ще раз. У 1988 році Шварценеггер прилетів до СРСР для участі в зйомках фільму «Червона спека». Після закінчення зйомок — заявив, що не полетить, доки не побачить Власова. Під час зустрічі Шварценеггер сказав, що своїми успіхами в культуризмі багато в чому зобов'язаний тій зустрічі в роздягальні віденського залу «Штадтхалле» у 1961 році. Шварценеггер подарував Власову свою фотографію з написом: «Моєму кумиру Юрію Власову, з любов'ю і поклоном».

У лютому 2021 року, коли Власова не стало, Шварценеггер заявив, що саме через таких людей, як Власов, відмовляється говорити, що зробив себе сам.

Вшанування пам'яті

image
Поштова марка СРСР 1960 року
image
Наклейка 1960 року з Власовим
  • У 1960 році в СРСР вийшла поштова марка, присвячена перемозі Власова на Олімпійських іграх 1960 року.
  • У 1983 році, у Москві, на території спорткомплексу ЦСКА на Ленінградському шосе, біля Офіцерського клубу, відкрили Алею спортивної слави ЦСКА — галерею бронзових бюстів уславлених армійських спортсменів та тренерів. Серед них був і бюст Власова.

Спортивні досягнення

Офіційні змагання

Рік Змагання Місце проведення Результат Сума, кг Жим + ривок + поштовх Власна вага, кг
Міжнародні змагання
1959 ЧС, Варшава чемпіон 500 160 + 147,5 + 192,5 115,0
1960 ЧЄ Мілан чемпіон 500 170 + 145 + 185 116,7
1960 ОІ Рим чемпіон 537,5 180 + 155 + 202,5 122,7
1961 ЧС, ЧЄ Відень чемпіон 525 180 + 155 + 190 124,9
1962 ЧС, ЧЄ Будапешт чемпіон 540 177,5 + 155 + 207,5 130,0
1963 ЧС, ЧЄ Стокгольм чемпіон 557,5 187,5 + 160 + 210 131,5
1964 ЧЄ Москва чемпіон 562,5 190 + 165 + 207,5 130,7
1964 ОІ, ЧС Токіо 2-ге місце 570 197,5 + 162,5 + 210 136,4
Чемпіонат СРСР
1958 Сталіно 3-тє місце 470 155 + 135 + 180 112,4
1959 II Спартакіада народів СРСР Москва чемпіон 495 160 + 150 + 185 115,2
1960 Ленінград чемпіон 510 170 + 150 + 190 119,1
1961 Дніпропетровськ чемпіон 550 180 + 160 + 210 126,8
1962 Тбілісі чемпіон 522,5 187,5 + 150 + 185 126,3
1963 III Спартакіада народів СРСР Ленінград чемпіон 542,5 185 + 152 + 205 132,0

Рекорди світу

До 1962 року діяли правила: при встановленні на одному змаганні в одній вправі декількох світових рекордів як офіційний рекорд зараховувався тільки найкращий результат.

Триборство Рік Дата Місце проведення
537,5 кг 180 + 155 + 202,5 1960 10 вересня Рим Олімпійські ігри
550 кг 180 + 160 + 210 1961 22 грудня Дніпропетровськ
552,5 кг 187,5 + 160 + 205 1963 13 вересня Стокгольм Чемпіонат світу
557,5 кг 187,5 + 160 + 210
562,5 кг 190 + 165 + 207,5 1964 28 червень Москва Чемпіонат Європи
570 кг 195 + 170 + 205 3 вересня Подольськ
575 кг 195 + 170 + 210
580 кг 195 + 170 + 215

Бібліографія

  • Себя преодолеть. — М.: «Молодая гвардия», 1964. — 270 с.
  • Белое мгновение [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]: Рассказы, повесть — М.: «Советская Россия», 1972. — 222 с.
  • Владимиров П. П. Особый район Китая [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]. 1942—1945. — М.: Агентство печати «Новости», 1973. — 656 с. — 150 000 екз.
  • Солёные радости. [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.] — М.: «Советская Россия», 1976. — 352 с.
  • Справедливость силы [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]: Из истории высшей спортивной силы. — М.: «Молодая гвардия», 1984. — 304 с. — 100 000 екз.
  • Власов Ю. Пум [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Дружище Тобик (Сборник рассказов советских писателей о собаках). — М.: «Детская литература», 1987. — 42 с.
  • Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — 96 с. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  • Цена жизни [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: «Знание», 1989. — 94 с.
  • Справедливость силы. [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] — Л.: «Лениздат», 1989. — 608 с. — ISBN 5-289-00374-6
2-е видання книги було розширено вдвічі. Книга перевидавалась у 1995 («Наука-Культура-Искусство», ISBN 5-88853-001-8) і 2012 («Альпина паблишер», ISBN 978-5-9614-4286-1) роках.
  • Стечение сложных обстоятельств [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — ISBN 5-278-0025-6
  • Геометрия чувств. — К.: «Ленинградский комитет литераторов», 1991. — 256 с. — ISBN 5-85490-019-X — 50 000 екз.
  • Стужа [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — Санкт-Петербург: Художественная литература СПб; Социально-коммерческая фирма Человек, 1991. —
  • Огненный крест. — М.: «Прогресс», «Культура», 1993. — ISBN 5-01-003925-7 — у трьох книгах:
    • Книга 1. «Женевский» счёт. — 512 с. — ISBN 5-01-003926-5
    • Книга 2. Гибель адмирала. — 656 с. — ISBN 5-01-003927-3
    • Книга 3. Бывшие. — 560 с. — ISBN 5-01-003928-1
  • Кто правит бал: Сборник выступлений 1988—1992. — М.:"Пресса", 1993. — 304 с. — ISBN 5-7037-0264-X — 25 000 екз.
  • Русь без вождя. — Воронеж: Воронежская областная организация Союза писателей России, 1995. — 528 с. — ISBN 5-86742-027-2
  • Мы есть и будем: Сборник статей, очерков и интервью. — Воронеж: Издательство Воронежской областной типографии, 1996. — 718 с. — ISBN 5-87456-058-0 — 10 000 екз.
  • Временщики [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]: Судьба национальной России: Её друзья и враги) — М.: «Детектив-Пресс», 1999. — 464 с. — ISBN 5-89935-002-4
Згодом книга перевидавалась (2005: «Эксмо», «Алгоритм», ISBN 5-699-09970-0).
  • Красные валеты. — М.: «Алгоритм», 2005. — 336 с. — (Великий атлет России) — ISBN 5-9265-0233-0
  • 93-й. Год великого поражения. — М.: «Алгоритм», 2006. — 288 с. — (Старая гвардия) — ISBN 5-9265-0246-2
  • Великий передел. — М.: «ДПК Пресс», 2011. — в двух томах:
    • 1 том [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.] — 572 с. — ISBN 978-5-91976-010-8; — 3 000 екз.
    • 2 том [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.] — 432 с. — .

Примітки

  1. Востряков О. // Київські відомості. — 2005. — 7 грудня. — № 262 (3648).
  2. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 7. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  3. . // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — . Архів оригіналу за 22 серпня 2016.
  4. Чемпионат первый (1959) [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Справедливость силы. // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — .
  5. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 16. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  6. Петровська А. Власов Юрій Петрович [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
  7. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 8. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  8. Чемпионат пятый (1963) [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Справедливость силы. // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — .
  9. Охрименко О. Был кумиром для Шварценеггера: умер олимпийский чемпион Юрий Власов, уроженец Донецкой области [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Факти та коментарі. — 2021. — 13 лютого.
  10. Иванцов В. Власов Юрий Петрович [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. — М.:"ОЛМА-ПРЕСС Инвест", 2005. — Том 1. — С. 398—401.
  11. Иванов Д. Власов Юрий Петрович// Большая советская энциклопедия: в 30 т. / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Т.5:Вешин-Газли. — М.: Советская энциклопедия, 1971. — С. 150. — 630 000 екз.
  12. Умер Юрий Власов, олимпийский чемпион, писатель, политик [ 19 березня 2022 у Wayback Machine.]// Радио Свобода. — 2021. — 13 лютого.
  13. Помер легендарний важкоатлет Юрій Власов, який народився в Україні [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]// Еспресо. — 2021. — 13 лютого.
  14. Іншаков М. У Росії раптово помер легендарний чемпіон, який став кумиром для Шварценеггера [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.]// Обозреватель. — 2021. — 13 лютого.
  15. Своїми успіхами Шварценеггер зобов'язаний радянському важкоатлету з Донбасу// Gazeta.ua. — 2014. — 15 липня.
  16. Російська влада бреше — Шварценеггер спробував донести правду про війну в Україні [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Gazeta.ua — 2022. — 17 березня.
  17. Власов Юрий Петрович// Кукленко Д. Хорошевский А. 100 знаменитых спортсменов. — Харьков: Фолио, 2005. — С. 131.
  18. Луканюк Л. Шварценеггер вшанував пам'ять легенди з Макіївки: «Сила тіла — ніщо порівняно з силою розуму» [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Сегодня. — 2021. — 15 лютого.
  19. Помер легендарний спортсмен родом з України// Високий замок. — 2021. — 14 лютого.
  20. Пантелеева Н. Прославленный атлет Юрий Власов чудом остался жив после покушений [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// . — 2021. — 19 березня.
  21. Власов Юрий Петрович [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]// Кукленко Д. Хорошевский А. 100 знаменитых спортсменов. — Харьков: Фолио, 2005. — С. 127.
  22. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 6. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  23. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 11. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  24. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 10. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  25. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 9. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  26. Кумир для тяжелоатлетов [ 16 грудня 2020 у Wayback Machine.]// АЗЕРТАДЖ. — 2020. — 4 грудня.
  27. Власов Юрий Петрович [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]// Кукленко Д. Хорошевский А. 100 знаменитых спортсменов. — Харьков: Фолио, 2005. — С. 128.
  28. На стадионе побеждать легче, чем состязаться с нашими чиновниками [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]//Сегодня. — 2003. — 22 липня. — № 161 (1506).
  29. Чемпионат второй (1960) [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Справедливость силы. // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — .
  30. Шахрай Р. Жаботинський мешкає в однокімнатній квартирі [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Gazeta.ua. — 2008. — 30 січня.
  31. Олімпійське золото Сумщини: Вип. 3. Леонід Жаботинський [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.]: до 75-річчя від дня народження видатного спортсмена, олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту: Інформаційне досьє / ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського»; уклад. Н. Ю. Курносова. — Суми, 2013. — С. 11.
  32. Чемпионат шестой (1964) [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Справедливость силы. // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — .
  33. Маевский В. Как Жаботинский императора обидел [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Зеркало недели. — 1996. — 11 жовтня. — № 41.
  34. Маевский В. Богатырский символ Украины [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]// Зеркало недели. — 1998. — 6 лютого. — № 6.
  35. Власов Юрий Петрович [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]// Кукленко Д. Хорошевский А. 100 знаменитых спортсменов. — Харьков: Фолио, 2005. — С. 130.
  36. Позднякова М. Властелин помоста. Труд и слава Леонида Жаботинского [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Аргументы и факты. — 2013. — 30 січня.
  37. Олімпійське золото Сумщини: Вип. 3. Леонід Жаботинський [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.]: до 75-річчя від дня народження видатного спортсмена, олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту: Інформаційне досьє / ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського»; уклад. Н. Ю. Курносова. — Суми, 2013. — С. 6.
  38. . // Красная звезда. — 2005. — 12 березня. —. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 21.08.2016.
  39. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 17. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  40. «Правда об отце». Интервью Юрия Власова «АиФ» [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.]// Аргументы и факты. — 1990. — 5 травня. — № 18.
  41. Олимпийский чемпион по тяжелой атлетике Юрий Власов: В 70 лет поднимаю 185 килограммов [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Комсомольская правда. — 2005. — 15 грудня.
  42. Цена жизни [ 2021-10-23 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Справедливость силы. // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — .
  43. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007.
  44. Кречетников А. СССР, 1989-й: рождение парламента [ 10 лютого 2019 у Wayback Machine.]// BBC News. — 2009. — 22 травня.
  45. Верховский. А. . // Панорама. — 1992. — травень. — N3. (33). Архів оригіналу за 21 вересня 2016.
  46. Козлов І. Їх більше немає серед нас: знамениті люди, з якими світ попрощався 2021 року [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Факти та коментарі. — 2021. — 30 грудня.
  47. Алексеева Н. Выдающегося тяжелоатлета Юрия Власова похоронили с воинскими почестями [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// . — 2021. — 16 лютого.
  48. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 31. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  49. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 18. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  50. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 19. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  51. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 28. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  52. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 29. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  53. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 30. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  54. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 54. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  55. Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — С. 67. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  56. Кассиль Л. Первый поход// Власов Ю. Себя преодолеть. — М.:"Молодая гвардия", 1964. — С. 5-10.
  57. Власов Ю. Солёные радости[недоступне посилання]. — М.: «Советская Россия», 1976. — 352 с.
  58. Там само. [ 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] — С. 76.
  59. Главный оператор «Войны и мира» Анатолий Петрицкий: «Утверждать актерские пробы приезжала лично министр культуры СССР Екатерина Фурцева» [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Факти та коментарі. — 2008. — 4 січня.
  60. Власов Ю. Предисловие к русскому изданию//Шварценеггер А., Доббинс Б. Энциклопедия Современного Бодибилдинга. В 3-х т. — М.:Физкультура и спорт, 1993. — Т. 1. — 160 с. —

Джерела

  • Алексеева Н. Выдающегося тяжелоатлета Юрия Власова похоронили с воинскими почестями [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Экспресс-газета. — 2021. — 16 лютого.
  • Аптекарь М. Тяжёлая атлетика. Справочник. [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] — М.: Физкультура и спорт, 1983. — 416 с. — 50 000 екз.
  • Видатні важкоатлети. Юрій Власов [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Про спортсмена на сайті Федерації важкої атлетики України.
  • Власов Ю. Предисловие к русскому изданию [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]//Шварценеггер А., Доббинс Б. Энциклопедия Современного Бодибилдинга. В 3-х т. — М.:Физкультура и спорт, 1993. — Т. 1. — 160 с. —
  • Власов Ю. Формула мужества. — М.: «Знание», 1987. — 96 с. — (Народный университет. Педагогический факультет; № 10).
  • Власов Юрий Петрович [ 15 травня 2022 у Wayback Machine.]// Кукленко Д. Хорошевский А. 100 знаменитых спортсменов. — Харьков: Фолио, 2005. — С. 127—130.
  • Востряков О. // Київські відомості. — 2005. — 7 грудня. — № 262 (3648).
  • . // Л.:Лениздат, 1989. — 470 с. — . Архів оригіналу за 22 серпня 2016.
  • Гордиенко С. // Беларусь сегодня. — 2008. — 25 липня.
  • Иванов Д. Власов Юрий Петрович// Большая советская энциклопедия: в 30 т. / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Т.5:Вешин-Газли. — М.: Советская энциклопедия, 1971. — С. 150. — 630 000 екз.
  • Иванцов В. Власов Юрий Петрович [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги. Биобиблиографический словарь. — М.:"ОЛМА-ПРЕСС Инвест", 2005. — Том 1. — с. 398—401.
  • Іншаков М. У Росії раптово помер легендарний чемпіон, який став кумиром для Шварценеггера [ 18 червня 2021 у Wayback Machine.]// Обозреватель. — 2021. — 13 лютого.
  • Кассиль Л. Первый поход// Власов Ю. Себя преодолеть. — М.:"Молодая гвардия", 1964. — С.5-10.
  • Козлов І. Їх більше немає серед нас: знамениті люди, з якими світ попрощався 2021 року [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Факти та коментарі. — 2021. — 30 грудня.
  • Кумир для тяжелоатлетов [ 16 грудня 2020 у Wayback Machine.]// АЗЕРТАДЖ. — 2020. — 4 грудня.
  • Луканюк Л. Шварценеггер вшанував пам'ять легенди з Макіївки: «Сила тіла — ніщо порівняно з силою розуму» [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Сегодня. — 2021. — 15 лютого.
  • Маевский В. Как Жаботинский императора обидел [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Зеркало недели. — 1996. — 11 жовтня. — № 41.
  • Олимпийский чемпион по тяжелой атлетике Юрий Власов: В 70 лет поднимаю 185 килограммов [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Комсомольская правда. — 2005. — 15 грудня.
  • Олімпійське золото Сумщини: Вип. 3. Леонід Жаботинський [ 27 квітня 2022 у Wayback Machine.]: до 75-річчя від дня народження видатного спортсмена, олімпійського чемпіона, заслуженого майстра спорту: Інформаційне досьє / ОКЗ «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського»; уклад. Н. Ю. Курносова. — Суми, 2013. — 16 с.
  • Охрименко О. Был кумиром для Шварценеггера: умер олимпийский чемпион Юрий Власов, уроженец Донецкой области [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Факти та коментарі. — 2021. — 13 лютого.
  • Пантелеева Н. Прославленный атлет Юрий Власов чудом остался жив после покушений [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Экспресс-газета. — 2021. — 19 березня.
  • Петровська А. Власов Юрій Петрович [ 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Енциклопедія Сучасної України / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
  • Позднякова М. Властелин помоста. Труд и слава Леонида Жаботинского [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]// Аргументы и факты. — 2013. — 30 січня.
  • Помер легендарний важкоатлет Юрій Власов, який народився в Україні [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]// Еспресо. — 2021. — 13 лютого.
  • Помер легендарний спортсмен родом з України// Високий замок. — 2021. — 14 лютого.
  • «Правда об отце». Интервью Юрия Власова «АиФ» [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.]// Аргументы и факты. — 1990. — 5 травня. — № 18.
  • Разговоров Н. О Юрии Власове и его книгах [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]// Власов Ю. Временщики. — М.:Изд-во Эксмо, Изд-во Алгоритм, 2005. — С. 6-10.
  • Російська влада бреше — Шварценеггер спробував донести правду про війну в Україні [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Gazeta.ua — 2022. — 17 березня.
  • Своїми успіхами Шварценеггер зобов'язаний радянському важкоатлету з Донбасу// Gazeta.ua. — 2014. — 15 липня.
  • Умер Юрий Власов, олимпийский чемпион, писатель, политик [ 19 березня 2022 у Wayback Machine.]// Радио Свобода. — 2021. — 13 лютого.
  • Шахрай Р. Жаботинський мешкає в однокімнатній квартирі [ 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]// Gazeta.ua. — 2008. — 30 січня.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vlasov Yu rij Petro vich Vla sov 5 grudnya 1935 19351205 13 lyutogo 2021 radyanskij vazhkoatlet pismennik gromadskij i politichnij diyach nashadok davnogo kozackogo rodu Olimpijskij chempion 1960 roku i sribnij prizer Olimpiadi 1964 roku chotirirazovij chempion svitu z vazhkoyi atletiki 1959 1961 1963 shestirazovij chempion Yevropi 1959 1964 p yatirazovij chempion SRSR 1959 1963 Yurij Petrovich Vlasov19601960Zagalna informaciyaPrizviska profesor v okulyarah Gromadyanstvo SRSR RosiyaNarodzhennya5 grudnya 1935 1935 12 05 Makiyivka Stalinska oblast Ukrayinska RSR teper Donecka oblast Ukrayini Smert13 lyutogo 2021 2021 02 13 Moskva RosiyaPohovannyaNovodivichij cvintarZrist187 smVaga112 4 kg 1958 136 4 kg 1964 110 kg 1969 Alma materVijskove zvannyainzhener kapitanBatkoPetro Parfenovich Vlasov 1905 1953 MatiMariya Danilivna Vlasova do shlyubu Limar 1905 16 sichnya 1987 Druzhina1 Natalya 2 LarisaDitiOlena IrinaSportKrayina SRSRVid sportuvazhka atletikaSportivne zvannyaZasluzhenij majster sportu SRSRKlubCSKA 1960 1968 KomandaZbirna komanda SRSR 1957 1967 Nac zbirna SRSRTreneriYevgen Mikolajovich ShapovalovZavershennya vistupiv1968Uchast i zdobutkiSvitovi zmagannyachotirirazovij chempion svitu z vazhkoyi atletiki 1959 1961 1963 Regionalni zmagannyashestirazovij 1959 1964 Nacionalni zmagannyap yatirazovij chempion SRSR 1959 1963 Olimpijski igriOlimpijskij chempion 1960 roku sribnij prizer Olimpiadi 1964 rokuOsobisti rekordiZhim 199 kg 1967 Rivok 172 5 kg 1964 Poshtovh 215 5 kgZagalom triborstvo 580 kg Vlasov Yurij Petrovich u VikishovishiNagorodiVazhka atletika Olimpijski igri Zoloto 1960 Rim ponad 90 kg Sriblo 1964 Tokio ponad 90 kg Chempionati svitu Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Zoloto Stav pershoyu lyudinoyu v sviti yaka pidnyala nad golovoyu z pomostu vagu u ponad 200 kilogramiv Vstanoviv 29 rekordiv svitu i 41 rekord SRSR 1957 1967 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1959 Praporonosec delegaciyi SRSR na vidkritti Olimpijskih igor 1960 i 1964 rokiv Znamenitist 1960 h rokiv u tomu chisli kumir Arnolda Shvarceneggera Z 1959 roku pismennik a z 1960 po 1996 rik gromadskij ta politichnij diyach Zokrema ocholyuvav Federaciyi vazhkoyi atletiki ta atletichnoyi gimnastiki SRSR 1987 1988 buv narodnim deputatom SRSR 1989 1991 deputatom Derzhdumi Rosiyi 1993 1995 ta brav uchast u viborah prezidenta Rosiyi 1996 roku ZhittyepisDitinstvo i navchannya Narodivsya 5 grudnya 1935 roku v misti Makiyivka Stalinskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR teper Donecka oblast Ukrayini Mav starshogo na rik brata Borisa Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Vlasovi pereyihali u misto Ob Novosibirskoyi oblasti SRSR Z 1946 po 1953 rik navchavsya u Saratovskomu suvorovskomu vijskovomu uchilishi yake zakinchiv zi sribnoyu medallyu Z 14 rokiv postijno trenuvavsya zajmavsya bigom na lizhah metannyam ta borotboyu Chempion Saratova z borotbi Z 1953 po lyutij 1959 roku 5 rokiv i 7 misyaciv navchavsya na radiotehnichnomu fakulteti v Moskvi pislya zakinchennya yakoyi otrimav zvannya starshij lejtenant specialnist inzhener z aviacijnogo radiozv yazku i nedovgo sluzhiv za specialnistyu u vijskah PPO Vazhkoyu atletikoyu zajnyavsya u 1954 roci koli navchavsya v akademiyi hocha mati zanyattya zi shtangoyu ne shvalyuvala U 18 rokiv pochav prisidati z vagoyu 200 kg po 6 8 povtoriv u pidhodi Pid chas navchannya v akademiyi takozh zajmavsya metannyam shtovhav yadro a semisotgramovu granatu kidav za 80 metriv Odnak stati sportsmenom ne planuvav piznishe Vlasov napishe sho po spravzhnomu zahoplyuvavsya literaturoyu hocha prihovuvav ce vid usih takozh silnij interes viklikala istoriya ta sumizhni z neyu nauki Velikij vpliv na rishennya Vlasova serjozno zajmatisya vazhkoyu atletikoyu zrobiv turnir z cogo vidu sportu sho prohodiv vlitku 1955 roku v Moskvi U turniri brala uchast komanda SShA yaku ocholyuvav najsilnishij na toj chas vazhkoatlet svitu Pol Anderson Shob potrapiti na scenu Vlasov vzyav batkivsku videokameru yaka na toj chas bula velikoyu ridkistyu i vdav sebe za inozemnogo zhurnalista Todi Vlasovu takozh vdalosya zazirnuti u rozdyagalnyu Andersona Pershij trener Vlasova Yevgen Mikolajovich Shapovalov Z 1957 roku vhodiv do skladu zbirnoyi SRSR iz vazhkoyi atletiki U berezni 1957 roku na chetvertomu kursi akademiyi vpershe stav rekordsmenom SRSR u poshtovhu a cherez kilka tizhniv u rivku i znovu u poshtovhu Pershogo uspihu na chempionatah SRSR dosyag u 1958 roci posivshi 3 ye misce 1959 1963 Lider u vazhkij vazi Zovnishni videofajli Zmagannya vazhkoatletiv na Olimpijskih igrah 1960 roku u Rimi Youtube Pidhodi Vlasova 01 42 i 02 20 Vlasov na p yedestali 02 50 Vlasov v centri na p yedestali Olimpijskih igor 1960 roku v Rimi U 1959 roci stav nezaperechnim liderom u vazhkij vazi i ne progravav na zmagannyah do Olimpijskih igor 1964 roku U 1959 roci otrimav zvannya Zasluzhenij majster sportu SRSR U 1960 roci stav chlenom KPRS Z vesni 1960 roku po traven 1968 roku sluzhiv instruktorom zi sportu v Centralnomu sportivnomu klubi armiyi CSKA Zhiv u Moskvi na 5 j vulici Zhovtnevogo polya teper vulicya Marshala Ribalka u budinku 20 u 62 j kvartiri Na vidkritti Olimpijskih igor v Rimi u 1960 roci nis prapor delegaciyi SRSR Pronis prapor v odnij vityagnutij upered ruci chim viklikav zahoplennya glyadachiv na tribunah Takozh vinis na rukah do p yedestalu de vruchali medali olimpijsku chempionku Viru Krepkinu yaka viborola zoloto u stribkah u dovzhinu Ale za tizhden do svogo vistupu led ne buv diskvilifikovanij cherez porushennya sportivnogo rezhimu razom zi stribunami z zherdinoyu Igorem Petrenkom ta vzyav uchast u svyatkuvanni vdalogo vistupu kolegi legkoatleta Viktora Lipsnisa Lipsnis zajnyav chetverte misce u shtovhanni yadra Pro te sho Vlasov porushiv sportivnij rezhim donis vazhkoatlet Arkadij Vorobjov kimnati Vorobjova i Vlasova mali spilni dveri Vlasova zmushuvali skazati z kim vin piv natomist obicyali ne karati Ale Vlasov ne ziznavsya A zgodom jogo zaprosiv do sebe golova Vsesoyuznogo komitetu u spravah fizichnoyi kulturi ta sportu Mikola Romanov i nakazav gotuvatisya do vistupu ta ni pro sho ne dumati krim peremogi Vazhkoatleti zmagalisya na Olimpiadi pid kinec turniru 10 veresnya Vlasov vizhav 180 kg u rivku vzyav 155 kg i shtovhnuv 202 5 svitovij rekord sho dalo v sumi 537 5 kg Cej rezultat takozh stav svitovim rekordom Vlasova viznali najkrashim atletom turniru vin otrimav vid organizatoriv Olimpiadi priz Za najfantastichnishij rezultat pokazanij na igrah A zgodom v SRSR orden Lenina Z 1960 po 1964 rik deputat U 1961 roci peremig na u Dnipropetrovsku vstanovivshi v ostannomu pidhodi chergovij svitovij rekord u poshtovhu Inshij radyanskij shtangist Leonid Zhabotinskij todi vinis Vlasova z pomostu na rukah takim chinom hotiv visloviti jomu svoyu poshanu Zhabotinskij privitav Vlasova z peremogoyu a toj natomist skazav prorochi slova Nastane chas koli ti mene i zi sportu vinesesh Olimpijski igri 1964 roku Na Olimpijskih igrah 1964 roku v Tokio Leonid Zhabotinskij yakij v berezni vstanoviv svitovi rekordi v rivku poshtovhu ta sumi triborstva do pochatku Olimpiadi Vlasov rekordi povernuv stav golovnim supernikom Vlasova Zhabotinskij mav bilshu vlasnu vagu 154 4 kg proti 136 4 kg Vlasova tomu za rivnih rezultativ perevagu otrimuvav Vlasov Za medali supertyazhi zmagalisya 18 zhovtnya Za protokolom Vlasov vistupav pislya Zhabotinskogo Zhim vigrav Vlasov zi svitovim rekordom 197 5 kg Zhabotinskij vidstav na 10 kg U rivku Vlasov vzyav 162 5 kg dozvolivshi Zhabotinskomu zmenshiti rozriv do 5 kg Zhabotinskij vzyav 167 kg Odnak pislya cogo Vlasov virishiv vzyati dodatkovij chetvertij sho ne jde v zalik triborstva pidhid v yakomu vstanoviv svitovij rekord 172 5 kg U pershij sprobi poshtovhu Zhabotinskij vzyav 200 kg Vlasov shtovhnuv 205 kg a potim 210 kg Zhabotinskomu dovelos zamoviti 217 5 kg Prote jogo druga sproba poshtovhu bula nevdaloyu v odnomu interv yu Zhabotinskij prichinoyu nevdachi nazvav zirvane na trenuvannyah pleche a v inshomu sho navmisno zimituvav svoyu slabkist u drugomu pidhodi ta legku travmu jduchi z pomostu nakulguyuchi Vlasov u yakogo bula ostannya tretya sproba viklik protivnika prijnyav ale shtovhnuti shtangu takozh ne zmig A ot Zhabotinskij u svoyij ostannij tretij sprobi shtangu taki shtovhnuv i stav olimpijskim chempionom Vlasov otrimav sriblo Pislya nagorodzhennya Vlasov vikinuv medal u vikno svogo nomera v Olimpijskomu seli Zgodom Zhabotinskomu dorikali sho toj navmisne provaliv svoyu pershu sprobu vzyati nadmirnu vagu shob vvesti Vlasova v omanu shodo spravzhnih mozhlivostej i ne dati jomu vidirvatisya nadto daleko Borotbu Vlasova i Zhabotinskogo yaka trivala majzhe 7 godin vvazhayut najyaskravishoyu storinkoyu XVIII Olimpiadi Odna z gazet todi napisala Hto ne bachiv poyedinku Vlasova i Zhabotinskogo toj ne bachiv Olimpiadi A francuzka sportivna gazeta Ekip napisala 18 zhovtnya o 19 godini 45 hvilin za yaponskim chasom zakinchilasya bezrozdilna gegemoniya Vlasova Vlasov praporonosec delegaciyi SRSR na vidkritti Olimpijskih igor 1964 roku Na Olimpiadi 1964 roku v Tokio Na p yedestali Olimpiadi v Tokio pershij livoruch U zhovtni 1964 roku Vlasov takozh chotirirazovij chempion svitu z vazhkoyi atletiki 1959 1961 1963 shestirazovij 1959 1964 p yatirazovij chempion SRSR 1959 1963 Za kar yeru vstanoviv 29 rekordiv svitu 6 u zhimi 186 188 5 190 5 192 5 196 199 kg 7 u rivku 151 5 153 155 5 163 168 170 5 172 5 kg 9 u poshtovhu 197 5 202 205 206 208 210 5 211 212 5 215 5 kg i 7 u sumi triborstva 537 5 550 552 5 557 5 562 5 570 580 kg Ostanni roki u vazhkij atletici Pislya Igor v Tokio Vlasov vidmovivsya vid aktivnih trenuvan i pochav skidati zajvi kilogrami jomu ne podobalasya zajva vaga zajvi kilogrami vvazhav tyagarem dlya vsogo organizmu ne tilki dlya sercevo sudinnoyi sistemi Planuvav pidsushiti tilo z 140 kg do 105 Odnak cherez finansovi problem voseni 1966 roku vidnoviv trenuvannya Z kvitnya 1967 roku pracyuvav v CSKA instruktorom vishoyi kvalifikaciyi z vazhkoyi atletiki 22 kvitnya 1967 roku na chempionati Moskvi vstanoviv svij ostannij svitovij rekord 199 kg u zhimi za nogo otrimav 850 rubliv Z drugoyi polovini 1967 roku zviv veliki trenuvannya do rozminok z tyagannyam tyazhkostej i bigom 2 3 razi na tizhden Tak samo trenuvavsya i ves 1968 rik U 1968 roci oficijno poproshavsya z velikim sportom U travni podav raport pro zvilnennya v zapas Zvilnenij u zvanni inzhener kapitana Svij vidhid z velikogo sportu poyasniv tak Ya porvav zi sportom serjozno poboyuyuchis sho vin zasmokche mene i pozbavit inshogo zhittya Ya boyavsya stati rabom zaliza rabom svogo uspihu Originalnij tekst ros Ya porval so sportom vserez opasayas chto on zasoset menya i lishit drugoj zhizni Ya opasalsya stat rabom zheleza rabom svoego uspeha Literaturna i gromadsko politichna diyalnist Z 1959 roku drukuvav narisi i opovidannya U 1961 roci stav lavreatom drugoyi premiyi konkursu na najkrashe sportivne opovidannya organizovanogo redakciyeyu gazeti Radyanskij sport ta Moskovskim viddilennyaya Spilki pismennikiv SRSR pershu premiyu todi ne vruchili Publikuvavsya u Izvestiyah Fizkulturi i sporti Ogonku Na chempionat svitu 1962 roku poyihav ne tilki yak sportsmen ale i yak specialnij korespondent gazeti Izvestiya Persha kniga zbirka opovidan ta narisiv Sebe podolati vijshla v 1964 roci nazvu zbirci znajshla persha druzhina Vlasova Natalya u virshi Emilya Vergarena Mech Vlasov pershim v SRSR pochav pisati pro sport yak pro profesiyu nebezpechnu ta tyazhku todi ce bula nedozvolena tema U 1968 roci pislya vidhodu z velikogo sportu i zvilnennya z armiyi stav profesijnim literatorom U comu zh roci Vlasova zaprosili do CK KPRS dlya roboti nad arhivnimi dokumentami batka vijskovogo rozvidnika Petra Vlasova U CK Vlasovu povidomili sho u zv yazku iz zagostrennyam vidnosin z Kitayem Sekretariat CK planuye vidati knigu na osnovi rozsekrechenih danih specsluzhb ta radiogram batka Vlasova yaki nadhodili z Kitayu Vlasovu zaproponuvali napisati cyu knigu 1970 ti Obkladinka knigi Osobyj rajon Kitaya 1942 1945 U 1972 roci vidav zbirku opovidan i povist pid spilnoyu nazvoyu Bila mit Cogo zh roku vijshov pershij variant knigi Osoblivij rajon Kitayu 1942 1945 tirazhem 101 ekzemplyar i pid grifom tayemno iz spravzhnimi povidomlennyami rozvidgrupi batka Vlasova A cherez rik vijshov rozshirenij variant knigi avtorom yakogo buv vkazanij P P Vladimirov ce psevdonim batka Vlasova Vlasov buv ne proti pidpisati knigu vlasnim prizvishem ale yak zaznachiv v odnomu z interv yu ne vin ce viznachav Kniga stala rezultatom bagatorichnoyi roboti v arhivah opituvan ochevidciv U nij vikoristani shodenniki batka Vlasova Bagato epizodiv z knigi Vlasov osobisto obgovoryuvav z Andropovim Pislya vihodu knigi Brezhnyev zaproshuvav Vlasova pracyuvati u nogo osobistim referentom z Kitayu ale sportsmen vidmovivsya U 1976 roci vidav pershu knigu romanu Soloni radosti Pislya 1976 go pisav perevazhno v stil bo ne bazhav miritisya z tim sho redaktori kalichili bukvalno kozhnu storinku Zgodom cej period opisav tak Mene majzhe ne drukuvali Nasilu vdavalosya protyaguvati knigi pro sport v inshij yakosti mene galmuvali majzhe vidrazu namertvo Ya zadihavsya namagayuchis virvatisya do chitacha i rozbivavsya ob nezrimu stinu Bud yaka z moyih nechislennih knig ce bolisne nadrivne protyaguvannya kozhnogo slova Ya ne vidchuvav radosti kniga vihodila oskoplenoyu ponivechenoyu Ale navit ci knigi kaliki vidavalisya nasilu Yakbi ne bulo Osoblivogo rajonu Kitayu cya kniga kilka raziv perevidavalasya zhiti meni ostanni odinadcyat rokiv ne bulo b na sho Sportivnu stipendiyu ya vtrativ tilki no pripinivshi vistupi vidrazu bez zvolikannya ta she j z ganebnimi obrazami publichnoyu proceduroyu ganbi Za vse skvitalisya Originalnij tekst ros Menya pochti ne pechatali S ogromnym trudom udavalos protaskivat knigi o sporte v drugom kachestve menya tormozili pochti srazu namertvo Ya zadyhalsya pytayas vyrvatsya k chitatelyu i razbivalsya o nezrimuyu stenu Lyubaya iz moih nemnogochislennyh knig eto muchitelnejshee nadryvnoe protaskivanie kazhdogo slova Ya ne ispytyval radosti kniga vyhodila oskoplennoj izurodovannoj No dazhe eti knigi kaleki izdavalis s velikim trudom Ne bud Osobogo rajona Kitaya eta kniga neskolko raz pereizdavalas zhit mne poslednie odinnadcat let bylo by ne na chto Sportivnuyu stipendiyu ya poteryal edva prekrativ vystupleniya srazu bez promedleniya da eshe s postydnejshimi oskorbleniyami publichnoj proceduroj ponosheniya Za vse skvitalis 1980 ti Zovnishni videofajli 1986 rik Zustrich u Koncertnij studiyi Ostankino iz Zasluzhenim majstrom sportu Yuriyem Vlasovim na Youtube U 1984 roci vidav knigu memuariv Spravedlivist sili Z 1985 po 1987 rik ocholyuvav A z 1987 po 1988 rik Federaciyu atletichnoyi gimnastiki SRSR Pislya viznannya Derzhkomsportom SRSR u kvitni 1987 roku atletichnoyi gimnastiki bodibildingu okremim vidom sportu bula utvorena federaciya pershim prezidentom yakoyi stav Vlasov Z 1989 po 1991 rik narodnij deputat SRSR Na I mu z yizdi narodnih deputativ SRSR u 1989 roci vistupiv z promovoyu v yakij gostro rozkritikuvav KPRS i KDB Vin vpershe publichno nazvav KDB zlochinnoyu organizaciyeyu Voseni 1989 roku vijshov z KPRS 1990 ti Z 1990 po 1991 rik golova Fondu socialnogo zahistu moskvichiv U serpni 1991 roku pid chas sprobi derzhavnogo perevorotu GKChP vzyav uchast u zahisti Bilogo domu ale piznishe stav suprotivnikom kursu Borisa Yelcina 30 bereznya 1992 roku opublikuvav u stattyu Sutinki demokratiyi v yakij vistupiv proti provedenih v Rosiyi reform i za vidstavku kerivnikiv derzhavi Najbilsh monumentalnij tvir u tvorchosti Vlasova tritomnik Vognyanij hrest roman pro Zhovtnevij perevorot 1917 roku U 1983 roci koli perebuvav na mezhi zhittya i smerti pislya skladnoyi operaciyi na hrebti Vlasov virishiv sho tak i ne napisav golovnu knigu ideya yakoyi z yavilasya she u 1959 roci i vzyavsya za oformlennya Vognyanogo hresta U 1991 1992 rokah vijshlo 2 tomne vidannya v yake cherez cenzuru ne vvijshlo blizko tretini napisanogo materialu U 1993 roci vijshlo 3 tomne vidannya pereroblene i vipravlene U trilogiyi Vlasov robit visnovok pro totozhnist mizh leninizmom i fashizmom i protistavlyaye hristiyansku moralnist bilshovizmu U 1993 roci U 1993 roci vidav zbirku Hto pravit bal Na zhittya Vlasova bulo kilka zamahiv Zokrema nedobrozichlivci namagalisya pidlashtuvati avtoavariyu v arci budinku jogo z drugoyu druzhinoyu Larisoyu malo ne zbila mashina sho yihala z velikoyu shvidkistyu A u zhovtni 1993 roku podruzhzhya pobili koli voni zibralisya yihati do Bilogo domu Bili prikladami druzhini travmuvali ruku a Vlasov otrimav zabittya spini Z grudnya 1993 po gruden 1995 roku deputat Derzhavnoyi dumi RF U 1995 roci vidav zbirku Rus bez vozhdya U 1996 roci Mi ye i budemo Brav uchast u viborah prezidenta Rosiyi 1996 roku Yak nezalezhnij kandidat Zgodom zgaduvav Ya brav uchast u viborah prezidenta 1996 roku i zitknuvsya z takoyu brehneyu ta naklepom Mene neodnorazovo zaproshuvali do Prezidenta Gotelyu de buv vibornij shtab Yelcina Ya mig zrobiti vibir Abo grati za yihnimi pravilami i todi meni proponuvali partiyu groshi visokij rejting shirokij dostup do ZMI Abo povna blokada u presi nul vidsotkiv na vsih viborah duzhe vazhke majbutnye I ya cej vibir zrobiv Todi za dva tizhni do golosuvannya krayinoyu pustili Specvipusk z nekrologom sho ya pomer Originalnij tekst ros ya uchastvoval v vyborah prezidenta 1996 goda i stolknulsya s takoj lozhyu i klevetoj Menya neodnokratno priglashali v Prezident Otel gde byl vybornyj shtab Elcina Ya mog sdelat vybor Ili igrat po ih pravilam i togda mne predlagali partiyu dengi vysokij rejting shirokij dostup v SMI Ili polnaya blokada v pechati nol procentov na vseh vyborah ochen trudnoe budushee I ya etot vybor sdelal Togda za dve nedeli do golosovaniya po strane pustili Specvypusk s nekrologom chto ya umer Za rezultatami prezidentskih viboriv nabrav menshe 1 golosiv Zasnovnik Narodno patriotichnoyi partiyi Rosiyi U 1999 roci vidav zbirku Timchasovci ros Vremenshiki Ostanni roki U 2005 mu u 70 rokiv prodovzhuvav profesijno trenuvatisya 2 3 razi na tizhden pidnimav 185 kilogramovu shtangu U ostannij rik zhittya duzhe bagato pisav Kozhen den provodiv za komp yuterom Raptovo pomer 13 lyutogo 2021 roku u Moskvi Po odnij iz versij cherez tromb Proshannya i vidspivuvannya projshlo u hrami ikoni Bozhoyi Materi Vidrada ta Vtiha roztashovanomu na teritoriyi Miskoyi klinichnoyi likarni imeni Botkina v Moskvi Ceremoniyi prohodili z vijskovimi pochestyami v zhalobnomu zali znahodilasya pochesna varta Kremovanij Urna z prahom pohovana na Novodivichomu cvintari u Moskvi Osobiste zhittyaMogila batkiv i pershoyi druzhini Vlasova na Novodivichomu cvintari v Moskvi u 2021 roci tut pohovali i samogo Vlasova 2013 Sim ya Rid materi Mati Mariya Danilivna Vlasova 1905 16 sichnya 1987 do shlyubu Limar Kubanska kozachka zi stanici Mingrelska de zhila vid narodzhennya i do 23 h rokiv nashadnicya davnogo kozackogo rodu Iz 1943 po 1945 rik zaviduvala shkilnoyu bibliotekoyu bo cherez zastarilij tuberkuloz ne mogla pracyuvati na inshij roboti Prishepila Vlasovu i jogo bratu Borisu lyubov do knig Brati zvertalisya do materi na Vi a koli vona vhodila do kimnati to vstavali Babusya po materi Nataliya Mikitivna narodila molodshu donku Yuliyu titku Yuriya Vlasova na 54 mu roci zhittya a prozhila zberigayuchi povnu pam yat i silu 96 rokiv Yiyi sin Vasil dyadko Yuriya Vlasova buv osavulom zaginuv pid Caricinom Pradid po materi Mikita Georgiyivskij kavaler Nagorodu otrimav za boyi pid Plevnoyu Buv stanichnim otamanom Pro rid svoyeyi materi Vlasov pisav tak Cya zhinocha gilka mogo rodu viriznyalasya vinyatkovoyu zhittyevoyu stijkistyu Korinnya cogo rodu jshlo u Zaporizku Sich Pislya rozgonu volnici na Dnipri Katerinoyu Drugoyu moyi prashuri podalisya na Kuban krashe zaginuti u sutichkah z gorcyami nizh tyagnuti rabske yarmo kripactva z yakogo voni vzhe odnogo razu zvilnilisya Originalnij tekst ros Eta zhenskaya vetv moego roda otlichalas isklyuchitelnoj zhiznennoj stojkostyu Korni etogo roda uhodili v Zaporozhskuyu Sech Posle razgona volnicy na Dnepre Ekaterinoj Vtoroj moi predki podalis na Kuban luchshe pogibnut v stychkah s gorcami nezheli tashit rabskoe yarmo krepostnichestva iz kotorogo oni uzhe odin raz osvobodilis Batko Batko Petro Parfenovich Vlasov 1905 10 veresnya 1953 rozvidnik zhurnalist i diplomat fahivec z Kitayu Narodivsya u seli Hrinove Voronezkoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Z 1931 roku sluzhiv u Chervonij Armiyi Z 1937 roku pracyuvav u Rozviduvalnomu upravlinni RSChA U 1938 roci zakinchiv viddilennya kitajskoyi movi Moskovskogo institutu shodoznavstva Z 1938 go kilka raziv pobuvav u Kitayi v korotkih vidryadzhennyah a z travnya 1942 roku pracyuvav u Osoblivomu rajoni Kitayu Yanani bazovomu rajoni ta kerivnictva kompartiyi Oficijno Petro Vlasov ocholyuvav grupu korespondentiv TARS a faktichno organizovuvav zbir danih pro Kvantunsku armiyu Buv predstavnikom Komunistichnogo Internacionalu pri CK Kompartiyi Kitayu zdijsnyuvav zv yazok Moskvi z Mao Czedunom Otrimav kilka ordeniv Chervonoyi Zirki ordena Lenina ta Chervonogo Prapora Pomer 10 veresnya 1953 roku u ranzi Nadzvichajnogo ta Povnovazhnogo Posla SRSR u Birmi U 1952 roci koli mav viyihati do Birmi jogo viklikav do sebe Lavrentij Beriya i skazav sho potribno zrobiti sheplennya vid raku Beriya znav sho Vlasov mav hvorobu shlunka i boyavsya raku Dodomu Vlasov povernuvsya zi zdutoyu rukoyu a cherez kilka misyaciv potrapiv do likarni z vazhkoyu gorlovoyu krovotecheyu Pomer vin za oficijnim visnovkom vid sarkomi legen Druzhina Mariya Vlasova vvazhala sho cholovika pribrali Za danimi Yuriya Vlasova tak Beriya pomstivsya batku za vidmovu spivpracyuvati z jogo vidomstvom Druzhini i diti Buv dvichi odruzhenij Persha druzhina hudozhnicya Natalya Fedorivna Vlasova do shlyubu Modorova 1937 1985 Z neyu Vlasov poznajomivsya koli divchina studentka Surikovskogo hudozhnogo institutu prijshla do sportivnoyi zali robiti zamalovki sportsmeniv pid chas trenuvannya U 1957 roci odruzhilisya U nih narodilasya donka Alona vona zakinchila Moskovskij derzhavnij universitet pracyuvala mistectvoznavcem u Tretyakovskij galereyi narodila dvoh ditej U vici 47 rokiv u 1985 mu druzhina Vlasova pomerla cherez onkologichne zahvoryuvannya Druga druzhina Larisa Sergiyivna Vlasova molodsha za Vlasova na 21 rik Voni poznajomilisya u Kujbishevi de Vlasov chitav lekciyu na temu Kitayu Todi Larisi bulo 24 roki Yiyi poprosili konspektuvati vistupi sportsmena Para rozpisalasya cherez 7 rokiv pislya znajomstva pislya togo yak persha druzhina Vlasova vzhe pomerla Larisi todi vipovnivsya 31 rik U Vlasovih narodilasya donka Irina vona stala vchitelkoyu matematiki ta informatiki stanom na 2021 rik ditej ne mala Druga druzhina Vlasova ocholyuvala farmacevtichnu kompaniyu pracyuvala likarem drukuvalasya vistupala na radio U 2010 h rokah Vlasovi obvinchalisya U vici 60 rokiv Larisa pomerla takozh cherez onkologichne zahvoryuvannya Za spogadami donki Irini Vlasov zavzhdi podobavsya zhinkam Deyaki prihodili do nogo dodomu z rechami prosili shob vin na nih odruzhivsya Navit koli Vlasov buv uzhe u povazhnomu vici na plyazhi zhinki namagalisya pidsisti do nogo poblizhche Za spogadami Irini Vlasov ne davav druzhini Larisi privodu dlya revnoshiv Donka zgaduvala vipadok koli na zustrichi z Dzhinoyu Lollobridzhidoyu Vlasov zamist togo shob pociluvati protyagnutu ruku aktrisi potisnuv yiyi i pochav tryasti Zdorov ya U ditinstvi chitav nastilki bagato sho otrimav korotkozorist yak i brat Boris U 1943 mu u 8 rokiv vnaslidok nedoyidannya cherez vijnu majzhe oblisiv Takozh u ditinstvi perehvoriv na malyariyu U 1953 mu u 17 rokiv vazhiv ponad 90 kilogramiv mayuchi zrist 187 sm ce bula chista m yazova vaga Piznishe zayaviv sho yakbi ne napivgolodne ditinstvo pid chas vijni viris bi nabagato micnishim U 1955 roci poshkodiv plechovij suglob U 1957 roci na Chempionati Zbrojnih Sil u Lvovi otrimav travmu yaka zgodom dalasya vznaki pid chas sprobi vstanoviti vsesoyuznij rekord i vtrimati shtangu vidchuv hruskit i bil u popereku u pidsumku vagu vtrimav i rekord taki vstanoviv 15 kvitnya 1958 roku na Chempionati SRSR u Donecku poshkodiv livij kolinnij suglob Z Donecka povernuvsya iz zagipsovanoyu nogoyu Za 29 dniv gips znyali U 1960 roci na Olimpiadi v Rimi masazhist vter u shkiru stegna Vlasova zabagato talku vnaslidok chogo pochalosya zapalennya stegno peretvorilosya na sucilnij nariv Vlasov temperaturiv jomu kololi velichezni dozi penicilinu pislya yakih sportsmen blyuvav Trenuvavsya u shtanyah shob nihto ne znav pro hvorobu Za dobu do vistupu jogo stegno obkololi likami Narivi zahovalisya v tovshu m yaziv pochervoninnya prihovala zasmaga Najdoshkulnishi narivi zalipili plastiryami voni pomitni na rimskih fotografiyah Vzhe pered samim vihodom na pomost 10 veresnya Vlasovu vkololi novokayin yakij pribrav i garyachku Pislya povernennya do Moskvi narivi sho prorosli led ne do kistki rozrizali i pochistili Na kinec 1968 roku u Vlasova pochalasya aritmiya ta zadishka vpershe z yavivsya golovnij bil Zgodom vin buv zmushenij pripiniti trenuvannya Likari zayavili sho golovnij bil z yavivsya cherez sudinni rozladi Do 1969 roku Vlasov shud do 110 kg vtrativshi 30 kg svoyeyi vagi Takozh pochali kroviti yasna na nih utvoryuvalisya narivi z yavivsya bil u hrebti i pechinci Do lita 1970 roku Vlasov vzhe majzhe nichogo ne mig yisti a na jogo lobi shokah i shiyi z yavilasya temna pigmentaciya Likari postavili diagnoz zapalennya zhovchnogo mihura Cherez problemi zi zdorov yam iz usih vidiv fizichnogo navantazhennya Vlasov mig zajmatisya lishe hodboyu Z zhovtnya 1977 roku vin vidnoviv trenuvannya zi shtangoyu hocha ce viklikalo silni golovni boli Zgodom posililisya hrebetni boli Krim togo cherez gipotoniyu vidchuvavav silnu slabkist a cherez krovotochivist yasen vstrativ kilka zubiv Pochalisya hronichni ochni boli i rozladi travlennya Takozh bulo vazhko rozmovlyati Vlasov govoriv iz zadishkoyu robivshi pauzi Znovu pripiniv trenuvannya zi shtangoyu Na pochatku 1980 h rokiv trenuvannya vidnoviv Zreshtoyu z yasuvav prichinu bilshosti problem zi zdorov yam yih sprichiniv gepatit Za svoye zhittya Vlasov perenis tri vazhki operaciyi vidalennya puhlini na ruci vid udaru shtangoyu ta dvi operaciyi na hrebti koli vzhe j ridnih poperedili sho sportsmen navryad chi vizhive U 2020 roci perenis dvi operaciyi pid zagalnim narkozom Pislya cogo stan zdorov ya silno pogirshivsya Ale zgodom pokrashivsya i ridni dumali sho najgirshe pozadu 21 sichnya 2021 roku potrapiv do reanimaciyi Zgodom likari povidomili sho stan Vlasova pokrashivsya Ale 13 lyutogo 2021 roku jogo ne stalo Hobi Buv bibliofiliom zibrav veliku vlasnu biblioteku u tomu chisli ridkisni vidannya Doskonalno znav klasichnu kitajsku movu venyan Takozh zahoplyuvavsya malyuvannyam iyeroglifiv Zahoplyuvavsya spivochimi ptahami Na pochatku 1960 h u kvartiri v Moskvi trimav 15 riznih vidiv spivochih ptahiv Takozh znav krashi solov yini miscya navkolo Moskvi Buv zatyatim mislivcem Polyuvav zokrema na gluhariv teterukiv ta inshu dichinu Cikavi faktiVlasov mig z yavitisya u filmi Vijna i mir Sergiya Bondarchuka Jogo probuvali na rol P yera Bezuhova ale pislya dvoh dniv repeticij sportsmen vidmovivsya vid uchasti u filmi Kulturist i aktor Arnold Shvarcenegger zayavlyav sho same zavdyaki Vlasovu pochav zajmatisya kulturizmom Ya buv u Vidni v 1961 roci divivsya chempionat Svitu z vazhkoyi atletiki de rosiyani zminali supernikiv I sered nih buv cej hlopec Yurij Vlasov Vin buv chempionom svitu vin buv prosto gigantom Vin viglyadav prigolomshlivo ale pri comu buv inteligentom nosiv okulyari U nogo bula nejmovirna sila a takozh rishuchist i vitrivalist Vin buv prosto monstrom I todi ya skazav sobi ce same te sho meni potribno Same takim ya hochu stati Pislya zmagan u Vidni avstrijskij trener Heltke u yakogo pochav zajmatisya Shvarcenegger poznajomiv jogo z Vlasovim Vlasov tu zustrich zgaduvav tak Na videnskomu chempionati svitu v odnu z pererv do mene pidveli hudorlyavogo dovgotelesogo hlopchika Yak skazav perekladach mene prosili shob ya pobazhav jomu uspihiv u sporti a golovne pidtrimav moralno Ya i zrobiv ce ohoche skazavshi sho v nogo vse vijde treba tilki viyaviti zavzyatist u trenuvannyah Ya buv molodij meni bulo dvadcyat p yat ya buv ves rozkritij lyudyam i she ne nis u sobi tyagar bozhevilnoyi vtomi Ya shiro i zahopleno rozpoviv hlopcevi pro svoyu lyubov do sili pro te sho trenuvannya vidilyayut silnih i roblyat yih triumfatorami Skazavshi vse ce ya nezabarom zabuv pro cyu zustrich Neodnorazovo meni dovodilosya govoriti shozhi slova hlopcyam Nehaj ne boyatsya ne boyatsya guchnih imen Golovne ne shaditi sebe u roboti Sila lyubit bezperervnist trenuvan ta viddanist Bez viddanosti sili vona ne nagorodit peremogoyu Originalnij tekst ros Na venskom chempionate mira v odin iz pereryvov ko mne podveli hudoshavogo dolgovyazogo malchika Kak skazal perevodchik menya prosili chtoby ya pozhelal emu uspehov v sporte a glavnoe podderzhal moralno Ya i sdelal eto ohotno skazav chto u nego vse poluchitsya nado tolko proyavit uporstvo v trenirovkah Ya byl molod mne bylo dvadcat pyat ya byl ves raskryt lyudyam i eshe ne nes v sebe gruz sumasshedshej ustalosti Ya iskrenne i uvlechenno rasskazal malchiku o svoej lyubvi k sile o tom chto trenirovki vydelyayut silnyh i delayut ih triumfatorami Skazav vse eto ya vskore zabyl ob etoj vstreche Ne raz mne dovodilos govorit pohozhie slova rebyatam Pust ne robeyut ne boyatsya gromkih imen Glavnoe ne shadit sebya v rabote Sila lyubit nepreryvnost trenirovok i predannost Bez predannosti sile ona ne nagradit pobedoj Cherez 27 rokiv Shvarcenegger i Vlasov zustrilisya she raz U 1988 roci Shvarcenegger priletiv do SRSR dlya uchasti v zjomkah filmu Chervona speka Pislya zakinchennya zjomok zayaviv sho ne poletit doki ne pobachit Vlasova Pid chas zustrichi Shvarcenegger skazav sho svoyimi uspihami v kulturizmi bagato v chomu zobov yazanij tij zustrichi v rozdyagalni videnskogo zalu Shtadthalle u 1961 roci Shvarcenegger podaruvav Vlasovu svoyu fotografiyu z napisom Moyemu kumiru Yuriyu Vlasovu z lyubov yu i poklonom U lyutomu 2021 roku koli Vlasova ne stalo Shvarcenegger zayaviv sho same cherez takih lyudej yak Vlasov vidmovlyayetsya govoriti sho zrobiv sebe sam Vshanuvannya pam yatiPoshtova marka SRSR 1960 roku Naklejka 1960 roku z Vlasovim U 1960 roci v SRSR vijshla poshtova marka prisvyachena peremozi Vlasova na Olimpijskih igrah 1960 roku U 1983 roci u Moskvi na teritoriyi sportkompleksu CSKA na Leningradskomu shose bilya Oficerskogo klubu vidkrili Aleyu sportivnoyi slavi CSKA galereyu bronzovih byustiv uslavlenih armijskih sportsmeniv ta treneriv Sered nih buv i byust Vlasova Sportivni dosyagnennyaOficijni zmagannya Rik Zmagannya Misce provedennya Rezultat Suma kg Zhim rivok poshtovh Vlasna vaga kg Mizhnarodni zmagannya 1959 ChS Varshava chempion 500 160 147 5 192 5 115 0 1960 ChYe Milan chempion 500 170 145 185 116 7 1960 OI Rim chempion 537 5 180 155 202 5 122 7 1961 ChS ChYe Viden chempion 525 180 155 190 124 9 1962 ChS ChYe Budapesht chempion 540 177 5 155 207 5 130 0 1963 ChS ChYe Stokgolm chempion 557 5 187 5 160 210 131 5 1964 ChYe Moskva chempion 562 5 190 165 207 5 130 7 1964 OI ChS Tokio 2 ge misce 570 197 5 162 5 210 136 4 Chempionat SRSR 1958 Stalino 3 tye misce 470 155 135 180 112 4 1959 II Spartakiada narodiv SRSR Moskva chempion 495 160 150 185 115 2 1960 Leningrad chempion 510 170 150 190 119 1 1961 Dnipropetrovsk chempion 550 180 160 210 126 8 1962 Tbilisi chempion 522 5 187 5 150 185 126 3 1963 III Spartakiada narodiv SRSR Leningrad chempion 542 5 185 152 205 132 0 Rekordi svitu Do 1962 roku diyali pravila pri vstanovlenni na odnomu zmaganni v odnij vpravi dekilkoh svitovih rekordiv yak oficijnij rekord zarahovuvavsya tilki najkrashij rezultat Triborstvo Rik Data Misce provedennya 537 5 kg 180 155 202 5 1960 10 veresnya Rim Olimpijski igri 550 kg 180 160 210 1961 22 grudnya Dnipropetrovsk 552 5 kg 187 5 160 205 1963 13 veresnya Stokgolm Chempionat svitu 557 5 kg 187 5 160 210 562 5 kg 190 165 207 5 1964 28 cherven Moskva Chempionat Yevropi 570 kg 195 170 205 3 veresnya Podolsk 575 kg 195 170 210 580 kg 195 170 215BibliografiyaSebya preodolet M Molodaya gvardiya 1964 270 s Beloe mgnovenie 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine Rasskazy povest M Sovetskaya Rossiya 1972 222 s Vladimirov P P Osobyj rajon Kitaya 1 listopada 2020 u Wayback Machine 1942 1945 M Agentstvo pechati Novosti 1973 656 s 150 000 ekz Solyonye radosti 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine M Sovetskaya Rossiya 1976 352 s Spravedlivost sily 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Iz istorii vysshej sportivnoj sily M Molodaya gvardiya 1984 304 s 100 000 ekz Vlasov Yu Pum 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Druzhishe Tobik Sbornik rasskazov sovetskih pisatelej o sobakah M Detskaya literatura 1987 42 s Formula muzhestva M Znanie 1987 96 s Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Cena zhizni 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine M Znanie 1989 94 s Spravedlivost sily 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine L Lenizdat 1989 608 s ISBN 5 289 00374 6 2 e vidannya knigi bulo rozshireno vdvichi Kniga perevidavalas u 1995 Nauka Kultura Iskusstvo ISBN 5 88853 001 8 i 2012 Alpina pablisher ISBN 978 5 9614 4286 1 rokah dd Stechenie slozhnyh obstoyatelstv 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine M Fizkultura i sport 1990 ISBN 5 278 0025 6 Geometriya chuvstv K Leningradskij komitet literatorov 1991 256 s ISBN 5 85490 019 X 50 000 ekz Stuzha 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sankt Peterburg Hudozhestvennaya literatura SPb Socialno kommercheskaya firma Chelovek 1991 ISBN 5 280 02873 5 Ognennyj krest M Progress Kultura 1993 ISBN 5 01 003925 7 u troh knigah Kniga 1 Zhenevskij schyot 512 s ISBN 5 01 003926 5 Kniga 2 Gibel admirala 656 s ISBN 5 01 003927 3 Kniga 3 Byvshie 560 s ISBN 5 01 003928 1 Kto pravit bal Sbornik vystuplenij 1988 1992 M Pressa 1993 304 s ISBN 5 7037 0264 X 25 000 ekz Rus bez vozhdya Voronezh Voronezhskaya oblastnaya organizaciya Soyuza pisatelej Rossii 1995 528 s ISBN 5 86742 027 2 My est i budem Sbornik statej ocherkov i intervyu Voronezh Izdatelstvo Voronezhskoj oblastnoj tipografii 1996 718 s ISBN 5 87456 058 0 10 000 ekz Vremenshiki 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Sudba nacionalnoj Rossii Eyo druzya i vragi M Detektiv Press 1999 464 s ISBN 5 89935 002 4 Zgodom kniga perevidavalas 2005 Eksmo Algoritm ISBN 5 699 09970 0 dd Krasnye valety M Algoritm 2005 336 s Velikij atlet Rossii ISBN 5 9265 0233 0 93 j God velikogo porazheniya M Algoritm 2006 288 s Staraya gvardiya ISBN 5 9265 0246 2 Velikij peredel M DPK Press 2011 v dvuh tomah 1 tom 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine 572 s ISBN 978 5 91976 010 8 3 000 ekz 2 tom 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine 432 s ISBN 978 5 91976 011 5 PrimitkiVostryakov O Kiyivski vidomosti 2005 7 grudnya 262 3648 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 7 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Chempionat pervyj 1959 16 travnya 2022 u Wayback Machine Vlasov Yu Spravedlivost sily L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 16 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Petrovska A Vlasov Yurij Petrovich 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 8 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Chempionat pyatyj 1963 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vlasov Yu Spravedlivost sily L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Ohrimenko O Byl kumirom dlya Shvarceneggera umer olimpijskij chempion Yurij Vlasov urozhenec Doneckoj oblasti 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fakti ta komentari 2021 13 lyutogo Ivancov V Vlasov Yurij Petrovich 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi Biobibliograficheskij slovar M OLMA PRESS Invest 2005 Tom 1 S 398 401 Ivanov D Vlasov Yurij Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd T 5 Veshin Gazli M Sovetskaya enciklopediya 1971 S 150 630 000 ekz Umer Yurij Vlasov olimpijskij chempion pisatel politik 19 bereznya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2021 13 lyutogo Pomer legendarnij vazhkoatlet Yurij Vlasov yakij narodivsya v Ukrayini 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine Espreso 2021 13 lyutogo Inshakov M U Rosiyi raptovo pomer legendarnij chempion yakij stav kumirom dlya Shvarceneggera 18 chervnya 2021 u Wayback Machine Obozrevatel 2021 13 lyutogo Svoyimi uspihami Shvarcenegger zobov yazanij radyanskomu vazhkoatletu z Donbasu Gazeta ua 2014 15 lipnya Rosijska vlada breshe Shvarcenegger sprobuvav donesti pravdu pro vijnu v Ukrayini 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Gazeta ua 2022 17 bereznya Vlasov Yurij Petrovich Kuklenko D Horoshevskij A 100 znamenityh sportsmenov Harkov Folio 2005 S 131 Lukanyuk L Shvarcenegger vshanuvav pam yat legendi z Makiyivki Sila tila nisho porivnyano z siloyu rozumu 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Segodnya 2021 15 lyutogo Pomer legendarnij sportsmen rodom z Ukrayini Visokij zamok 2021 14 lyutogo Panteleeva N Proslavlennyj atlet Yurij Vlasov chudom ostalsya zhiv posle pokushenij 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine 2021 19 bereznya Vlasov Yurij Petrovich 15 travnya 2022 u Wayback Machine Kuklenko D Horoshevskij A 100 znamenityh sportsmenov Harkov Folio 2005 S 127 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 6 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 11 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 10 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 9 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Kumir dlya tyazheloatletov 16 grudnya 2020 u Wayback Machine AZERTADZh 2020 4 grudnya Vlasov Yurij Petrovich 15 travnya 2022 u Wayback Machine Kuklenko D Horoshevskij A 100 znamenityh sportsmenov Harkov Folio 2005 S 128 Na stadione pobezhdat legche chem sostyazatsya s nashimi chinovnikami 15 travnya 2022 u Wayback Machine Segodnya 2003 22 lipnya 161 1506 Chempionat vtoroj 1960 16 travnya 2022 u Wayback Machine Vlasov Yu Spravedlivost sily L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Shahraj R Zhabotinskij meshkaye v odnokimnatnij kvartiri 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Gazeta ua 2008 30 sichnya Olimpijske zoloto Sumshini Vip 3 Leonid Zhabotinskij 27 kvitnya 2022 u Wayback Machine do 75 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo sportsmena olimpijskogo chempiona zasluzhenogo majstra sportu Informacijne dosye OKZ Sumska oblasna dityacha biblioteka im M Ostrovskogo uklad N Yu Kurnosova Sumi 2013 S 11 Chempionat shestoj 1964 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vlasov Yu Spravedlivost sily L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Maevskij V Kak Zhabotinskij imperatora obidel 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Zerkalo nedeli 1996 11 zhovtnya 41 Maevskij V Bogatyrskij simvol Ukrainy 15 travnya 2022 u Wayback Machine Zerkalo nedeli 1998 6 lyutogo 6 Vlasov Yurij Petrovich 15 travnya 2022 u Wayback Machine Kuklenko D Horoshevskij A 100 znamenityh sportsmenov Harkov Folio 2005 S 130 Pozdnyakova M Vlastelin pomosta Trud i slava Leonida Zhabotinskogo 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Argumenty i fakty 2013 30 sichnya Olimpijske zoloto Sumshini Vip 3 Leonid Zhabotinskij 27 kvitnya 2022 u Wayback Machine do 75 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo sportsmena olimpijskogo chempiona zasluzhenogo majstra sportu Informacijne dosye OKZ Sumska oblasna dityacha biblioteka im M Ostrovskogo uklad N Yu Kurnosova Sumi 2013 S 6 Krasnaya zvezda 2005 12 bereznya Arhiv originalu za 4 lipnya 2009 Procitovano 21 08 2016 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 17 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Pravda ob otce Intervyu Yuriya Vlasova AiF 16 travnya 2022 u Wayback Machine Argumenty i fakty 1990 5 travnya 18 Olimpijskij chempion po tyazheloj atletike Yurij Vlasov V 70 let podnimayu 185 kilogrammov 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Komsomolskaya pravda 2005 15 grudnya Cena zhizni 2021 10 23 u Wayback Machine Vlasov Yu Spravedlivost sily L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Krechetnikov A SSSR 1989 j rozhdenie parlamenta 10 lyutogo 2019 u Wayback Machine BBC News 2009 22 travnya Verhovskij A Panorama 1992 traven N3 33 Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Kozlov I Yih bilshe nemaye sered nas znameniti lyudi z yakimi svit poproshavsya 2021 roku 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fakti ta komentari 2021 30 grudnya Alekseeva N Vydayushegosya tyazheloatleta Yuriya Vlasova pohoronili s voinskimi pochestyami 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 2021 16 lyutogo Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 31 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 18 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 19 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 28 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 29 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 30 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 54 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 S 67 Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Kassil L Pervyj pohod Vlasov Yu Sebya preodolet M Molodaya gvardiya 1964 S 5 10 Vlasov Yu Solyonye radosti nedostupne posilannya M Sovetskaya Rossiya 1976 352 s Tam samo 16 kvitnya 2022 u Wayback Machine S 76 Glavnyj operator Vojny i mira Anatolij Petrickij Utverzhdat akterskie proby priezzhala lichno ministr kultury SSSR Ekaterina Furceva 24 lyutogo 2022 u Wayback Machine Fakti ta komentari 2008 4 sichnya Vlasov Yu Predislovie k russkomu izdaniyu Shvarcenegger A Dobbins B Enciklopediya Sovremennogo Bodibildinga V 3 h t M Fizkultura i sport 1993 T 1 160 s ISBN 5 278 00480 0DzherelaAlekseeva N Vydayushegosya tyazheloatleta Yuriya Vlasova pohoronili s voinskimi pochestyami 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ekspress gazeta 2021 16 lyutogo Aptekar M Tyazhyolaya atletika Spravochnik 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine M Fizkultura i sport 1983 416 s 50 000 ekz Vidatni vazhkoatleti Yurij Vlasov 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Pro sportsmena na sajti Federaciyi vazhkoyi atletiki Ukrayini Vlasov Yu Predislovie k russkomu izdaniyu 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine Shvarcenegger A Dobbins B Enciklopediya Sovremennogo Bodibildinga V 3 h t M Fizkultura i sport 1993 T 1 160 s ISBN 5 278 00480 0 Vlasov Yu Formula muzhestva M Znanie 1987 96 s Narodnyj universitet Pedagogicheskij fakultet 10 Vlasov Yurij Petrovich 15 travnya 2022 u Wayback Machine Kuklenko D Horoshevskij A 100 znamenityh sportsmenov Harkov Folio 2005 S 127 130 Vostryakov O Kiyivski vidomosti 2005 7 grudnya 262 3648 L Lenizdat 1989 470 s ISBN 5 289 00374 6 Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Gordienko S Belarus segodnya 2008 25 lipnya Ivanov D Vlasov Yurij Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd T 5 Veshin Gazli M Sovetskaya enciklopediya 1971 S 150 630 000 ekz Ivancov V Vlasov Yurij Petrovich 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi Biobibliograficheskij slovar M OLMA PRESS Invest 2005 Tom 1 s 398 401 Inshakov M U Rosiyi raptovo pomer legendarnij chempion yakij stav kumirom dlya Shvarceneggera 18 chervnya 2021 u Wayback Machine Obozrevatel 2021 13 lyutogo Kassil L Pervyj pohod Vlasov Yu Sebya preodolet M Molodaya gvardiya 1964 S 5 10 Kozlov I Yih bilshe nemaye sered nas znameniti lyudi z yakimi svit poproshavsya 2021 roku 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fakti ta komentari 2021 30 grudnya Kumir dlya tyazheloatletov 16 grudnya 2020 u Wayback Machine AZERTADZh 2020 4 grudnya Lukanyuk L Shvarcenegger vshanuvav pam yat legendi z Makiyivki Sila tila nisho porivnyano z siloyu rozumu 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Segodnya 2021 15 lyutogo Maevskij V Kak Zhabotinskij imperatora obidel 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Zerkalo nedeli 1996 11 zhovtnya 41 Olimpijskij chempion po tyazheloj atletike Yurij Vlasov V 70 let podnimayu 185 kilogrammov 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Komsomolskaya pravda 2005 15 grudnya Olimpijske zoloto Sumshini Vip 3 Leonid Zhabotinskij 27 kvitnya 2022 u Wayback Machine do 75 richchya vid dnya narodzhennya vidatnogo sportsmena olimpijskogo chempiona zasluzhenogo majstra sportu Informacijne dosye OKZ Sumska oblasna dityacha biblioteka im M Ostrovskogo uklad N Yu Kurnosova Sumi 2013 16 s Ohrimenko O Byl kumirom dlya Shvarceneggera umer olimpijskij chempion Yurij Vlasov urozhenec Doneckoj oblasti 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fakti ta komentari 2021 13 lyutogo Panteleeva N Proslavlennyj atlet Yurij Vlasov chudom ostalsya zhiv posle pokushenij 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ekspress gazeta 2021 19 bereznya Petrovska A Vlasov Yurij Petrovich 14 kvitnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini gol redkol I M Dzyuba A I Zhukovskij M G Zheleznyak ta in NAN Ukrayini NTSh Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 Pozdnyakova M Vlastelin pomosta Trud i slava Leonida Zhabotinskogo 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Argumenty i fakty 2013 30 sichnya Pomer legendarnij vazhkoatlet Yurij Vlasov yakij narodivsya v Ukrayini 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine Espreso 2021 13 lyutogo Pomer legendarnij sportsmen rodom z Ukrayini Visokij zamok 2021 14 lyutogo Pravda ob otce Intervyu Yuriya Vlasova AiF 16 travnya 2022 u Wayback Machine Argumenty i fakty 1990 5 travnya 18 Razgovorov N O Yurii Vlasove i ego knigah 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Vlasov Yu Vremenshiki M Izd vo Eksmo Izd vo Algoritm 2005 S 6 10 Rosijska vlada breshe Shvarcenegger sprobuvav donesti pravdu pro vijnu v Ukrayini 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Gazeta ua 2022 17 bereznya Svoyimi uspihami Shvarcenegger zobov yazanij radyanskomu vazhkoatletu z Donbasu Gazeta ua 2014 15 lipnya Umer Yurij Vlasov olimpijskij chempion pisatel politik 19 bereznya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2021 13 lyutogo Shahraj R Zhabotinskij meshkaye v odnokimnatnij kvartiri 28 kvitnya 2022 u Wayback Machine Gazeta ua 2008 30 sichnya

Дата публікації:
Топ