Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шма ньківці село в Україні Тернопільська область Чортківський район Заводська громада Адміністративний центр колишньої Ш

Шманьківці (гміна)

Шманьківці (гміна)

Шма́ньківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Заводська громада. Адміністративний центр колишньої Шманьківської сільської ради. До складу Шманьківців входить хутір Струсівка — колишнє село.

село Шманьківці
image
Вигляд на село зі Шманьківського замку
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заводська громада
Облікова картка с. Шманьківці 
Основні дані
Перша згадка 16 липня 1449
Населення 665 (на 2021)
Територія 2.27 км²
Площа 14,405 км²
Поштовий індекс 48580
Телефонний код +380 3552
Катойконіми шманьківчани
День села жовтень
Географічні дані
Географічні координати 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750Координати: 48°59′35″ пн. ш. 25°55′03″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 25.91750° сх. д. / 48.99306; 25.91750
Середня висота
над рівнем моря 		280 м
Водойми р. Нічлава
Відстань до
обласного центру 		90 км
Відстань до
районного центру 		12 км
Відстань до
центру громади/сільради 		1.55 км
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради 48523, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт Заводське, вул. Чарнецького, 7.
Староста Ніколайченко Надія Михайлівна
Карта
image
image
Шманьківці
image
image
Шманьківці
Мапа

image Шманьківці у Вікісховищі

Географія

Лежить на правому березі р. Нічлавки (права притока Нічлави, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Шманьківчики. Географічні координати: 48° 59’ північної широти і 25° 55’ східної довготи. Середня висота над рівнем моря — 280 м. Територія — 2,27 км². Дворів — 268.

Поруч протікає потік Самець, який впадає в Нічлавку, а північну межу села зачіпає потік Ставки (права притока Нічлавки).

Докладніше: Список місцевостей Шманьківців

Вулиці

У селі є дев'ять вулиць:

Сучасна назва Тип Колишні назви Додаткові відомості
Зелена Вулиця Назва вулиці виникла штучно, на ній немає значних зелених насаджень, дерев. Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується Новою вулицею.
Івана Франка Вулиця Названа на честь видатного українського поета Івана Франка. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Коротка Вулиця Назва говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Тараса Шевченка.
Нова Вулиця Назва вулиці говорить сама за себе. Розпочинається від вулиці Зеленої і закінчується біля села Пастушого.
Січових Стрільців Вулиця Розпочинається від вулиці Степана Чарнецького і продовжується вулицею Зеленою.
Вулиця Шкільна Розпочинається від вулиці Тараса Шевченка.
Стрілка Вулиця Стрівка Назва вулиці походить від колишнього хутора Стрівка, який згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа».
Струсівка Вулиця На початку XVIII століття існувало окреме село, яке з XIX та XX століть увійшло до Шманьківців. Назва вулиці походить від антропоніма Струс, який був засновником села. Ймовірно, це міг бути представник із польської шляхти Струсів. 12 липня 2013 року мешканці вулиці відзначали її день.
Тараса Шевченка Вулиця Центральна Розпочинається на початку села і продовжується вулицею Новою. Згадується в історико-мемуарному збірнику «Чортківська округа», як вулиця Шевченка. До 1939 року була частиною села. Капітальний ремонт вулиці здійснювався в 1990-тих роках, коли мали відбутися перші червонокалинівські фестини, приурочені Степану Чарнецькому. 19 березня 2004 року вулицю Центральну перейменовано на вулицю Тараса Шевченка до дня святкування 190-ї річниці з дня його народження. У травні 2019 року встелено 600 метрів вулиці новим асфальтом.

Адміністративне підпорядкування


image

Клімат

Клімат Шманьківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,3 5,3 13,8 19,6 22,8 23,9 23,3 19,3 13,1 5,9 1 18,7
Середня температура, °C −7,9 −6,4 −2,6 3,4 8,6 12,1 13,5 12,6 8,9 3,9 −0,1 −4,7 7,8
Середній мінімум, °C −4,6 −3,1 1,3 8,6 14,1 17,4 18,7 17,9 14,1 8,5 2,9 −1,9 18,7
Норма опадів, мм 33 31 32 52 74 98 99 65 54 35 35 38 646
Джерело: [1]

Топоніміка

image
Дорога в село
image
В'їзд у село

Провідний в Україні фахівець із ономастики, доктор філологічних наук, професор Львівського університету Михайло Худаш у своїй монографії «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)» зазначив, що початкове значення було «Шмайківці», що означало «рід або підданці Шмайка». Тобто первісна назва села звучала Шмайківці, яка згодом переросла у Шманьківці у зв'язку із перезвучанням літери «й» на «н». Прямий аналог — це український відповідник назви «Шмайко».

Микола Крикун подає такі варіанти назв с. Шманьківці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

  • Szmankowce, с. — Кам'янецька земська книга 1617, 1642;
  • Szmankowce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650 1661, 1667;
  • Szmankowce, с. — Поголовний реєстр 1662;
  • Szmankowce, с. — Комісарський реєстр 1678;
  • Czerminkofce, с. — Боплан.

Історія

Давні часи

У селі знайдено старожитності трипільської культури (4—3 тис. до н.е), культури Ноа (14—11 ст. до н.е.), голіградської культури (11—7 ст. до н.е.), черняхівської культури (2—5 ст. н.е.) та культури Лука Райковецької (7—10 ст. н.е.), поселення та могильник давньоруського часу. Із середньовічним періодом пов'язані знахідки різноманітних бронзових та срібних прикрас: персні, кульчики, намисто, бляшки діадем, датовані XVI—XVII ст., які до Другої світової війни зберігалися в музеї археології Ягайлонського університету в Кракові (Польща).

Середньовіччя, Новий Час

У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є перша відома згадка про село Шманьківці. Згідно з актом від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.

1469 року відбулася ревізія грамот на володіння маєтностями в Русі.

Згідно з поборовим реєстром 1563—1564 рр., у Шманьківцях зафіксовано православний храм, власником якого був Лянцкоронський.

29 вересня 1485 року польський король і великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик видав грамоту, якою, зокрема, підтвердив продаж Яном Фредром із Плешевичів братам Бучацьким половини села Шманьківців у Скальському повіті на річці Сарнек за 200 гривень і двох коней вартістю 50 гривень; населений пункт придбали магнати брати Бучацькі гербу Абданк.

1609 року руський воєвода Станіслав Ґольський віддав Марцінові Маковецькому фільварок у Шманьківцях, ті менші половини, які Маковецький посідав згідно з доживотнім правом від Миколая Бучацького.

22 лютого 1610 року руський воєвода та барський староста Станіслав Гольський, запросивши шманьківецьких ченців-домініканців, заклав монастир домініканів з костелом під назвою Пресвятої Діви Марії та святого Станіслава в Чорткові. Монастиреві виділяє більшу частину в селі Шманьківцях із ставками: перший — Млинський, другий — при Дворі, третій — Кам'яний, четвертий — Мацеєвський, п'ятий — Дем'яновський. Станіслав Лянцкоронський з Бжезя та Ян і Миколай Потоцькі з Потока також виділяють монастиреві свої частини в цьому селі. 3 лютого 1622 року домініканці отримують ще частину шманьківецької землі в дар від Яна й Миколая Потоцьких.

1623 року Зофія з Бжезя, дружина Миколи Чурила з Горая, рідна сестра та спадкоємиця подільського воєводи Станіслава Лянцкоронського, свої дідичні маєтності села Шманьківців, менші і більші, а також Швайківці відступає Павлові Келпінському та його спадкоємцям.

6 лютого 1624 року відбувся бій під Шманьківцями між польською армією під командуванням Станіслава Конєцпольського та татарською ордою.

26 листопада 1624 року монахи-домінікани з Чорткова разом із сусідом села Шманьківців Павлом Келпінським (пол. Paweł Kełpiński) прийняли рішення звести тут замок для оборони від татар, який у наступному столітті розібрали, матеріал використали для будівництва мурів довкола костелу, монастиря і садка в Чорткові. До Чорткова в 1624 році перенесли всі скарби зі шманьківецького монастиря.

1627 року Павел Келпінський відступив свої маєтності луківському ловчому Марцінові Маковецькому. 1644 року Ґабріель Келпінський, син Марціна, відступає свої маєтності Шманьківці, розташовані в Кам'янецькому повіті Подільського воєводствів, які одідичив після смерти свого брата Павла в цілісності й з усіма користями, на користь Кшиштофа Келпінського та його законних спадкоємців, а від усіх претензій і процесів зі своєї сторони звільняється та акт дарування підтверджує присягою. 1653 року Вацлав Келпінський, син Станіслава й рідний брат Яна Келпінського, свої маєтності села Шманьківці та інші нерухомі та рухомі, які одідичив після батька й матері та після рідного брата, відступив на користь своїх двоюрідних братів — Адама та Феліціяна Келпінських. Від претензій на ті маєтності зі свого боку відмовляється та акт дарування підтверджує присягою. 1661 року Адам, син Ґабріеля Келпінського, свої маєтності Шманьківці та Шманьківчики, що зосталися після безпотомної смерти батька Павла Келпінського, записує Ґабріелеві Сільніцькому на Сільницях, львівському ловчому, ротмістрові корогви Станіслава Потоцького, краківського воєводи та великого коронного гетьмана.

26 липня 1671 року Ульріх фон Вердум називає село Черниховом; перебуваючи тут з військовим обозом, він занотував у своєму щоденнику, що «це село мало замок, яке кілька днів тому, після тривалої оборони, татари взяли штурмом і вбили всіх людей, не пошкодувавши жінок і дітей. Люди Вердума бачили тіла вбитих, які ще не були поховані.».

1672 року чернігівський каштелян Ґабріель Сільніцький свої маєтності — села Шманьківці і Шманьківчики — відступає Станіславові Маковецькому, летичівському стольнику та його спадкоємцям.

1710 року на утримання гарнізону у фортеці Окопи Святої Трійці із села Шманьківців узято податку від чверті і половини чверті дима. 1724 року вельможний Юзеф Потоцький[] дарує свою маєтність — частину села Шманьківців — монастиреві чортківських домініканів.

Маєтність Шманьківці також зазнавала нападів із боку шляхти. Зокрема, гостинінський хорунжий Константій Лянцкоронський на чолі двохсот озброєних людей «двох ксьондзів і одного брата покалічив; а о. Франциска Пешковського (пол. Pieszkowski), прив'язавши до коня, мчав півмилі». Не менш жорстоко вчинив луківський ловчий : його піддані побили монахів, зв'язали, посадили на підводу й вивезли за село. За ці ганебні дії пани отримали вироки: Лянцкоронський — 2 грудня 1740 року; Томаш Маковецький — 17 грудня 1754 року. 1 грудня 1755 року унійний Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси Лев Шептицький оголосив про відлучення (анатему) їх та їхніх підданих, які брали участь у нападах.

1784 року розпочато будівництво дерев'яної церкви Косми й Даміана, яке завершили в 1785 році.

1785 року в селі проживала 561 особа.

Домініканці на початку XIX ст. володіли фільварком із більше, ніж ста гектарами шманьківецької землі. Фільварок був дерев'яним. У ньому були великі кімнати з двома ванькирами, накритий ґонтям, підлога з тесу; потребував ремонту, як і розташована поруч каплиця.

Ян Ксаверій Мушинський зі Шманьківців у 1842 році одружився з Кароліною Кульчицькою.

Протягом 1883—1909 років у Шманьківцях діяли олійня, два млини, один із них зруйнований під час Першої світової війни. За сприяння о. Івана Гордієвського побудовано дім читальні «Просвіти», засновано Братство тверезості, , крамницю мішаних товарів.

image image image
Шманьківці на топографічній мапі Фрідріха фон Міґа, кінець XVIII ст. Шманьківці на австрійській топографічній мапі, 1861—1864 рр. Шманьківці на австрійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.

XX століття

У Шманьківцях у 1900 році — 1229 жителів, у 1910 — 1201, у 1921 — 1127, у 1931 — 1112; у 1921 році — 255 дворів, у 1931 — 235.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших, споживча і кредитова кооперативи, дитячий садок; театральний та хоровий гуртки, бібліотека. Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і (пол. Dom ludowy).

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосилися мешканці села Василь Солодкий і Франц Шиндерик; в УГА воював Антін Слота.

У 2019 році на 40-ка метровій висоті башти Чортківського костелу археолог, дослідник фортифікацій та старожитностей Володимир Добрянський виявив детонатор шрапнельного снаряду, по його траєкторії польоту визначив, що 1-й, 3-й, 4-й і 7-й гарматні полки (64 гармати) за командою отамана Кирила Карася під час Чортківської офензиви (7—28 червня 1919 року) розташовувалися в лісі на захід від села.

У 1927—1928 роках багато мешканців Шманьківців емігрували до Канади та інших країн.

Деякий період Шманьківці були центром однойменної гміни. З 1 серпня 1934 до 1939 року село належало до гміни Колиндяни.

Після радянської анексії у вересні 1939 року радянська влада (органи НКВС) заарештували 26-ти жителів села, серед яких, зокрема: Антін Баранович, Мирослав Боднарук, Антон Бойко, Євгеній Галянт, Лука Гермак, Петро Гермак, Іван Глух, , Анна Горяча, Ганна Горяча, Іван Горячий, Іван Горячий, Михайло Горячий, Олексій Горячий, Станіслава Горяча, Теодор Давидюк, Іван Давидюк, Іван Круцик, Антон Сивак, Антон Слота, Олена Слота, Микола Стратій]], Остап Федорович, Олександр Цебровський, Василь Шальвицький.

У 1940 році примусово організовано колгосп, який відновив свою роботу в 1948 році.

Від червня 1941 по березень 1944 роках — під нацистською окупацією. Під час Другої світової війни у Шманьківцях діяв військовий аеродром.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти в Червоній армії 67 жителів Шманьківців, зокрема: Петро Білянінов (нар. 1923), Іван Боднар (нар. 1901), Петро Бойко (нар. 1899), Михайло Васильович Бригідир (нар. 1903) Михайло Михайлович Бригідир (нар. 1915), Франко Вишневський (нар. 1915), Іван Галянт (нар. 1913), Роман Галянт (нар. 1919), Йосип Гермак (нар. 1912), Петро Гермак (нар. 1906), Степан Гермак (нар. 1903), Антон Германюк (нар. 1909), Михайло Глух (нар. 1919), Євстахій Гонта (нар. 1907), Григорій Гуменюк (нар. 1915), Василь Друк (нар. 1904), Микола Забіяка (нар. 1907), Адам Захарчук (нар. 1926), Петро Іванчів (нар. 1912), Йосип Ільмак (нар. 1915), Франко Ільмак (нар. 1924).

У 1954 році на вулиці Стрілка сталася масштабна пожежа.

Період Незалежности

26 травня 1991 року відбулися перші червонокалинівські фестини.

Перший випадок появи коронавірусної хвороби виявили на території села 7 жовтня 2020 року. Станом на 27 липня 2021 року в Шманьківцях лабораторно підтверджено 55 випадків, з них 1 летальний.

З 27 листопада 2020 року Шманьківці належать до Заводської селищної громади. 12 листопада 2021 року утворено Шманьківський старостинський округ з центром в селі Шманьківцях.

Релігія

Релігія
image
Церква святих безсрібників Косми і Даміана, ПЦУ
image
Церква святих Косми і Дам'яна, УГКЦ
image
Костел святої Марії Магдалини
image
Каплиця святого Миколая
image
Цвинтарна каплиця
image
Каплиця Матері Божої
image
Каплиця з нагоди проголошення Незалежності України
Каплиці

Пам'ятки

Пам'ятки
image
Дуб Шашкевича
image
Поселення Шманьківці І
image
Поселення Шманьківці ІІ
image
Поселення Шманьківці III (замчище)

Біля села є печера «Лисеня» (довжина 34 м, пісковик).

Пам'ятники

Пам'ятники
image
Могила УСС
image
Пам'ятник Степанові Чарнецькому
image
три пам'ятні хрести, зокрема два — на честь скасування в 1848 р. панщини

У 1943 році насипано могилу на пошану УСС, полеглих за волю України (зруйновано 1946, відновлено 1990).

Споруджено та встановлено:

Соціальна сфера

Нині працюють школа I—II ступенів, студія Центру культурних послуг Заводської селищної ради (колишня бібліотека та клуб), фельдшерсько-акушерський пункт, 4 торгових заклади. Із сільськогосподарських підприємств працювали аграрно-пайове господарство «Маяк», ПАП «Злагода», ПАП «Мрія-2000», нині працює ПАП «Паросток».

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1785 561 —
1900 1229 +119.1%
1910 1201 −2.3%
1921 1127 −6.2%
1931 1112 −1.3%
2001 745 −33.0%
2007 728 −2.3%
2014 729 +0.1%
2015 725 −0.5%
2018 681 −6.1%
2021 665 −2.3%
Чисельність населення, осіб
1785 1900 1910 1921 1931 2001 2007 2014 2015 2018 2021
561 1229 1201 1127 1112 745 728 729 725 681 665
Мовний склад

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,87
Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шманьківцях:


  • вічко (отвір у вулику),
  • воко (око),
  • вочко (вставлений камінь у перестіні),
  • дернюга (дерен),
  • дзядовство (дідова, жеброта),
  • залін (пропущене або погано оброблене місце під час оранки; огріх),
  • кайдак (жук-рогач),
  • курєчки (курячий послід),
  • чинити (чистити пшеницю, жито решетом),
  • чинити (виправляти шкіру).

Панорама

image
Панорамний вигляд на Шманьківці

Видатні люди

Народилися
Проживали
  • (1880-ті–1944) — український музеєзнавець, журналіст, меценат. Створив хор при сільській читальні «Просвіти».
  • о. Іван Гордієвський (1881—1944) — священник, громадський діяч, був парохом села. Похований у Богослужебній каплиці разом із дружиною.
  • о. Микола Чарнецький (1830—1882 — греко-католицький священник, батько Степана Чарнецького.
  • о. Михайло Грабович (1803—1867) — греко-католицький священник, адміністратор Скальського деканату.
Дідичі
Охрещені
  • Саломея (1745 року, в метриці названа дочкою Яна Лянцкоронського та Констанції зі Злотницьких, хоча Адам Бонецький припускав, що вона була дочкою Константія Лянцкоронського) — дружина інфляндського підчашого Юзефа Ширина.

У літературі

У 2008 році учнями школи написана пісня про Шманьківці.

Примітки

  1. image s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...».
  2. Погода в с. Шманьківці (Тернопільська область, Чортківський район) — прогноз погоди в Україні // weather.in.ua.
  3. Огородник, М. Тече Самець сивочолий крізь давні роки… // Свобода. — 2017. — № 17 (3 березня). — (Нам пишуть).
  4. Довідник поштових адрес // Укрпошта.
  5. Історична мандрівка вулицями Шманьківців / Максим Огородник // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  6. Рішення Шманьківської сільської ради від 14 жовтня 2001 року № 107 «Переіменування назв вулиць».
  7. в «Стрілка» 2013 на YouTube // Зенон Друк. — 2013.
  8. Огородник, М. Безслідно зникле село // Наш день. — 2021. — № 18 (12 травня). — С. 6.
  9. Огородник, М. Безслідно зникле село: із Струсівки на Чортківщині залишилася лише однойменна вуличка [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Наш день. — 2021. — 12 травня.
  10. Рішення Шманьківської сільської ради від 19 березня 2004 року № 99 «Про перейменування вулиці Центральної на вулицю Тараса Григоровича Шевченка до дня святкування 190-ї річниці з дня його народження».
  11. Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 230.
  12. 600 метрів автошляху районного значення «Швайківці — Залісся» оновили // Чортків.City, 4 червня 2019 р.
  13. Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  14. Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 34 (7 травня). — С. 3. — (Акценти).
  15. Шманьківці (Szmankowce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — .
  16. Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  17. Петегирич, В. Про одне поховання Княжої Доби з Волині. — 2011. — 165—166 с.
  18. Przybysławski, Władysław. Repertoryum zabytków przedhistorycznych na obszarze szesnastu powiatów Galicyi Wschodniej. — Lwów : drukarnia W. A. Szyjkowskiego, 1906. — 23 с.
  19. Janusz, Bohdan. Zabytki przedhistoryczne Galicji Wschodniej. — Lwów, 1918. — 101 с.
  20. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)
  21. Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 1. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa, 1902. — S. 53. (пол.)
  22. Михайловський, В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-их років [ 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2012. — № 6 — С. 139.
  23. AGAD. — MK. — Sygn.14. — f. 169—170.
  24. Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних відносин в Західній Україні // Записки наукового товариства ім. Шевченка. — Т. 63. — Кн. 1. — С. 62—63.
  25. Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст. — 166 с. з джерела 7 серпня 2016
  26. Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 62—63.
  27. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 141, оп. 1, спр. 2301, арк. 8 зв.
  28. (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.). Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 673. — .
  29. Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1861. — T. II. — S. 413—414. (пол.)
  30. (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.). Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 676. — .
  31. Тимів І. Напад татар на Поділля і Прикарпаття взимку 1624 р. // Наукові записки з української історії: збірник наукових статей. — 2015. — Вип. 37. — С. 13—16.
  32. Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]… — T. II. — S. 414—415. (пол.)
  33. Андрій Гуменяк ствердив, що цього дня побудували замок (див.: Центри діяльності домініканців у Львівській архідієцезії [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.] // Гілея: науковий вісник. — К. : Гілея, 2019. — Вип. 149 (№ 10). — Ч. 1. Історичні науки. — С. 54.), очевидно, помилково.
  34. Андрій Гуменяк ствердив, що для будівництва муру костелу; див.: Гуменяк, с. 54.
  35. (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.). Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 677. — .
  36. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 141, оп. 1, спр. 2301, арк. 63.
  37. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 141, оп. 1, спр. 2301, арк. 71.
  38. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 141, оп. 1, спр. 2301, арк. 71 зв.
  39. Liske K. Cudzoziemcy w Polsce: L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J. E. Biester, J. J. Kausch. — Lwów, 1876. — S. 137. (пол.)
  40. ЛННБ ім. В.Стефаника. Відділ рукописів, ф. 103, оп. 1, спр. 44/45 І, № 3613, арк. 13.
  41. ЛННБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. 141, оп. 1, спр. 99. — S. 180. (пол.)
  42. У Баронча — гостинський (пол. gostyński).
  43. Гуменяк, А. Центри діяльності домініканців у Львівській архідієцезії [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]… — С. 54.
  44. Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]… — T. II. — S. 417. (пол.)
  45. Андрій Гуменяк пише його прізвище як Пішковський; див. Гуменяк, с. 54.
  46. (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.). Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 689. — .
  47. Шематизмь всего клира Греко-католицкой Епархіи Станиславовской на рокь Божій 1887. — 1887. — С. 187.
  48. Sman'kivci, Cortkiv, then later Ternopil' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 212. — . (англ.)
  49. (Сторінками історії міста (XI-XVIII ст.). Книга перша / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Терно-граф, 2019. — С. 696. — .
  50. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 13. — S. 140. (пол.)
  51. ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 6071, звіти про діяльність читальні у с. Шманьківці, 1906 — 1939 рр.
  52. ЦДІАЛ, Ф. 312, Українське спортивне товариство «Сокіл-Батько» м. Львів, оп. 1, спр. 777, звіти, протоколи, листування та інші матеріали про діяльність філіалу у с. Шманьківці, 1904 — 1935 рр.
  53. ЦДІАЛ, Ф. 206, Українське педагогічне товариство «Рідна Школа» м. Львів, оп. 1, спр. 2654, списки членів гуртка у с. Шманьківці Чортківського повіту, 1925 — 1938 рр.
  54. Володимир Добрянський, «Чортківська офензива» та домініканський костел святого Станіслава у Чорткові: дослідження свідчень 100-річної давнини // Бережани та Бережанщина в період «Чортківської офензиви»: події, особистості, пам’ять. — Бережани, 2019. — 39—48 с.
  55. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  56. Шманьківська сільська рада // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492——494. — .
  57. Явна, У. «Ні хвилини про те не жалкую…» // Голос народу. — 2017. — № 2 (13 січня). — С. 4.
  58. Уляна Явна, Максим Огородник (18 січня 2017). Станіслава Горяча із Шманьківців пережила страшні муки заради України, але ні хвилини за те не пожаліла. Золота пектораль. Процитовано 17 червня 2023.
  59. . Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  60. Огородник, М. Шманьківський аеродром: міф чи реальність? // Чортківський Вісник. — 2017. — № 48 (15 грудня). — С. 4. — (Історичне).
  61. Захарчук, П. Стрілися на Стрілці дружною юрбою // Голос народу. — 2013. — № 46 (15 листопада). — С. 6. — (Свято вулиці).
  62. Блаженко, А. І нам воскреснути пора // Голос народу. — 1991. — № 48-49 (1 червня). — С. 5. — (Цінності).
  63. У Чортківському районі — 20 нових випадків COVID-19 [ 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2020. — 8 жовтня.
  64. Лист Тернопільського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України від 27 липня 2021 року № 12/1532.
  65. Рішення Заводської селищної ради від 27 листопада 2020 року № 9 «Про реорганізацію Залісянської сільської ради, Шманьківської сільської ради, Шманьківчицької сільської ради та Швайківської сільської ради шляхом приєднання до Заводської селищної ради [ 7 січня 2021 у Wayback Machine.]»
  66. image s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №570 «Про утворення старостинських округів...».
  67. Огородник, М. Історія костелу в Шманьківцях // Чортківський Вісник. — 2017. — № 44 (17 листопада). — С. 5.
  68. Огородник, М. Каплиця, яка зведена... ще два століття тому // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 3. — (З історії святинь).
  69. . Вікімапія. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 05.08.2019.
  70. . Вікімапія. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 05.08.2019.
  71. Огородник, М. Каплиця Пресвятої Богородиці: ровесниця незалежності України // Голос народу. — 2016. — № 29 (22 липня). — С. 7.
  72. Наказ управління Тернопільської ОДА № 17 від 27.01.2010 р.
  73. Наказ управління Тернопільської ОДА № 124-од від 12.10.2017 р.
  74. Добрянський, В. Печера Лисеня поблизу Шманьківців: пошук невідомого // Голос народу. — 2017. — № 5 (3 лютого). — С. 5. — (Знахідка).
  75. Добрянський, В. Участь музейних працівників в археологічних дослідженнях карстових порожнин на Західному Поділлі // Збірник праць НТШ Т. 8..
  76. Казьва, О. Мітки жертовності й духу снаги на Чортківщині [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Золота пектораль. — 2013. — 18 квітня.
  77. Чорпіта, Я. Про скасування панщини на Чортківщині [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Золота пектораль. — 2014. — 11 січня.
  78. Огородник, М. Хрест, який пам'ятає епідемію тифу // Свобода. — 2017. — № 80 (13 жовтня). — С. 4.
  79. Огородник, М. Польські хрести у Шманьківцях [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Монітор Волинський. — 2019. — № 16 (29 серпня). — С. 9. — (Мозаїка).
  80. Свистун, О. А край села могила солдатська травою рясною давно поросла // Голос народу.
  81. Огородник, М. Іван Франко та Чортківщина // Чортківський Вісник. — 2018. — № 33 (24 серпня). — С. 2. — (До Дня Незалежності).
  82. Левицький В. Процьків Надія Федорівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 492. — .
  83. 600 метрів автошляху районного значення «Швайківці — Залісся» оновили // Чортків.City. — 2019. — 4 червня.
  84. Цих Шманьківців вітри скорботи // Золота Пектораль. — 2017. — 9 травня.
  85. Лякуш, Т. Не згубиться пам'ять людська // Голос народу. — 2013. — Жовтень. — (Урочини).
  86. image s:Рішення Заводської селищної ради від 12.11.2021 №569 «Про перейменування та внесення змін...».
  87. Лист Чортківської РДА № 01-1026 від 9 липня 2018 року [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.].
  88. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область // Населення.
  89. Огородник, М. Діалекти нашого краю // Чортківський Вісник. — 2018. — № 9 (23 березня). — С. 7. — (Як ми «балакаємо»).
  90. Мостович Прокіп // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 9. — С. 1655.
  91. Ковалів, Ю. Благодир Олександр // Західноукраїнська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія : у 4 т. / редкол.: М. Кугутяк та ін. — Івано-Франківськ : ПП «Манускрипт-Львів», 2018. — Т. 1 : А — Ж. — С. 140—142. — .
  92. . wikimapia.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2018.
  93. Н. Мориквас. Меланхолія Степана Чарнецького. — Львів: Світ, 2005. — С. 304, 306, 314, 323. : іл. — .
  94. Hrabovyč Myxajlo // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 149. — . (англ.)
  95. Spieralski Z. Iskrzycki Mikołaj h. Rogala (ok.1480–1540) // Polski Słownik Biograficzny. — T. X. — S. 171—172. (пол.)
  96. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 336. (пол.)
  97. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 349. (пол.)
  98. Karczewscy — historia rodu XIV—XVIII w. [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] — S. 146. (пол.)
  99. Вишньовська М. Пісня про Шманьківці / М. Вишньовська // Голос народу. — 2014. — № 26 (20 черв.). — С. 4. — (Присвята).

Джерела

  • Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 331—349. (пол.)
  • Szmańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 6. (пол.) — S. 6—7. (пол.)

Посилання

Шманьківці
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
image Шманьківці у Вікісховищі?
image Зовнішні відеофайли
image «Ой лузі червона калина» родом з Тернопільщини:пам'ятник автору створив батько, а нині реставрує син на YouTube // Т1 Новини. — 2022. — 20 травня.
image Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
image Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.
image Різдвяний вертеп с. Шманьківці 2012 рік на YouTube // Відеоканал користувача qaz23sws. — 2012. —13 січня.
  • .
  • image Шманьківці у соцмережі «Facebook»
  • Шманьківці у месенджері «Telegram»
  • Микола Шот, А ми тую червону калину підіймемо… // Урядовий кур'єр. — 2022. — 14 травня.
  • Юлія Томчишин, Прості слова, що стали гімном, який надихає. Історія створення пісні «Ой у лузі червона калина» // Експрес. — 2022. — 10 травня.
  • Юлія Іноземцева, Пісня, що єднає серця! Історія створення «Червоної калини» та як гімн незламності переспівали тернополяни // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 1 травня.
  • Ірина Терлюк, Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький — родом з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2022. — 18 квітня.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shma nkivci selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Zavodska gromada Administrativnij centr kolishnoyi Shmankivskoyi silskoyi radi Do skladu Shmankivciv vhodit hutir Strusivka kolishnye selo selo Shmankivci Viglyad na selo zi Shmankivskogo zamku Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Zavodska gromada Oblikova kartka s Shmankivci Osnovni dani Persha zgadka 16 lipnya 1449 Naselennya 665 na 2021 Teritoriya 2 27 km Plosha 14 405 km Poshtovij indeks 48580 Telefonnij kod 380 3552 Katojkonimi shmankivchani Den sela zhovten Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 35 pn sh 25 55 03 sh d 48 99306 pn sh 25 91750 sh d 48 99306 25 91750 Koordinati 48 59 35 pn sh 25 55 03 sh d 48 99306 pn sh 25 91750 sh d 48 99306 25 91750 Serednya visota nad rivnem morya 280 m Vodojmi r Nichlava Vidstan do oblasnogo centru 90 km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Vidstan do centru gromadi silradi 1 55 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Shmankivchiki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 5 km Misceva vlada Adresa radi 48523 Ternopilska obl Chortkivskij r n smt Zavodske vul Charneckogo 7 Starosta Nikolajchenko Nadiya Mihajlivna Karta Shmankivci Shmankivci Mapa Shmankivci u VikishovishiGeografiyaLezhit na pravomu berezi r Nichlavki prava pritoka Nichlavi basejn Dnistra za 12 km vid rajonnogo centru i 2 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Shmankivchiki Geografichni koordinati 48 59 pivnichnoyi shiroti i 25 55 shidnoyi dovgoti Serednya visota nad rivnem morya 280 m Teritoriya 2 27 km Dvoriv 268 Poruch protikaye potik Samec yakij vpadaye v Nichlavku a pivnichnu mezhu sela zachipaye potik Stavki prava pritoka Nichlavki Dokladnishe Spisok miscevostej Shmankivciv Vulici U seli ye dev yat vulic Suchasna nazva Tip Kolishni nazvi Dodatkovi vidomosti Zelena Vulicya Nazva vulici vinikla shtuchno na nij nemaye znachnih zelenih nasadzhen derev Rozpochinayetsya vid vulici Tarasa Shevchenka i prodovzhuyetsya Novoyu vuliceyu Ivana Franka Vulicya Nazvana na chest vidatnogo ukrayinskogo poeta Ivana Franka Rozpochinayetsya vid vulici Stepana Charneckogo i prodovzhuyetsya vuliceyu Tarasa Shevchenka Korotka Vulicya Nazva govorit sama za sebe Rozpochinayetsya vid vulici Stepana Charneckogo i prodovzhuyetsya vuliceyu Tarasa Shevchenka Nova Vulicya Nazva vulici govorit sama za sebe Rozpochinayetsya vid vulici Zelenoyi i zakinchuyetsya bilya sela Pastushogo Sichovih Strilciv Vulicya Rozpochinayetsya vid vulici Stepana Charneckogo i prodovzhuyetsya vuliceyu Zelenoyu Vulicya Shkilna Rozpochinayetsya vid vulici Tarasa Shevchenka Strilka Vulicya Strivka Nazva vulici pohodit vid kolishnogo hutora Strivka yakij zgaduyetsya v istoriko memuarnomu zbirniku Chortkivska okruga Strusivka Vulicya Na pochatku XVIII stolittya isnuvalo okreme selo yake z XIX ta XX stolit uvijshlo do Shmankivciv Nazva vulici pohodit vid antroponima Strus yakij buv zasnovnikom sela Jmovirno ce mig buti predstavnik iz polskoyi shlyahti Strusiv 12 lipnya 2013 roku meshkanci vulici vidznachali yiyi den Tarasa Shevchenka Vulicya Centralna Rozpochinayetsya na pochatku sela i prodovzhuyetsya vuliceyu Novoyu Zgaduyetsya v istoriko memuarnomu zbirniku Chortkivska okruga yak vulicya Shevchenka Do 1939 roku bula chastinoyu sela Kapitalnij remont vulici zdijsnyuvavsya v 1990 tih rokah koli mali vidbutisya pershi chervonokalinivski festini priurocheni Stepanu Charneckomu 19 bereznya 2004 roku vulicyu Centralnu perejmenovano na vulicyu Tarasa Shevchenka do dnya svyatkuvannya 190 yi richnici z dnya jogo narodzhennya U travni 2019 roku vsteleno 600 metriv vulici novim asfaltom Administrativne pidporyadkuvannya Horvatske pleminne ob yednannya 8 10 st Kiyivska Rus 10 11 st Terebovlyanske knyazivstvo 1084 1141 Galickogo knyazivstva 1141 1199 Galicko Volinske knyazivstvo 1199 1349 Podilske knyazivstvo 1363 1404 kin 14 st Velike knyazivstvo Litovske 1404 1434 Korolivstvo Polske 1434 1569 Persha Rich Pospolita 1569 1672 Chortkivska nahiya Yazloveckogo sadzhaku Kam yaneckogo eyaletu Podilskogo pashaliku Osmanskoyi imperiyi 1672 1699 Persha Rich Pospolita 1700 1772 Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina 1772 1810 1815 1915 1917 1918 Selo gromada Shmankivci dekanat Shmankivci cirkulu Zalishiki Avstrijskoyi imperiyi za Josifinskoyu metrikoyu 1785 1788 Gmina Shmankivci Cirkul Chortkiv Avstrijskoyi imperiyi za Franciskanskoyu metrikoyu 1815 1854 Gmina Shmankivci Chortkivskogo povitu Ternopilske voyevodstvo Avstrijskoyi imperiyi 1854 1867 Gmina Shmankivci Chortkivskogo povitu Avstro Ugorshini 1867 1914 Zalishicka okruga Ternopilskogo krayu Rosijskoyi imperiyi 1810 1815 Gmina Shmankivci Avstrijskoyi imperiyi 1815 1915 Rosijska imperiya 1915 1917 Gmina Shmankivci Avstro Ugorshini 1917 1918 Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR 1918 1919 Gmina Shmankivci Chortkivskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Druga Polska Respublika 1920 1934 Gmina Kolindyani Chortkivskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Druga Polska Respublika 1934 1939 Shmankivska silska rada Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti URSR SRSR 1939 1941 Krajsgauptmanshaft Chortkiv 1941 1944 Shmankivska silska rada Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti URSR 1944 1991 Ukrayini 1991 2020 Zavodska selishna gromada Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayini vid listopada 2020 Klimat Klimat Shmankivciv Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 3 0 3 5 3 13 8 19 6 22 8 23 9 23 3 19 3 13 1 5 9 1 18 7 Serednya temperatura C 7 9 6 4 2 6 3 4 8 6 12 1 13 5 12 6 8 9 3 9 0 1 4 7 7 8 Serednij minimum C 4 6 3 1 1 3 8 6 14 1 17 4 18 7 17 9 14 1 8 5 2 9 1 9 18 7 Norma opadiv mm 33 31 32 52 74 98 99 65 54 35 35 38 646 Dzherelo 1 ToponimikaDoroga v selo V yizd u selo Providnij v Ukrayini fahivec iz onomastiki doktor filologichnih nauk profesor Lvivskogo universitetu Mihajlo Hudash u svoyij monografiyi Pohodzhennya ukrayinskih karpatskih i prikarpatskih nazv naselenih punktiv vidantroponimni utvorennya zaznachiv sho pochatkove znachennya bulo Shmajkivci sho oznachalo rid abo piddanci Shmajka Tobto pervisna nazva sela zvuchala Shmajkivci yaka zgodom pererosla u Shmankivci u zv yazku iz perezvuchannyam literi j na n Pryamij analog ce ukrayinskij vidpovidnik nazvi Shmajko Mikola Krikun podaye taki varianti nazv s Shmankivci zafiksovani u hronologichnomu poryadku u vidpovidnih dzherelah Szmankowce s Kam yanecka zemska kniga 1617 1642 Szmankowce s Podimnij reyestr 1629 1650 1661 1667 Szmankowce s Pogolovnij reyestr 1662 Szmankowce s Komisarskij reyestr 1678 Czerminkofce s Boplan IstoriyaDavni chasi U seli znajdeno starozhitnosti tripilskoyi kulturi 4 3 tis do n e kulturi Noa 14 11 st do n e goligradskoyi kulturi 11 7 st do n e chernyahivskoyi kulturi 2 5 st n e ta kulturi Luka Rajkoveckoyi 7 10 st n e poselennya ta mogilnik davnoruskogo chasu Iz serednovichnim periodom pov yazani znahidki riznomanitnih bronzovih ta sribnih prikras persni kulchiki namisto blyashki diadem datovani XVI XVII st yaki do Drugoyi svitovoyi vijni zberigalisya v muzeyi arheologiyi Yagajlonskogo universitetu v Krakovi Polsha Serednovichchya Novij Chas U bagatotomnomu vidanni aktovih dzherel yaki perebuvali v arhivi monastirya otciv Bernardiniv u Lvovi ye persha vidoma zgadka pro selo Shmankivci Zgidno z aktom vid 16 lipnya 1449 roku yakij zareyestruvali v Terebovli Zimgund Kerdej otrimav vishezgadane selo 1469 roku vidbulasya reviziya gramot na volodinnya mayetnostyami v Rusi Zgidno z poborovim reyestrom 1563 1564 rr u Shmankivcyah zafiksovano pravoslavnij hram vlasnikom yakogo buv Lyanckoronskij 29 veresnya 1485 roku polskij korol i velikij knyaz litovskij Kazimir IV Yagellonchik vidav gramotu yakoyu zokrema pidtverdiv prodazh Yanom Fredrom iz Pleshevichiv bratam Buchackim polovini sela Shmankivciv u Skalskomu poviti na richci Sarnek za 200 griven i dvoh konej vartistyu 50 griven naselenij punkt pridbali magnati brati Buchacki gerbu Abdank 1609 roku ruskij voyevoda Stanislav Golskij viddav Marcinovi Makoveckomu filvarok u Shmankivcyah ti menshi polovini yaki Makoveckij posidav zgidno z dozhivotnim pravom vid Mikolaya Buchackogo 22 lyutogo 1610 roku ruskij voyevoda ta barskij starosta Stanislav Golskij zaprosivshi shmankiveckih chenciv dominikanciv zaklav monastir dominikaniv z kostelom pid nazvoyu Presvyatoyi Divi Mariyi ta svyatogo Stanislava v Chortkovi Monastirevi vidilyaye bilshu chastinu v seli Shmankivcyah iz stavkami pershij Mlinskij drugij pri Dvori tretij Kam yanij chetvertij Maceyevskij p yatij Dem yanovskij Stanislav Lyanckoronskij z Bzhezya ta Yan i Mikolaj Potocki z Potoka takozh vidilyayut monastirevi svoyi chastini v comu seli 3 lyutogo 1622 roku dominikanci otrimuyut she chastinu shmankiveckoyi zemli v dar vid Yana j Mikolaya Potockih 1623 roku Zofiya z Bzhezya druzhina Mikoli Churila z Goraya ridna sestra ta spadkoyemicya podilskogo voyevodi Stanislava Lyanckoronskogo svoyi didichni mayetnosti sela Shmankivciv menshi i bilshi a takozh Shvajkivci vidstupaye Pavlovi Kelpinskomu ta jogo spadkoyemcyam 6 lyutogo 1624 roku vidbuvsya bij pid Shmankivcyami mizh polskoyu armiyeyu pid komanduvannyam Stanislava Konyecpolskogo ta tatarskoyu ordoyu 26 listopada 1624 roku monahi dominikani z Chortkova razom iz susidom sela Shmankivciv Pavlom Kelpinskim pol Pawel Kelpinski prijnyali rishennya zvesti tut zamok dlya oboroni vid tatar yakij u nastupnomu stolitti rozibrali material vikoristali dlya budivnictva muriv dovkola kostelu monastirya i sadka v Chortkovi Do Chortkova v 1624 roci perenesli vsi skarbi zi shmankiveckogo monastirya 1627 roku Pavel Kelpinskij vidstupiv svoyi mayetnosti lukivskomu lovchomu Marcinovi Makoveckomu 1644 roku Gabriel Kelpinskij sin Marcina vidstupaye svoyi mayetnosti Shmankivci roztashovani v Kam yaneckomu poviti Podilskogo voyevodstviv yaki odidichiv pislya smerti svogo brata Pavla v cilisnosti j z usima koristyami na korist Kshishtofa Kelpinskogo ta jogo zakonnih spadkoyemciv a vid usih pretenzij i procesiv zi svoyeyi storoni zvilnyayetsya ta akt daruvannya pidtverdzhuye prisyagoyu 1653 roku Vaclav Kelpinskij sin Stanislava j ridnij brat Yana Kelpinskogo svoyi mayetnosti sela Shmankivci ta inshi neruhomi ta ruhomi yaki odidichiv pislya batka j materi ta pislya ridnogo brata vidstupiv na korist svoyih dvoyuridnih brativ Adama ta Feliciyana Kelpinskih Vid pretenzij na ti mayetnosti zi svogo boku vidmovlyayetsya ta akt daruvannya pidtverdzhuye prisyagoyu 1661 roku Adam sin Gabrielya Kelpinskogo svoyi mayetnosti Shmankivci ta Shmankivchiki sho zostalisya pislya bezpotomnoyi smerti batka Pavla Kelpinskogo zapisuye Gabrielevi Silnickomu na Silnicyah lvivskomu lovchomu rotmistrovi korogvi Stanislava Potockogo krakivskogo voyevodi ta velikogo koronnogo getmana 26 lipnya 1671 roku Ulrih fon Verdum nazivaye selo Chernihovom perebuvayuchi tut z vijskovim obozom vin zanotuvav u svoyemu shodenniku sho ce selo malo zamok yake kilka dniv tomu pislya trivaloyi oboroni tatari vzyali shturmom i vbili vsih lyudej ne poshkoduvavshi zhinok i ditej Lyudi Verduma bachili tila vbitih yaki she ne buli pohovani 1672 roku chernigivskij kashtelyan Gabriel Silnickij svoyi mayetnosti sela Shmankivci i Shmankivchiki vidstupaye Stanislavovi Makoveckomu letichivskomu stolniku ta jogo spadkoyemcyam 1710 roku na utrimannya garnizonu u forteci Okopi Svyatoyi Trijci iz sela Shmankivciv uzyato podatku vid chverti i polovini chverti dima 1724 roku velmozhnij Yuzef Potockij hto daruye svoyu mayetnist chastinu sela Shmankivciv monastirevi chortkivskih dominikaniv Mayetnist Shmankivci takozh zaznavala napadiv iz boku shlyahti Zokrema gostininskij horunzhij Konstantij Lyanckoronskij na choli dvohsot ozbroyenih lyudej dvoh ksondziv i odnogo brata pokalichiv a o Franciska Peshkovskogo pol Pieszkowski priv yazavshi do konya mchav pivmili Ne mensh zhorstoko vchiniv lukivskij lovchij jogo piddani pobili monahiv zv yazali posadili na pidvodu j vivezli za selo Za ci ganebni diyi pani otrimali viroki Lyanckoronskij 2 grudnya 1740 roku Tomash Makoveckij 17 grudnya 1754 roku 1 grudnya 1755 roku unijnij Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi Lev Sheptickij ogolosiv pro vidluchennya anatemu yih ta yihnih piddanih yaki brali uchast u napadah 1784 roku rozpochato budivnictvo derev yanoyi cerkvi Kosmi j Damiana yake zavershili v 1785 roci 1785 roku v seli prozhivala 561 osoba Dominikanci na pochatku XIX st volodili filvarkom iz bilshe nizh sta gektarami shmankiveckoyi zemli Filvarok buv derev yanim U nomu buli veliki kimnati z dvoma vankirami nakritij gontyam pidloga z tesu potrebuvav remontu yak i roztashovana poruch kaplicya Yan Ksaverij Mushinskij zi Shmankivciv u 1842 roci odruzhivsya z Karolinoyu Kulchickoyu Protyagom 1883 1909 rokiv u Shmankivcyah diyali olijnya dva mlini odin iz nih zrujnovanij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Za spriyannya o Ivana Gordiyevskogo pobudovano dim chitalni Prosviti zasnovano Bratstvo tverezosti kramnicyu mishanih tovariv Shmankivci na topografichnij mapi Fridriha fon Miga kinec XVIII st Shmankivci na avstrijskij topografichnij mapi 1861 1864 rr Shmankivci na avstrijskij topografichnij mapi 1869 1887 rr XX stolittya U Shmankivcyah u 1900 roci 1229 zhiteliv u 1910 1201 u 1921 1127 u 1931 1112 u 1921 roci 255 dvoriv u 1931 235 Diyali filiyi ukrayinskih tovaristv Prosvita Sokil Sich Lug Silskij gospodar Ridna shkola ta inshih spozhivcha i kreditova kooperativi dityachij sadok teatralnij ta horovij gurtki biblioteka Diyali polski tovaristva Kulko rolniche pol Kolko rolnicze Stshelyec pol Zwiazek Strzelecki i pol Dom ludowy Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do Legionu USS zgolosilisya meshkanci sela Vasil Solodkij i Franc Shinderik v UGA voyuvav Antin Slota U 2019 roci na 40 ka metrovij visoti bashti Chortkivskogo kostelu arheolog doslidnik fortifikacij ta starozhitnostej Volodimir Dobryanskij viyaviv detonator shrapnelnogo snaryadu po jogo trayektoriyi polotu viznachiv sho 1 j 3 j 4 j i 7 j garmatni polki 64 garmati za komandoyu otamana Kirila Karasya pid chas Chortkivskoyi ofenzivi 7 28 chervnya 1919 roku roztashovuvalisya v lisi na zahid vid sela U 1927 1928 rokah bagato meshkanciv Shmankivciv emigruvali do Kanadi ta inshih krayin Deyakij period Shmankivci buli centrom odnojmennoyi gmini Z 1 serpnya 1934 do 1939 roku selo nalezhalo do gmini Kolindyani Pislya radyanskoyi aneksiyi u veresni 1939 roku radyanska vlada organi NKVS zaareshtuvali 26 ti zhiteliv sela sered yakih zokrema Antin Baranovich Miroslav Bodnaruk Anton Bojko Yevgenij Galyant Luka Germak Petro Germak Ivan Gluh Anna Goryacha Ganna Goryacha Ivan Goryachij Ivan Goryachij Mihajlo Goryachij Oleksij Goryachij Stanislava Goryacha Teodor Davidyuk Ivan Davidyuk Ivan Krucik Anton Sivak Anton Slota Olena Slota Mikola Stratij Ostap Fedorovich Oleksandr Cebrovskij Vasil Shalvickij U 1940 roci primusovo organizovano kolgosp yakij vidnoviv svoyu robotu v 1948 roci Vid chervnya 1941 po berezen 1944 rokah pid nacistskoyu okupaciyeyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u Shmankivcyah diyav vijskovij aerodrom Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti v Chervonij armiyi 67 zhiteliv Shmankivciv zokrema Petro Bilyaninov nar 1923 Ivan Bodnar nar 1901 Petro Bojko nar 1899 Mihajlo Vasilovich Brigidir nar 1903 Mihajlo Mihajlovich Brigidir nar 1915 Franko Vishnevskij nar 1915 Ivan Galyant nar 1913 Roman Galyant nar 1919 Josip Germak nar 1912 Petro Germak nar 1906 Stepan Germak nar 1903 Anton Germanyuk nar 1909 Mihajlo Gluh nar 1919 Yevstahij Gonta nar 1907 Grigorij Gumenyuk nar 1915 Vasil Druk nar 1904 Mikola Zabiyaka nar 1907 Adam Zaharchuk nar 1926 Petro Ivanchiv nar 1912 Josip Ilmak nar 1915 Franko Ilmak nar 1924 U 1954 roci na vulici Strilka stalasya masshtabna pozhezha Period Nezalezhnosti 26 travnya 1991 roku vidbulisya pershi chervonokalinivski festini Pershij vipadok poyavi koronavirusnoyi hvorobi viyavili na teritoriyi sela 7 zhovtnya 2020 roku Stanom na 27 lipnya 2021 roku v Shmankivcyah laboratorno pidtverdzheno 55 vipadkiv z nih 1 letalnij Z 27 listopada 2020 roku Shmankivci nalezhat do Zavodskoyi selishnoyi gromadi 12 listopada 2021 roku utvoreno Shmankivskij starostinskij okrug z centrom v seli Shmankivcyah ReligiyaReligiyaCerkva svyatih bezsribnikiv Kosmi i Damiana PCUCerkva svyatih Kosmi i Dam yana UGKCKostel svyatoyi Mariyi MagdaliniKaplicya svyatogo MikolayaCvintarna kaplicyaKaplicya Materi BozhoyiKaplicya z nagodi progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini cerkva svyatih bezsribnikiv Kosmi i Damiana 1895 PCU murovana cerkva svyatih Kosmi i Dam yana 2001 UGKC murovana kostel svyatoyi Mariyi Magdalini oo Dominikanciv 1912 murovanij restavrovanij 1986 Kaplici svyatogo Mikolaya 1869 cvintarna kaplicya 1890 restavrovana 2016 Materi Bozhoyi 1990 z nagodi progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini 1992 Pam yatkiPam yatkiDub ShashkevichaPoselennya Shmankivci IPoselennya Shmankivci IIPoselennya Shmankivci III zamchishe Dub Shashkevicha botanichna pam yatka prirodi nazvana na chest Markiyana Shashkevicha zrostaye bilya dzvinici pravoslavnoyi cerkvi Poselennya Shmankivci I tripilska kultura ta davnoruskij chas XII XIII st shojno viyavlenih ob yektiv kulturnoyi spadshini ohoronnij nomer 1417 Poselennya Shmankivci II tripilska ta chernyahivska kulturi shojno viyavlenij ob yektiv kulturnoyi spadshini ohoronnij nomer 1418 Poselennya Shmankivci III zamchishe shojno viyavlenij ob yekt kulturnoyi spadshini ohoronnij nomer 2088 Bilya sela ye pechera Lisenya dovzhina 34 m piskovik Pam yatnikiPam yatnikiMogila USSPam yatnik Stepanovi Charneckomutri pam yatni hresti zokrema dva na chest skasuvannya v 1848 r panshini U 1943 roci nasipano mogilu na poshanu USS poleglih za volyu Ukrayini zrujnovano 1946 vidnovleno 1990 Sporudzheno ta vstanovleno tri pam yatni hresti zokrema dva na chest skasuvannya v 1848 r panshini pam yatnij hrest zhertvam epidemiyi tifu polski pam yatni hresti na hvalu Bozhu 1903 1932 1940 derev yanij hrest 1919 buv vkopanij u zemlyu bilya Zamkovoyi gori mogilu nevidomomu soldatu yakij zaginuv u boyu pid s Zalissya 1944 pogruddya Ivana Franka 1990 pogruddya Tarasa Shevchenka 1990 pam yatnik Stepanovi Charneckomu 1991 skulptor Ivan Mulyarchuk iniciatorka vstanovlennya pam yatnij znak voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1992 restavrovanij 2019 pam yatnij znak voyakam UPA 1994 pam yatnij hrest trom nevidomim soldatam 2013 pam yatnik Romanovi Shuhevichu 2013 Socialna sferaNini pracyuyut shkola I II stupeniv studiya Centru kulturnih poslug Zavodskoyi selishnoyi radi kolishnya biblioteka ta klub feldshersko akusherskij punkt 4 torgovih zakladi Iz silskogospodarskih pidpriyemstv pracyuvali agrarno pajove gospodarstvo Mayak PAP Zlagoda PAP Mriya 2000 nini pracyuye PAP Parostok NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1785 561 1900 1229 119 1 1910 1201 2 3 1921 1127 6 2 1931 1112 1 3 2001 745 33 0 2007 728 2 3 2014 729 0 1 2015 725 0 5 2018 681 6 1 2021 665 2 3 Chiselnist naselennya osib 1785 1900 1910 1921 1931 2001 2007 2014 2015 2018 2021 561 1229 1201 1127 1112 745 728 729 725 681 665 Movnij sklad Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo osib Vidsotok ukrayinska 99 87 Movni osoblivosti U seli pobutuye govirka naddnistryanskogo govoru Do Naddnistryanskogo regionalnogo slovnika vneseno taki slova ta frazeologizmi vzhivani u Shmankivcyah vichko otvir u vuliku voko oko vochko vstavlenij kamin u perestini dernyuga deren dzyadovstvo didova zhebrota zalin propushene abo pogano obroblene misce pid chas oranki ogrih kajdak zhuk rogach kuryechki kuryachij poslid chiniti chistiti pshenicyu zhito reshetom chiniti vipravlyati shkiru PanoramaPanoramnij viglyad na ShmankivciVidatni lyudiNarodilisya Ilarion Grabovich 1856 1903 ukrayinskij pismennik publicist pedagog nar 1952 ukrayinskij poet Prokip Mostovich 1867 1937 ukrayinskij pedagog osvityanin movoznavec Stepan Charneckij 1881 1944 ukrayinskij poet perekladach zhurnalist fejletonist teatralno muzichnij kritik aktor rezhiser gromadskij diyach avtor gimnu Ukrayinskih Sichovih Strilciv Oj u luzi chervona kalina Prozhivali 1880 ti 1944 ukrayinskij muzeyeznavec zhurnalist mecenat Stvoriv hor pri silskij chitalni Prosviti o Ivan Gordiyevskij 1881 1944 svyashennik gromadskij diyach buv parohom sela Pohovanij u Bogosluzhebnij kaplici razom iz druzhinoyu o Mikola Charneckij 1830 1882 greko katolickij svyashennik batko Stepana Charneckogo o Mihajlo Grabovich 1803 1867 greko katolickij svyashennik administrator Skalskogo dekanatu Didichi Mikolaj Iskshickij rotmistr potochnoyi oboroni snyatinskij starosta kam yaneckij stolnik pidkomorij i starosta posidav chastinu sela Stanislav Lyanckoronskij podilskij voyevoda galickij kashtelyan takozh buv didichem mist Buchacha Pidgajciv sil Shvajkivci Shmankivchiki ta inshih Konstantij Lyanckoronskij mechnik gostinskij u 1741 roci pislya trivalogo procesu uklav ugodu z dominikancyami Chortkova Predstavniki rodu Karchevskih pol Karczewscy gerbu Yasenchik u XVIII st Ohresheni Salomeya 1745 roku v metrici nazvana dochkoyu Yana Lyanckoronskogo ta Konstanciyi zi Zlotnickih hocha Adam Boneckij pripuskav sho vona bula dochkoyu Konstantiya Lyanckoronskogo druzhina inflyandskogo pidchashogo Yuzefa Shirina U literaturiU 2008 roci uchnyami shkoli napisana pisnya pro Shmankivci Primitkis Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 12 11 2021 570 Pro utvorennya starostinskih okrugiv Pogoda v s Shmankivci Ternopilska oblast Chortkivskij rajon prognoz pogodi v Ukrayini weather in ua Ogorodnik M Teche Samec sivocholij kriz davni roki Svoboda 2017 17 3 bereznya Nam pishut Dovidnik poshtovih adres Ukrposhta Istorichna mandrivka vulicyami Shmankivciv Maksim Ogorodnik Svoboda plyus Ternopilshina 2021 31 23 kvitnya S 3 Akcenti Rishennya Shmankivskoyi silskoyi radi vid 14 zhovtnya 2001 roku 107 Pereimenuvannya nazv vulic v Strilka 2013 na YouTube Zenon Druk 2013 Ogorodnik M Bezslidno znikle selo Nash den 2021 18 12 travnya S 6 Ogorodnik M Bezslidno znikle selo iz Strusivki na Chortkivshini zalishilasya lishe odnojmenna vulichka 24 travnya 2021 u Wayback Machine Nash den 2021 12 travnya Rishennya Shmankivskoyi silskoyi radi vid 19 bereznya 2004 roku 99 Pro perejmenuvannya vulici Centralnoyi na vulicyu Tarasa Grigorovicha Shevchenka do dnya svyatkuvannya 190 yi richnici z dnya jogo narodzhennya Chortkivska okruga Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya O Sonevickoyi ta inshi Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1974 T XXVII S 230 600 metriv avtoshlyahu rajonnogo znachennya Shvajkivci Zalissya onovili Chortkiv City 4 chervnya 2019 r Dobryanskij V Materiali davnoyi istoriyi Shmankovec ta zamku Volodimir Dobryanskij Svoboda plyus Ternopilshina 2021 31 23 kvitnya S 3 Akcenti Dobryanskij V Materiali davnoyi istoriyi Shmankovec ta zamku Volodimir Dobryanskij Svoboda plyus Ternopilshina 2021 34 7 travnya S 3 Akcenti Shmankivci Szmankowce Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah statti i materiali M Krikun Lviv 2011 S 198 ISBN 978 617 607 064 1 Dobryanskij V Materiali davnoyi istoriyi Shmankovec ta zamku Volodimir Dobryanskij Svoboda plyus Ternopilshina 2021 31 23 kvitnya S 3 Akcenti Petegirich V Pro odne pohovannya Knyazhoyi Dobi z Volini 2011 165 166 s Przybyslawski Wladyslaw Repertoryum zabytkow przedhistorycznych na obszarze szesnastu powiatow Galicyi Wschodniej Lwow drukarnia W A Szyjkowskiego 1906 23 s Janusz Bohdan Zabytki przedhistoryczne Galicji Wschodniej Lwow 1918 101 s Akta grodzkie i ziemskie T XII 2528 S 218 lat Jablonowski A Zrodla dziejowe T 18 cz 1 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 cz 1 Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa 1902 S 53 pol Mihajlovskij V Pravoslavni parafiyi Podilskogo voyevodstva za materialami poborovih reyestriv 1560 ih rokiv 12 grudnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2012 6 S 139 AGAD MK Sygn 14 f 169 170 Grushevskij M Materiali do istoriyi suspilno politichnih vidnosin v Zahidnij Ukrayini Zapiski naukovogo tovaristva im Shevchenka T 63 Kn 1 S 62 63 Krikun M Povitovij ustrij Podilskogo voyevodstva XV XVI st 166 s z dzherela 7 serpnya 2016 Grushevskij M Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini 22 grudnya 2019 u Wayback Machine Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 62 63 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 2301 ark 8 zv Storinkami istoriyi mista XI XVIII st Kniga persha P S Fedorishin Ternopil Terno graf 2019 S 673 ISBN 978 966 457 355 6 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Lwow 1861 T II S 413 414 pol Storinkami istoriyi mista XI XVIII st Kniga persha P S Fedorishin Ternopil Terno graf 2019 S 676 ISBN 978 966 457 355 6 Timiv I Napad tatar na Podillya i Prikarpattya vzimku 1624 r Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi zbirnik naukovih statej 2015 Vip 37 S 13 16 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce 27 sichnya 2021 u Wayback Machine T II S 414 415 pol Andrij Gumenyak stverdiv sho cogo dnya pobuduvali zamok div Centri diyalnosti dominikanciv u Lvivskij arhidiyeceziyi 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Gileya naukovij visnik K Gileya 2019 Vip 149 10 Ch 1 Istorichni nauki S 54 ochevidno pomilkovo Andrij Gumenyak stverdiv sho dlya budivnictva muru kostelu div Gumenyak s 54 Storinkami istoriyi mista XI XVIII st Kniga persha P S Fedorishin Ternopil Terno graf 2019 S 677 ISBN 978 966 457 355 6 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 2301 ark 63 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 2301 ark 71 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 2301 ark 71 zv Liske K Cudzoziemcy w Polsce L Naker U Werdum J Bernoulli J E Biester J J Kausch Lwow 1876 S 137 pol LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 103 op 1 spr 44 45 I 3613 ark 13 LNNB im V Stefanika Viddil rukopisiv f 141 op 1 spr 99 S 180 pol U Baroncha gostinskij pol gostynski Gumenyak A Centri diyalnosti dominikanciv u Lvivskij arhidiyeceziyi 24 sichnya 2021 u Wayback Machine S 54 Baracz S Rys dziejow zakonu kaznodziejskiego w Polsce 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine T II S 417 pol Andrij Gumenyak pishe jogo prizvishe yak Pishkovskij div Gumenyak s 54 Storinkami istoriyi mista XI XVIII st Kniga persha P S Fedorishin Ternopil Terno graf 2019 S 689 ISBN 978 966 457 355 6 Shematizm vsego klira Greko katolickoj Eparhii Stanislavovskoj na rok Bozhij 1887 1887 S 187 Sman kivci Cortkiv then later Ternopil Blazhejovskij D Istorichnij shematizm Stanislavivskoyi yeparhiyi vid yiyi zasnuvannya do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 1885 1938 Zapiski ChSVV Sekciya I T 51 Lviv Misioner 2002 S 212 ISBN 966 658 228 4 angl Storinkami istoriyi mista XI XVIII st Kniga persha P S Fedorishin Ternopil Terno graf 2019 S 696 ISBN 978 966 457 355 6 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1900 Cz 1 T 13 S 140 pol CDIAL F 348 Tovaristvo Prosvita m Lviv op 1 spr 6071 zviti pro diyalnist chitalni u s Shmankivci 1906 1939 rr CDIAL F 312 Ukrayinske sportivne tovaristvo Sokil Batko m Lviv op 1 spr 777 zviti protokoli listuvannya ta inshi materiali pro diyalnist filialu u s Shmankivci 1904 1935 rr CDIAL F 206 Ukrayinske pedagogichne tovaristvo Ridna Shkola m Lviv op 1 spr 2654 spiski chleniv gurtka u s Shmankivci Chortkivskogo povitu 1925 1938 rr Volodimir Dobryanskij Chortkivska ofenziva ta dominikanskij kostel svyatogo Stanislava u Chortkovi doslidzhennya svidchen 100 richnoyi davnini Berezhani ta Berezhanshina v period Chortkivskoyi ofenzivi podiyi osobistosti pam yat Berezhani 2019 39 48 s Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Dziennik Ustaw 1934 68 poz 632 S 1268 pol Shmankivska silska rada Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Terno graf 2018 Kn 5 S 492 494 ISBN 978 966 457 338 9 Yavna U Ni hvilini pro te ne zhalkuyu Golos narodu 2017 2 13 sichnya S 4 Ulyana Yavna Maksim Ogorodnik 18 sichnya 2017 Stanislava Goryacha iz Shmankivciv perezhila strashni muki zaradi Ukrayini ale ni hvilini za te ne pozhalila Zolota pektoral Procitovano 17 chervnya 2023 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2019 Ogorodnik M Shmankivskij aerodrom mif chi realnist Chortkivskij Visnik 2017 48 15 grudnya S 4 Istorichne Zaharchuk P Strilisya na Strilci druzhnoyu yurboyu Golos narodu 2013 46 15 listopada S 6 Svyato vulici Blazhenko A I nam voskresnuti pora Golos narodu 1991 48 49 1 chervnya S 5 Cinnosti U Chortkivskomu rajoni 20 novih vipadkiv COVID 19 12 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Chortkiv City 2020 8 zhovtnya List Ternopilskogo oblasnogo centru kontrolyu ta profilaktiki hvorob MOZ Ukrayini vid 27 lipnya 2021 roku 12 1532 Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 27 listopada 2020 roku 9 Pro reorganizaciyu Zalisyanskoyi silskoyi radi Shmankivskoyi silskoyi radi Shmankivchickoyi silskoyi radi ta Shvajkivskoyi silskoyi radi shlyahom priyednannya do Zavodskoyi selishnoyi radi 7 sichnya 2021 u Wayback Machine s Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 12 11 2021 570 Pro utvorennya starostinskih okrugiv Ogorodnik M Istoriya kostelu v Shmankivcyah Chortkivskij Visnik 2017 44 17 listopada S 5 Ogorodnik M Kaplicya yaka zvedena she dva stolittya tomu Chortkivskij Visnik 2018 9 23 bereznya S 3 Z istoriyi svyatin Vikimapiya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 05 08 2019 Vikimapiya Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 Procitovano 05 08 2019 Ogorodnik M Kaplicya Presvyatoyi Bogorodici rovesnicya nezalezhnosti Ukrayini Golos narodu 2016 29 22 lipnya S 7 Nakaz upravlinnya Ternopilskoyi ODA 17 vid 27 01 2010 r Nakaz upravlinnya Ternopilskoyi ODA 124 od vid 12 10 2017 r Dobryanskij V Pechera Lisenya poblizu Shmankivciv poshuk nevidomogo Golos narodu 2017 5 3 lyutogo S 5 Znahidka Dobryanskij V Uchast muzejnih pracivnikiv v arheologichnih doslidzhennyah karstovih porozhnin na Zahidnomu Podilli Zbirnik prac NTSh T 8 Kazva O Mitki zhertovnosti j duhu snagi na Chortkivshini 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zolota pektoral 2013 18 kvitnya Chorpita Ya Pro skasuvannya panshini na Chortkivshini 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zolota pektoral 2014 11 sichnya Ogorodnik M Hrest yakij pam yataye epidemiyu tifu Svoboda 2017 80 13 zhovtnya S 4 Ogorodnik M Polski hresti u Shmankivcyah 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Monitor Volinskij 2019 16 29 serpnya S 9 Mozayika Svistun O A kraj sela mogila soldatska travoyu ryasnoyu davno porosla Golos narodu Ogorodnik M Ivan Franko ta Chortkivshina Chortkivskij Visnik 2018 33 24 serpnya S 2 Do Dnya Nezalezhnosti Levickij V Prockiv Nadiya Fedorivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 492 ISBN 978 966 528 318 8 600 metriv avtoshlyahu rajonnogo znachennya Shvajkivci Zalissya onovili Chortkiv City 2019 4 chervnya Cih Shmankivciv vitri skorboti Zolota Pektoral 2017 9 travnya Lyakush T Ne zgubitsya pam yat lyudska Golos narodu 2013 Zhovten Urochini s Rishennya Zavodskoyi selishnoyi radi vid 12 11 2021 569 Pro perejmenuvannya ta vnesennya zmin List Chortkivskoyi RDA 01 1026 vid 9 lipnya 2018 roku 23 serpnya 2018 u Wayback Machine Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast Naselennya Ogorodnik M Dialekti nashogo krayu Chortkivskij Visnik 2018 9 23 bereznya S 7 Yak mi balakayemo Mostovich Prokip Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 9 S 1655 Kovaliv Yu Blagodir Oleksandr Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya u 4 t redkol M Kugutyak ta in Ivano Frankivsk PP Manuskript Lviv 2018 T 1 A Zh S 140 142 ISBN 978 966 2067 44 6 wikimapia org Arhiv originalu za 1 lyutogo 2018 N Morikvas Melanholiya Stepana Charneckogo Lviv Svit 2005 S 304 306 314 323 il ISBN 966 603 435 2 Hrabovyc Myxajlo Istorichnij shematizm Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1832 1944 u 2 t Dmitro Blazhejovskij Kiyiv KM Akademiya 2004 T 2 Duhovenstvo i religijni zgromadzhennya S 149 ISBN 966 518 225 0 angl Spieralski Z Iskrzycki Mikolaj h Rogala ok 1480 1540 Polski Slownik Biograficzny T X S 171 172 pol Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 336 pol Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 13 S 349 pol Karczewscy historia rodu XIV XVIII w 1 grudnya 2017 u Wayback Machine S 146 pol Vishnovska M Pisnya pro Shmankivci M Vishnovska Golos narodu 2014 26 20 cherv S 4 Prisvyata DzherelaGucal P Uniyat V Shmankivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 645 ISBN 978 966 528 279 2 Melnichuk B Uniyat V Fedechko M Shmankivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 521 522 ISBN 978 966 457 246 7 Shmankivci Chortkivska okruga Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya O Sonevickoyi ta inshi Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1974 T XXVII S 230 232 Pogoreckij V Chortkivshina Istoriko turistichnij putivnik Ternopil Aston 2007 S 181 il ISBN 978 966 308 206 0 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 331 349 pol Szmankowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 6 pol S 6 7 pol PosilannyaShmankivci u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Shmankivci u Vikishovishi Zovnishni videofajli Oj luzi chervona kalina rodom z Ternopilshini pam yatnik avtoru stvoriv batko a nini restavruye sin na YouTube T1 Novini 2022 20 travnya Oj u luzi chervona kalina pisnya sho stala simvolom vijni v Ukrayini na YouTube Fakti ICTV 2022 29 kvitnya Vona bula gimnom ukrayinskih sichovih strilciv ta povstanciv a zaraz zvuchit po vsomu svitu na YouTube Suspilne Ternopil 2022 25 kvitnya Rizdvyanij vertep s Shmankivci 2012 rik na YouTube Videokanal koristuvacha qaz23sws 2012 13 sichnya Shmankivci u socmerezhi Facebook Shmankivci u mesendzheri Telegram Mikola Shot A mi tuyu chervonu kalinu pidijmemo Uryadovij kur yer 2022 14 travnya Yuliya Tomchishin Prosti slova sho stali gimnom yakij nadihaye Istoriya stvorennya pisni Oj u luzi chervona kalina Ekspres 2022 10 travnya Yuliya Inozemceva Pisnya sho yednaye sercya Istoriya stvorennya Chervonoyi kalini ta yak gimn nezlamnosti perespivali ternopolyani 20 hvilin Ternopil 2022 1 travnya Irina Terlyuk Avtor pisni Oj u luzi chervona kalina Stepan Charneckij rodom z Ternopilshini Suspilne Novini 2022 18 kvitnya

Дата публікації:
Топ