Струсі (пол. Strusiowie) — шляхетський рід в Польському Королівстві, згодом Речі Посполитій. Рід походить з Коморова (тоді Белзьке князівство). У документах представники роду згадуються як Струсі з Коморова (наприклад, Миколай Струсь з Коморова). Пізніше перенеслися на Поділля, зокрема, родинне містечко Струсів, назване на їхню честь.
Михайло Грушевський називав їх спольщеним українським родом.
Бартош Папроцький — автор книги «Герби польського лицарства» — писав: «Вони вийшли з Белзького воєводства, багато їх з того дому були забиті, боронячи кордони Королівства». Чоловіки цього роду відзначалися у різних війнах. За підрахунками Адама Бонецького, 24 Струсі померли не своєю смертю, а полягли на полях битв (на основі праці Бартоша Папроцького «Гніздо цноти» (пол. Gniazdo cnoty)).
В «Анналах» , виданих 1587 року, записано під 1506 роком елегію про двох представників роду Струсів (Єжи та Щенсни), котрі загинули у битві проти волохів:
…два брати Струси, войовничі і відважні юнаки, загинули, оточені і стиснуті волохами. Про них ще й тепер співають елегії, які українці називають думами, тужливим голосом, відтворюючи рухами співаючих, які рухаються то в один, то в другий бік, те, про що співається, і навіть селянська юрба, час від часу граючи на дудках жалібні мелодії, наслідує те ж саме |
Герб роду — герб Корчак.
Представники роду
- Ян (Іван) Струсь (? — 1518) — староста Хмільника, ротмістр оборони поточної.
- Якуб Струсь (1490—1520) — одружився близько 1510 року. Дружина — Малгожата Кердей з Оринина. Загинув 1520 року у битві під Вороновом. Якуб Струсь — батько Станіслава Струся. На честь Якуба Струся був складений жалобний вірш «Плачі Якубові Струсові, старості Хмільницькому, загиблому за вітчизну від рук татар, з жалем написані» (автор М.Коберницький):
Геть відійди від мене, веселий лютнисте, А підійди до мене з кобзою, жалібний кобзарю. Зіграй мені думу смутну про загиблого Струся… Починайте про нього пісні, нехай його слава Про вічні часи ніде не загине» |
- Юрій (Григорій) Струсь — загинув у битві з татарами 1506 р., був похований у Латинській катедрі Львова; інша версія: волоський воєвода Богдан наказав стратити взятого в полон
- — (1516/1521 − 1571) — староста Хмільника, ротмістр оборони поточної, кам'янецький ловчий. Загинув у битві з татарами. Дружина — з роду Вільчеків, герб Порай.
- Якуб Струсь (1555?-1589) — народився у Кам'янці-Подільському. Був хмільницьким старостою (тепер місто Хмільник). Дружина — Барбара Потоцька (донька коронного стражника Миколая Потоцького).
- Миколай Струсь — останній Струсь чоловічої статі. Помер 1627 року, залишивши після лише двох доньок — Кристину (Гелену) і Зофію. Дружина . Вийшла заміж за Миколая 1599-го року.
- Юрій Струсь (15?-1605) — староста брацлавський, вінницький і звенигородський, каштелян галицький. Був одним з керівників польських військ під час придушення повстання Северина Наливайка. Дружина — Марися Лущевська. Мав доньку Ельжбету Струсь.
- Ельжбета Струсь (Калиновська) (1588-?) — донька Юрія (Єжи) Струся, дружина Валентія Александра Калиновського. Один з її синів, Адам Калиновський, одружився з Кристиною Струсь. Всього народила 7-х дітей.
- Єнджей Струсь — староста бендзинський, депутат Коронного трибуналу 1712 р.
- Фелікс (Щасний) Струсь — брат Юрія (Григорія), військовик, загинув у бою проти волохів воєводи Богдана похований разом з братом у Латинській катедрі Львова
- Миколай Павло — підчаший велюнський
- Христина (Гелена) Струсь (близько 1605—1647) — тричі виходила заміж, дітей не мала.
- Софія Струсь — вийшла заміж за шляхтича Якуба з роду Сененських.
- (?-?) — була двічі заміжня. Перший чоловік — , луцький земський писар, брат Галшки Гулевичівни. Загинув 1613 року, після чого Софія вийшла заміж вдруге.[]
Цікаві факти
- Окрім Струсова, назву від родинного прізвища мало селище Струсьгород — тепер смт. Буки на Черкащині.
- Роду Струсів присвячена трагедія у віршах «Струсі» (Strusiowie, 1848 р.) польського письменника Станіслава Пілята (пол. Stanisław Pilat).
- З Коморова походить також рід Коморовських, котрі теж належать до гербу Корчак.
Див. також
Примітки
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 250.
- Tropami przodkow. Strusowie herbów Korczak i Kuczaba [1] [ 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Осетрова Г. Захисники Поділля 14-16ст.[2][недоступне посилання з липня 2019]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 218
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. S. 218-19
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 28 грудня 2011.
- Kalinowski [ 26 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci … [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4.— S. 218—219
- Sienieńscy (01) [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Наукова думка, 1993. — С. 214
Джерела
- Лепявко С. Северин Наливайко
- Осетрова Г. О. Захисники Поділля 14-16ст.[4][недоступне посилання з липня 2019]
- Boniecki A. Herbarz Polski. — Warszawa, 1901 // Herbarz polski [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Husiatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 222. (пол.) — S. 222. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 218—220. (пол.)
- Paprocki B. Gniazdo cnoty, zkąd herby Rycerstwa Polskiego swój początek mają, Kraków, 1578 [5][недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
- Starowolski Sz. Wojownicy sarmaccy. — W., Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1979. (пол.)
- Tropami przodkow. Strusowie herbów Korczak i Kuczaba (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strusi pol Strusiowie shlyahetskij rid v Polskomu Korolivstvi zgodom Rechi Pospolitij Rid pohodit z Komorova todi Belzke knyazivstvo U dokumentah predstavniki rodu zgaduyutsya yak Strusi z Komorova napriklad Mikolaj Strus z Komorova Piznishe pereneslisya na Podillya zokrema rodinne mistechko Strusiv nazvane na yihnyu chest variant gerbu Korchak Mihajlo Grushevskij nazivav yih spolshenim ukrayinskim rodom Bartosh Paprockij avtor knigi Gerbi polskogo licarstva pisav Voni vijshli z Belzkogo voyevodstva bagato yih z togo domu buli zabiti boronyachi kordoni Korolivstva Choloviki cogo rodu vidznachalisya u riznih vijnah Za pidrahunkami Adama Boneckogo 24 Strusi pomerli ne svoyeyu smertyu a polyagli na polyah bitv na osnovi praci Bartosha Paprockogo Gnizdo cnoti pol Gniazdo cnoty V Annalah vidanih 1587 roku zapisano pid 1506 rokom elegiyu pro dvoh predstavnikiv rodu Strusiv Yezhi ta Shensni kotri zaginuli u bitvi proti volohiv dva brati Strusi vojovnichi i vidvazhni yunaki zaginuli otocheni i stisnuti volohami Pro nih she j teper spivayut elegiyi yaki ukrayinci nazivayut dumami tuzhlivim golosom vidtvoryuyuchi ruhami spivayuchih yaki ruhayutsya to v odin to v drugij bik te pro sho spivayetsya i navit selyanska yurba chas vid chasu grayuchi na dudkah zhalibni melodiyi nasliduye te zh same Gerb rodu gerb Korchak Predstavniki roduYan Ivan Strus 1518 starosta Hmilnika rotmistr oboroni potochnoyi Yakub Strus 1490 1520 odruzhivsya blizko 1510 roku Druzhina Malgozhata Kerdej z Orinina Zaginuv 1520 roku u bitvi pid Voronovom Yakub Strus batko Stanislava Strusya Na chest Yakuba Strusya buv skladenij zhalobnij virsh Plachi Yakubovi Strusovi starosti Hmilnickomu zagiblomu za vitchiznu vid ruk tatar z zhalem napisani avtor M Kobernickij Get vidijdi vid mene veselij lyutniste A pidijdi do mene z kobzoyu zhalibnij kobzaryu Zigraj meni dumu smutnu pro zagiblogo Strusya Pochinajte pro nogo pisni nehaj jogo slava Pro vichni chasi nide ne zagine Yurij Grigorij Strus zaginuv u bitvi z tatarami 1506 r buv pohovanij u Latinskij katedri Lvova insha versiya voloskij voyevoda Bogdan nakazav stratiti vzyatogo v polon 1516 1521 1571 starosta Hmilnika rotmistr oboroni potochnoyi kam yaneckij lovchij Zaginuv u bitvi z tatarami Druzhina z rodu Vilchekiv gerb Poraj Yakub Strus 1555 1589 narodivsya u Kam yanci Podilskomu Buv hmilnickim starostoyu teper misto Hmilnik Druzhina Barbara Potocka donka koronnogo strazhnika Mikolaya Potockogo Mikolaj Strus ostannij Strus cholovichoyi stati Pomer 1627 roku zalishivshi pislya lishe dvoh donok Kristinu Gelenu i Zofiyu Druzhina Vijshla zamizh za Mikolaya 1599 go roku Yurij Strus 15 1605 starosta braclavskij vinnickij i zvenigorodskij kashtelyan galickij Buv odnim z kerivnikiv polskih vijsk pid chas pridushennya povstannya Severina Nalivajka Druzhina Marisya Lushevska Mav donku Elzhbetu Strus Elzhbeta Strus Kalinovska 1588 donka Yuriya Yezhi Strusya druzhina Valentiya Aleksandra Kalinovskogo Odin z yiyi siniv Adam Kalinovskij odruzhivsya z Kristinoyu Strus Vsogo narodila 7 h ditej Yendzhej Strus starosta bendzinskij deputat Koronnogo tribunalu 1712 r Feliks Shasnij Strus brat Yuriya Grigoriya vijskovik zaginuv u boyu proti volohiv voyevodi Bogdana pohovanij razom z bratom u Latinskij katedri Lvova Mikolaj Pavlo pidchashij velyunskij Hristina Gelena Strus blizko 1605 1647 trichi vihodila zamizh ditej ne mala Sofiya Strus vijshla zamizh za shlyahticha Yakuba z rodu Senenskih bula dvichi zamizhnya Pershij cholovik luckij zemskij pisar brat Galshki Gulevichivni Zaginuv 1613 roku pislya chogo Sofiya vijshla zamizh vdruge dzherelo Cikavi faktiOkrim Strusova nazvu vid rodinnogo prizvisha malo selishe Strusgorod teper smt Buki na Cherkashini Rodu Strusiv prisvyachena tragediya u virshah Strusi Strusiowie 1848 r polskogo pismennika Stanislava Pilyata pol Stanislaw Pilat Z Komorova pohodit takozh rid Komorovskih kotri tezh nalezhat do gerbu Korchak Div takozhStrusiv PrimitkiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T VI S 250 Tropami przodkow Strusowie herbow Korczak i Kuczaba 1 11 grudnya 2011 u Wayback Machine Osetrova G Zahisniki Podillya 14 16st 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine T 4 S 218 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 28 sichnya 2014 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine T 4 S 218 19 Arhiv originalu za 6 grudnya 2010 Procitovano 28 grudnya 2011 Kalinowski 26 lyutogo 2013 u Wayback Machine pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 14 serpnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 218 219 Sienienscy 01 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Yakovenko N Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina Kiyiv Naukova dumka 1993 S 214DzherelaLepyavko S Severin Nalivajko Osetrova G O Zahisniki Podillya 14 16st 4 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Boniecki A Herbarz Polski Warszawa 1901 Herbarz polski 30 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Husiatyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 222 pol S 222 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 14 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 820 s S 218 220 pol Paprocki B Gniazdo cnoty zkad herby Rycerstwa Polskiego swoj poczatek maja Krakow 1578 5 nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol Starowolski Sz Wojownicy sarmaccy W Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1979 pol Tropami przodkow Strusowie herbow Korczak i Kuczaba pol Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi