Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква непорочного зачаття Пречистої Діви Марії та монастирська резиденція 1743–1769 рр.
| Церква непорочного зачаття Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
| Назва на честь: | Непорочне зачаття Діви Марії |
 | |
48°40′ пн. ш. 25°30′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 25.500° сх. д.Координати: 48°40′ пн. ш. 25°30′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 25.500° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Івано-Франківська область, Городенка, , 1 |
| Конфесія | Українська Греко-Католицька Церква |
| Орденська приналежність | Конгрегація регулярних кліриків Божественного Провидіння |
| Тип будівлі | костел, монастир, |
| Архітектурний стиль | рококо |
| Автор проєкту | Бернард Меретин |
| Архітектор | Бернард Меретин, Петро Полейовський |
| Скульптор | Йоган Георг Пінзель |
| Матеріал | цегла |
| Засновник | Микола Василь Потоцький |
| Засновано | 22 серпня 1743 |
| Перша згадка | 1743 |
| Будівництво | 1743 — 2 липня 1769 |
| Стан | діючий |
| Сайт | pokuttia.com/kostel/ |
  Церква непорочного зачаття Пресвятої Богородиці (Городенка) (Україна)  Церква непорочного зачаття Пресвятої Богородиці (Городенка) (Івано-Франківська область) | |
 Церква непорочного зачаття Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Колишній костел непорочного зачаття Пречистої Діви Марії пол. Kościół p. w. Niepokalanego Poczęcia N. M. P та монасти́р місіонерів — пам'ятка архітектури національного значення XVIII століття у стилі пізнього бароко в місті Городенка, Івано-Франківської області.
Історія
Будівництво
Костел споруджено протягом 1743–1769 років на замовлення Миколи Василя Потоцького за проектом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з «галицьким Мікеланджело» — скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. Вважається першою спільною роботою двох митців і однією з найцінніших пізньобарокових пам'яток на території колишньої Речі Посполитої. До комплексу входять також корпус монастирських келій та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії.
Костел збудований на місці, де раніше була дерев'яна каплиця. Храм та монастирська резиденція Конгрегації Регулярних Клириків Божественного Провидіння засновані фундаційним актом канівського старости Миколи Василя Потоцького від 22 серпня 1743 року.[]
Власне будівельні роботи розпочали в 1745 році — після виділення фундатором першої квоти в розмірі 20000 злотих — і станом на 1754 рік були вже майже завершені. Проте освячений храм був тільки 2 липня 1760 року єпископом Станіславом Раймундом Єзерським (чи 1769), перед цим у 1763 році змінивши статус із монастирського на парафіяльний.
Згідно з описом адміністратора Станіслава Вільчека, зробленим у 1780-х роках, вежі були пофарбовані в червоний колір і покриті білою бляхою, а центральний неф — ґонтом. Над вежами на мідних кулях височіли залізні позолочені п'ятираменні хрести «Пилява» -родовий герб Потоцьких. На фронтоні був намальований образ Діви Марії. У великі свята на балконі над входом грав оркестр. Вхідні дубові двері також були пофарбовані в червоний колір. На вежах висіло п'ять дзвонів завважки 600, 418, 218, 30 і 24 фунти. На хорах містився великий орган з двох відділень, оцінений актом від 30 червня 1784 року в 750 флоринів. Окрім головного вівтаря, багато прикрашеного різьбою і скульптурою з позолоченого дерева, було ще чотири бокових. У головному вівтарі, як подано в описі, виділялися дві великі скульптури — Арона та Мелхіседека, проте на світлинах початку XX століття вони вже відсутні, можливо, втрачені під час пожеж та реконструкцій XIX сторіччя.
Костел Непорочного Зачаття Діви Марії прикрашало п'ять вівтарів і близько 30-ти скульптур роботи визначного митця. Скульптури-колоси головного вівтаря були найбільшими з будь-коли виконаних Пінзелем, сягали висоти понад два метри. В його нижньому ярусі містилися фігури святих Йосифа, Анни, Єлизавети та Якима. На верхівках двох колон вклякали два великих ангели, а два менших утримували завислі в повітрі капітелі без колон. Останнє композиційне вирішення несе в собі неабияку оригінальність. Лівий боковий неф містив вівтар Святої Трійці з рельєфом Спасителя, скульптурною композицією «Жертвопринесення» і фігурою пророка та вівтар св. Яна Непомука з алегоричними жіночими постатями. У правому боковому нефі був вівтар зі скульптурами св. Вінцента і св. Роха, а під вікном — Розп'яття з пристояними Богородицею та св. Іоаном. Високомистецький амвон увінчувала скульптура «Розіслання Христом апостолів», прикрашали рельєф «Ісус у Єрусалимському храмі» та фігури чотирьох євангелістів. Частину скульптур з городенківського костелу тепер можна побачити в музеї Йогана Пінзеля у Львові (колишній монастир кларисок на Митній площі) та в мистецькій збірці Олеського замку. З глибокою вдячністю слід відзначити неабияку заслугу директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького в порятунку мистецької спадщини Пінзеля, значна частина якої була безповоротно втрачена в радянський період. Крім того, в Баварському національному музеї в Мюнхені представлено два боцеті — «Св. Йосиф» та «Ангел», які є мініатюрними моделями майбутніх скульптур для костелу в Городенці, виготовленими власноручно Пінзелем.
XVIII століття
Монастир місіонерів проіснував недовго, близько 20-ти років. Його закрили під час так званої «Йосифінської касати» в 1780-х роках. Відтоді аж до 1940-х років у його приміщенні перебував міський магістрат. Ще до закриття монастиря, згідно з постановою цісарської управи від 5 вересня 1774 року, його коштовності передали в Заліщицьку окружну касу, а сільські маєтності включили до державного релігійного фонду і поставили над ними спеціального куратора. У ході реформ закрито переважну більшість монастирів усіх конфесій на підвладних австрійським Габсбурґам територіях, оскільки цісар вважав таку їх кількість надто великою та некорисною для суспільства і держави. До прикладу, у Галичині зі 170-ти римо- та греко-католицьких монастирів залишилося тільки 14, ліквідовано і єдиний православний монастир — Манявський скит. З чотирьох монастирів Городенківщини (два в Городенці, у Монастирку і Далешевій) не вцілів жоден. Заборонено також діяльність ордену єзуїтів не лише на західноукраїнських землях, а й у всіх великих імперських володіннях. Тоді ж, згідно з постановою Галицького цісарсько-королівського намісництва, срібло й коштовності з самого костелу визнали «не вкрай необхідними», а наступним губерніальним декретом від 3 вересня 1784 року його майно конфіскували.
XIX століття
У 1820, 1833, 1841 роках храм візитували львівські римо-католицькі архиєпископи, а в тому ж 1841 році — львівський вірменський архиєпископ. 19 червня 1835 року в костелі спалахнула велика пожежа. Храм горів цілу ніч, попадали дзвони з веж. Споруда перетворилася на руїну. Під протекцією імператора Фердінанда, ерцгерцога Фердинанда Австрійського д'Есте та львівського архиєпископа костел за два роки відновлено. У 1838 році сильна буря знову пошкодила споруду, а в 1848 році, у зв'язку з пошестю холери і нашестям сарани двірська кухонна служниця Марія Коралевим офірувала на вівтар на честь св. Роха, якого вважали захисником від епідемій.
У 1866 році костел відреставровано. Під час виконання робіт Мечислав Потоцький не дозволив будівничому Єсселеві Гершелю, який керував роботами, змінити деякі деталі фасаду храму.
Під час реставрації в 1866–1870 роках відремонтовано фасад, замінено дахи на вежах. 400 флоринів на ці роботи дарував ерцгерцог Фердинанд. Коштом вірменки Магдалини Пасічанської в 1891 році на вежі костелу встановлено годинник. У 1900 році храм покрито черепицею, а в 1905 році під керівництвом архітектора зі Львова Яна Новорита реставровано вежі та фасад. Нагляд за реставраційними роботами здійснював Зиґмунт Ґорґолевський — автор проєкту будівництва приміщення Львівського оперного театру. Тоді ж львівський професор мистецтв Німчикевич намалював на фронтоні темперою образ Діви Марії.
XX століття
Наступні реставрації проходили у 1905–1906 (керівник — Зиґмунт Ґорґолевський) та 1920-х роках (після незначних руйнувань, заподіяних у 1915 році — під час Першої світової війни). У 1910–1911 роках художник Кароль Політинський провів внутрішню реставрацію.
Храм зазнав пошкоджень у Першу та Другу світові війни. Найбільших руйнувань завдано споруді в 1940–1980-х роках. Цілком знищено внутрішній декор, спиляно хрести на вежах. Микола Василь Потоцький, ніби відчуваючи майбутню долю своїх 77-ми храмів, казав, що подасть на суд Божий тих, хто посягне на його творіння. У 1975 році невдалу реставрацію костелу здійснили працівники реставраційних майстерень Львова.
У часи СРСР у приміщеннях пам'ятки розташовувалося професійно-технічне училище механізаторів. Начиння храму було вивезено в приватні колекції та заховано. Вівтар роботи Й.-Ґ. Пінзеля (зокрема, 13 із 18 майже триметрових вівтарних скульптур) на даний знаходяться в невідомому місці.
Мистецтвознавцеві Борисові Возницькому вдалося врятувати його рештки (зберігають у музеї Пінзеля, Львів). Пошкоджена статуя «Доброго Пастиря» знаходиться у експозиції Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття (Коломия). У вівтарній частині храму дивом уціліли рештки стінописів.
У радянські часи храм охороняли як пам'ятку архітектури Української РСР (№ 249).
Сучасність
У січні 2020 року група волонтерів розробила вебсайт, за допомогою якого вирішили розказати людям про костел. Мета — відновити втрачену історію та розвинути костел та монастир як історичне місце. У квітні розпочалися роботи з усунення аварійного стану костелу та монастиря. Розпочали з водовідводів та даху, які були в критичному стані.
У 2021 році тривають роботи зі збереження будівлі від руйнації. Активісти на громадських засадах (переважно парафіяни храму) не займаються реставрацією, а роблять консервацію і дослідження, радячись із архітекторами і реставраторами, щоб не зашкодити будівлі. Триває фахова експертиза фресок на стінах.
Опис
Архітектура
Пам'ятка розташована у східній частині міста, на перетині основних шляхів. Є його головною архітектурною домінантою. Храм являє собою тринавну цегляну базиліку з потинькованими фасадами. Центральна нава вища за бічні. Обабіч квадратного презбітерія влаштовано емпори з вигнутими парапетами, аналогічними до парапетів емпор собору Святого Юра у Львові. Апсида — слабковиражена, прямокутної форми, із заокругленими кутами.
Храм — вдосконалена версія значно меншого і скромнішого костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Наварії.
Склепіння презбітерія хрестові, над емпорами — плескаті, центральної нави — коробові з розпалубками. Бічні нави утворено окремими з'єднаними між собою капличками з не вираженим зовні купольним перекриттям. Обабіч центральної нави над арками, які ведуть до бокових нав, влаштовано невеликі балкончики з фігурними вигнутими назовні парапетами, по три з кожного боку, над нартексом — музичні хори з аналогічним фігурним бар'єром.
Головний фасад заокруглений, із двома скісно поставленими до осі споруди бічними триярусними вежами, вкритими бароковими дахами без заломів і ліхтариків. Фасад декоровано коринфським ордером. Над порталом входу — балкон.
Зі сходу до храму прилягає П-подібний у плані корпус келій, з'єднаний із ним окремим переходом. Нахил земельної ділянки спонукав архітектора будувати келії на високих підмурках і терасі. Келії з півночі у два поверхи. Внутрішнє розпланування — коридорного типу, з однобічним розташуванням келій.
Перед костелом підноситься струнка коринфська колона, увінчана кам'яною скульптурою Діви Марії роботи Йогана Георга Пінзеля. На цоколі вирізьблено герб Потоцьких «Пилява». Довкола колони збереглося чотири надмогильних плити з XVIII ст. Одна з них датована 1770 р., увічнює отця-місіонера, «славетного — великого благочинця ближніх».
Скульптура
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2010) |
Живопис
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2010) |
Світлини
-
![image]()
Костел наприкінці ХІХ століття -
![image]()
Південна башта костелу в 1996 році -
![image]()
Колона зі статуєю Діви Марії роботи Пінзеля -
![image]()
«Добрий Пастир» із Городенківського костелу -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії -
![image]()
Всередині Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії
Цікаві факти
- Як і інший збудований коштом Миколи Василя Потоцького городенківський храм — греко-католицька церква Успіння Пресвятої Діви Марії — костел замість хреста увінчаний хрестоподібними Пилявами — гербами Потоцьких.
Див. також
Примітки
- Іоанн Пінзель увічнив себе на плечі «Мужності»? [ 8 січня 2010 у Wayback Machine.](укр.)
- Проте ані Меретин (пом. 1759), ані Пінзель (пом. 1761) не дожили до завершення будівництва костелу.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 13 жовтня 2010.
- Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 84. (пол.)
- Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 85. (пол.)
- Таємниці нашого «Мікеланджело» [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.](укр.)
- https://archive.today/20120710164714/kolega1.livejournal.com/1417498.html
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- . Укрінформ. 19.04.2021. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
- Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 95.
Джерела
- Смеречанський Р., Каглян О., Миронюк І., Никифорук В. Віків минулих твердь. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014.
- Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 386 s., 509 il. — S. 79—105. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : «Будівельник», 1985. — Т. 3. (рос.)
Посилання
- Архітектурні пам'ятки Городенки. Меретин і Пінзель у Городенці [ 21 травня 2017 у Wayback Machine.].
- Городенка має дерев’яну статуетку роботи Пінзеля? [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Cerkva neporochnogo zachattya Prechistoyi Divi Mariyi ta monastirska rezidenciya 1743 1769 rr Cerkva neporochnogo zachattya Presvyatoyi BogorodiciNazva na chest Neporochne zachattya Divi Mariyi48 40 pn sh 25 30 sh d 48 667 pn sh 25 500 sh d 48 667 25 500 Koordinati 48 40 pn sh 25 30 sh d 48 667 pn sh 25 500 sh d 48 667 25 500TipcerkvaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaIvano Frankivska oblast Gorodenka 1KonfesiyaUkrayinska Greko Katolicka CerkvaOrdenska prinalezhnistKongregaciya regulyarnih klirikiv Bozhestvennogo ProvidinnyaTip budivlikostel monastir Arhitekturnij stilrokokoAvtor proyektuBernard MeretinArhitektorBernard Meretin Petro PolejovskijSkulptorJogan Georg PinzelMaterialceglaZasnovnikMikola Vasil PotockijZasnovano22 serpnya 1743Persha zgadka1743Budivnictvo1743 2 lipnya 1769StandiyuchijSajtpokuttia com kostel Cerkva neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici Gorodenka Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaCerkva neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici Gorodenka Ivano Frankivska oblast Pokazati na mapi Ivano Frankivska oblast Cerkva neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici u Vikishovishi Kolishnij kostel neporochnogo zachattya Prechistoyi Divi Mariyi pol Kosciol p w Niepokalanego Poczecia N M P ta monasti r misioneriv pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya XVIII stolittya u stili piznogo baroko v misti Gorodenka Ivano Frankivskoyi oblasti IstoriyaBudivnictvo Kostel sporudzheno protyagom 1743 1769 rokiv na zamovlennya Mikoli Vasilya Potockogo za proektom arhitektora Bernarda Meretina u spivpraci z galickim Mikelandzhelo skulptorom Joganom Georgom Pinzelem Vvazhayetsya pershoyu spilnoyu robotoyu dvoh mitciv i odniyeyu z najcinnishih piznobarokovih pam yatok na teritoriyi kolishnoyi Rechi Pospolitoyi Do kompleksu vhodyat takozh korpus monastirskih kelij ta kolona zi statuyeyu Prechistoyi Divi Mariyi Kostel zbudovanij na misci de ranishe bula derev yana kaplicya Hram ta monastirska rezidenciya Kongregaciyi Regulyarnih Klirikiv Bozhestvennogo Providinnya zasnovani fundacijnim aktom kanivskogo starosti Mikoli Vasilya Potockogo vid 22 serpnya 1743 roku dzherelo Vlasne budivelni roboti rozpochali v 1745 roci pislya vidilennya fundatorom pershoyi kvoti v rozmiri 20000 zlotih i stanom na 1754 rik buli vzhe majzhe zaversheni Prote osvyachenij hram buv tilki 2 lipnya 1760 roku yepiskopom Stanislavom Rajmundom Yezerskim chi 1769 pered cim u 1763 roci zminivshi status iz monastirskogo na parafiyalnij Zgidno z opisom administratora Stanislava Vilcheka zroblenim u 1780 h rokah vezhi buli pofarbovani v chervonij kolir i pokriti biloyu blyahoyu a centralnij nef gontom Nad vezhami na midnih kulyah visochili zalizni pozolocheni p yatiramenni hresti Pilyava rodovij gerb Potockih Na frontoni buv namalovanij obraz Divi Mariyi U veliki svyata na balkoni nad vhodom grav orkestr Vhidni dubovi dveri takozh buli pofarbovani v chervonij kolir Na vezhah visilo p yat dzvoniv zavvazhki 600 418 218 30 i 24 funti Na horah mistivsya velikij organ z dvoh viddilen ocinenij aktom vid 30 chervnya 1784 roku v 750 floriniv Okrim golovnogo vivtarya bagato prikrashenogo rizboyu i skulpturoyu z pozolochenogo dereva bulo she chotiri bokovih U golovnomu vivtari yak podano v opisi vidilyalisya dvi veliki skulpturi Arona ta Melhisedeka prote na svitlinah pochatku XX stolittya voni vzhe vidsutni mozhlivo vtracheni pid chas pozhezh ta rekonstrukcij XIX storichchya Kostel Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi prikrashalo p yat vivtariv i blizko 30 ti skulptur roboti viznachnogo mitcya Skulpturi kolosi golovnogo vivtarya buli najbilshimi z bud koli vikonanih Pinzelem syagali visoti ponad dva metri V jogo nizhnomu yarusi mistilisya figuri svyatih Josifa Anni Yelizaveti ta Yakima Na verhivkah dvoh kolon vklyakali dva velikih angeli a dva menshih utrimuvali zavisli v povitri kapiteli bez kolon Ostannye kompozicijne virishennya nese v sobi neabiyaku originalnist Livij bokovij nef mistiv vivtar Svyatoyi Trijci z relyefom Spasitelya skulpturnoyu kompoziciyeyu Zhertvoprinesennya i figuroyu proroka ta vivtar sv Yana Nepomuka z alegorichnimi zhinochimi postatyami U pravomu bokovomu nefi buv vivtar zi skulpturami sv Vincenta i sv Roha a pid viknom Rozp yattya z pristoyanimi Bogorodiceyu ta sv Ioanom Visokomisteckij amvon uvinchuvala skulptura Rozislannya Hristom apostoliv prikrashali relyef Isus u Yerusalimskomu hrami ta figuri chotiroh yevangelistiv Chastinu skulptur z gorodenkivskogo kostelu teper mozhna pobachiti v muzeyi Jogana Pinzelya u Lvovi kolishnij monastir klarisok na Mitnij ploshi ta v misteckij zbirci Oleskogo zamku Z glibokoyu vdyachnistyu slid vidznachiti neabiyaku zaslugu direktora Lvivskoyi kartinnoyi galereyi Borisa Voznickogo v poryatunku misteckoyi spadshini Pinzelya znachna chastina yakoyi bula bezpovorotno vtrachena v radyanskij period Krim togo v Bavarskomu nacionalnomu muzeyi v Myunheni predstavleno dva boceti Sv Josif ta Angel yaki ye miniatyurnimi modelyami majbutnih skulptur dlya kostelu v Gorodenci vigotovlenimi vlasnoruchno Pinzelem Fundator hramu Mikola Vasil Potockij XVIII stolittya Monastir misioneriv proisnuvav nedovgo blizko 20 ti rokiv Jogo zakrili pid chas tak zvanoyi Josifinskoyi kasati v 1780 h rokah Vidtodi azh do 1940 h rokiv u jogo primishenni perebuvav miskij magistrat She do zakrittya monastirya zgidno z postanovoyu cisarskoyi upravi vid 5 veresnya 1774 roku jogo koshtovnosti peredali v Zalishicku okruzhnu kasu a silski mayetnosti vklyuchili do derzhavnogo religijnogo fondu i postavili nad nimi specialnogo kuratora U hodi reform zakrito perevazhnu bilshist monastiriv usih konfesij na pidvladnih avstrijskim Gabsburgam teritoriyah oskilki cisar vvazhav taku yih kilkist nadto velikoyu ta nekorisnoyu dlya suspilstva i derzhavi Do prikladu u Galichini zi 170 ti rimo ta greko katolickih monastiriv zalishilosya tilki 14 likvidovano i yedinij pravoslavnij monastir Manyavskij skit Z chotiroh monastiriv Gorodenkivshini dva v Gorodenci u Monastirku i Daleshevij ne vciliv zhoden Zaboroneno takozh diyalnist ordenu yezuyitiv ne lishe na zahidnoukrayinskih zemlyah a j u vsih velikih imperskih volodinnyah Todi zh zgidno z postanovoyu Galickogo cisarsko korolivskogo namisnictva sriblo j koshtovnosti z samogo kostelu viznali ne vkraj neobhidnimi a nastupnim gubernialnim dekretom vid 3 veresnya 1784 roku jogo majno konfiskuvali XIX stolittya U 1820 1833 1841 rokah hram vizituvali lvivski rimo katolicki arhiyepiskopi a v tomu zh 1841 roci lvivskij virmenskij arhiyepiskop 19 chervnya 1835 roku v kosteli spalahnula velika pozhezha Hram goriv cilu nich popadali dzvoni z vezh Sporuda peretvorilasya na ruyinu Pid protekciyeyu imperatora Ferdinanda ercgercoga Ferdinanda Avstrijskogo d Este ta lvivskogo arhiyepiskopa kostel za dva roki vidnovleno U 1838 roci silna burya znovu poshkodila sporudu a v 1848 roci u zv yazku z poshestyu holeri i nashestyam sarani dvirska kuhonna sluzhnicya Mariya Koralevim ofiruvala na vivtar na chest sv Roha yakogo vvazhali zahisnikom vid epidemij U 1866 roci kostel vidrestavrovano Pid chas vikonannya robit Mechislav Potockij ne dozvoliv budivnichomu Yesselevi Gershelyu yakij keruvav robotami zminiti deyaki detali fasadu hramu Pid chas restavraciyi v 1866 1870 rokah vidremontovano fasad zamineno dahi na vezhah 400 floriniv na ci roboti daruvav ercgercog Ferdinand Koshtom virmenki Magdalini Pasichanskoyi v 1891 roci na vezhi kostelu vstanovleno godinnik U 1900 roci hram pokrito cherepiceyu a v 1905 roci pid kerivnictvom arhitektora zi Lvova Yana Novorita restavrovano vezhi ta fasad Naglyad za restavracijnimi robotami zdijsnyuvav Zigmunt Gorgolevskij avtor proyektu budivnictva primishennya Lvivskogo opernogo teatru Todi zh lvivskij profesor mistectv Nimchikevich namalyuvav na frontoni temperoyu obraz Divi Mariyi XX stolittya Nastupni restavraciyi prohodili u 1905 1906 kerivnik Zigmunt Gorgolevskij ta 1920 h rokah pislya neznachnih rujnuvan zapodiyanih u 1915 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni U 1910 1911 rokah hudozhnik Karol Politinskij proviv vnutrishnyu restavraciyu Hram zaznav poshkodzhen u Pershu ta Drugu svitovi vijni Najbilshih rujnuvan zavdano sporudi v 1940 1980 h rokah Cilkom znisheno vnutrishnij dekor spilyano hresti na vezhah Mikola Vasil Potockij nibi vidchuvayuchi majbutnyu dolyu svoyih 77 mi hramiv kazav sho podast na sud Bozhij tih hto posyagne na jogo tvorinnya U 1975 roci nevdalu restavraciyu kostelu zdijsnili pracivniki restavracijnih majsteren Lvova U chasi SRSR u primishennyah pam yatki roztashovuvalosya profesijno tehnichne uchilishe mehanizatoriv Nachinnya hramu bulo vivezeno v privatni kolekciyi ta zahovano Vivtar roboti J G Pinzelya zokrema 13 iz 18 majzhe trimetrovih vivtarnih skulptur na danij znahodyatsya v nevidomomu misci Mistectvoznavcevi Borisovi Voznickomu vdalosya vryatuvati jogo reshtki zberigayut u muzeyi Pinzelya Lviv Poshkodzhena statuya Dobrogo Pastirya znahoditsya u ekspoziciyi Nacionalnomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya Kolomiya U vivtarnij chastini hramu divom ucilili reshtki stinopisiv U radyanski chasi hram ohoronyali yak pam yatku arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 249 Suchasnist Rezultati roboti po ochishennyu vodozliviv Rezultati roboti po ochishennyu vodozliviv U sichni 2020 roku grupa volonteriv rozrobila vebsajt za dopomogoyu yakogo virishili rozkazati lyudyam pro kostel Meta vidnoviti vtrachenu istoriyu ta rozvinuti kostel ta monastir yak istorichne misce U kvitni rozpochalisya roboti z usunennya avarijnogo stanu kostelu ta monastirya Rozpochali z vodovidvodiv ta dahu yaki buli v kritichnomu stani U 2021 roci trivayut roboti zi zberezhennya budivli vid rujnaciyi Aktivisti na gromadskih zasadah perevazhno parafiyani hramu ne zajmayutsya restavraciyeyu a roblyat konservaciyu i doslidzhennya radyachis iz arhitektorami i restavratorami shob ne zashkoditi budivli Trivaye fahova ekspertiza fresok na stinah OpisArhitektura Pam yatka roztashovana u shidnij chastini mista na peretini osnovnih shlyahiv Ye jogo golovnoyu arhitekturnoyu dominantoyu Hram yavlyaye soboyu trinavnu ceglyanu baziliku z potinkovanimi fasadami Centralna nava visha za bichni Obabich kvadratnogo prezbiteriya vlashtovano empori z vignutimi parapetami analogichnimi do parapetiv empor soboru Svyatogo Yura u Lvovi Apsida slabkovirazhena pryamokutnoyi formi iz zaokruglenimi kutami Hram vdoskonalena versiya znachno menshogo i skromnishogo kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Navariyi Sklepinnya prezbiteriya hrestovi nad emporami pleskati centralnoyi navi korobovi z rozpalubkami Bichni navi utvoreno okremimi z yednanimi mizh soboyu kaplichkami z ne virazhenim zovni kupolnim perekrittyam Obabich centralnoyi navi nad arkami yaki vedut do bokovih nav vlashtovano neveliki balkonchiki z figurnimi vignutimi nazovni parapetami po tri z kozhnogo boku nad narteksom muzichni hori z analogichnim figurnim bar yerom Golovnij fasad zaokruglenij iz dvoma skisno postavlenimi do osi sporudi bichnimi triyarusnimi vezhami vkritimi barokovimi dahami bez zalomiv i lihtarikiv Fasad dekorovano korinfskim orderom Nad portalom vhodu balkon Zi shodu do hramu prilyagaye P podibnij u plani korpus kelij z yednanij iz nim okremim perehodom Nahil zemelnoyi dilyanki sponukav arhitektora buduvati keliyi na visokih pidmurkah i terasi Keliyi z pivnochi u dva poverhi Vnutrishnye rozplanuvannya koridornogo tipu z odnobichnim roztashuvannyam kelij Pered kostelom pidnositsya strunka korinfska kolona uvinchana kam yanoyu skulpturoyu Divi Mariyi roboti Jogana Georga Pinzelya Na cokoli virizbleno gerb Potockih Pilyava Dovkola koloni zbereglosya chotiri nadmogilnih pliti z XVIII st Odna z nih datovana 1770 r uvichnyuye otcya misionera slavetnogo velikogo blagochincya blizhnih Skulptura Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2010 Zhivopis Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2010 SvitliniKostel naprikinci HIH stolittya Pivdenna bashta kostelu v 1996 roci Kolona zi statuyeyu Divi Mariyi roboti Pinzelya Dobrij Pastir iz Gorodenkivskogo kostelu Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Vseredini Kostelu Neporochnogo Zachattya Divi MariyiCikavi faktiYak i inshij zbudovanij koshtom Mikoli Vasilya Potockogo gorodenkivskij hram greko katolicka cerkva Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi kostel zamist hresta uvinchanij hrestopodibnimi Pilyavami gerbami Potockih Div takozhKolegiya teatinciv Kostel franciskanciv Peremishl Statuya Divi Mariyi Gorodenka TeatinciPrimitkiIoann Pinzel uvichniv sebe na plechi Muzhnosti 8 sichnya 2010 u Wayback Machine ukr Prote ani Meretin pom 1759 ani Pinzel pom 1761 ne dozhili do zavershennya budivnictva kostelu Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 13 zhovtnya 2010 Krasny P Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Niepokalanego Poczecia Najsw Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence S 84 pol Krasny P Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Niepokalanego Poczecia Najsw Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence S 85 pol Tayemnici nashogo Mikelandzhelo 5 chervnya 2012 u Wayback Machine ukr https archive today 20120710164714 kolega1 livejournal com 1417498 html zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2021 Ukrinform 19 04 2021 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2021 Krasny P Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Niepokalanego Poczecia Najsw Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence S 95 DzherelaSmerechanskij R Kaglyan O Mironyuk I Nikiforuk V Vikiv minulih tverd Ivano Frankivsk Lileya NV 2014 Krasny P Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Niepokalanego Poczecia Najsw Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2009 T 18 386 s 509 il S 79 105 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 79 6 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K Budivelnik 1985 T 3 ros PosilannyaArhitekturni pam yatki Gorodenki Meretin i Pinzel u Gorodenci 21 travnya 2017 u Wayback Machine Gorodenka maye derev yanu statuetku roboti Pinzelya 4 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi